И бу́детъ я́ко дре́во насажде́ное при исхо́дищихъ во́дъ, е́же пло́дъ сво́й да́стъ во вре́мя свое́, и ли́стъ его́ не отпаде́тъ: и вся́, ели́ка а́ще твори́тъ, успѣ́етъ.

Не та́ко нечести́вiи, не та́ко: но я́ко пра́хъ, его́же возмета́етъ вѣ́тръ от лица́ земли́.

Сего́ ра́ди не воскре́снутъ нечести́вiи на су́дъ, ниже́ грѣ́шницы въ совѣ́тъ пра́ведныхъ.

Я́ко вѣ́сть Госпо́дь пу́ть пра́ведныхъ, и пу́ть нечести́выхъ поги́бнетъ.

Псало́мъ Дави́ду.

Вску́ю шата́шася язы́цы, и лю́дiе поучи́шася тще́тнымъ?

Предста́ша ца́рiе зе́мстiи, и кня́зи собра́шася вку́пѣ на Го́спода и на Христа́ Его́.

Расто́ргнемъ {расто́ргнимъ} у́зы и́хъ и отве́ржемъ {отве́ржимъ} от на́съ и́го и́хъ.

Живы́й на небесѣ́хъ посмѣе́тся и́мъ, и Госпо́дь поруга́ется и́мъ.

Тогда́ возглаго́летъ къ ни́мъ гнѣ́вомъ Свои́мъ и я́ростiю Свое́ю смяте́тъ я́:

А́зъ же поста́вленъ е́смь Ца́рь от Него́ надъ Сiо́номъ, горо́ю свято́ю Его́,

возвѣща́яй повелѣ́нiе Госпо́дне. Госпо́дь рече́ ко Мнѣ́: Сы́нъ Мо́й еси́ Ты́, А́зъ дне́сь роди́хъ Тя́:

проси́ от Мене́, и да́мъ ти́ язы́ки достоя́нiе Твое́, и одержа́нiе Твое́ концы́ земли́:

упасе́ши я́ жезло́мъ желѣ́знымъ, я́ко сосу́ды скуде́льничи сокруши́ши я́.

И ны́нѣ, ца́рiе, разумѣ́йте, накажи́теся вси́ судя́щiи земли́.

Рабо́тайте Го́сподеви со стра́хомъ, и ра́дуйтеся Ему́ со тре́петомъ.

Прiими́те наказа́нiе, да не когда́ прогнѣ́вается Госпо́дь, и поги́бнете от пути́ пра́веднаго, егда́ возгори́тся вско́рѣ я́рость Его́: блаже́ни вси́ надѣ́ющiися На́нь.

Псало́мъ Дави́ду, внегда́ отбѣга́ше от лица́ Авессало́ма сы́на своего́.

Го́споди, что́ ся умно́жиша стужа́ющiи ми́? Мно́зи востаю́тъ на мя́,

мно́зи глаго́лютъ души́ мое́й: нѣ́сть спасе́нiя ему́ въ Бо́зѣ его́.

Ты́ же, Го́споди, засту́пникъ мо́й еси́, сла́ва моя́, и вознося́й главу́ мою́.

Гла́сомъ мои́мъ ко Го́споду воззва́хъ, и услы́ша мя́ от горы́ святы́я Своея́.

А́зъ усну́хъ, и спа́хъ, воста́хъ, я́ко Госпо́дь засту́питъ мя́.

Не убою́ся от те́мъ люді́й, о́крестъ напа́дающихъ на мя́.

Воскре́сни́, Го́споди, спаси́ мя, Бо́же мо́й: я́ко Ты́ порази́лъ еси́ вся́ вражду́ющыя ми́ всу́е, зу́бы грѣ́шниковъ сокруши́лъ еси́.

Госпо́дне е́сть спасе́нiе, и на лю́дехъ Твои́хъ благослове́нiе Твое́.

Въ коне́цъ, въ пѣ́снехъ, псало́мъ Дави́ду.

Внегда́ призва́ти ми́, услы́ша мя́ Бо́гъ пра́вды моея́: въ ско́рби распространи́лъ мя́ еси́: уще́дри мя́ и услы́ши моли́тву мою́.

Сы́нове человѣ́честiи, доко́лѣ тяжкосе́рдiи? Вску́ю лю́бите суету́ и и́щете лжи́?

И увѣ́дите, я́ко удиви́ Госпо́дь преподо́бнаго Своего́. Госпо́дь услы́шитъ мя́, внегда́ воззва́ти ми́ къ Нему́.

Гнѣ́вайтеся, и не согрѣша́йте, я́же глаго́лете въ сердца́хъ ва́шихъ, на ло́жахъ ва́шихъ умили́теся:

пожри́те же́ртву пра́вды и упова́йте на Го́спода.

Мно́зи глаго́лютъ: кто́ яви́тъ на́мъ блага́я? Зна́менася на на́съ свѣ́тъ лица́ Твоего́, Го́споди.

Да́лъ еси́ весе́лiе въ се́рдцы мое́мъ: от плода́ пшени́цы, вина́ и еле́а своего́ умно́жишася:

въ ми́рѣ вку́пе усну́ и почі́ю, я́ко Ты́, Го́споди, еди́наго на упова́нiи всели́лъ мя́ еси́.

О наслѣ́дствующемъ, псало́мъ Дави́ду.

Глаго́лы моя́ внуши́, Го́споди, разумѣ́й зва́нiе мое́.

Вонми́ гла́су моле́нiя моего́, Царю́ мо́й и Бо́же мо́й: я́ко къ Тебѣ́ помолю́ся, Го́споди.

Зау́тра услы́ши гла́съ мо́й: зау́тра предста́ну Ти́, и у́зриши мя́:

я́ко Бо́гъ не хотя́й беззако́нiя Ты́ еси́: не присели́тся къ Тебѣ́ лука́внуяй,

ниже́ пребу́дутъ беззако́нницы предъ очи́ма Твои́ма: возненави́дѣлъ еси́ вся́ дѣ́лающыя беззако́нiе,

погуби́ши вся́ глаго́лющыя лжу́: му́жа крове́й и льсти́ва гнуша́ется Госпо́дь.

А́зъ же мно́жествомъ ми́лости Твоея́ вни́ду въ до́мъ Тво́й, поклоню́ся ко хра́му свято́му Твоему́, въ стра́сѣ Твое́мъ.

Го́споди, наста́ви мя́ пра́вдою Твое́ю, вра́гъ мои́хъ ра́ди испра́ви предъ Тобо́ю пу́ть мо́й.

Я́ко нѣ́сть во устѣ́хъ и́хъ и́стины, се́рдце и́хъ су́етно, гро́бъ отве́рстъ горта́нь и́хъ, язы́ки свои́ми льща́ху.

Суди́ и́мъ, Бо́же, да отпаду́тъ от мы́слей свои́хъ: по мно́жеству нече́стiя и́хъ изри́ни я́, я́ко преогорчи́ша Тя́, Го́споди.

И да возвеселя́тся вси́ упова́ющiи на Тя́, во вѣ́къ возра́дуются, и всели́шися въ ни́хъ: и похва́лятся о Тебѣ́ лю́бящiи и́мя Твое́.

Я́ко Ты́ благослови́ши пра́ведника, Го́споди, я́ко ору́жiемъ благоволе́нiя вѣнча́лъ еси́ на́съ.

Въ коне́цъ, въ пѣ́снехъ о осмѣ́мъ, псало́мъ Дави́ду.

Го́споди, да не я́ростiю Твое́ю обличи́ши мене́, ниже́ гнѣ́вомъ Твои́мъ нака́жеши мене́.

Поми́луй мя́, Го́споди, я́ко не́мощенъ е́смь: изцѣли́ мя, Го́споди, я́ко смято́шася ко́сти моя́,

и душа́ моя́ смяте́ся зѣло́: и Ты́, Го́споди, доко́лѣ?

Обрати́ся, Го́споди, изба́ви ду́шу мою́, спаси́ мя ра́ди ми́лости Твоея́:

я́ко нѣ́сть въ сме́рти помина́яй Тебе́, во а́дѣ же кто́ исповѣ́стся Тебѣ́?

Утруди́хся воздыха́нiемъ мои́мъ, измы́ю на вся́ку но́щь ло́же мое́, слеза́ми мои́ми посте́лю мою́ омочу́.

Смяте́ся от я́рости о́ко мое́, обетша́хъ во всѣ́хъ вразѣ́хъ мои́хъ.

Отступи́те от мене́, вси́ дѣ́лающiи беззако́нiе, я́ко услы́ша Госпо́дь гла́съ пла́ча моего́,

услы́ша Госпо́дь моле́нiе мое́, Госпо́дь моли́тву мою́ прiя́тъ.

Да постыдя́тся и смяту́тся вси́ врази́ мои́, да возвратя́тся и устыдя́тся зѣло́ вско́рѣ.

Псало́мъ Дави́ду, его́же воспѣ́тъ Го́сподеви о словесѣ́хъ Хусі́евыхъ, сы́на Иемені́ина.

Го́споди Бо́же мо́й, на Тя́ упова́хъ, спаси́ мя от всѣ́хъ гоня́щихъ мя́ и изба́ви мя́:

да не когда́ похи́титъ я́ко ле́въ ду́шу мою́, не су́щу избавля́ющу, ниже́ спаса́ющу.

Го́споди Бо́же мо́й, а́ще сотвори́хъ сiе́, а́ще е́сть непра́вда въ руку́ мое́ю,

а́ще возда́хъ воздаю́щымъ ми́ зла́, да отпаду́ у́бо от вра́гъ мои́хъ то́щъ:

да пожене́тъ у́бо вра́гъ ду́шу мою́, и да пости́гнетъ, и попере́тъ въ зе́млю живо́тъ мо́й, и сла́ву мою́ въ пе́рсть всели́тъ.

Воскре́сни́, Го́споди, гнѣ́вомъ Твои́мъ, вознеси́ся въ конца́хъ вра́гъ Твои́хъ, и воста́ни, Го́споди Бо́же мо́й, повелѣ́нiемъ, и́мже заповѣ́далъ еси́,

и со́нмъ люді́й обы́детъ Тя́: и о то́мъ на высоту́ обрати́ся.

Госпо́дь су́дитъ лю́демъ: суди́ ми, Го́споди, по пра́вдѣ мое́й и по незло́бѣ мое́й на мя́.

Да сконча́ется зло́ба грѣ́шныхъ, и испра́виши пра́веднаго, испыта́яй сердца́ и утро́бы, Бо́же, пра́ведно.

По́мощь моя́ от Бо́га, спаса́ющаго пра́выя се́рдцемъ.

Бо́гъ суди́тель пра́веденъ, и крѣ́покъ, и долготерпѣли́въ, и не гнѣ́въ наводя́й на вся́къ де́нь.

А́ще не обратите́ся, ору́жiе Свое́ очи́ститъ, лу́къ Сво́й напряже́, и угото́ва и́,

и въ не́мъ угото́ва сосу́ды сме́ртныя, стрѣ́лы Своя́ сгара́емымъ содѣ́ла.

Се́, болѣ́ непра́вдою, зача́тъ болѣ́знь и роди́ беззако́нiе:

ро́въ изры́ и ископа́ и́, и паде́тъ въ я́му, ю́же содѣ́ла.

Обрати́тся болѣ́знь его́ на главу́ его́, и на ве́рхъ его́ непра́вда его́ сни́детъ.

Исповѣ́мся Го́сподеви по пра́вдѣ Его́ и пою́ и́мени Го́спода Вы́шняго.

Въ коне́цъ, о точи́лѣхъ, псало́мъ Дави́ду.

Го́споди Госпо́дь на́шъ, я́ко чу́дно и́мя Твое́ по все́й земли́, я́ко взя́тся великолѣ́пiе Твое́ превы́ше небе́съ.

Изъ у́стъ младе́нецъ и ссу́щихъ соверши́лъ еси́ хвалу́, вра́гъ Твои́хъ ра́ди, е́же разруши́ти врага́ и ме́стника.

Я́ко узрю́ небеса́, дѣла́ пе́рстъ Твои́хъ, луну́ и звѣ́зды, я́же Ты́ основа́лъ еси́:

что́ е́сть человѣ́къ, я́ко по́мниши его́? Или́ сы́нъ человѣ́чь, я́ко посѣща́еши его́?

Ума́лилъ еси́ его́ ма́лымъ чи́мъ от А́нгелъ, сла́вою и че́стiю вѣнча́лъ еси́ его́:

и поста́вилъ еси́ его́ надъ дѣ́лы руку́ Твое́ю, вся́ покори́лъ еси́ подъ но́зѣ его́:

о́вцы и волы́ вся́, еще́ же и скоты́ польскі́я,

пти́цы небе́сныя и ры́бы морскі́я, преходя́щыя стези́ морскі́я.

Го́споди Госпо́дь на́шъ, я́ко чу́дно и́мя Твое́ по все́й земли́.

Рус. (Бируковы)

Псалом Давида.

Блажен муж, который не пошел на совет нечестивых, и на путь грешных не вступил, и не сидел в сборище губителей;

Но в законе Господнем воля его, и закону Его будет поучаться он день и ночь.

И будет он словно древо, насажденное у источников вод, что принесет плод свой во время свое; и листва его не опадет, и во всем, что творит, преуспеет.

Не так будет с нечестивыми, не так! Но они, как прах, взметаемый ветром с лица земли.

Посему не воскреснут нечестивые на суд, и грешники – в совет праведных.

Ибо ведом Господу путь праведных, а путь нечестивых погибнет.

Псалом Давида.

Что возмутились народы и племена мыслили суетное?

Восстали цари земные, и князья собрались вместе на Господа и на Помазанника Его. Говорят они:

«Расторгнем узы, наложенные Ими, и свергнем иго Их!»

Но Живущий на Небесах посмеется над ними, Господь посрамит их;

Тогда изречет Он им в гневе волю Свою и яростью Своею ввергнет их в смятенье.

А я поставлен Им царем над Сионом, горою святою Его,

Возвещать повеление Господне. Господь сказал мне: «Ты сын Мой, ты ныне рожден Мною.

Проси у Меня, и дам народы в наследие тебе и во владение тебе – пределы земли.

Пасти их будешь жезлом железным, как сосуды горшечника, сокрушишь их!»

И ныне, цари, разумейте, поучайтесь, судьи земли!

Служите Господу со страхом и радуйтесь Ему с трепетом!

Примите наставление, да не прогневается Господь и не погибнете вы, сойдя с пути праведного, ибо возгорится вскоре ярость Его! Блаженны все, надеющиеся на Него!

Псалом Давида, когда бежал он от Авессалома, сына своего.

Господи, что так умножились гонители мои? Многие восстают на меня;

Многие говорят душе моей: «Нет спасения ему в Боге его!»

Но Ты, Господи, Заступник мой, слава моя, и возносишь Ты главу мою.

Воззвал я ко Господу моему, и услышал Он меня с горы святой Своей.

Я уснул и спал, но встал я, ибо Господь Защитник мой.

Не убоюсь тысяч людей, отовсюду нападающих на меня.

Восстань, Господи, спаси меня, Боже мой! Ибо Ты сразил всех, враждующих со мной неправедно, зубы грешников сокрушил.

Ты, Господи, даруешь спасение, и на народе Твоем благословение Твое.

В конец, песнь, псалом Давида.

Когда призывал я, услышал меня Бог, знающий правоту мою, в тесноте скорби дал мне простор. Помилуй меня и услышь молитву мою!

Сыны человеческие, доколе будете вы жестокосерды? Что любите суету и что ищите лжи?

Познайте же: дивным соделал Господь праведника Своего. Господь услышит меня, когда воззову к Нему.

Гневаясь, не согрешайте; о том, что говорили вы днем в сердце вашем, на ложе вашем сожалейте!

Принесите жертву делами правды и уповайте на Господа!

Многие говорят: «Кто явит нам благо?» Запечатлелось на нас сияние лица Твоего, Господи.

Ты даровал веселие сердцу моему; они же от плода пшеницы, от вина и елея своего обогатились.

В мире усну и успокоюсь, ибо Ты, Господи, вселил в меня единого упование.

О наследствующей, псалом Давида.

Слова мои услышь, Господи, прими зов мой!

Внемли молению моему, Царь мой и Бог мой; Тебе помолюсь я, Господи!

Поутру услышь голос мой; поутру предстану пред Тобою, и Ты узришь меня.

Ибо Тебе, Боже, не угодно беззаконие: не водворится у Тебя муж лукавый, И не устоят беззаконники пред очами Твоими; возненавидел Ты всех, делающих беззакония,

Погубишь Ты всех, говорящих ложь; мужа лукавого, проливающего кровь, гнушается Господь.

А я, по великой милости Твоей, войду в дом Твой, поклонюсь храму святому Твоему в страхе пред Тобою.

Господи, наставь меня правдою Твоею, пред лицом врагов моих направь к Тебе путь жизни моей!

Ибо в их устах нет истины, сердце их суетно, гроб отверстый гортань их, языком своим лукавствуют. Суди их, Боже!

Да отпадут от замыслов своих! За их великое нечестие низринь их, ибо прогневали они Тебя, Господи!

И да возвеселятся все, кто уповает на Тебя! Возрадуются они вовеки, и Ты вселишься в них; и похвалятся Тобою любящие имя Твое.

Ибо Ты благословляешь праведника, Господи; благоволением, точно оружием, Ты оградил нас.

В конец, песнь о восьмом дне, псалом Давида.

Господи, да не обличишь меня в ярости Твоей и не накажешь меня в гневе Твоем!

Помилуй меня, Господи, ибо немощен я; исцели меня, Господи, ибо содрогнулись кости мои,

И душа моя в сильном смятенье... О, Господи, доколе?...

Обратись, Господи, избавь душу мою, спаси меня по милости Твоей!

Ибо никто из умерших не поминает Тебя, и во аде кто исповедает величие Твое?

Изнемог я от воздыханий моих, омываю плачем всякую ночь ложе мое, слезами моими постель мою орошаю.

Помутились от горести очи мои, ослабел я среди врагов моих.

Отступите от меня, все делающие беззакония, ибо услышал Господь плач мой!

Услышал Господь моление мое, Господь принял молитву мою.

Да постыдятся и придут в смятенье враги мои, да обратятся вспять и посрамятся вскоре!

Псалом Давида, воспетый им Господу после слов Хусия, сына Иемении.

Господи Боже мой, на Тебя уповаю, спаси меня от гонителей моих, избавь меня!

Да не похитит враг, словно лев, душу мою, когда не будет избавителя и заступника!

Господи Боже мой, если сотворил я дурное, если осквернил неправдой руки мои,

Если отомстил я творящему мне зло, да повержен буду врагами моими!

Да преследует враг душу мою, и да настигнет меня, и втопчет в землю жизнь мою, и славу мою в прах низведет!

Восстань, Господи, в гневе Твоем, поднимись над пределами врагов твоих; вознесись, Господи Боже мой, да свершится заповеданное Тобою!

И сонм людей обступит Тебя, и возвеличься над ними!

Господь судит народы. Суди меня, Господи, по правде моей и по незлобию моему!

Да иссякнет злоба грешников! Наставь праведника, Боже, Ты, испытующий праведно сердца и души!

Поможет мне Бог, спасающий всех, хранящих правду в сердце своем!

Бог Судия праведный, и могучий, и долготерпеливый, не всяк день являет Он гнев Свой.

Если не обратитесь к Нему, оружие Свое изострит; лук Свой напряг Он и держит его наготове.

И вложил Он в тетиву орудия смерти, стрелы Свои огненосными сделал.

Вот грешник заболел неправдою, зачал злобу и породил беззаконие.

Ископал ров и углубил его, но сам упадет в яму, вырытую им.

Обратится злоба его на голову его, и на темя его неправда его падет.

Прославлю Господа за правый суд Его и воспою имя Господа Всевышнего!

В конец, о точилах, псалом Давида.

Господи, Господь наш, как чудно имя Твое по всей земле! Ибо вознеслось величие Твое превыше небес!

Устами младенцев и грудных детей совершается хвала Тебе пред лицом врагов Твоих, дабы сокрушить врага и мстителя.

Вот смотрю на небеса, деяния рук Твоих, на луну и звезды, сотворенные Тобою!

Кто есть человек, что помнишь Ты его? Или сын человеческий, что посещаешь Ты его?

Умалил Ты его лишь немногим пред ангелами, славою и честью увенчал его;

И поставил его над делами рук Твоих, все покорил под ноги его:

Овец, и волов, и всякий скот полевой,

Птиц небесных и рыб морских, проходящих стезями морскими.

Господи, Господь наш, как чудно имя Твое по всей земле!

Украинский (Огієнко)

Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків,

та в Законі Господнім його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує!

І він буде, як дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєдчасно, і що листя не в́яне його, і все, що він чинить, щаститься йому!

Не так ті безбожні, вони як полова, що вітер її розвіває!

Ось тому то не встоять безбожні на суді, ані грішники у зборі праведних,

дорогу бо праведних знає Господь, а дорога безбожних загине!

Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?

Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:

Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!

Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!

Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:

Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.

Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!

Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський…

А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:

Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!

Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться.
Блаженні усі, хто на Нього надіється!

Псалом Давидів, як він утікав був від перед Авесаломом, своїм сином.

Господи, як багато моїх ворогів, як багато стають проти мене!

Багато-хто кажуть про душу мою: Йому в Бозі спасіння нема!
Села.

Але, Господи, щит Ти для мене та слава моя, і мою голову Ти підіймаєш!

Своїм голосом кличу до Господа, і Він озветься зо святої Своєї гори.
Села.

Я лягаю і сплю, і пробуджуюся, бо Господь підпирає мене,

і я не побоюсь десяти тисяч люду, які проти мене навколо отаборились!

Устань же, о Господи!
Спаси мене, Боже мій, бо Ти разиш усіх ворогів моїх в щоку, зуби грішникам крушиш!

Спасіння від Господа, і над народом Твоїм Твоє благословення!
Села.

Для дириґетна хору.
На струнніх знаряддях.
Псалом Давидів.

Коли кличу, озвися до мене, Боже правди моєї, Ти простір для мене робив у тісноті…
Помилуй мене, і почуй молитву мою!

Людські сини, доки слава моя буде ганьбитись?
Доки будете марне любити, шукати неправди?
Села.

і знайте, що святого для Себе Господь відділив, почує Господь, як я кликати буду до Нього!

Гнівайтеся, та не грішіть;
на ложах своїх розмишляйте у ваших серцях, та й мовчіть!
Села.

Жертви правди приносьте, і надійтесь на Господа.

Багато-хто кажуть: Хто нам покаже добро?
Підійми ж на нас, Господи, світло Свого лиця!

Ти даєш більшу радість у серці моїм, ніж у них, як помножилося їхнє збіжжя та їхнє вино молоде.

У спокої я ляжу, і засну, бо Ти, Господи, єдиний даєш мені жити безпечно!

Для дириґетна хору.
До флейти.
Псалом Давидів.

Почуй, Господи, мову мою, стогнання моє зрозумій.

Прислухайсь до голосу зойку мого, о мій Царю та Боже Ти мій, як до Тебе молитися буду!

Ти слухаєш, Господи, ранком мій голос, ранком молитися буду до Тебе та буду чекати,

бо Бог Ти не той, що несправедливости хоче, зло не буде в Тобі пробувати!

Перед очима Твоїми не втримаються гультяї, всіх злочинців ненавидиш Ти.

Погубиш Ти неправдомовців, кровожерну й підступну людину обридить Господь.

А я в ласці великій Твоїй до дому Твого ввійду, до Храму святого Твого вклонюся в страху Твоїм.

Провадь мене, Господи, в правді Своїй задля моїх ворогів, і вирівняй передо мною дорогу Свою,

бо в їхніх устах нема правди, нутро їхнє приносить нещастя, гріб відкритий їхнє горло, свій язик вони роблять гладеньким!

Признай їх за винних, о Боже, через свої заміри хай упадуть, за їхні великі злочинства відкинь їх від Себе, бо вони проти Тебе бунтують!

А всі, хто надію на Тебе складають, хай тішаться, будуть вічно співати вони, і Ти їх охорониш, і будуть радіти Тобою, хто любить ім́я Твоє!

Бо Ти, Господи, благословлятимеш праведного, милістю вкриєш його, як щитом!

Для дириґетна хору.
На струнніх знаряддях.
На октаву.
Псалом Давидів.

Не карай мене, Господи, в гніві Своїм, не завдавай мені кари в Своїм пересерді!

Помилуй мене, Господи, я ж бо слабий, уздоров мене, Господи, бо тремтять мої кості,

і душа моя сильно стривожена, а ти, Господи, доки?

Вернися, о Господи, визволи душу мою, ради ласки Своєї спаси Ти мене!

Бож у смерті нема пам́ятання про Тебе, у шеолі ж хто буде хвалити Тебе?

Змучився я від стогнання свого, щоночі постелю свою обмиваю слізьми, сльозами своїми окроплюю ложе своє!…

Моє око зів́яло з печалі, постаріло через усіх ворогів моїх…

Відступіться від мене, усі беззаконники, бо почув Господь голос мого плачу!

Благання моє Господь вислухає, молитву мою Господь прийме,

усі мої вороги посоромлені будуть, і будуть настрашені дуже: хай вернуться, і будуть вони посоромлені зараз!

Жалібна пісня Давидова, яку він співав Господеві в справі веніямінівця Куща.

Господи, Боже мій, я до Тебе вдаюся: спаси Ти мене від усіх моїх напасників, і визволь мене,

щоб ворог моєї душі не розшарпав, як лев, що кості ламає, й ніхто не рятує!

Господи, Боже мій, коли я таке учинив, коли є беззаконня в долонях моїх,

коли я доброчинцеві злом відплатив, і без причини ограбував свого противника,

ворог нехай переслідує душу мою, і нехай дожене, і нехай до землі він потопче життя моє, і хай мою славу оберне на порох!
Села.

Устань же, о Господи, в гніві Своїм, понесися на лютість моїх ворогів, і до мене скеруй постанову Свою, яку Ти заповів!

і громада народів оточить Тебе, і над нею вернися на висоту!

Господь судить людей, суди ж мене, Господи, за моєю правотою й за моєю невинністю.

Нехай злоба безбожних скінчиться, а Ти зміцни праведного, бо вивідуєш Ти серця й нирки, о праведний Боже!

Щит мій у Бозі, Який чистих серцем спасає.

Бог Суддя справедливий, і щоденно на злого Бог гнівається,

коли хто не навернеться, буде гострити меча Свого Він, Свого лука натягне й наставить його,

і йому приготовив смертельні знаряддя, Він зробить огнистими стріли Свої.

Ото, беззаконня зачне нечестивий, і завагітніє безправ́ям, і породить неправду.

Він рова копав, і його викопав, і впав сам до ями, яку приготовив,

обернеться зло його на його голову, і на маківку зійде його беззаконня!

Я ж Господа буду хвалити за Його правдою, і буду виспівувати Ймення Всевишнього Господа!

Для дириґетна хору.
На інструменті ґатійськім.
Псалом Давидів.

Господи, Владико наш, яке то величне на цілій землі Твоє Ймення, Слава Твоя понад небесами!

З уст дітей й немовлят учинив Ти хвалу ради Своїх ворогів, щоб знищити противника й месника.

Коли бачу Твої небеса діло пальців Твоїх, місяця й зорі, що Ти встановив,

то що є людина, що Ти пам́ятаєш про неї, і син людський, про якого Ти згадуєш?

А однак учинив Ти його мало меншим від Бога, і славою й величчю Ти коронуєш його!

Учинив Ти його володарем творива рук Своїх, все під ноги йому вмістив:

худобу дрібну та биків, їх усіх, а також степових звірів диких,

птаство небесне та риби морські, і все, що морськими дорогами ходить!

Господи, Боже наш, яке то величне на цілій землі Твоє Ймення!

Арабский (Arabic Van Dyke)

Языки

طُوبَى لِلرَّجُلِ الَّذِي لَمْ يَسْلُكْ فِي مَشُورَةِ الأَشْرَارِ، وَفِي طَرِيقِ الْخُطَاةِ لَمْ يَقِفْ، وَفِي مَجْلِسِ الْمُسْتَهْزِئِينَ لَمْ يَجْلِسْ.

لكِنْ فِي نَامُوسِ الرَّبِّ مَسَرَّتُهُ، وَفِي نَامُوسِهِ يَلْهَجُ نَهَارًا وَلَيْلاً.

فَيَكُونُ كَشَجَرَةٍ مَغْرُوسَةٍ عِنْدَ مَجَارِي الْمِيَاهِ، الَّتِي تُعْطِي ثَمَرَهَا فِي أَوَانِهِ، وَوَرَقُهَا لاَ يَذْبُلُ. وَكُلُّ مَا يَصْنَعُهُ يَنْجَحُ.

لَيْسَ كَذلِكَ الأَشْرَارُ، لكِنَّهُمْ كَالْعُصَافَةِ الَّتِي تُذَرِّيهَا الرِّيحُ.

لِذلِكَ لا تَقُومُ الأَشْرَارُ فِي الدِّينِ، وَلاَ الْخُطَاةُ فِي جَمَاعَةِ الأَبْرَارِ.

لأَنَّ الرَّبَّ يَعْلَمُ طَرِيقَ الأَبْرَارِ، أَمَّا طَرِيقُ الأَشْرَارِ فَتَهْلِكُ.

لِمَاذَا ارْتَجَّتِ الأُمَمُ، وَتَفَكَّرَ الشُّعُوبُ فِي الْبَاطِلِ؟

قَامَ مُلُوكُ الأَرْضِ، وَتَآمَرَ الرُّؤَسَاءُ مَعًا عَلَى الرَّبِّ وَعَلَى مَسِيحِهِ، قَائِلِينَ:

«لِنَقْطَعْ قُيُودَهُمَا، وَلْنَطْرَحْ عَنَّا رُبُطَهُمَا».

اَلسَّاكِنُ فِي السَّمَاوَاتِ يَضْحَكُ. الرَّبُّ يَسْتَهْزِئُ بِهِمْ.

حِينَئِذٍ يَتَكَلَّمُ عَلَيْهِمْ بِغَضَبِهِ، وَيَرْجُفُهُمْ بِغَيْظِهِ.

«أَمَّا أَنَا فَقَدْ مَسَحْتُ مَلِكِي عَلَى صِهْيَوْنَ جَبَلِ قُدْسِي».

إِنِّي أُخْبِرُ مِنْ جِهَةِ قَضَاءِ الرَّبِّ: قَالَ لِي: «أَنْتَ ابْنِي، أَنَا الْيَوْمَ وَلَدْتُكَ.

اسْأَلْنِي فَأُعْطِيَكَ الأُمَمَ مِيرَاثًا لَكَ، وَأَقَاصِيَ الأَرْضِ مُلْكًا لَكَ.

تُحَطِّمُهُمْ بِقَضِيبٍ مِنْ حَدِيدٍ. مِثْلَ إِنَاءِ خَزَّافٍ تُكَسِّرُهُمْ».

فَالآنَ يَا أَيُّهَا الْمُلُوكُ تَعَقَّلُوا. تَأَدَّبُوا يَا قُضَاةَ الأَرْضِ.

اعْبُدُوا الرَّبَّ بِخَوْفٍ، وَاهْتِفُوا بِرَعْدَةٍ.

قَبِّلُوا الابْنَ لِئَلاَّ يَغْضَبَ فَتَبِيدُوا مِنَ الطَّرِيقِ. لأَنَّهُ عَنْ قَلِيل يَتَّقِدُ غَضَبُهُ. طُوبَى لِجَمِيعِ الْمُتَّكِلِينَ عَلَيْهِ.

مَزْمُورٌ لِدَاوُدَ حِينَمَا هَرَبَ مِنْ وَجْهِ أَبْشَالُومَ ابْنِهِ

^3:1 يَا رَبُّ، مَا أَكْثَرَ مُضَايِقِيَّ! كَثِيرُونَ قَائِمُونَ عَلَيَّ.

^3:2 كَثِيرُونَ يَقُولُونَ لِنَفْسِي: «لَيْسَ لَهُ خَلاَصٌ بِإِلهِهِ». سِلاَهْ.

^3:3 أَمَّا أَنْتَ يَا رَبُّ فَتُرْسٌ لِي. مَجْدِي وَرَافِعُ رَأْسِي.

^3:4 بِصَوْتِي إِلَى الرَّبِّ أَصْرُخُ، فَيُجِيبُنِي مِنْ جَبَلِ قُدْسِهِ. سِلاَهْ.

^3:5 أَنَا اضْطَجَعْتُ وَنِمْتُ. اسْتَيْقَظْتُ لأَنَّ الرَّبَّ يَعْضُدُنِي.

^3:6 لاَ أَخَافُ مِنْ رِبْوَاتِ الشُّعُوب الْمُصْطَفِّينَ عَلَيَّ مِنْ حَوْلِي.

^3:7 قُمْ يَا رَبُّ! خَلِّصْنِي يَا إِلهِي! لأَنَّكَ ضَرَبْتَ كُلَّ أَعْدَائِي عَلَى الْفَكِّ. هَشَّمْتَ أَسْنَانَ الأَشْرَارِ.

^3:8 لِلرَّبِّ الْخَلاَصُ عَلَى شَعْبِكَ بَرَكَتُكَ. سِلاَهْ.

^4:0 لإِمَامِ الْمُغَنِّينَ عَلَى «ذَوَاتِ الأَوْتَارِ». مَزْمُورٌ لِدَاوُدَ

^4:1 عِنْدَ دُعَائِيَ اسْتَجِبْ لِي يَا إِلهَ بِرِّي. فِي الضِّيقِ رَحَّبْتَ لِي. تَرَاءَفْ عَلَيَّ وَاسْمَعْ صَلاَتِي.

^4:2 يَا بَنِي الْبَشَرِ، حَتَّى مَتَى يَكُونُ مَجْدِي عَارًا؟ حَتَّى مَتَى تُحِبُّونَ الْبَاطِلَ وَتَبْتَغُونَ الْكَذِبَ؟ سِلاَهْ.

^4:3 فَاعْلَمُوا أَنَّ الرَّبَّ قَدْ مَيَّزَ تَقِيَّهُ. الرَّبُّ يَسْمَعُ عِنْدَ مَا أَدْعُوهُ.

^4:4 اِرْتَعِدُوا وَلاَ تُخْطِئُوا. تَكَلَّمُوا فِي قُلُوبِكُمْ عَلَى مَضَاجِعِكُمْ وَاسْكُتُوا. سِلاَهْ.

^4:5 اِذْبَحُوا ذَبَائِحَ الْبِرِّ، وَتَوَكَّلُوا عَلَى الرَّبِّ.

^4:6 كَثِيرُونَ يَقُولُونَ: «مَنْ يُرِينَا خَيْرًا؟ ». ارْفَعْ عَلَيْنَا نُورَ وَجْهِكَ يَا رَبُّ.

^4:7 جَعَلْتَ سُرُورًا فِي قَلْبِي أَعْظَمَ مِنْ سُرُورِهِمْ إِذْ كَثُرَتْ حِنْطَتُهُمْ وَخَمْرُهُمْ.

^4:8 بِسَلاَمَةٍ أَضْطَجعُ بَلْ أَيْضًا أَنَامُ، لأَنَّكَ أَنْتَ يَا رَبُّ مُنْفَرِدًا فِي طُمَأْنِينَةٍ تُسَكِّنُنِي.

^5:0 لإِمَامِ الْمُغَنِّينَ عَلَى «ذَوَاتِ النَّفْخِ». مَزْمُورٌ لِدَاوُدَ

^5:1 لِكَلِمَاتِي أَصْغِ يَا رَبُّ. تَأَمَّلْ صُرَاخِي.

^5:2 اسْتَمِعْ لِصَوْتِ دُعَائِي يَا مَلِكِي وَإِلهِي، لأَنِّي إِلَيْكَ أُصَلِّي.

^5:3 يَا رَبُّ، بِالْغَدَاةِ تَسْمَعُ صَوْتِي. بِالْغَدَاةِ أُوَجِّهُ صَلاَتِي نَحْوَكَ وَأَنْتَظِرُ.

^5:4 لأَنَّكَ أَنْتَ لَسْتَ إِلهًا يُسَرُّ بِالشَّرِّ، لاَ يُسَاكِنُكَ الشِّرِّيرُ.

^5:5 لاَ يَقِفُ الْمُفْتَخِرُونَ قُدَّامَ عَيْنَيْكَ. أَبْغَضْتَ كُلَّ فَاعِلِي الإِثْمِ.

^5:6 تُهْلِكُ الْمُتَكَلِّمِينَ بِالْكَذِبِ. رَجُلُ الدِّمَاءِ وَالْغِشِّ يَكْرَهُهُ الرَّبُّ.

^5:7 أَمَّا أَنَا فَبِكَثْرَةِ رَحْمَتِكَ أَدْخُلُ بَيْتَكَ. أَسْجُدُ فِي هَيْكَلِ قُدْسِكَ بِخَوْفِكَ.

^5:8 يَا رَبُّ، اهْدِنِي إِلَى بِرِّكَ بِسَبَبِ أَعْدَائِي. سَهِّلْ قُدَّامِي طَرِيقَكَ.

^5:9 لأَنَّهُ لَيْسَ فِي أَفْوَاهِهِمْ صِدْقٌ. جَوْفُهُمْ هُوَّةٌ. حَلْقُهُمْ قَبْرٌ مَفْتُوحٌ. أَلْسِنَتُهُمْ صَقَلُوهَا.

^5:10 دِنْهُمْ يَا اَللهُ! لِيَسْقُطُوا مِنْ مُؤَامَرَاتِهِمْ. بِكَثْرَةِ ذُنُوبِهِمْ طَوِّحْ بِهِمْ، لأَنَّهُمْ تَمَرَّدُوا عَلَيْكَ.

^5:11 وَيَفْرَحُ جَمِيعُ الْمُتَّكِلِينَ عَلَيْكَ. إِلَى الأَبَدِ يَهْتِفُونَ، وَتُظَلِّلُهُمْ. وَيَبْتَهِجُ بِكَ مُحِبُّو اسْمِكَ.

^5:12 لأَنَّكَ أَنْتَ تُبَارِكُ الصِّدِّيقَ يَا رَبُّ. كَأَنَّهُ بِتُرْسٍ تُحِيطُهُ بِالرِّضَا.

^6:0 لإِمَامِ الْمُغَنِّينَ عَلَى «ذَوَاتِ الأَوْتَارِ» عَلَى «الْقَرَارِ». مَزْمُورٌ لِدَاوُدَ

^6:1 يَا رَبُّ، لاَ تُوَبِّخْنِي بِغَضَبِكَ، وَلاَ تُؤَدِّبْنِي بِغَيْظِكَ.

^6:2 ارْحَمْنِي يَا رَبُّ لأَنِّي ضَعِيفٌ. اشْفِنِي يَا رَبُّ لأَنَّ عِظَامِي قَدْ رَجَفَتْ،

^6:3 وَنَفْسِي قَدِ ارْتَاعَتْ جِدًّا. وَأَنْتَ يَا رَبُّ، فَحَتَّى مَتَى؟

^6:4 عُدْ يَا رَبُّ. نَجِّ نَفْسِي. خَلِّصْنِي مِنْ أَجْلِ رَحْمَتِكَ.

^6:5 لأَنَّهُ لَيْسَ فِي الْمَوْتِ ذِكْرُكَ. فِي الْهَاوِيَةِ مَنْ يَحْمَدُكَ؟

^6:6 تَعِبْتُ فِي تَنَهُّدِي. أُعَوِّمُ فِي كُلِّ لَيْلَةٍ سَرِيرِي بِدُمُوعِي. أُذَوِّبُ فِرَاشِي.

^6:7 سَاخَتْ مِنَ الْغَمِّ عَيْنِي. شَاخَتْ مِنْ كُلِّ مُضَايِقِيَّ.

^6:8 اُبْعُدُوا عَنِّي يَا جَمِيعَ فَاعِلِي الإِثْمِ، لأَنَّ الرَّبَّ قَدْ سَمِعَ صَوْتَ بُكَائِي.

^6:9 سَمِعَ الرَّبُّ تَضَرُّعِي. الرَّبُّ يَقْبَلُ صَلاَتِي.

^6:10 جَمِيعُ أَعْدَائِي يُخْزَوْنَ وَيَرْتَاعُونَ جِدًّا. يَعُودُونَ وَيُخْزَوْنَ بَغْتَةً.

^7:0 شَجَوِيَّةٌ لِدَاوُدَ، غَنَّاهَا لِلرَّبِّ بِسَبَبِ كَلاَمِ كُوشَ الْبِنْيَامِينِيِّ

^7:1 يَا رَبُّ إِلهِي، عَلَيْكَ تَوَكَّلْتُ. خَلِّصْنِي مِنْ كُلِّ الَّذِينَ يَطْرُدُونَنِي وَنَجِّنِي،

^7:2 لِئَلاَّ يَفْتَرِسَ كَأَسَدٍ نَفْسِي هَاشِمًا إِيَّاهَا وَلاَ مُنْقِذَ.

^7:3 يَا رَبُّ إِلهِي، إِنْ كُنْتُ قَدْ فَعَلْتُ هذَا. إِنْ وُجِدَ ظُلْمٌ فِي يَدَيَّ.

^7:4 إِنْ كَافَأْتُ مُسَالِمِي شَرًّا، وَسَلَبْتُ مُضَايِقِي بِلاَ سَبَبٍ،

^7:5 فَلْيُطَارِدْ عَدُوٌّ نَفْسِي وَلْيُدْرِكْهَا، وَلْيَدُسْ إِلَى الأَرْضِ حَيَاتِي، وَلْيَحُطَّ إِلَى التُّرَابِ مَجْدِي. سِلاَهْ.

^7:6 قُمْ يَا رَبُّ بِغَضَبِكَ. ارْتَفِعْ عَلَى سَخَطِ مُضَايِقِيَّ وَانْتَبِهْ لِي. بِالْحَقِّ أَوْصَيْتَ.

^7:7 وَمَجْمَعُ الْقَبَائِلِ يُحِيطُ بِكَ، فَعُدْ فَوْقَهَا إِلَى الْعُلَى.

^7:8 الرَّبُّ يَدِينُ الشُّعُوبَ. اقْضِ لِي يَا رَبُّ كَحَقِّي وَمِثْلَ كَمَالِي الَّذِي فِيَّ.

^7:9 لِيَنْتَهِ شَرُّ الأَشْرَارِ وَثَبِّتِ الصِّدِّيقَ. فَإِنَّ فَاحِصَ الْقُلُوبِوَالْكُلَى اللهُ الْبَارُّ.

^7:10 تُرْسِي عِنْدَ اللهِ مُخَلِّصِ مُسْتَقِيمِي الْقُلُوبِ.

^7:11 اَللهُ قَاضٍ عَادِلٌ، وَإِلهٌ يَسْخَطُ فِي كُلِّ يَوْمٍ.

^7:12 إِنْ لَمْ يَرْجعْ يُحَدِّدْ سَيْفَهُ. مَدَّ قَوْسَهُ وَهَيَّأَهَا،

^7:13 وَسَدَّدَ نَحوَهُ آلةَ الْمَوْتِ. يَجْعَلُ سِهَامَهُ مُلْتَهِبَةً.

^7:14 هُوَذَا يَمْخَضُ بِالإِثْمِ. حَمَلَ تَعَبًا وَوَلَدَ كَذِبًا.

^7:15 كَرَا جُبًّا. حَفَرَهُ، فَسَقَطَ فِي الْهُوَّةِ الَّتِي صَنَعَ.

^7:16 يَرْجعُ تَعَبُهُ عَلَى رَأْسِهِ، وَعَلَى هَامَتِهِ يَهْبِطُ ظُلْمُهُ.

^7:17 أَحْمَدُ الرَّبَّ حَسَبَ بِرِّهِ، وَأُرَنِّمُ لاسْمِ الرَّبِّ الْعَلِيِّ.

^8:0 لإِمَامِ الْمُغَنِّينَ عَلَى «الْجَتِّيَّةِ». مَزْمُورٌ لِدَاوُدَ

^8:1 أَيُّهَا الرَّبُّ سَيِّدُنَا، مَا أَمْجَدَ اسْمَكَ فِي كُلِّ الأَرْضِ! حَيْثُ جَعَلْتَ جَلاَلَكَ فَوْقَ السَّمَاوَاتِ.

^8:2 مِنْ أَفْوَاهِ الأَطْفَالِ وَالرُّضَّعِأَسَّسْتَ حَمْدًا بِسَبَبِ أَضْدَادِكَ، لِتَسْكِيتِ عَدُوٍّ وَمُنْتَقِمٍ.

^8:3 إِذَا أَرَى سَمَاوَاتِكَ عَمَلَ أَصَابِعِكَ، الْقَمَرَ وَالنُّجُومَ الَّتِي كَوَّنْتَهَا،

^8:4 فَمَنْ هُوَ الإِنْسَانُ حَتَّى تَذكُرَهُ؟ وَابْنُ آدَمَ حَتَّى تَفْتَقِدَهُ؟

^8:5 وَتَنْقُصَهُ قَلِيلاً عَنِ الْمَلاَئِكَةِ، وَبِمَجْدٍ وَبَهَاءٍ تُكَلِّلُهُ.

^8:6 تُسَلِّطُهُ عَلَى أَعْمَالِ يَدَيْكَ. جَعَلْتَ كُلَّ شَيْءٍ تَحْتَ قَدَمَيْهِ:

^8:7 الْغَنَمَ وَالْبَقَرَ جَمِيعًا، وَبَهَائِمَ الْبَرِّ أَيْضًا،

^8:8 وَطُيُورَ السَّمَاءِ، وَسَمَكَ الْبَحْرِ السَّالِكَ فِي سُبُلِ الْمِيَاهِ.

^8:9 أَيُّهَا الرَّبُّ سَيِّدُنَا، مَا أَمْجَدَ اسْمَكَ فِي كُلِّ الأَرْضِ!