Бо́гъ мо́й еси́ Ты́, и исповѣ́мся Тебѣ́: Бо́гъ мо́й еси́ Ты́, и вознесу́ Тя: исповѣ́мся Тебѣ́, я́ко услы́шалъ мя́ еси́ и бы́лъ еси́ мнѣ́ во спасе́нiе.

Исповѣ́дайтеся Го́сподеви, я́ко бла́гъ, я́ко въ вѣ́къ ми́лость Его́.

Еврейский

^118:1הוֹדוּ לַיהוָה כִּי־טוֹב; כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ׃

^118:2יֹאמַר־נָא יִשְׂרָאֵל; כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ׃

^118:3יֹאמְרוּ־נָא בֵית־אַהֲרֹן; כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ׃

^118:4יֹאמְרוּ־נָא יִרְאֵי יְהוָה; כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ׃

^118:5מִן־הַמֵּצַר קָרָאתִי יָּהּ; עָנָנִי בַמֶּרְחָב יָהּ׃

^118:6יְהוָה לִי לֹא אִירָא; מַה־יַּעֲשֶׂה לִי אָדָם׃

^118:7יְהוָה לִי בְּעֹזְרָי; וַאֲנִי, אֶרְאֶה בְשֹׂנְאָי׃

^118:8טוֹב, לַחֲסוֹת בַּיהוָה; מִבְּטֹחַ, בָּאָדָם׃

^118:9טוֹב, לַחֲסוֹת בַּיהוָה; מִבְּטֹחַ, בִּנְדִיבִים׃

^118:10כָּל־גּוֹיִם סְבָבוּנִי; בְּשֵׁם יְהוָה, כִּי אֲמִילַם׃

^118:11סַבּוּנִי גַם־סְבָבוּנִי; בְּשֵׁם יְהוָה, כִּי אֲמִילַם׃

^118:12סַבּוּנִי כִדְבוֹרִים, דֹּעֲכוּ כְּאֵשׁ קוֹצִים; בְּשֵׁם יְהוָה, כִּי אֲמִילַם׃

^118:13דַּחֹה דְחִיתַנִי לִנְפֹּל; וַיהוָה עֲזָרָנִי׃

^118:14עָזִּי וְזִמְרָת יָהּ; וַיְהִי־לִי, לִישׁוּעָה׃

^118:15קוֹל רִנָּה וִישׁוּעָה, בְּאָהֳלֵי צַדִּיקִים; יְמִין יְהוָה עֹשָׂה חָיִל׃

^118:16יְמִין יְהוָה רוֹמֵמָה; יְמִין יְהוָה עֹשָׂה חָיִל׃

^118:17לֹא אָמוּת כִּי־אֶחְיֶה; וַאֲסַפֵּר, מַעֲשֵׂי יָהּ׃

^118:18יַסֹּר יִסְּרַנִּי יָּהּ; וְלַמָּוֶת, לֹא נְתָנָנִי׃

^118:19פִּתְחוּ־לִי שַׁעֲרֵי־צֶדֶק; אָבֹא־בָם אוֹדֶה יָהּ׃

^118:20זֶה־הַשַּׁעַר לַיהוָה; צַדִּיקִים, יָבֹאוּ בוֹ׃

^118:21אוֹדְךָ כִּי עֲנִיתָנִי; וַתְּהִי־לִי, לִישׁוּעָה׃

^118:22אֶבֶן מָאֲסוּ הַבּוֹנִים; הָיְתָה, לְרֹאשׁ פִּנָּה׃

^118:23מֵאֵת יְהוָה הָיְתָה זֹּאת; הִיא נִפְלָאת בְּעֵינֵינוּ׃

^118:24זֶה־הַיּוֹם עָשָׂה יְהוָה; נָגִילָה וְנִשְׂמְחָה בוֹ׃

^118:25אָנָּא יְהוָה הוֹשִׁיעָה נָּא; אָנָּא יְהוָה, הַצְלִיחָה נָּא׃

^118:26בָּרוּךְ הַבָּא בְּשֵׁם יְהוָה; בֵּרַכְנוּכֶם, מִבֵּית יְהוָה׃

^118:27אֵל יְהוָה וַיָּאֶר לָנוּ אִסְרוּ־חַג בַּעֲבֹתִים; עַד־קַרְנוֹת, הַמִּזְבֵּחַ׃

^118:28אֵלִי אַתָּה וְאוֹדֶךָּ; אֱלֹהַי, אֲרוֹמְמֶךָּ׃

^118:29הוֹדוּ לַיהוָה כִּי־טוֹב; כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ׃

Украинский (Огієнко)

^118:1 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

^118:2 Нехай скаже ізраїль, бо навіки Його милосердя!

^118:3 Нехай скаже дім Ааронів, бо навіки Його милосердя!

^118:4 Нехай скажуть ті, хто боїться Господа, бо навіки Його милосердя!

^118:5 У тісноті я кликав до Господа, і простором озвався до мене Господь!

^118:6 Зо мною Господь не боюся нікого, що зробить людина мені?

^118:7 Господь серед тих, що мені помагають, і побачу загибіль своїх ненависників.

^118:8 Краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на людину,

^118:9 краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на вельможних!

^118:10 Всі народи мене оточили, я ж Господнім ім́ям їх понищив!

^118:11 Оточили мене й обступили мене, я ж Господнім ім́ям їх понищив!

^118:12 Оточили мене немов бджоли, та погасли вони, як терновий огонь, я бо Господнім ім́ям їх понищив!

^118:13 Дошкульно попхнув ти мене на падіння, та Господь спас мене!

^118:14 Господь моя сила та пісня, і став Він спасінням мені!

^118:15 Голос співу й спасіння в наметах між праведників: Господня правиця виконує чуда!

^118:16 Правиця Господня підноситься, правиця Господня виконує чуда!

^118:17 Не помру, але житиму, і буду звіщати про чини Господні!

^118:18 Покарати мене покарав був Господь, та смерти мені не завдав.

^118:19 Відчиніте мені брами правди, я ними ввійду, буду славити Господа!

^118:20 Це брама Господня, праведники в неї входять.

^118:21 Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасінням мені!

^118:22 Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем,

^118:23 від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!

^118:24 Це день, що його створив Господь, радіймо та тішмося в нім!

^118:25 Просимо, Господи, спаси!
Просимо, Господи, пощасти!

^118:26 Благословен, хто гряде у Господнє ім́я!
Благословляємо вас із Господнього дому!

^118:27 Господь Бог, і засяяв Він нам.
Прив́яжіте святковую жертву шнурами аж до наріжників жертівника!

^118:28 Ти мій Бог, і я буду Тебе прославляти, мій Боже, я буду Тебе величати!

^118:29 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

Таджикский

Языки

Парвардигорро ситоиш кунед сипос гӯед, зеро ки некӯст; зеро ки меҳру вафои Ӯ ҷовидонист.

Исроил бигӯяд: «Зеро ки меҳру вафои Ӯ ҷовидонист!»

Хонадони Ҳорун бигӯянд: «Зеро ки меҳру вафои Ӯ ҷовидонист!»

Тарсгорони Парвардигор бигӯянд: «Зеро ки меҳру вафои Ӯ ҷовидонист!»

Аз тангӣ Парвардигорро хондам; бо паҳноӣ ҷавоб гардонд ба ман Парвардигор Парвардигор маро шунида ба паҳно овард.

Парвардигор бо ман аст, нахоҳам тарсид: одамизод ба ман чӣ метавонад бикунад?

Парвардигор мададгори ёри ман аст, ва ман нокомии бадхоҳони худро хоҳам дид.

Паноҳ бурдан Таваккал кардан ба Парвардигор беҳ аст аз умед бастан ба одамизод.

Паноҳ бурдан Таваккал кардан ба Парвардигор беҳ аст аз умед бастан ба мирон.

Ҳамаи халқҳо маро иҳота кардаанд; – бо номи Парвардигор онҳоро албатта нест хоҳам кард.

Даври маро гирифтаанд ва маро иҳота кардаанд; – бо номи Парвардигор онҳоро албатта нест хоҳам кард.

Чун занбӯрҳо даври маро гирифтаанд, чун оташи хорзор хомӯш шудаанд; – ба номи Парвардигор онҳоро албатта нест хоҳам кард.

Маро сахт тела додӣ, то ки афтам, вале Парвардигор ба ман мадад ёрӣ расонд.

Парвардигор қуввати ман ва суруди ман аст, ва наҷоти ман шудааст.

Овози шодӣ ва наҷот дар хаймаҳои росткорон аст; дасти рости Парвардигор бо қудрат амал мекунад.

Дасти рости Парвардигор баланд мебардорад; дасти рости Парвардигор бо қудрат амал мекунад.

Нахоҳам мурд, балки зиндагӣ хоҳам кард, ва корҳои Парвардигорро эълон хоҳам намуд.

Парвардигор маро сахт ҷазо дод, валекин маро ба мурдан нарасонд.

Дарвозаҳои росткориро инсофро барои ман воз кунед; ба онҳо даромада, Парвардигорро сипос хоҳам гуфт.

Инак дарвозаи Парвардигор; росткорон ба он дохил хоҳанд шуд.

Туро сипос мегӯям, зеро ки маро шунидаӣ ва наҷоти ман шудаӣ.

Санге ки бинокорон рад карданд, санги сари гӯшаи бино гардид:

Ин аз ҷониби Парвардигор шуд, ва дар назари мо ҳайратангез аст.

Ҳамин рӯзро Парвардигор ба амал овард: дар он ба ваҷд омада, шодӣ хоҳем кард.

Лутфан, эй Парвардигор, наҷот деҳ! Лутфан, эй Парвардигор, комёб соз!

Муборак аст Он ки ба номи Парвардигор меояд! Шуморо аз хонаи Парвардигор баракат мехоҳем.

Парвардигор Худост, ки моро нур бахшидааст; қурбониро идонаро бо танобҳо баста, то шохҳои қурбонгоҳ баред.

Ту Худои ман ҳастӣ, ва Туро сипос мегӯям; эй Худои ман, Туро болобардор менамоям.

Парвардигорро сипос гӯед, зеро ки некӯст; зеро ки меҳру вафои Ӯ ҷовидонист.