поклоню́ся ко хра́му свято́му Твоему́ и исповѣ́мся и́мени Твоему́ о ми́лости Твое́й и и́стинѣ Твое́й, я́ко возвели́чилъ еси́ надъ всѣ́мъ и́мя Твое́ свято́е.

Въ о́ньже а́ще де́нь призову́ Тя, ско́ро услы́ши мя́: умно́жиши мя́ въ души́ мое́й си́лою Твое́ю.

Да исповѣ́дятся Тебѣ́, Го́споди, вси́ ца́рiе зе́мстiи, я́ко услы́шаша вся́ глаго́лы у́стъ Твои́хъ:

и да воспою́тъ въ путе́хъ Госпо́днихъ, я́ко ве́лiя сла́ва Госпо́дня:

я́ко высо́къ Госпо́дь, и смире́нныя призира́етъ, и высо́кая издале́ча вѣ́сть.

А́ще пойду́ посредѣ́ ско́рби, живи́ши мя́: на гнѣ́въ вра́гъ мои́хъ просте́рлъ еси́ ру́ку Твою́, и спасе́ мя десни́ца Твоя́.

Госпо́дь возда́стъ за мя́: Го́споди, ми́лость Твоя́ во вѣ́къ: дѣ́лъ руку́ Твое́ю не пре́зри.

Украинский (Огієнко)

^138:1 Давидів.
Прославляю Тебе цілим серцем своїм, перед богами співаю Тобі!

^138:2 Вклоняюсь до храму святого Твого, і славлю імення Твоє за Твоє милосердя й за правду Твою, бо звеличив Ти був над усе Своє Ймення та слово Своє!

^138:3 Удень, як взиваю, почуєш мене, підбадьорюєш силою душу мою!

^138:4 Усі земні царі прославлять Тебе, Господи, будуть, бо почують вони слово уст Твоїх,

^138:5 і будуть співати про Господні дороги, бо слава Господня велика,

^138:6 бо високий Господь, але бачить низького, а гордого Він пізнає іздалека!

^138:7 Якщо серед тісноти піду, Ти оживиш мене, на лютість моїх ворогів пошлеш руку Свою, і правиця Твоя допоможе мені,

^138:8 для мене Господь оце виконає!
Твоя милість, о Господи, вічна, чинів Своєї руки не полиш!

Латинский (Nova Vulgata)

^138:1 David. Confitebor tibi, Domine, in toto corde meo, quoniam audisti verba oris mei. In conspectu angelorum psallam tibi,

^138:2 adorabo ad templum sanctum tuum; et confitebor nomini tuo propter misericordiam tuam et veritatem tuam, quoniam magnificasti super omne nomen eloquium tuum.

^138:3 In quacumque die invocavero te, exaudi me; multiplicabis in anima mea virtutem.

^138:4 Confitebuntur tibi, Domine, omnes reges terrae, quia audierunt eloquia oris tui.

^138:5 Et cantabunt vias Domini, quoniam magna est gloria Domini;

^138:6 quoniam excelsus Dominus et humilem respicit et superbum a longe cognoscit.

^138:7 Si ambulavero in medio tribulationis, vivificabis me; et contra iram inimicorum meorum extendes manum tuam, et salvum me faciet dextera tua.

^138:8 Dominus perficiet pro me; Domine, misericordia tua in saeculum: opera manuum tuarum ne despicias.

Таджикский

Языки

Таронаи Довуд. Бо тамоми дилам Туро сипос хоҳам гуфт; дар рӯ ба рӯи худоён зӯрмандон Туро хоҳам сароид.

Сӯи қасри покгоҳи Ту саҷда хоҳам кард, ва номи Туро барои меҳру вафои Ту ва барои ростии Ту ҷалол хоҳам дод сипос хоҳам гуфт; зеро номи Худ ва сухани Худро аз ҳар чиз бузург кардаӣ.

Дар рӯзе ки Туро хондам, ба ман ҷавоб додӣ, қувватро дар ҷонам афзун кардӣ.

Туро, эй Парвардигор, ҳамаи подшоҳони замин ҷалол хоҳанд дод сипос хоҳанд гуфт, вақте ки суханони даҳони Туро бишнаванд,

Ва роҳҳои Парвардигорро хоҳанд сароид, зеро ҷалоли Парвардигор бузург аст.

Ҳарчанд Парвардигор баланд аст, ба замин назар мекунад, ва ҳавобаландро аз дур мешиносад.

Агарчи андаруни тангӣ роҳ меравам, маро зинда хоҳӣ гардонд; бар хашми душманонам дасти Худро равона хоҳӣ кард, ва дасти рости Ту маро наҷот хоҳад дод.

Парвардигор ба ҷойи нафъи ман анҷом хоҳад дод. Парвардигоро! Меҳру вафои Ту ҷовидонист; кори дастҳои Худро тарк накун.