Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
Псалом 104
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- 6
- 7
- 8
- 9
- 10
- 11
- 12
- 13
- 14
- 15
- 16
- 17
- 18
- 19
- 20
- 21
- 22
- 23
- 24
- 25
- 26
- 27
- 28
- 29
- 30
- 31
- 32
- 33
- 34
- 35
- 36
- 37
- 38
- 39
- 40
- 41
- 42
- 43
- 44
- 45
- 46
- 47
- 48
- 49
- 50
- 51
- 52
- 53
- 54
- 55
- 56
- 57
- 58
- 59
- 60
- 61
- 62
- 63
- 64
- 65
- 66
- 67
- 68
- 69
- 70
- 71
- 72
- 73
- 74
- 75
- 76
- 77
- 78
- 79
- 80
- 81
- 82
- 83
- 84
- 85
- 86
- 87
- 88
- 89
- 90
- 91
- 92
- 93
- 94
- 95
- 96
- 97
- 98
- 99
- 100
- 101
- 102
- 103
- 104
- 105
- 106
- 107
- 108
- 109
- 110
- 111
- 112
- 113
- 114
- 115
- 116
- 117
- 118
- 119
- 120
- 121
- 122
- 123
- 124
- 125
- 126
- 127
- 128
- 129
- 130
- 131
- 132
- 133
- 134
- 135
- 136
- 137
- 138
- 139
- 140
- 141
- 142
- 143
- 144
- 145
- 146
- 147
- 148
- 149
- 150
- 151
104:0
104:4
104:5
104:6
104:7
104:11
104:12
104:15
см.:1Пар.16:22;
104:19
104:22
104:35
104:44
104:45
Аллилу́iа.
Исповѣ́дайтеся Го́сподеви и призыва́йте и́мя Его́, возвѣсти́те во язы́цѣхъ дѣла́ Его́:
воспо́йте Ему́ и по́йте Ему́, повѣ́дите вся́ чудеса́ Его́.
Хвали́теся о и́мени святѣ́мъ Его́: да возвесели́тся се́рдце и́щущихъ Го́спода:
взыщи́те Го́спода и утверди́теся, взыщи́те лица́ Его́ вы́ну.
Помяни́те чудеса́ Его́, я́же сотвори́, чудеса́ Его́ и судьбы́ у́стъ Его́,
сѣ́мя Авраа́мле раби́ Его́, сы́нове Иа́ковли избра́ннiи Его́.
То́й Госпо́дь Бо́гъ на́шъ: по все́й земли́ судьбы́ Его́.
Помяну́ въ вѣ́къ завѣ́тъ Сво́й, сло́во, е́же заповѣ́да въ ты́сящы родо́въ,
е́же завѣща́ Авраа́му, и кля́тву Свою́ Исаа́ку:
и поста́ви ю́ Иа́кову въ повелѣ́нiе и Изра́илю въ завѣ́тъ вѣ́ченъ,
глаго́ля: тебѣ́ да́мъ зе́млю Ханаа́ню, у́же достоя́нiя ва́шего.
Внегда́ бы́ти и́мъ ма́лымъ число́мъ, малѣ́йшымъ и прише́лцемъ въ не́й,
и преидо́ша от язы́ка въ язы́къ и от ца́рствiя въ лю́ди и́ны:
не оста́ви человѣ́ка оби́дѣти и́хъ и обличи́ о ни́хъ цари́:
не прикаса́йтеся пома́заннымъ Мои́мъ, и во проро́цѣхъ Мои́хъ не лука́внуйте.
И призва́ гла́дъ на зе́млю: вся́ко утвержде́нiе хлѣ́бное сотры́.
Посла́ предъ ни́ми человѣ́ка: въ раба́ про́данъ бы́сть Ио́сифъ.
Смири́ша во око́вахъ но́зѣ его́, желѣ́зо про́йде душа́ его́,
до́ндеже прiи́де сло́во Его́: сло́во Госпо́дне разжже́ его́.
Посла́ ца́рь и разрѣши́ его́: кня́зь люді́й, и оста́ви {отпусти́} его́.
Поста́ви его́ господи́на до́му своему́ и кня́зя всему́ стяжа́нiю своему́,
наказа́ти кня́зи его́ я́ко себе́ и ста́рцы его́ умудри́ти.
И вни́де Изра́иль во Еги́петъ, и Иа́ковъ прише́лствова въ зе́млю Ха́мову.
И возрасти́ лю́ди Своя́ зѣло́ и укрѣпи́ я́ па́че враго́въ и́хъ.
Преврати́ се́рдце и́хъ возненави́дѣти лю́ди Его́, ле́сть сотвори́ти въ рабѣ́хъ Его́.
Посла́ Моисе́а раба́ Своего́, Ааро́на, его́же избра́ Себѣ́:
положи́ въ ни́хъ словеса́ зна́менiй Свои́хъ и чуде́съ Свои́хъ въ земли́ Ха́мовѣ.
Посла́ тму́ и помрачи́, я́ко преогорчи́ша словеса́ Его́.
Преложи́ во́ды и́хъ въ кро́вь и измори́ ры́бы и́хъ.
Воскипѣ́ земля́ и́хъ жа́бами въ сокро́вищницахъ царе́й и́хъ.
Рече́, и прiидо́ша пе́сiя му́хи и скни́пы во вся́ предѣ́лы и́хъ.
Положи́ дожди́ и́хъ гра́ды, о́гнь попаля́ющь въ земли́ и́хъ:
и порази́ виногра́ды и́хъ и смо́квы и́хъ, и сотры́ вся́кое дре́во предѣ́лъ и́хъ.
Рече́, и прiидо́ша пру́зи и гу́сеницы, и́мже не бѣ́ числа́,
и снѣдо́ша вся́ку траву́ въ земли́ и́хъ, и поядо́ша вся́къ пло́дъ земли́ и́хъ.
И порази́ вся́каго пе́рвенца въ земли́ и́хъ, нача́токъ вся́каго труда́ и́хъ:
и изведе́ я́ съ сребро́мъ и зла́томъ: и не бѣ́ въ колѣ́нѣхъ и́хъ боля́й.
Возвесели́ся Еги́петъ во исхожде́нiи и́хъ: я́ко нападе́ стра́хъ и́хъ на ня́.
Распростре́ о́блакъ въ покро́въ и́мъ, и о́гнь, е́же просвѣти́ти и́мъ но́щiю.
Проси́ша, и прiидо́ша кра́стели, и хлѣ́ба небе́снаго насы́ти я́:
разве́рзе ка́мень, и потеко́ша во́ды, потеко́ша въ безво́дныхъ рѣ́ки:
я́ко помяну́ сло́во свято́е Свое́, е́же ко Авраа́му рабу́ Своему́.
И изведе́ лю́ди Своя́ въ ра́дости и избра́нныя Своя́ въ весе́лiи.
И даде́ и́мъ страны́ язы́къ, и труды́ люді́й наслѣ́доваша:
я́ко да сохраня́тъ оправда́нiя Его́ и зако́на Его́ взы́щутъ.
Аллилуия.
Исповедайтесь Господу и призывайте имя Его, возвещайте в народах дела Его.
Воспойте Ему и пойте Ему, поведайте о всех чудесах Его.
Хвалитесь именем святым Его, да возвеселится сердце ищущих Господа.
Взыщите Господа и укрепитесь, ищите лица Его всегда.
Вспоминайте знамения Его, которые Он сотворил, чудеса Его и изречения уст Его.
Семя Авраама - рабы Его, сыны Иакова - избранные Его!
Он - Господь Бог наш, по всей земле суды Его.
Он вечно помнит завет Свой, слово, которое Он заповедал в тысячу родов,
Которое Он завещал Аврааму и клятву Свою Исааку,
И поставил ее Иакову в повеление и Израилю в завет вечный,
Говоря: «тебе дам землю Ханаанскую, удел наследия вашего»,
Когда они были малочисленны, очень незначительны и пришельцы в ней,
И переходили от народа к народу, и от царства к другому народу.
Никому не позволял обижать их и наказывал за них царей (говоря): «
Не прикасайтесь к помазанным Моим и пророкам Моим не делайте зла».
И Он призвал голод на землю: всякий стебель хлебный истребил.
Послал пред ними человека: в рабы продан был Иосиф.
Стеснили оковами ноги его: душа его прошла через железо,
Пока не пришло (в исполнение) слово его: (тогда) слово Господне воспламенило его.
Послал (за ним) царь, и разрешил его, владетель народов, и освободил его.
Поставил его господином над домом своим и правителем над всем владением своим,
Чтобы он наставлял вельмож его, как себя, и старейшин его учил мудрости.
И пришел Израиль в Египет, и Иаков переселился в землю Хама.
И весьма размножил Он народ Свой и сделал его сильнее врагов его.
И возбудил в сердце их ненависть к народу Его и коварство против рабов Его.
Послал (тогда) Моисея, раба Своего, Аарона, которого избрал Себе.
Вложил в них слова о знамениях Своих и чудесах Своих в земле Хама.
Послал тьму и навел мрак, ибо они воспротивились словам Его.
Превратил воды их в кровь и уморил рыб их.
Закипела земля их жабами (даже) в сокровищницах царей их.
Он сказал - и явились песьи мухи и мошки во все пределы их.
Вместо дождя послал им град (и) огонь, попаляющий землю их.
И побил виноградники их и смоковницы их, и сокрушил всякое дерево в пределах их.
Сказал - и явились саранча и гусеница без числа,
И поели всю траву в земле их и поели все плоды в земле их.
И поразил всякого первенца в земле их, начаток всего (приобретенного от) труда их.
И вывел их с серебром и золотом, и не было в коленах их больного.
Обрадовался Египет исшествию их, ибо напал на него страх пред ними.
Распростер облако в покров им и огонь, чтобы светить им ночью.
Просили они - и налетели перепела, и хлебом небесным насыщал их.
Расторг камень, и потекли воды, потекли реки в безводных местах.
Ибо Он вспомнил слово святое Свое, которое (сказал) Аврааму, рабу Своему.
И извел народ Свой в радости и избранных Своих в веселии.
И отдал им области язычников, и они наследовали (приобретенное) от труда народов,
Чтобы соблюдали уставы Его и хранили закон Его.
105:1 Дякуйте Господу, кличте ім́я Його, серед народів звіщайте про чини Його!
105:2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чуда Його!
105:3 Хваліться святим Його Йменням, хай тішиться серце шукаючих Господа!
105:4 Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте!
105:5 Пам́ятайте про чуда Його, які Він учинив, про ознаки Його та про присуди уст Його,
105:6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибранці Його!
105:7 Він Господь, Бог наш, по цілій землі Його присуди!
105:8 Він пам́ятає навіки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
105:9 що склав Він його з Авраамом, і присягу Свою для ісака.
105:10 Він поставив її за Закона для Якова, ізраїлеві заповітом навіки,
105:11 говорячи: Я дам тобі Край ханаанський, частину спадщини для вас!
105:12 Тоді їх було невелике число, нечисленні були та приходьки на ній,
105:13 і ходили вони від народу до народу, від царства до іншого люду.
105:14 Не дозволив нікому Він кривдити їх, і за них Він царям докоряв:
105:15 Не доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!
105:16 і покликав Він голод на землю, всяке хлібне стебло поламав.
105:17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, за раба Йосип проданий був.
105:18 Кайданами мучили ноги його, залізо пройшло в його тіло,
105:19 аж до часу виповнення слова Його, слово Господнє його було виявило.
105:20 Цар послав і його розв́язав, володар народів і його був звільнив.
105:21 Він настановив його паном над домом своїм, і володарем над усім маєтком своїм,
105:22 щоб в́язнив він його можновладців по волі своїй, а старших його умудряв.
105:23 і ізраїль прибув до Єгипту, і Яків замешкав у Хамовім краї.
105:24 А народ Свій Він сильно розмножив, і зробив був ряснішим його від його ворогів.
105:25 Він перемінив їхнє серце, щоб народа Його ненавиділи, щоб брались на хитрощі проти рабів Його.
105:26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
105:27 вони положили були серед них Його речі знаменні, та чуда у Хамовім краї.
105:28 Він темноту наслав і потемніло, і вони не противились слову Його.
105:29 Він перемінив їхню воду на кров, і вморив їхню рибу.
105:30 Їхній край зароївся був жабами, навіть в покоях царів їхніх.
105:31 Він сказав й прибули рої мух, воші в цілому обширі їхньому.
105:32 Він градом зробив їхній дощ, палючий огонь на їхню землю.
105:33 і Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і деревину на обширі їхньому повиломлював.
105:34 Він сказав і найшла сарана та гусінь без ліку,
105:35 усю ярину в їхнім краї пожерла, і плід землі їхньої з́їла.
105:36 і Він повбивав усіх первістків в їхньому краї, початок усякої їхньої сили.
105:37 і Він випровадив їх у сріблі та в золоті, і серед їхніх племен не було, хто б спіткнувся.
105:38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напав був на них.
105:39 Він хмару простяг на заслону, а огонь на освітлення ночі.
105:40 Зажадав був ізраїль і Він перепелиці наслав, і хлібом небесним Він їх годував.
105:41 Відчинив був Він скелю й линула вода, потекли були ріки в пустинях,
105:42 бо Він пам́ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
105:43 і Він з радістю вивів народ Свій, зо співом вибранців Своїх,
105:44 і їм землю народів роздав, і посіли вони працю людів,
105:45 щоб виконували Його заповіді, та закони Його берегли!
Алілуя!
Алілуя!
Латинский (Nova Vulgata)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Рус. (Бируковы)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
105:1 ALLELUIA. Confitemini Domino et invocate nomen eius, annuntiate inter gentes opera eius.
105:2 Cantate ei et psallite ei, meditamini in omnibus mirabilibus eius.
105:3 Laudamini in nomine sancto eius, laetetur cor quaerentium Dominum.
105:4 Quaerite Dominum et potentiam eius, quaerite faciem eius semper.
105:5 Mementote mirabilium eius, quae fecit, prodigia eius et iudicia oris eius,
105:6 semen Abraham, servi eius, filii Iacob, electi eius.
105:7 Ipse Dominus Deus noster; in universa terra iudicia eius.
105:8 Memor fuit in saeculum testamenti sui, verbi, quod mandavit in mille generationes,
105:9 quod disposuit cum Abraham, et iuramenti sui ad Isaac.
105:10 Et statuit illud Iacob in praeceptum et Israel in testamentum aeternum
105:11 dicens: «Tibi dabo terram Chanaan funiculum hereditatis vestrae».
105:12 Cum essent numero brevi, paucissimi et peregrini in ea,
105:13 et pertransirent de gente in gentem et de regno ad populum alterum,
105:14 non permisit hominem nocere eis et corripuit pro eis reges:
105:15 «Nolite tangere christos meos et in prophetis meis nolite malignari».
105:16 Et vocavit famem super terram et omne baculum panis contrivit.
105:17 Misit ante eos virum, in servum venumdatus est Ioseph.
105:18 Strinxerunt in compedibus pedes eius, in ferrum intravit collum eius,
105:19 donec veniret verbum eius, eloquium Domini purgaret eum.
105:20 Misit rex et solvit eum, princeps populorum, et dimisit eum;
105:21 constituit eum dominum domus suae et principem omnis possessionis suae,
105:22 ut erudiret principes eius sicut semetipsum et senes eius prudentiam doceret.
105:23 Et intravit Israel in Aegyptum, et Iacob peregrinus fuit in terra Cham.
105:24 Et auxit populum suum vehementer et confortavit eum super inimicos eius.
105:25 Convertit cor eorum, ut odirent populum eius et dolum facerent in servos eius.
105:26 Misit Moysen servum suum, Aaron, quem elegit.
105:27 Posuit in eis verba signorum suorum et prodigiorum in terra Cham.
105:28 Misit tenebras et obscuravit, et restiterunt sermonibus eius.
105:29 Convertit aquas eorum in sanguinem et occidit pisces eorum.
105:30 Edidit terra eorum ranas in penetralibus regum ipsorum.
105:31 Dixit, et venit coenomyia et scinifes in omnibus finibus eorum.
105:32 Posuit pluvias eorum grandinem, ignem comburentem in terra ipsorum.
105:33 Et percussit vineas eorum et ficulneas eorum et contrivit lignum finium eorum.
105:34 Dixit, et venit locusta et bruchus, cuius non erat numerus,
105:35 et comedit omne fenum in terra eorum et comedit fructum terrae eorum.
105:36 Et percussit omne primogenitum in terra eorum, primitias omnis roboris eorum.
105:37 Et eduxit eos cum argento et auro; et non erat in tribubus eorum infirmus.
105:38 Laetata est Aegyptus in profectione eorum, quia incubuit timor eorum super eos.
105:39 Expandit nubem in protectionem et ignem, ut luceret eis per noctem.
105:40 Petierunt, et venit coturnix, et pane caeli saturavit eos.
105:41 Dirupit petram, et fluxerunt aquae, abierunt in sicco flumina.
105:42 Quoniam memor fuit verbi sancti sui ad Abraham puerum suum.
105:43 Et eduxit populum suum in exsultatione, electos suos in laetitia.
105:44 Et dedit illis regiones gentium, et labores populorum possederunt,
105:45 ut custodiant iustificationes eius et leges eius servent. ALLELUIA.