Скрыть
131:0
131:2
131:9
131:12
131:16
Английский (NKJV)
LORD, remember David And all his afflictions;
How he swore to the LORD, And vowed to the Mighty One of Jacob:
«Surely I will not go into the chamber of my house, Or go up to the comfort of my bed;
I will not give sleep to my eyes Or slumber to my eyelids,
Until I find a place for the LORD, A dwelling place for the Mighty One of Jacob.»
Behold, we heard of it in Ephrathah; We found it in the fields of the woods.
Let us go into His tabernacle; Let us worship at His footstool.
Arise, O LORD, to Your resting place, You and the ark of Your strength.
Let Your priests be clothed with righteousness, And let Your saints shout for joy.
For Your servant David́s sake, Do not turn away the face of Your Anointed.
The LORD has sworn in truth to David; He will not turn from it: «I will set upon your throne the fruit of your body.
If your sons will keep My covenant And My testimony which I shall teach them, Their sons also shall sit upon your throne forevermore.»
For the LORD has chosen Zion; He has desired it for His dwelling place:
«This is My resting place forever; Here I will dwell, for I have desired it.
I will abundantly bless her provision; I will satisfy her poor with bread.
I will also clothe her priests with salvation, And her saints shall shout aloud for joy.
There I will make the horn of David grow; I will prepare a lamp for My Anointed.
His enemies I will clothe with shame, But upon Himself His crown shall flourish.»
Церковнославянский (рус)
Пѣ́снь степе́ней.
Помяни́, Го́споди, Дави́да и всю́ кро́тость его́:
я́ко кля́т­ся Го́сподеви, обѣща́ся Бо́гу Иа́ковлю:
а́ще вни́ду въ селе́нiе до́му мо­его́, или́ взы́ду на о́дръ посте́ли мо­ея́:
а́ще да́мъ со́нъ очи́ма мо­и́ма, и вѣ́ждома мо­и́ма дрема́нiе, и поко́й скранiа́ма мо­и́ма:
до́ндеже обря́щу мѣ́сто Го́сподеви, селе́нiе Бо́гу Иа́ковлю.
Се́, слы́шахомъ я́ во Евфра́ѳѣ, обрѣто́хомъ я́ въ поля́хъ Дубра́вы:
вни́демъ въ селе́нiя Его́, поклони́мся на мѣ́сто, идѣ́же стоя́стѣ но́зѣ Его́.
Воскре́сни́, Го́споди, въ поко́й Тво́й, Ты́ и киво́тъ святы́ни Тво­ея́.
Свяще́н­ницы Тво­и́ облеку́т­ся пра́вдою, и преподо́бнiи Тво­и́ воз­ра́дуют­ся.
Дави́да ра́ди раба́ Тво­его́, не от­врати́ лице́ пома́зан­наго Тво­его́.
Кля́т­ся Госпо́дь Дави́ду и́стиною, и не от­ве́ржет­ся ея́: от­ плода́ чре́ва тво­его́ посажду́ на престо́лѣ тво­е́мъ.
А́ще сохраня́тъ сы́нове тво­и́ завѣ́тъ Мо́й и свидѣ́нiя Моя́ сiя́, и́мже научу́ я́, и сы́нове и́хъ до вѣ́ка ся́дутъ на престо́лѣ тво­е́мъ.
Я́ко избра́ Госпо́дь Сiо́на, изво́ли и́ въ жили́ще Себѣ́.
Се́й поко́й Мо́й во вѣ́къ вѣ́ка, здѣ́ вселю́ся, я́ко изво́лихъ и́.
Лови́тву его́ благословля́яй благословлю́, ни́щыя его́ насы́щу хлѣ́бы:
свяще́н­ники его́ облеку́ во спасе́нiе, и преподо́бнiи его́ ра́достiю воз­ра́дуют­ся.
Та́мо воз­ращу́ ро́гъ Дави́дови, угото́вахъ свѣти́лникъ пома́зан­ному Мо­ему́.
Враги́ его́ облеку́ студо́мъ, на не́мъ же процвѣте́тъ святы́ня моя́.
Рус. (Юнгеров)
Песнь степеней.
Помяни, Господи, Давида и всю кротость его:
Как он клялся Господу, обещался Богу Иакова:
«Не войду в жилище - дом мой, не войду на одр мой,
Не дам сна глазам моим и дремания векам моим и покоя вискам моим,
Пока не найду места Господу, жилища Богу Иакова».
Вот мы слышали, что оно в Евфрафе, нашли его в полях дубравы.
Войдем в селения Его, поклонимся месту, где стояли ноги Его.
Встань, Господи, на место покоя Твоего, Ты и Кивот Святыни Твоей.
Священники Твои облекутся правдою, и преподобные Твои возрадуются.
Ради Давида, раба Твоего, не отвергни лица помазанника Твоего.
Клялся Господь Давиду истиною и не отречется от нее: «от плода чрева твоего посажу на престоле твоем.
Если сохранят сыны твои завет Мой и сии откровения Мои, которым Я научу их, (то) и сыны их до века будут сидеть на престоле твоем».
Ибо избрал Господь Сион и возжелал его в жилище Себе:
«Это - покой Мой в век века, здесь поселюсь, ибо Я возлюбил его.
Пищу его благословляя благословлю, нищих его насыщу хлебом,
Священников его облеку во спасение, и преподобные его радостью возрадуются.
Там возращу рог Давиду. Приготовил Я светильник помазанному Моему.
Врагов его покрою стыдом, а на нем процветет святыня Моя».
132:1 Пісня прочан.
Згадай, Господи, про Давида, про всі його муки,
132:2 що клявсь Господеві, присягався був Сильному Якова:
132:3 Не ввійду я в намет свого дому, не зійду я на ложе постелі своєї,
132:4 не дам сну своїм очам, дрімання повікам своїм,
132:5 аж поки не знайду я для Господа місця, місця перебування для Сильного Якова!
132:6 Ось ми чули про Нього в Ефрафі, на Яарських полях ми знайшли Його.
132:7 Увійдім же в мешкання Його, поклонімось підніжкові ніг Його!
132:8 Встань же Господи, йди до Свого відпочинку, Ти й ковчег сили Твоєї!
132:9 Священики Твої хай зодягнуться в правду, і будуть співати Твої богобійні!
132:10 Ради Давида, Свого раба, не відвертай лиця від Свого помазанця.
132:11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: Від плоду утроби твоєї Я посаджу на престолі твоїм!
132:12 Якщо будуть синове твої пильнувати Мого заповіта й свідоцтва Мого, що його Я навчатиму їх, то й сини їхні на вічні віки будуть сидіти на троні твоїм!
132:13 Бо вибрав Сіона Господь, уподобав його на оселю Собі:
132:14 То місце Мого відпочинку на вічні віки, пробуватиму тут, бо його уподобав,
132:15 поживу його щедро благословлю, і хлібом убогих його нагодую!
132:16 Священиків його зодягну у спасіння, а його богобійні співатимуть радісно.
132:17 Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця вготую світильника,
132:18 ворогів його соромом позодягаю, а на ньому корона його буде сяяти!
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible