|
|
Въ коне́цъ, о осмѣ́й, псало́мъ Дави́ду. Спаси́ мя, Го́споди, я́ко оскудѣ́ преподо́бный: я́ко ума́лишася и́стины от сыно́въ человѣ́ческихъ. Су́етная глаго́ла кі́йждо ко и́скреннему своему́: устнѣ́ льсти́выя въ се́рдцы, и въ се́рдцы глаго́лаша зла́я. Потреби́тъ Госпо́дь вся́ устны́ льсти́выя, язы́къ велерѣ́чивый, ре́кшыя: язы́къ на́шъ возвели́чимъ, устны́ на́ша при на́съ су́ть: кто́ на́мъ Госпо́дь е́сть? Стра́сти ра́ди ни́щихъ и воздыха́нiя убо́гихъ ны́нѣ воскре́сну́, глаго́летъ Госпо́дь: положу́ся во спасе́нiе, не обиню́ся о не́мъ. Словеса́ Госпо́дня словеса́ чи́ста, сребро́ разжже́но, искуше́но земли́, очище́но седмери́цею. Ты́, Го́споди, сохрани́ши ны́ и соблюде́ши ны́ от ро́да сего́ и во вѣ́къ. О́крестъ нечести́вiи хо́дятъ: по высотѣ́ твое́й умно́жилъ еси́ сы́ны человѣ́ческiя.
Въ коне́цъ, о осмѣ́й, псало́мъ Дави́ду. Спаси́ мя, Го́споди, я́ко оскудѣ́ преподо́бный: я́ко ума́лишася и́стины от сыно́въ человѣ́ческихъ. Су́етная глаго́ла кі́йждо ко и́скреннему своему́: устнѣ́ льсти́выя въ се́рдцы, и въ се́рдцы глаго́лаша зла́я. Потреби́тъ Госпо́дь вся́ устны́ льсти́выя, язы́къ велерѣ́чивый, ре́кшыя: язы́къ на́шъ возвели́чимъ, устны́ на́ша при на́съ су́ть: кто́ на́мъ Госпо́дь е́сть? Стра́сти ра́ди ни́щихъ и воздыха́нiя убо́гихъ ны́нѣ воскре́сну́, глаго́летъ Госпо́дь: положу́ся во спасе́нiе, не обиню́ся о не́мъ. Словеса́ Госпо́дня словеса́ чи́ста, сребро́ разжже́но, искуше́но земли́, очище́но седмери́цею. Ты́, Го́споди, сохрани́ши ны́ и соблюде́ши ны́ от ро́да сего́ и во вѣ́къ. О́крестъ нечести́вiи хо́дятъ: по высотѣ́ твое́й умно́жилъ еси́ сы́ны человѣ́ческiя.
|
Начальнику хора. На восьмиструнном. Псалом Давида. Спаси [меня], Господи, ибо не стало праведного, ибо нет верных между сынами человеческими. Ложь говорит каждый своему ближнему; уста льстивы, говорят от сердца притворного. Истребит Господь все уста льстивые, язык велеречивый, тех, которые говорят: «языком нашим пересилим, уста наши с нами; кто нам господин»? Ради страдания нищих и воздыхания бедных ныне восстану, говорит Господь, поставлю в безопасности того, кого уловить хотят. Слова Господни – слова чистые, серебро, очищенное от земли в горниле, семь раз переплавленное. Ты, Господи, сохранишь их, соблюдешь от рода сего вовек. Повсюду ходят нечестивые, когда ничтожные из сынов человеческих возвысились.
|
12:1 Al músico principal; sobre Seminit. Salmo de David 12:2 Salva, Jehová, porque se acabaron los piadosos,
porque han desaparecido los fieles de entre los hijos de los hombres.
12:3 Habla mentira cada cual con su prójimo;
adulan con los labios, pero con doblez de corazón. 12:4 Jehová destruirá todos los labios aduladores,
y la lengua que habla con jactancia;
12:5 a los que han dicho: «Por nuestra lengua prevaleceremos,
nuestros labios son nuestros, ¿quién es señor de nosotros?» 12:6 «Por la opresión de los pobres, por el gemido de los necesitados,
ahora me levantaré —dice Jehová—,
pondré a salvo al que por ello suspira.»
12:7 Las palabras de Jehová son palabras limpias,
como plata refinada en horno de barro,
purificada siete veces. 12:8 Tú, Jehová, los guardarás;
los preservarás para siempre de esta generación.
12:9 Rondando andan los malos
cuando la infamia es enaltecida entre los hijos de los hombres.
|
12:1 耶 和 华 阿 ， 求 你 帮 助 ， 因 虔 诚 人 断 绝 了 。 世 人 中 间 的 忠 信 人 没 有 了 。 12:2 人 人 向 邻 舍 说 谎 。 他 们 说 话 ， 是 嘴 唇 油 滑 ， 心 口 不 一 。 12:3 凡 油 滑 的 嘴 唇 ， 和 夸 大 的 舌 头 ， 耶 和 华 必 要 剪 除 。 12:4 他 们 曾 说 ， 我 们 必 能 以 舌 头 得 胜 。 我 们 的 嘴 唇 是 我 们 自 己 的 。 谁 能 作 我 们 主 呢 。 12:5 耶 和 华 说 ， 因 为 困 苦 人 的 冤 屈 ， 和 贫 穷 人 的 叹 息 ， 我 现 在 要 起 来 ， 把 他 安 置 在 他 所 切 慕 的 稳 妥 之 地 。 12:6 耶 和 华 的 言 语 ， 是 纯 净 的 言 语 。 如 同 银 子 在 泥 炉 中 炼 过 七 次 。 12:7 耶 和 华 阿 ， 你 必 保 护 他 们 。 你 必 保 佑 他 们 永 远 脱 离 这 世 代 的 人 。 12:8 下 流 人 在 世 人 中 升 高 ， 就 有 恶 人 到 处 游 行 。
|
Au chef des chantres. De David. C'est en l'Éternel que je cherche un refuge. Comment pouvez-vous me dire: Fuis dans vos montagnes, comme un oiseau? Car voici, les méchants bandent l'arc, Ils ajustent leur flèche sur la corde, Pour tirer dans l'ombre sur ceux dont le coeur est droit. Quand les fondements sont renversés, Le juste, que ferait-il? - L'Éternel est dans son saint temple, L'Éternel a son trône dans les cieux; Ses yeux regardent, Ses paupières sondent les fils de l'homme. L'Éternel sonde le juste; Il hait le méchant et celui qui se plaît à la violence. Il fait pleuvoir sur les méchants Des charbons, du feu et du soufre; Un vent brûlant, c'est le calice qu'ils ont en partage. Car l'Éternel est juste, il aime la justice; Les hommes droits contemplent sa face.
|
