Скрыть
Псалом 143 
143:0
143:6
143:8
143:11
Псалом 144 
144:0
144:2
144:5
144:6
144:7
144:10
144:12
144:17
144:21
Псалом 145 
145:0
145:2
Псалом 146 
146:0
146:7
146:10
Псалом 147 
147:0
147:1
147:2
147:4
147:6
Псалом 148 
148:0
148:3
148:6
148:7
148:9
148:10
148:12
Псалом 149 
149:0
149:3
149:8
Псалом 150 
150:0
150:2
150:5
Церковнославянский (рус)
Псало́мъ Дави́ду, къ голiа́ѳу.
Благослове́нъ Госпо́дь Бо́гъ мо́й, науча́яй ру́цѣ мо­и́ на ополче́нiе, пе́рсты моя́ на бра́нь.
Ми́лость моя́ и при­­бѣ́жище мое́, засту́пникъ мо́й и изба́витель мо́й, защи́титель мо́й, и на Него́ упова́хъ: повину́яй лю́ди моя́ подъ мя́.
Го́споди, что́ е́сть человѣ́къ, я́ко позна́л­ся еси́ ему́? Или́ сы́нъ человѣ́чь, я́ко вмѣня́еши его́?
Человѣ́къ суетѣ́ уподо́бися: дні́е его́ я́ко сѣ́нь прехо́дятъ.
Го́споди, преклони́ небеса́, и сни́ди: косни́ся гора́мъ, и воз­дымя́т­ся:
блесни́ мо́лнiю, и разжене́ши я́: посли́ стрѣ́лы Твоя́, и смяте́ши я́.
Посли́ ру́ку Твою́ съ высоты́, изми́ мя и изба́ви мя́ от­ во́дъ мно́гихъ, изъ руки́ сыно́въ чужди́хъ,
и́хже уста́ глаго́лаша суету́, и десни́ца и́хъ десни́ца непра́вды.
Бо́же, пѣ́снь но́ву воспою́ Тебѣ́, во псалти́ри десятостру́н­нѣмъ пою́ Тебѣ́:
даю́щему спасе́нiе царе́мъ, избавля́ющему Дави́да раба́ Сво­его́ от­ меча́ лю́та.
Изба́ви мя́ и изми́ мя изъ руки́ сыно́въ чужди́хъ, и́хже уста́ глаго́лаша суету́, и десни́ца и́хъ десни́ца непра́вды:
и́хже сы́нове и́хъ я́ко новосажде́нiя водруже́ная въ ю́ности сво­е́й, дще́ри и́хъ удо́брены, пре­укра́шены я́ко подо́бiе хра́ма:
храни́лища и́хъ испо́лнена, от­рыга́ющая от­ сего́ въ сiе́: о́вцы и́хъ многопло́дны, мно́жащыяся во исхо́дищихъ сво­и́хъ: воло́ве и́хъ то́лсти:
нѣ́сть паде́нiя опло́ту, ниже́ прохо́да, ниже́ во́пля въ сто́гнахъ и́хъ.
Ублажи́ша лю́ди, и́мже сiя́ су́ть: блаже́ни лю́дiе, и́мже Госпо́дь Бо́гъ и́хъ.
Хвала́ Дави́ду.
Вознесу́ Тя, Бо́же мо́й, Царю́ мо́й, и благословлю́ и́мя Твое́ въ вѣ́къ и въ вѣ́къ вѣ́ка.
На вся́къ де́нь благословлю́ Тя, и восхвалю́ и́мя Твое́ въ вѣ́къ и въ вѣ́къ вѣ́ка.
Ве́лiй Госпо́дь и хва́ленъ зѣло́, и вели́чiю Его́ нѣ́сть конца́.
Ро́дъ и ро́дъ восхва́лятъ дѣла́ Твоя́ и си́лу Твою́ воз­вѣстя́тъ:
великолѣ́пiе сла́вы святы́ни Тво­ея́ воз­глаго́лютъ и чудеса́ Твоя́ повѣ́дятъ:
и си́лу стра́шныхъ Тво­и́хъ реку́тъ и вели́чiе Твое́ повѣ́дятъ:
па́мять мно́же­ст­ва бла́гости Тво­ея́ от­ры́гнутъ и пра́вдою Тво­е́ю воз­ра́дуют­ся.
Ще́дръ и ми́лостивъ Госпо́дь, долготерпѣли́въ и многоми́лостивъ.
Бла́гъ Госпо́дь вся́ческимъ, и щедро́ты Его́ на всѣ́хъ дѣ́лѣхъ Его́.
Да исповѣ́дят­ся Тебѣ́, Го́споди, вся́ дѣла́ Твоя́, и преподо́бнiи Тво­и́ да благословя́тъ Тя́:
сла́ву ца́р­ст­вiя Тво­его́ реку́тъ и си́лу Твою́ воз­глаго́лютъ,
сказа́ти сыново́мъ человѣ́ческимъ си́лу Твою́ и сла́ву великолѣ́пiя ца́р­ст­вiя Тво­его́.
Ца́р­ст­во Твое́ ца́р­ст­во всѣ́хъ вѣко́въ, и влады́че­с­т­во Твое́ во вся́комъ ро́дѣ и ро́дѣ. *Вѣ́ренъ Госпо́дь во всѣ́хъ словесѣ́хъ Сво­и́хъ и преподо́бенъ во всѣ́хъ дѣ́лѣхъ Сво­и́хъ.
Утвержда́етъ Госпо́дь вся́ низпа́да­ю­щыя и воз­ставля́етъ вся́ низве́ржен­ныя.
О́чи всѣ́хъ на Тя́ упова́ютъ, и Ты́ дае́ши и́мъ пи́щу во благовре́менiи:
от­верза́еши ты́ ру́ку Твою́ и исполня́еши вся́кое живо́тно благоволе́нiя.
Пра́веднъ Госпо́дь во всѣ́хъ путе́хъ Сво­и́хъ и преподо́бенъ во всѣ́хъ дѣ́лѣхъ Сво­и́хъ.
Бли́зъ Госпо́дь всѣ́мъ при­­зыва́ющымъ Его́, всѣ́мъ при­­зыва́ющымъ Его́ во и́стинѣ:
во́лю боя́щихся Его́ сотвори́тъ, и моли́тву и́хъ услы́шитъ, и спасе́тъ я́.
Храни́тъ Госпо́дь вся́ лю́бящыя Его́, и вся́ грѣ́шники потреби́тъ.
Хвалу́ Госпо́дню воз­глаго́лютъ уста́ моя́: и да благослови́тъ вся́ка пло́ть и́мя свято́е Его́ въ вѣ́къ и въ вѣ́къ вѣ́ка.
Аллилу́iа, Агге́а и Заха́рiи.
Хвали́, душе́ моя́, Го́спода:
восхвалю́ Го́спода въ животѣ́ мо­е́мъ, пою́ Бо́гу мо­ему́, до́ндеже е́смь.
Не надѣ́йтеся на кня́зи, на сы́ны человѣ́ческiя, въ ни́хже нѣ́сть спасе́нiя.
Изы́детъ ду́хъ его́, и воз­врати́т­ся въ зе́млю свою́: въ то́й де́нь поги́бнутъ вся́ помышле́нiя его́.
Блаже́нъ, ему́же Бо́гъ Иа́ковль помо́щникъ его́, упова́нiе его́ на Го́спода Бо́га сво­его́,
сотво́ршаго не́бо и зе́млю, мо́ре, и вся́, я́же въ ни́хъ: храня́щаго и́стину въ вѣ́къ,
творя́щаго су́дъ оби́димымъ, даю́щаго пи́щу а́лчущымъ. Госпо́дь рѣши́тъ окова́н­ныя:
Госпо́дь умудря́етъ слѣпцы́: Госпо́дь воз­во́дитъ низве́ржен­ныя: Госпо́дь лю́битъ пра́ведники.
Госпо́дь храни́тъ при­­ше́лцы, си́ра и вдову́ прiи́метъ, и пу́ть грѣ́шныхъ погуби́тъ.
Воцари́т­ся Госпо́дь во вѣ́къ, Бо́гъ тво́й, Сiо́не, въ ро́дъ и ро́дъ.
Аллилу́iа.
Хвали́те Го́спода, я́ко бла́гъ псало́мъ: Богови на́­шему да услади́т­ся хвале́нiе.
Зи́ждай Иерусали́ма Госпо́дь: разсѣ́янiя Изра́илева собере́тъ:
изцѣля́яй сокруше́н­ныя се́рдцемъ и обязу́яй сокруше́нiя и́хъ:
изчита́яй мно́же­с­т­во звѣ́здъ, и всѣ́мъ и́мъ имена́ нарица́яй.
Ве́лiй Госпо́дь на́шъ, и ве́лiя крѣ́пость Его́, и ра́зума Его́ нѣ́сть числа́.
Прiе́мляй кро́ткiя Госпо́дь, смиря́яй же грѣ́шники до земли́.
Начни́те Го́сподеви во исповѣ́данiи, по́йте Богови на́­шему въ гу́слехъ:
одѣва́ющему не́бо о́блаки, уготовля́ющему земли́ до́ждь: прозяба́ющему на гора́хъ траву́ и зла́къ на слу́жбу человѣ́комъ:
даю́щему ското́мъ пи́щу и́хъ, и птенце́мъ вра́новымъ при­­зыва́ющымъ Его́.
Не въ си́лѣ ко́нстѣй восхо́щетъ, ниже́ въ лы́стѣхъ му́жескихъ благоволи́тъ:
благоволи́тъ Госпо́дь въ боя́щихся Его́ и во упова́ющихъ на ми́лость Его́.
Аллилу́iа, Агге́а и Заха́рiи.
Похвали́, Иерусали́ме, Го́спода, хвали́ Бо́га тво­его́, Сiо́не:
я́ко укрѣпи́ вереи́ вра́тъ тво­и́хъ, благослови́ сы́ны твоя́ въ тебѣ́.
Полага́яй предѣ́лы твоя́ ми́ръ, и ту́ка пшени́чна насыща́яй тя́:
посыла́яй сло́во Свое́ земли́, до ско́рости тече́тъ сло́во Его́,
даю́щаго снѣ́гъ сво́й я́ко во́лну, мглу́ я́ко пе́пелъ посыпа́ющаго,
мета́ющаго го́лоть Сво́й я́ко хлѣ́бы: проти́ву лица́ мра́за Его́ кто́ посто­и́тъ?
По́слетъ сло́во Свое́, и иста́етъ я́: дхне́тъ ду́хъ Его́, и потеку́тъ во́ды.
Возвѣща́яй сло́во Свое́ Иа́кову, оправда́нiя и судьбы́ Своя́ Изра́илеви:
не сотвори́ та́ко вся́кому язы́ку, и судьбы́ Своя́ не яви́ и́мъ.
Аллилу́iа, Агге́а и Заха́рiи.
Хвали́те Го́спода съ небе́съ, хвали́те Его́ въ вы́шнихъ.
Хвали́те Его́ вси́ А́нгели Его́: хвали́те Его́, вся́ си́лы Его́.
Хвали́те Его́, со́лнце и луна́: хвали́те Его́ вся́ звѣ́зды и свѣ́тъ.
Хвали́те Его́, небеса́ небе́съ и вода́, я́же превы́ше небе́съ.
Да восхва́лятъ и́мя Госпо́дне: я́ко То́й рече́, и бы́ша: То́й повелѣ́, и созда́шася.
Поста́ви я́ въ вѣ́къ и въ вѣ́къ вѣ́ка: повелѣ́нiе положи́, и не ми́мо и́детъ.
Хвали́те Го́спода от­ земли́, змі́еве и вся́ бе́здны:
о́гнь, гра́дъ, снѣ́гъ, го́лоть, ду́хъ бу́ренъ, творя́щая сло́во Его́:
го́ры и вси́ хо́лми, древа́ плодоно́сна и вси́ ке́дри:
звѣ́рiе и вси́ ско́ти, га́ди и пти́цы перна́ты:
ца́рiе зе́мстiи и вси́ лю́дiе, кня́зи и вси́ судiи́ зе́мстiи:
ю́ноши и дѣ́вы, ста́рцы съ ю́нотами.
Да восхва́лятъ и́мя Госпо́дне: я́ко воз­несе́ся и́мя Того́ еди́наго, исповѣ́данiе Его́ на земли́ и на небеси́.
И воз­несе́тъ ро́гъ люді́й Сво­и́хъ: пѣ́снь всѣ́мъ преподо́бнымъ Его́, сыново́мъ Изра́илевымъ, лю́демъ при­­ближа́ющымся Ему́.
Аллилу́iа.
Воспо́йте Го́сподеви пѣ́снь но́ву: хвале́нiе Его́ въ це́ркви преподо́бныхъ.
Да воз­весели́т­ся Изра́иль о сотво́ршемъ его́, и сы́нове Сiо́ни воз­ра́дуют­ся о Цари́ сво­е́мъ.
Да восхва́лятъ и́мя Его́ въ ли́цѣ, въ тимпа́нѣ и псалти́ри да пою́тъ Ему́.
Я́ко благоволи́тъ Госпо́дь въ лю́дехъ Сво­и́хъ, и воз­несе́тъ кро́ткiя во спасе́нiе.
Восхва́лят­ся преподо́бнiи во сла́вѣ и воз­ра́дуют­ся на ло́жахъ сво­и́хъ.
Возноше́нiя Бо́жiя въ горта́ни и́хъ, и мечи́ обою́ду остры́ въ рука́хъ и́хъ:
сотвори́ти от­мще́нiе во язы́цѣхъ, обличе́нiя въ лю́дехъ:
связа́ти цари́ и́хъ пу́ты, и сла́вныя и́хъ ручны́ми око́вы желѣ́зными:
сотвори́ти въ ни́хъ су́дъ напи́санъ. Сла́ва сiя́ бу́детъ всѣ́мъ преподо́бнымъ Его́.
Аллилу́iа.
Хвали́те Бо́га во святы́хъ Его́, хвали́те Его́ во утверже́нiи си́лы Его́:
хвали́те Его́ на си́лахъ {въ си́лахъ} Его́, хвали́те Его́ по мно́же­ст­ву вели́че­ст­вiя Его́:
хвали́те Его́ во гла́сѣ тру́бнѣмъ, хвали́те Его́ во псалти́ри и гу́слехъ:
хвали́те Его́ въ тимпа́нѣ и ли́цѣ, хвали́те Его́ во стру́нахъ и орга́нѣ:
хвали́те Его́ въ кимва́лѣхъ доброгла́сныхъ, хвали́те Его́ въ кимва́лѣхъ восклица́нiя.
Вся́кое дыха́нiе да хва́литъ Го́спода.
Еврейский
144:1לְדָוִד
בָּרוּךְ יְהוָה צוּרִי, הַמְלַמֵּד יָדַי לַקְרָב; אֶצְבְּעוֹתַי, לַמִּלְחָמָה׃
144:2חַסְדִּי וּמְצוּדָתִי מִשְׂגַּבִּי וּמְפַלְטִי לִי מָגִנִּי וּבוֹ חָסִיתִי; הָרוֹדֵד עַמִּי תַחְתָּי׃
144:3יְהוָה, מָה־אָדָם וַתֵּדָעֵהוּ; בֶּן־אֱנוֹשׁ, וַתְּחַשְּׁבֵהוּ׃
144:4אָדָם לַהֶבֶל דָּמָה; יָמָיו, כְּצֵל עוֹבֵר׃
144:5יְהוָה הַט־שָׁמֶיךָ וְתֵרֵד; גַּע בֶּהָרִים וְיֶעֱשָׁנוּ׃
144:6בְּרוֹק בָּרָק וּתְפִיצֵם; שְׁלַח חִצֶּיךָ, וּתְהֻמֵּם׃
144:7שְׁלַח יָדֶיךָ, מִמָּרוֹם פְּצֵנִי וְהַצִּילֵנִי מִמַּיִם רַבִּים; מִיַּד, בְּנֵי נֵכָר׃
144:8אֲשֶׁר פִּיהֶם דִּבֶּר־שָׁוְא; וִימִינָם, יְמִין שָׁקֶר׃
144:9אֱלֹהִים, שִׁיר חָדָשׁ אָשִׁירָה לָּךְ; בְּנֵבֶל עָשׂוֹר, אֲזַמְּרָה־לָּךְ׃
144:10הַנּוֹתֵן תְּשׁוּעָה, לַמְּלָכִים הַפּוֹצֶה אֶת־דָּוִד עַבְדּוֹ, מֵחֶרֶב רָעָה׃
144:11פְּצֵנִי וְהַצִּילֵנִי מִיַּד בְּנֵי־נֵכָר אֲשֶׁר פִּיהֶם דִּבֶּר־שָׁוְא; וִימִינָם, יְמִין שָׁקֶר׃
144:12אֲשֶׁר בָּנֵינוּ כִּנְטִעִים מְגֻדָּלִים בִּנְעוּרֵיהֶם בְּנוֹתֵינוּ כְזָוִיֹּת; מְחֻטָּבוֹת, תַּבְנִית הֵיכָל׃
144:13מְזָוֵינוּ מְלֵאִים מְפִיקִים מִזַּן, אֶל־זַן צֹאונֵנוּ מַאֲלִיפוֹת מְרֻבָּבוֹת, בְּחוּצוֹתֵינוּ׃
144:14אַלּוּפֵינוּ, מְסֻבָּלִים אֵין־פֶּרֶץ וְאֵין יוֹצֵאת; וְאֵין צְוָחָה, בִּרְחֹבֹתֵינוּ׃
144:15אַשְׁרֵי הָעָם שֶׁכָּכָה לּוֹ; אַשְׁרֵי הָעָם, שֶׁיֲהוָה אֱלֹהָיו׃
145:1תְּהִלָּה, לְדָוִד
אֲרוֹמִמְךָ אֱלוֹהַי הַמֶּלֶךְ; וַאֲבָרֲכָה שִׁמְךָ, לְעוֹלָם וָעֶד׃
145:2בְּכָל־יוֹם אֲבָרֲכֶךָּ; וַאֲהַלְלָה שִׁמְךָ, לְעוֹלָם וָעֶד׃
145:3גָּדוֹל יְהוָה וּמְהֻלָּל מְאֹד; וְלִגְדֻלָּתוֹ, אֵין חֵקֶר׃
145:4דּוֹר לְדוֹר יְשַׁבַּח מַעֲשֶׂיךָ; וּגְבוּרֹתֶיךָ יַגִּידוּ׃
145:5הֲדַר כְּבוֹד הוֹדֶךָ; וְדִבְרֵי נִפְלְאוֹתֶיךָ אָשִׂיחָה׃
145:6וֶעֱזוּז נוֹרְאֹתֶיךָ יֹאמֵרוּ; וּגְדוּלֹּתֶיךָ (וּגְדוּלָּתְךָ) אֲסַפְּרֶנָּה׃
145:7זֵכֶר רַב־טוּבְךָ יַבִּיעוּ; וְצִדְקָתְךָ יְרַנֵּנוּ׃
145:8חַנּוּן וְרַחוּם יְהוָה; אֶרֶךְ אַפַּיִם, וּגְדָל־חָסֶד׃
145:9טוֹב־יְהוָה לַכֹּל; וְרַחֲמָיו, עַל־כָּל־מַעֲשָׂיו׃
145:10יוֹדוּךָ יְהוָה כָּל־מַעֲשֶׂיךָ; וַחֲסִידֶיךָ, יְבָרֲכוּכָה׃
145:11כְּבוֹד מַלְכוּתְךָ יֹאמֵרוּ; וּגְבוּרָתְךָ יְדַבֵּרוּ׃
145:12לְהוֹדִיעַ לִבְנֵי הָאָדָם גְּבוּרֹתָיו; וּכְבוֹד, הֲדַר מַלְכוּתוֹ׃
145:13מַלְכוּתְךָ, מַלְכוּת כָּל־עֹלָמִים; וּמֶמְשֶׁלְתְּךָ, בְּכָל־דּוֹר וָדוֹר׃
145:14סוֹמֵךְ יְהוָה לְכָל־הַנֹּפְלִים; וְזוֹקֵף, לְכָל־הַכְּפוּפִים׃
145:15עֵינֵי־כֹל אֵלֶיךָ יְשַׂבֵּרוּ; וְאַתָּה נוֹתֵן־לָהֶם אֶת־אָכְלָם בְּעִתּוֹ׃
145:16פּוֹתֵחַ אֶת־יָדֶךָ; וּמַשְׂבִּיעַ לְכָל־חַי רָצוֹן׃
145:17צַדִּיק יְהוָה בְּכָל־דְּרָכָיו; וְחָסִיד, בְּכָל־מַעֲשָׂיו׃
145:18קָרוֹב יְהוָה לְכָל־קֹרְאָיו; לְכֹל אֲשֶׁר יִקְרָאֻהוּ בֶאֱמֶת׃
145:19רְצוֹן־יְרֵאָיו יַעֲשֶׂה; וְאֶת־שַׁוְעָתָם יִשְׁמַע, וְיוֹשִׁיעֵם׃
145:20שׁוֹמֵר יְהוָה אֶת־כָּל־אֹהֲבָיו; וְאֵת כָּל־הָרְשָׁעִים יַשְׁמִיד׃
145:21תְּהִלַּת יְהוָה, יְדַבֶּר־פִּי וִיבָרֵךְ כָּל־בָּשָׂר שֵׁם קָדְשׁוֹ, לְעוֹלָם וָעֶד׃
146:1הַלְלוּ־יָהּ
הַלְלִי נַפְשִׁי, אֶת־יְהוָה׃
146:2אֲהַלְלָה יְהוָה בְּחַיָּי; אֲזַמְּרָה לֵאלֹהַי בְּעוֹדִי׃
146:3אַל־תִּבְטְחוּ בִנְדִיבִים; בְּבֶן־אָדָם שֶׁאֵין לוֹ תְשׁוּעָה׃
146:4תֵּצֵא רוּחוֹ יָשֻׁב לְאַדְמָתוֹ; בַּיּוֹם הַהוּא, אָבְדוּ עֶשְׁתֹּנֹתָיו׃
146:5אַשְׁרֵי, שֶׁאֵל יַעֲקֹב בְּעֶזְרוֹ; שִׂבְרוֹ, עַל־יְהוָה אֱלֹהָיו׃
146:6עֹשֶׂה שָׁמַיִם וָאָרֶץ, אֶת־הַיָּם וְאֶת־כָּל־אֲשֶׁר־בָּם; הַשֹּׁמֵר אֱמֶת לְעוֹלָם׃
146:7עֹשֶׂה מִשְׁפָּט לָעֲשׁוּקִים, נֹתֵן לֶחֶם לָרְעֵבִים; יְהוָה, מַתִּיר אֲסוּרִים׃
146:8יְהוָה פֹּקֵחַ עִוְרִים, יְהוָה זֹקֵף כְּפוּפִים; יְהוָה, אֹהֵב צַדִּיקִים׃
146:9יְהוָה שֹׁמֵר אֶת־גֵּרִים, יָתוֹם וְאַלְמָנָה יְעוֹדֵד; וְדֶרֶךְ רְשָׁעִים יְעַוֵּת׃
146:10יִמְלֹךְ יְהוָה לְעוֹלָם, אֱלֹהַיִךְ צִיּוֹן לְדֹר וָדֹר, הַלְלוּ־יָהּ׃
147:1הַלְלוּ יָהּ כִּי־טוֹב זַמְּרָה אֱלֹהֵינוּ; כִּי־נָעִים נָאוָה תְהִלָּה׃
147:2בּוֹנֵה יְרוּשָׁלִַם יְהוָה; נִדְחֵי יִשְׂרָאֵל יְכַנֵּס׃
147:3הָרֹפֵא לִשְׁבוּרֵי לֵב; וּמְחַבֵּשׁ, לְעַצְּבוֹתָם׃
147:4מוֹנֶה מִסְפָּר לַכּוֹכָבִים; לְכֻלָּם, שֵׁמוֹת יִקְרָא׃
147:5גָּדוֹל אֲדוֹנֵינוּ וְרַב־כֹּחַ; לִתְבוּנָתוֹ, אֵין מִסְפָּר׃
147:6מְעוֹדֵד עֲנָוִים יְהוָה; מַשְׁפִּיל רְשָׁעִים עֲדֵי־אָרֶץ׃
147:7עֱנוּ לַיהוָה בְּתוֹדָה; זַמְּרוּ לֵאלֹהֵינוּ בְכִנּוֹר׃
147:8הַמְכַסֶּה שָׁמַיִם בְּעָבִים, הַמֵּכִין לָאָרֶץ מָטָר; הַמַּצְמִיחַ הָרִים חָצִיר׃
147:9נוֹתֵן לִבְהֵמָה לַחְמָהּ; לִבְנֵי עֹרֵב, אֲשֶׁר יִקְרָאוּ׃
147:10לֹא בִגְבוּרַת הַסּוּס יֶחְפָּץ; לֹא־בְשׁוֹקֵי הָאִישׁ יִרְצֶה׃
147:11רוֹצֶה יְהוָה אֶת־יְרֵאָיו; אֶת־הַמְיַחֲלִים לְחַסְדּוֹ׃
147:12שַׁבְּחִי יְרוּשָׁלִַם אֶת־יְהוָה; הַלְלִי אֱלֹהַיִךְ צִיּוֹן׃
147:13כִּי־חִזַּק בְּרִיחֵי שְׁעָרָיִךְ; בֵּרַךְ בָּנַיִךְ בְּקִרְבֵּךְ׃
147:14הַשָּׂם־גְּבוּלֵךְ שָׁלוֹם; חֵלֶב חִטִּים, יַשְׂבִּיעֵךְ׃
147:15הַשֹּׁלֵחַ אִמְרָתוֹ אָרֶץ; עַד־מְהֵרָה, יָרוּץ דְּבָרוֹ׃
147:16הַנֹּתֵן שֶׁלֶג כַּצָּמֶר; כְּפוֹר, כָּאֵפֶר יְפַזֵּר׃
147:17מַשְׁלִיךְ קַרְחוֹ כְפִתִּים; לִפְנֵי קָרָתוֹ, מִי יַעֲמֹד׃
147:18יִשְׁלַח דְּבָרוֹ וְיַמְסֵם; יַשֵּׁב רוּחוֹ, יִזְּלוּ־מָיִם׃
147:19מַגִּיד דְּבָרוֹ (דְּבָרָיו) לְיַעֲקֹב; חֻקָּיו וּמִשְׁפָּטָיו, לְיִשְׂרָאֵל׃
147:20לֹא עָשָׂה כֵן לְכָל־גּוֹי, וּמִשְׁפָּטִים בַּל־יְדָעוּם, הַלְלוּ־יָהּ׃
148:1הַלְלוּ יָהּ הַלְלוּ אֶת־יְהוָה מִן־הַשָּׁמַיִם; הַלְלוּהוּ, בַּמְּרוֹמִים׃
148:2הַלְלוּהוּ כָל־מַלְאָכָיו; הַלְלוּהוּ, כָּל־צְבָאוֹ (צְבָאָיו)׃
148:3הַלְלוּהוּ שֶׁמֶשׁ וְיָרֵחַ; הַלְלוּהוּ, כָּל־כּוֹכְבֵי אוֹר׃
148:4הַלְלוּהוּ שְׁמֵי הַשָּׁמָיִם; וְהַמַּיִם, אֲשֶׁר מֵעַל הַשָּׁמָיִם׃
148:5יְהַלְלוּ אֶת־שֵׁם יְהוָה; כִּי הוּא צִוָּה וְנִבְרָאוּ׃
148:6וַיַּעֲמִידֵם לָעַד לְעוֹלָם; חָק־נָתַן, וְלֹא יַעֲבוֹר׃
148:7הַלְלוּ אֶת־יְהוָה מִן־הָאָרֶץ; תַּנִּינִים, וְכָל־תְּהֹמוֹת׃
148:8אֵשׁ וּבָרָד שֶׁלֶג וְקִיטוֹר; רוּחַ סְעָרָה, עֹשָׂה דְבָרוֹ׃
148:9הֶהָרִים וְכָל־גְּבָעוֹת; עֵץ פְּרִי, וְכָל־אֲרָזִים׃
148:10הַחַיָּה וְכָל־בְּהֵמָה; רֶמֶשׂ, וְצִפּוֹר כָּנָף׃
148:11מַלְכֵי־אֶרֶץ וְכָל־לְאֻמִּים; שָׂרִים, וְכָל־שֹׁפְטֵי אָרֶץ׃
148:12בַּחוּרִים וְגַם־בְּתוּלוֹת; זְקֵנִים, עִם־נְעָרִים׃
148:13יְהַלְלוּ אֶת־שֵׁם יְהוָה, כִּי־נִשְׂגָּב שְׁמוֹ לְבַדּוֹ; הוֹדוֹ, עַל־אֶרֶץ וְשָׁמָיִם׃
148:14וַיָּרֶם קֶרֶן לְעַמּוֹ תְּהִלָּה לְכָל־חֲסִידָיו, לִבְנֵי יִשְׂרָאֵל עַם־קְרֹבוֹ, הַלְלוּ־יָהּ׃
1הַלְלוּ יָהּ
שִׁירוּ לַיהוָה שִׁיר חָדָשׁ; תְּהִלָּתוֹ, בִּקְהַל חֲסִידִים׃
יִשְׂמַח יִשְׂרָאֵל בְּעֹשָׂיו; בְּנֵי־צִיּוֹן, יָגִילוּ בְמַלְכָּם׃
יְהַלְלוּ שְׁמוֹ בְמָחוֹל; בְּתֹף וְכִנּוֹר, יְזַמְּרוּ־לוֹ׃
כִּי־רוֹצֶה יְהוָה בְּעַמּוֹ; יְפָאֵר עֲנָוִים, בִּישׁוּעָה׃
יַעְלְזוּ חֲסִידִים בְּכָבוֹד; יְרַנְּנוּ, עַל־מִשְׁכְּבוֹתָם׃
רוֹמְמוֹת אֵל בִּגְרוֹנָם; וְחֶרֶב פִּיפִיּוֹת בְּיָדָם׃
לַעֲשׂוֹת נְקָמָה בַּגּוֹיִם; תּוֹכֵחֹת, בַּל־אֻמִּים׃
לֶאְסֹר מַלְכֵיהֶם בְּזִקִּים; וְנִכְבְּדֵיהֶם, בְּכַבְלֵי בַרְזֶל׃
לַעֲשׂוֹת בָּהֶם מִשְׁפָּט כָּתוּב, הָדָר הוּא לְכָל־חֲסִידָיו, הַלְלוּ־יָהּ׃
הַלְלוּ יָהּ הַלְלוּ־אֵל בְּקָדְשׁוֹ; הַלְלוּהוּ, בִּרְקִיעַ עֻזּוֹ׃
הַלְלוּהוּ בִגְבוּרֹתָיו; הַלְלוּהוּ, כְּרֹב גֻּדְלוֹ׃
הַלְלוּהוּ בְּתֵקַע שׁוֹפָר; הַלְלוּהוּ, בְּנֵבֶל וְכִנּוֹר׃
הַלְלוּהוּ בְתֹף וּמָחוֹל; הַלְלוּהוּ, בְּמִנִּים וְעוּגָב׃
הַלְלוּהוּ בְצִלְצְלֵי־שָׁמַע; הַלְלוּהוּ, בְּצִלְצְלֵי תְרוּעָה׃
כֹּל הַנְּשָׁמָה תְּהַלֵּל יָהּ, הַלְלוּ־יָהּ׃
Украинский (Огієнко)
144:1 Давидів.
Благословенний Господь, моя скеля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни!
144:2 Він моє милосердя й твердиня моя, фортеця моя та моя охорона мені, Він мій щит, і я до Нього вдаюся, Він мій народ підбиває під мене!
144:3 Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього?
144:4 Людина стала до пари подібна, її дні як та тінь проминуща!
144:5 Господи, нахили Своє небо, й зійди, доторкнися до гір, і вони задимують!
144:6 Заблищи блискавицею, й їх розпорош, пошли Свої стріли, і їх побентеж!
144:7 Пошли з висоти Свою руку, й мене порятуй, і визволь мене з вод великих, від руки чужинців,
144:8 що їхні уста промовляють неправду, а їхня правиця правиця зрадлива!
144:9 Боже, я пісню нову заспіваю Тобі, на арфі десятиструнній заграю Тобі,
144:10 що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча!
144:11 Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинців, що їхні уста промовляють марноту, а їхня правиця правиця зрадлива,
144:12 щоб були сини наші, немов саджанці, виплекані в їхній молодості, наші дочки немов ті наріжні стовпи, витесані на окрасу палати!
144:13 Повні наші комори, вони видають найрізніше, котяться тисячами наші вівці та кози, десятками тисяч по наших подвір́ях розплоджуються!
144:14 Ситі наші бики, немає пригод і немає хвороби, і на вулицях наших нема нарікань!
144:15 Блаженний народ, що йому так ведеться, блаженний народ, що Господь йому Бог!
145:1 Хвала Давидова.
Я буду Тебе величати, о Боже мій, Царю, і благословлятиму Ймення Твоє повік-віку!
145:2 Я кожного дня Тебе благословлятиму, і хвалитиму Ймення Твоє повік-віку!
145:3 Великий Господь і прославлений вельми, і недослідиме величчя Його!
145:4 Рід родові буде хвалити діла Твої, і будуть могутність Твою виявляти!
145:5 Про пишну славу величчя Твого, про справи чудовні Твої розповім!
145:6 Будуть казати про силу грізних Твоїх чинів, а про велич Твою розповім я про неї.
145:7 Пам́ять про добрість велику Твою сповіщатимуть, і будуть співати про правду Твою!
145:8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий й многомилостивий,
145:9 Господь добрий до всіх, а Його милосердя на всі Його творива!
145:10 Тебе, Господи, славити будуть усі Твої творива, а святі Твої Тебе благословлятимуть,
145:11 про славу Царства Твого звіщатимуть, про могутність Твою говоритимуть,
145:12 щоб людським синам об́явити про могутність Його та про славу величчя Царства Його!
145:13 Царство Твоє царство всіх віків, а влада Твоя по всі роди!
145:14 Господь підпирає всіх падаючих, усіх зігнутих Він випростовує!
145:15 Очі всіх уповають на Тебе, і Ти їм поживу даєш своєчасно,
145:16 Ти руку Свою відкриваєш, і все, що живе, Ти зичливо годуєш!
145:17 Господь справедливий на кожній дорозі Своїй, і милостивий у всіх Своїх учинках,
145:18 Господь близький всім, хто взиває до Нього, хто правдою кличе Його!
145:19 Волю тих, хто боїться Його, Він сповняє, і благання їх чує та їм помагає,
145:20 Господь береже тих усіх, хто любить Його, а безбожних усіх Він понищить!
145:21 Славу Господню уста мої будуть звіщати, і благословлятиме кожне тіло святе Його Ймення на віки віків!
146:1 Алілуя!
Хвали, душе моя, Господа,
146:2 хвалитиму Господа, поки живу, співатиму Богу моєму, аж поки існую!
146:3 Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема:
146:4 вийде дух його і він до своєї землі повертається, того дня його задуми гинуть!
146:5 Блаженний, кому його поміч Бог Яковів, що надія його на Господа, Бога його,
146:6 що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,
146:7 правосуддя вчиняє покривдженим, що хліба голодним дає!
Господь в́язнів розв́язує,
146:8 Господь очі сліпим відкриває, Господь випростовує зігнутих, Господь милує праведних!
146:9 Господь обороняє приходьків, сироту та вдовицю підтримує, а дорогу безбожних викривлює!
146:10 Хай царює навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід!
Алілуя!
147:1 Хваліть Господа, добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, приємний бо Він, Йому подобає хвала!
147:2 Господь Єрусалима будує, збирає вигнанців ізраїлевих.
147:3 Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв́язує,
147:4 вираховує Він число зорям, і кожній із них дає ймення.
147:5 Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
147:6 Господь підіймає слухняних, безбожних понижує аж до землі.
147:7 Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гуслах:
147:8 Він хмарами небо вкриває, приготовлює дощ для землі, оброщує гори травою,
147:9 худобі дає її корм, воронятам чого вони кличуть!
147:10 Не в силі коня уподоба Його, і не в членах людини Його закохання,
147:11 Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його!
147:12 Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
147:13 бо зміцняє Він засуви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
147:14 чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
147:15 посилає на землю наказа Свого, дуже швидко летить Його Слово!
147:16 Дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, буцім то порох,
147:17 Він кидає лід Свій, немов ті кришки, і перед морозом Його хто устоїть?
147:18 Та Він пошле Своє слово, та й розтопить його, Своїм вітром повіє, вода потече!
147:19 Своє слово звіщає Він Якову, постанови Свої та Свої правосуддя ізраїлю:
147:20 для жодного люду Він так не зробив, той не знають вони правосуддя Його!
Алілуя!
148:1 Алілуя!
Хваліте Господа з небес, хваліте Його в висоті!
148:2 Хваліте Його, всі Його Анголи, хваліте Його, усі війська Його:
148:3 Хваліте Його, сонце й місяцю, хваліте Його, усі зорі ясні!
148:4 Хваліте Його, небеса із небес, та води, що над небесами!
148:5 Нехай Господа хвалять вони, бо Він наказав, і створились вони,
148:6 Він їх поставив на вічні віки, дав наказа, і не переступлять його!
148:7 Хваліть Господа також з землі: риби великі й безодні усі,
148:8 огонь та град, сніг та туман, вітер бурхливий, що виконує слово Його,
148:9 гори та пагірки всі, плідне дерево та всі кедрини,
148:10 звірина й вся худоба, все плазуюче та птаство крилате,
148:11 земні царі й всі народи, князі та всі судді землі,
148:12 юнаки та дівиці, старі разом із дітьми,
148:13 нехай усі хвалять Господнє ім́я, бо Його тільки Ймення звеличилось, величність Його на землі й небесах!
148:14 Він рога народу Своєму підніс!
Слава всім богобійним Його, дітям ізраїлевим, народові, що до Нього близький!
Алілуя!
149:1 Алілуя!
Заспівайте для Господа пісню нову, Йому слава на зборах святих!
149:2 Хай ізраїль радіє Творцем своїм, хай Царем своїм тішаться діти Сіону!
149:3 Нехай славлять ім́я Його танцем, нехай вигравають для Нього на бубні та гуслах,
149:4 бо знаходить Господь уподобу в народі Своїм, прикрашає покірних спасінням!
149:5 Хай радіють у славі святі, хай співають на ложах своїх,
149:6 прославлення Бога на їхніх устах, а меч обосічний ув їхніх руках,
149:7 щоб чинити між племенами помсту, між народами кари,
149:8 щоб їхніх царів пов́язати кайданами, а їхніх вельмож ланцюгами,
149:9 щоб між ними чинити суд написаний!
Він величність для всіх богобійних!
Алілуя!
150:1 Алілуя!
Хваліть Бога в святині Його, хваліте Його на могутнім Його небозводі!
150:2 Хваліте Його за чини могутні Його, хваліте Його за могутню величність Його!
150:3 Хваліте Його звуком трубним, хваліте Його на арфі та гуслах!
150:4 Хваліте Його на бубні та танцем, хваліте Його на струнах та флейті!
150:5 Хваліте Його на цимбалах дзвінких, хваліте Його на цимбалах гучних!
150:6 Все, що дихає, хай Господа хвалить!
Алілуя!
Давида. [Против Голиафа.]
1 Благословен Господь, мой щит и моя крепость. 3 Господи, человек ничтожен пред Тобою, но Ты помнишь о нем. 5 Господи, спаси меня от иноплеменных. 9 Я буду петь Тебе новую песнь, равно как и за избавление своего народа от иноплеменников. 12 Пусть жизнь моего народа будет счастливой.
Благословен Господь, твердыня моя, научающий руки мои битве и персты мои брани,
милость моя и ограждение мое, прибежище мое и Избавитель мой, щит мой, – и я на Него уповаю; Он подчиняет мне народ мой.
Господи! что есть человек, что Ты знаешь о нем, и сын человеческий, что обращаешь на него внимание?
Человек подобен дуновению; дни его – как уклоняющаяся тень.
Господи! Приклони небеса Твои и сойди; коснись гор, и воздымятся;
блесни молниею и рассей их; пусти стрелы Твои и расстрой их;
простри с высоты руку Твою, избавь меня и спаси меня от вод многих, от руки сынов иноплеменных,
которых уста говорят суетное и которых десница – десница лжи.
Боже! новую песнь воспою Тебе, на десятиструнной псалтири воспою Тебе,
дарующему спасение царям и избавляющему Давида, раба Твоего, от лютого меча.
Избавь меня и спаси меня от руки сынов иноплеменных, которых уста говорят суетное и которых десница – десница лжи.
Да будут сыновья наши, как разросшиеся растения в их молодости; дочери наши – как искусно изваянные столпы в чертогах.
Да будут житницы наши полны, обильны всяким хлебом; да плодятся овцы наши тысячами и тьмами на пажитях наших;
да будут волы наши тучны; да не будет ни расхищения, ни пропажи, ни воплей на улицах наших.
Блажен народ, у которого это есть. Блажен народ, у которого Господь есть Бог.
Хвала Давида.
1 Буду восхвалять и превозносить имя Господа всякий день за Его величие, дела и могущество. 8 Господь щедр и милостив, царство Его вечно. 15 Господь близок ко всем, призывающим Его, сохраняет любящих Его, а нечестивых истребит. Да благословляет Господа всякая плоть.
Буду превозносить Тебя, Боже мой, Царь [мой], и благословлять имя Твое во веки и веки.
Всякий день буду благословлять Тебя и восхвалять имя Твое во веки и веки.
Велик Господь и достохвален, и величие Его неисследимо.
Род роду будет восхвалять дела Твои и возвещать о могуществе Твоем.
А я буду размышлять о высокой славе величия Твоего и о дивных делах Твоих.
Будут говорить о могуществе страшных дел Твоих, и я буду возвещать о величии Твоем.
Будут провозглашать память великой благости Твоей и воспевать правду Твою.
Щедр и милостив Господь, долготерпелив и многомилостив.
Благ Господь ко всем, и щедроты Его на всех делах Его.
Да славят Тебя, Господи, все дела Твои, и да благословляют Тебя святые Твои;
да проповедуют славу царства Твоего, и да повествуют о могуществе Твоем,
чтобы дать знать сынам человеческим о могуществе Твоем и о славном величии царства Твоего.
Царство Твое – царство всех веков, и владычество Твое во все роды. *[Верен Господь во всех словах Своих и свят во всех делах Своих.]
Господь поддерживает всех падающих и восставляет всех низверженных.
Очи всех уповают на Тебя, и Ты даешь им пищу их в свое время;
открываешь руку Твою и насыщаешь все живущее по благоволению.
Праведен Господь во всех путях Своих и благ во всех делах Своих.
Близок Господь ко всем призывающим Его, ко всем призывающим Его в истине.
Желание боящихся Его Он исполняет, вопль их слышит и спасает их.
Хранит Господь всех любящих Его, а всех нечестивых истребит.
Уста мои изрекут хвалу Господню, и да благословляет всякая плоть святое имя Его во веки и веки.
[Аллилуия. Аггея и Захарии.]
1 Буду всю жизнь восхвалять Господа. 3 Не надейтесь на человека, жизнь которого кратковременна, а силы слабы, а надейтесь на Господа Всемогущего, милостивого к человеку слабому. 10 Господь во век будет царствовать.
Хвали, душа моя, Господа.
Буду восхвалять Господа, доколе жив; буду петь Богу моему, доколе есмь.
Не надейтесь на князей, на сына человеческого, в котором нет спасения.
Выходит дух его, и он возвращается в землю свою: в тот день исчезают [все] помышления его.
Блажен, кому помощник Бог Иаковлев, у кого надежда на Господа Бога его,
сотворившего небо и землю, море и все, что в них, вечно хранящего верность,
творящего суд обиженным, дающего хлеб алчущим. Господь разрешает узников,
Господь отверзает очи слепым, Господь восставляет согбенных, Господь любит праведных.
Господь хранит пришельцев, поддерживает сироту и вдову, а путь нечестивых извращает.
Господь будет царствовать во веки, Бог твой, Сион, в род и род. Аллилуия.
[Аллилуия.]
1 Хвалите Господа, созидающего Иерусалим, собирающего изгнанников и врачующего скорби их. 4 Ему подчинен весь звездный мир, Он производит все растения и посылает Свои особенные милости только боящимся Его.
Хвалите Господа, ибо благо петь Богу нашему, ибо это сладостно, – хвала подобающая.
Господь созидает Иерусалим, собирает изгнанников Израиля.
Он исцеляет сокрушенных сердцем и врачует скорби их;
исчисляет количество звезд; всех их называет именами их.
Велик Господь наш и велика крепость [Его], и разум Его неизмерим.
Смиренных возвышает Господь, а нечестивых унижает до земли.
Пойте поочередно славословие Господу; пойте Богу нашему на гуслях.
Он покрывает небо облаками, приготовляет для земли дождь, произращает на горах траву [и злак на пользу человеку];
дает скоту пищу его и птенцам ворона, взывающим к Нему.
Не на силу коня смотрит Он, не к быстроте ног человеческих благоволит, –
благоволит Господь к боящимся Его, к уповающим на милость Его.
[Аллилуия.]
1 Хвали, Иерусалим, Господа, укрепляющего тебя. 3 Господь утвердил мир в пределах твоих. Господь велик и всесилен: холод, жар, дождь и град происходят по Его воле. 8 И этот Господь дал закон Иакову, но не другому какому народу.
Хвали, Иерусалим, Господа; хвали, Сион, Бога твоего,
ибо Он укрепляет вереи ворот твоих, благословляет сынов твоих среди тебя;
утверждает в пределах твоих мир; туком пшеницы насыщает тебя;
посылает слово Свое на землю; быстро течет слово Его;
дает снег, как во́лну; сыплет иней, как пепел;
бросает град Свой кусками; перед морозом Его кто устоит?
Пошлет слово Свое, и все растает; подует ветром Своим, и потекут воды.
Он возвестил слово Свое Иакову, уставы Свои и суды Свои Израилю.
Не сделал Он того никакому другому народу, и судов Его они не знают. Аллилуия.
[Аллилуия.]
1 Выражается подъем чувств еврейского народа, приглашающего с собою Ангелов, 3 светила небесные 7 и всё, находящееся на земле – силы и явления природы, растительный и животный мир, 11 всех людей и все народы – 13 восхвалять Господа за возвышение Им своего народа.
Хвалите Господа с небес, хвалите Его в вышних.
Хвалите Его, все Ангелы Его, хвалите Его, все воинства Его.
Хвалите Его, солнце и луна, хвалите Его, все звезды света.
Хвалите Его, небеса небес и воды, которые превыше небес.
Да хвалят имя Господа, ибо Он [сказал, и они сделались,] повелел, и сотворились;
поставил их на веки и веки; дал устав, который не прейдет.
Хвалите Господа от земли, великие рыбы и все бездны,
огонь и град, снег и туман, бурный ветер, исполняющий слово Его,
горы и все холмы, дерева плодоносные и все кедры,
звери и всякий скот, пресмыкающиеся и птицы крылатые,
цари земные и все народы, князья и все судьи земные,
юноши и девицы, старцы и отроки
да хвалят имя Господа, ибо имя Его единого превознесенно, слава Его на земле и на небесах.
Он возвысил рог народа Своего, славу всех святых Своих, сынов Израилевых, народа, близкого к Нему. Аллилуия.
[Аллилуия.]
1 Да воспевает Израиль Господа новыми песнями за проявление к нему Его благоволения. 6 Да будут уста Израиля всегда полны славословия Богу, а руки да готовят меч, чтобы совершить над народами «суд писанный».
Пойте Господу песнь новую; хвала Ему в собрании святых.
Да веселится Израиль о Создателе своем; сыны Сиона да радуются о Царе своем.
да хвалят имя Его с ликами, на тимпане и гуслях да поют Ему,
ибо благоволит Господь к народу Своему, прославляет смиренных спасением.
Да торжествуют святые во славе, да радуются на ложах своих.
Да будут славословия Богу в устах их, и меч обоюдоострый в руке их,
для того, чтобы совершать мщение над народами, наказание над племенами,
заключать царей их в узы и вельмож их в оковы железные,
производить над ними суд писанный. Честь сия – всем святым Его. Аллилуия.
[Аллилуия.]
1 Хвалите Бога, пребывающего во святыне на тверди, за всё Его могущество и величие. 3 Всё живущее пусть хвалит Его на псалтири, гуслях, тимпанах, кимвалах и в хорах.
Хвалите Бога во святыне Его, хвалите Его на тверди силы Его.
Хвалите Его по могуществу Его, хвалите Его по множеству величия Его.
Хвалите Его со звуком трубным, хвалите Его на псалтири и гуслях.
Хвалите Его с тимпаном и ликами, хвалите Его на струнах и органе.
Хвалите Его на звучных кимвалах, хвалите Его на кимвалах громогласных.
Все дышащее да хвалит Господа! Аллилуия.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible