Скрыть
Псалом 109 
109:0
109:2
109:3
109:6
Псалом 110 
110:0
110:4
110:8
Псалом 111 
111:0
Псалом 112 
112:0
112:6
Псалом 113 
113:0
113:2
113:6
113:7
113:15
113:18
113:19
113:20
113:21
113:22
113:23
Псалом 114 
114:0
114:1
114:4
114:7
114:9
Псалом 115 
115:0
115:3
115:6
115:9
115:10
Псалом 116 
116:0
Псалом 117 
117:0
117:2
117:3
117:4
117:9
117:10
117:13
117:15
117:16
117:20
117:21
117:23
117:24
117:25
117:27
117:28
Церковнославянский (рус)
Псало́мъ Дави́ду.
Рече́ Госпо́дь Го́сподеви мо­ему́: сѣди́ одесну́ю Мене́, до́ндеже положу́ враги́ Твоя́ подно́жiе но́гъ Тво­и́хъ.
Же́злъ си́лы по́слетъ Ти́ Госпо́дь от­ Сiо́на, и го́спод­ст­вуй посредѣ́ враго́въ Тво­и́хъ.
Съ Тобо́ю нача́ло въ де́нь си́лы Тво­ея́, во свѣ́тлостехъ святы́хъ Тво­и́хъ: изъ чре́ва пре́жде ден­ни́цы роди́хъ Тя́.
Кля́т­ся Госпо́дь и не раска́ет­ся: Ты́ иере́й во вѣ́къ по чи́ну Мелхиседе́кову.
Госпо́дь одесну́ю Тебе́ сокруши́лъ е́сть въ де́нь гнѣ́ва Сво­его́ цари́:
су́дитъ во язы́цѣхъ, испо́лнитъ паде́нiя, сокруши́тъ главы́ на земли́ мно́гихъ.
От пото́ка на пути́ пiе́тъ: сего́ ра́ди воз­несе́тъ главу́.
Аллилу́iа.
Исповѣ́мся Тебѣ́, Го́споди, всѣ́мъ се́рдцемъ мо­и́мъ въ совѣ́тѣ пра́выхъ и со́нмѣ.
Ве́лiя дѣла́ Госпо́дня, изы́скана во всѣ́хъ во́ляхъ его́:
исповѣ́данiе и великолѣ́пiе дѣ́ло Его́, и пра́вда Его́ пребыва́етъ въ вѣ́къ вѣ́ка.
Па́мять сотвори́лъ е́сть чуде́съ Сво­и́хъ: ми́лостивъ и ще́дръ Госпо́дь.
Пи́щу даде́ боя́щымся Его́: помяне́тъ въ вѣ́къ завѣ́тъ Сво́й.
Крѣ́пость дѣ́лъ Сво­и́хъ воз­вѣсти́ лю́демъ Сво­и́мъ, да́ти и́мъ достоя́нiе язы́къ.
Дѣла́ ру́къ Его́ и́стина и су́дъ, вѣ́рны вся́ за́повѣди Его́,
утверже́ны въ вѣ́къ вѣ́ка, сотворе́ны во и́стинѣ и правотѣ́.
Избавле́нiе посла́ лю́демъ Сво­и́мъ: заповѣ́да въ вѣ́къ завѣ́тъ Сво́й: свято и стра́шно и́мя Его́.
Нача́ло прему́дрости стра́хъ Госпо́день, ра́зумъ же бла́гъ всѣ́мъ творя́щымъ и́: хвала́ Его́ пребыва́етъ въ вѣ́къ вѣ́ка.
Аллилу́iа, псало́мъ.
Блаже́нъ му́жъ боя́йся Го́спода, въ за́повѣдехъ Его́ восхо́щетъ зѣло́.
Си́льно на земли́ бу́детъ сѣ́мя его́, ро́дъ пра́выхъ благослови́т­ся:
сла́ва и бога́т­ст­во въ дому́ его́, и пра́вда его́ пребыва́етъ въ вѣ́къ вѣ́ка.
Возсiя́ во тмѣ́ свѣ́тъ пра́вымъ: ми́лостивъ и ще́дръ и пра́веденъ.
Бла́гъ му́жъ ще́дря и дая́: устро́итъ словеса́ своя́ на судѣ́, я́ко въ вѣ́къ не подви́жит­ся.
Въ па́мять вѣ́чную бу́детъ пра́ведникъ.
От слу́ха зла́ не убо­и́т­ся:
гото́во се́рдце его́ упова́ти на Го́спода: утверди́ся се́рдце его́, не убо­и́т­ся, до́ндеже воз­зри́тъ на враги́ своя́.
Расточи́, даде́ убо́гимъ: пра́вда его́ пребыва́етъ во вѣ́къ вѣ́ка: ро́гъ его́ воз­несе́т­ся въ сла́вѣ.
Грѣ́шникъ у́зритъ и прогнѣ́вает­ся зубы́ сво­и́ми поскреже́щетъ и раста́етъ: жела́нiе грѣ́шника поги́бнетъ.
Аллилу́iа.
Хвали́те, о́троцы, Го́спода, хвали́те и́мя Госпо́дне.
Бу́ди и́мя Госпо́дне благослове́но от­ны́нѣ и до вѣ́ка.
От восто́къ со́лнца до за́падъ хва́льно и́мя Госпо́дне.
Высо́къ надъ всѣ́ми язы́ки Госпо́дь: надъ небесы́ сла́ва Его́.
Кто́ я́ко Госпо́дь Бо́гъ на́шъ? На высо́кихъ живы́й,
и на смире́н­ныя при­­зира́яй на небеси́ и на земли́:
воз­двиза́яй от­ земли́ ни́ща, и от­ гно́ища воз­выша́яй убо́га:
посади́ти его́ съ кня́зи, съ кня́зи люді́й сво­и́хъ:
вселя́я непло́довь въ до́мъ, ма́терь о ча́дѣхъ веселя́щуся.
Аллилу́iа.
Во исхо́дѣ Изра́илевѣ от­ Еги́пта, до́му Иа́ковля изъ люді́й ва́рваръ,
бы́сть Иуде́а святы́ня Его́, Изра́иль о́бласть Его́.
Мо́ре ви́дѣ и побѣже́, Иорда́нъ воз­врати́ся вспя́ть:
го́ры взыгра́шася я́ко овни́, и хо́лми я́ко а́гнцы о́вчiи.
Что́ ти е́сть, мо́ре, я́ко побѣ́гло еси́, и тебѣ́, Иорда́не, я́ко воз­врати́л­ся еси́ вспя́ть:
го́ры, я́ко взыгра́стеся я́ко овни́, и хо́лми я́ко а́гнцы о́вчiи.
От лица́ Госпо́дня подви́жеся земля́, от­ лица́ Бо́га Иа́ковля:
обра́щшаго ка́мень во езе́ра водна́я и несѣко́мый во исто́чники водны́я.
Не на́мъ, Го́споди, не на́мъ, но и́мени Тво­ему́ да́ждь сла́ву о ми́лости Тво­е́й и и́стинѣ Тво­е́й:
да не когда́ реку́тъ язы́цы: гдѣ́ е́сть Бо́гъ и́хъ?
Бо́гъ же на́шъ на небеси́ и на земли́, вся́ ели́ка восхотѣ́, сотвори́.
И́доли язы́къ сребро́ и зла́то, дѣла́ ру́къ человѣ́ческихъ:
уста́ и́мутъ, и не воз­глаго́лютъ: о́чи и́мутъ, и не у́зрятъ:
у́шы и́мутъ, и не услы́шатъ: но́здри и́мутъ, и не обоня́ютъ:
ру́цѣ и́мутъ, и не ося́жутъ: но́зѣ и́мутъ, и не по́йдутъ: не воз­глася́тъ горта́немъ сво­и́мъ.
Подо́бни и́мъ да бу́дутъ творя́щiи я́ и вси́ надѣ́ющiися на ня́.
До́мъ Изра́илевъ упова́ на Го́спода: помо́щникъ и защи́титель и́мъ е́сть.
До́мъ Ааро́нь упова́ на Го́спода: помо́щникъ и защи́титель и́мъ е́сть.
Боя́щiися Го́спода упова́ша на Го́спода: помо́щникъ и защи́титель и́мъ е́сть.
Госпо́дь помяну́въ ны́ благослови́лъ е́сть на́съ: благослови́лъ е́сть до́мъ Изра́илевъ, благослови́лъ е́сть до́мъ Ааро́нь,
благослови́лъ е́сть боя́щыяся Го́спода, ма́лыя съ вели́кими.
Да при­­ложи́тъ Госпо́дь на вы́, на вы́ и на сы́ны ва́шя:
благослове́ни вы́ Го́сподеви, сотво́ршему небо и зе́млю.
Не́бо небесе́ Го́сподеви, зе́млю же даде́ сыново́мъ человѣ́ческимъ.
Не ме́ртвiи восхва́лятъ Тя́, Го́споди, ниже́ вси́ низходя́щiи во а́дъ:
но мы́ живі́и благослови́мъ Го́спода от­ны́нѣ и до вѣ́ка.
Аллилу́iа.
Возлюби́хъ, я́ко услы́шитъ Госпо́дь гла́съ моле́нiя мо­его́,
я́ко при­­клони́ у́хо Свое́ мнѣ́: и во дни́ моя́ при­­зову́.
Объя́ша мя́ болѣ́зни сме́ртныя, бѣды́ а́довы обрѣто́ша мя́: ско́рбь и болѣ́знь обрѣто́хъ
и и́мя Госпо́дне при­­зва́хъ: 4о, Го́споди, изба́ви ду́шу мою́:
ми́лостивъ Госпо́дь и пра́веденъ, и Бо́гъ на́шъ ми́луетъ.
5Храня́й младе́нцы Госпо́дь: смири́хся, и спасе́ мя.
6Обрати́ся, душе́ моя́, въ поко́й тво́й, я́ко Госпо́дь благодѣ́й­ст­вова тя́:
7я́ко изъя́тъ ду́шу мою́ от­ сме́рти, о́чи мо­и́ от­ сле́зъ и но́зѣ мо­и́ от­ поползнове́нiя.
8Благо­угожду́ предъ Го́сподемъ во странѣ́ живы́хъ.
Аллилу́iа.
Вѣ́ровахъ, тѣ́мже воз­глаго́лахъ: а́зъ же смири́хся зѣло́.
А́зъ же рѣ́хъ во изступле́нiи мо­е́мъ: вся́къ человѣ́къ ло́жъ.
Что́ воз­да́мъ Го́сподеви о всѣ́хъ, я́же воз­даде́ ми?
Ча́шу спасе́нiя прiиму́ и и́мя Госпо́дне при­­зову́:
моли́твы моя́ Го́сподеви воз­да́мъ предъ всѣ́ми людьми́ Его́.
Честна́ предъ Го́сподемъ сме́рть преподо́бныхъ Его́.
О, Го́споди, а́зъ ра́бъ Тво́й, а́зъ ра́бъ Тво́й и сы́нъ рабы́ни Тво­ея́: растерза́лъ еси́ у́зы моя́.
Тебѣ́ пожру́ же́ртву хвалы́, и во и́мя Госпо́дне при­­зову́.
Моли́твы моя́ Го́сподеви воз­да́мъ предъ всѣ́ми людьми́ Его́,
во дво́рѣхъ до́му Госпо́дня, посредѣ́ тебе́, Иерусали́ме.
Аллилу́iа.
Хвали́те Го́спода, вси́ язы́цы, похвали́те Его́, вси́ лю́дiе:
я́ко утверди́ся ми́лость Его́ на на́съ, и и́стина Госпо́дня пребыва́етъ во вѣ́къ.
Аллилу́iа.
Исповѣ́дайтеся Го́сподеви, я́ко бла́гъ, я́ко въ вѣ́къ ми́лость Его́.
Да рече́тъ у́бо до́мъ Изра́илевъ: я́ко бла́гъ, я́ко въ вѣ́къ ми́лость Его́.
Да рече́тъ у́бо до́мъ Ааро́нь: я́ко бла́гъ, я́ко въ вѣ́къ ми́лость Его́.
Да реку́тъ у́бо вси́ боя́щiися Го́спода: я́ко бла́гъ, я́ко въ вѣ́къ ми́лость Его́.
От ско́рби при­­зва́хъ Го́спода, и услы́ша мя́ въ простра́н­ство.
Госпо́дь мнѣ́ помо́щникъ, и не убою́ся: что́ сотвори́тъ мнѣ́ человѣ́къ?
Госпо́дь мнѣ́ помо́щникъ, и а́зъ воз­зрю́ на враги́ моя́.
Благо е́сть надѣ́ятися на Го́спода, не́жели надѣ́ятися на человѣ́ка:
благо е́сть упова́ти на Го́спода, не́жели упова́ти на кня́зи.
Вси́ язы́цы обыдо́ша мя́, и и́менемъ Госпо́днимъ противля́хся и́мъ:
обыше́дше обыдо́ша мя́, и и́менемъ Госпо́днимъ противля́хся и́мъ:
обыдо́ша мя́ я́ко пче́лы со́тъ, и разгорѣ́шася я́ко о́гнь въ те́рнiи: и и́менемъ Госпо́днимъ противля́хся и́мъ.
Отринове́нъ преврати́хся па́сти, и Госпо́дь прiя́тъ мя́.
Крѣ́пость моя́ и пѣ́нiе мое́ Госпо́дь, и бы́сть ми́ во спасе́нiе.
Гла́съ ра́дости и спасе́нiя въ селе́нiихъ пра́ведныхъ: десни́ца Госпо́дня сотвори́ си́лу.
Десни́ца Госпо́дня воз­несе́ мя, десни́ца Госпо́дня сотвори́ си́лу.
Не умру́, но жи́въ бу́ду и повѣ́мъ дѣла́ Госпо́дня.
Наказу́я наказа́ мя Госпо́дь, сме́рти же не предаде́ мя.
Отве́рзите мнѣ́ врата́ пра́вды: в­ше́дъ въ ня́, исповѣ́мся Го́сподеви.
Сiя́ врата́ Госпо́дня: пра́веднiи вни́дутъ въ ня́.
Исповѣ́мся Тебѣ́, я́ко услы́шалъ мя́ еси́ и бы́лъ еси́ мнѣ́ во спасе́нiе.
Ка́мень, его́же небрего́ша зи́ждущiи, се́й бы́сть во главу́ у́гла:
от­ Го́спода бы́сть се́й, и е́сть ди́венъ во очесѣ́хъ на́шихъ.
Се́й де́нь, его́же сотвори́ Госпо́дь, воз­ра́дуемся и воз­весели́мся въ о́нь.
О, Го́споди, спаси́ же, о, Го́споди, поспѣши́ же.
Благослове́нъ гряды́й во и́мя Госпо́дне: благослови́хомъ вы́ изъ до́му Госпо́дня.
Бо́гъ Госпо́дь, и яви́ся на́мъ: соста́вите пра́здникъ во учаща́ющихъ до ро́гъ олтаре́выхъ.
Бо́гъ мо́й еси́ Ты́, и исповѣ́мся Тебѣ́: Бо́гъ мо́й еси́ Ты́, и воз­несу́ Тя: исповѣ́мся Тебѣ́, я́ко услы́шалъ мя́ еси́ и бы́лъ еси́ мнѣ́ во спасе́нiе.
Исповѣ́дайтеся Го́сподеви, я́ко бла́гъ, я́ко въ вѣ́къ ми́лость Его́.
Еврейский
110:1לְדָוִד, מִזְמוֹר
נְאֻם יְהוָה לַאדֹנִי, שֵׁב לִימִינִי; עַד־אָשִׁית אֹיְבֶיךָ, הֲדֹם לְרַגְלֶיךָ׃
110:2מַטֵּה־עֻזְּךָ, יִשְׁלַח יְהוָה מִצִּיּוֹן; רְדֵה, בְּקֶרֶב אֹיְבֶיךָ׃
110:3עַמְּךָ נְדָבֹת בְּיוֹם חֵילֶךָ בְּהַדְרֵי־קֹדֶשׁ מֵרֶחֶם מִשְׁחָר; לְךָ, טַל יַלְדֻתֶיךָ׃
110:4נִשְׁבַּע יְהוָה וְלֹא יִנָּחֵם, אַתָּה־כֹהֵן לְעוֹלָם; עַל־דִּבְרָתִי, מַלְכִּי־צֶדֶק׃
110:5אֲדֹנָי עַל־יְמִינְךָ; מָחַץ בְּיוֹם־אַפּוֹ מְלָכִים׃
110:6יָדִין בַּגּוֹיִם מָלֵא גְוִיּוֹת; מָחַץ רֹאשׁ, עַל־אֶרֶץ רַבָּה׃
110:7מִנַּחַל בַּדֶּרֶךְ יִשְׁתֶּה; עַל־כֵּן, יָרִים רֹאשׁ׃
111:1הַלְלוּ יָהּ
אוֹדֶה יְהוָה בְּכָל־לֵבָב; בְּסוֹד יְשָׁרִים וְעֵדָה׃
111:2גְּדֹלִים מַעֲשֵׂי יְהוָה; דְּרוּשִׁים, לְכָל־חֶפְצֵיהֶם׃
111:3הוֹד־וְהָדָר פָּעֳלוֹ; וְצִדְקָתוֹ, עֹמֶדֶת לָעַד׃
111:4זֵכֶר עָשָׂה לְנִפְלְאֹתָיו; חַנּוּן וְרַחוּם יְהוָה׃
111:5טֶרֶף נָתַן לִירֵאָיו; יִזְכֹּר לְעוֹלָם בְּרִיתוֹ׃
111:6כֹּחַ מַעֲשָׂיו הִגִּיד לְעַמּוֹ; לָתֵת לָהֶם, נַחֲלַת גּוֹיִם׃
111:7מַעֲשֵׂי יָדָיו אֱמֶת וּמִשְׁפָּט; נֶאֱמָנִים, כָּל־פִּקּוּדָיו׃
111:8סְמוּכִים לָעַד לְעוֹלָם; עֲשׂוּיִם, בֶּאֱמֶת וְיָשָׁר׃
111:9פְּדוּת שָׁלַח לְעַמּוֹ, צִוָּה־לְעוֹלָם בְּרִיתוֹ; קָדוֹשׁ וְנוֹרָא שְׁמוֹ׃
111:10רֵאשִׁית חָכְמָה יִרְאַת יְהוָה, שֵׂכֶל טוֹב לְכָל־עֹשֵׂיהֶם; תְּהִלָּתוֹ, עֹמֶדֶת לָעַד׃
112:1הַלְלוּ יָהּ
אַשְׁרֵי־אִישׁ יָרֵא אֶת־יְהוָה; בְּמִצְוֹתָיו, חָפֵץ מְאֹד׃
112:2גִּבּוֹר בָּאָרֶץ יִהְיֶה זַרְעוֹ; דּוֹר יְשָׁרִים יְבֹרָךְ׃
112:3הוֹן־וָעֹשֶׁר בְּבֵיתוֹ; וְצִדְקָתוֹ, עֹמֶדֶת לָעַד׃
112:4זָרַח בַּחֹשֶׁךְ אוֹר לַיְשָׁרִים; חַנּוּן וְרַחוּם וְצַדִּיק׃
112:5טוֹב־אִישׁ חוֹנֵן וּמַלְוֶה; יְכַלְכֵּל דְּבָרָיו בְּמִשְׁפָּט׃
112:6כִּי־לְעוֹלָם לֹא־יִמּוֹט; לְזֵכֶר עוֹלָם, יִהְיֶה צַדִּיק׃
112:7מִשְּׁמוּעָה רָעָה לֹא יִירָא; נָכוֹן לִבּוֹ, בָּטֻחַ בַּיהוָה׃
112:8סָמוּךְ לִבּוֹ לֹא יִירָא; עַד אֲשֶׁר־יִרְאֶה בְצָרָיו׃
112:9פִּזַּר נָתַן לָאֶבְיוֹנִים, צִדְקָתוֹ עֹמֶדֶת לָעַד; קַרְנוֹ, תָּרוּם בְּכָבוֹד׃
112:10רָשָׁע יִרְאֶה וְכָעָס, שִׁנָּיו יַחֲרֹק וְנָמָס; תַּאֲוַת רְשָׁעִים תֹּאבֵד׃
113:1הַלְלוּ יָהּ
הַלְלוּ עַבְדֵי יְהוָה; הַלְלוּ אֶת־שֵׁם יְהוָה׃
113:2יְהִי שֵׁם יְהוָה מְבֹרָךְ; מֵעַתָּה, וְעַד־עוֹלָם׃
113:3מִמִּזְרַח־שֶׁמֶשׁ עַד־מְבוֹאוֹ; מְהֻלָּל, שֵׁם יְהוָה׃
113:4רָם עַל־כָּל־גּוֹיִם יְהוָה; עַל הַשָּׁמַיִם כְּבוֹדוֹ׃
113:5מִי כַּיהוָה אֱלֹהֵינוּ; הַמַּגְבִּיהִי לָשָׁבֶת׃
113:6הַמַּשְׁפִּילִי לִרְאוֹת; בַּשָּׁמַיִם וּבָאָרֶץ׃
113:7מְקִימִי מֵעָפָר דָּל; מֵאַשְׁפֹּת, יָרִים אֶבְיוֹן׃
113:8לְהוֹשִׁיבִי עִם־נְדִיבִים; עִם, נְדִיבֵי עַמּוֹ׃
113:9מוֹשִׁיבִי עֲקֶרֶת הַבַּיִת, אֵם־הַבָּנִים שְׂמֵחָה, הַלְלוּ־יָהּ׃
114:1בְּצֵאת יִשְׂרָאֵל מִמִּצְרָיִם; בֵּית יַעֲקֹב, מֵעַם לֹעֵז׃
114:2הָיְתָה יְהוּדָה לְקָדְשׁוֹ; יִשְׂרָאֵל, מַמְשְׁלוֹתָיו׃
114:3הַיָּם רָאָה וַיָּנֹס; הַיַּרְדֵּן, יִסֹּב לְאָחוֹר׃
114:4הֶהָרִים רָקְדוּ כְאֵילִים; גְּבָעוֹת, כִּבְנֵי־צֹאן׃
114:5מַה־לְּךָ הַיָּם כִּי תָנוּס; הַיַּרְדֵּן, תִּסֹּב לְאָחוֹר׃
114:6הֶהָרִים תִּרְקְדוּ כְאֵילִים; גְּבָעוֹת, כִּבְנֵי־צֹאן׃
114:7מִלִּפְנֵי אָדוֹן חוּלִי אָרֶץ; מִלִּפְנֵי, אֱלוֹהַּ יַעֲקֹב׃
114:8הַהֹפְכִי הַצּוּר אֲגַם־מָיִם; חַלָּמִישׁ, לְמַעְיְנוֹ־מָיִם׃
115:1לֹא לָנוּ יְהוָה, לֹא לָנוּ כִּי־לְשִׁמְךָ תֵּן כָּבוֹד; עַל־חַסְדְּךָ, עַל־אֲמִתֶּךָ׃
115:2לָמָּה יֹאמְרוּ הַגּוֹיִם; אַיֵּה־נָא, אֱלֹהֵיהֶם׃
115:3וֵאלֹהֵינוּ בַשָּׁמָיִם; כֹּל אֲשֶׁר־חָפֵץ עָשָׂה׃
115:4עֲצַבֵּיהֶם כֶּסֶף וְזָהָב; מַעֲשֵׂה, יְדֵי אָדָם׃
115:5פֶּה־לָהֶם וְלֹא יְדַבֵּרוּ; עֵינַיִם לָהֶם, וְלֹא יִרְאוּ׃
115:6אָזְנַיִם לָהֶם וְלֹא יִשְׁמָעוּ; אַף לָהֶם, וְלֹא יְרִיחוּן׃
115:7יְדֵיהֶם וְלֹא יְמִישׁוּן, רַגְלֵיהֶם וְלֹא יְהַלֵּכוּ; לֹא־יֶהְגּוּ, בִּגְרוֹנָם׃
115:8כְּמוֹהֶם יִהְיוּ עֹשֵׂיהֶם; כֹּל אֲשֶׁר־בֹּטֵחַ בָּהֶם׃
115:9יִשְׂרָאֵל בְּטַח בַּיהוָה; עֶזְרָם וּמָגִנָּם הוּא׃
115:10בֵּית אַהֲרֹן בִּטְחוּ בַיהוָה; עֶזְרָם וּמָגִנָּם הוּא׃
115:11יִרְאֵי יְהוָה בִּטְחוּ בַיהוָה; עֶזְרָם וּמָגִנָּם הוּא׃
115:12יְהוָה זְכָרָנוּ יְבָרֵךְ יְבָרֵךְ אֶת־בֵּית יִשְׂרָאֵל; יְבָרֵךְ, אֶת־בֵּית אַהֲרֹן׃
115:13יְבָרֵךְ יִרְאֵי יְהוָה; הַקְּטַנִּים, עִם־הַגְּדֹלִים׃
115:14יֹסֵף יְהוָה עֲלֵיכֶם; עֲלֵיכֶם, וְעַל־בְּנֵיכֶם׃
115:15בְּרוּכִים אַתֶּם לַיהוָה; עֹשֵׂה, שָׁמַיִם וָאָרֶץ׃
115:16הַשָּׁמַיִם שָׁמַיִם לַיהוָה; וְהָאָרֶץ, נָתַן לִבְנֵי־אָדָם׃
115:17לֹא הַמֵּתִים יְהַלְלוּ־יָהּ; וְלֹא, כָּל־יֹרְדֵי דוּמָה׃
115:18וַאֲנַחְנוּ נְבָרֵךְ יָהּ, מֵעַתָּה וְעַד־עוֹלָם, הַלְלוּ־יָהּ׃
116:1אָהַבְתִּי כִּי־יִשְׁמַע יְהוָה; אֶת־קוֹלִי, תַּחֲנוּנָי׃
116:2כִּי־הִטָּה אָזְנוֹ לִי; וּבְיָמַי אֶקְרָא׃
116:3אֲפָפוּנִי חֶבְלֵי־מָוֶת, וּמְצָרֵי שְׁאוֹל מְצָאוּנִי; צָרָה וְיָגוֹן אֶמְצָא׃
116:4וּבְשֵׁם־יְהוָה אֶקְרָא; אָנָּה יְהוָה, מַלְּטָה נַפְשִׁי׃
116:5חַנּוּן יְהוָֹה וְצַדִּיק; וֵאלֹהֵינוּ מְרַחֵם׃
116:6שֹׁמֵר פְּתָאיִם יְהוָֹה; דַּלּוֹתִי, וְלִי יְהוֹשִׁיעַ׃
116:7שׁוּבִי נַפְשִׁי לִמְנוּחָיְכִי; כִּי־יְהוָה, גָּמַל עָלָיְכִי׃
116:8כִּי חִלַּצְתָּ נַפְשִׁי, מִמָּוֶת אֶת־עֵינִי מִן־דִּמְעָה; אֶת־רַגְלִי מִדֶּחִי׃
116:9אֶתְהַלֵּךְ לִפְנֵי יְהוָה; בְּאַרְצוֹת, הַחַיִּים׃
116:10הֶאֱמַנְתִּי כִּי אֲדַבֵּר; אֲנִי, עָנִיתִי מְאֹד׃
116:11אֲנִי אָמַרְתִּי בְחָפְזִי; כָּל־הָאָדָם כֹּזֵב׃
116:12מָה־אָשִׁיב לַיהוָה; כָּל־תַּגְמוּלוֹהִי עָלָי׃
116:13כּוֹס־יְשׁוּעוֹת אֶשָּׂא; וּבְשֵׁם יְהוָה אֶקְרָא׃
116:14נְדָרַי לַיהוָה אֲשַׁלֵּם; נֶגְדָה־נָּא, לְכָל־עַמּוֹ׃
116:15יָקָר בְּעֵינֵי יְהוָה; הַמָּוְתָה, לַחֲסִידָיו׃
116:16אָנָּה יְהוָה כִּי־אֲנִי עַבְדֶּךָ אֲנִי־עַבְדְּךָ בֶּן־אֲמָתֶךָ; פִּתַּחְתָּ, לְמוֹסֵרָי׃
116:17לְךָ־אֶזְבַּח זֶבַח תּוֹדָה; וּבְשֵׁם יְהוָה אֶקְרָא׃
116:18נְדָרַי לַיהוָה אֲשַׁלֵּם; נֶגְדָה־נָּא, לְכָל־עַמּוֹ׃
116:19בְּחַצְרוֹת בֵּית יְהוָה, בְּתוֹכֵכִי יְרוּשָׁלִָם, הַלְלוּ־יָהּ׃
117:1הַלְלוּ אֶת־יְהוָה כָּל־גּוֹיִם; שַׁבְּחוּהוּ, כָּל־הָאֻמִּים׃
117:2כִּי גָבַר עָלֵינוּ חַסְדּוֹ, וֶאֱמֶת־יְהוָה לְעוֹלָם, הַלְלוּ־יָהּ׃
118:1הוֹדוּ לַיהוָה כִּי־טוֹב; כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ׃
118:2יֹאמַר־נָא יִשְׂרָאֵל; כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ׃
118:3יֹאמְרוּ־נָא בֵית־אַהֲרֹן; כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ׃
118:4יֹאמְרוּ־נָא יִרְאֵי יְהוָה; כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ׃
118:5מִן־הַמֵּצַר קָרָאתִי יָּהּ; עָנָנִי בַמֶּרְחָב יָהּ׃
118:6יְהוָה לִי לֹא אִירָא; מַה־יַּעֲשֶׂה לִי אָדָם׃
118:7יְהוָה לִי בְּעֹזְרָי; וַאֲנִי, אֶרְאֶה בְשֹׂנְאָי׃
118:8טוֹב, לַחֲסוֹת בַּיהוָה; מִבְּטֹחַ, בָּאָדָם׃
118:9טוֹב, לַחֲסוֹת בַּיהוָה; מִבְּטֹחַ, בִּנְדִיבִים׃
118:10כָּל־גּוֹיִם סְבָבוּנִי; בְּשֵׁם יְהוָה, כִּי אֲמִילַם׃
118:11סַבּוּנִי גַם־סְבָבוּנִי; בְּשֵׁם יְהוָה, כִּי אֲמִילַם׃
118:12סַבּוּנִי כִדְבוֹרִים, דֹּעֲכוּ כְּאֵשׁ קוֹצִים; בְּשֵׁם יְהוָה, כִּי אֲמִילַם׃
118:13דַּחֹה דְחִיתַנִי לִנְפֹּל; וַיהוָה עֲזָרָנִי׃
118:14עָזִּי וְזִמְרָת יָהּ; וַיְהִי־לִי, לִישׁוּעָה׃
118:15קוֹל רִנָּה וִישׁוּעָה, בְּאָהֳלֵי צַדִּיקִים; יְמִין יְהוָה עֹשָׂה חָיִל׃
118:16יְמִין יְהוָה רוֹמֵמָה; יְמִין יְהוָה עֹשָׂה חָיִל׃
118:17לֹא אָמוּת כִּי־אֶחְיֶה; וַאֲסַפֵּר, מַעֲשֵׂי יָהּ׃
118:18יַסֹּר יִסְּרַנִּי יָּהּ; וְלַמָּוֶת, לֹא נְתָנָנִי׃
118:19פִּתְחוּ־לִי שַׁעֲרֵי־צֶדֶק; אָבֹא־בָם אוֹדֶה יָהּ׃
118:20זֶה־הַשַּׁעַר לַיהוָה; צַדִּיקִים, יָבֹאוּ בוֹ׃
118:21אוֹדְךָ כִּי עֲנִיתָנִי; וַתְּהִי־לִי, לִישׁוּעָה׃
118:22אֶבֶן מָאֲסוּ הַבּוֹנִים; הָיְתָה, לְרֹאשׁ פִּנָּה׃
118:23מֵאֵת יְהוָה הָיְתָה זֹּאת; הִיא נִפְלָאת בְּעֵינֵינוּ׃
118:24זֶה־הַיּוֹם עָשָׂה יְהוָה; נָגִילָה וְנִשְׂמְחָה בוֹ׃
118:25אָנָּא יְהוָה הוֹשִׁיעָה נָּא; אָנָּא יְהוָה, הַצְלִיחָה נָּא׃
118:26בָּרוּךְ הַבָּא בְּשֵׁם יְהוָה; בֵּרַכְנוּכֶם, מִבֵּית יְהוָה׃
118:27אֵל יְהוָה וַיָּאֶר לָנוּ אִסְרוּ־חַג בַּעֲבֹתִים; עַד־קַרְנוֹת, הַמִּזְבֵּחַ׃
118:28אֵלִי אַתָּה וְאוֹדֶךָּ; אֱלֹהַי, אֲרוֹמְמֶךָּ׃
118:29הוֹדוּ לַיהוָה כִּי־טוֹב; כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ׃
Рус. (Аверинцев)
Псалом Давидов. Слово Господа к Государю моему: «Воссядь одесную Меня, пока не повергну врагов Твоих в подножие ног Твоих!»
Скипетр силы Твоей от Сиона пошлет Господь: владычествуй посреди врагов Твоих!
С Тобою власть в день силы Твоей во свете святынь; прежде денницы породил Я Тебя из чрева Моего.
Поклялся Господь и не возьмет слова назад: «Ты – Священник вовек, как был Мельхиседек встарь!»
Господь одесную Тебя, в день гнева Своего поразит Он царей,
свершит над народами суд, многих насмерть поразит, сокрушит главу пространной земли.
От потока в походе будет Он пить, сего ради вознесет главу.
Когда Израиль из Египта шел, сыны Иакова – от чуждых племен,
стал Иуда святыней Его, Израиль – уделом Его.
Видело море – и бежало прочь, видел Иордан – и потек вспять,
как овны, горы бежали в тот день, как малые ягнята – холмы.
Что ты, море, бежало прочь, что ты, Иордан, потек вспять?
что вы, горы, как овны, скакали в тот день, как малые ягнята – холмы?
Пред Господом сил дрогни, земля, пред Богом Иакова дрожи!
Он творит из камня – обилие вод, из скалы – течение струй.
Хвалите Господа, народы все, славьте Его, все племена;
ибо крепка над нами милость Его, и верность Господня стоит вовек. Аллилуйя!
Славьте Господа, ибо Он – благ, ибо вовеки милость Его!
пусть же Израиль возгласит: да, вовеки милость Его!
пусть же возгласит Ааронов дом: да, вовеки милость Его!
пусть же возгласят благоговейные: да, вовеки милость Его!
Воззвал я ко Господу, бедою тесним, и услышал Господь, и дал мне простор.
Господь за меня, не устрашусь: что сделает мне человек?
Господь со мною, Он – Защитник мой, и воззрю я на врагов моих.
Лучше на Господа уповать, чем надежду иметь на людей.
Лучше на Господа уповать, чем надежду иметь на владык.
Все неверные окружили меня, но именем Господним я их превозмог.
Обступили, окружили меня – но именем Господним я их превозмог.
Окружили меня, как рой пчёл, полыхали, как в тернах огонь, – но именем Господним я их превозмог.
С силою толкали, сбивали с ног, – но Господь не дал мне упасть.
Господь – сила моя и песнь, и Он – спасение мое.
Ликования, спасения вопль у праведных по шатрам: «Десница Господня являет мощь!
Десница Господня превознесена! Десница Господня являет мощь!»
Не умру, но буду жить и дела Господни возвещать;
Наказал, о, наказал Он меня, но смерти не предал меня.
Отворите же мне правды врата, войду в них и Господа восхвалю!
Вот Господни врата, праведные ими войдут.
Хвалю Тебя, ибо Ты услышал меня и был во спасение мне.
Камень, что строители кинули прочь, соделался главою угла.
От Господа сии дела, дивны они в наших очах.
Вот день, что сотворил Господь: возликуем, возвеселимся о нем!
О Господи, поспеши спасти! О Господи, поспеши помочь!
Благословен, кто во имя Господне грядет. От дома Господня благословляем вас.
Бог – Господь, и воссиял Он нам! Вяжите жертву на торжестве у самых жертвенника рогов!
Ты – Бог мой, и восславлю Тебя, Ты – Бог мой, и возвеличу Тебя.
Славьте Господа, ибо Он благ, ибо вовек милость Его!
110:1 Псалом Давидів.
Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм!
110:2 Господь із Сіону пошле берло сили Своєї, пануй Ти поміж ворогами Своїми!
110:3 Народ Твій готовий у день військового побору Твого, в оздобах святині із лоня зірниці прилине для Тебе, немов та роса, Твоя молодість.
110:4 Поклявся Господь, і не буде жаліти: Ти священик навіки за чином Мелхиседековим.
110:5 По правиці Твоїй розторощить Владика царів у день гніву Свого,
110:6 Він буде судити між народами, землю виповнить трупами, розторощить Він голову в краї великім…
110:7 Буде пити з струмка на дорозі, тому то підійме Він голову!
111:1 Алілуя!
Буду славити Господа з повного серця, в колі праведних та на згромадженні!
111:2 Великі Господні діла, вони пожадані для всіх, хто їх любить!
111:3 Його діло краса та величність, а правда Його пробуває навіки!
111:4 Він пам́ятку чудам Своїм учинив, милостивий та щедрий Господь!
111:5 Поживу дає Він для тих, хто боїться Його, заповіта Свого пам́ятає повік!
111:6 Силу чинів Своїх об́явив Він народові Своєму, щоб спадщину народів їм дати.
111:7 Діла рук Його правда та право, всі накази Його справедливі,
111:8 вони кріпкі на вічні віки, вони зроблені вірністю і правотою!
111:9 Послав Він Своєму народові визволення, заповіта Свого поставив навіки, святе та грізне Його Ймення!
111:10 Початок премудрости страх перед Господом, добрий розум у тих, хто виконує це, Його слава навіки стоїть!
112:1 Алілуя!
Блажен муж, що боїться Господа, що заповіді Його любить!
112:2 Буде сильним насіння його на землі, буде поблагословлений рід безневинних!
112:3 Багатство й достаток у домі його, а правда його пробуває навіки!
112:4 Світло сходить у темряві для справедливих, Він ласкавий, і милостивий, і праведний!
112:5 Добрий муж милостивий та позичає, удержує справи свої справедливістю,
112:6 і навіки він не захитається, у вічній пам́яті праведний буде!
112:7 Не боїться він звістки лихої, його серце міцне, надію складає на Господа!
112:8 Уміцнене серце його не боїться, бо він бачить нещастя поміж ворогами своїми!
112:9 Він щедро убогим дає, його правда навіки стоїть, його ріг підіймається в славі!
112:10 Це бачить безбожний та гнівається, скрегоче зубами своїми та тане…
Бажання безбожних загине!
113:1 Алілуя!
Хваліте, Господні раби, хваліть ім́я Господа!
113:2 Нехай буде благословенне Господнє ім́я відтепер і навіки!
113:3 Від сходу сонця аж до заходу його прославляйте Господнє ім́я!
113:4 Господь підіймається над усі народи, Його слава понад небеса!
113:5 Хто подібний до Господа, нашого Бога, що мешкає на висоті,
113:6 та знижується, щоб побачити те, що на небесах і на землі?
113:7 Бідаря Він підводить із пороху, зо сміття підіймає нужденного,
113:8 щоб його посадити з вельможними, з вельможними люду Його!
113:9 Він неплідну в домі садовить за радісну матір дітей!
Алілуя!
114:1 Як виходив ізраїль з Єгипту, від народу чужого дім Яковів,
114:2 Юда став за святиню Йому, а ізраїль Його пануванням!
114:3 Побачило море все це і побігло, Йордан повернувся назад!
114:4 Гори скакали, немов баранці, а пагірки немов ті ягнята!
114:5 Що тобі, море, що ти втікаєш?
Йордане, що ти повернувся назад?
114:6 Чого скачете, гори, немов баранці, а пагірки мов ті ягнята?
114:7 Тремти, земле, перед Господнім лицем, перед лицем Бога Якова,
114:8 що скелю обертає в озеро водне, а кремінь на водне джерело!
114:9 Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своєму дай славу за милість Твою, за правду Твою!
114:10 Пощо мають казати народи: Де ж то їхній Бог?
114:11 А Бог наш на небі, усе, що хотів, учинив.
114:12 Їхні божки срібло й золото, діло рук людських:
114:13 вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,
114:14 мають уші й не чують, мають носа й без нюху,
114:15 мають руки та не дотикаються, мають ноги й не ходять, своїм горлом вони не говорять!
114:16 Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!
114:17 ізраїлю, надію складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
114:18 Аароновий доме, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
114:19 Ті, що Господа боїтеся, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
114:20 Господь пам́ятає про нас, нехай поблагословить!
Нехай поблагословить ізраїлів дім, нехай поблагословить Він дім Ааронів!
114:21 Нехай поблагословить Він тих, хто має до Господа страх, малих та великих!
114:22 Нехай вас розмножить Господь, вас і ваших дітей!
114:23 Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
114:24 Небо, небо для Господа, а землю віддав синам людським!
114:25 Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовчання,
114:26 а ми благословлятимемо Господа відтепер й аж навіки!
Алілуя!
115:1 Люблю я Господа, бо Він почув голос мій у благаннях моїх,
115:2 бо Він нахилив Своє ухо до мене, і я кликатиму в свої дні!
115:3 Болі смерти мене оточили і знайшли мене муки шеолу, нещастя та смуток знайшов я!
115:4 А я в ім́я Господа кличу: О Господи, визволи ж душу мою!
115:5 Господь милостивий та справедливий, і наш Бог милосердний!
115:6 Пильнує Господь недосвідчених, став я нужденний, та Він допоможе мені!
115:7 Вернися, о душе моя, до свого відпочинку, бо Господь робить добре тобі,
115:8 бо від смерти Ти визволив душу мою, від сльози моє око, ногу мою від спотикання.
115:9 Я ходитиму перед обличчям Господнім на землях живих!
116:1 Я вірив, коли говорив: Я сильно пригнічений!
116:2 Я сказав був у поспіху: Кожна людина говорить неправду!
116:3 Чим я відплачу Господеві за всі добродійства Його на мені?
116:4 Я чашу спасіння прийму, і прикличу Господнє ім́я!
116:5 Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його!
116:6 Дорога в очах Господа смерть богобійних Його!
116:7 О Господи, я бо Твій раб, я Твій раб, син Твоєї невільниці, Ти кайдани мої розв́язав!
116:8 Я жертву подяки Тобі принесу, і Господнім ім́ям буду кликати!
116:9 Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його,
116:10 на подвір́ях Господнього дому, посеред тебе, о Єрусалиме!
Алілуя!
117:1 Хваліть Господа, всі племена, прославляйте Його, всі народи,
117:2 бо зміцнилось Його милосердя над нами, а правда Господня навіки!
Алілуя!
118:1 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
118:2 Нехай скаже ізраїль, бо навіки Його милосердя!
118:3 Нехай скаже дім Ааронів, бо навіки Його милосердя!
118:4 Нехай скажуть ті, хто боїться Господа, бо навіки Його милосердя!
118:5 У тісноті я кликав до Господа, і простором озвався до мене Господь!
118:6 Зо мною Господь не боюся нікого, що зробить людина мені?
118:7 Господь серед тих, що мені помагають, і побачу загибіль своїх ненависників.
118:8 Краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на людину,
118:9 краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на вельможних!
118:10 Всі народи мене оточили, я ж Господнім ім́ям їх понищив!
118:11 Оточили мене й обступили мене, я ж Господнім ім́ям їх понищив!
118:12 Оточили мене немов бджоли, та погасли вони, як терновий огонь, я бо Господнім ім́ям їх понищив!
118:13 Дошкульно попхнув ти мене на падіння, та Господь спас мене!
118:14 Господь моя сила та пісня, і став Він спасінням мені!
118:15 Голос співу й спасіння в наметах між праведників: Господня правиця виконує чуда!
118:16 Правиця Господня підноситься, правиця Господня виконує чуда!
118:17 Не помру, але житиму, і буду звіщати про чини Господні!
118:18 Покарати мене покарав був Господь, та смерти мені не завдав.
118:19 Відчиніте мені брами правди, я ними ввійду, буду славити Господа!
118:20 Це брама Господня, праведники в неї входять.
118:21 Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасінням мені!
118:22 Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем,
118:23 від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!
118:24 Це день, що його створив Господь, радіймо та тішмося в нім!
118:25 Просимо, Господи, спаси!
Просимо, Господи, пощасти!
118:26 Благословен, хто гряде у Господнє ім́я!
Благословляємо вас із Господнього дому!
118:27 Господь Бог, і засяяв Він нам.
Прив́яжіте святковую жертву шнурами аж до наріжників жертівника!
118:28 Ти мій Бог, і я буду Тебе прославляти, мій Боже, я буду Тебе величати!
118:29 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible