Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Псалтирь

 
  • Псало́мъ Дави́ду, къ голiа́ѳу.
  • Благослове́нъ Госпо́дь Бо́гъ мо́й, науча́яй ру́цѣ мо­и́ на ополче́нiе, пе́рсты моя́ на бра́нь.
  • Ми́лость моя́ и при­­бѣ́жище мое́, засту́пникъ мо́й и изба́витель мо́й, защи́титель мо́й, и на него́ упова́хъ: повину́яй лю́ди моя́ подъ мя́.
  • Го́споди, что́ е́сть человѣ́къ, я́ко позна́л­ся еси́ ему́? или́ сы́нъ человѣ́чь, я́ко вмѣня́еши его́?
  • Человѣ́къ суетѣ́ уподо́бися: дні́е его́ я́ко сѣ́нь прехо́дятъ.
  • Го́споди, преклони́ небеса́, и сни́ди: косни́ся гора́мъ, и воз­дымя́т­ся:
  • блесни́ мо́лнiю, и разжене́ши я́: посли́ стрѣ́лы твоя́, и смяте́ши я́.
  • Посли́ ру́ку твою́ съ высоты́, изми́ мя и изба́ви мя́ от­ во́дъ мно́гихъ, изъ руки́ сыно́въ чужди́хъ,
  • и́хже уста́ глаго́лаша суету́, и десни́ца и́хъ десни́ца непра́вды.
  • Бо́же, пѣ́снь но́ву воспою́ тебѣ́, во псалти́ри десятостру́н­нѣмъ пою́ тебѣ́:
  • даю́щему спасе́нiе царе́мъ, избавля́ющему Дави́да раба́ сво­его́ от­ меча́ лю́та.
  • Изба́ви мя́ и изми́ мя изъ руки́ сыно́въ чужди́хъ, и́хже уста́ глаго́лаша суету́, и десни́ца и́хъ десни́ца непра́вды:
  • и́хже сы́нове и́хъ я́ко новосажде́нiя водруже́ная въ ю́ности сво­е́й, дще́ри и́хъ удо́брены, пре­укра́шены я́ко подо́бiе хра́ма:
  • храни́лища и́хъ испо́лнена, от­рыга́ющая от­ сего́ въ сiе́: о́вцы и́хъ многопло́дны, мно́жащыяся во исхо́дищихъ сво­и́хъ: воло́ве и́хъ то́лсти:
  • нѣ́сть паде́нiя опло́ту, ниже́ прохо́да, ниже́ во́пля въ сто́гнахъ и́хъ.
  • Ублажи́ша лю́ди, и́мже сiя́ су́ть: блаже́ни лю́дiе, и́мже Госпо́дь Бо́гъ и́хъ.
  • Благословен Господь, твердыня моя, научающий руки мои битве и персты мои брани,
  • милость моя и ограждение мое, прибежище мое и Избавитель мой, щит мой, – и я на Него уповаю; Он подчиняет мне народ мой.
  • Господи! что есть человек, что Ты знаешь о нем, и сын человеческий, что обращаешь на него внимание?
  • Человек подобен дуновению; дни его – как уклоняющаяся тень.
  • Господи! Приклони небеса Твои и сойди; коснись гор, и воздымятся;
  • блесни молниею и рассей их; пусти стрелы Твои и расстрой их;
  • простри с высоты руку Твою, избавь меня и спаси меня от вод многих, от руки сынов иноплеменных,
  • которых уста говорят суетное и которых десница – десница лжи.
  • Боже! новую песнь воспою Тебе, на десятиструнной псалтири воспою Тебе,
  • дарующему спасение царям и избавляющему Давида, раба Твоего, от лютого меча.
  • Избавь меня и спаси меня от руки сынов иноплеменных, которых уста говорят суетное и которых десница – десница лжи.
  • Да будут сыновья наши, как разросшиеся растения в их молодости; дочери наши – как искусно изваянные столпы в чертогах.
  • Да будут житницы наши полны, обильны всяким хлебом; да плодятся овцы наши тысячами и тьмами на пажитях наших;
  • да будут волы наши тучны; да не будет ни расхищения, ни пропажи, ни воплей на улицах наших.
  • Блажен народ, у которого это есть. Блажен народ, у которого Господь есть Бог.
  • مزمور لداود. يا رب اسمع صلاتي واصغ الى تضرعاتي. بامانتك استجب لي بعدلك.

  • ولا تدخل في المحاكمة مع عبدك فانه لن يتبرر قدامك حيّ.

  • لان العدو قد اضطهد نفسي سحق الى الارض حياتي. اجلسني في الظلمات مثل الموتى منذ الدهر.

  • اعيت فيّ روحي. تحيّر في داخلي قلبي.

  • تذكرت ايام القدم لهجت بكل اعمالك بصنائع يديك اتأمل.

  • بسطت اليك يدي نفسي نحوك كارض يابسة. سلاه

  • اسرع اجبني يا رب. فنيت روحي لا تحجب وجهك عني فاشبه الهابطين في الجب.

  • اسمعني رحمتك في الغداة لاني عليك توكلت. عرفني الطريق التي اسلك فيها لاني اليك رفعت نفسي.

  • انقذني من اعدائي يا رب اليك التجأت.

  • علّمني ان اعمل رضاك لانك انت الهي. روحك الصالح يهديني في ارض مستوية.

  • من اجل اسمك يا رب تحييني. بعدلك تخرج من الضيق نفسي.

  • وبرحمتك تستأصل اعدائي وتبيد كل مضايقي نفسي لاني انا عبدك

  • 144:1 Давидів.
    Благословенний Господь, моя скеля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни!
  • 144:2 Він моє милосердя й твердиня моя, фортеця моя та моя охорона мені, Він мій щит, і я до Нього вдаюся, Він мій народ підбиває під мене!
  • 144:3 Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього?
  • 144:4 Людина стала до пари подібна, її дні як та тінь проминуща!
  • 144:5 Господи, нахили Своє небо, й зійди, доторкнися до гір, і вони задимують!
  • 144:6 Заблищи блискавицею, й їх розпорош, пошли Свої стріли, і їх побентеж!
  • 144:7 Пошли з висоти Свою руку, й мене порятуй, і визволь мене з вод великих, від руки чужинців,
  • 144:8 що їхні уста промовляють неправду, а їхня правиця правиця зрадлива!
  • 144:9 Боже, я пісню нову заспіваю Тобі, на арфі десятиструнній заграю Тобі,
  • 144:10 що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча!
  • 144:11 Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинців, що їхні уста промовляють марноту, а їхня правиця правиця зрадлива,
  • 144:12 щоб були сини наші, немов саджанці, виплекані в їхній молодості, наші дочки немов ті наріжні стовпи, витесані на окрасу палати!
  • 144:13 Повні наші комори, вони видають найрізніше, котяться тисячами наші вівці та кози, десятками тисяч по наших подвір́ях розплоджуються!
  • 144:14 Ситі наші бики, немає пригод і немає хвороби, і на вулицях наших нема нарікань!
  • 144:15 Блаженний народ, що йому так ведеться, блаженний народ, що Господь йому Бог!