Скрыть
142:0
142:4
142:9
142:12
Церковнославянский (рус)
Псало́мъ Дави́ду, егда́ гоня́ше его́ Авессало́мъ сы́нъ его́.
Го́споди, услы́ши моли́тву мою́, внуши́ моле́нiе мое́ во и́стинѣ Тво­е́й, услы́ши мя́ въ пра́вдѣ Тво­е́й:
и не вни́ди въ су́дъ съ рабо́мъ Тво­и́мъ, я́ко не оправди́т­ся предъ Тобо́ю вся́къ живы́й.
Я́ко погна́ вра́гъ ду́шу мою́: смири́лъ е́сть въ зе́млю живо́тъ мо́й: посади́лъ мя́ е́сть въ те́мныхъ, я́ко ме́ртвыя вѣ́ка.
И уны́ во мнѣ́ ду́хъ мо́й, во мнѣ́ смяте́ся се́рдце мое́.
Помяну́хъ дни́ дре́внiя, по­учи́хся во всѣ́хъ дѣ́лѣхъ Тво­и́хъ, въ творе́нiихъ руку́ Твое́ю по­уча́хся.
Воздѣ́хъ къ Тебѣ́ ру́цѣ мо­и́: душа́ моя́ я́ко земля́ безво́дная Тебѣ́.
Ско́ро услы́ши мя́, Го́споди, изчезе́ ду́хъ мо́й: не от­врати́ лица́ Тво­его́ от­ мене́, и уподо́блюся низходя́щымъ въ ро́въ.
Слы́шану сотвори́ мнѣ́ зау́тра ми́лость Твою́, я́ко на Тя́ упова́хъ: скажи́ мнѣ́, Го́споди, пу́ть, въ о́ньже пойду́, я́ко къ Тебѣ́ взя́хъ ду́шу мою́.
Изми́ мя от­ вра́гъ мо­и́хъ, Го́споди, къ Тебѣ́ при­­бѣго́хъ.
Научи́ мя твори́ти во́лю Твою́, я́ко Ты́ еси́ Бо́гъ мо́й: Ду́хъ Тво́й благі́й наста́витъ мя́ на зе́млю пра́ву.
И́мене Тво­его́ ра́ди, Го́споди, живи́ши мя́ пра́вдою Тво­е́ю: изведе́ши от­ печа́ли ду́шу мою́:
и ми́лостiю Тво­е́ю потреби́ши враги́ моя́ и погуби́ши вся́ стужа́ющыя души́ мо­е́й: я́ко а́зъ ра́бъ Тво́й е́смь.
Рус. (Аверинцев)
Псалом Давидов. Господи, услыши молитву мою, вонми молению моему, в верности Твоей ответствуй мне, в правде Твоей!
Но не входи в суд с рабом Твоим, ибо не оправдается пред Тобой никто из живых!
Ибо теснит враг душу мою, втаптывает во прах жизнь мою, ввергает меня во тьму, как умерших в давние дни;
и уныл во мне дух мой, цепенеет во мне сердце мое.
Вспоминаю давние дни, рассуждаю о всех делах Твоих, мыслю о действиях руки Твоей,
простираю к Тебе руки мои: душа моя – безводная земля, жаждет она Тебя! (Села!)
Скоро, Господи, услышь меня! Изнемогает дух мой. Не отврати лица Твоего от меня, да не уподоблюсь тем, кто сходит во гроб.
Открой мне поутру милость Твою, ибо на Тебя – упование мое. Укажи мне путь, которым мне идти, ибо к Тебе возношу душу мою.
От врагов моих, Господи, избавь меня! В Тебе – прибежище мое.
Научи меня творить волю Твою, ибо Ты – Бог мой! Дух Твой благий да ведет меня на долы ровной стези.
Господи, имени ради Твоего оживотвори меня! Правды ради Твоей выведи из уныния душу мою,
и по милости Твоей истреби врагов моих, и погуби всех утесняющих душу мою, ибо я – раб Твой.
Украинский (Огієнко)
143:1 Псалом Давидів.
Господи, вислухай молитву мою, почуй благання моє в Своїй вірності, у правді Своїй обізвися до мене!
143:2 і на суд не вступай із рабом Своїм, бо жоден живий перед обличчям Твоїм справедливим не буде!
143:3 Бо неприятель переслідує душу мою, топче живую мою до землі…
Посадив мене в темряву, як мерців цього світу!
143:4 Омліває мій дух у мені, кам́яніє в нутрі моїм серце моє…
143:5 Я згадую дні стародавні, над усіми Твоїми чинами роздумую, говорю про діла Твоїх рук.
143:6 Я руки свої простягаю до Тебе, душа моя прагне Тебе, як води пересохла земля!
Села.
143:7 Поспіши мене вислухати, Господи, дух мій кінчається!
Не ховай Ти від мене обличчя Свого, і нехай я не буду подібний до тих, хто сходить до гробу!
143:8 Об́яви мені вранці Своє милосердя, бо на Тебе надіюсь, повідом Ти мене про дорогу, якою я маю ходити, бо до Тебе підношу я душу свою!
143:9 Урятуй мене, Господи, від моїх ворогів, бо до Тебе вдаюся!
143:10 Навчи мене волю чинити Твою, бо Ти Бог мій, добрий Дух Твій нехай попровадить мене по рівній землі!
143:11 Ради Ймення Свого, о Господи, оживи мене, Своєю правдою виведи душу мою від недолі!
143:12 А в Своїм милосерді понищ моїх ворогів, і вигуби всіх, хто ненавидить душу мою, бо я раб Твій!
143:1Ein Lied Davids.

HERR, höre mein Gebet,
achte auf meine Bitte!
Du bist treu und gerecht;
darum höre mich und hilf mir!

143:2HERR, zieh mich nicht vor dein Gericht;
denn vor dir kann kein Mensch bestehen!
143:3Mein Feind verfolgt mich,
er wirft mich zu Boden, um mich zu zertreten;
er stößt mich in die Dunkelheit,
zu denen, die schon lange tot sind.
143:4Ich habe allen Mut verloren,
mit meiner Kraft bin ich am Ende.
143:5Ich erinnere mich an früher,
an alles, was du damals vollbracht hast;
ich denke über deine Taten nach.
143:6Betend strecke ich die Hände zu dir aus
und warte sehnsüchtig auf deine Hilfe,
wie ein ausgedörrtes Land auf Regen wartet.
143:7HERR, erhöre mich bald,
ich kann nicht mehr!
Verbirg dich doch nicht vor mir,
sonst ist es um mein Leben geschehen!
143:8Frühmorgens sage mir deine Güte zu,
denn ich setze mein Vertrauen auf dich.
Zeig mir den rechten Weg;
auf dich richte ich Herz und Sinn.
143:9HERR, rette mich vor meinen Feinden;
bei dir bin ich in Sicherheit.
143:10Hilf mir, nach deinem Willen zu leben;
denn du bist mein Gott!
Gib mir deinen guten Geist,
dass er mich führe auf sicherem Grund!
143:11HERR, mach deinem Namen Ehre
und erhalte mich am Leben!
In deiner Treue befrei mich aus der Not!
143:12Ich rechne mit deiner Güte;
vernichte doch meine Feinde,
vertilge alle, die mir ans Leben wollen;
denn ich gehöre dir!
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible