Скрыть
Псалом 109 
109:0
109:2
109:3
109:6
Псалом 110 
110:0
110:4
110:8
Псалом 111 
111:0
Псалом 112 
112:0
112:6
Псалом 113 
113:0
113:2
113:6
113:7
113:15
113:18
113:19
113:20
113:21
113:22
113:23
Псалом 114 
114:0
114:1
114:4
114:7
114:9
Псалом 115 
115:0
115:3
115:6
115:9
115:10
Псалом 116 
116:0
Псалом 117 
117:0
117:2
117:3
117:4
117:9
117:10
117:13
117:15
117:16
117:20
117:21
117:23
117:24
117:25
117:27
117:28
Церковнославянский (рус)
Псало́мъ Дави́ду.
Рече́ Госпо́дь Го́сподеви мо­ему́: сѣди́ одесну́ю Мене́, до́ндеже положу́ враги́ Твоя́ подно́жiе но́гъ Тво­и́хъ.
Же́злъ си́лы по́слетъ Ти́ Госпо́дь от­ Сiо́на, и го́спод­ст­вуй посредѣ́ враго́въ Тво­и́хъ.
Съ Тобо́ю нача́ло въ де́нь си́лы Тво­ея́, во свѣ́тлостехъ святы́хъ Тво­и́хъ: изъ чре́ва пре́жде ден­ни́цы роди́хъ Тя́.
Кля́т­ся Госпо́дь и не раска́ет­ся: Ты́ иере́й во вѣ́къ по чи́ну Мелхиседе́кову.
Госпо́дь одесну́ю Тебе́ сокруши́лъ е́сть въ де́нь гнѣ́ва Сво­его́ цари́:
су́дитъ во язы́цѣхъ, испо́лнитъ паде́нiя, сокруши́тъ главы́ на земли́ мно́гихъ.
От пото́ка на пути́ пiе́тъ: сего́ ра́ди воз­несе́тъ главу́.
Аллилу́iа.
Исповѣ́мся Тебѣ́, Го́споди, всѣ́мъ се́рдцемъ мо­и́мъ въ совѣ́тѣ пра́выхъ и со́нмѣ.
Ве́лiя дѣла́ Госпо́дня, изы́скана во всѣ́хъ во́ляхъ его́:
исповѣ́данiе и великолѣ́пiе дѣ́ло Его́, и пра́вда Его́ пребыва́етъ въ вѣ́къ вѣ́ка.
Па́мять сотвори́лъ е́сть чуде́съ Сво­и́хъ: ми́лостивъ и ще́дръ Госпо́дь.
Пи́щу даде́ боя́щымся Его́: помяне́тъ въ вѣ́къ завѣ́тъ Сво́й.
Крѣ́пость дѣ́лъ Сво­и́хъ воз­вѣсти́ лю́демъ Сво­и́мъ, да́ти и́мъ достоя́нiе язы́къ.
Дѣла́ ру́къ Его́ и́стина и су́дъ, вѣ́рны вся́ за́повѣди Его́,
утверже́ны въ вѣ́къ вѣ́ка, сотворе́ны во и́стинѣ и правотѣ́.
Избавле́нiе посла́ лю́демъ Сво­и́мъ: заповѣ́да въ вѣ́къ завѣ́тъ Сво́й: свято и стра́шно и́мя Его́.
Нача́ло прему́дрости стра́хъ Госпо́день, ра́зумъ же бла́гъ всѣ́мъ творя́щымъ и́: хвала́ Его́ пребыва́етъ въ вѣ́къ вѣ́ка.
Аллилу́iа, псало́мъ.
Блаже́нъ му́жъ боя́йся Го́спода, въ за́повѣдехъ Его́ восхо́щетъ зѣло́.
Си́льно на земли́ бу́детъ сѣ́мя его́, ро́дъ пра́выхъ благослови́т­ся:
сла́ва и бога́т­ст­во въ дому́ его́, и пра́вда его́ пребыва́етъ въ вѣ́къ вѣ́ка.
Возсiя́ во тмѣ́ свѣ́тъ пра́вымъ: ми́лостивъ и ще́дръ и пра́веденъ.
Бла́гъ му́жъ ще́дря и дая́: устро́итъ словеса́ своя́ на судѣ́, я́ко въ вѣ́къ не подви́жит­ся.
Въ па́мять вѣ́чную бу́детъ пра́ведникъ.
От слу́ха зла́ не убо­и́т­ся:
гото́во се́рдце его́ упова́ти на Го́спода: утверди́ся се́рдце его́, не убо­и́т­ся, до́ндеже воз­зри́тъ на враги́ своя́.
Расточи́, даде́ убо́гимъ: пра́вда его́ пребыва́етъ во вѣ́къ вѣ́ка: ро́гъ его́ воз­несе́т­ся въ сла́вѣ.
Грѣ́шникъ у́зритъ и прогнѣ́вает­ся зубы́ сво­и́ми поскреже́щетъ и раста́етъ: жела́нiе грѣ́шника поги́бнетъ.
Аллилу́iа.
Хвали́те, о́троцы, Го́спода, хвали́те и́мя Госпо́дне.
Бу́ди и́мя Госпо́дне благослове́но от­ны́нѣ и до вѣ́ка.
От восто́къ со́лнца до за́падъ хва́льно и́мя Госпо́дне.
Высо́къ надъ всѣ́ми язы́ки Госпо́дь: надъ небесы́ сла́ва Его́.
Кто́ я́ко Госпо́дь Бо́гъ на́шъ? На высо́кихъ живы́й,
и на смире́н­ныя при­­зира́яй на небеси́ и на земли́:
воз­двиза́яй от­ земли́ ни́ща, и от­ гно́ища воз­выша́яй убо́га:
посади́ти его́ съ кня́зи, съ кня́зи люді́й сво­и́хъ:
вселя́я непло́довь въ до́мъ, ма́терь о ча́дѣхъ веселя́щуся.
Аллилу́iа.
Во исхо́дѣ Изра́илевѣ от­ Еги́пта, до́му Иа́ковля изъ люді́й ва́рваръ,
бы́сть Иуде́а святы́ня Его́, Изра́иль о́бласть Его́.
Мо́ре ви́дѣ и побѣже́, Иорда́нъ воз­врати́ся вспя́ть:
го́ры взыгра́шася я́ко овни́, и хо́лми я́ко а́гнцы о́вчiи.
Что́ ти е́сть, мо́ре, я́ко побѣ́гло еси́, и тебѣ́, Иорда́не, я́ко воз­врати́л­ся еси́ вспя́ть:
го́ры, я́ко взыгра́стеся я́ко овни́, и хо́лми я́ко а́гнцы о́вчiи.
От лица́ Госпо́дня подви́жеся земля́, от­ лица́ Бо́га Иа́ковля:
обра́щшаго ка́мень во езе́ра водна́я и несѣко́мый во исто́чники водны́я.
Не на́мъ, Го́споди, не на́мъ, но и́мени Тво­ему́ да́ждь сла́ву о ми́лости Тво­е́й и и́стинѣ Тво­е́й:
да не когда́ реку́тъ язы́цы: гдѣ́ е́сть Бо́гъ и́хъ?
Бо́гъ же на́шъ на небеси́ и на земли́, вся́ ели́ка восхотѣ́, сотвори́.
И́доли язы́къ сребро́ и зла́то, дѣла́ ру́къ человѣ́ческихъ:
уста́ и́мутъ, и не воз­глаго́лютъ: о́чи и́мутъ, и не у́зрятъ:
у́шы и́мутъ, и не услы́шатъ: но́здри и́мутъ, и не обоня́ютъ:
ру́цѣ и́мутъ, и не ося́жутъ: но́зѣ и́мутъ, и не по́йдутъ: не воз­глася́тъ горта́немъ сво­и́мъ.
Подо́бни и́мъ да бу́дутъ творя́щiи я́ и вси́ надѣ́ющiися на ня́.
До́мъ Изра́илевъ упова́ на Го́спода: помо́щникъ и защи́титель и́мъ е́сть.
До́мъ Ааро́нь упова́ на Го́спода: помо́щникъ и защи́титель и́мъ е́сть.
Боя́щiися Го́спода упова́ша на Го́спода: помо́щникъ и защи́титель и́мъ е́сть.
Госпо́дь помяну́въ ны́ благослови́лъ е́сть на́съ: благослови́лъ е́сть до́мъ Изра́илевъ, благослови́лъ е́сть до́мъ Ааро́нь,
благослови́лъ е́сть боя́щыяся Го́спода, ма́лыя съ вели́кими.
Да при­­ложи́тъ Госпо́дь на вы́, на вы́ и на сы́ны ва́шя:
благослове́ни вы́ Го́сподеви, сотво́ршему небо и зе́млю.
Не́бо небесе́ Го́сподеви, зе́млю же даде́ сыново́мъ человѣ́ческимъ.
Не ме́ртвiи восхва́лятъ Тя́, Го́споди, ниже́ вси́ низходя́щiи во а́дъ:
но мы́ живі́и благослови́мъ Го́спода от­ны́нѣ и до вѣ́ка.
Аллилу́iа.
Возлюби́хъ, я́ко услы́шитъ Госпо́дь гла́съ моле́нiя мо­его́,
я́ко при­­клони́ у́хо Свое́ мнѣ́: и во дни́ моя́ при­­зову́.
Объя́ша мя́ болѣ́зни сме́ртныя, бѣды́ а́довы обрѣто́ша мя́: ско́рбь и болѣ́знь обрѣто́хъ
и и́мя Госпо́дне при­­зва́хъ: 4о, Го́споди, изба́ви ду́шу мою́:
ми́лостивъ Госпо́дь и пра́веденъ, и Бо́гъ на́шъ ми́луетъ.
5Храня́й младе́нцы Госпо́дь: смири́хся, и спасе́ мя.
6Обрати́ся, душе́ моя́, въ поко́й тво́й, я́ко Госпо́дь благодѣ́й­ст­вова тя́:
7я́ко изъя́тъ ду́шу мою́ от­ сме́рти, о́чи мо­и́ от­ сле́зъ и но́зѣ мо­и́ от­ поползнове́нiя.
8Благо­угожду́ предъ Го́сподемъ во странѣ́ живы́хъ.
Аллилу́iа.
Вѣ́ровахъ, тѣ́мже воз­глаго́лахъ: а́зъ же смири́хся зѣло́.
А́зъ же рѣ́хъ во изступле́нiи мо­е́мъ: вся́къ человѣ́къ ло́жъ.
Что́ воз­да́мъ Го́сподеви о всѣ́хъ, я́же воз­даде́ ми?
Ча́шу спасе́нiя прiиму́ и и́мя Госпо́дне при­­зову́:
моли́твы моя́ Го́сподеви воз­да́мъ предъ всѣ́ми людьми́ Его́.
Честна́ предъ Го́сподемъ сме́рть преподо́бныхъ Его́.
О, Го́споди, а́зъ ра́бъ Тво́й, а́зъ ра́бъ Тво́й и сы́нъ рабы́ни Тво­ея́: растерза́лъ еси́ у́зы моя́.
Тебѣ́ пожру́ же́ртву хвалы́, и во и́мя Госпо́дне при­­зову́.
Моли́твы моя́ Го́сподеви воз­да́мъ предъ всѣ́ми людьми́ Его́,
во дво́рѣхъ до́му Госпо́дня, посредѣ́ тебе́, Иерусали́ме.
Аллилу́iа.
Хвали́те Го́спода, вси́ язы́цы, похвали́те Его́, вси́ лю́дiе:
я́ко утверди́ся ми́лость Его́ на на́съ, и и́стина Госпо́дня пребыва́етъ во вѣ́къ.
Аллилу́iа.
Исповѣ́дайтеся Го́сподеви, я́ко бла́гъ, я́ко въ вѣ́къ ми́лость Его́.
Да рече́тъ у́бо до́мъ Изра́илевъ: я́ко бла́гъ, я́ко въ вѣ́къ ми́лость Его́.
Да рече́тъ у́бо до́мъ Ааро́нь: я́ко бла́гъ, я́ко въ вѣ́къ ми́лость Его́.
Да реку́тъ у́бо вси́ боя́щiися Го́спода: я́ко бла́гъ, я́ко въ вѣ́къ ми́лость Его́.
От ско́рби при­­зва́хъ Го́спода, и услы́ша мя́ въ простра́н­ство.
Госпо́дь мнѣ́ помо́щникъ, и не убою́ся: что́ сотвори́тъ мнѣ́ человѣ́къ?
Госпо́дь мнѣ́ помо́щникъ, и а́зъ воз­зрю́ на враги́ моя́.
Благо е́сть надѣ́ятися на Го́спода, не́жели надѣ́ятися на человѣ́ка:
благо е́сть упова́ти на Го́спода, не́жели упова́ти на кня́зи.
Вси́ язы́цы обыдо́ша мя́, и и́менемъ Госпо́днимъ противля́хся и́мъ:
обыше́дше обыдо́ша мя́, и и́менемъ Госпо́днимъ противля́хся и́мъ:
обыдо́ша мя́ я́ко пче́лы со́тъ, и разгорѣ́шася я́ко о́гнь въ те́рнiи: и и́менемъ Госпо́днимъ противля́хся и́мъ.
Отринове́нъ преврати́хся па́сти, и Госпо́дь прiя́тъ мя́.
Крѣ́пость моя́ и пѣ́нiе мое́ Госпо́дь, и бы́сть ми́ во спасе́нiе.
Гла́съ ра́дости и спасе́нiя въ селе́нiихъ пра́ведныхъ: десни́ца Госпо́дня сотвори́ си́лу.
Десни́ца Госпо́дня воз­несе́ мя, десни́ца Госпо́дня сотвори́ си́лу.
Не умру́, но жи́въ бу́ду и повѣ́мъ дѣла́ Госпо́дня.
Наказу́я наказа́ мя Госпо́дь, сме́рти же не предаде́ мя.
Отве́рзите мнѣ́ врата́ пра́вды: в­ше́дъ въ ня́, исповѣ́мся Го́сподеви.
Сiя́ врата́ Госпо́дня: пра́веднiи вни́дутъ въ ня́.
Исповѣ́мся Тебѣ́, я́ко услы́шалъ мя́ еси́ и бы́лъ еси́ мнѣ́ во спасе́нiе.
Ка́мень, его́же небрего́ша зи́ждущiи, се́й бы́сть во главу́ у́гла:
от­ Го́спода бы́сть се́й, и е́сть ди́венъ во очесѣ́хъ на́шихъ.
Се́й де́нь, его́же сотвори́ Госпо́дь, воз­ра́дуемся и воз­весели́мся въ о́нь.
О, Го́споди, спаси́ же, о, Го́споди, поспѣши́ же.
Благослове́нъ гряды́й во и́мя Госпо́дне: благослови́хомъ вы́ изъ до́му Госпо́дня.
Бо́гъ Госпо́дь, и яви́ся на́мъ: соста́вите пра́здникъ во учаща́ющихъ до ро́гъ олтаре́выхъ.
Бо́гъ мо́й еси́ Ты́, и исповѣ́мся Тебѣ́: Бо́гъ мо́й еси́ Ты́, и воз­несу́ Тя: исповѣ́мся Тебѣ́, я́ко услы́шалъ мя́ еси́ и бы́лъ еси́ мнѣ́ во спасе́нiе.
Исповѣ́дайтеся Го́сподеви, я́ко бла́гъ, я́ко въ вѣ́къ ми́лость Его́.
Украинский (Огієнко)
110:1 Псалом Давидів.
Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм!
110:2 Господь із Сіону пошле берло сили Своєї, пануй Ти поміж ворогами Своїми!
110:3 Народ Твій готовий у день військового побору Твого, в оздобах святині із лоня зірниці прилине для Тебе, немов та роса, Твоя молодість.
110:4 Поклявся Господь, і не буде жаліти: Ти священик навіки за чином Мелхиседековим.
110:5 По правиці Твоїй розторощить Владика царів у день гніву Свого,
110:6 Він буде судити між народами, землю виповнить трупами, розторощить Він голову в краї великім…
110:7 Буде пити з струмка на дорозі, тому то підійме Він голову!
111:1 Алілуя!
Буду славити Господа з повного серця, в колі праведних та на згромадженні!
111:2 Великі Господні діла, вони пожадані для всіх, хто їх любить!
111:3 Його діло краса та величність, а правда Його пробуває навіки!
111:4 Він пам́ятку чудам Своїм учинив, милостивий та щедрий Господь!
111:5 Поживу дає Він для тих, хто боїться Його, заповіта Свого пам́ятає повік!
111:6 Силу чинів Своїх об́явив Він народові Своєму, щоб спадщину народів їм дати.
111:7 Діла рук Його правда та право, всі накази Його справедливі,
111:8 вони кріпкі на вічні віки, вони зроблені вірністю і правотою!
111:9 Послав Він Своєму народові визволення, заповіта Свого поставив навіки, святе та грізне Його Ймення!
111:10 Початок премудрости страх перед Господом, добрий розум у тих, хто виконує це, Його слава навіки стоїть!
112:1 Алілуя!
Блажен муж, що боїться Господа, що заповіді Його любить!
112:2 Буде сильним насіння його на землі, буде поблагословлений рід безневинних!
112:3 Багатство й достаток у домі його, а правда його пробуває навіки!
112:4 Світло сходить у темряві для справедливих, Він ласкавий, і милостивий, і праведний!
112:5 Добрий муж милостивий та позичає, удержує справи свої справедливістю,
112:6 і навіки він не захитається, у вічній пам́яті праведний буде!
112:7 Не боїться він звістки лихої, його серце міцне, надію складає на Господа!
112:8 Уміцнене серце його не боїться, бо він бачить нещастя поміж ворогами своїми!
112:9 Він щедро убогим дає, його правда навіки стоїть, його ріг підіймається в славі!
112:10 Це бачить безбожний та гнівається, скрегоче зубами своїми та тане…
Бажання безбожних загине!
113:1 Алілуя!
Хваліте, Господні раби, хваліть ім́я Господа!
113:2 Нехай буде благословенне Господнє ім́я відтепер і навіки!
113:3 Від сходу сонця аж до заходу його прославляйте Господнє ім́я!
113:4 Господь підіймається над усі народи, Його слава понад небеса!
113:5 Хто подібний до Господа, нашого Бога, що мешкає на висоті,
113:6 та знижується, щоб побачити те, що на небесах і на землі?
113:7 Бідаря Він підводить із пороху, зо сміття підіймає нужденного,
113:8 щоб його посадити з вельможними, з вельможними люду Його!
113:9 Він неплідну в домі садовить за радісну матір дітей!
Алілуя!
114:1 Як виходив ізраїль з Єгипту, від народу чужого дім Яковів,
114:2 Юда став за святиню Йому, а ізраїль Його пануванням!
114:3 Побачило море все це і побігло, Йордан повернувся назад!
114:4 Гори скакали, немов баранці, а пагірки немов ті ягнята!
114:5 Що тобі, море, що ти втікаєш?
Йордане, що ти повернувся назад?
114:6 Чого скачете, гори, немов баранці, а пагірки мов ті ягнята?
114:7 Тремти, земле, перед Господнім лицем, перед лицем Бога Якова,
114:8 що скелю обертає в озеро водне, а кремінь на водне джерело!
114:9 Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своєму дай славу за милість Твою, за правду Твою!
114:10 Пощо мають казати народи: Де ж то їхній Бог?
114:11 А Бог наш на небі, усе, що хотів, учинив.
114:12 Їхні божки срібло й золото, діло рук людських:
114:13 вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,
114:14 мають уші й не чують, мають носа й без нюху,
114:15 мають руки та не дотикаються, мають ноги й не ходять, своїм горлом вони не говорять!
114:16 Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!
114:17 ізраїлю, надію складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
114:18 Аароновий доме, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
114:19 Ті, що Господа боїтеся, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
114:20 Господь пам́ятає про нас, нехай поблагословить!
Нехай поблагословить ізраїлів дім, нехай поблагословить Він дім Ааронів!
114:21 Нехай поблагословить Він тих, хто має до Господа страх, малих та великих!
114:22 Нехай вас розмножить Господь, вас і ваших дітей!
114:23 Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
114:24 Небо, небо для Господа, а землю віддав синам людським!
114:25 Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовчання,
114:26 а ми благословлятимемо Господа відтепер й аж навіки!
Алілуя!
115:1 Люблю я Господа, бо Він почув голос мій у благаннях моїх,
115:2 бо Він нахилив Своє ухо до мене, і я кликатиму в свої дні!
115:3 Болі смерти мене оточили і знайшли мене муки шеолу, нещастя та смуток знайшов я!
115:4 А я в ім́я Господа кличу: О Господи, визволи ж душу мою!
115:5 Господь милостивий та справедливий, і наш Бог милосердний!
115:6 Пильнує Господь недосвідчених, став я нужденний, та Він допоможе мені!
115:7 Вернися, о душе моя, до свого відпочинку, бо Господь робить добре тобі,
115:8 бо від смерти Ти визволив душу мою, від сльози моє око, ногу мою від спотикання.
115:9 Я ходитиму перед обличчям Господнім на землях живих!
116:1 Я вірив, коли говорив: Я сильно пригнічений!
116:2 Я сказав був у поспіху: Кожна людина говорить неправду!
116:3 Чим я відплачу Господеві за всі добродійства Його на мені?
116:4 Я чашу спасіння прийму, і прикличу Господнє ім́я!
116:5 Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його!
116:6 Дорога в очах Господа смерть богобійних Його!
116:7 О Господи, я бо Твій раб, я Твій раб, син Твоєї невільниці, Ти кайдани мої розв́язав!
116:8 Я жертву подяки Тобі принесу, і Господнім ім́ям буду кликати!
116:9 Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його,
116:10 на подвір́ях Господнього дому, посеред тебе, о Єрусалиме!
Алілуя!
117:1 Хваліть Господа, всі племена, прославляйте Його, всі народи,
117:2 бо зміцнилось Його милосердя над нами, а правда Господня навіки!
Алілуя!
118:1 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
118:2 Нехай скаже ізраїль, бо навіки Його милосердя!
118:3 Нехай скаже дім Ааронів, бо навіки Його милосердя!
118:4 Нехай скажуть ті, хто боїться Господа, бо навіки Його милосердя!
118:5 У тісноті я кликав до Господа, і простором озвався до мене Господь!
118:6 Зо мною Господь не боюся нікого, що зробить людина мені?
118:7 Господь серед тих, що мені помагають, і побачу загибіль своїх ненависників.
118:8 Краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на людину,
118:9 краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на вельможних!
118:10 Всі народи мене оточили, я ж Господнім ім́ям їх понищив!
118:11 Оточили мене й обступили мене, я ж Господнім ім́ям їх понищив!
118:12 Оточили мене немов бджоли, та погасли вони, як терновий огонь, я бо Господнім ім́ям їх понищив!
118:13 Дошкульно попхнув ти мене на падіння, та Господь спас мене!
118:14 Господь моя сила та пісня, і став Він спасінням мені!
118:15 Голос співу й спасіння в наметах між праведників: Господня правиця виконує чуда!
118:16 Правиця Господня підноситься, правиця Господня виконує чуда!
118:17 Не помру, але житиму, і буду звіщати про чини Господні!
118:18 Покарати мене покарав був Господь, та смерти мені не завдав.
118:19 Відчиніте мені брами правди, я ними ввійду, буду славити Господа!
118:20 Це брама Господня, праведники в неї входять.
118:21 Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасінням мені!
118:22 Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем,
118:23 від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!
118:24 Це день, що його створив Господь, радіймо та тішмося в нім!
118:25 Просимо, Господи, спаси!
Просимо, Господи, пощасти!
118:26 Благословен, хто гряде у Господнє ім́я!
Благословляємо вас із Господнього дому!
118:27 Господь Бог, і засяяв Він нам.
Прив́яжіте святковую жертву шнурами аж до наріжників жертівника!
118:28 Ти мій Бог, і я буду Тебе прославляти, мій Боже, я буду Тебе величати!
118:29 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
Синодальный
1 Господь сказал Господу: «Я даю Тебе власть над врагами. Господь пошлет Тебе Свой жезл с Сиона для господства и народ появится пред Тобою в день Твоей силы во благолепии; Ты, как роса, рожден от Меня». 4 Господь назначает Тебя быть Священником по чину Мелхиседека. Всех Твоих врагов Он сокрушит.
Псалом Давида.
Сказал Господь Господу моему: седи одесную Меня, доколе положу врагов Твоих в подножие ног Твоих.
Жезл силы Твоей пошлет Господь с Сиона: господствуй среди врагов Твоих.
В день силы Твоей народ Твой готов во благолепии святыни; из чрева прежде денницы подобно росе рождение Твое*. //*По переводу 70-ти: из чрева прежде денницы Я родил Тебя.
Клялся Господь и не раскается: Ты священник вовек по чину Мелхиседека.
Господь одесную Тебя. Он в день гнева Своего поразит царей;
совершит суд над народами, наполнит землю трупами, сокрушит голову в земле обширной.
Из потока на пути будет пить, и потому вознесет главу.
1 Славлю Господа за все великие дела, проявленные Им над народом еврейским. 10 Перед Ним должно благоговеть, и страх Господень есть начало мудрости, проявляющейся в исполнении Его заповедей.
Аллилуия.
Славлю [Тебя], Господи, всем сердцем [моим] в совете праведных и в собрании.
Велики дела Господни, вожделенны для всех, любящих оные.
Дело Его – слава и красота, и правда Его пребывает вовек.
Памятными соделал Он чудеса Свои; милостив и щедр Господь.
Пищу дает боящимся Его; вечно помнит завет Свой.
Силу дел Своих явил Он народу Своему, чтобы дать ему наследие язычников.
Дела рук Его – истина и суд; все заповеди Его верны,
тверды на веки и веки, основаны на истине и правоте.
Избавление послал Он народу Своему; заповедал на веки завет Свой. Свято и страшно имя Его!
Начало мудрости – страх Господень; разум верный у всех, исполняющих заповеди Его. Хвала Ему пребудет вовек.
1 Блажен тот, кто боится Господа и крепко любит Его заповеди. Как его самого, так и потомков его, наградит Господь. 5 Истинный чтитель Господа милостив к другим, честен в слове, не боится молвы, тверд в вере, и Господь наградит его. Нечестивый заскрежещет зубами и истает от зависти.
Аллилуия.
Блажен муж, боящийся Господа и крепко любящий заповеди Его.
Сильно будет на земле семя его; род правых благословится.
Обилие и богатство в доме его, и правда его пребывает вовек.
Во тьме восходит свет правым; благ он и милосерд и праведен.
Добрый человек милует и взаймы дает; он даст твердость словам своим на суде.
Он вовек не поколеблется; в вечной памяти будет праведник.
Не убоится худой молвы: сердце его твердо, уповая на Господа.
Утверждено сердце его: он не убоится, когда посмотрит на врагов своих.
Он расточил, роздал нищим; правда его пребывает во веки; рог его вознесется во славе.
Нечестивый увидит это и будет досадовать, заскрежещет зубами своими и истает. Желание нечестивых погибнет.
1 Рабы Господа, прославляйте Его имя всегда и по всей земле. 4 Господь главенствует над всеми народами. С неба, места Своего обитания, Он призирает на землю, чтобы возвысить нищего из праха и посадить его с князьями, чтоб дать неплодной радоваться о своих детях.
Аллилуия.
Хвалите, рабы Господни, хвалите имя Господне.
Да будет имя Господне благословенно отныне и вовек.
От восхода солнца до запада да будет прославляемо имя Господне.
Высок над всеми народами Господь; над небесами слава Его.
Кто, как Господь, Бог наш, Который, обитая на высоте,
приклоняется, чтобы призирать на небо и на землю;
из праха поднимает бедного, из брения возвышает нищего,
чтобы посадить его с князьями, с князьями народа его;
неплодную вселяет в дом матерью, радующеюся о детях? Аллилуия!
1 Когда вышел Израиль из Египта, сделался святынею Господа. 9 Помоги нам, Господи, чтобы язычники не смеялись: «Где Бог их?» 11 Бог велик и всемогущ, а идолы язычников – изделия человеческих рук. 17 Все, боящиеся Господа, уповайте на Него. 22 Да ниспошлет Господь милость нам и детям нашим.
[Аллилуия.]
Когда вышел Израиль из Египта, дом Иакова – из народа иноплеменного,
Иуда сделался святынею Его, Израиль – владением Его.
Море увидело и побежало; Иордан обратился назад.
Горы прыгали, как овны, и холмы, как агнцы.
Что с тобою, море, что ты побежало, и [с тобою], Иордан, что ты обратился назад?
Что вы прыгаете, горы, как овны, и вы, холмы, как агнцы?
Пред лицем Господа трепещи, земля, пред лицем Бога Иаковлева,
превращающего скалу в озеро воды и камень в источник вод.
Не нам, Господи, не нам, но имени Твоему дай славу, ради милости Твоей, ради истины Твоей.
Для чего язычникам говорить: «где же Бог их»?
Бог наш на небесах [и на земле]; творит все, что хочет.
А их идолы – серебро и золото, дело рук человеческих.
Есть у них уста, но не говорят; есть у них глаза, но не видят;
есть у них уши, но не слышат; есть у них ноздри, но не обоняют;
есть у них руки, но не осязают; есть у них ноги, но не ходят; и они не издают голоса гортанью своею.
Подобны им да будут делающие их и все, надеющиеся на них.
[Дом] Израилев! уповай на Господа: Он наша помощь и щит.
Дом Ааронов! уповай на Господа: Он наша помощь и щит.
Боящиеся Господа! уповайте на Господа: Он наша помощь и щит.
Господь помнит нас, благословляет [нас], благословляет дом Израилев, благословляет дом Ааронов;
благословляет боящихся Господа, малых с великими.
Да приложит вам Господь более и более, вам и детям вашим.
Благословенны вы Господом, сотворившим небо и землю.
Небо – небо Господу, а землю Он дал сынам человеческим.
Ни мертвые восхвалят Господа, ни все нисходящие в могилу;
но мы [живые] будем благословлять Господа отныне и вовек. Аллилуия.
1 Радуюсь, что Господь помог мне, когда я призвал Его в бедствиях. 5 Господь милостив и помогает всем простодушным пред Ним. 7 Я спокоен, так как Господь дал мне увидеть ниспосланные Им блага.
[Аллилуия.]
Я радуюсь, что Господь услышал голос мой, моление мое;
приклонил ко мне ухо Свое, и потому буду призывать Его во все дни мои.
Объяли меня болезни смертные, муки адские постигли меня; я встретил тесноту и скорбь.
Тогда призвал я имя Господне: Господи! избавь душу мою.
Милостив Господь и праведен, и милосерд Бог наш.
Хранит Господь простодушных: я изнемог, и Он помог мне.
Возвратись, душа моя, в покой твой, ибо Господь облагодетельствовал тебя.
Ты избавил душу мою от смерти, очи мои от слез и ноги мои от преткновения.
Буду ходить пред лицем Господним на земле живых.
1 В смущении от тяжелых обстоятельств, я сказал, что человек – ложь, 3 а потому прибегал только к Твоей, Господи, помощи. Что я могу воздать Тебе за Твои блага? Буду возносить Тебе возлияния, исполнять обеты. 6 Смерть святых дорога пред Тобою. Ты спас меня, я буду восхвалять Тебя в дому Господнем.
[Аллилуия.]
Я веровал, и потому говорил: я сильно сокрушен.
Я сказал в опрометчивости моей: всякий человек ложь.
Что воздам Господу за все благодеяния Его ко мне?
Чашу спасения прииму и имя Господне призову.
Обеты мои воздам Господу пред всем народом Его.
Дорога́ в очах Господних смерть святых Его!
О, Господи! я раб Твой, я раб Твой и сын рабы Твоей; Ты разрешил узы мои.
Тебе принесу жертву хвалы, и имя Господне призову.
Обеты мои воздам Господу пред всем народом Его,
во дворах дома Господня, посреди тебя, Иерусалим! Аллилуия.
Пораженный и умиленный оказанной ему помощью от Господа, псалмопевец приглашает все племена, чужие народы, принять участие в восхвалении и благодарении Бога.
[Аллилуия.]
Хвалите Господа, все народы, прославляйте Его, все племена;
ибо велика милость Его к нам, и истина Господня [пребывает] вовек. Аллилуия.
1 Да славят все Господа. 5 Из тесноты я воззвал к Господу, и Он освободил меня. Если Господь мой Защитник, кого мне бояться? 11 Все народы теснили меня, но я низложил их именем Господним. 15 Праведники ликуют. 19 Отворите врата правды, чтобы взойти в здание, законченное при благоволении Господа. Будем благословлять этот день и праздновать его жертвенными приношениями и славословиями Господу.
[Аллилуия.]
Славьте Господа, ибо Он благ, ибо вовек милость Его.
Да скажет ныне [дом] Израилев: [Он благ,] ибо вовек милость Его.
Да скажет ныне дом Ааронов: [Он благ,] ибо вовек милость Его.
Да скажут ныне боящиеся Господа: [Он благ,] ибо вовек милость Его.
Из тесноты воззвал я к Господу, – и услышал меня, и на пространное место вывел меня Господь.
Господь за меня – не устрашусь: что сделает мне человек?
Господь мне помощник: буду смотреть на врагов моих.
Лучше уповать на Господа, нежели надеяться на человека.
Лучше уповать на Господа, нежели надеяться на князей.
Все народы окружили меня, но именем Господним я низложил их;
обступили меня, окружили меня, но именем Господним я низложил их;
окружили меня, как пчелы [сот], и угасли, как огонь в терне: именем Господним я низложил их.
Сильно толкнули меня, чтобы я упал, но Господь поддержал меня.
Господь – сила моя и песнь; Он соделался моим спасением.
Глас радости и спасения в жилищах праведников: десница Господня творит силу!
Десница Господня высока, десница Господня творит силу!
Не умру, но буду жить и возвещать дела Господни.
Строго наказал меня Господь, но смерти не предал меня.
Отворите мне врата правды; войду в них, прославлю Господа.
Вот врата Господа; праведные войдут в них.
Славлю Тебя, что Ты услышал меня и соделался моим спасением.
Камень, который отвергли строители, соделался главою угла:
это – от Господа, и есть дивно в очах наших.
Сей день сотворил Господь: возрадуемся и возвеселимся в оный!
О, Господи, спаси же! О, Господи, споспешествуй же!
Благословен грядущий во имя Господне! Благословляем вас из дома Господня.
Бог – Господь, и осиял нас; вяжите вервями жертву, ведите к рогам жертвенника.
Ты Бог мой: буду славить Тебя; Ты Бог мой: буду превозносить Тебя, [буду славить Тебя, ибо Ты услышал меня и соделался моим спасением].
Славьте Господа, ибо Он благ, ибо вовек милость Его.
დავითის ფსალმუნი. უთხრა უფალმა მეუფეს ჩემსას: იჯექი ჩემს მარჯვნივ, ვიდრე დავანარცხებდე შენს მტრებს შენს ფეხთა ქვეშ.
კვერთხს შენი ძალისას გამოგიგზავნის უფალი სიონიდან; იბატონე შენს მტერთა შორის.
შენი ხალხი მოხალისედ წამოვა შენი გალაშქრების ჟამს წმიდა ბრწყინვალებით; განთიადის საშოდანვე შენთანაა ნამი შენი სიყრმისა.
დაიფიცა უფალმა და არ მოინანიებს: შენ ხარ მღვდელი უკუნისამდე მელქიცედეკის წესით.
უფალი შენს მარჯვნივაა, თავის რისხვის დღეს მოსპობს მეფეებს.
განსჯის ხალხებს, აავსებს მძორებით, მრავალს გაუჭეჭყავს თავს მიწაზე.
ნაკადულიდან დალევს გზაში, ამიტომ მაღლა ასწევს თავს.
ადიდეთ უფალი. ვადიდებ უფალს მთელი გულით წმიდანთა შეკრებილობასა და თემში.
დიდია საქმენი უფლისა, სასურველია ყველა მოყვარულთათვის.
სიმშვენიერე და ბრწყინვალებაა საქმე მისი, და სიმართლე მისი მარადიულია.
სამახსოვროდ ქმნა საოცრებანი თვისნი, მოწყალე და შემბრალებელია უფალი.
ნადავლი მისცა თავის მოშიშებს; ახსოვს მარადის აღთქმა თავისი.
ძალა თავის საქმეთა გააგებინა თავის ხალხს, რომ მიეცა მათთვის მემკვიდრეობა წარმართთა.
მის ხელთა საქმენი ჭეშმარიტება და სამართალია, სარწმუნოა ყველა მცნება მისი.
იმედნეულნი არიან უკუნითი უკუნისამდე, დაფუძნებულნი ჭეშმარიტებასა და სისწორეზე.
ხსნა მოუვლინა თავის ხალხს; მცნებად დაუდო საუკუნოდ აღთქმა თავისი; წმიდა და საშიშია სახელი მისი.
სიბრძნის დასაბამია შიში უფლისა; აზრკეთილია ყველა, ვინც მათ ასრულებს. მისი დიდება მარადიულია.
ადიდეთ უფალი. ნეტარ არს კაცი მოშიში უფლისა, მის მცნებათა ფრიად მოყვარული.
ძლიერი იქნება ქვეყნიერებაზე შთამომავლობა მისი. მართალთა თაობა დაილოცება.
სიუხვე და სიმდიდრეა მის სახლში და მისი სიმართლე მარადიულია.
ამოაბრწყინებს სიბნელეში შუქს, გულწრფელთათვის მოწყალე, შემბრალე და მართალი.
კარგია კაცი მოწყალე და გამსესხებელი - გამრთულად ილაპარაკებს სამართალში.
რადგან უკუნისამდე არ წაბორძიკდება; საუკუნოდ გასახსენებლად იქნება მართალი.
ცუდი ამბისა არ შეეშინდება; მტკიცეა მისი გული, მინდობილია უფალზე.
იმედნეულია გული მისი; არ შეშინდება, ოდეს იხილავს თავის მტრებს.
გაანიავა, მისცა ღატაკებს; მისი სიმართლე მარადიულია, მისი ღირსება ამაღლდება დიდებით.
ბოროტი ნახავს და განრისხდება, კბილებს დააღრჭენს და დადნება; ბოროტეულთა საწადელი წარიხოცება.
ადიდეთ უფალი! ადიდეთ, მორჩილნი უფლისა, ადიდეთ უფლის სახელი!
იყოს სახელი უფლისა კურთხეული ამიერიდან უკუნისამდე.
მზის აღსავლიდან დასავალამდე განდიდებულია სახელი უფლისა.
მაღალია ყველა ხალხზე უფალი, ცათა მაღლაა მისი დიდება.
ვინ არის, ვითარცა უფალი, ღმერთი ჩვენი, მაღლა დამკვიდრებული?
დაბლა მჭვრეტელი, რომ ხედავდეს ცას და ქვეყანას,
წამოაყენოს მტვრიდან საწყალი, სანაგვიდან აღამაღლოს ღატაკი.
რათა დასვას დიდებულებთან, თავისი ხალხის დიდებულებთან.
უშვილოს სახლში დაამკვიდროს დედად, რომელიც ხარობს თავის შვილებით. ადიდეთ უფალი!
(114,1-8)
როდესაც გამოვიდა ისრაელი ეგვიპტიდან, სახლი იაკობისა უცხოენოვან ხალხისაგან,
გახდა იუდა მისი სიწმიდე, ისრაელი - მისი სამფლობელო.
ზღვამ დაინახა და გაიქცა, იორდანე უკან გაბრუნდა.
მთები აცეკვდნენ ერკემლებივით, ბორცვნი - კრავებივით.
რა დაგემართა, ზღვაო, რომ გაიქეცი, და იორდანევ, უკან რომ გაბრუნდი?
მთებო, რას ცეკვავთ ერკემლებივით და ბორცვებო, კრავებივით?
უფლის წინაშე ძრწოდე, დედამიწავ, იაკობის ღმერთის წინაშე,
რომელმაც გადააქცია კლდე წყალსატევად, კაჟი - წყაროს წყლად.
(ფნალმუნი 115)
ჩვენ არა, უფალო, ჩვენ არა, არამედ შენს სახელს მიაგე დიდება შენი წყალობით, შენი ჭეშმარიტეაით.
რატომ თქვან წარმართებმა: სად არის ღმერთი მათი?
ხოლო ჩვენი ღმერთი ზეცაშია; ყოველივე, რაც სურდა, მოიმოქმედა.
მათი კერპები ვერცხლი და ოქროა, ადამიანთა ხელით შექმნილი.
პირი აქვთ და ვერ ლაპარაკობენ, თვალები აქვთ და ვერ ხედავენ.
ყურები აქვთ და არ ესმით, ცხვირი აქვთ და ვერ იყნოსავენ.
ხელები აქვთ და ვერაფერს ეხებიან, ფეხები აქვთ და ვერ დადიან, ხმას ვერ გამოსცემენ თავიანთი ხორხიდან.
მათ დაემსგავსებიან მათი გამკეთებლები, ყველა, ვინც მათზეა მინდობილი.
ისრაელო, მიენდე უფალს - შემწე და ფარია ის.
აარონის სახლო, მიენდე უფალს - შემწე და ფარია ის.
მოშიშნო უფლისა, მიენდეთ უფალს - შემწე და ფარია ის.
უფალს ვახსოვართ - გვაკურთხებს; აკურთხებს ისრაელის სახლს, აკურთხებს აარონის სახლს.
აკურთხებს უფლის მოშიშებს - პატარებს დიდებთან ერთად.
დაე, შეგმატოთ უფალმა თქვენ, თქვენ და თქვენს შვილებს.
კურთხეული ხართ უფლის მიერ, ცისა და ქვეყნის შემოქმედის მიერ,
ცა-ცად უფლისათვის, ხოლო ქვეყანა მისცა ადამის ძეთ.
არათუ მკვდრები აქებენ უფალს და ან ყოველი ქვესკნელს შთასული,
არამედ ჩვენ ვადიდებთ უფალს ამიერიდან უკუნისამდე. ადიდეთ უფალი!
(116,1-9)
მიყვარს, რომ ისმენს უფალი ჩემს ხმას, ჩემს ვედრებას.
რომ მომაპყრო ყური და ჩემი დღენი მოვუხმობ მას.
გარს შემომერტყნენ სასიკვდილო ტკივილები, ჯოჯოხეთის სატანჯველი მომადგა მე, გაჭირვება და მწუხარება ვპოვე.
და სახელს მოვუხმობ უფლისას; გევედრები, უფალო, გადაარჩინე სული ჩემი.
მოწყალეა უფალი და მართალი, და შემბრალეა ღმერთი ჩვენი.
იცავს უფალი გულუბრყვილოებს; დავუძლურდი და მან მიშველა მე.
დაბრუნდი, სულო ჩემო, შენს განსასვენებელში, რადგან უფალმა კეთილი მოგაგო შენ.
რადგან შენ იხსენი სული ჩემი სიკვდილისაგან, თვალი ჩემი - ცრემლისაგან, ფეხი ჩემი - წაბორძიკებისაგან;
ვივლი უფლის წინაშე ცოცხალთა ქვეყანაში.
(116,10-19)
მწამდა, როცა ვიტყოდი: გავიტანჯე ფრიად.
ვთქვი ჩემი აჩქარებისას: ყოველი კაცი ცრუა.
რით გადავუხადო უფალს ყოველივე, რაც მე მომიზღო?
თასს შეწევნისას ავიღებ და უფლის სახელს წარმოვთქვამ.
ჩემს აღთქმებს უფლისადმი შევასრულებ მთელი მისი ხალხის წინაშე.
მძიმეა უფლის თვალში სიკვდილი მისი წმიდანებისა.
გევედრები, უფალო, რადგან მე მორჩილი ვარ შენი; მორჩილი ვარ შენი, ძე შენი მხევლისა; გახსენი ჩემი ბორკილები.
შენ შემოგწირავ ქების შესაწირავს და უფლის სახელს მოვუხმობ.
ჩემს აღთქმებს უფლისადმი შევასრულებ მთელი მისი ხალხის წინაშე.
უფლის სახლის ეზოში, შენს შუაგულში, იერუსალიმო! ადიდეთ უფალი!
აქეთ უფალი, ხალხნო ყოველნო, ადიდეთ იგი, ერნო ყოველნო!
რადგან გაძლიერდა ჩვენს მიმართ წყალობა მისი, და ჭეშმარიტება უფლისა უკუნისამდეა. ადიდეთ უფალი!
ადიდეთ უფალი, რადგან კეთილია, რადგან უკუნისამდეა წყალობა მისი.
იტყვის ახლა ისრაელი: მართლაც უკუნისამდეა წყალობა მისი.
იტყვის ახლა სახლი აარონისა: მართლაც უკუნისამდეა წყალობა მისი.
იტყვიან ახლა მოშიშნი უფლისა: მართლაც უკუნასამდეა წყალობა მისი.
სივიწროვიდან ვუხმობდი უფალს, სიფართოვით მიპასუხა უფალმა.
უფალი ჩემთან არის - არ მეშინია, რას მიზამს კაცი?
უფალი ჩემთან არის შემწედ და მე ვიხილავ ჩემს მტრებს.
უკეთესია დაყრდნობა უფალზე, ვიდრე დაიმედება ადამიანზე.
უკეთესია დაყრდნობა უფალზე, ვიდრე დაიმედება მთავრებზე.
ხალხნი ყოველნი გარს შემომერტყნენ - უფლის სახელით მართლაც ამოვწყვეტ მათ.
გარს შემომერტყნენ და გარემომიცვეს - უფლის სახელით მართლაც ამოვწყვეტ მათ.
გარს შემომერტყნენ ფუტკრებივით; ჩაქრნენ, ვითარცა ცეცხლი ძეძვისა - უფლის სახელით მართლაც ამოვწყვეტ მათ.
დაძგერებით მკრეს ხელი ძირს დასაცემად და უფალი შემეწია მე.
ჩემი ძალა და სიმღერაა უფალი და ის იქნება ჩემი მშველელი.
ხმა სიმღერისა და შეწევნისა წმიდათა კარვებში: უფლის მარჯვენა მქმნელია ძალის.
უფლის მარჯვენა მომაღლებულია, უფლის მარჯვენა მქმნელია ძალის.
არ მოვკვდები, არამედ ვიცოცხლებ და ვილაპარაკებ უფლის საქმეებზე.
დასჯით დამსაჯა უფალმა, სიკვდილს კი არ მიმცა.
გამიღეთ ბჭენი სიმართლისა, შევალ მათ წიაღ, ვადიდებ უფალს,
ეს არის კარიბჭე უფლისა, წმიდანები შევლენ შიგ.
გადიდებ შენ, რადგან მიპასუხე და გახდი ჩემი მშველელი.
ქვა, დაწუნებული მშენებლების მიერ, თავკიდური გხდა.
უფლისაგან მოხდა ეს, საოცარია ის ჩვენს თვალში.
ეს არის დღე, რომელიც ჰქმნა უფალმა, ვილხინოთ და ვიმხიარულოთ მასში.
გევედრებით, უფალო, გვიშველე! გევედრებით, უფალო, გაგვიმარჯვე!
კურთხეულია უფლის სახელით მომავალი; გაკურთხებთ უფლის ტაძრიდან.
ღმერთია უფალი და გაგვინათებს ჩვენ; მიაბით მსხვერპლი საბელით სამსხვერპლოს რქებზე.
ჩემი ღმერთი ხარ შენ და გადიდებ; ღმერთო ჩემო, ხოტბას შეგასხამ შენ.
ადიდეთ უფალი, რადგან კეთილია, რადგან უკუნისამდეა წყალობა მისი.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible