Азбука веры » Би́блия » При́тчей Соломо́нихъ » гл.9

При́тчей Соломо́нихъ, Глава 9

Толкования

Толкования главы

9:1

см.:1Тим.3:15;Евр.3:6;Откр.3:12;

9:2

9:3

см.:Лк.14:16;

9:4

см.:Мф.11:25;1Кор.1:27;

9:5

см.:Ин.6:48;Ис.55:1;

9:6

см.:Тит.2:12;

9:7

9:8

см.:Притч.15:12;Мф.7:6;

9:9

см.:Притч.27:6;

9:10a

9:10

см.:Притч.1:7;

9:11

см.:Притч.10:27;

9:12

9:12a

9:12b

9:12c

9:13

9:14

9:15

9:16

9:17

см.:Притч.20:17;Сир.23:23;

9:18

см.:Притч.7:27;

9:18a

9:18b

9:18c

9:18d

Церковнославянский (рус)

Прему́дрость созда́ себѣ́ до́мъ и утверди́ столпо́въ се́дмь:

закла́ своя́ же́ртвенная, и раствори́ въ ча́ши свое́й вино́, и угото́ва свою́ трапе́зу:

посла́ своя́ рабы́, созыва́ющи съ высо́кимъ проповѣ́данiемъ на ча́шу, глаго́лющи:

и́же е́сть безу́менъ, да уклони́тся ко мнѣ́.

И тре́бующымъ ума́ рече́: прiиди́те, яди́те мо́й хлѣ́бъ и пі́йте вино́, е́же раствори́хъ ва́мъ:

оста́вите безу́мiе и жи́ви бу́дете, да во вѣ́ки воцарите́ся: и взыщи́те ра́зума, да поживете́ и испра́вите ра́зумъ въ вѣ́дѣнiи.

Наказу́яй злы́я прiи́метъ себѣ́ безче́стiе, облича́яй же нечести́ваго поро́чна сотвори́тъ себе́ [обличе́нiя бо нечести́вому ра́ны ему́].

Не облича́й злы́хъ, да не возненави́дятъ тебе́: облича́й прему́дра, и возлю́битъ тя́.

Да́ждь прему́дрому вину́, и прему́дрѣйшiй бу́детъ: сказу́й пра́ведному, и приложи́тъ прiима́ти.

^–разумѣ́ти бо зако́нъ, по́мысла е́сть блага́го.

Нача́ло прему́дрости стра́хъ Госпо́день, и совѣ́тъ святы́хъ ра́зумъ:^–

Си́мъ бо о́бразомъ мно́гое поживе́ши вре́мя, и приложа́тся тебѣ́ лѣ́та живота́ твоего́.

Сы́не, а́ще прему́дръ бу́деши, себѣ́ прему́дръ бу́деши и и́скреннимъ твои́мъ: а́ще же зо́лъ бу́деши, еди́нъ почерпне́ши зла́я.^–

^–Сы́нъ нака́занъ прему́дръ бу́детъ, безу́мный же слуго́ю употреби́тся.
^*И́же утвержда́ется на лжа́хъ, се́й пасе́тъ вѣ́тры, то́й же пожене́тъ пти́цы паря́щыя:^–

^–оста́ви бо пути́ своего́ виногра́да, въ стезя́хъ же своего́ земледѣ́ланiя заблуди́,^–

^–прохо́дитъ же сквозѣ́ пусты́ню безво́дную и зе́млю опредѣле́нную въ жа́ждѣхъ, собира́етъ же рука́ма непло́дiе.

Жена́ безу́мная и проде́рзая скудна́ хлѣ́бомъ быва́етъ, я́же не вѣ́сть стыдѣ́нiя,

сѣ́де при две́рехъ до́му своего́, на столцѣ́ я́вѣ на сто́гнахъ,

призыва́ющая мимоходя́щихъ и исправля́ющихъ пути́ своя́:

и́же е́сть от ва́съ безу́мнѣйшiй, да уклони́тся ко мнѣ́: и лише́ннымъ ра́зума повелѣва́ю, глаго́лющи:

хлѣ́бомъ сокрове́ннымъ въ сла́дость прикосни́теся и во́ду татьбы́ сла́дкую пі́йте.

О́нъ же не вѣ́сть, я́ко земноро́днiи у нея́ погиба́ютъ и во днѣ́ а́да обрѣта́ются.^–

^–Но отскочи́, не заме́дли на мѣ́стѣ ея́, ниже́ наста́ви о́ка своего́ къ не́й:^–

^–та́ко бо про́йдеши во́ду чужду́ю и пре́йдеши рѣку́ чужду́ю:^–

^–от воды́ же чужді́я оша́йся и от исто́чника чужда́го не пі́й,^–

^–да мно́гое вре́мя поживе́ши, и приложа́тся тебѣ́ лѣ́та живота́.

Французский (LSG)

La sagesse a bâti sa maison, Elle a taillé ses sept colonnes.

Elle a égorgé ses victimes, mêlé son vin, Et dressé sa table.

Elle a envoyé ses servantes, elle crie Sur le sommet des hauteurs de la ville:

Que celui qui est stupide entre ici! Elle dit à ceux qui sont dépourvus de sens:

Venez, mangez de mon pain, Et buvez du vin que j'ai mêlé;

Quittez la stupidité, et vous vivrez, Et marchez dans la voie de l'intelligence!

Celui qui reprend le moqueur s'attire le dédain, Et celui qui corrige le méchant reçoit un outrage.

Ne reprends pas le moqueur, de crainte qu'il ne te haïsse; Reprends le sage, et il t'aimera.

Donne au sage, et il deviendra plus sage; Instruis le juste, et il augmentera son savoir.

Le commencement de la sagesse, c'est la crainte de l'Éternel; Et la science des saints, c'est l'intelligence.

C'est par moi que tes jours se multiplieront, Et que les années de ta vie augmenteront.

Si tu es sage, tu es sage pour toi; Si tu es moqueur, tu en porteras seul la peine.

La folie est une femme bruyante, Stupide et ne sachant rien.

Elle s'assied à l'entrée de sa maison, Sur un siège, dans les hauteurs de la ville,

Pour crier aux passants, Qui vont droit leur chemin:

Que celui qui est stupide entre ici! Elle dit à celui qui est dépourvu de sens:

Les eaux dérobées sont douces, Et le pain du mystère est agréable!

Et il ne sait pas que là sont les morts, Et que ses invités sont dans les vallées du séjour des morts.

Украинский (Огієнко)

Мудрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала.

Зарізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.

Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських:

Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому:

Ходіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала!

Покиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму!

Хто картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.

Не дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе.

Дай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!

Страх Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум,

бо мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.

Якщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш!

Жінка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає!

Сідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста,

щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує:

Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому:

Вода крадена солодка, і приємний прихований хліб…

І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!…

Латинский (Nova Vulgata)

Языки

Sapientia aedificavit sibi domum, excidit columnas septem;

immolavit victimas suas, miscuit vinum et proposuit mensam suam.

Misit ancillas suas, ut vocarent ad arcem et ad excelsa civitatis:

«Si quis est parvulus, veniat ad me». Et vecordi locuta est:

«Venite, comedite panem meum et bibite vinum, quod miscui vobis;

relinquite infantiam et vivite et ambulate per vias prudentiae».

Qui erudit derisorem, ipse iniuriam sibi facit; et, qui arguit impium, sibi maculam generat.

Noli arguere derisorem, ne oderit te; argue sapientem, et diliget te.

Da sapienti, et sapientior fiet; doce iustum, et addet doctrinam.

Principium sapientiae timor Domini, et scientia Sancti est prudentia.

Per me enim multiplicabuntur dies tui, et addentur tibi anni vitae.

Si sapiens fueris, tibimetipsi eris; si autem illusor, solus portabis malum.

Mulier stulta est clamosa, fatua et nihil sciens;

sedit in foribus domus suae super sellam in excelsis urbis,

ut vocaret transeuntes per viam et pergentes itinere suo:

«Qui est parvulus, declinet ad me». Et vecordi locuta est:

«Aquae furtivae dulciores sunt, et panis in abscondito suavior».

Et ignoravit quod ibi sint umbrae, et in profundis inferni convivae eius.