The ABC of Faith » Holy bible » Psalms » Psalm 148

Psalm 148

Толкования

Chapter interpretations

148:0

148:1

см.:Откр.5:13;

148:2

см.:Лк.2:13;

148:3

148:4

см.:Быт.1:7;Пс.101:1;

148:5

см.:Быт.1:6-7;Пс.135:5;Иер.10:12;Иер.51:15;

148:6

148:7

148:8

см.:Иов.37:10;

148:9

148:10

148:11

см.:Пс.48:3;

148:12

148:13

см.:Ис.12:4;

148:14

см.:Пс.131:17;

Английский (NKJV)

Praise the LORD! Praise the LORD from the heavens; Praise Him in the heights!

Praise Him, all His angels; Praise Him, all His hosts!

Praise Him, sun and moon; Praise Him, all you stars of light!

Praise Him, you heavens of heavens, And you waters above the heavens!

Let them praise the name of the LORD, For He commanded and they were created.

He also established them forever and ever; He made a decree which shall not pass away.

Praise the LORD from the earth, You great sea creatures and all the depths;

Fire and hail, snow and clouds; Stormy wind, fulfilling His word;

Mountains and all hills; Fruitful trees and all cedars;

Beasts and all cattle; Creeping things and flying fowl;

Kings of the earth and all peoples; Princes and all judges of the earth;

Both young men and maidens; Old men and children.

Let them praise the name of the LORD, For His name alone is exalted; His glory is above the earth and heaven.

And He has exalted the horn of His people, The praise of all His saints-- Of the children of Israel, A people near to Him. Praise the LORD!

Церковнославянский (рус)

Аллилу́iа, Агге́а и Заха́рiи.

Хвали́те Го́спода съ небе́съ, хвали́те Его́ въ вы́шнихъ.

Хвали́те Его́ вси́ А́нгели Его́: хвали́те Его́, вся́ си́лы Его́.

Хвали́те Его́, со́лнце и луна́: хвали́те Его́ вся́ звѣ́зды и свѣ́тъ.

Хвали́те Его́, небеса́ небе́съ и вода́, я́же превы́ше небе́съ.

Да восхва́лятъ и́мя Госпо́дне: я́ко То́й рече́, и бы́ша: То́й повелѣ́, и созда́шася.

Поста́ви я́ въ вѣ́къ и въ вѣ́къ вѣ́ка: повелѣ́нiе положи́, и не ми́мо и́детъ.

Хвали́те Го́спода от земли́, змі́еве и вся́ бе́здны:

о́гнь, гра́дъ, снѣ́гъ, го́лоть, ду́хъ бу́ренъ, творя́щая сло́во Его́:

го́ры и вси́ хо́лми, древа́ плодоно́сна и вси́ ке́дри:

звѣ́рiе и вси́ ско́ти, га́ди и пти́цы перна́ты:

ца́рiе зе́мстiи и вси́ лю́дiе, кня́зи и вси́ судiи́ зе́мстiи:

ю́ноши и дѣ́вы, ста́рцы съ ю́нотами.

Да восхва́лятъ и́мя Госпо́дне: я́ко вознесе́ся и́мя Того́ еди́наго, исповѣ́данiе Его́ на земли́ и на небеси́.

И вознесе́тъ ро́гъ люді́й Свои́хъ: пѣ́снь всѣ́мъ преподо́бнымъ Его́, сыново́мъ Изра́илевымъ, лю́демъ приближа́ющымся Ему́.

Украинский (Огієнко)

^148:1 Алілуя!
Хваліте Господа з небес, хваліте Його в висоті!

^148:2 Хваліте Його, всі Його Анголи, хваліте Його, усі війська Його:

^148:3 Хваліте Його, сонце й місяцю, хваліте Його, усі зорі ясні!

^148:4 Хваліте Його, небеса із небес, та води, що над небесами!

^148:5 Нехай Господа хвалять вони, бо Він наказав, і створились вони,

^148:6 Він їх поставив на вічні віки, дав наказа, і не переступлять його!

^148:7 Хваліть Господа також з землі: риби великі й безодні усі,

^148:8 огонь та град, сніг та туман, вітер бурхливий, що виконує слово Його,

^148:9 гори та пагірки всі, плідне дерево та всі кедрини,

^148:10 звірина й вся худоба, все плазуюче та птаство крилате,

^148:11 земні царі й всі народи, князі та всі судді землі,

^148:12 юнаки та дівиці, старі разом із дітьми,

^148:13 нехай усі хвалять Господнє ім́я, бо Його тільки Ймення звеличилось, величність Його на землі й небесах!

^148:14 Він рога народу Своєму підніс!
Слава всім богобійним Його, дітям ізраїлевим, народові, що до Нього близький!
Алілуя!

Арабский (Arabic Van Dyke)

Языки

هَلِّلُويَا. سَبِّحُوا الرَّبَّ مِنَ السَّمَاوَاتِ. سَبِّحُوهُ فِي الأَعَالِي.

سَبِّحُوهُ يَا جَمِيعَ مَلاَئِكَتِهِ. سَبِّحُوهُ يَا كُلَّ جُنُودِهِ.

سَبِّحِيهِ يَا أَيَّتُهَا الشَّمْسُ وَالْقَمَرُ. سَبِّحِيهِ يَا جَمِيعَ كَوَاكِبِ النُّورِ.

سَبِّحِيهِ يَا سَمَاءَ السَّمَاوَاتِ، وَيَا أَيَّتُهَا الْمِيَاهُ الَّتِي فَوْقَ السَّمَاوَاتِ.

لِتُسَبِّحِ اسْمَ الرَّبِّ لأَنَّهُ أَمَرَ فَخُلِقَتْ،

وَثَبَّتَهَا إِلَى الدَّهْرِ وَالأَبَدِ، وَضَعَ لَهَا حَدًّا فَلَنْ تَتَعَدَّاهُ.

سَبِّحِي الرَّبَّ مِنَ الأَرْضِ، يَا أَيَّتُهَا التَّنَانِينُ وَكُلَّ اللُّجَجِ.

النَّارُ وَالْبَرَدُ، الثَّلْجُ وَالضَّبَابُ، الرِّيحُ الْعَاصِفَةُ الصَّانِعَةُ كَلِمَتَهُ،

الْجِبَالُ وَكُلُّ الآكَامِ، الشَّجَرُ الْمُثْمِرُ وَكُلُّ الأَرْزِ،

الْوُحُوشُ وَكُلُّ الْبَهَائِمِ، الدَّبَّابَاتُ وَالطُّيُورُ ذَوَاتُ الأَجْنِحَةِ،

مُلُوكُ الأَرْضِ وَكُلُّ الشُّعُوبِ، الرُّؤَسَاءُ وَكُلُّ قُضَاةِ الأَرْضِ،

الأَحْدَاثُ وَالْعَذَارَى أَيْضًا، الشُّيُوخُ مَعَ الْفِتْيَانِ،

لِيُسَبِّحُوا اسْمَ الرَّبِّ، لأَنَّهُ قَدْ تَعَالَى اسْمُهُ وَحْدَهُ. مَجْدُهُ فَوْقَ الأَرْضِ وَالسَّمَاوَاتِ.

وَيَنْصِبُ قَرْنًا لِشَعْبِهِ، فَخْرًا لِجَمِيعِ أَتْقِيَائِهِ، لِبَنِي إِسْرَائِيلَ الشَّعْبِ الْقَرِيبِ إِلَيْهِ. هَلِّلُويَا.