Азбука веры » Би́блия » Псалти́рь » Псалом 106

Псалом 106

Толкования

Толкования главы

106:0

106:1

см.:Иудифь.16:1;

106:2

см.:Пс.105:10;

106:3

106:4

см.:Евр.11:9:37;Евр.13:14;

106:5

106:6

см.:Пс.21:6;

106:7

106:8

106:9

см.:Пс.33:11;Пс.144:16;

106:10

см.:Иов.36:8;

106:11

106:12

см.:4Цар.14:26;

106:13

106:14

106:15

106:16

см.:Пс.115:7;Ис.45:2;Наум.1:13;

106:17

106:18

см.:Иов.33:20;

106:19

106:20

см.:Прем.16:12;

106:21

106:22

см.:Пс.49:14;Пс.115:8;

106:23

106:24

см.:Сир.43:26;

106:25

см.:Иона.1:4;Мф.8:24;

106:26

106:27

см.:Ис.29:14;Иез.7:26;

106:28

106:29

см.:Мф.14:32;

106:30

106:31

106:32

106:33

106:34

см.:3Цар.17:1;Иоил.1:10;

106:35

см.:Ис.41:18;

106:36

106:37

106:38

см.:Пс.43:26;

см.:Иов.12:21;

см.:1Цар.2:8;

см.:Иов.5:16;Иов.22:19;

106:43

см.:Втор.32:29;Иер.9:12;

Церковнославянский (рус)

Аллилу́iа.

Исповѣ́дайтеся Го́сподеви, я́ко бла́гъ, я́ко въ вѣ́къ ми́лость Его́.

Да реку́тъ изба́вленнiи Го́сподемъ, и́хже изба́ви изъ руки́ врага́,

и от стра́нъ собра́ и́хъ, от восто́къ и за́падъ, и сѣ́вера и мо́ря:

заблуди́ша въ пусты́ни безво́днѣй, пути́ гра́да оби́телнаго не обрѣто́ша:

а́лчуще и жа́ждуще, душа́ и́хъ въ ни́хъ изчезе́.

И воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбѣ́ти и́мъ, и от ну́ждъ и́хъ изба́ви я́:

и наста́ви я́ на пу́ть пра́въ, вни́ти во гра́дъ оби́телный.

Да исповѣ́дятся {да исповѣ́дятъ} Го́сподеви ми́лости Его́ и чудеса́ Его́ сыново́мъ человѣ́ческимъ:

я́ко насы́тилъ е́сть ду́шу тщу́, и ду́шу а́лчущу испо́лни бла́гъ:

сѣдя́щыя во тмѣ́ и сѣ́ни сме́ртнѣй, окова́нныя нището́ю и желѣ́зомъ,

я́ко преогорчи́ша словеса́ Бо́жiя, и совѣ́тъ Вы́шняго раздражи́ша.

И смири́ся въ трудѣ́хъ се́рдце и́хъ, и изнемого́ша, и не бѣ́ помага́яй.

И воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбѣ́ти и́мъ, и от ну́ждъ и́хъ спасе́ я́:

и изведе́ я́ изъ тмы́ и сѣ́ни сме́ртныя, и у́зы и́хъ растерза́.

Да исповѣ́дятся {да исповѣ́дятъ} Го́сподеви ми́лости Его́ и чудеса́ Его́ сыново́мъ человѣ́ческимъ:

я́ко сокруши́ врата́ мѣ́дная, и вереи́ желѣ́зныя сломи́.

Воспрiя́тъ я́ от пути́ беззако́нiя и́хъ: беззако́нiй бо ра́ди свои́хъ смири́шася.

Вся́каго бра́шна возгнуша́ся душа́ и́хъ, и прибли́жишася до вра́тъ сме́ртныхъ.

И воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбѣ́ти и́мъ, и от ну́ждъ и́хъ спасе́ я́:

посла́ сло́во Свое́, и изцѣли́ я́, и изба́ви я́ от растлѣ́нiй и́хъ.

Да исповѣ́дятся {да исповѣ́дятъ} Го́сподеви ми́лости Его́ и чудеса́ Его́ сыново́мъ человѣ́ческимъ:

и да пожру́тъ Ему́ же́ртву хвалы́ и да возвѣстя́тъ дѣла́ Его́ въ ра́дости.

Сходя́щiи въ мо́ре въ корабле́хъ, творя́щiи дѣ́ланiя въ вода́хъ мно́гихъ,

ті́и ви́дѣша дѣла́ Госпо́дня и чудеса́ Его́ во глубинѣ́.

Рече́, и ста́ ду́хъ бу́ренъ, и вознесо́шася во́лны его́:

восхо́дятъ до небе́съ и низхо́дятъ до бе́зднъ: душа́ и́хъ въ злы́хъ та́яше:

смято́шася, подвиго́шася я́ко пiя́ный, и вся́ му́дрость и́хъ поглощена́ бы́сть.

И воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбѣ́ти и́мъ, и от ну́ждъ и́хъ изведе́ я́:

и повелѣ́ бу́ри, и ста́ въ тишину́, и умолко́ша во́лны его́.

И возвесели́шася, я́ко умолко́ша, и наста́ви я́ въ приста́нище хотѣ́нiя Своего́.

Да исповѣ́дятся {да исповѣ́дятъ} Го́сподеви ми́лости Его́ и чудеса́ Его́ сыново́мъ человѣ́ческимъ:

да вознесу́тъ Его́ въ це́ркви людстѣ́й, и на сѣда́лищи ста́рецъ восхва́лятъ Его́.

Положи́лъ е́сть рѣ́ки въ пусты́ню и исхо́диша водна́я въ жа́жду,

зе́млю плодоно́сную въ сла́ность, от зло́бы живу́щихъ на не́й.

Положи́лъ е́сть пусты́ню во езе́ра водна́я и зе́млю безво́дную во исхо́дища водна́я.

И насели́ та́мо а́лчущыя, и соста́виша гра́ды оби́телны:

и насѣ́яша се́ла, и насади́ша виногра́ды, и сотвори́ша пло́дъ жи́тенъ.

И благослови́ я́, и умно́жишася зѣло́: и скоты́ и́хъ не ума́ли.

И ума́лишася и озло́бишася от ско́рби зо́лъ и болѣ́зни:

излiя́ся уничиже́нiе на кня́зи и́хъ, и облазни́ {заблужда́ти сотвори́} я́ по непрохо́днѣй, а не по пути́.

И помо́же убо́гу от нищеты́ и положи́ я́ко о́вцы оте́чествiя.

У́зрятъ пра́вiи и возвеселя́тся, и вся́кое беззако́нiе загради́тъ уста́ своя́.

Кто́ прему́дръ и сохрани́тъ сiя́? И уразумѣ́ютъ ми́лости Госпо́дни.

Еврейский

^107:1הֹדוּ לַיהוָה כִּי־טוֹב; כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ׃

^107:2יֹאמְרוּ גְּאוּלֵי יְהוָה; אֲשֶׁר גְּאָלָם, מִיַּד־צָר׃

^107:3וּמֵאֲרָצוֹת, קִבְּצָם מִמִּזְרָח וּמִמַּעֲרָב; מִצָּפוֹן וּמִיָּם׃

^107:4תָּעוּ בַמִּדְבָּר בִּישִׁימוֹן דָּרֶךְ; עִיר מוֹשָׁב, לֹא מָצָאוּ׃

^107:5רְעֵבִים גַּם־צְמֵאִים; נַפְשָׁם, בָּהֶם תִּתְעַטָּף׃

^107:6וַיִּצְעֲקוּ אֶל־יְהוָה בַּצַּר לָהֶם; מִמְּצוּקוֹתֵיהֶם, יַצִּילֵם׃

^107:7וַיַּדְרִיכֵם בְּדֶרֶךְ יְשָׁרָה; לָלֶכֶת, אֶל־עִיר מוֹשָׁב׃

^107:8יוֹדוּ לַיהוָה חַסְדּוֹ; וְנִפְלְאוֹתָיו, לִבְנֵי אָדָם׃

^107:9כִּי־הִשְׂבִּיעַ נֶפֶשׁ שֹׁקֵקָה; וְנֶפֶשׁ רְעֵבָה מִלֵּא־טוֹב׃

^107:10יֹשְׁבֵי חֹשֶׁךְ וְצַלְמָוֶת; אֲסִירֵי עֳנִי וּבַרְזֶל׃

^107:11כִּי־הִמְרוּ אִמְרֵי־אֵל; וַעֲצַת עֶלְיוֹן נָאָצוּ׃

^107:12וַיַּכְנַע בֶּעָמָל לִבָּם; כָּשְׁלוּ, וְאֵין עֹזֵר׃

^107:13וַיִּזְעֲקוּ אֶל־יְהוָה בַּצַּר לָהֶם; מִמְּצֻקוֹתֵיהֶם, יוֹשִׁיעֵם׃

^107:14יוֹצִיאֵם מֵחֹשֶׁךְ וְצַלְמָוֶת; וּמוֹסְרוֹתֵיהֶם יְנַתֵּק׃

^107:15יוֹדוּ לַיהוָה חַסְדּוֹ; וְנִפְלְאוֹתָיו, לִבְנֵי אָדָם׃

^107:16כִּי־שִׁבַּר דַּלְתוֹת נְחֹשֶׁת; וּבְרִיחֵי בַרְזֶל גִּדֵּעַ׃

^107:17אֱוִלִים מִדֶּרֶךְ פִּשְׁעָם; וּמֵעֲוֹנֹתֵיהֶם, יִתְעַנּוּ׃

^107:18כָּל־אֹכֶל תְּתַעֵב נַפְשָׁם; וַיַּגִּיעוּ, עַד־שַׁעֲרֵי מָוֶת׃

^107:19וַיִּזְעֲקוּ אֶל־יְהוָה בַּצַּר לָהֶם; מִמְּצֻקוֹתֵיהֶם, יוֹשִׁיעֵם׃

^107:20יִשְׁלַח דְּבָרוֹ וְיִרְפָּאֵם; וִימַלֵּט, מִשְּׁחִיתוֹתָם׃ נ

^107:21יוֹדוּ לַיהוָה חַסְדּוֹ; וְנִפְלְאוֹתָיו, לִבְנֵי אָדָם׃ נ

^107:22וְיִזְבְּחוּ זִבְחֵי תוֹדָה; וִיסַפְּרוּ מַעֲשָׂיו בְּרִנָּה׃ נ

^107:23יוֹרְדֵי הַיָּם בָּאֳנִיּוֹת; עֹשֵׂי מְלָאכָה, בְּמַיִם רַבִּים׃ נ

^107:24הֵמָּה רָאוּ מַעֲשֵׂי יְהוָה; וְנִפְלְאוֹתָיו, בִּמְצוּלָה׃ נ

^107:25וַיֹּאמֶר, וַיַּעֲמֵד רוּחַ סְעָרָה; וַתְּרוֹמֵם גַּלָּיו׃ נ

^107:26יַעֲלוּ שָׁמַיִם יֵרְדוּ תְהוֹמוֹת; נַפְשָׁם, בְּרָעָה תִתְמוֹגָג׃

^107:27יָחוֹגּוּ וְיָנוּעוּ כַּשִּׁכּוֹר; וְכָל־חָכְמָתָם, תִּתְבַּלָּע׃

^107:28וַיִּצְעֲקוּ אֶל־יְהוָה בַּצַּר לָהֶם; וּמִמְּצוּקֹתֵיהֶם, יוֹצִיאֵם׃

^107:29יָקֵם סְעָרָה לִדְמָמָה; וַיֶּחֱשׁוּ, גַּלֵּיהֶם׃

^107:30וַיִּשְׂמְחוּ כִי־יִשְׁתֹּקוּ; וַיַּנְחֵם, אֶל־מְחוֹז חֶפְצָם׃

^107:31יוֹדוּ לַיהוָה חַסְדּוֹ; וְנִפְלְאוֹתָיו, לִבְנֵי אָדָם׃

^107:32וִירֹמְמוּהוּ בִּקְהַל־עָם; וּבְמוֹשַׁב זְקֵנִים יְהַלְלוּהוּ׃

^107:33יָשֵׂם נְהָרוֹת לְמִדְבָּר; וּמֹצָאֵי מַיִם, לְצִמָּאוֹן׃

^107:34אֶרֶץ פְּרִי לִמְלֵחָה; מֵרָעַת, יֹשְׁבֵי בָהּ׃

^107:35יָשֵׂם מִדְבָּר לַאֲגַם־מַיִם; וְאֶרֶץ צִיָּה, לְמֹצָאֵי מָיִם׃

^107:36וַיּוֹשֶׁב שָׁם רְעֵבִים; וַיְכוֹנְנוּ, עִיר מוֹשָׁב׃

^107:37וַיִּזְרְעוּ שָׂדוֹת וַיִּטְּעוּ כְרָמִים; וַיַּעֲשׂוּ, פְּרִי תְבוּאָה׃

^107:38וַיְבָרֲכֵם וַיִּרְבּוּ מְאֹד; וּבְהֶמְתָּם, לֹא יַמְעִיט׃

^107:39וַיִּמְעֲטוּ וַיָּשֹׁחוּ; מֵעֹצֶר רָעָה וְיָגוֹן׃ נ

^107:40שֹׁפֵךְ בּוּז עַל־נְדִיבִים; וַיַּתְעֵם, בְּתֹהוּ לֹא־דָרֶךְ׃

^107:41וַיְשַׂגֵּב אֶבְיוֹן מֵעוֹנִי; וַיָּשֶׂם כַּצֹּאן, מִשְׁפָּחוֹת׃

^107:42יִרְאוּ יְשָׁרִים וְיִשְׂמָחוּ; וְכָל־עַוְלָה, קָפְצָה פִּיהָ׃

^107:43מִי־חָכָם וְיִשְׁמָר־אֵלֶּה; וְיִתְבּוֹנְנוּ, חַסְדֵי יְהוָה׃

Украинский (Огієнко)

^107:1 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

^107:2 хай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога,

^107:3 і з країв їх зібрав, від сходу й заходу, від півночі й моря!

^107:4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили,

^107:5 голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала…

^107:6 і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

^107:7 і Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли.

^107:8 Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,

^107:9 бо наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром!

^107:10 Ті, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в́язні біди та заліза,

^107:11 бо вони спротивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього.

^107:12 Та Він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони і ніхто не поміг,

^107:13 і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

^107:14 і Він вивів їх з темряви й мороку, їхні ж кайдани сторощив.

^107:15 Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,

^107:16 бо Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав!

^107:17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.

^107:18 Душа їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти,

^107:19 і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх,

^107:20 Він послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби!

^107:21 Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його та за чуда Його синам людським,

^107:22 і хай жертви подяки приносять, і хай розповідають зо співом про чини Його!

^107:23 Ті, хто по морю пливе кораблями, хто чинить зайняття своє на великій воді,

^107:24 вони бачили чини Господні та чуда Його в глибині!

^107:25 Він скаже і буря зривається, і підносяться хвилі Його,

^107:26 до неба вони підіймаються, до безодні спадають, у небезпеці душа їхня хвилюється!

^107:27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п́яний, і вся їхня мудрість бентежиться!

^107:28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

^107:29 Він змінює бурю на тишу, і стихають їхні хвилі,

^107:30 і раділи, що втихли вони, і Він їх привів до бажаної пристані.

^107:31 Нехай же подяку складуть Господеві за милість, та за чуда Його синам людським!

^107:32 Нехай величають Його на народньому зборі, і нехай вихваляють Його на засіданні старших!

^107:33 Він обертає річки в пустиню, а водні джерела на суходіл,

^107:34 плодючу землю на солончак через злобу мешканців її.

^107:35 Він пустиню обертає в водне болото, а землю суху в джерело,

^107:36 і голодних садовить Він там, а вони ставлять місто на мешкання,

^107:37 і поля засівають, і виноградники садять, і отримують плід урожаю!

^107:38 і благословляє Він їх, і сильно розмножуються, і одержують плід урожаю!

^107:39 Та змаліли вони й похилилися з утиску злого та з смутку.

^107:40 Виливає Він ганьбу на можних, і блудять вони без дороги в пустині,

^107:41 а вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару.

^107:42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправ́я.

^107:43 Хто мудрий, той все це завважить, і познають вони милосердя Господнє!

Арабский (Arabic Van Dyke)

Языки

^107:1 اِحْمَدُوا الرَّبَّ لأَنَّهُ صَالِحٌ، لأَنَّ إِلَى الأَبَدِ رَحْمَتَهُ.

^107:2 لِيَقُلْ مَفْدِيُّو الرَّبِّ، الَّذِينَ فَدَاهُمْ مِنْ يَدِ الْعَدُوِّ،

^107:3 وَمِنَ الْبُلْدَانِ جَمَعَهُمْ، مِنَ الْمَشْرِقِ وَمِنَ الْمَغْرِبِ، مِنَ الشِّمَالِ وَمِنَ الْبَحْرِ.

^107:4 تَاهُوا فِي الْبَرِّيَّةِ فِي قَفْرٍ بِلاَ طَرِيق. لَمْ يَجِدُوا مَدِينَةَ سَكَنٍ.

^107:5 جِيَاعٌ عِطَاشٌ أَيْضًا أَعْيَتْ أَنْفُسُهُمْ فِيهِمْ.

^107:6 فَصَرَخُوا إِلَى الرَّبِّ فِي ضِيقِهِمْ، فَأَنْقَذَهُمْ مِنْ شَدَائِدِهِمْ،

^107:7 وَهَدَاهُمْ طَرِيقًا مُسْتَقِيمًا لِيَذْهَبُوا إِلَى مَدِينَةِ سَكَنٍ.

^107:8 فَلْيَحْمَدُوا الرَّبَّ عَلَى رَحْمَتِهِ وَعَجَائِبِهِ لِبَنِي آدَمَ.

^107:9 لأَنَّهُ أَشْبَعَ نَفْسًا مُشْتَهِيَةً وَمَلأَ نَفْسًا جَائِعَةً خُبْزًا،

^107:10 الْجُلُوسَ فِي الظُّلْمَةِ وَظِلاَلِ الْمَوْتِ، مُوثَقِينَ بِالذُّلِّ وَالْحَدِيدِ.

^107:11 لأَنَّهُمْ عَصَوْا كَلاَمَ اللهِ، وَأَهَانُوا مَشُورَةَ الْعَلِيِّ.

^107:12 فَأَذَلَّ قُلُوبَهُمْ بِتَعَبٍ. عَثَرُوا وَلاَ مَعِينَ.

^107:13 ثُمَّ صَرَخُوا إِلَى الرَّبِّ فِي ضِيقِهِمْ، فَخَلَّصَهُمْ مِنْ شَدَائِدِهِمْ.

^107:14 أَخْرَجَهُمْ مِنَ الظُّلْمَةِ وَظِلاَلِ الْمَوْتِ، وَقَطَّعَ قُيُودَهُمْ.

^107:15 فَلْيَحْمَدُوا الرَّبَّ عَلَى رَحْمَتِهِ وَعَجَائِبِهِ لِبَنِي آدَمَ.

^107:16 لأَنَّهُ كَسَّرَ مَصَارِيعَ نُحَاسٍ، وَقَطَّعَ عَوَارِضَ حَدِيدٍ.

^107:17 وَالْجُهَّالُ مِنْ طَرِيقِ مَعْصِيَتِهِمْ، وَمِنْ آثامِهِمْ يُذَلُّونَ.

^107:18 كَرِهَتْ أَنْفُسُهُمْ كُلَّ طَعَامٍ، وَاقْتَرَبُوا إِلَى أَبْوَابِ الْمَوْتِ.

^107:19 فَصَرَخُوا إِلَى الرَّبِّ فِي ضِيقِهِمْ، فَخَلَّصَهُمْ مِنْ شَدَائِدِهِمْ.

^107:20 أَرْسَلَ كَلِمَتَهُ فَشَفَاهُمْ، وَنَجَّاهُمْ مِنْ تَهْلُكَاتِهِمْ.

^107:21 فَلْيَحْمَدُوا الرَّبَّ عَلَى رَحْمَتِهِ وَعَجَائِبِهِ لِبَنِي آدَمَ.

^107:22 وَلْيَذْبَحُوا لَهُ ذَبَائِحَ الْحَمْدِ، وَلْيَعُدُّوا أَعْمَالَهُ بِتَرَنُّمٍ.

^107:23 اَلنَّازِلُونَ إِلَى الْبَحْرِ فِي السُّفُنِ، الْعَامِلُونَ عَمَلاً فِي الْمِيَاهِ الْكَثِيرَةِ،

^107:24 هُمْ رَأَوْا أَعْمَالَ الرَّبِّ وَعَجَائِبَهُ فِي الْعُمْقِ.

^107:25 أَمَرَ فَأَهَاجَ رِيحًا عَاصِفَةً فَرَفَعَتْ أَمْوَاجَهُ.

^107:26 يَصْعَدُونَ إِلَى السَّمَاوَاتِ، يَهْبِطُونَ إِلَى الأَعْمَاقِ. ذَابَتْ أَنْفُسُهُمْ بِالشَّقَاءِ.

^107:27 يَتَمَايَلُونَ وَيَتَرَنَّحُونَ مِثْلَ السَّكْرَانِ، وَكُلُّ حِكْمَتِهِمِ ابْتُلِعَتْ.

^107:28 فَيَصْرُخُونَ إِلَى الرَّبِّ فِي ضِيقِهِمْ، وَمِنْ شَدَائِدِهِمْ يُخَلِّصُهُمْ.

^107:29 يُهْدِئُ الْعَاصِفَةَ فَتَسْكُنُ، وَتَسْكُتُ أَمْوَاجُهَا.

^107:30 فَيَفْرَحُونَ لأَنَّهُمْ هَدَأُوا، فَيَهْدِيهِمْ إِلَى الْمَرْفَإِ الَّذِي يُرِيدُونَهُ.

^107:31 فَلْيَحْمَدُوا الرَّبَّ عَلَى رَحْمَتِهِ وَعَجَائِبِهِ لِبَنِي آدَمَ.

^107:32 وَلْيَرْفَعُوهُ فِي مَجْمَعِ الشَّعْبِ، وَلْيُسَبِّحُوهُ فِي مَجْلِسِ الْمَشَايِخِ.

^107:33 يَجْعَلُ الأَنْهَارَ قِفَارًا، وَمَجَارِيَ الْمِيَاهِ مَعْطَشَةً،

^107:34 وَالأَرْضَ الْمُثْمِرَةَ سَبِخَةً مِنْ شَرِّ السَّاكِنِينَ فِيهَا.

^107:35 يَجْعَلُ الْقَفْرَ غَدِيرَ مِيَاهٍ، وَأَرْضًا يَبَسًا يَنَابِيعَ مِيَاهٍ.

^107:36 وَيُسْكِنُ هُنَاكَ الْجِيَاعَ فَيُهَيِّئُونَ مَدِينَةَ سَكَنٍ.

^107:37 وَيَزْرَعُونَ حُقُولاً وَيَغْرِسُونَ كُرُومًا، فَتَصْنَعُ ثَمَرَ غَلَّةٍ.

^107:38 وَيُبَارِكُهُمْ فَيَكْثُرُونَ جِدًّا، وَلاَ يُقَلِّلُ بَهَائِمَهُمْ.

^107:39 ثُمَّ يَقِلُّونَ وَيَنْحَنُونَ مِنْ ضَغْطِ الشَّرِّ وَالْحُزْنِ.

^107:40 يَسْكُبُ هَوَانًا عَلَى رُؤَسَاءَ، وَيُضِلُّهُمْ فِي تِيهٍ بِلاَ طَرِيق،

^107:41 وَيُعَلِّي الْمِسْكِينَ مِنَ الذُّلِّ، وَيَجْعَلُ الْقَبَائِلَ مِثْلَ قُطْعَانِ الْغَنَمِ.

^107:42 يَرَى ذلِكَ الْمُسْتَقِيمُونَ فَيَفْرَحُونَ، وَكُلُّ إِثْمٍ يَسُدُّ فَاهُ.

^107:43 مَنْ كَانَ حَكِيمًا يَحْفَظُ هذَا، وَيَتَعَقَّلُ مَرَاحِمَ الرَّبِّ.