Скрыть
105:0
105:8
105:12
105:18
105:21
105:22
105:27
105:29
105:33
105:38
105:39
105:41
105:42
105:43
105:44
105:46
Церковнославянский (рус)
Аллилу́iа.
Исповѣ́дайтеся Го́сподеви, я́ко бла́гъ, я́ко въ вѣ́къ ми́лость Его́.
Кто́ воз­глаго́летъ си́лы Госпо́дни, слы́шаны сотвори́тъ вся́ хвалы́ Его́?
Блаже́ни храня́щiи су́дъ и творя́щiи пра́вду во вся́кое вре́мя.
Помяни́ на́съ, Го́споди, во благоволе́нiи люді́й Тво­и́хъ, посѣти́ на́съ спасе́нiемъ Тво­и́мъ,
ви́дѣти во бла́гости избра́н­ныя Твоя́, воз­весели́тися въ весе́лiи язы́ка Тво­его́, хвали́тися съ достоя́нiемъ Тво­и́мъ.
Согрѣши́хомъ со отцы́ на́шими, беззако́н­новахомъ, непра́вдовахомъ:
отцы́ на́ши во Еги́птѣ не разумѣ́ша чуде́съ Тво­и́хъ, ни помяну́ша мно́же­ст­ва ми́лости Тво­ея́: и преогорчи́ша восходя́ще въ Чермно́е мо́ре.
И спасе́ и́хъ и́мене Сво­его́ ра́ди, сказа́ти си́лу Свою́:
и запрети́ Чермно́му мо́рю, и изся́че: и наста́ви {преведе́} я́ въ бе́зднѣ я́ко въ пусты́ни.
И спасе́ я́ изъ руки́ ненави́дящихъ и изба́ви я́ изъ руки́ враго́въ.
Покры́ вода́ стужа́ющыя и́мъ: ни еди́нъ от­ ни́хъ избы́сть.
И вѣ́роваша словеси́ Его́ и воспѣ́ша хвалу́ Его́.
Ускори́ша, забы́ша дѣла́ Его́, не стерпѣ́ша совѣ́та Его́:
и похотѣ́ша жела́нiю въ пусты́ни и искуси́ша Бо́га въ безво́днѣй.
И даде́ и́мъ проше́нiе и́хъ, посла́ сы́тость въ ду́шы и́хъ.
И прогнѣ́ваша Моисе́а въ стану́, Ааро́на свята́го Госпо́дня.
Отве́рзеся земля́ и пожре́ Даѳа́на и покры́ на со́нмищи Авиро́на:
и разжже́ся о́гнь въ со́нмѣ и́хъ, пла́мень попали́ грѣ́шники.
И сотвори́ша телца́ въ Хори́вѣ и поклони́шася истука́н­ному:
и измѣни́ша сла́ву Его́ въ подо́бiе телца́ яду́щаго траву́.
И забы́ша Бо́га спаса́ющаго и́хъ, сотво́ршаго ве́лiя во Еги́птѣ,
чудеса́ въ земли́ Ха́мовѣ, стра́шная въ мо́ри Чермнѣ́мъ.
И рече́ потреби́ти и́хъ, а́ще не бы́ Моисе́й избра́н­ный Его́ ста́лъ въ сокруше́нiи предъ Ни́мъ, воз­врати́ти я́рость Его́, да не погуби́тъ и́хъ.
И уничижи́ша зе́млю жела́н­ную, не я́ша вѣ́ры словеси́ Его́:
и поропта́ша въ селе́нiихъ сво­и́хъ, не услы́шаша гла́са Госпо́дня.
И воз­дви́же ру́ку Свою́ на ня́, низложи́ти я́ въ пусты́ни,
и низложи́ти сѣ́мя и́хъ во язы́цѣхъ, и расточи́ти я́ въ страны́.
И при­­части́шася Веельфего́ру и снѣдо́ша же́ртвы ме́ртвыхъ:
и раздражи́ша Его́ въ начина́нiихъ сво­и́хъ, и умно́жися въ ни́хъ паде́нiе.
И ста́ Финее́съ и уми́лостиви, и преста́ сѣ́чь:
и вмѣни́ся ему́ въ пра́вду, въ ро́дъ и ро́дъ до вѣ́ка.
И прогнѣ́ваша Его́ на водѣ́ Прерѣка́нiя, и озло́бленъ бы́сть Моисе́й и́хъ ра́ди:
я́ко преогорчи́ша ду́хъ его́ и ра́зн­ствова устна́ма сво­и́ма.
Не потреби́ша язы́ки, я́же рече́ Госпо́дь и́мъ.
И смѣси́шася во язы́цѣхъ и навыко́ша дѣло́мъ и́хъ:
и порабо́таша истука́н­нымъ и́хъ, и бы́сть и́мъ въ собла́знъ.
И пожро́ша сы́ны своя́ и дще́ри своя́ бѣсово́мъ,
и пролiя́ша кро́вь непови́н­ную, кро́вь сыно́въ сво­и́хъ и дще́рей, я́же пожро́ша истука́н­нымъ Ханаа́нскимъ: и убiе́на бы́сть земля́ и́хъ кровьми́
и оскверни́ся въ дѣ́лѣхъ и́хъ: и соблуди́ша въ начина́нiихъ сво­и́хъ.
И разгнѣ́вася я́ростiю Госпо́дь на лю́ди Своя́ и омерзи́ достоя́нiе Свое́:
и предаде́ я́ въ ру́ки враго́въ, и облада́ша и́ми ненави́дящiи и́хъ.
И стужи́ша и́мъ врази́ и́хъ: и смири́шася подъ рука́ми и́хъ.
Мно́жицею изба́ви я́: ті́и же преогорчи́ша Его́ совѣ́томъ сво­и́мъ, и смири́шася въ беззако́нiихъ сво­и́хъ.
И ви́дѣ Госпо́дь, внегда́ скорбѣ́ти и́мъ, внегда́ услы́шаше моле́нiе и́хъ:
и помяну́ завѣ́тъ Сво́й, и раска́яся по мно́же­ст­ву ми́лости Сво­ея́:
и даде́ я́ въ щедро́ты предъ всѣ́ми плѣни́в­шими я́.
Спаси́ ны, Го́споди, Бо́же на́шъ, и собери́ ны от­ язы́къ, исповѣ́датися и́мени Тво­ему́ свято́му, хвали́тися во хвалѣ́ Тво­е́й.
Благослове́нъ Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ от­ вѣ́ка и до вѣ́ка. И реку́тъ вси́ лю́дiе: бу́ди, бу́ди.
Еврейский
106:1הַלְלוּיָהּ
הוֹדוּ לַיהוָה כִּי־טוֹב; כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ׃
106:2מִי, יְמַלֵּל גְּבוּרוֹת יְהוָה; יַשְׁמִיעַ, כָּל־תְּהִלָּתוֹ׃
106:3אַשְׁרֵי שֹׁמְרֵי מִשְׁפָּט; עֹשֵׂה צְדָקָה בְכָל־עֵת׃
106:4זָכְרֵנִי יְהוָה בִּרְצוֹן עַמֶּךָ; פָּקְדֵנִי, בִּישׁוּעָתֶךָ׃
106:5לִרְאוֹת בְּטוֹבַת בְּחִירֶיךָ, לִשְׂמֹחַ בְּשִׂמְחַת גּוֹיֶךָ; לְהִתְהַלֵּל, עִם־נַחֲלָתֶךָ׃
106:6חָטָאנוּ עִם־אֲבוֹתֵינוּ, הֶעֱוִינוּ הִרְשָׁעְנוּ׃
106:7אֲבוֹתֵינוּ בְמִצְרַיִם לֹא־הִשְׂכִּילוּ נִפְלְאוֹתֶיךָ, לֹא זָכְרוּ אֶת־רֹב חֲסָדֶיךָ; וַיַּמְרוּ עַל־יָם בְּיַם־סוּף׃
106:8וַיּוֹשִׁיעֵם לְמַעַן שְׁמוֹ; לְהוֹדִיעַ, אֶת־גְּבוּרָתוֹ׃
106:9וַיִּגְעַר בְּיַם־סוּף וַיֶּחֱרָב; וַיּוֹלִיכֵם בַּתְּהֹמוֹת, כַּמִּדְבָּר׃
106:10וַיּוֹשִׁיעֵם מִיַּד שׂוֹנֵא; וַיִּגְאָלֵם, מִיַּד אוֹיֵב׃
106:11וַיְכַסּוּ־מַיִם צָרֵיהֶם; אֶחָד מֵהֶם, לֹא נוֹתָר׃
106:12וַיַּאֲמִינוּ בִדְבָרָיו; יָשִׁירוּ, תְּהִלָּתוֹ׃
106:13מִהֲרוּ שָׁכְחוּ מַעֲשָׂיו; לֹא־חִכּוּ, לַעֲצָתוֹ׃
106:14וַיִּתְאַוּוּ תַאֲוָה בַּמִּדְבָּר; וַיְנַסּוּ־אֵל, בִּישִׁימוֹן׃
106:15וַיִּתֵּן לָהֶם שֶׁאֱלָתָם; וַיְשַׁלַּח רָזוֹן בְּנַפְשָׁם׃
106:16וַיְקַנְאוּ לְמֹשֶׁה בַּמַּחֲנֶה; לְאַהֲרֹן, קְדוֹשׁ יְהוָה׃
106:17תִּפְתַּח־אֶרֶץ וַתִּבְלַע דָּתָן; וַתְּכַס, עַל־עֲדַת אֲבִירָם׃
106:18וַתִּבְעַר־אֵשׁ בַּעֲדָתָם; לֶהָבָה, תְּלַהֵט רְשָׁעִים׃
106:19יַעֲשׂוּ־עֵגֶל בְּחֹרֵב; וַיִּשְׁתַּחֲווּ, לְמַסֵּכָה׃
106:20וַיָּמִירוּ אֶת־כְּבוֹדָם; בְּתַבְנִית שׁוֹר, אֹכֵל עֵשֶׂב׃
106:21שָׁכְחוּ אֵל מוֹשִׁיעָם; עֹשֶׂה גְדֹלוֹת בְּמִצְרָיִם׃
106:22נִפְלָאוֹת בְּאֶרֶץ חָם; נוֹרָאוֹת, עַל־יַם־סוּף׃
106:23וַיֹּאמֶר, לְהַשְׁמִידָם לוּלֵי מֹשֶׁה בְחִירוֹ, עָמַד בַּפֶּרֶץ לְפָנָיו; לְהָשִׁיב חֲמָתוֹ, מֵהַשְׁחִית׃
106:24וַיִּמְאֲסוּ בְּאֶרֶץ חֶמְדָּה; לֹא־הֶאֱמִינוּ, לִדְבָרוֹ׃
106:25וַיֵּרָגְנוּ בְאָהֳלֵיהֶם; לֹא שָׁמְעוּ, בְּקוֹל יְהוָה׃
106:26וַיִּשָּׂא יָדוֹ לָהֶם; לְהַפִּיל אוֹתָם, בַּמִּדְבָּר׃
106:27וּלְהַפִּיל זַרְעָם בַּגּוֹיִם; וּלְזָרוֹתָם, בָּאֲרָצוֹת׃
106:28וַיִּצָּמְדוּ לְבַעַל פְּעוֹר; וַיֹּאכְלוּ, זִבְחֵי מֵתִים׃
106:29וַיַּכְעִיסוּ בְּמַעַלְלֵיהֶם; וַתִּפְרָץ־בָּם, מַגֵּפָה׃
106:30וַיַּעֲמֹד פִּינְחָס וַיְפַלֵּל; וַתֵּעָצַר, הַמַּגֵּפָה׃
106:31וַתֵּחָשֶׁב לוֹ לִצְדָקָה; לְדֹר וָדֹר, עַד־עוֹלָם׃
106:32וַיַּקְצִיפוּ עַל־מֵי מְרִיבָה; וַיֵּרַע לְמֹשֶׁה, בַּעֲבוּרָם׃
106:33כִּי־הִמְרוּ אֶת־רוּחוֹ; וַיְבַטֵּא, בִּשְׂפָתָיו׃
106:34לֹא־הִשְׁמִידוּ אֶת־הָעַמִּים; אֲשֶׁר אָמַר יְהוָה לָהֶם׃
106:35וַיִּתְעָרְבוּ בַגּוֹיִם; וַיִּלְמְדוּ, מַעֲשֵׂיהֶם׃
106:36וַיַּעַבְדוּ אֶת־עֲצַבֵּיהֶם; וַיִּהְיוּ לָהֶם לְמוֹקֵשׁ׃
106:37וַיִּזְבְּחוּ אֶת־בְּנֵיהֶם וְאֶת־בְּנוֹתֵיהֶם, לַשֵּׁדִים׃
106:38וַיִּשְׁפְּכוּ דָם נָקִי דַּם־בְּנֵיהֶם וּבְנוֹתֵיהֶם, אֲשֶׁר זִבְּחוּ לַעֲצַבֵּי כְנָעַן; וַתֶּחֱנַף הָאָרֶץ, בַּדָּמִים׃
106:39וַיִּטְמְאוּ בְמַעֲשֵׂיהֶם; וַיִּזְנוּ, בְּמַעַלְלֵיהֶם׃
106:40וַיִּחַר־אַף יְהוָה בְּעַמּוֹ; וַיְתָעֵב, אֶת־נַחֲלָתוֹ׃
106:41וַיִּתְּנֵם בְּיַד־גּוֹיִם; וַיִּמְשְׁלוּ בָהֶם, שֹׂנְאֵיהֶם׃
106:42וַיִּלְחָצוּם אוֹיְבֵיהֶם; וַיִּכָּנְעוּ, תַּחַת יָדָם׃
106:43פְּעָמִים רַבּוֹת, יַצִּילֵם וְהֵמָּה יַמְרוּ בַעֲצָתָם; וַיָּמֹכּוּ, בַּעֲוֹנָם׃
106:44וַיַּרְא בַּצַּר לָהֶם; בְּשָׁמְעוֹ, אֶת־רִנָּתָם׃
106:45וַיִּזְכֹּר לָהֶם בְּרִיתוֹ; וַיִּנָּחֵם, כְּרֹב חַסְדּוֹ (חֲסָדָיו)׃
106:46וַיִּתֵּן אוֹתָם לְרַחֲמִים; לִפְנֵי כָּל־שׁוֹבֵיהֶם׃
106:47הוֹשִׁיעֵנוּ יְהוָה אֱלֹהֵינוּ, וְקַבְּצֵנוּ מִן־הַגּוֹיִם לְהֹדוֹת לְשֵׁם קָדְשֶׁךָ; לְהִשְׁתַּבֵּחַ, בִּתְהִלָּתֶךָ׃
106:48בָּרוּךְ־יְהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל מִן־הָעוֹלָם וְעַד הָעוֹלָם, וְאָמַר כָּל־הָעָם אָמֵן, הַלְלוּ־יָהּ׃
Рус. (Аверинцев)
В данном переводе выбранная книга отсутствует
106:1 Алілуя!
Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
106:2 Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його?
106:3 Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу!
106:4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм,
106:5 щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм!
106:6 Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили…
106:7 Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним.
106:8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
106:9 Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!…
106:10 і Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога,
106:11 і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався!
106:12 Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу.
106:13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його,
106:14 і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували,
106:15 і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу…
106:16 Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому.
106:17 Розкрилась земля і Датана поглинула, Авіронові збори накрила,
106:18 і огонь запалав на їхніх зборах, і полум́я те попалило безбожних…
106:19 Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому,
106:20 і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає,
106:21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
106:22 у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним…
106:23 і сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі перед обличчям Його відвернути Його гнів, щоб не шкодив!
106:24 Погордили землею жаданою, не повірили слову Його,
106:25 і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу.
106:26 і Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині,
106:27 і щоб повалити їхнє потомство посеред народів, та щоб розпорошити їх по країнах!
106:28 і служили Ваалові пеорському, й їли вони жертви мертвих,
106:29 і ділами своїми розгнівали Бога, тому вдерлась зараза між них!
106:30 і встав тоді Пінхас та й розсудив, і зараза затрималась,
106:31 і йому пораховано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
106:32 і розгнівали Бога вони над водою Меріви, і через них стало зле для Мойсея,
106:33 бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми…
106:34 Вони не познищували тих народів, що Господь говорив їм про них,
106:35 і помішались з поганами, та їхніх учинків навчились.
106:36 і божищам їхнім служили, а ті пасткою стали для них…
106:37 і приносили в жертву синів своїх, а дочок своїх демонам,
106:38 і кров чисту лили, кров синів своїх і дочок своїх, що їх у жертву приносили божищам ханаанським.
і через кривавий переступ земля посквернилась,
106:39 і стали нечисті вони через учинки свої, і перелюб чинили ділами своїми…
106:40 і проти народу Свого запалав гнів Господній, і спадок Його Йому став огидним,
106:41 і віддав їх у руку народів, і їхні ненависники панували над ними,
106:42 і їхні вороги їх гнобили, і вони впокорилися під їхню руку…
106:43 Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, і пригноблено їх через їхню провину!
106:44 Та побачив Він їхню тісноту, коли почув їхні благання,
106:45 і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
106:46 і збудив милосердя до них між усіма, що їх полонили!
106:47 Спаси нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!
106:48 Благословенний Господь, Бог ізраїлів звіку й навіки!
і ввесь народ нехай скаже: Амінь!
Алілуя!
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible