Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Псалтирь

 
  • Пѣ́снь степе́ней,
  • Ко гдⷭ҇ꙋ, внегда̀ скорбѣ́ти мѝ, воззва́хъ, и҆ ᲂу҆слы́ша мѧ̀.
  • Гдⷭ҇и, и҆зба́ви дꙋ́шꙋ мою̀ ѿ ᲂу҆сте́нъ непра́ведныхъ и҆ ѿ ѧ҆зы́ка льсти́ва.
  • Что̀ да́стсѧ тебѣ̀, и҆лѝ что̀ приложи́тсѧ тебѣ̀ къ ѧ҆зы́кꙋ льсти́вꙋ;
  • Стрѣ́лы си́льнагѡ и҆з̾ѡщрє́ны, со ᲂу҆́гльми пꙋсты́нными.
  • Оу҆вы̀ мнѣ̀, ꙗ҆́кѡ прише́льствїе моѐ продолжи́сѧ, всели́хсѧ съ селє́нїи кида́рскими:
  • мно́гѡ прише́льствова дꙋша̀ моѧ̀: съ ненави́дѧщими ми́ра бѣ́хъ ми́ренъ:
  • є҆гда̀ глаго́лахъ и҆̀мъ, борѧ́хꙋ мѧ̀ тꙋ́не.
  • Пѣ́снь степе́ней,
  • Возведо́хъ ѻ҆́чи моѝ въ го́ры, ѿню́дꙋже прїи́детъ по́мощь моѧ̀.
  • По́мощь моѧ̀ ѿ гдⷭ҇а, сотво́ршагѡ не́бо и҆ зе́млю.
  • Не да́ждь во смѧте́нїе ногѝ твоеѧ̀, нижѐ воздре́млетъ хранѧ́й тѧ̀:
  • сѐ, не воздре́млетъ, нижѐ ᲂу҆́снетъ хранѧ́й і҆и҃лѧ.
  • Гдⷭ҇ь сохрани́тъ тѧ̀, гдⷭ҇ь покро́въ тво́й на рꙋ́кꙋ деснꙋ́ю твою̀.
  • Во днѝ со́лнце не ѡ҆жже́тъ тебѐ, нижѐ лꙋна̀ но́щїю.
  • Гдⷭ҇ь сохрани́тъ тѧ̀ ѿ всѧ́кагѡ ѕла̀, сохрани́тъ дꙋ́шꙋ твою̀ гдⷭ҇ь:
  • гдⷭ҇ь сохрани́тъ вхожде́нїе твоѐ и҆ и҆схожде́нїе твоѐ, ѿнн҃ѣ и҆ до вѣ́ка.
  • Пѣ́снь степе́ней,
  • Возвесели́хсѧ ѡ҆ ре́кшихъ мнѣ̀: въ до́мъ гдⷭ҇ень по́йдемъ.
  • Стоѧ́ще бѧ́хꙋ но́ги на́шѧ во дво́рѣхъ твои́хъ, і҆ерⷭ҇ли́ме.
  • І҆ерⷭ҇ли́мъ зи́ждемый ꙗ҆́кѡ гра́дъ, є҆мꙋ́же прича́стїе є҆гѡ̀ вкꙋ́пѣ.
  • Та́мѡ бо взыдо́ша кѡлѣ́на, кѡлѣ́на гдⷭ҇нѧ, свидѣ́нїе і҆и҃лево, и҆сповѣ́датисѧ и҆́мени гдⷭ҇ню:
  • ꙗ҆́кѡ та́мѡ сѣдо́ша престо́ли на сꙋ́дъ, престо́ли въ домꙋ̀ дв҃довѣ.
  • Вопроси́те же ꙗ҆̀же ѡ҆ ми́рѣ і҆ерⷭ҇ли́ма: и҆ ѻ҆би́лїе лю́бѧщымъ тѧ̀.
  • Бꙋ́ди же ми́ръ въ си́лѣ твое́й, и҆ ѻ҆би́лїе въ столпостѣна́хъ твои́хъ.
  • Ра́ди бра́тїй мои́хъ и҆ бли́жнихъ мои́хъ глаго́лахъ ᲂу҆́бѡ ми́ръ ѡ҆ тебѣ̀.
  • До́мꙋ ра́ди гдⷭ҇а бг҃а на́шегѡ взыска́хъ бл҃га̑ѧ тебѣ̀.
  • Пѣ́снь степе́ней,
  • Къ тебѣ̀ возведо́хъ ѻ҆́чи моѝ, живꙋ́щемꙋ на нб҃сѝ.
  • Сѐ, ꙗ҆́кѡ ѻ҆́чи ра̑бъ въ рꙋкꙋ̀ госпо́дїй свои́хъ, ꙗ҆́кѡ ѻ҆́чи рабы́ни въ рꙋкꙋ̀ госпожѝ своеѧ̀: та́кѡ ѻ҆́чи на́ши ко гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ на́шемꙋ, до́ндеже ᲂу҆ще́дритъ ны̀.
  • Поми́лꙋй на́съ, гдⷭ҇и, поми́лꙋй на́съ, ꙗ҆́кѡ помно́гꙋ и҆спо́лнихомсѧ ᲂу҆ничиже́нїѧ:
  • наипа́че напо́лнисѧ дꙋша̀ на́ша поноше́нїѧ гобзꙋ́ющихъ и҆ ᲂу҆ничиже́нїѧ го́рдыхъ.
  • Пѣ́снь степе́ней,
  • Ꙗ҆́кѡ а҆́ще не гдⷭ҇ь бы бы́лъ въ на́съ, да рече́тъ ᲂу҆́бѡ і҆и҃ль:
  • ꙗ҆́кѡ а҆́ще не гдⷭ҇ь бы бы́лъ въ на́съ, внегда̀ воста́ти человѣ́кѡмъ на ны̀, ᲂу҆̀бо живы́хъ поже́рли бы́ша на́съ:
  • внегда̀ прогнѣ́ватисѧ ꙗ҆́рости и҆́хъ на ны̀, ᲂу҆̀бо вода̀ потопи́ла бы на́съ.
  • Пото́къ пре́йде дꙋша̀ на́ша:
  • ᲂу҆̀бо пре́йде дꙋша̀ на́ша во́дꙋ непостоѧ́ннꙋю.
  • Блгⷭ҇ве́нъ гдⷭ҇ь, и҆́же не дадѐ на́съ въ лови́твꙋ зꙋбѡ́мъ и҆́хъ.
  • Дꙋша̀ на́ша ꙗ҆́кѡ пти́ца и҆зба́висѧ ѿ сѣ́ти ловѧ́щихъ: сѣ́ть сокрꙋши́сѧ, и҆ мы̀ и҆зба́влени бы́хомъ.
  • По́мощь на́ша во и҆́мѧ гдⷭ҇а, сотво́ршагѡ не́бо и҆ зе́млю.
  • Пѣ́снь степе́ней,
  • Надѣ́ющїисѧ на гдⷭ҇а, ꙗ҆́кѡ гора̀ сїѡ́нъ: не подви́житсѧ въ вѣ́къ живы́й во і҆ерⷭ҇ли́мѣ.
  • Го́ры ѡ҆́крестъ є҆гѡ̀, и҆ гдⷭ҇ь ѡ҆́крестъ люді́й свои́хъ, ѿнн҃ѣ и҆ до вѣ́ка.
  • Ꙗ҆́кѡ не ѡ҆ста́витъ гдⷭ҇ь жезла̀ грѣ́шныхъ на жре́бїй првⷣныхъ, ꙗ҆́кѡ да не про́стрꙋтъ првⷣнїи въ беззакѡ́нїѧ рꙋ́къ свои́хъ.
  • Оу҆бл҃жѝ, гдⷭ҇и, бл҃гі̑ѧ и҆ пра̑выѧ срⷣцемъ.
  • Оу҆клонѧ́ющыѧсѧ же въ развращє́нїѧ ѿведе́тъ гдⷭ҇ь съ дѣ́лающими беззако́нїе: ми́ръ на і҆и҃лѧ.
  • Пѣ́снь степе́ней,
  • Внегда̀ возврати́ти гдⷭ҇ꙋ плѣ́нъ сїѡ́нь, бы́хомъ ꙗ҆́кѡ ᲂу҆тѣ́шени.
  • Тогда̀ и҆спо́лнишасѧ ра́дости ᲂу҆ста̀ на̑ша, и҆ ѧ҆зы́къ на́шъ весе́лїѧ: тогда̀ рекꙋ́тъ во ꙗ҆зы́цѣхъ: возвели́чилъ є҆́сть гдⷭ҇ь сотвори́ти съ ни́ми.
  • Возвели́чилъ є҆́сть гдⷭ҇ь сотвори́ти съ на́ми: бы́хомъ веселѧ́щесѧ.
  • Возвратѝ, гдⷭ҇и, плѣне́нїе на́ше, ꙗ҆́кѡ пото́ки ю҆́гомъ.
  • Сѣ́ющїи слеза́ми, ра́достїю по́жнꙋтъ.
  • Ходѧ́щїи хожда́хꙋ и҆ пла́кахꙋсѧ, мета́юще сѣ́мена своѧ̑: грѧдꙋ́ще же прїи́дꙋтъ ра́достїю, взе́млюще рꙋкоѧ̑ти своѧ̑.
  • Пѣ́снь степе́ней,
  • А҆́ще не гдⷭ҇ь сози́ждетъ до́мъ, всꙋ́е трꙋди́шасѧ зи́ждꙋщїи: а҆́ще не гдⷭ҇ь сохрани́тъ гра́дъ, всꙋ́е бдѣ̀ стрегі́й.
  • Всꙋ́е ва́мъ є҆́сть ᲂу҆́треневати: воста́нете по сѣдѣ́нїи ꙗ҆дꙋ́щїи хлѣ́бъ болѣ́зни, є҆гда̀ да́стъ возлю́блєннымъ свои̑мъ со́нъ.
  • Сѐ, достоѧ́нїе гдⷭ҇не сы́нове, мзда̀ плода̀ чре́внѧгѡ.
  • Ꙗ҆́кѡ стрѣ́лы въ рꙋцѣ̀ си́льнагѡ, та́кѡ сы́нове ѿтрѧсе́нныхъ.
  • Бл҃же́нъ, и҆́же и҆спо́лнитъ жела́нїе своѐ ѿ ни́хъ: не постыдѧ́тсѧ, є҆гда̀ глаго́лютъ врагѡ́мъ свои̑мъ во вратѣ́хъ.
  • Пѣ́снь степе́ней,
  • Бл҃же́ни всѝ боѧ́щїисѧ гдⷭ҇а, ходѧ́щїи въ пꙋте́хъ є҆гѡ̀:
  • трꙋды̀ плодѡ́въ {рꙋ́къ} твои́хъ снѣ́си: бл҃же́нъ є҆сѝ, и҆ добро̀ тебѣ̀ бꙋ́детъ.
  • Жена̀ твоѧ̀ ꙗ҆́кѡ лоза̀ плодови́та въ страна́хъ до́мꙋ твоегѡ̀:
  • сы́нове твоѝ ꙗ҆́кѡ новосаждє́нїѧ ма̑сличнаѧ ѡ҆́крестъ трапе́зы твоеѧ̀.
  • Сѐ, та́кѡ бл҃гослови́тсѧ человѣ́къ боѧ́йсѧ гдⷭ҇а.
  • Блгⷭ҇ви́тъ тѧ̀ гдⷭ҇ь ѿ сїѡ́на, и҆ ᲂу҆́зриши бл҃га̑ѧ і҆ерⷭ҇ли́ма всѧ̑ дни̑ живота̀ твоегѡ̀,
  • и҆ ᲂу҆́зриши сы́ны сынѡ́въ твои́хъ: ми́ръ на і҆и҃лѧ.
  • Пѣ́снь степе́ней,
  • Мно́жицею бра́шасѧ со мно́ю ѿ ю҆́ности моеѧ̀, да рече́тъ ᲂу҆́бѡ і҆и҃ль:
  • мно́жицею бра́шасѧ со мно́ю ѿ ю҆́ности моеѧ̀, и҆́бо не премого́ша мѧ̀.
  • На хребтѣ̀ мое́мъ дѣ́лаша грѣ̑шницы, продолжи́ша беззако́нїе своѐ.
  • Гдⷭ҇ь првⷣнъ ссѣчѐ вы̑ѧ грѣ́шникѡвъ.
  • Да постыдѧ́тсѧ и҆ возвратѧ́тсѧ вспѧ́ть всѝ ненави́дѧщїи сїѡ́на:
  • да бꙋ́дꙋтъ ꙗ҆́кѡ трава̀ на здѣ́хъ {на кро́вѣхъ}, ꙗ҆́же пре́жде восторже́нїѧ и҆́зсше:
  • є҆́юже не и҆спо́лни рꙋкѝ своеѧ̀ жнѧ́й, и҆ нѣ́дра своегѡ̀ рꙋкоѧ̑ти собира́ѧй:
  • и҆ не рѣ́ша мимоходѧ́щїи: блгⷭ҇ве́нїе гдⷭ҇не на вы̀, благослови́хомъ вы̀ во и҆́мѧ гдⷭ҇не.
  • Пѣ́снь степе́ней,
  • И҆з̾ глꙋбины̀ воззва́хъ къ тебѣ̀, гдⷭ҇и: гдⷭ҇и, ᲂу҆слы́ши гла́съ мо́й.
  • Да бꙋ́дꙋтъ ᲂу҆́ши твоѝ вне́млющѣ гла́сꙋ моле́нїѧ моегѡ̀.
  • А҆́ще беззакѡ́нїѧ на́зриши, гдⷭ҇и, гдⷭ҇и, кто̀ постои́тъ; ꙗ҆́кѡ ᲂу҆ тебє̀ ѡ҆чище́нїе є҆́сть.
  • И҆́мене ра́ди твоегѡ̀ потерпѣ́хъ тѧ̀, гдⷭ҇и, потерпѣ̀ дꙋша̀ моѧ̀ въ сло́во твоѐ: ᲂу҆пова̀ дꙋша̀ моѧ̀ на гдⷭ҇а.
  • Ѿ стра́жи ᲂу҆́треннїѧ до но́щи, ѿ стра́жи ᲂу҆́треннїѧ да ᲂу҆пова́етъ і҆и҃ль на гдⷭ҇а:
  • ꙗ҆́кѡ ᲂу҆ гдⷭ҇а млⷭ҇ть, и҆ мно́гое ᲂу҆ негѡ̀ и҆збавле́нїе: и҆ то́й и҆зба́витъ і҆и҃лѧ ѿ всѣ́хъ беззако́нїй є҆гѡ̀.
  • Пѣ́снь степе́ней,
  • Гдⷭ҇и, не вознесе́сѧ се́рдце моѐ, нижѐ вознесо́стѣсѧ ѻ҆́чи моѝ: нижѐ ходи́хъ въ вели́кихъ, нижѐ въ ди́вныхъ па́че менє̀.
  • А҆́ще не смиреномꙋ́дрствовахъ, но вознесо́хъ дꙋ́шꙋ мою̀, ꙗ҆́кѡ ѿдое́ное на ма́терь свою̀, та́кѡ возда́си на дꙋ́шꙋ мою̀.
  • Да ᲂу҆пова́етъ і҆и҃ль на гдⷭ҇а ѿнн҃ѣ и҆ до вѣ́ка.
  • Пѣ́снь степе́ней,
  • Помѧнѝ, гдⷭ҇и, дв҃да и҆ всю̀ кро́тость є҆гѡ̀:
  • ꙗ҆́кѡ клѧ́тсѧ гдⷭ҇еви, ѡ҆бѣща́сѧ бг҃ꙋ і҆а́кѡвлю:
  • а҆́ще вни́дꙋ въ селе́нїе до́мꙋ моегѡ̀, и҆лѝ взы́дꙋ на ѻ҆́дръ посте́ли моеѧ̀:
  • а҆́ще да́мъ со́нъ ѻ҆чи́ма мои́ма, и҆ вѣ́ждома мои́ма дрема́нїе, и҆ поко́й скранїа́ма мои́ма:
  • до́ндеже ѡ҆брѧ́щꙋ мѣ́сто гдⷭ҇еви, селе́нїе бг҃ꙋ і҆а́кѡвлю.
  • Сѐ, слы́шахомъ ѧ҆̀ во є҆ѵфра́ѳѣ, ѡ҆брѣто́хомъ ѧ҆̀ въ полѧ́хъ дꙋбра́вы:
  • вни́демъ въ селє́нїѧ є҆гѡ̀, поклони́мсѧ на мѣ́сто, и҆дѣ́же стоѧ́стѣ но́зѣ є҆гѡ̀.
  • Воскрⷭ҇нѝ, гдⷭ҇и, въ поко́й тво́й, ты̀ и҆ кївѡ́тъ ст҃ы́ни твоеѧ̀.
  • Сщ҃е́нницы твоѝ ѡ҆блекꙋ́тсѧ пра́вдою, и҆ прпⷣбнїи твоѝ возра́дꙋютсѧ.
  • Дв҃да ра́ди раба̀ твоегѡ̀, не ѿвратѝ лицѐ пома́заннагѡ твоегѡ̀.
  • Клѧ́тсѧ гдⷭ҇ь дв҃дꙋ и҆́стиною, и҆ не ѿве́ржетсѧ є҆ѧ̀: ѿ плода̀ чре́ва твоегѡ̀ посаждꙋ̀ на престо́лѣ твое́мъ.
  • А҆́ще сохранѧ́тъ сы́нове твоѝ завѣ́тъ мо́й и҆ свидѣ̑нїѧ моѧ̑ сїѧ̑, и҆̀мже наꙋчꙋ̀ ѧ҆̀, и҆ сы́нове и҆́хъ до вѣ́ка сѧ́дꙋтъ на престо́лѣ твое́мъ.
  • Ꙗ҆́кѡ и҆збра̀ гдⷭ҇ь сїѡ́на, и҆зво́ли и҆̀ въ жили́ще себѣ̀.
  • Се́й поко́й мо́й во вѣ́къ вѣ́ка, здѣ̀ вселю́сѧ, ꙗ҆́кѡ и҆зво́лихъ и҆̀.
  • Лови́твꙋ є҆гѡ̀ блгⷭ҇влѧ́ѧй блгⷭ҇влю̀, ни́щыѧ є҆гѡ̀ насы́щꙋ хлѣ̑бы:
  • сщ҃е́нники є҆гѡ̀ ѡ҆блекꙋ̀ во спⷭ҇нїе, и҆ прпⷣбнїи є҆гѡ̀ ра́достїю возра́дꙋютсѧ.
  • Та́мѡ возращꙋ̀ ро́гъ дв҃дови, ᲂу҆гото́вахъ свѣти́льникъ пома́занномꙋ моемꙋ̀.
  • Врагѝ є҆гѡ̀ ѡ҆блекꙋ̀ стꙋдо́мъ, на не́мже процвѣте́тъ ст҃ы́нѧ моѧ̀.
  • Пѣ́снь степе́ней,
  • Сѐ, что̀ добро̀, и҆лѝ что̀ красно̀, но є҆́же жи́ти бра́тїи вкꙋ́пѣ;
  • Ꙗ҆́кѡ мѵ́ро на главѣ̀, сходѧ́щее на брадꙋ̀, брадꙋ̀ а҆арѡ́ню, сходѧ́щее на ѡ҆ме́ты ѻ҆де́жды є҆гѡ̀:
  • ꙗ҆́кѡ роса̀ а҆ермѡ́нскаѧ сходѧ́щаѧ на го́ры сїѡ̑нскїѧ: ꙗ҆́кѡ та́мѡ заповѣ́да гдⷭ҇ь блгⷭ҇ве́нїе и҆ живо́тъ до вѣ́ка.
  • Пѣ́снь степе́ней,
  • Сѐ, нн҃ѣ благослови́те гдⷭ҇а, всѝ рабѝ гдⷭ҇ни, стоѧ́щїи въ хра́мѣ гдⷭ҇ни, во дво́рѣхъ до́мꙋ бг҃а на́шегѡ.
  • Въ но́щехъ воздѣжи́те рꙋ́ки ва́шѧ во ст҃а̑ѧ и҆ благослови́те гдⷭ҇а.
  • Блгⷭ҇ви́тъ тѧ̀ гдⷭ҇ь ѿ сїѡ́на, сотвори́вый не́бо и҆ зе́млю.
  • К Господу воззвал я в скорби моей, и Он услышал меня.
  • Господи! избавь душу мою от уст лживых, от языка лукавого.
  • Что даст тебе и что прибавит тебе язык лукавый?
  • Изощренные стрелы сильного, с горящими углями дроковыми.
  • Горе мне, что я пребываю у Мосоха, живу у шатров Кидарских.
  • Долго жила душа моя с ненавидящими мир.
  • Я мирен: но только заговорю, они – к войне.
  • Возвожу очи мои к горам, откуда придет помощь моя.
  • Помощь моя от Господа, сотворившего небо и землю.
  • Не даст Он поколебаться ноге твоей, не воздремлет хранящий тебя;
  • не дремлет и не спит хранящий Израиля.
  • Господь – хранитель твой; Господь – сень твоя с правой руки твоей.
  • Днем солнце не поразит тебя, ни луна ночью.
  • Господь сохранит тебя от всякого зла; сохранит душу твою [Господь].
  • Господь будет охранять выхождение твое и вхождение твое отныне и вовек.
  • Возрадовался я, когда сказали мне: «пойдем в дом Господень».
  • Вот, стоят ноги наши во вратах твоих, Иерусалим, –
  • Иерусалим, устроенный как город, слитый в одно,
  • куда восходят колена, колена Господни, по закону Израилеву, славить имя Господне.
  • Там стоят престолы суда, престолы дома Давидова.
  • Просите мира Иерусалиму: да благоденствуют любящие тебя!
  • Да будет мир в стенах твоих, благоденствие – в чертогах твоих!
  • Ради братьев моих и ближних моих говорю я: «мир тебе!»
  • Ради дома Господа, Бога нашего, желаю блага тебе.
  • К Тебе возвожу очи мои, Живущий на небесах!
  • Вот, как очи рабов обращены на руку господ их, как очи рабы – на руку госпожи ее, так очи наши – к Господу, Богу нашему, доколе Он помилует нас.
  • Помилуй нас, Господи, помилуй нас, ибо довольно мы насыщены презрением;
  • довольно насыщена душа наша поношением от надменных и уничижением от гордых.
  • Если бы не Господь был с нами, – да скажет Израиль, –
  • если бы не Господь был с нами, когда восстали на нас люди,
  • то живых они поглотили бы нас, когда возгорелась ярость их на нас;
  • воды потопили бы нас, поток прошел бы над душею нашею;
  • прошли бы над душею нашею воды бурные.
  • Благословен Господь, Который не дал нас в добычу зубам их!
  • Душа наша избавилась, как птица, из сети ловящих: сеть расторгнута, и мы избавились.
  • Помощь наша – в имени Господа, сотворившего небо и землю.
  • Надеющийся на Господа, как гора Сион, не подвигнется: пребывает вовек.
  • Горы окрест Иерусалима, а Господь окрест народа Своего отныне и вовек.
  • Ибо не оставит [Господь] жезла нечестивых над жребием праведных, дабы праведные не простерли рук своих к беззаконию.
  • Благотвори, Господи, добрым и правым в сердцах своих;
  • а совращающихся на кривые пути свои да оставит Господь ходить с делающими беззаконие. Мир на Израиля!
  • Когда возвращал Господь плен Сиона, мы были как бы видящие во сне:
  • тогда уста наши были полны веселья, и язык наш – пения; тогда между народами говорили: «великое сотворил Господь над ними!»
  • Великое сотворил Господь над нами: мы радовались.
  • Возврати, Господи, пленников наших, как потоки на полдень.
  • Сеявшие со слезами будут пожинать с радостью.
  • С плачем несущий семена возвратится с радостью, неся снопы свои.
  • Если Господь не созиждет дома, напрасно трудятся строящие его; если Господь не охранит города, напрасно бодрствует страж.
  • Напрасно вы рано встаете, поздно просиживаете, едите хлеб печали, тогда как возлюбленному Своему Он дает сон.
  • Вот наследие от Господа: дети; награда от Него – плод чрева.
  • Что стрелы в руке сильного, то сыновья молодые.
  • Блажен человек, который наполнил ими колчан свой! Не останутся они в стыде, когда будут говорить с врагами в воротах.
  • Блажен всякий боящийся Господа, ходящий путями Его!
  • Ты будешь есть от трудов рук твоих: блажен ты, и благо тебе!
  • Жена твоя, как плодовитая лоза, в доме твоем; сыновья твои, как масличные ветви, вокруг трапезы твоей:
  • так благословится человек, боящийся Господа!
  • Благословит тебя Господь с Сиона, и увидишь благоденствие Иерусалима во все дни жизни твоей;
  • увидишь сыновей у сыновей твоих. Мир на Израиля!
  • Много теснили меня от юности моей, да скажет Израиль:
  • много теснили меня от юности моей, но не одолели меня.
  • На хребте моем орали оратаи, проводили длинные борозды свои.
  • Но Господь праведен: Он рассек узы нечестивых.
  • Да постыдятся и обратятся назад все ненавидящие Сион!
  • Да будут, как трава на кровлях, которая прежде, нежели будет исторгнута, засыхает,
  • которою жнец не наполнит руки своей, и вяжущий снопы – горсти своей;
  • и проходящие мимо не скажут: «благословение Господне на вас; благословляем вас именем Господним!»
  • Из глубины взываю к Тебе, Господи.
  • Господи! услышь голос мой. Да будут уши Твои внимательны к голосу молений моих.
  • Если Ты, Господи, будешь замечать беззакония, – Господи! кто устоит?
  • Но у Тебя прощение, да благоговеют пред Тобою.
  • Надеюсь на Господа, надеется душа моя; на слово Его уповаю.
  • Душа моя ожидает Господа более, нежели стражи – утра, более, нежели стражи – утра.
  • Да уповает Израиль на Господа, ибо у Господа милость и многое у Него избавление,
  • и Он избавит Израиля от всех беззаконий его.
  • Господи! не надмевалось сердце мое и не возносились очи мои, и я не входил в великое и для меня недосягаемое.
  • Не смирял ли я и не успокаивал ли души моей, как дитяти, отнятого от груди матери? душа моя была во мне, как дитя, отнятое от груди.
  • Да уповает Израиль на Господа отныне и вовек.
  • Вспомни, Господи, Давида и все сокрушение его:
  • как он клялся Господу, давал обет Сильному Иакова:
  • «не войду в шатер дома моего, не взойду на ложе мое;
  • не дам сна очам моим и веждам моим – дремания,
  • доколе не найду места Господу, жилища – Сильному Иакова».
  • Вот, мы слышали о нем в Ефрафе, нашли его на полях Иарима.
  • Пойдем к жилищу Его, поклонимся подножию ног Его.
  • Стань, Господи, на место покоя Твоего, – Ты и ковчег могущества Твоего.
  • Священники Твои облекутся правдою, и святые Твои возрадуются.
  • Ради Давида, раба Твоего, не отврати лица помазанника Твоего.
  • Клялся Господь Давиду в истине, и не отречется ее: «от плода чрева твоего посажу на престоле твоем.
  • Если сыновья твои будут сохранять завет Мой и откровения Мои, которым Я научу их, то и их сыновья во веки будут сидеть на престоле твоем».
  • Ибо избрал Господь Сион, возжелал [его] в жилище Себе.
  • «Это покой Мой на веки: здесь вселюсь, ибо Я возжелал его.
  • Пищу его благословляя благословлю, нищих его насыщу хлебом;
  • священников его облеку во спасение, и святые его радостью возрадуются.
  • Там возращу рог Давиду, поставлю светильник помазаннику Моему.
  • Врагов его облеку стыдом, а на нем будет сиять венец его».
  • Как хорошо и как приятно жить братьям вместе!
  • Это – как драгоценный елей на голове, стекающий на бороду, бороду Ааронову, стекающий на края одежды его;
  • как роса Ермонская, сходящая на горы Сионские, ибо там заповедал Господь благословение и жизнь на веки.
  • Благословите ныне Господа, все рабы Господни, стоящие в доме Господнем, [во дворах дома Бога нашего,] во время ночи.
  • Воздвигните руки ваши к святилищу, и благословите Господа.
  • Благословит тебя Господь с Сиона, сотворивший небо и землю.
  • Песнь паломничества. Подыму взоры мои к горам – оттуда придет помощь ко мне.
  • От Господа помощь мне, от Создателя небес и земли!
  • Он не даст оступиться твоей стопе, не забудется дремотой Хранитель твой;
  • о, не задремлет, не уснет, Кто Израиля хранит!
  • Господь хранит тебя, от Господа тень осенит десницу твою.
  • Не будет тебе днем от солнца вреда, ни от луны в ночи.
  • Господь хранит тебя от всякого зла, хранит душу твою.
  • Выходишь иль входишь – с Тобою Господь, отныне и вовек.
  • Песнь паломничества. Давидово. Возрадовался я, как сказали мне: «В дом Господень пойдем!»
  • Твердо стали наши стопы во вратах твоих, Иерусалим!
  • Иерусалим, устроенный как град, воедино слит, –
  • восходят туда племена, колен Господних племена, свидетельство Израилю принести, имя Господне прославлять –
  • ибо там стоят престолы суда, дома Давидова престол!
  • Испросите для Иерусалима мир! Да благоденствуют, кто любят тебя,
  • Да будет мир в стенах твоих, благоденствие – во дворцах твоих!
  • Ради братьев моих и ближних моих говорю: мир тебе!
  • Ради дома Господа, Того, кто наш Бог, желаю тебе добра!
  • Песнь паломничества. К Тебе возвожу очи мои, Сущий на небесах!
  • Вот, как очи рабов – на руки их господ, как очи рабы – на руку ее госпожи, так очи наши – к Господу, Богу нашему, доколе Он не помилует нас.
  • Помилуй нас, Господи, помилуй нас, довольно уж презрением насытились мы;
  • довольно уж пресытилась душа издевками от тех, кто надмен, и презрением от гордецов.
  • Песнь паломничества. Кто уповает на Господа – как гора Сион, не сдвинется, стоит вовек.
  • Иерусалим! Горы укрывают его, так Господь укрывает народ Свой, отныне и вовек.
  • Не допустит Господь, чтоб батог злых над жребием праведных нависал, – дабы праведные рук не простерли своих к делам злым.
  • Господи, добрым благотвори, тем, кто сердцем прям!
  • Но тех, кто совращен на кривые пути, да оставит Господь ходить с теми, кто творит зло! Израилю – мир!
  • Песнь паломничества. Если дома не строит Господь – к чему строителей труды? Если града не хранит Господь – к чему бодрствует страж?
  • К чему вам рано вставать и поздно отходить ко сну, вкушать хлеб маяты? Друга Он и во сне одарит.
  • Вот дар от Господа – сыны, плод чрева – награда от Него;
  • как стрелы в сильной руке – сыны юности твоей.
  • О, благо тому, кто наполнит ими колчан! Будет у него ответ, когда к воротам подступит враг.
  • Песнь паломничества. Вдоволь утесняли меня от юности моей, – да скажет Израиль так, –
  • вдоволь утесняли меня от юности моей, но не одолели меня.
  • Пахари пахали на моем хребте, долгие вели борозды.
  • Праведен Господь, Он рассек нечестивых сеть;
  • да смутятся, обратятся вспять все, кто ненавидит Сион!
  • Да будут, как на кровлях трава, что сохнет прежде, чем исторгнут ее,
  • которой косарь не возьмет себе в горсть, и вяжущий снопы не причтет к снопу,
  • и не скажут прохожие им: «Благословение Господне на вас! Именем Господним благословляем вас!»
  • Песнь паломничества. Давидово. Господи! не надмевается сердце мое, не глядят в высоту очи мои, не вхожу я в то, что выше меня, что не в меру дивно для меня.
  • Я ли не усмирял, не успокаивал души моей, Как дитя, отнятое от груди? Как дитя, душа моя во мне.
  • О Израиль, о Господе надежда твоя, отныне и вовек.
  • Песнь паломничества. Давидово. О, как сладко, как хорошо, братьям совместно пребывать, –
  • как многоценный елей на главе, что каплями стекает на браду, на Ааронову браду, стекает на края ризы его, –
  • как роса от Ермонских высот, что нисходит на Сиона холмы: ибо там даровал Господь благословение и жизнь вовек.
  • 120:1 ( 上 行 ( 或 作 登 阶 下 同 ) 之 诗 我 在 急 难 中 求 告 耶 和 华 , 他 就 应 允 我 。
  • 120:2 耶 和 华 阿 , 求 你 救 我 脱 离 说 谎 的 嘴 唇 , 和 诡 诈 的 舌 头 。
  • 120:3 诡 诈 的 舌 头 阿 , 要 给 你 什 么 呢 。 要 拿 什 么 加 给 你 呢 。
  • 120:4 就 是 勇 士 的 利 箭 , 和 罗 腾 木 ( 小 树 名 松 类 ) 的 炭 火 。
  • 120:5 我 寄 居 在 米 设 , 住 在 基 达 帐 棚 之 中 , 有 祸 了 。
  • 120:6 我 与 那 恨 恶 和 睦 的 人 , 许 久 同 住 。
  • 120:7 我 愿 和 睦 。 但 我 发 言 , 他 们 就 要 争 战 。
  • 121:1 ( 上 行 之 诗 ) 我 要 向 山 举 目 。 我 的 帮 助 从 何 而 来 。
  • 121:2 我 的 帮 助 从 造 天 地 的 耶 和 华 而 来 。
  • 121:3 他 必 不 叫 你 的 脚 摇 动 。 保 护 你 的 必 不 打 盹 。
  • 121:4 保 护 以 色 列 的 , 也 不 打 盹 , 也 不 睡 觉 。
  • 121:5 保 护 你 的 是 耶 和 华 。 耶 和 华 在 你 的 右 边 荫 庇 你 。
  • 121:6 白 日 太 阳 必 不 伤 你 , 夜 间 月 亮 必 不 害 你 。
  • 121:7 耶 和 华 要 保 护 你 , 免 受 一 切 的 灾 害 。 他 要 保 护 你 的 性 命 。
  • 121:8 你 出 你 入 耶 和 华 要 保 护 你 , 从 今 时 直 到 永 远 。
  • 122:1 ( 大 卫 上 行 之 诗 ) 人 对 我 说 , 我 们 往 耶 和 华 的 殿 去 , 我 就 欢 喜 。
  • 122:2 耶 路 撒 冷 阿 , 我 们 的 脚 站 在 你 的 门 内 。
  • 122:3 耶 路 撒 冷 被 建 造 , 如 同 连 络 整 齐 的 一 座 城 。
  • 122:4 众 支 派 , 就 是 耶 和 华 的 支 派 , 上 那 里 去 , 按 以 色 列 的 常 例 ( 或 作 作 以 色 列 的 证 据 ) 称 赞 耶 和 华 的 名 。
  • 122:5 因 为 在 那 里 设 立 审 判 的 宝 座 , 就 是 大 卫 家 的 宝 座 。
  • 122:6 你 们 要 为 耶 路 撒 冷 求 平 安 。 耶 路 撒 冷 阿 , 爱 你 的 人 必 然 兴 旺 。
  • 122:7 愿 你 城 中 平 安 , 愿 你 宫 内 兴 旺 。
  • 122:8 因 我 弟 兄 和 同 伴 的 缘 故 , 我 要 说 , 愿 平 安 在 你 中 间 。
  • 122:9 因 耶 和 华 我 们 神 殿 的 缘 故 , 我 要 为 你 求 福 。
  • 123:1 ( 上 行 之 诗 ) 坐 在 天 上 的 主 阿 , 我 向 你 举 目 。
  • 123:2 看 哪 , 仆 人 的 眼 睛 怎 样 望 主 人 的 手 , 使 女 的 眼 睛 怎 样 望 主 母 的 手 , 我 们 的 眼 睛 也 照 样 望 耶 和 华 我 们 的 神 , 直 到 他 怜 悯 我 们 。
  • 123:3 耶 和 华 阿 , 求 你 怜 悯 我 们 , 怜 悯 我 们 。 因 为 我 们 被 藐 视 , 已 到 极 处 。
  • 123:4 我 们 被 那 些 安 逸 人 的 讥 诮 , 和 骄 傲 人 的 藐 视 , 已 到 极 处 。
  • 124:1 ( 大 卫 上 行 之 诗 ) 以 色 列 人 要 说 , 若 不 是 耶 和 华 帮 助 我 们 ,
  • 124:2 若 不 是 耶 和 华 帮 助 我 们 , 当 人 起 来 攻 击 我 们 ,
  • 124:3 向 我 们 发 怒 的 时 候 , 就 把 我 们 活 活 地 吞 了 。
  • 124:4 那 时 , 波 涛 必 漫 过 我 们 , 河 水 必 淹 没 我 们 。
  • 124:5 狂 傲 的 水 必 淹 没 我 们 。
  • 124:6 耶 和 华 是 应 当 称 颂 的 。 他 没 有 把 我 们 当 野 食 交 给 他 们 吞 吃 ( 原 文 作 牙 齿 ) 。
  • 124:7 我 们 好 像 雀 鸟 , 从 捕 鸟 人 的 网 罗 里 逃 脱 。 网 罗 破 裂 , 我 们 逃 脱 了 。
  • 124:8 我 们 得 帮 助 , 是 在 乎 倚 靠 造 天 地 之 耶 和 华 的 名 。
  • 125:1 ( 上 行 之 诗 ) 倚 靠 耶 和 华 的 人 , 好 像 锡 安 山 , 永 不 动 摇 。
  • 125:2 众 山 怎 样 围 绕 耶 路 撒 冷 , 耶 和 华 也 照 样 围 绕 他 的 百 姓 , 从 今 时 直 到 永 远 。
  • 125:3 恶 人 的 杖 不 常 落 在 义 人 的 分 上 , 免 得 义 人 伸 手 作 恶 。
  • 125:4 耶 和 华 阿 , 求 你 善 待 那 些 为 善 , 和 心 里 正 直 的 人 。
  • 125:5 至 于 那 偏 行 弯 曲 道 路 的 人 , 耶 和 华 必 使 他 和 作 恶 的 人 一 同 出 去 受 刑 。 愿 平 安 归 于 以 色 列 。
  • 126:1 ( 上 行 之 诗 ) 当 耶 和 华 将 那 些 被 掳 的 带 回 锡 安 的 时 候 , 我 们 好 像 做 梦 的 人 。
  • 126:2 我 们 满 口 喜 笑 , 满 舌 欢 呼 的 时 候 , 外 邦 中 就 有 人 说 , 耶 和 华 为 他 们 行 了 大 事 。
  • 126:3 耶 和 华 果 然 为 我 们 行 了 大 事 , 我 们 就 欢 喜 。
  • 126:4 耶 和 华 阿 , 求 你 使 我 们 被 掳 的 人 归 回 , 好 像 南 地 的 河 水 复 流 。
  • 126:5 流 泪 撒 种 的 , 必 欢 呼 收 割 。
  • 126:6 那 带 种 流 泪 出 去 的 , 必 要 欢 欢 乐 乐 地 带 禾 捆 回 来 。
  • 127:1 ( 所 罗 门 上 行 之 诗 ) 若 不 是 耶 和 华 建 造 房 屋 , 建 造 的 人 就 枉 然 劳 力 。 若 不 是 耶 和 华 看 守 城 池 , 看 守 的 人 就 枉 然 警 醒 。
  • 127:2 你 们 清 晨 早 起 , 夜 晚 安 歇 , 吃 劳 碌 得 来 的 饭 , 本 是 枉 然 。 惟 有 耶 和 华 所 亲 爱 的 , 必 叫 他 安 然 睡 觉 。
  • 127:3 儿 女 是 耶 和 华 所 赐 的 产 业 。 所 怀 的 胎 是 他 所 给 的 赏 赐 。
  • 127:4 少 年 时 所 生 的 儿 女 , 好 像 勇 士 手 中 的 箭 。
  • 127:5 箭 袋 充 满 的 人 便 为 有 福 。 他 们 在 城 门 口 和 仇 敌 说 话 的 时 候 , 必 不 至 于 羞 愧 。
  • 128:1 ( 上 行 之 诗 ) 凡 敬 畏 耶 和 华 , 遵 行 他 道 的 人 便 为 有 福 。
  • 128:2 你 要 吃 劳 碌 得 来 的 。 你 要 享 福 , 事 情 顺 利 。
  • 128:3 你 妻 子 在 你 的 内 室 , 好 像 多 结 果 子 的 葡 萄 树 。 你 儿 女 围 绕 你 的 桌 子 , 好 像 橄 榄 栽 子 。
  • 128:4 看 哪 , 敬 畏 耶 和 华 的 人 , 必 要 这 样 蒙 福 。
  • 128:5 愿 耶 和 华 从 锡 安 赐 福 给 你 。 愿 你 一 生 一 世 , 看 见 耶 路 撒 冷 的 好 处 。
  • 128:6 愿 你 看 见 你 儿 女 的 儿 女 。 愿 平 安 归 于 以 色 列 。
  • 129:1 ( 上 行 之 诗 ) 以 色 列 当 说 , 从 我 幼 年 以 来 , 敌 人 屡 次 苦 害 我 ,
  • 129:2 从 我 幼 年 以 来 , 敌 人 屡 次 苦 害 我 , 却 没 有 胜 了 我 。
  • 129:3 如 同 扶 犁 的 在 我 背 上 扶 犁 而 耕 , 耕 的 犁 沟 甚 长 。
  • 129:4 耶 和 华 是 公 义 的 。 他 砍 断 了 恶 人 的 绳 索 。
  • 129:5 愿 恨 恶 锡 安 的 , 都 蒙 羞 退 后 。
  • 129:6 愿 他 们 像 房 顶 上 的 草 , 未 长 成 而 枯 乾 。
  • 129:7 收 割 的 不 够 一 把 , 捆 禾 的 也 不 满 怀 。
  • 129:8 过 路 的 也 不 说 , 愿 耶 和 华 所 赐 的 福 , 归 与 你 们 。 我 们 奉 耶 和 华 的 名 , 给 你 们 祝 福 。
  • 130:1 ( 上 行 之 诗 ) 耶 和 华 阿 , 我 从 深 处 向 你 求 告 。
  • 130:2 主 阿 , 求 你 听 我 的 声 音 。 愿 你 侧 耳 听 我 恳 求 的 声 音 。
  • 130:3 主 耶 和 华 阿 , 你 若 究 察 罪 孽 , 谁 能 站 得 住 呢 。
  • 130:4 但 在 你 有 赦 免 之 恩 , 要 叫 人 敬 畏 你 。
  • 130:5 我 等 候 耶 和 华 , 我 的 心 等 候 。 我 也 仰 望 他 的 话 。
  • 130:6 我 的 心 等 候 主 , 胜 于 守 夜 的 , 等 候 天 亮 , 胜 于 守 夜 的 , 等 候 天 亮 。
  • 130:7 以 色 列 阿 , 你 当 仰 望 耶 和 华 。 因 他 有 慈 爱 , 有 丰 盛 的 救 恩 。
  • 130:8 他 必 救 赎 以 色 列 脱 离 一 切 的 罪 孽 。
  • 131:1 ( 大 卫 上 行 之 诗 ) 耶 和 华 阿 , 我 的 心 不 狂 傲 , 我 的 眼 不 高 大 。 重 大 和 测 不 透 的 事 , 我 也 不 敢 行 。
  • 131:2 我 的 心 平 稳 安 静 , 好 像 断 过 奶 的 孩 子 在 他 母 亲 的 怀 中 。 我 的 心 在 我 里 面 真 像 断 过 奶 的 孩 子 。
  • 131:3 以 色 列 阿 , 你 当 仰 望 耶 和 华 , 从 今 时 直 到 永 远 。
  • 132:1 ( 上 行 之 诗 ) 耶 和 华 阿 , 求 你 记 念 大 卫 所 受 的 一 切 苦 难 。
  • 132:2 他 怎 样 向 耶 和 华 起 誓 , 向 雅 各 的 大 能 者 许 愿 ,
  • 132:3 说 , 我 必 不 进 我 的 帐 幕 , 也 不 上 我 的 床 榻 。
  • 132:4 我 不 容 我 的 眼 睛 睡 觉 , 也 不 容 我 的 眼 目 打 盹 。
  • 132:5 直 等 我 为 耶 和 华 寻 得 所 在 , 为 雅 各 的 大 能 者 寻 得 居 所 。
  • 132:6 我 们 听 说 约 柜 在 以 法 他 , 我 们 在 基 列 耶 琳 就 寻 见 了 。
  • 132:7 我 们 要 进 他 的 居 所 , 在 他 脚 凳 前 下 拜 。
  • 132:8 耶 和 华 阿 , 求 你 兴 起 , 和 你 有 能 力 的 约 柜 同 入 安 息 之 所 。
  • 132:9 愿 你 的 祭 司 披 上 公 义 。 愿 你 的 圣 民 欢 呼 。
  • 132:10 求 你 因 你 仆 人 大 卫 的 缘 故 , 不 要 厌 弃 你 的 受 膏 者 。
  • 132:11 耶 和 华 向 大 卫 , 凭 诚 实 起 了 誓 , 必 不 反 覆 , 说 , 我 要 使 你 所 生 的 坐 在 你 的 宝 座 上 。
  • 132:12 你 的 众 子 若 守 我 的 约 , 和 我 所 教 训 他 们 的 法 度 , 他 们 的 子 孙 , 必 永 远 坐 在 你 的 宝 座 上 。
  • 132:13 因 为 耶 和 华 拣 选 了 锡 安 , 愿 意 当 作 自 己 的 居 所 ,
  • 132:14 说 , 这 是 我 永 远 安 息 之 所 。 我 要 住 在 这 里 , 因 为 是 我 所 愿 意 的 。
  • 132:15 我 要 使 其 中 的 粮 食 丰 满 , 使 其 中 的 穷 人 饱 足 。
  • 132:16 我 要 使 祭 司 披 上 救 恩 , 圣 民 大 声 欢 呼 。
  • 132:17 我 要 叫 大 卫 的 角 , 在 那 里 发 生 。 我 为 我 的 受 膏 者 , 预 备 明 灯 。
  • 132:18 我 要 使 他 的 仇 敌 披 上 羞 耻 。 但 他 的 冠 冕 , 要 在 头 上 发 光 。
  • 133:1 ( 大 卫 上 行 之 诗 ) 看 哪 , 弟 兄 和 睦 同 居 , 是 何 等 地 善 , 何 等 地 美 。
  • 133:2 这 好 比 那 贵 重 的 油 , 浇 在 亚 伦 的 头 上 , 流 到 胡 须 , 又 流 到 他 的 衣 襟 。
  • 133:3 又 好 比 黑 门 的 甘 露 , 降 在 锡 安 山 。 因 为 在 那 里 有 耶 和 华 所 命 定 的 福 , 就 是 永 远 的 生 命 。
  • 134:1 ( 上 行 之 诗 ) 耶 和 华 的 仆 人 , 夜 间 站 在 耶 和 华 殿 中 的 , 你 们 当 称 颂 耶 和 华 。
  • 134:2 你 们 当 向 圣 所 举 手 , 称 颂 耶 和 华 。
  • 134:3 愿 造 天 地 的 耶 和 华 , 从 锡 安 赐 福 给 你 们 。