Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
Псалом 121
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- 6
- 7
- 8
- 9
- 10
- 11
- 12
- 13
- 14
- 15
- 16
- 17
- 18
- 19
- 20
- 21
- 22
- 23
- 24
- 25
- 26
- 27
- 28
- 29
- 30
- 31
- 32
- 33
- 34
- 35
- 36
- 37
- 38
- 39
- 40
- 41
- 42
- 43
- 44
- 45
- 46
- 47
- 48
- 49
- 50
- 51
- 52
- 53
- 54
- 55
- 56
- 57
- 58
- 59
- 60
- 61
- 62
- 63
- 64
- 65
- 66
- 67
- 68
- 69
- 70
- 71
- 72
- 73
- 74
- 75
- 76
- 77
- 78
- 79
- 80
- 81
- 82
- 83
- 84
- 85
- 86
- 87
- 88
- 89
- 90
- 91
- 92
- 93
- 94
- 95
- 96
- 97
- 98
- 99
- 100
- 101
- 102
- 103
- 104
- 105
- 106
- 107
- 108
- 109
- 110
- 111
- 112
- 113
- 114
- 115
- 116
- 117
- 118
- 119
- 120
- 121
- 122
- 123
- 124
- 125
- 126
- 127
- 128
- 129
- 130
- 131
- 132
- 133
- 134
- 135
- 136
- 137
- 138
- 139
- 140
- 141
- 142
- 143
- 144
- 145
- 146
- 147
- 148
- 149
- 150
- 151
121:0
121:1
121:2
121:4
121:7
121:8
Пѣ́снь степе́ней.
Возвесели́хся о ре́кшихъ мнѣ́: въ до́мъ Госпо́день по́йдемъ.
Стоя́ще бя́ху но́ги на́шя во дво́рѣхъ твои́хъ, Иерусали́ме.
Иерусали́мъ зи́ждемый я́ко гра́дъ, ему́же прича́стiе его́ вку́пѣ.
Та́мо бо взыдо́ша колѣ́на, колѣ́на Госпо́дня, свидѣ́нiе Изра́илево, исповѣ́датися и́мени Госпо́дню:
я́ко та́мо сѣдо́ша престо́ли на су́дъ, престо́ли въ дому́ Дави́довѣ.
Вопроси́те же я́же о ми́рѣ Иерусали́ма: и оби́лiе лю́бящымъ тя́.
Бу́ди же ми́ръ въ си́лѣ твое́й, и оби́лiе въ столпостѣна́хъ твои́хъ.
Ра́ди бра́тiй мои́хъ и бли́жнихъ мои́хъ глаго́лахъ у́бо ми́ръ о тебѣ́.
До́му ра́ди Го́спода Бо́га на́шего взыска́хъ блага́я тебѣ́.
122:1שִׁיר הַמַּעֲלוֹת, לְדָוִד–
–שָׂמַחְתִּי בְּאֹמְרִים לִי; בֵּית יְהוָה נֵלֵךְ׃
122:2עֹמְדוֹת הָיוּ רַגְלֵינוּ; בִּשְׁעָרַיִךְ, יְרוּשָׁלִָם׃
122:3יְרוּשָׁלִַם הַבְּנוּיָה; כְּעִיר, שֶׁחֻבְּרָה־לָּהּ יַחְדָּו׃
122:4שֶׁשָּׁם עָלוּ שְׁבָטִים שִׁבְטֵי־יָהּ עֵדוּת לְיִשְׂרָאֵל; לְהֹדוֹת, לְשֵׁם יְהוָה׃
122:5כִּי שָׁמָּה יָשְׁבוּ כִסְאוֹת לְמִשְׁפָּט; כִּסְאוֹת, לְבֵית דָּוִיד׃
122:6שַׁאֲלוּ שְׁלוֹם יְרוּשָׁלִָם; יִשְׁלָיוּ, אֹהֲבָיִךְ׃
122:7יְהִי־שָׁלוֹם בְּחֵילֵךְ; שַׁלְוָה, בְּאַרְמְנוֹתָיִךְ׃
122:8לְמַעַן אַחַי וְרֵעָי; אֲדַבְּרָה־נָּא שָׁלוֹם בָּךְ׃
122:9לְמַעַן בֵּית־יְהוָה אֱלֹהֵינוּ; אֲבַקְשָׁה טוֹב לָךְ׃
122:1 Пісня прочан.
Давидова.
Я радів, як казали мені: Ходімо до дому Господнього!
Давидова.
Я радів, як казали мені: Ходімо до дому Господнього!
122:2 Ноги наші стояли в воротях Твоїх, Єрусалиме.
122:3 Єрусалиме, збудований ти як те місто, що злучене разом,
122:4 куди сходять племена, племена Господні, щоб свідчити ізраїлеві, щоб іменню Господньому дякувати!
122:5 Бо то там на престолах для суду сидять, на престолах дому Давидового.
122:6 Миру бажайте для Єрусалиму: Нехай будуть безпечні, хто любить тебе!
122:7 Нехай буде мир у твоїх передмур́ях, безпека в палатах твоїх!
122:8 Ради братті моєї та друзів моїх я буду казати: Мир тобі!
122:9 Ради дому Господа, нашого Бога, я буду шукати для тебе добра!
Таджикский
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Рус. (Аверинцев)
- Рус. (Бируковы)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Суруди болоравии Довуд. Шод шудам, вақте ки ба ман гуфтанд: «Ба хонаи Парвардигор биравем».
Пойҳои мо назди дарвозаҳои ту истодаанд, эй Уршалим, –
Уршалими ободон, ҳамчун шаҳре ки комилан ба ҳам пайвастааст, –
Ки ба он ҷо сибтҳо, сибтҳои Парвардигор, боло мерафтанд, то ки, мувофиқи гувоҳии Исроил, номи Парвардигорро ситоиш кунанд сипос гӯянд;
Зеро дар он ҷо курсиҳои доварӣ меистоданд, курсиҳои хонадони Довуд.
Барои Уршалим осоиш талаб кунед: бигзор дӯстдорони ту некрӯз бошанд!
Бигзор осоиш дар истеҳкомҳои ту бошад, ва некрӯзӣ дар қасрҳои ту!
Ба хотири бародаронам ва ёронам мегӯям, ки осоиш бар ту бод!
Ба хотири хонаи Парвардигор Худои мо барои ту некӯӣ металабам.