2 Господи, услышь меня в день моей скорби. 4 Я одинок и несчастен. 11 Вследствие Твоего гнева я иссох, как трава. 13 Восстань, Господи, пошли Твою помощь, чтобы народы убоялись Твоего имени. 17 Господь услышит молитву узников и возвратит их на Сион, чтобы они возвещали имя Господне пред всеми народами. 24 Спасение из плена несомненно произойдет, но кто доживет до этого счастливого времени. Для Бога вечного не имеет значения течение времени, но не так с человеком.

Молитва страждущего, когда он унывает и изливает пред Господом печаль свою

Господи! услышь молитву мою, и вопль мой да придет к Тебе.

Не скрывай лица Твоего от меня; в день скорби моей приклони ко мне ухо Твое; в день, [когда] воззову [к Тебе], скоро услышь меня;

ибо исчезли, как дым, дни мои, и кости мои обожжены, как головня;

сердце мое поражено, и иссохло, как трава, так что я забываю есть хлеб мой;

от голоса стенания моего кости мои прильпнули к плоти моей.

Я уподобился пеликану в пустыне; я стал как филин на развалинах;

не сплю и сижу, как одинокая птица на кровле.

Всякий день поносят меня враги мои, и злобствующие на меня клянут мною.

Я ем пепел, как хлеб, и питье мое растворяю слезами,

от гнева Твоего и негодования Твоего, ибо Ты вознес меня и низверг меня.

Дни мои – как уклоняющаяся тень, и я иссох, как трава.

Ты же, Господи, вовек пребываешь, и память о Тебе в род и род.

Ты восстанешь, умилосердишься над Сионом, ибо время помиловать его, – ибо пришло время;

ибо рабы Твои возлюбили и камни его, и о прахе его жалеют.

И убоятся народы имени Господня, и все цари земные – славы Твоей.

Ибо созиждет Господь Сион и явится во славе Своей;

призрит на молитву беспомощных и не презрит моления их.

Напишется о сем для рода последующего, и поколение грядущее восхвалит Господа,

ибо Он приникнул со святой высоты Своей, с небес призрел Господь на землю,

чтобы услышать стон узников, разрешить сынов смерти,

дабы возвещали на Сионе имя Господне и хвалу Его – в Иерусалиме,

когда соберутся народы вместе и царства для служения Господу.

Изнурил Он на пути силы мои, сократил дни мои.

Я сказал: Боже мой! не восхити меня в половине дней моих. Твои лета в роды родов.

В начале Ты, [Господи,] основал землю, и небеса – дело Твоих рук;

они погибнут, а Ты пребудешь; и все они, как риза, обветшают, и, как одежду, Ты переменишь их, и изменятся;

но Ты – тот же, и лета Твои не кончатся.

Сыны рабов Твоих будут жить, и семя их утвердится пред лицем Твоим.

1 Благослови, душа моя, Господа, очищающего духовные недуги и осыпающего внешними благами. 6 Господь милостив: Он защищает обиженных, не гневается до конца. 11 Его милость к нам неизмерима. 19 Да благословит Царя всего мира всё сотворенное Им.

Псалом Давида.

Благослови, душа моя, Господа, и вся внутренность моя – святое имя Его.

Благослови, душа моя, Господа и не забывай всех благодеяний Его.

Он прощает все беззакония твои, исцеляет все недуги твои;

избавляет от могилы жизнь твою, венчает тебя милостью и щедротами;

насыщает благами желание твое: обновляется, подобно орлу, юность твоя.

Господь творит правду и суд всем обиженным.

Он показал пути Свои Моисею, сынам Израилевым – дела Свои.

Щедр и милостив Господь, долготерпелив и многомилостив:

не до конца гневается, и не вовек негодует.

Не по беззакониям нашим сотворил нам, и не по грехам нашим воздал нам:

ибо как высоко небо над землею, так велика милость [Господа] к боящимся Его;

как далеко восток от запада, так удалил Он от нас беззакония наши;

как отец милует сынов, так милует Господь боящихся Его.

Ибо Он знает состав наш, помнит, что мы – персть.

Дни человека – как трава; как цвет полевой, так он цветет.

Пройдет над ним ветер, и нет его, и место его уже не узнает его.

Милость же Господня от века и до века к боящимся Его,

и правда Его на сынах сынов, хранящих завет Его и помнящих заповеди Его, чтобы исполнять их.

Господь на небесах поставил престол Свой, и царство Его всем обладает.

Благословите Господа, [все] Ангелы Его, крепкие силою, исполняющие слово Его, повинуясь гласу слова Его;

благословите Господа, все воинства Его, служители Его, исполняющие волю Его;

благословите Господа, все дела Его, во всех местах владычества Его. Благослови, душа моя, Господа!

[Псалом Давида о сотворении мира.]

1 Благослови, душа моя, Господа, Творца и Промыслителя. Ты сотворил свет, облако, огонь и все стихии; 5 воду и землю, назначил им пределы; 10 произвел источники, растения, животных; 14 создал нужное для питания, всем назначил места обитания. 19 Воды и земли полны жизни и движения 27 и всё живое питается Твоими дарами, поддерживается Твоей силой. 33 Буду воспевать Бога, да не будет беззаконных на земле.

Благослови, душа моя, Господа! Господи, Боже мой! Ты дивно велик, Ты облечен славою и величием;

Ты одеваешься светом, как ризою, простираешь небеса, как шатер;

устрояешь над водами горние чертоги Твои, делаешь облака Твоею колесницею, шествуешь на крыльях ветра.

Ты творишь ангелами Твоими духов, служителями Твоими – огонь пылающий.

Ты поставил землю на твердых основах: не поколеблется она во веки и веки.

Бездною, как одеянием, покрыл Ты ее, на горах стоят воды.

От прещения Твоего бегут они, от гласа грома Твоего быстро уходят;

восходят на горы, нисходят в долины, на место, которое Ты назначил для них.

Ты положил предел, которого не перейдут, и не возвратятся покрыть землю.

Ты послал источники в долины: между горами текут [воды],

поят всех полевых зверей; дикие ослы утоляют жажду свою.

При них обитают птицы небесные, из среды ветвей издают голос.

Ты напояешь горы с высот Твоих, плодами дел Твоих насыщается земля.

Ты произращаешь траву для скота, и зелень на пользу человека, чтобы произвести из земли пищу,

и вино, которое веселит сердце человека, и елей, от которого блистает лице его, и хлеб, который укрепляет сердце человека.

Насыщаются древа Господа, кедры Ливанские, которые Он насадил;

на них гнездятся птицы: ели – жилище аисту,

высокие горы – сернам; каменные утесы – убежище зайцам.

Он сотворил луну для указания времен, солнце знает свой запад.

Ты простираешь тьму и бывает ночь: во время нее бродят все лесные звери;

львы рыкают о добыче и просят у Бога пищу себе.

Восходит солнце, [и] они собираются и ложатся в свои логовища;

выходит человек на дело свое и на работу свою до вечера.

Как многочисленны дела Твои, Господи! Все соделал Ты премудро; земля полна произведений Твоих.

Это – море великое и пространное: там пресмыкающиеся, которым нет числа, животные малые с большими;

там плавают корабли, там этот левиафан, которого Ты сотворил играть в нем.

Все они от Тебя ожидают, чтобы Ты дал им пищу их в свое время.

Даешь им – принимают, отверзаешь руку Твою – насыщаются благом;

скроешь лице Твое – мятутся, отнимешь дух их – умирают и в персть свою возвращаются;

пошлешь дух Твой – созидаются, и Ты обновляешь лице земли.

Да будет Господу слава во веки; да веселится Господь о делах Своих!

Призирает на землю, и она трясется; прикасается к горам, и дымятся.

Буду петь Господу во всю жизнь мою, буду петь Богу моему, доколе есмь.

Да будет благоприятна Ему песнь моя; буду веселиться о Господе.

Да исчезнут грешники с земли, и беззаконных да не будет более. Благослови, душа моя, Господа! Аллилуия!

1 Славьте Господа среди народов и всегда ищите лица Его. 5 Вспоминайте о чудесах, которые Он изливал на семя Авраамово. 8 Он хранит завет, данный Аврааму и всему Израилю. 12 Господь никому не позволял обижать их. 17 Во время голода переселился Иаков в землю Хамову. 24 Бог размножил народ Свой, но египтяне стали теснить его, и Господь послал Моисея. 39 Господь неоднократно совершал чудесные дела для них и вселил их в землю народов, чтобы они «соблюдали уставы Его и хранили законы Его».

Славьте Господа; призывайте имя Его; возвещайте в народах дела Его;

воспойте Ему и пойте Ему; поведайте о всех чудесах Его.

Хвалитесь именем Его святым; да веселится сердце ищущих Господа.

Ищите Господа и силы Его, ищите лица Его всегда.

Воспоминайте чудеса Его, которые сотворил, знамения Его и суды уст Его,

вы, семя Авраамово, рабы Его, сыны Иакова, избранные Его.

Он Господь Бог наш: по всей земле суды Его.

Вечно помнит завет Свой, слово, [которое] заповедал в тысячу родов,

которое завещал Аврааму, и клятву Свою Исааку,

и поставил то Иакову в закон и Израилю в завет вечный,

говоря: «тебе дам землю Ханаанскую в удел наследия вашего».

Когда их было еще мало числом, очень мало, и они были пришельцами в ней

и переходили от народа к народу, из царства к иному племени,

никому не позволял обижать их и возбранял о них царям:

«не прикасайтесь к помазанным Моим, и пророкам Моим не делайте зла».

И призвал голод на землю; всякий стебель хлебный истребил.

Послал пред ними человека: в рабы продан был Иосиф.

Стеснили оковами ноги его; в железо вошла душа его,

доколе исполнилось слово Его: слово Господне испытало его.

Послал царь, и разрешил его владетель народов и освободил его;

поставил его господином над домом своим и правителем над всем владением своим,

чтобы он наставлял вельмож его по своей душе и старейшин его учил мудрости.

Тогда пришел Израиль в Египет, и переселился Иаков в землю Хамову.

И весьма размножил Бог народ Свой и сделал его сильнее врагов его.

Возбудил в сердце их ненависть против народа Его и ухищрение против рабов Его.

Послал Моисея, раба Своего, Аарона, которого избрал.

Они показали между ними слова знамений Его и чудеса [Его] в земле Хамовой.

Послал тьму и сделал мрак, и не воспротивились слову Его.

Преложил воду их в кровь, и уморил рыбу их.

Земля их произвела множество жаб даже в спальне царей их.

Он сказал, и пришли разные насекомые, скнипы во все пределы их.

Вместо дождя послал на них град, палящий огонь на землю их,

и побил виноград их и смоковницы их, и сокрушил дерева в пределах их.

Сказал, и пришла саранча и гусеницы без числа;

и съели всю траву на земле их, и съели плоды на полях их.

И поразил всякого первенца в земле их, начатки всей силы их.

И вывел Израильтян с серебром и золотом, и не было в коленах их болящего.

Обрадовался Египет исшествию их; ибо страх от них напал на него.

Простер облако в покров [им] и огонь, чтобы светить [им] ночью.

Просили, и Он послал перепелов, и хлебом небесным насыщал их.

Разверз камень, и потекли воды, потекли рекою по местам сухим,

ибо вспомнил Он святое слово Свое к Аврааму, рабу Своему,

и вывел народ Свой в радости, избранных Своих в веселии,

и дал им земли народов, и они наследовали труд иноплеменных,

чтобы соблюдали уставы Его и хранили законы Его. Аллилуия!

Украинский (Огієнко)

Языки

^102:1 Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.

^102:2 Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!

^102:3 Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!

^102:4 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі…

^102:5 Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій…

^102:6 Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості…

^102:7 Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!

^102:8 Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі…

^102:9 Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!

^102:10 і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,

^102:11 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене…

^102:12 Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!

^102:13 А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам́ять Твоя з роду в рід.

^102:14 Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,

^102:15 бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!

^102:16 і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.

^102:17 Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.

^102:18 До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.

^102:19 Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,

^102:20 бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,

^102:21 щоб почути зідхання ув́язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,

^102:22 щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,

^102:23 коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.

^102:24 Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив…

^102:25 Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх!
Твої роки на вічні віки.

^102:26 Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,

^102:27 позникають вони, а Ти будеш стояти…
і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони…

^102:28 Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться!

^102:29 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!

^103:1 Давидів.
Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє святе Ймення Його!

^103:2 Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його!

^103:3 Всі провини Твої Він прощає, всі недуги твої вздоровляє.

^103:4 Від могили життя твоє Він визволяє, Він милістю та милосердям тебе коронує.

^103:5 Він бажання твоє насичає добром, відновиться, мов той орел, твоя юність!

^103:6 Господь чинить правду та суд для всіх переслідуваних.

^103:7 Він дороги Свої об́явив був Мойсеєві, діла Свої дітям ізраїлевим.

^103:8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий і многомилостивий.

^103:9 Не завжди на нас ворогує, і не навіки заховує гнів.

^103:10 Не за нашими прогріхами Він поводиться з нами, і відплачує нам не за провинами нашими.

^103:11 Бо як високо небо стоїть над землею, велика така Його милість до тих, хто боїться Його,

^103:12 як далекий від заходу схід, так Він віддалив від нас наші провини!

^103:13 Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його,

^103:14 бо знає Він створення наше, пам́ятає, що ми порох:

^103:15 чоловік як трава дні його, немов цвіт польовий так цвіте він,

^103:16 та вітер перейде над ним і немає його, і вже місце його не пізнає його…

^103:17 А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його над синами синів,

^103:18 що Його заповіта додержують, і що пам́ятають накази Його, щоб виконувати їх!

^103:19 Господь міцно поставив на Небі престола Свого, а Царство Його над усім володіє.

^103:20 Благословіть Господа, Його Анголи, велетні сильні, що виконуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!

^103:21 Благословіть Господа, усі сили небесні Його, слуги Його, що чините волю Його!

^103:22 Благословіть Господа, всі діла Його, на всіх місцях царювання Його!
Благослови, душе моя, Господа!

^104:1 Благослови, душе моя, Господа!
Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!

^104:2 Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу.

^104:3 Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!

^104:4 Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг.

^104:5 Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,

^104:6 безоднею вкрив Ти її, немов шатою.
Стала вода над горами,

^104:7 від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,

^104:8 виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.

^104:9 Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.

^104:10 Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,

^104:11 напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.

^104:12 Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок.

^104:13 Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.

^104:14 Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,

^104:15 і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.

^104:16 Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,

^104:17 що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його.

^104:18 Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам.

^104:19 і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.

^104:20 Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна,

^104:21 ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.

^104:22 Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.

^104:23 Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.

^104:24 Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!

^104:25 Ось море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!

^104:26 Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі.

^104:27 Вони всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав.

^104:28 Даєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються.

^104:29 Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.

^104:30 Посилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.

^104:31 Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!

^104:32 Він погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони!

^104:33 Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!

^104:34 Буде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти!

^104:35 Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх!
Благослови, душе моя, Господа!
Алілуя!

^105:1 Дякуйте Господу, кличте ім́я Його, серед народів звіщайте про чини Його!

^105:2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чуда Його!

^105:3 Хваліться святим Його Йменням, хай тішиться серце шукаючих Господа!

^105:4 Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте!

^105:5 Пам́ятайте про чуда Його, які Він учинив, про ознаки Його та про присуди уст Його,

^105:6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибранці Його!

^105:7 Він Господь, Бог наш, по цілій землі Його присуди!

^105:8 Він пам́ятає навіки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,

^105:9 що склав Він його з Авраамом, і присягу Свою для ісака.

^105:10 Він поставив її за Закона для Якова, ізраїлеві заповітом навіки,

^105:11 говорячи: Я дам тобі Край ханаанський, частину спадщини для вас!

^105:12 Тоді їх було невелике число, нечисленні були та приходьки на ній,

^105:13 і ходили вони від народу до народу, від царства до іншого люду.

^105:14 Не дозволив нікому Він кривдити їх, і за них Він царям докоряв:

^105:15 Не доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!

^105:16 і покликав Він голод на землю, всяке хлібне стебло поламав.

^105:17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, за раба Йосип проданий був.

^105:18 Кайданами мучили ноги його, залізо пройшло в його тіло,

^105:19 аж до часу виповнення слова Його, слово Господнє його було виявило.

^105:20 Цар послав і його розв́язав, володар народів і його був звільнив.

^105:21 Він настановив його паном над домом своїм, і володарем над усім маєтком своїм,

^105:22 щоб в́язнив він його можновладців по волі своїй, а старших його умудряв.

^105:23 і ізраїль прибув до Єгипту, і Яків замешкав у Хамовім краї.

^105:24 А народ Свій Він сильно розмножив, і зробив був ряснішим його від його ворогів.

^105:25 Він перемінив їхнє серце, щоб народа Його ненавиділи, щоб брались на хитрощі проти рабів Його.

^105:26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,

^105:27 вони положили були серед них Його речі знаменні, та чуда у Хамовім краї.

^105:28 Він темноту наслав і потемніло, і вони не противились слову Його.

^105:29 Він перемінив їхню воду на кров, і вморив їхню рибу.

^105:30 Їхній край зароївся був жабами, навіть в покоях царів їхніх.

^105:31 Він сказав й прибули рої мух, воші в цілому обширі їхньому.

^105:32 Він градом зробив їхній дощ, палючий огонь на їхню землю.

^105:33 і Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і деревину на обширі їхньому повиломлював.

^105:34 Він сказав і найшла сарана та гусінь без ліку,

^105:35 усю ярину в їхнім краї пожерла, і плід землі їхньої з́їла.

^105:36 і Він повбивав усіх первістків в їхньому краї, початок усякої їхньої сили.

^105:37 і Він випровадив їх у сріблі та в золоті, і серед їхніх племен не було, хто б спіткнувся.

^105:38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напав був на них.

^105:39 Він хмару простяг на заслону, а огонь на освітлення ночі.

^105:40 Зажадав був ізраїль і Він перепелиці наслав, і хлібом небесним Він їх годував.

^105:41 Відчинив був Він скелю й линула вода, потекли були ріки в пустинях,

^105:42 бо Він пам́ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.

^105:43 і Він з радістю вивів народ Свій, зо співом вибранців Своїх,

^105:44 і їм землю народів роздав, і посіли вони працю людів,

^105:45 щоб виконували Його заповіді, та закони Його берегли!
Алілуя!