Скрыть
136:0
136:2
136:3
136:4
136:6
136:8
Церковнославянский (рус)
Дави́ду иеремі́емъ.
На рѣка́хъ Вавило́нскихъ, та́мо сѣдо́хомъ и пла́кахомъ, внегда́ помяну́ти на́мъ Сiо́на:
на ве́рбiихъ посредѣ́ его́ обѣ́сихомъ орга́ны на́шя.
Я́ко та́мо вопроси́ша ны́ плѣ́ншiи на́съ о словесѣ́хъ пѣ́сней, и ве́дшiи на́съ о пѣ́нiи: воспо́йте на́мъ от­ пѣ́сней Сiо́нскихъ.
Ка́ко воспо­е́мъ пѣ́снь Госпо́дню на земли́ чужде́й?
А́ще забу́ду тебе́, Иерусали́ме, забве́на бу́ди десни́ца моя́.
Прильпни́ язы́къ мо́й горта́ни мо­ему́, а́ще не помяну́ тебе́, а́ще не предложу́ Иерусали́ма, я́ко въ нача́лѣ весе́лiя мо­его́.
Помяни́, Го́споди, сы́ны Едо́мскiя въ де́нь Иерусали́мль глаго́лющыя: истоща́йте, истоща́йте до основа́нiй его́.
Дщи́ Вавило́ня окая́н­ная, блаже́нъ, и́же воз­да́стъ тебѣ́ воз­дая́нiе твое́, е́же воз­дала́ еси́ на́мъ:
блаже́нъ, и́же и́метъ и разбiе́тъ младе́нцы твоя́ о ка́мень.
Еврейский
137:1עַל נַהֲרוֹת בָּבֶל, שָׁם יָשַׁבְנוּ גַּם־בָּכִינוּ; בְּזָכְרֵנוּ, אֶת־צִיּוֹן׃
137:2עַל־עֲרָבִים בְּתוֹכָהּ; תָּלִינוּ, כִּנֹּרוֹתֵינוּ:
137:3כִּי שָׁם שְׁאֵלוּנוּ שׁוֹבֵינוּ דִּבְרֵי־שִׁיר וְתוֹלָלֵינוּ שִׂמְחָה; שִׁירוּ לָנוּ, מִשִּׁיר צִיּוֹן׃
137:4אֵיךְ, נָשִׁיר אֶת־שִׁיר־יְהוָה; עַל, אַדְמַת נֵכָר׃
137:5אִם־אֶשְׁכָּחֵךְ יְרוּשָׁלִָם, תִּשְׁכַּח יְמִינִי׃
137:6תִּדְבַּק־לְשׁוֹנִי לְחִכִּי אִם־לֹא אֶזְכְּרֵכִי אִם־לֹא אַעֲלֶה אֶת־יְרוּשָׁלִַם; עַל, רֹאשׁ שִׂמְחָתִי׃
137:7זְכֹר יְהוָה לִבְנֵי אֱדוֹם, אֵת יוֹם יְרוּשָׁלִָם הָאֹמְרִים עָרוּ עָרוּ; עַד, הַיְסוֹד בָּהּ׃
137:8בַּת־בָּבֶל, הַשְּׁדוּדָה אַשְׁרֵי שֶׁיְשַׁלֶּם־לָךְ; אֶת־גְּמוּלֵךְ, שֶׁגָּמַלְתְּ לָנוּ׃
137:9אַשְׁרֵי שֶׁיֹּאחֵז וְנִפֵּץ אֶת־עֹלָלַיִךְ, אֶל־הַסָּלַע׃
137:1 Над річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!
137:2 На вербах у ньому повісили ми свої арфи,
137:3 співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень!
137:4 Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?
137:5 Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!
137:6 Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам́ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!…
137:7 Пам́ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!…
137:8 Вавилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!
137:9 Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!…
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible