Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Псалтирь

 
  • Въ коне́цъ, псало́мъ Дави́ду.
  • Бо́же, хвалы́ мо­ея́ не премолчи́:
  • я́ко уста́ грѣ́шнича и уста́ льсти́ваго на мя́ от­верзо́шася, глаго́лаша на мя́ язы́комъ льсти́вымъ,
  • и словесы́ ненави́стными обыдо́ша мя́, и бра́шася со мно́ю ту́не.
  • Вмѣ́сто е́же люби́ти мя́, оболга́ху мя́, а́зъ же моля́хся:
  • и положи́ша на мя́ зла́я за блага́я, и не́нависть за воз­любле́нiе мое́.
  • Поста́ви на него́ грѣ́шника, и дiа́волъ да ста́нетъ одесну́ю его́:
  • внегда́ суди́тися ему́, да изы́детъ осужде́нъ, и моли́тва его́ да бу́детъ въ грѣ́хъ.
  • Да бу́дутъ дні́е его́ ма́ли, и епи́скоп­ст­во его́ да прiи́метъ и́нъ:
  • да бу́дутъ сы́нове его́ си́ри, и жена́ его́ вдова́:
  • дви́жущеся да преселя́т­ся сы́нове его́ и воспро́сятъ, да изгна́ни бу́дутъ изъ домо́въ сво­и́хъ.
  • Да взы́щетъ заимода́вецъ вся́, ели́ка су́ть его́: и да восхи́тятъ чужді́и труды́ его́.
  • Да не бу́детъ ему́ засту́пника, ниже́ да бу́детъ ущедря́яй сироты́ его́:
  • да бу́дутъ ча́да его́ въ погубле́нiе, въ ро́дѣ еди́нѣмъ да потреби́т­ся и́мя его́.
  • Да воспомяне́т­ся беззако́нiе оте́цъ его́ предъ Го́сподемъ, и грѣ́хъ ма́тере его́ да не очи́стит­ся:
  • да бу́дутъ предъ Го́сподемъ вы́ну, и да потреби́т­ся от­ земли́ па́мять и́хъ:
  • зане́же не помяну́ сотвори́ти ми́лость, и погна́ человѣ́ка ни́ща и убо́га, и умиле́на се́рдцемъ умертви́ти.
  • И воз­люби́ кля́тву, и прiи́детъ ему́: и не восхотѣ́ благослове́нiя, и удали́т­ся от­ него́.
  • И облече́ся въ кля́тву я́ко въ ри́зу, и вни́де я́ко вода́ во утро́бу его́ и я́ко еле́й въ ко́сти его́:
  • да бу́детъ ему́ я́ко ри́за, въ ню́же облачи́т­ся, и я́ко по́ясъ, и́мже вы́ну опоясу́ет­ся.
  • Сiе́ дѣ́ло оболга́ющихъ мя́ у Го́спода и глаго́лющихъ лука́вая на ду́шу мою́.
  • И ты́, Го́споди, Го́споди, сотвори́ со мно́ю и́мене ра́ди тво­его́, я́ко бла́га ми́лость твоя́:
  • изба́ви мя́, я́ко ни́щъ и убо́гъ е́смь а́зъ, и се́рдце мое́ смяте́ся вну́трь мене́.
  • Я́ко сѣ́нь, внегда́ уклони́тися е́й, отъ­я́хся: стрясо́хся я́ко пру́зи.
  • Колѣ́на моя́ изнемо́госта от­ поста́, и пло́ть моя́ измѣни́ся еле́а ра́ди.
  • И а́зъ бы́хъ поноше́нiе и́мъ: ви́дѣша мя́, покива́ша глава́ми сво­и́ми.
  • Помози́ ми, Го́споди Бо́же мо́й, и спаси́ мя по ми́лости тво­е́й:
  • и да разумѣ́ютъ, я́ко рука́ твоя́ сiя́, и ты́, Го́споди, сотвори́лъ еси́ ю́.
  • Проклену́тъ ті́и, и ты́ благослови́ши: востаю́щiи на мя́ да постыдя́т­ся, ра́бъ же тво́й воз­весели́т­ся.
  • Да облеку́т­ся оболга́ющiи мя́ въ срамоту́ и оде́ждут­ся я́ко оде́ждою студо́мъ сво­и́мъ.
  • Исповѣ́мся Го́сподеви зѣло́ усты́ мо­и́ми и посредѣ́ мно́гихъ восхвалю́ его́:
  • я́ко преста́ одесну́ю убо́гаго, е́же спасти́ от­ гоня́щихъ ду́шу мою́.
  • Боже хвалы моей! не премолчи,
  • ибо отверзлись на меня уста нечестивые и уста коварные; говорят со мною языком лживым;
  • отвсюду окружают меня словами ненависти, вооружаются против меня без причины;
  • за любовь мою они враждуют на меня, а я молюсь;
  • воздают мне за добро злом, за любовь мою – ненавистью.
  • Поставь над ним нечестивого, и диавол да станет одесную его.
  • Когда будет судиться, да выйдет виновным, и молитва его да будет в грех;
  • да будут дни его кратки, и достоинство его да возьмет другой;
  • дети его да будут сиротами, и жена его – вдовою;
  • да скитаются дети его и нищенствуют, и просят хлеба из развалин своих;
  • да захватит заимодавец все, что есть у него, и чужие да расхитят труд его;
  • да не будет сострадающего ему, да не будет милующего сирот его;
  • да будет потомство его на погибель, и да изгладится имя их в следующем роде;
  • да будет воспомянуто пред Господом беззаконие отцов его, и грех матери его да не изгладится;
  • да будут они всегда в очах Господа, и да истребит Он память их на земле,
  • за то, что он не думал оказывать милость, но преследовал человека бедного и нищего и сокрушенного сердцем, чтобы умертвить его;
  • возлюбил проклятие, – оно и придет на него; не восхотел благословения, – оно и удалится от него;
  • да облечется проклятием, как ризою, и да войдет оно, как вода, во внутренность его и, как елей, в кости его;
  • да будет оно ему, как одежда, в которую он одевается, и как пояс, которым всегда опоясывается.
  • Таково воздаяние от Господа врагам моим и говорящим злое на душу мою!
  • Со мною же, Господи, Господи, твори ради имени Твоего, ибо блага милость Твоя; спаси меня,
  • ибо я беден и нищ, и сердце мое уязвлено во мне.
  • Я исчезаю, как уклоняющаяся тень; гонят меня, как саранчу.
  • Колени мои изнемогли от поста, и тело мое лишилось тука.
  • Я стал для них посмешищем: увидев меня, кивают головами [своими].
  • Помоги мне, Господи, Боже мой, спаси меня по милости Твоей,
  • да познают, что это – Твоя рука, и что Ты, Господи, соделал это.
  • Они проклинают, а Ты благослови; они восстают, но да будут постыжены; раб же Твой да возрадуется.
  • Да облекутся противники мои бесчестьем и, как одеждою, покроются стыдом своим.
  • И я громко буду устами моими славить Господа и среди множества прославлять Его,
  • ибо Он стоит одесную бедного, чтобы спасти его от судящих душу его.
  • 109:1 ( 大 卫 的 诗 , 交 与 伶 长 ) 我 所 赞 美 的 神 阿 , 求 你 不 要 闭 口 不 言 。
  • 109:2 因 为 恶 人 的 嘴 , 和 诡 诈 人 的 口 , 已 经 张 开 攻 击 我 。 他 们 用 撒 谎 的 舌 头 对 我 说 话 。
  • 109:3 他 们 围 绕 我 , 说 怨 恨 的 话 , 又 无 故 地 攻 打 我 。
  • 109:4 他 们 与 我 为 敌 以 报 我 爱 。 但 我 专 心 祈 祷 。
  • 109:5 他 们 向 我 以 恶 报 善 , 以 恨 报 爱 。
  • 109:6 愿 你 派 一 个 恶 人 辖 制 他 , 派 一 个 对 头 站 在 他 右 边 。
  • 109:7 他 受 审 判 的 时 候 , 愿 他 出 来 担 当 罪 名 。 愿 他 的 祈 祷 反 成 为 罪 。
  • 109:8 愿 他 的 年 日 短 少 。 愿 别 人 得 他 的 职 分 。
  • 109:9 愿 他 的 儿 女 为 孤 儿 , 他 的 妻 子 为 寡 妇 。
  • 109:10 愿 他 的 儿 女 漂 流 讨 饭 , 从 他 们 荒 凉 之 处 出 来 求 食 。
  • 109:11 愿 强 暴 的 债 主 牢 笼 他 一 切 所 有 的 。 愿 外 人 抢 他 劳 碌 得 来 的 。
  • 109:12 愿 无 人 向 他 延 绵 施 恩 。 愿 无 人 可 怜 他 的 孤 儿 。
  • 109:13 愿 他 的 后 人 断 绝 , 名 字 被 涂 抹 , 不 传 于 下 代 。
  • 109:14 愿 他 祖 宗 的 罪 孽 被 耶 和 华 记 念 。 愿 他 母 亲 的 罪 过 不 被 涂 抹 。
  • 109:15 愿 这 些 罪 常 在 耶 和 华 面 前 , 使 他 的 名 号 断 绝 于 世 。
  • 109:16 因 为 他 不 想 施 恩 , 却 逼 迫 困 苦 穷 乏 的 , 和 伤 心 的 人 , 要 把 他 们 治 死 。
  • 109:17 他 爱 咒 骂 , 咒 骂 就 临 到 他 。 他 不 喜 爱 福 乐 , 福 乐 就 与 他 远 离 。
  • 109:18 他 拿 咒 骂 当 衣 服 穿 上 。 这 咒 骂 就 如 水 进 他 里 面 , 像 油 入 他 的 骨 头 。
  • 109:19 愿 这 咒 骂 当 他 遮 身 的 衣 服 , 当 他 常 束 的 腰 带 。
  • 109:20 这 就 是 我 对 头 , 和 用 恶 言 议 论 我 的 人 , 从 耶 和 华 那 里 所 受 的 报 应 。
  • 109:21 主 耶 和 华 阿 , 求 你 为 你 的 名 恩 待 我 。 因 你 的 慈 爱 美 好 , 求 你 搭 救 我 。
  • 109:22 因 为 我 困 苦 穷 乏 , 内 心 受 伤 。
  • 109:23 我 如 日 影 渐 渐 偏 斜 而 去 。 我 如 蝗 虫 被 抖 出 来 。
  • 109:24 我 因 禁 食 , 膝 骨 软 弱 ; 我 身 上 的 肉 也 渐 渐 瘦 了 。
  • 109:25 我 受 他 们 的 羞 辱 。 他 们 看 见 我 , 便 摇 头 。
  • 109:26 耶 和 华 我 的 神 阿 , 求 你 帮 助 我 , 照 你 的 慈 爱 拯 救 我 。
  • 109:27 使 他 们 知 道 这 是 你 的 手 , 是 你 耶 和 华 所 行 的 事 。
  • 109:28 任 凭 他 们 咒 骂 。 惟 愿 你 赐 福 。 他 们 几 时 起 来 就 必 蒙 羞 , 你 的 仆 人 却 要 欢 喜 。
  • 109:29 愿 我 的 对 头 , 披 戴 羞 辱 。 愿 他 们 以 自 己 的 羞 愧 为 外 袍 遮 身 。
  • 109:30 我 要 用 口 极 力 称 谢 耶 和 华 。 我 要 在 众 人 中 间 赞 美 他 。
  • 109:31 因 为 他 必 站 在 穷 乏 人 的 右 边 , 要 救 他 脱 离 审 判 他 灵 魂 的 人 。
  • Cantique. Psaume de David. Mon coeur est affermi, ô Dieu! Je chanterai, je ferai retentir mes instruments: c'est ma gloire!
  • Réveillez-vous, mon luth et ma harpe! Je réveillerai l'aurore.
  • Je te louerai parmi les peuples, Éternel! Je te chanterai parmi les nations.
  • Car ta bonté s'élève au-dessus des cieux, Et ta fidélité jusqu'aux nues.
  • Élève-toi sur les cieux, ô Dieu! Et que ta gloire soit sur toute la terre!
  • Afin que tes bien-aimés soient délivrés, Sauve par ta droite, et exauce-nous!
  • Dieu a dit dans sa sainteté: Je triompherai, Je partagerai Sichem, je mesurerai la vallée de Succoth;
  • A moi Galaad, à moi Manassé; Éphraïm est le rempart de ma tête, Et Juda, mon sceptre;
  • Moab est le bassin où je me lave; Je jette mon soulier sur Édom; Je pousse des cris de joie sur le pays des Philistins!
  • Qui me mènera dans la ville forte? Qui me conduit à Édom?
  • N'est-ce pas toi, ô Dieu, qui nous as repoussés, Et qui ne sortais plus, ô Dieu, avec nos armées?
  • Donne-nous du secours contre la détresse! Le secours de l'homme n'est que vanité.
  • Avec Dieu, nous ferons des exploits; Il écrasera nos ennemis.