Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Псалтирь

 
  • Аллилу́iа.
  • Исповѣ́дайтеся Го́сподеви, я́ко бла́гъ, я́ко въ вѣ́къ ми́лость его́.
  • Кто́ воз­глаго́летъ си́лы Госпо́дни, слы́шаны сотвори́тъ вся́ хвалы́ его́?
  • Блаже́ни храня́щiи су́дъ и творя́щiи пра́вду во вся́кое вре́мя.
  • Помяни́ на́съ, Го́споди, во благоволе́нiи люді́й тво­и́хъ, посѣти́ на́съ спасе́нiемъ тво­и́мъ,
  • ви́дѣти во бла́гости избра́н­ныя твоя́, воз­весели́тися въ весе́лiи язы́ка тво­его́, хвали́тися съ достоя́нiемъ тво­и́мъ.
  • Согрѣши́хомъ со отцы́ на́шими, беззако́н­новахомъ, непра́вдовахомъ:
  • отцы́ на́ши во Еги́птѣ не разумѣ́ша чуде́съ тво­и́хъ, ни помяну́ша мно́же­ст­ва ми́лости тво­ея́: и преогорчи́ша восходя́ще въ чермно́е мо́ре.
  • И спасе́ и́хъ и́мене сво­его́ ра́ди, сказа́ти си́лу свою́:
  • и запрети́ чермно́му мо́рю, и изся́че: и наста́ви {преведе́} я́ въ бе́зднѣ я́ко въ пусты́ни.
  • И спасе́ я́ изъ руки́ ненави́дящихъ и изба́ви я́ изъ руки́ враго́въ.
  • Покры́ вода́ стужа́ющыя и́мъ: ни еди́нъ от­ ни́хъ избы́сть.
  • И вѣ́роваша словеси́ его́ и воспѣ́ша хвалу́ его́.
  • Ускори́ша, забы́ша дѣла́ его́, не стерпѣ́ша совѣ́та его́:
  • и похотѣ́ша жела́нiю въ пусты́ни и искуси́ша Бо́га въ безво́днѣй.
  • И даде́ и́мъ проше́нiе и́хъ, посла́ сы́тость въ ду́шы и́хъ.
  • И прогнѣ́ваша Моисе́а въ стану́, Ааро́на свята́го Госпо́дня.
  • Отве́рзеся земля́ и пожре́ даѳа́на и покры́ на со́нмищи Авиро́на:
  • и разжже́ся о́гнь въ со́нмѣ и́хъ, пла́мень попали́ грѣ́шники.
  • И сотвори́ша телца́ въ Хори́вѣ и поклони́шася истука́н­ному:
  • и измѣни́ша сла́ву его́ въ подо́бiе телца́ яду́щаго траву́.
  • И забы́ша Бо́га спаса́ющаго и́хъ, сотво́ршаго ве́лiя во Еги́птѣ,
  • чудеса́ въ земли́ Ха́мовѣ, стра́шная въ мо́ри чермнѣ́мъ.
  • И рече́ потреби́ти и́хъ, а́ще не бы́ Моисе́й избра́н­ный его́ ста́лъ въ сокруше́нiи предъ ни́мъ, воз­врати́ти я́рость его́, да не погуби́тъ и́хъ.
  • И уничижи́ша зе́млю жела́н­ную, не я́ша вѣ́ры словеси́ его́:
  • и поропта́ша въ селе́нiихъ сво­и́хъ, не услы́шаша гла́са Госпо́дня.
  • И воз­дви́же ру́ку свою́ на ня́, низложи́ти я́ въ пусты́ни,
  • и низложи́ти сѣ́мя и́хъ во язы́цѣхъ, и расточи́ти я́ въ страны́.
  • И при­­части́шася веельфего́ру и снѣдо́ша же́ртвы ме́ртвыхъ:
  • и раздражи́ша его́ въ начина́нiихъ сво­и́хъ, и умно́жися въ ни́хъ паде́нiе.
  • И ста́ Финее́съ и уми́лостиви, и преста́ сѣ́чь:
  • и вмѣни́ся ему́ въ пра́вду, въ ро́дъ и ро́дъ до вѣ́ка.
  • И прогнѣ́ваша его́ на водѣ́ прерѣка́нiя, и озло́бленъ бы́сть Моисе́й и́хъ ра́ди:
  • я́ко преогорчи́ша ду́хъ его́ и ра́зн­ствова устна́ма сво­и́ма.
  • Не потреби́ша язы́ки, я́же рече́ Госпо́дь и́мъ.
  • И смѣси́шася во язы́цѣхъ и навыко́ша дѣло́мъ и́хъ:
  • и порабо́таша истука́н­нымъ и́хъ, и бы́сть и́мъ въ собла́знъ.
  • И пожро́ша сы́ны своя́ и дще́ри своя́ бѣсово́мъ,
  • и пролiя́ша кро́вь непови́н­ную, кро́вь сыно́въ сво­и́хъ и дще́рей, я́же пожро́ша истука́н­нымъ ханаа́нскимъ: и убiе́на бы́сть земля́ и́хъ кровьми́
  • и оскверни́ся въ дѣ́лѣхъ и́хъ: и соблуди́ша въ начина́нiихъ сво­и́хъ.
  • И разгнѣ́вася я́ростiю Госпо́дь на лю́ди своя́ и омерзи́ достоя́нiе свое́:
  • и предаде́ я́ въ ру́ки враго́въ, и облада́ша и́ми ненави́дящiи и́хъ.
  • И стужи́ша и́мъ врази́ и́хъ: и смири́шася подъ рука́ми и́хъ.
  • Мно́жицею изба́ви я́: ті́и же преогорчи́ша его́ совѣ́томъ сво­и́мъ, и смири́шася въ беззако́нiихъ сво­и́хъ.
  • И ви́дѣ Госпо́дь, внегда́ скорбѣ́ти и́мъ, внегда́ услы́шаше моле́нiе и́хъ:
  • и помяну́ завѣ́тъ сво́й, и раска́яся по мно́же­ст­ву ми́лости сво­ея́:
  • и даде́ я́ въ щедро́ты предъ всѣ́ми плѣни́в­шими я́.
  • Спаси́ ны, Го́споди, Бо́же на́шъ, и собери́ ны от­ язы́къ, исповѣ́датися и́мени тво­ему́ свято́му, хвали́тися во хвалѣ́ тво­е́й.
  • Благослове́нъ Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ от­ вѣ́ка и до вѣ́ка. И реку́тъ вси́ лю́дiе: бу́ди, бу́ди.
  • Аллилу́iа.
  • Исповѣ́дайтеся Го́сподеви, я́ко бла́гъ, я́ко въ вѣ́къ ми́лость его́.
  • Да реку́тъ изба́влен­нiи Го́сподемъ, и́хже изба́ви изъ руки́ врага́,
  • и от­ стра́нъ собра́ и́хъ, от­ восто́къ и за́падъ, и сѣ́вера и мо́ря:
  • заблуди́ша въ пусты́ни безво́днѣй, пути́ гра́да оби́телнаго не обрѣто́ша:
  • а́лчуще и жа́ждуще, душа́ и́хъ въ ни́хъ изчезе́.
  • И воз­зва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбѣ́ти и́мъ, и от­ ну́ждъ и́хъ изба́ви я́:
  • и наста́ви я́ на пу́ть пра́въ, вни́ти во гра́дъ оби́телный.
  • Да исповѣ́дят­ся {да исповѣ́дятъ} Го́сподеви ми́лости его́ и чудеса́ его́ сыново́мъ человѣ́ческимъ:
  • я́ко насы́тилъ е́сть ду́шу тщу́, и ду́шу а́лчущу испо́лни бла́гъ:
  • сѣдя́щыя во тмѣ́ и сѣ́ни сме́ртнѣй, окова́н­ныя нището́ю и желѣ́зомъ,
  • я́ко преогорчи́ша словеса́ Бо́жiя, и совѣ́тъ вы́шняго раздражи́ша.
  • И смири́ся въ трудѣ́хъ се́рдце и́хъ, и изнемого́ша, и не бѣ́ помага́яй.
  • И воз­зва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбѣ́ти и́мъ, и от­ ну́ждъ и́хъ спасе́ я́:
  • и изведе́ я́ изъ тмы́ и сѣ́ни сме́ртныя, и у́зы и́хъ растерза́.
  • Да исповѣ́дят­ся {да исповѣ́дятъ} Го́сподеви ми́лости его́ и чудеса́ его́ сыново́мъ человѣ́ческимъ:
  • я́ко сокруши́ врата́ мѣ́дная, и вереи́ желѣ́зныя сломи́.
  • Воспрiя́тъ я́ от­ пути́ беззако́нiя и́хъ: беззако́нiй бо ра́ди сво­и́хъ смири́шася.
  • Вся́каго бра́шна воз­гнуша́ся душа́ и́хъ, и при­­бли́жишася до вра́тъ сме́ртныхъ.
  • И воз­зва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбѣ́ти и́мъ, и от­ ну́ждъ и́хъ спасе́ я́:
  • посла́ сло́во свое́, и изцѣли́ я́, и изба́ви я́ от­ растлѣ́нiй и́хъ.
  • Да исповѣ́дят­ся {да исповѣ́дятъ} Го́сподеви ми́лости его́ и чудеса́ его́ сыново́мъ человѣ́ческимъ:
  • и да пожру́тъ ему́ же́ртву хвалы́ и да воз­вѣстя́тъ дѣла́ его́ въ ра́дости.
  • Сходя́щiи въ мо́ре въ корабле́хъ, творя́щiи дѣ́ланiя въ вода́хъ мно́гихъ,
  • ті́и ви́дѣша дѣла́ Госпо́дня и чудеса́ его́ во глубинѣ́.
  • Рече́, и ста́ ду́хъ бу́ренъ, и воз­несо́шася во́лны его́:
  • восхо́дятъ до небе́съ и низхо́дятъ до бе́зднъ: душа́ и́хъ въ злы́хъ та́яше:
  • смято́шася, подвиго́шася я́ко пiя́ный, и вся́ му́дрость и́хъ поглощена́ бы́сть.
  • И воз­зва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбѣ́ти и́мъ, и от­ ну́ждъ и́хъ изведе́ я́:
  • и повелѣ́ бу́ри, и ста́ въ тишину́, и умолко́ша во́лны его́.
  • И воз­весели́шася, я́ко умолко́ша, и наста́ви я́ въ при­­ста́нище хотѣ́нiя сво­его́.
  • Да исповѣ́дят­ся {да исповѣ́дятъ} Го́сподеви ми́лости его́ и чудеса́ его́ сыново́мъ человѣ́ческимъ:
  • да воз­несу́тъ его́ въ це́ркви людстѣ́й, и на сѣда́лищи ста́рецъ восхва́лятъ его́.
  • Положи́лъ е́сть рѣ́ки въ пусты́ню и исхо́диша водна́я въ жа́жду,
  • зе́млю плодоно́сную въ сла́ность, от­ зло́бы живу́щихъ на не́й.
  • Положи́лъ е́сть пусты́ню во езе́ра водна́я и зе́млю безво́дную во исхо́дища водна́я.
  • И насели́ та́мо а́лчущыя, и соста́виша гра́ды оби́телны:
  • и насѣ́яша се́ла, и насади́ша виногра́ды, и сотвори́ша пло́дъ жи́тенъ.
  • И благослови́ я́, и умно́жишася зѣло́: и скоты́ и́хъ не ума́ли.
  • И ума́лишася и озло́бишася от­ ско́рби зо́лъ и болѣ́зни:
  • излiя́ся уничиже́нiе на кня́зи и́хъ, и облазни́ {заблужда́ти сотвори́} я́ по непрохо́днѣй, а не по пути́.
  • И помо́же убо́гу от­ нищеты́ и положи́ я́ко о́вцы оте́че­ст­вiя.
  • У́зрятъ пра́вiи и воз­веселя́т­ся, и вся́кое беззако́нiе загради́тъ уста́ своя́.
  • Кто́ прему́дръ и сохрани́тъ сiя́? и уразумѣ́ютъ ми́лости Госпо́дни.
  • Пѣ́снь, псало́мъ Дави́ду.
  • Гото́во се́рдце мое́, Бо́же, гото́во се́рдце мое́: воспою́ и пою́ во сла́вѣ мо­е́й.
  • Воста́ни, сла́ва моя́, воста́ни, псалти́рю и гу́сли: воста́ну ра́но.
  • Исповѣ́мся тебѣ́ въ лю́дехъ, Го́споди, пою́ тебѣ́ во язы́цѣхъ:
  • я́ко ве́лiя верху́ небе́съ ми́лость твоя́ и до о́блакъ и́стина твоя́.
  • Вознеси́ся на небеса́, Бо́же, и по все́й земли́ сла́ва твоя́,
  • я́ко да изба́вят­ся воз­лю́блен­нiи тво­и́: спаси́ десни́цею тво­е́ю и услы́ши мя́.
  • Бо́гъ воз­глаго́ла во святѣ́мъ сво­е́мъ: воз­несу́ся и раздѣлю́ Сики́му, и удо́ль селе́нiй размѣ́рю.
  • Мо́й е́сть Галаа́дъ, и мо́й е́сть Манассі́й, и Ефре́мъ заступле́нiе главы́ мо­ея́: Иу́да ца́рь мо́й,
  • Моа́въ коно́бъ упова́нiя мо­его́: на Идуме́ю наложу́ сапо́гъ мо́й: мнѣ́ иноплеме́н­ницы покори́шася.
  • Кто́ введе́тъ мя́ во гра́дъ огражде́нiя? или́ кто́ наста́витъ мя́ до Идуме́и?
  • Не ты́ ли, Бо́же, от­ри́нувый на́съ, и не изы́деши, Бо́же, въ си́лахъ на́шихъ?
  • Да́ждь на́мъ по́мощь от­ ско́рби: и су́етно спасе́нiе человѣ́ческо.
  • О Бо́зѣ сотвори́мъ си́лу, и то́й уничижи́тъ враги́ на́шя.
  • Въ коне́цъ, псало́мъ Дави́ду.
  • Бо́же, хвалы́ мо­ея́ не премолчи́:
  • я́ко уста́ грѣ́шнича и уста́ льсти́ваго на мя́ от­верзо́шася, глаго́лаша на мя́ язы́комъ льсти́вымъ,
  • и словесы́ ненави́стными обыдо́ша мя́, и бра́шася со мно́ю ту́не.
  • Вмѣ́сто е́же люби́ти мя́, оболга́ху мя́, а́зъ же моля́хся:
  • и положи́ша на мя́ зла́я за блага́я, и не́нависть за воз­любле́нiе мое́.
  • Поста́ви на него́ грѣ́шника, и дiа́волъ да ста́нетъ одесну́ю его́:
  • внегда́ суди́тися ему́, да изы́детъ осужде́нъ, и моли́тва его́ да бу́детъ въ грѣ́хъ.
  • Да бу́дутъ дні́е его́ ма́ли, и епи́скоп­ст­во его́ да прiи́метъ и́нъ:
  • да бу́дутъ сы́нове его́ си́ри, и жена́ его́ вдова́:
  • дви́жущеся да преселя́т­ся сы́нове его́ и воспро́сятъ, да изгна́ни бу́дутъ изъ домо́въ сво­и́хъ.
  • Да взы́щетъ заимода́вецъ вся́, ели́ка су́ть его́: и да восхи́тятъ чужді́и труды́ его́.
  • Да не бу́детъ ему́ засту́пника, ниже́ да бу́детъ ущедря́яй сироты́ его́:
  • да бу́дутъ ча́да его́ въ погубле́нiе, въ ро́дѣ еди́нѣмъ да потреби́т­ся и́мя его́.
  • Да воспомяне́т­ся беззако́нiе оте́цъ его́ предъ Го́сподемъ, и грѣ́хъ ма́тере его́ да не очи́стит­ся:
  • да бу́дутъ предъ Го́сподемъ вы́ну, и да потреби́т­ся от­ земли́ па́мять и́хъ:
  • зане́же не помяну́ сотвори́ти ми́лость, и погна́ человѣ́ка ни́ща и убо́га, и умиле́на се́рдцемъ умертви́ти.
  • И воз­люби́ кля́тву, и прiи́детъ ему́: и не восхотѣ́ благослове́нiя, и удали́т­ся от­ него́.
  • И облече́ся въ кля́тву я́ко въ ри́зу, и вни́де я́ко вода́ во утро́бу его́ и я́ко еле́й въ ко́сти его́:
  • да бу́детъ ему́ я́ко ри́за, въ ню́же облачи́т­ся, и я́ко по́ясъ, и́мже вы́ну опоясу́ет­ся.
  • Сiе́ дѣ́ло оболга́ющихъ мя́ у Го́спода и глаго́лющихъ лука́вая на ду́шу мою́.
  • И ты́, Го́споди, Го́споди, сотвори́ со мно́ю и́мене ра́ди тво­его́, я́ко бла́га ми́лость твоя́:
  • изба́ви мя́, я́ко ни́щъ и убо́гъ е́смь а́зъ, и се́рдце мое́ смяте́ся вну́трь мене́.
  • Я́ко сѣ́нь, внегда́ уклони́тися е́й, отъ­я́хся: стрясо́хся я́ко пру́зи.
  • Колѣ́на моя́ изнемо́госта от­ поста́, и пло́ть моя́ измѣни́ся еле́а ра́ди.
  • И а́зъ бы́хъ поноше́нiе и́мъ: ви́дѣша мя́, покива́ша глава́ми сво­и́ми.
  • Помози́ ми, Го́споди Бо́же мо́й, и спаси́ мя по ми́лости тво­е́й:
  • и да разумѣ́ютъ, я́ко рука́ твоя́ сiя́, и ты́, Го́споди, сотвори́лъ еси́ ю́.
  • Проклену́тъ ті́и, и ты́ благослови́ши: востаю́щiи на мя́ да постыдя́т­ся, ра́бъ же тво́й воз­весели́т­ся.
  • Да облеку́т­ся оболга́ющiи мя́ въ срамоту́ и оде́ждут­ся я́ко оде́ждою студо́мъ сво­и́мъ.
  • Исповѣ́мся Го́сподеви зѣло́ усты́ мо­и́ми и посредѣ́ мно́гихъ восхвалю́ его́:
  • я́ко преста́ одесну́ю убо́гаго, е́же спасти́ от­ гоня́щихъ ду́шу мою́.
  • Славьте Господа, ибо Он благ, ибо вовек милость Его.
  • Кто изречет могущество Господа, возвестит все хвалы Его?
  • Блаженны хранящие суд и творящие правду во всякое время!
  • Вспомни о мне, Господи, в благоволении к народу Твоему; посети меня спасением Твоим,
  • дабы мне видеть благоденствие избранных Твоих, веселиться веселием народа Твоего, хвалиться с наследием Твоим.
  • Согрешили мы с отцами нашими, совершили беззаконие, соделали неправду.
  • Отцы наши в Египте не уразумели чудес Твоих, не помнили множества милостей Твоих, и возмутились у моря, у Чермного моря.
  • Но Он спас их ради имени Своего, дабы показать могущество Свое.
  • Грозно рек морю Чермному, и оно иссохло; и провел их по безднам, как по суше;
  • и спас их от руки ненавидящего и избавил их от руки врага.
  • Воды покрыли врагов их, ни одного из них не осталось.
  • И поверили они словам Его, [и] воспели хвалу Ему.
  • Но скоро забыли дела Его, не дождались Его изволения;
  • увлеклись похотением в пустыне, и искусили Бога в необитаемой.
  • И Он исполнил прошение их, но послал язву на души их.
  • И позавидовали в стане Моисею и Аарону, святому Господню.
  • Разверзлась земля, и поглотила Дафана и покрыла скопище Авирона.
  • И возгорелся огонь в скопище их, пламень попалил нечестивых.
  • Сделали тельца у Хорива и поклонились истукану;
  • и променяли славу свою на изображение вола, ядущего траву.
  • Забыли Бога, Спасителя своего, совершившего великое в Египте,
  • дивное в земле Хамовой, страшное у Чермного моря.
  • И хотел истребить их, если бы Моисей, избранный Его, не стал пред Ним в расселине, чтобы отвратить ярость Его, да не погубит [их].
  • И презрели они землю желанную, не верили слову Его;
  • и роптали в шатрах своих, не слушались гласа Господня.
  • И поднял Он руку Свою на них, чтобы низложить их в пустыне,
  • низложить племя их в народах и рассеять их по землям.
  • Они прилепились к Ваалфегору и ели жертвы бездушным,
  • и раздражали Бога делами своими, и вторглась к ним язва.
  • И восстал Финеес и произвел суд, – и остановилась язва.
  • И это вменено ему в праведность в роды и роды во веки.
  • И прогневали Бога у вод Меривы, и Моисей потерпел за них,
  • ибо они огорчили дух его, и он погрешил устами своими.
  • Не истребили народов, о которых сказал им Господь,
  • но смешались с язычниками и научились делам их;
  • служили истуканам их, которые были для них сетью,
  • и приносили сыновей своих и дочерей своих в жертву бесам;
  • проливали кровь невинную, кровь сыновей своих и дочерей своих, которых приносили в жертву идолам Ханаанским, – и осквернилась земля кровью;
  • оскверняли себя делами своими, блудодействовали поступками своими.
  • И воспылал гнев Господа на народ Его, и возгнушался Он наследием Своим
  • и предал их в руки язычников, и ненавидящие их стали обладать ими.
  • Враги их утесняли их, и они смирялись под рукою их.
  • Много раз Он избавлял их; они же раздражали [Его] упорством своим, и были уничижаемы за беззаконие свое.
  • Но Он призирал на скорбь их, когда слышал вопль их,
  • и вспоминал завет Свой с ними и раскаивался по множеству милости Своей;
  • и возбуждал к ним сострадание во всех, пленявших их.
  • Спаси нас, Господи, Боже наш, и собери нас от народов, дабы славить святое имя Твое, хвалиться Твоею славою.
  • Благословен Господь, Бог Израилев, от века и до века! И да скажет весь народ: аминь! Аллилуия!
  • Славьте Господа, ибо Он благ, ибо вовек милость Его!
  • Так да скажут избавленные Господом, которых избавил Он от руки врага,
  • и собрал от стран, от востока и запада, от севера и моря.
  • Они блуждали в пустыне по безлюдному пути и не находили населенного города;
  • терпели голод и жажду, душа их истаевала в них.
  • Но воззвали к Господу в скорби своей, и Он избавил их от бедствий их,
  • и повел их прямым путем, чтобы они шли к населенному городу.
  • Да славят Господа за милость Его и за чудные дела Его для сынов человеческих:
  • ибо Он насытил душу жаждущую и душу алчущую исполнил благами.
  • Они сидели во тьме и тени смертной, окованные скорбью и железом;
  • ибо не покорялись словам Божиим и небрегли о воле Всевышнего.
  • Он смирил сердце их работами; они преткнулись, и не было помогающего.
  • Но воззвали к Господу в скорби своей, и Он спас их от бедствий их;
  • вывел их из тьмы и тени смертной, и расторгнул узы их.
  • Да славят Господа за милость Его и за чудные дела Его для сынов человеческих:
  • ибо Он сокрушил врата медные и вереи железные сломил.
  • Безрассудные страдали за беззаконные пути свои и за неправды свои;
  • от всякой пищи отвращалась душа их, и они приближались ко вратам смерти.
  • Но воззвали к Господу в скорби своей, и Он спас их от бедствий их;
  • послал слово Свое и исцелил их, и избавил их от могил их.
  • Да славят Господа за милость Его и за чудные дела Его для сынов человеческих!
  • Да приносят Ему жертву хвалы и да возвещают о делах Его с пением!
  • Отправляющиеся на кораблях в море, производящие дела на больших водах,
  • видят дела Господа и чудеса Его в пучине:
  • Он речет, – и восстанет бурный ветер и высоко поднимает волны его:
  • восходят до небес, нисходят до бездны; душа их истаевает в бедствии;
  • они кружатся и шатаются, как пьяные, и вся мудрость их исчезает.
  • Но воззвали к Господу в скорби своей, и Он вывел их из бедствия их.
  • Он превращает бурю в тишину, и волны умолкают.
  • И веселятся, что они утихли, и Он приводит их к желаемой пристани.
  • Да славят Господа за милость Его и за чудные дела Его для сынов человеческих!
  • Да превозносят Его в собрании народном и да славят Его в сонме старейшин!
  • Он превращает реки в пустыню и источники вод – в сушу,
  • землю плодородную – в солончатую, за нечестие живущих на ней.
  • Он превращает пустыню в озеро, и землю иссохшую – в источники вод;
  • и поселяет там алчущих, и они строят город для обитания;
  • засевают поля, насаждают виноградники, которые приносят им обильные плоды.
  • Он благословляет их, и они весьма размножаются, и скота их не умаляет.
  • Уменьшились они и упали от угнетения, бедствия и скорби, –
  • Он изливает бесчестие на князей и оставляет их блуждать в пустыне, где нет путей.
  • Бедного же извлекает из бедствия и умножает род его, как стада овец.
  • Праведники видят сие и радуются, а всякое нечестие заграждает уста свои.
  • Кто мудр, тот заметит сие и уразумеет милость Господа.
  • Песнь. Псалом Давида.
  • Готово сердце мое, Боже, [готово сердце мое]; буду петь и воспевать во славе моей.
  • Воспрянь, псалтирь и гусли! Я встану рано.
  • Буду славить Тебя, Господи, между народами; буду воспевать Тебя среди племен,
  • ибо превыше небес милость Твоя и до облаков истина Твоя.
  • Будь превознесен выше небес, Боже; над всею землею да будет слава Твоя,
  • дабы избавились возлюбленные Твои: спаси десницею Твоею и услышь меня.
  • Бог сказал во святилище Своем: «восторжествую, разделю Сихем и долину Сокхоф размерю;
  • Мой Галаад, Мой Манассия, Ефрем – крепость главы Моей, Иуда – скипетр Мой,
  • Моав – умывальная чаша Моя, на Едома простру сапог Мой, над землею Филистимскою восклицать буду».
  • Кто введет меня в укрепленный город? Кто доведет меня до Едома?
  • Не Ты ли, Боже, Который отринул нас и не выходишь, Боже, с войсками нашими?
  • Подай нам помощь в тесноте, ибо защита человеческая суетна.
  • С Богом мы окажем силу: Он низложит врагов наших.
  • Боже хвалы моей! не премолчи,
  • ибо отверзлись на меня уста нечестивые и уста коварные; говорят со мною языком лживым;
  • отвсюду окружают меня словами ненависти, вооружаются против меня без причины;
  • за любовь мою они враждуют на меня, а я молюсь;
  • воздают мне за добро злом, за любовь мою – ненавистью.
  • Поставь над ним нечестивого, и диавол да станет одесную его.
  • Когда будет судиться, да выйдет виновным, и молитва его да будет в грех;
  • да будут дни его кратки, и достоинство его да возьмет другой;
  • дети его да будут сиротами, и жена его – вдовою;
  • да скитаются дети его и нищенствуют, и просят хлеба из развалин своих;
  • да захватит заимодавец все, что есть у него, и чужие да расхитят труд его;
  • да не будет сострадающего ему, да не будет милующего сирот его;
  • да будет потомство его на погибель, и да изгладится имя их в следующем роде;
  • да будет воспомянуто пред Господом беззаконие отцов его, и грех матери его да не изгладится;
  • да будут они всегда в очах Господа, и да истребит Он память их на земле,
  • за то, что он не думал оказывать милость, но преследовал человека бедного и нищего и сокрушенного сердцем, чтобы умертвить его;
  • возлюбил проклятие, – оно и придет на него; не восхотел благословения, – оно и удалится от него;
  • да облечется проклятием, как ризою, и да войдет оно, как вода, во внутренность его и, как елей, в кости его;
  • да будет оно ему, как одежда, в которую он одевается, и как пояс, которым всегда опоясывается.
  • Таково воздаяние от Господа врагам моим и говорящим злое на душу мою!
  • Со мною же, Господи, Господи, твори ради имени Твоего, ибо блага милость Твоя; спаси меня,
  • ибо я беден и нищ, и сердце мое уязвлено во мне.
  • Я исчезаю, как уклоняющаяся тень; гонят меня, как саранчу.
  • Колени мои изнемогли от поста, и тело мое лишилось тука.
  • Я стал для них посмешищем: увидев меня, кивают головами [своими].
  • Помоги мне, Господи, Боже мой, спаси меня по милости Твоей,
  • да познают, что это – Твоя рука, и что Ты, Господи, соделал это.
  • Они проклинают, а Ты благослови; они восстают, но да будут постыжены; раб же Твой да возрадуется.
  • Да облекутся противники мои бесчестьем и, как одеждою, покроются стыдом своим.
  • И я громко буду устами моими славить Господа и среди множества прославлять Его,
  • ибо Он стоит одесную бедного, чтобы спасти его от судящих душу его.
  • 106:1 你 们 要 赞 美 耶 和 华 。 要 称 谢 耶 和 华 , 因 他 本 为 善 。 他 的 慈 爱 永 远 长 存 。
  • 106:2 谁 能 传 说 耶 和 华 的 大 能 , 谁 能 表 明 他 一 切 的 美 德 。
  • 106:3 凡 遵 守 公 平 , 常 行 公 义 的 , 这 人 便 为 有 福 。
  • 106:4 耶 和 华 阿 , 你 用 恩 惠 待 你 的 百 姓 , 求 你 也 用 这 恩 惠 记 念 我 , 开 你 的 救 恩 眷 顾 我 ,
  • 106:5 使 我 见 你 选 民 的 福 , 乐 你 国 民 的 乐 , 与 你 的 产 业 一 同 夸 耀 。
  • 106:6 我 们 与 我 们 的 祖 宗 一 同 犯 罪 。 我 们 作 了 孽 , 行 了 恶 。
  • 106:7 我 们 的 祖 宗 在 埃 及 不 明 白 你 的 奇 事 , 不 记 念 你 丰 盛 的 慈 爱 , 反 倒 在 红 海 行 了 悖 逆 。
  • 106:8 然 而 , 他 因 自 己 的 名 拯 救 他 们 , 为 要 彰 显 他 的 大 能 。
  • 106:9 并 且 斥 责 红 海 , 海 便 乾 了 ; 他 带 领 他 们 经 过 深 处 , 如 同 经 过 旷 野 。
  • 106:10 他 拯 救 他 们 脱 离 恨 他 们 人 的 手 , 从 仇 敌 手 中 救 赎 他 们 。
  • 106:11 水 淹 没 他 们 的 敌 人 , 没 有 一 个 存 留 。
  • 106:12 那 时 , 他 们 才 信 了 他 的 话 , 歌 唱 赞 美 他 。
  • 106:13 等 不 多 时 , 他 们 就 忘 了 他 的 作 为 , 不 仰 望 他 的 指 教 ,
  • 106:14 反 倒 在 旷 野 大 起 欲 心 , 在 荒 地 试 探 神 。
  • 106:15 他 将 他 们 所 求 的 赐 给 他 们 , 却 使 他 们 的 心 灵 软 弱 。
  • 106:16 他 们 又 在 营 中 嫉 妒 摩 西 , 和 耶 和 华 的 圣 者 亚 伦 。
  • 106:17 地 裂 开 , 吞 下 大 坍 , 掩 盖 亚 比 兰 一 党 的 人 。
  • 106:18 有 火 在 他 们 的 党 中 发 起 , 有 火 焰 烧 毁 了 恶 人 。
  • 106:19 他 们 在 何 烈 山 造 了 牛 犊 , 叩 拜 铸 成 的 像 。
  • 106:20 如 此 将 他 们 荣 耀 的 主 , 换 为 吃 草 之 牛 的 像 。
  • 106:21 忘 了 神 他 们 的 救 主 。 他 曾 在 埃 及 行 大 事 。
  • 106:22 在 含 地 行 奇 事 , 在 红 海 行 可 畏 的 事 。
  • 106:23 所 以 , 他 说 要 灭 绝 他 们 。 若 非 有 他 所 拣 选 的 摩 西 站 在 当 中 ( 原 文 作 破 口 ) , 使 他 的 忿 怒 转 消 , 恐 怕 他 就 灭 绝 他 们 。
  • 106:24 他 们 又 藐 视 那 美 地 , 不 信 他 的 话 ,
  • 106:25 在 自 己 帐 棚 内 发 怨 言 , 不 听 耶 和 华 的 声 音 。
  • 106:26 所 以 , 他 对 他 们 起 誓 , 必 叫 他 们 倒 在 旷 野 ,
  • 106:27 叫 他 们 的 后 裔 倒 在 列 国 之 中 , 分 散 在 各 地 。
  • 106:28 他 们 又 与 巴 力 毗 珥 连 合 , 且 吃 了 祭 死 神 ( 或 作 人 ) 的 物 。
  • 106:29 他 们 这 样 行 , 惹 耶 和 华 发 怒 , 便 有 瘟 疫 流 行 在 他 们 中 间 。
  • 106:30 那 时 , 非 尼 哈 站 起 , 刑 罚 恶 人 , 瘟 疫 这 才 止 息 。
  • 106:31 那 就 算 为 他 的 义 , 世 世 代 代 , 直 到 永 远 。
  • 106:32 他 们 在 米 利 巴 水 又 叫 耶 和 华 发 怒 , 甚 至 摩 西 也 受 了 亏 损 。
  • 106:33 是 因 他 们 惹 动 他 的 灵 , 摩 西 ( 原 文 作 他 ) 用 嘴 说 了 急 躁 的 话 。
  • 106:34 他 们 不 照 耶 和 华 所 吩 咐 的 灭 绝 外 邦 人 ,
  • 106:35 反 与 他 们 混 杂 相 合 , 学 习 他 们 的 行 为 ,
  • 106:36 事 奉 他 们 的 偶 像 , 这 就 成 了 自 己 的 网 罗 。
  • 106:37 把 自 己 的 儿 女 祭 祀 鬼 魔 ,
  • 106:38 流 无 辜 人 的 血 , 就 是 自 己 儿 女 的 血 , 把 他 们 祭 祀 迦 南 的 偶 像 , 那 地 就 被 血 污 秽 了 。
  • 106:39 这 样 , 他 们 被 自 己 所 做 的 污 秽 了 , 在 行 为 上 犯 了 邪 淫 。
  • 106:40 所 以 , 耶 和 华 的 怒 气 , 向 他 的 百 姓 发 作 , 憎 恶 他 的 产 业 。
  • 106:41 将 他 们 交 在 外 邦 人 的 手 里 ; 恨 他 们 的 人 就 辖 制 他 们 。
  • 106:42 他 们 的 仇 敌 也 欺 压 他 们 , 他 们 就 伏 在 敌 人 手 下 。
  • 106:43 他 屡 次 搭 救 他 们 , 他 们 却 设 谋 背 逆 , 因 自 己 的 罪 孽 降 为 卑 下 。
  • 106:44 然 而 , 他 听 见 他 们 哀 告 的 时 候 , 就 眷 顾 他 们 的 急 难 。
  • 106:45 为 他 们 记 念 他 的 约 , 照 他 丰 盛 的 慈 爱 后 悔 。
  • 106:46 他 也 使 他 们 在 凡 掳 掠 他 们 的 人 面 前 蒙 怜 恤 。
  • 106:47 耶 和 华 我 们 的 神 阿 , 求 你 拯 救 我 们 , 从 外 邦 中 招 聚 我 们 , 我 们 好 称 赞 你 的 圣 名 , 以 赞 美 你 为 夸 胜 。
  • 106:48 耶 和 华 以 色 列 的 神 是 应 当 称 颂 的 , 从 亘 古 直 到 永 远 。 愿 众 民 都 说 , 阿 们 。 你 们 要 赞 美 耶 和 华 。
  • 107:1 你 们 要 称 谢 耶 和 华 , 因 他 本 为 善 。 他 的 慈 爱 , 永 远 长 存 。
  • 107:2 愿 耶 和 华 的 赎 民 说 这 话 , 就 是 他 从 敌 人 手 中 所 救 赎 的 ,
  • 107:3 从 各 地 , 从 东 从 西 , 从 南 从 北 , 所 招 聚 来 的 。
  • 107:4 他 们 在 旷 野 荒 地 漂 流 , 寻 不 见 可 住 的 城 邑 。
  • 107:5 又 饥 又 渴 , 心 里 发 昏 。
  • 107:6 于 是 , 他 们 在 苦 难 中 哀 求 耶 和 华 , 他 从 他 们 的 祸 患 中 搭 救 他 们 。
  • 107:7 又 领 他 们 行 走 直 路 , 使 他 们 往 可 居 住 的 城 邑 。
  • 107:8 但 愿 人 因 耶 和 华 的 慈 爱 和 他 向 人 所 行 的 奇 事 都 称 赞 他 。
  • 107:9 因 他 使 心 里 渴 慕 的 人 , 得 以 知 足 , 使 心 里 饥 饿 的 人 , 得 饱 美 物 。
  • 107:10 那 些 坐 在 黑 暗 中 死 荫 里 的 人 , 被 困 苦 和 铁 链 捆 锁 ,
  • 107:11 是 因 他 们 违 背 神 的 话 语 , 藐 视 至 高 者 的 旨 意 。
  • 107:12 所 以 , 他 用 劳 苦 治 服 他 们 的 心 。 他 们 仆 倒 , 无 人 扶 助 。
  • 107:13 于 是 , 他 们 在 苦 难 中 哀 求 耶 和 华 , 他 从 他 们 的 祸 患 中 拯 救 他 们 。
  • 107:14 他 从 黑 暗 中 , 和 死 荫 里 , 领 他 们 出 来 , 折 断 他 们 的 绑 索 。
  • 107:15 但 愿 人 因 耶 和 华 的 慈 爱 , 和 他 向 人 所 行 的 奇 事 都 称 赞 他 。
  • 107:16 因 为 他 打 破 了 铜 门 , 砍 断 了 铁 闩 。
  • 107:17 愚 妄 人 因 自 己 的 过 犯 , 和 自 己 的 罪 孽 便 受 苦 楚 。
  • 107:18 他 们 心 里 厌 恶 各 样 的 食 物 , 就 临 近 死 门 。
  • 107:19 于 是 , 他 们 在 苦 难 中 哀 求 耶 和 华 , 他 从 他 们 的 祸 患 中 拯 救 他 们 。
  • 107:20 他 发 命 医 治 他 们 , 救 他 们 脱 离 死 亡 。
  • 107:21 但 愿 人 因 耶 和 华 的 慈 爱 , 和 他 向 人 所 行 的 奇 事 都 称 赞 他 。
  • 107:22 愿 他 们 以 感 谢 为 祭 献 给 他 , 欢 呼 述 说 他 的 作 为 。
  • 107:23 在 海 上 坐 船 , 在 大 水 中 经 理 事 务 的 。
  • 107:24 他 们 看 见 耶 和 华 的 作 为 , 并 他 在 深 水 中 的 奇 事 。
  • 107:25 因 他 一 吩 咐 , 狂 风 就 起 来 , 海 中 的 波 浪 也 扬 起 。
  • 107:26 他 们 上 到 天 空 , 下 到 海 底 , 他 们 的 心 因 患 难 便 消 化 。
  • 107:27 他 们 摇 摇 幌 幌 。 东 倒 西 歪 , 好 像 醉 酒 的 人 。 他 们 的 智 慧 无 法 可 施 。
  • 107:28 于 是 , 他 们 在 苦 难 中 哀 求 耶 和 华 , 他 从 他 们 的 祸 患 中 领 出 他 们 来 。
  • 107:29 他 使 狂 风 止 息 , 波 浪 就 平 静 。
  • 107:30 风 息 浪 静 , 他 们 便 欢 喜 。 他 就 引 他 们 到 所 愿 去 的 海 口 。
  • 107:31 但 愿 人 因 耶 和 华 的 慈 爱 , 和 他 向 人 所 行 的 奇 事 都 称 赞 他 。
  • 107:32 愿 他 们 在 民 的 会 中 尊 崇 他 , 在 长 老 的 位 上 赞 美 他 。
  • 107:33 他 使 江 河 变 为 旷 野 , 叫 水 泉 变 为 乾 渴 之 地 。
  • 107:34 使 肥 地 变 为 硷 地 。 这 都 因 其 间 居 民 的 罪 恶 。
  • 107:35 他 使 旷 野 变 为 水 潭 , 叫 旱 地 变 为 水 泉 。
  • 107:36 他 使 饥 饿 的 人 住 在 那 里 , 好 建 造 可 住 的 城 邑 。
  • 107:37 又 种 田 地 , 栽 葡 萄 园 , 得 享 所 出 的 土 产 。
  • 107:38 他 又 赐 福 给 他 们 , 叫 他 们 生 养 众 多 。 也 不 叫 他 们 的 牲 畜 减 少 。
  • 107:39 他 们 又 因 暴 虐 , 患 难 , 愁 苦 , 就 减 少 且 卑 下 。
  • 107:40 他 使 君 王 蒙 羞 被 辱 , 使 他 们 在 荒 废 无 路 之 地 漂 流 。
  • 107:41 他 却 将 穷 乏 人 安 置 在 高 处 , 脱 离 苦 难 , 使 他 的 家 属 多 如 羊 群 。
  • 107:42 正 直 人 看 见 , 就 欢 喜 。 罪 孽 之 辈 , 必 塞 口 无 言 。
  • 107:43 凡 有 智 慧 的 , 必 在 这 些 事 上 留 心 , 也 必 思 想 耶 和 华 的 慈 爱 。
  • 108:1 ( 大 卫 的 诗 歌 ) 神 阿 , 我 心 坚 定 。 我 口 ( 原 文 作 荣 耀 ) 要 唱 诗 歌 颂 。
  • 108:2 琴 瑟 阿 , 你 们 当 醒 起 。 我 自 己 要 极 早 醒 起 。
  • 108:3 耶 和 华 阿 , 我 要 在 万 民 中 称 谢 你 , 在 列 邦 中 歌 颂 你 。
  • 108:4 因 为 , 你 的 慈 爱 , 大 过 诸 天 ; 你 的 诚 实 , 达 到 穹 苍 。
  • 108:5 神 阿 , 愿 你 崇 高 过 于 诸 天 。 愿 你 的 荣 耀 , 高 过 全 地 。
  • 108:6 求 你 应 允 我 们 , 用 右 手 拯 救 我 们 , 好 叫 你 所 亲 爱 的 人 得 救 。
  • 108:7 神 已 经 指 着 他 的 圣 洁 说 ( 说 或 作 应 许 我 ) , 我 要 欢 乐 。 我 要 分 开 示 剑 , 丈 量 疏 割 谷 。
  • 108:8 基 列 是 我 的 。 玛 拿 西 是 我 的 。 以 法 莲 是 护 卫 我 头 的 。 犹 大 是 我 的 杖 。
  • 108:9 摩 押 是 我 的 沭 浴 盆 。 我 要 向 以 东 抛 鞋 。 我 必 因 胜 非 利 士 呼 喊 。
  • 108:10 谁 能 领 我 进 坚 固 城 。 谁 能 引 我 到 以 东 地 。
  • 108:11 神 阿 , 你 不 是 丢 弃 了 我 们 麽 。 神 阿 , 你 不 和 我 们 的 军 兵 同 去 麽 。
  • 108:12 求 你 帮 助 我 们 攻 击 敌 人 , 因 为 人 的 帮 助 是 枉 然 的 。
  • 108:13 我 们 倚 靠 神 , 才 得 施 展 大 能 , 因 为 践 踏 我 们 敌 人 的 就 是 他 。
  • 109:1 ( 大 卫 的 诗 , 交 与 伶 长 ) 我 所 赞 美 的 神 阿 , 求 你 不 要 闭 口 不 言 。
  • 109:2 因 为 恶 人 的 嘴 , 和 诡 诈 人 的 口 , 已 经 张 开 攻 击 我 。 他 们 用 撒 谎 的 舌 头 对 我 说 话 。
  • 109:3 他 们 围 绕 我 , 说 怨 恨 的 话 , 又 无 故 地 攻 打 我 。
  • 109:4 他 们 与 我 为 敌 以 报 我 爱 。 但 我 专 心 祈 祷 。
  • 109:5 他 们 向 我 以 恶 报 善 , 以 恨 报 爱 。
  • 109:6 愿 你 派 一 个 恶 人 辖 制 他 , 派 一 个 对 头 站 在 他 右 边 。
  • 109:7 他 受 审 判 的 时 候 , 愿 他 出 来 担 当 罪 名 。 愿 他 的 祈 祷 反 成 为 罪 。
  • 109:8 愿 他 的 年 日 短 少 。 愿 别 人 得 他 的 职 分 。
  • 109:9 愿 他 的 儿 女 为 孤 儿 , 他 的 妻 子 为 寡 妇 。
  • 109:10 愿 他 的 儿 女 漂 流 讨 饭 , 从 他 们 荒 凉 之 处 出 来 求 食 。
  • 109:11 愿 强 暴 的 债 主 牢 笼 他 一 切 所 有 的 。 愿 外 人 抢 他 劳 碌 得 来 的 。
  • 109:12 愿 无 人 向 他 延 绵 施 恩 。 愿 无 人 可 怜 他 的 孤 儿 。
  • 109:13 愿 他 的 后 人 断 绝 , 名 字 被 涂 抹 , 不 传 于 下 代 。
  • 109:14 愿 他 祖 宗 的 罪 孽 被 耶 和 华 记 念 。 愿 他 母 亲 的 罪 过 不 被 涂 抹 。
  • 109:15 愿 这 些 罪 常 在 耶 和 华 面 前 , 使 他 的 名 号 断 绝 于 世 。
  • 109:16 因 为 他 不 想 施 恩 , 却 逼 迫 困 苦 穷 乏 的 , 和 伤 心 的 人 , 要 把 他 们 治 死 。
  • 109:17 他 爱 咒 骂 , 咒 骂 就 临 到 他 。 他 不 喜 爱 福 乐 , 福 乐 就 与 他 远 离 。
  • 109:18 他 拿 咒 骂 当 衣 服 穿 上 。 这 咒 骂 就 如 水 进 他 里 面 , 像 油 入 他 的 骨 头 。
  • 109:19 愿 这 咒 骂 当 他 遮 身 的 衣 服 , 当 他 常 束 的 腰 带 。
  • 109:20 这 就 是 我 对 头 , 和 用 恶 言 议 论 我 的 人 , 从 耶 和 华 那 里 所 受 的 报 应 。
  • 109:21 主 耶 和 华 阿 , 求 你 为 你 的 名 恩 待 我 。 因 你 的 慈 爱 美 好 , 求 你 搭 救 我 。
  • 109:22 因 为 我 困 苦 穷 乏 , 内 心 受 伤 。
  • 109:23 我 如 日 影 渐 渐 偏 斜 而 去 。 我 如 蝗 虫 被 抖 出 来 。
  • 109:24 我 因 禁 食 , 膝 骨 软 弱 ; 我 身 上 的 肉 也 渐 渐 瘦 了 。
  • 109:25 我 受 他 们 的 羞 辱 。 他 们 看 见 我 , 便 摇 头 。
  • 109:26 耶 和 华 我 的 神 阿 , 求 你 帮 助 我 , 照 你 的 慈 爱 拯 救 我 。
  • 109:27 使 他 们 知 道 这 是 你 的 手 , 是 你 耶 和 华 所 行 的 事 。
  • 109:28 任 凭 他 们 咒 骂 。 惟 愿 你 赐 福 。 他 们 几 时 起 来 就 必 蒙 羞 , 你 的 仆 人 却 要 欢 喜 。
  • 109:29 愿 我 的 对 头 , 披 戴 羞 辱 。 愿 他 们 以 自 己 的 羞 愧 为 外 袍 遮 身 。
  • 109:30 我 要 用 口 极 力 称 谢 耶 和 华 。 我 要 在 众 人 中 间 赞 美 他 。
  • 109:31 因 为 他 必 站 在 穷 乏 人 的 右 边 , 要 救 他 脱 离 审 判 他 灵 魂 的 人 。