И бу́детъ я́ко дре́во насажде́ное при исхо́дищихъ во́дъ, е́же пло́дъ сво́й да́стъ во вре́мя свое́, и ли́стъ его́ не отпаде́тъ: и вся́, ели́ка а́ще твори́тъ, успѣ́етъ.

Не та́ко нечести́вiи, не та́ко: но я́ко пра́хъ, его́же возмета́етъ вѣ́тръ от лица́ земли́.

Сего́ ра́ди не воскре́снутъ нечести́вiи на су́дъ, ниже́ грѣ́шницы въ совѣ́тъ пра́ведныхъ.

Я́ко вѣ́сть Госпо́дь пу́ть пра́ведныхъ, и пу́ть нечести́выхъ поги́бнетъ.

Псало́мъ Дави́ду.

Вску́ю шата́шася язы́цы, и лю́дiе поучи́шася тще́тнымъ?

Предста́ша ца́рiе зе́мстiи, и кня́зи собра́шася вку́пѣ на Го́спода и на Христа́ Его́.

Расто́ргнемъ {расто́ргнимъ} у́зы и́хъ и отве́ржемъ {отве́ржимъ} от на́съ и́го и́хъ.

Живы́й на небесѣ́хъ посмѣе́тся и́мъ, и Госпо́дь поруга́ется и́мъ.

Тогда́ возглаго́летъ къ ни́мъ гнѣ́вомъ Свои́мъ и я́ростiю Свое́ю смяте́тъ я́:

А́зъ же поста́вленъ е́смь Ца́рь от Него́ надъ Сiо́номъ, горо́ю свято́ю Его́,

возвѣща́яй повелѣ́нiе Госпо́дне. Госпо́дь рече́ ко Мнѣ́: Сы́нъ Мо́й еси́ Ты́, А́зъ дне́сь роди́хъ Тя́:

проси́ от Мене́, и да́мъ ти́ язы́ки достоя́нiе Твое́, и одержа́нiе Твое́ концы́ земли́:

упасе́ши я́ жезло́мъ желѣ́знымъ, я́ко сосу́ды скуде́льничи сокруши́ши я́.

И ны́нѣ, ца́рiе, разумѣ́йте, накажи́теся вси́ судя́щiи земли́.

Рабо́тайте Го́сподеви со стра́хомъ, и ра́дуйтеся Ему́ со тре́петомъ.

Прiими́те наказа́нiе, да не когда́ прогнѣ́вается Госпо́дь, и поги́бнете от пути́ пра́веднаго, егда́ возгори́тся вско́рѣ я́рость Его́: блаже́ни вси́ надѣ́ющiися На́нь.

Псало́мъ Дави́ду, внегда́ отбѣга́ше от лица́ Авессало́ма сы́на своего́.

Го́споди, что́ ся умно́жиша стужа́ющiи ми́? Мно́зи востаю́тъ на мя́,

мно́зи глаго́лютъ души́ мое́й: нѣ́сть спасе́нiя ему́ въ Бо́зѣ его́.

Ты́ же, Го́споди, засту́пникъ мо́й еси́, сла́ва моя́, и вознося́й главу́ мою́.

Гла́сомъ мои́мъ ко Го́споду воззва́хъ, и услы́ша мя́ от горы́ святы́я Своея́.

А́зъ усну́хъ, и спа́хъ, воста́хъ, я́ко Госпо́дь засту́питъ мя́.

Не убою́ся от те́мъ люді́й, о́крестъ напа́дающихъ на мя́.

Воскре́сни́, Го́споди, спаси́ мя, Бо́же мо́й: я́ко Ты́ порази́лъ еси́ вся́ вражду́ющыя ми́ всу́е, зу́бы грѣ́шниковъ сокруши́лъ еси́.

Госпо́дне е́сть спасе́нiе, и на лю́дехъ Твои́хъ благослове́нiе Твое́.

Въ коне́цъ, въ пѣ́снехъ, псало́мъ Дави́ду.

Внегда́ призва́ти ми́, услы́ша мя́ Бо́гъ пра́вды моея́: въ ско́рби распространи́лъ мя́ еси́: уще́дри мя́ и услы́ши моли́тву мою́.

Сы́нове человѣ́честiи, доко́лѣ тяжкосе́рдiи? Вску́ю лю́бите суету́ и и́щете лжи́?

И увѣ́дите, я́ко удиви́ Госпо́дь преподо́бнаго Своего́. Госпо́дь услы́шитъ мя́, внегда́ воззва́ти ми́ къ Нему́.

Гнѣ́вайтеся, и не согрѣша́йте, я́же глаго́лете въ сердца́хъ ва́шихъ, на ло́жахъ ва́шихъ умили́теся:

пожри́те же́ртву пра́вды и упова́йте на Го́спода.

Мно́зи глаго́лютъ: кто́ яви́тъ на́мъ блага́я? Зна́менася на на́съ свѣ́тъ лица́ Твоего́, Го́споди.

Да́лъ еси́ весе́лiе въ се́рдцы мое́мъ: от плода́ пшени́цы, вина́ и еле́а своего́ умно́жишася:

въ ми́рѣ вку́пе усну́ и почі́ю, я́ко Ты́, Го́споди, еди́наго на упова́нiи всели́лъ мя́ еси́.

О наслѣ́дствующемъ, псало́мъ Дави́ду.

Глаго́лы моя́ внуши́, Го́споди, разумѣ́й зва́нiе мое́.

Вонми́ гла́су моле́нiя моего́, Царю́ мо́й и Бо́же мо́й: я́ко къ Тебѣ́ помолю́ся, Го́споди.

Зау́тра услы́ши гла́съ мо́й: зау́тра предста́ну Ти́, и у́зриши мя́:

я́ко Бо́гъ не хотя́й беззако́нiя Ты́ еси́: не присели́тся къ Тебѣ́ лука́внуяй,

ниже́ пребу́дутъ беззако́нницы предъ очи́ма Твои́ма: возненави́дѣлъ еси́ вся́ дѣ́лающыя беззако́нiе,

погуби́ши вся́ глаго́лющыя лжу́: му́жа крове́й и льсти́ва гнуша́ется Госпо́дь.

А́зъ же мно́жествомъ ми́лости Твоея́ вни́ду въ до́мъ Тво́й, поклоню́ся ко хра́му свято́му Твоему́, въ стра́сѣ Твое́мъ.

Го́споди, наста́ви мя́ пра́вдою Твое́ю, вра́гъ мои́хъ ра́ди испра́ви предъ Тобо́ю пу́ть мо́й.

Я́ко нѣ́сть во устѣ́хъ и́хъ и́стины, се́рдце и́хъ су́етно, гро́бъ отве́рстъ горта́нь и́хъ, язы́ки свои́ми льща́ху.

Суди́ и́мъ, Бо́же, да отпаду́тъ от мы́слей свои́хъ: по мно́жеству нече́стiя и́хъ изри́ни я́, я́ко преогорчи́ша Тя́, Го́споди.

И да возвеселя́тся вси́ упова́ющiи на Тя́, во вѣ́къ возра́дуются, и всели́шися въ ни́хъ: и похва́лятся о Тебѣ́ лю́бящiи и́мя Твое́.

Я́ко Ты́ благослови́ши пра́ведника, Го́споди, я́ко ору́жiемъ благоволе́нiя вѣнча́лъ еси́ на́съ.

Въ коне́цъ, въ пѣ́снехъ о осмѣ́мъ, псало́мъ Дави́ду.

Го́споди, да не я́ростiю Твое́ю обличи́ши мене́, ниже́ гнѣ́вомъ Твои́мъ нака́жеши мене́.

Поми́луй мя́, Го́споди, я́ко не́мощенъ е́смь: изцѣли́ мя, Го́споди, я́ко смято́шася ко́сти моя́,

и душа́ моя́ смяте́ся зѣло́: и Ты́, Го́споди, доко́лѣ?

Обрати́ся, Го́споди, изба́ви ду́шу мою́, спаси́ мя ра́ди ми́лости Твоея́:

я́ко нѣ́сть въ сме́рти помина́яй Тебе́, во а́дѣ же кто́ исповѣ́стся Тебѣ́?

Утруди́хся воздыха́нiемъ мои́мъ, измы́ю на вся́ку но́щь ло́же мое́, слеза́ми мои́ми посте́лю мою́ омочу́.

Смяте́ся от я́рости о́ко мое́, обетша́хъ во всѣ́хъ вразѣ́хъ мои́хъ.

Отступи́те от мене́, вси́ дѣ́лающiи беззако́нiе, я́ко услы́ша Госпо́дь гла́съ пла́ча моего́,

услы́ша Госпо́дь моле́нiе мое́, Госпо́дь моли́тву мою́ прiя́тъ.

Да постыдя́тся и смяту́тся вси́ врази́ мои́, да возвратя́тся и устыдя́тся зѣло́ вско́рѣ.

Псало́мъ Дави́ду, его́же воспѣ́тъ Го́сподеви о словесѣ́хъ Хусі́евыхъ, сы́на Иемені́ина.

Го́споди Бо́же мо́й, на Тя́ упова́хъ, спаси́ мя от всѣ́хъ гоня́щихъ мя́ и изба́ви мя́:

да не когда́ похи́титъ я́ко ле́въ ду́шу мою́, не су́щу избавля́ющу, ниже́ спаса́ющу.

Го́споди Бо́же мо́й, а́ще сотвори́хъ сiе́, а́ще е́сть непра́вда въ руку́ мое́ю,

а́ще возда́хъ воздаю́щымъ ми́ зла́, да отпаду́ у́бо от вра́гъ мои́хъ то́щъ:

да пожене́тъ у́бо вра́гъ ду́шу мою́, и да пости́гнетъ, и попере́тъ въ зе́млю живо́тъ мо́й, и сла́ву мою́ въ пе́рсть всели́тъ.

Воскре́сни́, Го́споди, гнѣ́вомъ Твои́мъ, вознеси́ся въ конца́хъ вра́гъ Твои́хъ, и воста́ни, Го́споди Бо́же мо́й, повелѣ́нiемъ, и́мже заповѣ́далъ еси́,

и со́нмъ люді́й обы́детъ Тя́: и о то́мъ на высоту́ обрати́ся.

Госпо́дь су́дитъ лю́демъ: суди́ ми, Го́споди, по пра́вдѣ мое́й и по незло́бѣ мое́й на мя́.

Да сконча́ется зло́ба грѣ́шныхъ, и испра́виши пра́веднаго, испыта́яй сердца́ и утро́бы, Бо́же, пра́ведно.

По́мощь моя́ от Бо́га, спаса́ющаго пра́выя се́рдцемъ.

Бо́гъ суди́тель пра́веденъ, и крѣ́покъ, и долготерпѣли́въ, и не гнѣ́въ наводя́й на вся́къ де́нь.

А́ще не обратите́ся, ору́жiе Свое́ очи́ститъ, лу́къ Сво́й напряже́, и угото́ва и́,

и въ не́мъ угото́ва сосу́ды сме́ртныя, стрѣ́лы Своя́ сгара́емымъ содѣ́ла.

Се́, болѣ́ непра́вдою, зача́тъ болѣ́знь и роди́ беззако́нiе:

ро́въ изры́ и ископа́ и́, и паде́тъ въ я́му, ю́же содѣ́ла.

Обрати́тся болѣ́знь его́ на главу́ его́, и на ве́рхъ его́ непра́вда его́ сни́детъ.

Исповѣ́мся Го́сподеви по пра́вдѣ Его́ и пою́ и́мени Го́спода Вы́шняго.

Въ коне́цъ, о точи́лѣхъ, псало́мъ Дави́ду.

Го́споди Госпо́дь на́шъ, я́ко чу́дно и́мя Твое́ по все́й земли́, я́ко взя́тся великолѣ́пiе Твое́ превы́ше небе́съ.

Изъ у́стъ младе́нецъ и ссу́щихъ соверши́лъ еси́ хвалу́, вра́гъ Твои́хъ ра́ди, е́же разруши́ти врага́ и ме́стника.

Я́ко узрю́ небеса́, дѣла́ пе́рстъ Твои́хъ, луну́ и звѣ́зды, я́же Ты́ основа́лъ еси́:

что́ е́сть человѣ́къ, я́ко по́мниши его́? Или́ сы́нъ человѣ́чь, я́ко посѣща́еши его́?

Ума́лилъ еси́ его́ ма́лымъ чи́мъ от А́нгелъ, сла́вою и че́стiю вѣнча́лъ еси́ его́:

и поста́вилъ еси́ его́ надъ дѣ́лы руку́ Твое́ю, вся́ покори́лъ еси́ подъ но́зѣ его́:

о́вцы и волы́ вся́, еще́ же и скоты́ польскі́я,

пти́цы небе́сныя и ры́бы морскі́я, преходя́щыя стези́ морскі́я.

Го́споди Госпо́дь на́шъ, я́ко чу́дно и́мя Твое́ по все́й земли́.

Украинский (Огієнко)

Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків,

та в Законі Господнім його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує!

І він буде, як дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєдчасно, і що листя не в́яне його, і все, що він чинить, щаститься йому!

Не так ті безбожні, вони як полова, що вітер її розвіває!

Ось тому то не встоять безбожні на суді, ані грішники у зборі праведних,

дорогу бо праведних знає Господь, а дорога безбожних загине!

Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?

Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:

Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!

Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!

Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:

Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.

Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!

Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський…

А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:

Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!

Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться.
Блаженні усі, хто на Нього надіється!

Псалом Давидів, як він утікав був від перед Авесаломом, своїм сином.

Господи, як багато моїх ворогів, як багато стають проти мене!

Багато-хто кажуть про душу мою: Йому в Бозі спасіння нема!
Села.

Але, Господи, щит Ти для мене та слава моя, і мою голову Ти підіймаєш!

Своїм голосом кличу до Господа, і Він озветься зо святої Своєї гори.
Села.

Я лягаю і сплю, і пробуджуюся, бо Господь підпирає мене,

і я не побоюсь десяти тисяч люду, які проти мене навколо отаборились!

Устань же, о Господи!
Спаси мене, Боже мій, бо Ти разиш усіх ворогів моїх в щоку, зуби грішникам крушиш!

Спасіння від Господа, і над народом Твоїм Твоє благословення!
Села.

Для дириґетна хору.
На струнніх знаряддях.
Псалом Давидів.

Коли кличу, озвися до мене, Боже правди моєї, Ти простір для мене робив у тісноті…
Помилуй мене, і почуй молитву мою!

Людські сини, доки слава моя буде ганьбитись?
Доки будете марне любити, шукати неправди?
Села.

і знайте, що святого для Себе Господь відділив, почує Господь, як я кликати буду до Нього!

Гнівайтеся, та не грішіть;
на ложах своїх розмишляйте у ваших серцях, та й мовчіть!
Села.

Жертви правди приносьте, і надійтесь на Господа.

Багато-хто кажуть: Хто нам покаже добро?
Підійми ж на нас, Господи, світло Свого лиця!

Ти даєш більшу радість у серці моїм, ніж у них, як помножилося їхнє збіжжя та їхнє вино молоде.

У спокої я ляжу, і засну, бо Ти, Господи, єдиний даєш мені жити безпечно!

Для дириґетна хору.
До флейти.
Псалом Давидів.

Почуй, Господи, мову мою, стогнання моє зрозумій.

Прислухайсь до голосу зойку мого, о мій Царю та Боже Ти мій, як до Тебе молитися буду!

Ти слухаєш, Господи, ранком мій голос, ранком молитися буду до Тебе та буду чекати,

бо Бог Ти не той, що несправедливости хоче, зло не буде в Тобі пробувати!

Перед очима Твоїми не втримаються гультяї, всіх злочинців ненавидиш Ти.

Погубиш Ти неправдомовців, кровожерну й підступну людину обридить Господь.

А я в ласці великій Твоїй до дому Твого ввійду, до Храму святого Твого вклонюся в страху Твоїм.

Провадь мене, Господи, в правді Своїй задля моїх ворогів, і вирівняй передо мною дорогу Свою,

бо в їхніх устах нема правди, нутро їхнє приносить нещастя, гріб відкритий їхнє горло, свій язик вони роблять гладеньким!

Признай їх за винних, о Боже, через свої заміри хай упадуть, за їхні великі злочинства відкинь їх від Себе, бо вони проти Тебе бунтують!

А всі, хто надію на Тебе складають, хай тішаться, будуть вічно співати вони, і Ти їх охорониш, і будуть радіти Тобою, хто любить ім́я Твоє!

Бо Ти, Господи, благословлятимеш праведного, милістю вкриєш його, як щитом!

Для дириґетна хору.
На струнніх знаряддях.
На октаву.
Псалом Давидів.

Не карай мене, Господи, в гніві Своїм, не завдавай мені кари в Своїм пересерді!

Помилуй мене, Господи, я ж бо слабий, уздоров мене, Господи, бо тремтять мої кості,

і душа моя сильно стривожена, а ти, Господи, доки?

Вернися, о Господи, визволи душу мою, ради ласки Своєї спаси Ти мене!

Бож у смерті нема пам́ятання про Тебе, у шеолі ж хто буде хвалити Тебе?

Змучився я від стогнання свого, щоночі постелю свою обмиваю слізьми, сльозами своїми окроплюю ложе своє!…

Моє око зів́яло з печалі, постаріло через усіх ворогів моїх…

Відступіться від мене, усі беззаконники, бо почув Господь голос мого плачу!

Благання моє Господь вислухає, молитву мою Господь прийме,

усі мої вороги посоромлені будуть, і будуть настрашені дуже: хай вернуться, і будуть вони посоромлені зараз!

Жалібна пісня Давидова, яку він співав Господеві в справі веніямінівця Куща.

Господи, Боже мій, я до Тебе вдаюся: спаси Ти мене від усіх моїх напасників, і визволь мене,

щоб ворог моєї душі не розшарпав, як лев, що кості ламає, й ніхто не рятує!

Господи, Боже мій, коли я таке учинив, коли є беззаконня в долонях моїх,

коли я доброчинцеві злом відплатив, і без причини ограбував свого противника,

ворог нехай переслідує душу мою, і нехай дожене, і нехай до землі він потопче життя моє, і хай мою славу оберне на порох!
Села.

Устань же, о Господи, в гніві Своїм, понесися на лютість моїх ворогів, і до мене скеруй постанову Свою, яку Ти заповів!

і громада народів оточить Тебе, і над нею вернися на висоту!

Господь судить людей, суди ж мене, Господи, за моєю правотою й за моєю невинністю.

Нехай злоба безбожних скінчиться, а Ти зміцни праведного, бо вивідуєш Ти серця й нирки, о праведний Боже!

Щит мій у Бозі, Який чистих серцем спасає.

Бог Суддя справедливий, і щоденно на злого Бог гнівається,

коли хто не навернеться, буде гострити меча Свого Він, Свого лука натягне й наставить його,

і йому приготовив смертельні знаряддя, Він зробить огнистими стріли Свої.

Ото, беззаконня зачне нечестивий, і завагітніє безправ́ям, і породить неправду.

Він рова копав, і його викопав, і впав сам до ями, яку приготовив,

обернеться зло його на його голову, і на маківку зійде його беззаконня!

Я ж Господа буду хвалити за Його правдою, і буду виспівувати Ймення Всевишнього Господа!

Для дириґетна хору.
На інструменті ґатійськім.
Псалом Давидів.

Господи, Владико наш, яке то величне на цілій землі Твоє Ймення, Слава Твоя понад небесами!

З уст дітей й немовлят учинив Ти хвалу ради Своїх ворогів, щоб знищити противника й месника.

Коли бачу Твої небеса діло пальців Твоїх, місяця й зорі, що Ти встановив,

то що є людина, що Ти пам́ятаєш про неї, і син людський, про якого Ти згадуєш?

А однак учинив Ти його мало меншим від Бога, і славою й величчю Ти коронуєш його!

Учинив Ти його володарем творива рук Своїх, все під ноги йому вмістив:

худобу дрібну та биків, їх усіх, а також степових звірів диких,

птаство небесне та риби морські, і все, що морськими дорогами ходить!

Господи, Боже наш, яке то величне на цілій землі Твоє Ймення!

Латинский (Nova Vulgata)

Beatus vir, qui non abiit in consilio impiorum et in via peccatorum non stetit et in conventu derisorum non sedit,

sed in lege Domini voluntas eius, et in lege eius meditatur die ac nocte.

Et erit tamquam lignum plantatum secus decursus aquarum, quod fructum suum dabit in tempore suo; et folium eius non defluet, et omnia, quaecumque faciet, prosperabuntur.

Non sic impii, non sic, sed tamquam pulvis, quem proicit ventus.

Ideo non consurgent impii in iudicio, neque peccatores in concilio iustorum.

Quoniam novit Dominus viam iustorum, et iter impiorum peribit.

Quare fremuerunt gentes, et populi meditati sunt inania?

Astiterunt reges terrae, et principes convenerunt in unum adversus Dominum et adversus christum eius:

«Dirumpamus vincula eorum et proiciamus a nobis iugum ipsorum!».

Qui habitat in caelis, irridebit eos, Dominus subsannabit eos.

Tunc loquetur ad eos in ira sua et in furore suo conturbabit eos:

«Ego autem constitui regem meum super Sion, montem sanctum meum!».

Praedicabo decretum eius. Dominus dixit ad me: «Filius meus es tu; ego hodie genui te.

Postula a me, et dabo tibi gentes hereditatem tuam et possessionem tuam terminos terrae.

Reges eos in virga ferrea et tamquam vas figuli confringes eos».

Et nunc, reges, intellegite; erudimini, qui iudicatis terram.

Servite Domino in timore et exsultate ei cum tremore.

Apprehendite disciplinam, ne quando irascatur, et pereatis de via, cum exarserit in brevi ira eius. Beati omnes, qui confidunt in eo.

PSALMUS. David, cum fugit a filio suo Absalom.

Domine, quid multiplicati sunt, qui tribulant me? Multi insurgunt adversum me,

multi dicunt animae meae: «Non est salus ipsi in Deo».

Tu autem, Domine, protector meus es, gloria mea et exaltans caput meum.

Voce mea ad Dominum clamavi, et exaudivit me de monte sancto suo.

Ego obdormivi et soporatus sum, exsurrexi, quia Dominus suscepit me.

Non timebo milia populi circumdantis me. Exsurge, Domine salvum me fac, Deus meus;

quoniam tu percussisti in maxillam omnes adversantes mihi, dentes peccatorum contrivisti.

Domini est salus, et super populum tuum benedictio tua.

Magistro chori. Fidibus. PSALMUS. David.

Cum invocarem, exaudivit me Deus iustitiae meae. In tribulatione dilatasti mihi; miserere mei et exaudi orationem meam.

Filii hominum, usquequo gravi corde? Ut quid diligitis vanitatem et quaeritis mendacium?

Et scitote quoniam mirificavit Dominus sanctum suum; Dominus exaudiet, cum clamavero ad eum.

Irascimini et nolite peccare; loquimini in cordibus vestris, in cubilibus vestris et conquiescite.

Sacrificate sacrificium iustitiae et sperate in Domino.

Multi dicunt: «Quis ostendit nobis bona?». Leva in signum super nos lumen vultus tui, Domine!

Maiorem dedisti laetitiam in corde meo, quam cum multiplicantur frumentum et vinum eorum.

In pace in idipsum dormiam et requiescam, quoniam tu, Domine, singulariter in spe constituisti me.

Magistro chori. Ad tibias. PSALMUS. David.

Verba mea auribus percipe, Domine; intellege gemitum meum.

Intende voci clamoris mei, rex meus et Deus meus.

Quoniam ad te orabo, Domine, mane exaudies vocem meam; mane astabo tibi et exspectabo.

Quoniam non Deus volens iniquitatem tu es; neque habitabit iuxta te malignus,

neque permanebunt iniusti ante oculos tuos.

Odisti omnes, qui operantur iniquitatem, perdes omnes, qui loquuntur mendacium; virum sanguinum et dolosum abominabitur Dominus.

Ego autem in multitudine misericordiae tuae introibo in domum tuam; adorabo ad templum sanctum tuum in timore tuo.

Domine, deduc me in iustitia tua propter inimicos meos, dirige in conspectu meo viam tuam.

Quoniam non est in ore eorum veritas, cor eorum fovea; sepulcrum patens est guttur eorum, molliunt linguas suas.

Iudica illos, Deus; decidant a cogitationibus suis; secundum multitudinem impietatum eorum expelle eos, quoniam irritaverunt te, Domine.

Et omnes, qui sperant in te, laetentur, in aeternum exsultent. Obumbrabis eis, et gloriabuntur in te, qui diligunt nomen tuum;

quoniam tu benedices iusto, Domine, quasi scuto, bona voluntate coronabis eum.

Magistro chori. Fidibus. Super octavam. PSALMUS. David.

Domine, ne in furore tuo arguas me neque in ira tua corripias me.

Miserere mei, Domine, quoniam infirmus sum; sana me, Domine, quoniam conturbata sunt ossa mea.

Et anima mea turbata est valde, sed tu, Domine, usquequo?

Convertere, Domine, eripe animam meam; salvum me fac propter misericordiam tuam.

Quoniam non est in morte, qui memor sit tui; in inferno autem quis confitebitur tibi?

Laboravi in gemitu meo, lavabam per singulas noctes lectum meum; lacrimis meis stratum meum rigabam.

Turbatus est a maerore oculus meus, inveteravi inter omnes inimicos meos.

Discedite a me, omnes, qui operamini iniquitatem, quoniam exaudivit Dominus vocem fletus mei.

Exaudivit Dominus deprecationem meam, Dominus orationem meam suscepit.

Erubescant et conturbentur vehementer omnes inimici mei; convertantur et erubescant valde velociter.

Lamentatio David, quam cantavit Domino propter Chus Beniaminitam.

Domine Deus meus, in te speravi; salvum me fac ex omnibus persequentibus me et libera me,

ne quando rapiat ut leo animam meam discerpens, dum non est qui salvum faciat.

Domine Deus meus, si feci istud, si est iniquitas in manibus meis,

si reddidi retribuenti mihi mala et exspoliavi inimicum meum dimittens inanem,

persequatur inimicus animam meam et comprehendat et conculcet in terra vitam meam et gloriam meam in pulverem deducat.

Exsurge, Domine, in ira tua et exaltare contra indignationem inimicorum meorum et exsurge, Deus meus, in iudicio, quod mandasti.

Et synagoga populorum circumdabit te, et super hanc in altum regredere:

Dominus iudicat populos. Iudica me, Domine, secundum iustitiam meam et secundum innocentiam meam, quae est in me.

Consumatur nequitia peccatorum; et iustum confirma: scrutans corda et renes Deus iustus.

Adiutorium meum apud Deum, qui salvos facit rectos corde.

Deus iudex iustus, fortis, irascens per singulos dies.

Nonne iterum gladium suum exacuit, arcum suum tetendit et paravit illum?

Et paravit sibi vasa mortis, sagittas suas ardentes effecit.

Ecce parturiit iniustitiam, concepit dolorem et peperit iniquitatem;

lacum aperuit et effodit eum et incidit in foveam, quam fecit.

Convertetur dolor eius in caput eius, et in verticem ipsius iniquitas eius descendet.

Confitebor Domino secundum iustitiam eius et psallam nomini Domini Altissimi.

Magistro chori. Ad modum cantici» Torcularia...». PSALMUS. David.

Domine, Dominus noster, quam admirabile est nomen tuum in universa terra, quoniam elevata est magnificentia tua super caelos.

Ex ore infantium et lactantium perfecisti laudem propter inimicos tuos, ut destruas inimicum et ultorem.

Quando video caelos tuos, opera digitorum tuorum, lunam et stellas, quae tu fundasti,

quid est homo, quod memor es eius, aut filius hominis, quoniam visitas eum?

Minuisti eum paulo minus ab angelis, gloria et honore coronasti eum

et constituisti eum super opera manuum tuarum. Omnia subiecisti sub pedibus eius:

oves et boves universas, insuper et pecora campi,

volucres caeli et pisces maris, quaecumque perambulant semitas maris.

Domine, Dominus noster, quam admirabile est nomen tuum in universa terra!

Арабский (Arabic Van Dyke)

Языки

طُوبَى لِلرَّجُلِ الَّذِي لَمْ يَسْلُكْ فِي مَشُورَةِ الأَشْرَارِ، وَفِي طَرِيقِ الْخُطَاةِ لَمْ يَقِفْ، وَفِي مَجْلِسِ الْمُسْتَهْزِئِينَ لَمْ يَجْلِسْ.

لكِنْ فِي نَامُوسِ الرَّبِّ مَسَرَّتُهُ، وَفِي نَامُوسِهِ يَلْهَجُ نَهَارًا وَلَيْلاً.

فَيَكُونُ كَشَجَرَةٍ مَغْرُوسَةٍ عِنْدَ مَجَارِي الْمِيَاهِ، الَّتِي تُعْطِي ثَمَرَهَا فِي أَوَانِهِ، وَوَرَقُهَا لاَ يَذْبُلُ. وَكُلُّ مَا يَصْنَعُهُ يَنْجَحُ.

لَيْسَ كَذلِكَ الأَشْرَارُ، لكِنَّهُمْ كَالْعُصَافَةِ الَّتِي تُذَرِّيهَا الرِّيحُ.

لِذلِكَ لا تَقُومُ الأَشْرَارُ فِي الدِّينِ، وَلاَ الْخُطَاةُ فِي جَمَاعَةِ الأَبْرَارِ.

لأَنَّ الرَّبَّ يَعْلَمُ طَرِيقَ الأَبْرَارِ، أَمَّا طَرِيقُ الأَشْرَارِ فَتَهْلِكُ.

لِمَاذَا ارْتَجَّتِ الأُمَمُ، وَتَفَكَّرَ الشُّعُوبُ فِي الْبَاطِلِ؟

قَامَ مُلُوكُ الأَرْضِ، وَتَآمَرَ الرُّؤَسَاءُ مَعًا عَلَى الرَّبِّ وَعَلَى مَسِيحِهِ، قَائِلِينَ:

«لِنَقْطَعْ قُيُودَهُمَا، وَلْنَطْرَحْ عَنَّا رُبُطَهُمَا».

اَلسَّاكِنُ فِي السَّمَاوَاتِ يَضْحَكُ. الرَّبُّ يَسْتَهْزِئُ بِهِمْ.

حِينَئِذٍ يَتَكَلَّمُ عَلَيْهِمْ بِغَضَبِهِ، وَيَرْجُفُهُمْ بِغَيْظِهِ.

«أَمَّا أَنَا فَقَدْ مَسَحْتُ مَلِكِي عَلَى صِهْيَوْنَ جَبَلِ قُدْسِي».

إِنِّي أُخْبِرُ مِنْ جِهَةِ قَضَاءِ الرَّبِّ: قَالَ لِي: «أَنْتَ ابْنِي، أَنَا الْيَوْمَ وَلَدْتُكَ.

اسْأَلْنِي فَأُعْطِيَكَ الأُمَمَ مِيرَاثًا لَكَ، وَأَقَاصِيَ الأَرْضِ مُلْكًا لَكَ.

تُحَطِّمُهُمْ بِقَضِيبٍ مِنْ حَدِيدٍ. مِثْلَ إِنَاءِ خَزَّافٍ تُكَسِّرُهُمْ».

فَالآنَ يَا أَيُّهَا الْمُلُوكُ تَعَقَّلُوا. تَأَدَّبُوا يَا قُضَاةَ الأَرْضِ.

اعْبُدُوا الرَّبَّ بِخَوْفٍ، وَاهْتِفُوا بِرَعْدَةٍ.

قَبِّلُوا الابْنَ لِئَلاَّ يَغْضَبَ فَتَبِيدُوا مِنَ الطَّرِيقِ. لأَنَّهُ عَنْ قَلِيل يَتَّقِدُ غَضَبُهُ. طُوبَى لِجَمِيعِ الْمُتَّكِلِينَ عَلَيْهِ.

مَزْمُورٌ لِدَاوُدَ حِينَمَا هَرَبَ مِنْ وَجْهِ أَبْشَالُومَ ابْنِهِ

^3:1 يَا رَبُّ، مَا أَكْثَرَ مُضَايِقِيَّ! كَثِيرُونَ قَائِمُونَ عَلَيَّ.

^3:2 كَثِيرُونَ يَقُولُونَ لِنَفْسِي: «لَيْسَ لَهُ خَلاَصٌ بِإِلهِهِ». سِلاَهْ.

^3:3 أَمَّا أَنْتَ يَا رَبُّ فَتُرْسٌ لِي. مَجْدِي وَرَافِعُ رَأْسِي.

^3:4 بِصَوْتِي إِلَى الرَّبِّ أَصْرُخُ، فَيُجِيبُنِي مِنْ جَبَلِ قُدْسِهِ. سِلاَهْ.

^3:5 أَنَا اضْطَجَعْتُ وَنِمْتُ. اسْتَيْقَظْتُ لأَنَّ الرَّبَّ يَعْضُدُنِي.

^3:6 لاَ أَخَافُ مِنْ رِبْوَاتِ الشُّعُوب الْمُصْطَفِّينَ عَلَيَّ مِنْ حَوْلِي.

^3:7 قُمْ يَا رَبُّ! خَلِّصْنِي يَا إِلهِي! لأَنَّكَ ضَرَبْتَ كُلَّ أَعْدَائِي عَلَى الْفَكِّ. هَشَّمْتَ أَسْنَانَ الأَشْرَارِ.

^3:8 لِلرَّبِّ الْخَلاَصُ عَلَى شَعْبِكَ بَرَكَتُكَ. سِلاَهْ.

^4:0 لإِمَامِ الْمُغَنِّينَ عَلَى «ذَوَاتِ الأَوْتَارِ». مَزْمُورٌ لِدَاوُدَ

^4:1 عِنْدَ دُعَائِيَ اسْتَجِبْ لِي يَا إِلهَ بِرِّي. فِي الضِّيقِ رَحَّبْتَ لِي. تَرَاءَفْ عَلَيَّ وَاسْمَعْ صَلاَتِي.

^4:2 يَا بَنِي الْبَشَرِ، حَتَّى مَتَى يَكُونُ مَجْدِي عَارًا؟ حَتَّى مَتَى تُحِبُّونَ الْبَاطِلَ وَتَبْتَغُونَ الْكَذِبَ؟ سِلاَهْ.

^4:3 فَاعْلَمُوا أَنَّ الرَّبَّ قَدْ مَيَّزَ تَقِيَّهُ. الرَّبُّ يَسْمَعُ عِنْدَ مَا أَدْعُوهُ.

^4:4 اِرْتَعِدُوا وَلاَ تُخْطِئُوا. تَكَلَّمُوا فِي قُلُوبِكُمْ عَلَى مَضَاجِعِكُمْ وَاسْكُتُوا. سِلاَهْ.

^4:5 اِذْبَحُوا ذَبَائِحَ الْبِرِّ، وَتَوَكَّلُوا عَلَى الرَّبِّ.

^4:6 كَثِيرُونَ يَقُولُونَ: «مَنْ يُرِينَا خَيْرًا؟ ». ارْفَعْ عَلَيْنَا نُورَ وَجْهِكَ يَا رَبُّ.

^4:7 جَعَلْتَ سُرُورًا فِي قَلْبِي أَعْظَمَ مِنْ سُرُورِهِمْ إِذْ كَثُرَتْ حِنْطَتُهُمْ وَخَمْرُهُمْ.

^4:8 بِسَلاَمَةٍ أَضْطَجعُ بَلْ أَيْضًا أَنَامُ، لأَنَّكَ أَنْتَ يَا رَبُّ مُنْفَرِدًا فِي طُمَأْنِينَةٍ تُسَكِّنُنِي.

^5:0 لإِمَامِ الْمُغَنِّينَ عَلَى «ذَوَاتِ النَّفْخِ». مَزْمُورٌ لِدَاوُدَ

^5:1 لِكَلِمَاتِي أَصْغِ يَا رَبُّ. تَأَمَّلْ صُرَاخِي.

^5:2 اسْتَمِعْ لِصَوْتِ دُعَائِي يَا مَلِكِي وَإِلهِي، لأَنِّي إِلَيْكَ أُصَلِّي.

^5:3 يَا رَبُّ، بِالْغَدَاةِ تَسْمَعُ صَوْتِي. بِالْغَدَاةِ أُوَجِّهُ صَلاَتِي نَحْوَكَ وَأَنْتَظِرُ.

^5:4 لأَنَّكَ أَنْتَ لَسْتَ إِلهًا يُسَرُّ بِالشَّرِّ، لاَ يُسَاكِنُكَ الشِّرِّيرُ.

^5:5 لاَ يَقِفُ الْمُفْتَخِرُونَ قُدَّامَ عَيْنَيْكَ. أَبْغَضْتَ كُلَّ فَاعِلِي الإِثْمِ.

^5:6 تُهْلِكُ الْمُتَكَلِّمِينَ بِالْكَذِبِ. رَجُلُ الدِّمَاءِ وَالْغِشِّ يَكْرَهُهُ الرَّبُّ.

^5:7 أَمَّا أَنَا فَبِكَثْرَةِ رَحْمَتِكَ أَدْخُلُ بَيْتَكَ. أَسْجُدُ فِي هَيْكَلِ قُدْسِكَ بِخَوْفِكَ.

^5:8 يَا رَبُّ، اهْدِنِي إِلَى بِرِّكَ بِسَبَبِ أَعْدَائِي. سَهِّلْ قُدَّامِي طَرِيقَكَ.

^5:9 لأَنَّهُ لَيْسَ فِي أَفْوَاهِهِمْ صِدْقٌ. جَوْفُهُمْ هُوَّةٌ. حَلْقُهُمْ قَبْرٌ مَفْتُوحٌ. أَلْسِنَتُهُمْ صَقَلُوهَا.

^5:10 دِنْهُمْ يَا اَللهُ! لِيَسْقُطُوا مِنْ مُؤَامَرَاتِهِمْ. بِكَثْرَةِ ذُنُوبِهِمْ طَوِّحْ بِهِمْ، لأَنَّهُمْ تَمَرَّدُوا عَلَيْكَ.

^5:11 وَيَفْرَحُ جَمِيعُ الْمُتَّكِلِينَ عَلَيْكَ. إِلَى الأَبَدِ يَهْتِفُونَ، وَتُظَلِّلُهُمْ. وَيَبْتَهِجُ بِكَ مُحِبُّو اسْمِكَ.

^5:12 لأَنَّكَ أَنْتَ تُبَارِكُ الصِّدِّيقَ يَا رَبُّ. كَأَنَّهُ بِتُرْسٍ تُحِيطُهُ بِالرِّضَا.

^6:0 لإِمَامِ الْمُغَنِّينَ عَلَى «ذَوَاتِ الأَوْتَارِ» عَلَى «الْقَرَارِ». مَزْمُورٌ لِدَاوُدَ

^6:1 يَا رَبُّ، لاَ تُوَبِّخْنِي بِغَضَبِكَ، وَلاَ تُؤَدِّبْنِي بِغَيْظِكَ.

^6:2 ارْحَمْنِي يَا رَبُّ لأَنِّي ضَعِيفٌ. اشْفِنِي يَا رَبُّ لأَنَّ عِظَامِي قَدْ رَجَفَتْ،

^6:3 وَنَفْسِي قَدِ ارْتَاعَتْ جِدًّا. وَأَنْتَ يَا رَبُّ، فَحَتَّى مَتَى؟

^6:4 عُدْ يَا رَبُّ. نَجِّ نَفْسِي. خَلِّصْنِي مِنْ أَجْلِ رَحْمَتِكَ.

^6:5 لأَنَّهُ لَيْسَ فِي الْمَوْتِ ذِكْرُكَ. فِي الْهَاوِيَةِ مَنْ يَحْمَدُكَ؟

^6:6 تَعِبْتُ فِي تَنَهُّدِي. أُعَوِّمُ فِي كُلِّ لَيْلَةٍ سَرِيرِي بِدُمُوعِي. أُذَوِّبُ فِرَاشِي.

^6:7 سَاخَتْ مِنَ الْغَمِّ عَيْنِي. شَاخَتْ مِنْ كُلِّ مُضَايِقِيَّ.

^6:8 اُبْعُدُوا عَنِّي يَا جَمِيعَ فَاعِلِي الإِثْمِ، لأَنَّ الرَّبَّ قَدْ سَمِعَ صَوْتَ بُكَائِي.

^6:9 سَمِعَ الرَّبُّ تَضَرُّعِي. الرَّبُّ يَقْبَلُ صَلاَتِي.

^6:10 جَمِيعُ أَعْدَائِي يُخْزَوْنَ وَيَرْتَاعُونَ جِدًّا. يَعُودُونَ وَيُخْزَوْنَ بَغْتَةً.

^7:0 شَجَوِيَّةٌ لِدَاوُدَ، غَنَّاهَا لِلرَّبِّ بِسَبَبِ كَلاَمِ كُوشَ الْبِنْيَامِينِيِّ

^7:1 يَا رَبُّ إِلهِي، عَلَيْكَ تَوَكَّلْتُ. خَلِّصْنِي مِنْ كُلِّ الَّذِينَ يَطْرُدُونَنِي وَنَجِّنِي،

^7:2 لِئَلاَّ يَفْتَرِسَ كَأَسَدٍ نَفْسِي هَاشِمًا إِيَّاهَا وَلاَ مُنْقِذَ.

^7:3 يَا رَبُّ إِلهِي، إِنْ كُنْتُ قَدْ فَعَلْتُ هذَا. إِنْ وُجِدَ ظُلْمٌ فِي يَدَيَّ.

^7:4 إِنْ كَافَأْتُ مُسَالِمِي شَرًّا، وَسَلَبْتُ مُضَايِقِي بِلاَ سَبَبٍ،

^7:5 فَلْيُطَارِدْ عَدُوٌّ نَفْسِي وَلْيُدْرِكْهَا، وَلْيَدُسْ إِلَى الأَرْضِ حَيَاتِي، وَلْيَحُطَّ إِلَى التُّرَابِ مَجْدِي. سِلاَهْ.

^7:6 قُمْ يَا رَبُّ بِغَضَبِكَ. ارْتَفِعْ عَلَى سَخَطِ مُضَايِقِيَّ وَانْتَبِهْ لِي. بِالْحَقِّ أَوْصَيْتَ.

^7:7 وَمَجْمَعُ الْقَبَائِلِ يُحِيطُ بِكَ، فَعُدْ فَوْقَهَا إِلَى الْعُلَى.

^7:8 الرَّبُّ يَدِينُ الشُّعُوبَ. اقْضِ لِي يَا رَبُّ كَحَقِّي وَمِثْلَ كَمَالِي الَّذِي فِيَّ.

^7:9 لِيَنْتَهِ شَرُّ الأَشْرَارِ وَثَبِّتِ الصِّدِّيقَ. فَإِنَّ فَاحِصَ الْقُلُوبِوَالْكُلَى اللهُ الْبَارُّ.

^7:10 تُرْسِي عِنْدَ اللهِ مُخَلِّصِ مُسْتَقِيمِي الْقُلُوبِ.

^7:11 اَللهُ قَاضٍ عَادِلٌ، وَإِلهٌ يَسْخَطُ فِي كُلِّ يَوْمٍ.

^7:12 إِنْ لَمْ يَرْجعْ يُحَدِّدْ سَيْفَهُ. مَدَّ قَوْسَهُ وَهَيَّأَهَا،

^7:13 وَسَدَّدَ نَحوَهُ آلةَ الْمَوْتِ. يَجْعَلُ سِهَامَهُ مُلْتَهِبَةً.

^7:14 هُوَذَا يَمْخَضُ بِالإِثْمِ. حَمَلَ تَعَبًا وَوَلَدَ كَذِبًا.

^7:15 كَرَا جُبًّا. حَفَرَهُ، فَسَقَطَ فِي الْهُوَّةِ الَّتِي صَنَعَ.

^7:16 يَرْجعُ تَعَبُهُ عَلَى رَأْسِهِ، وَعَلَى هَامَتِهِ يَهْبِطُ ظُلْمُهُ.

^7:17 أَحْمَدُ الرَّبَّ حَسَبَ بِرِّهِ، وَأُرَنِّمُ لاسْمِ الرَّبِّ الْعَلِيِّ.

^8:0 لإِمَامِ الْمُغَنِّينَ عَلَى «الْجَتِّيَّةِ». مَزْمُورٌ لِدَاوُدَ

^8:1 أَيُّهَا الرَّبُّ سَيِّدُنَا، مَا أَمْجَدَ اسْمَكَ فِي كُلِّ الأَرْضِ! حَيْثُ جَعَلْتَ جَلاَلَكَ فَوْقَ السَّمَاوَاتِ.

^8:2 مِنْ أَفْوَاهِ الأَطْفَالِ وَالرُّضَّعِأَسَّسْتَ حَمْدًا بِسَبَبِ أَضْدَادِكَ، لِتَسْكِيتِ عَدُوٍّ وَمُنْتَقِمٍ.

^8:3 إِذَا أَرَى سَمَاوَاتِكَ عَمَلَ أَصَابِعِكَ، الْقَمَرَ وَالنُّجُومَ الَّتِي كَوَّنْتَهَا،

^8:4 فَمَنْ هُوَ الإِنْسَانُ حَتَّى تَذكُرَهُ؟ وَابْنُ آدَمَ حَتَّى تَفْتَقِدَهُ؟

^8:5 وَتَنْقُصَهُ قَلِيلاً عَنِ الْمَلاَئِكَةِ، وَبِمَجْدٍ وَبَهَاءٍ تُكَلِّلُهُ.

^8:6 تُسَلِّطُهُ عَلَى أَعْمَالِ يَدَيْكَ. جَعَلْتَ كُلَّ شَيْءٍ تَحْتَ قَدَمَيْهِ:

^8:7 الْغَنَمَ وَالْبَقَرَ جَمِيعًا، وَبَهَائِمَ الْبَرِّ أَيْضًا،

^8:8 وَطُيُورَ السَّمَاءِ، وَسَمَكَ الْبَحْرِ السَّالِكَ فِي سُبُلِ الْمِيَاهِ.

^8:9 أَيُّهَا الرَّبُّ سَيِّدُنَا، مَا أَمْجَدَ اسْمَكَ فِي كُلِّ الأَرْضِ!