|
|
Пѣ́снь степе́ней.– –Изъ глубины́ воззва́хъ къ тебѣ́, Го́споди:– –Го́споди, услы́ши гла́съ мо́й. 2Да бу́дутъ у́ши твои́ вне́млющѣ гла́су моле́нiя моего́. А́ще беззако́нiя на́зриши, Го́споди, Го́споди, кто́ постои́тъ?– –я́ко у тебе́ очище́нiе е́сть. 4И́мене ра́ди твоего́ потерпѣ́хъ тя́, Го́споди, потерпѣ́ душа́ моя́ въ сло́во твое́: упова́ душа́ моя́ на Го́спода. 5От стра́жи у́треннiя до но́щи, от стра́жи у́треннiя да упова́етъ Изра́иль на Го́спода: 6я́ко у Го́спода ми́лость, и мно́гое у него́ избавле́нiе:– –и то́й изба́витъ Изра́иля от всѣ́хъ беззако́нiй его́.
Пѣ́снь степе́ней.– –Изъ глубины́ воззва́хъ къ тебѣ́, Го́споди:– –Го́споди, услы́ши гла́съ мо́й. 2Да бу́дутъ у́ши твои́ вне́млющѣ гла́су моле́нiя моего́. А́ще беззако́нiя на́зриши, Го́споди, Го́споди, кто́ постои́тъ?– –я́ко у тебе́ очище́нiе е́сть. 4И́мене ра́ди твоего́ потерпѣ́хъ тя́, Го́споди, потерпѣ́ душа́ моя́ въ сло́во твое́: упова́ душа́ моя́ на Го́спода. 5От стра́жи у́треннiя до но́щи, от стра́жи у́треннiя да упова́етъ Изра́иль на Го́спода: 6я́ко у Го́спода ми́лость, и мно́гое у него́ избавле́нiе:– –и то́й изба́витъ Изра́иля от всѣ́хъ беззако́нiй его́.
|
Из глубины взываю к Тебе, Господи. Господи! услышь голос мой. Да будут уши Твои внимательны к голосу молений моих. Если Ты, Господи, будешь замечать беззакония, – Господи! кто устоит? Но у Тебя прощение, да благоговеют пред Тобою. Надеюсь на Господа, надеется душа моя; на слово Его уповаю. Душа моя ожидает Господа более, нежели стражи – утра, более, нежели стражи – утра. Да уповает Израиль на Господа, ибо у Господа милость и многое у Него избавление, и Он избавит Израиля от всех беззаконий его.
|
ترنيمة المصاعد. كثيرا ما ضايقوني منذ شبابي ليقل اسرائيل كثيرا ما ضايقوني منذ شبابي. لكن لم يقدروا عليّ. على ظهري حرث الحرّاث. طوّلوا اتلامهم. الرب صديق. قطع ربط الاشرار. فليخز وليرتد الى الوراء كل مبغضي صهيون. ليكونوا كعشب السطوح الذي ييبس قبل ان يقلع. الذي لا يملأ الحاصد كفه منه ولا المحزم حضنه. ولا يقول العابرون بركة الرب عليكم. باركناكم باسم الرب
|
130:1 Пісня прочан.
З глибини я взиваю до Тебе, о Господи: 130:2 Господи, почуй же мій голос!
Нехай уші Твої будуть чулі на голос благання мого! 130:3 Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня, хто встоїть, Владико? 130:4 Бо в Тебе пробачення, щоб боятись Тебе… 130:5 Я надіюсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я вповаю. 130:6 Виглядає душа моя Господа більш, ніж поранку сторожа, що до ранку вона стереже. 130:7 Хай надію складає ізраїль на Господа, бо з Господом милість, і велике визволення з Ним, 130:8 і ізраїля визволить Він від усіх його прогріхів!
|
