Скрыть
100:0
100:5
100:7
100:8
Церковнославянский (рус)
Псало́мъ Дави́ду.
Ми́лость и су́дъ воспою́ Тебѣ́, Го́споди:
пою́ и разумѣ́ю въ пути́ непоро́чнѣ: когда́ прiи́деши ко мнѣ́? Прехожда́хъ въ незло́бiи се́рдца мо­его́ посредѣ́ до́му мо­его́.
Не предлага́хъ предъ очи́ма мо­и́ма ве́щь законопресту́пную: творя́щыя преступле́нiе воз­ненави́дѣхъ:
не при­­льпе́ мнѣ́ се́рдце стропти́во: уклоня́ющагося от­ мене́ лука́ваго не позна́хъ.
Оклевета́ющаго та́й и́скрен­няго сво­его́, сего́ изгоня́хъ: го́рдымъ о́комъ и несы́тымъ се́рдцемъ, съ си́мъ не ядя́хъ.
О́чи мо­и́ на вѣ́рныя земли́, посажда́ти я́ со мно́ю: ходя́й по пути́ непоро́чну, се́й ми́ служа́­ше.
Не живя́ше посредѣ́ до́му мо­его́ творя́й горды́ню: глаго́ляй непра́ведная не исправля́ше предъ очи́ма мо­и́ма.
Во­у́трiя избива́хъ вся́ грѣ́шныя земли́, е́же потреби́ти от­ гра́да Госпо́дня вся́ дѣ́ла­ю­щыя беззако́нiе.
Рус. (Юнгеров)
Псалом Давида.
Милость и суд воспою Тебе, Господи!
Пою и разумею о пути непорочном: когда придешь ко мне? Я ходил в незлобии сердца моего среди дома моего,
Не полагал пред очами моими дела законопреступного, творящих преступление я возненавидел.
Не было близко мне сердце строптивое, уклоняющегося от меня лукавого я не знал.
Тайно клевещущего на ближнего своего - сего я изгонял; со смотрящим гордо и с ненасытным сердцем - с сим я не ел.
Глаза мои (обращены) на верных земли, чтобы сидели они со мною; ходящий непорочным путем - сей служил мне.
Не жил внутри моего дома поступающий гордо; говорящий неправду не был прав пред глазами моими.
Поутру избивал я всех грешников земли, чтобы истребить из города Господня всех делающих беззаконие.
Греческий [Greek (Koine)]
τῷ Δαυιδ ψαλμός
ἔλεος καὶ κρίσιν ᾄσομαί σοι κύριε
ψαλῶ καὶ συν­ήσω ἐν ὁδῷ ἀμώμῳ πότε ἥξεις προ­́ς με διεπορευόμην ἐν ἀκακίᾳ καρδίας μου ἐν μέσῳ τοῦ οἴκου μου
οὐ προ­εθέμην προ­̀ ὀφθαλμῶν μου πρᾶγμα παρα­́νομον ποι­οῦν­τας παρα­βάσεις ἐμίσησα
οὐκ ἐκολλήθη μοι καρδία σκαμβή ἐκκλίνον­τος ἀπ᾿ ἐμοῦ τοῦ πονηροῦ οὐκ ἐγίνωσκον
τὸν κατα­λαλοῦν­τα λάθρᾳ τοῦ πλη­σίον αὐτοῦ τοῦτον ἐξεδίωκον ὑπερηφάνῳ ὀφθαλμῷ καὶ ἀπλή­στῳ καρδίᾳ τούτῳ οὐ συν­ήσθιον
οἱ ὀφθαλμοί μου ἐπι­̀ τοὺς πιστοὺς τῆς γῆς τοῦ συγκαθῆσθαι αὐτοὺς μετ᾿ ἐμοῦ πορευό­με­νος ἐν ὁδῷ ἀμώμῳ οὗτός μοι ἐλειτούργει
οὐ κατῴκει ἐν μέσῳ τῆς οἰκίας μου ποιῶν ὑπερηφανίαν λαλῶν ἄδικα οὐ κατεύ­θυνεν ἐναν­τίον τῶν ὀφθαλμῶν μου
εἰς τὰς πρωίας ἀπέκτεννον πάν­τας τοὺς ἁμαρτωλοὺς τῆς γῆς τοῦ ἐξολεθρεῦσαι ἐκ πόλεως κυρίου πάν­τας τοὺς ἐργαζο­μέ­νους τὴν ἀνομίαν
101:0 لِدَاوُدَ. مَزْمُورٌ
101:1 رَحْمَةً وَحُكْمًا أُغَنِّي. لَكَ يَا رَبُّ أُرَنِّمُ.
101:2 أَتَعَقَّلُ فِي طَرِيق كَامِل. مَتَى تَأْتِي إِلَيَّ؟ أَسْلُكُ فِي كَمَالِ قَلْبِي فِي وَسَطِ بَيْتِي.
101:3 لاَ أَضَعُ قُدَّامَ عَيْنَيَّ أَمْرًا رَدِيئًا. عَمَلَ الزَّيَغَانِ أَبْغَضْتُ. لاَ يَلْصَقُ بِي.
101:4 قَلْبٌ مُعْوَجٌّ يَبْعُدُ عَنِّي. الشِّرِّيرُ لاَ أَعْرِفُهُ.
101:5 الَّذِي يَغْتَابُ صَاحِبَهُ سِرًّا هذَا أَقْطَعُهُ. مُسْتَكْبِرُ الْعَيْنِ وَمُنْتَفِخُ الْقَلْبِ لاَ أَحْتَمِلُهُ.
101:6 عَيْنَايَ عَلَى أُمَنَاءِ الأَرْضِ لِكَيْ أُجْلِسَهُمْ مَعِي. السَّالِكُ طَرِيقًا كَامِلاً هُوَ يَخْدِمُنِي.
101:7 لاَ يَسْكُنُ وَسَطَ بَيْتِي عَامِلُ غِشٍّ. الْمُتَكَلِّمُ بِالْكَذِبِ لاَ يَثْبُتُ أَمَامَ عَيْنَيَّ.
101:8 بَاكِرًا أُبِيدُ جَمِيعَ أَشْرَارِ الأَرْضِ، لأَقْطَعَ مِنْ مَدِينَةِ الرَّبِّ كُلَّ فَاعِلِي الإِثْمِ.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible