Скрыть
16:0
16:2
16:4
16:6
16:7
16:9
16:11
16:12
16:13
16:14
Церковнославянский (рус)
Моли́тва Дави́ду, 16.
Услы́ши, Го́споди, пра́вду мою́, вонми́ моле́нiю мо­ему́, внуши́ моли́тву мою́ не во устна́хъ льсти́выхъ.
От лица́ Тво­его́ судьба́ моя́ изы́детъ: о́чи мо­и́ да ви́дита правоты́.
Искуси́лъ еси́ се́рдце мое́, посѣти́лъ еси́ но́щiю: искуси́лъ мя́ еси́, и не обрѣ́теся во мнѣ́ непра́вда.
Я́ко да не воз­глаго́лютъ уста́ моя́ дѣ́лъ человѣ́ческихъ, за словеса́ усте́нъ Тво­и́хъ а́зъ сохрани́хъ пути́ же́стоки.
Соверши́ стопы́ моя́ во стезя́хъ Тво­и́хъ, да не подви́жут­ся стопы́ моя́.
А́зъ воз­зва́хъ, я́ко услы́шалъ мя́ еси́, Бо́же: при­­клони́ у́хо Твое́ мнѣ́ и услы́ши глаго́лы моя́.
Удиви́ ми́лости Твоя́, спаса́яй упова́ющыя на Тя́ от­ проти́вящихся десни́цѣ Тво­е́й:
сохрани́ мя, Го́споди, я́ко зѣ́ницу о́ка: въ кро́вѣ крилу́ Твое́ю покры́еши мя́
от­ лица́ нечести́выхъ остра́стшихъ {оби́дящихъ} мя́: врази́ мо­и́ ду́шу мою́ одержа́ша
ту́къ сво́й затвори́ша, уста́ и́хъ глаго́лаша горды́ню.
Изгоня́щiи мя́ ны́нѣ обыдо́ша мя́, о́чи сво­и́ воз­ложи́ша уклони́ти на зе́млю.
Объя́ша мя́ я́ко ле́въ гото́въ на ло́въ и я́ко ски́менъ обита́яй въ та́йныхъ.
Воскре́сни́, Го́споди, предвари́ я́ и запни́ и́мъ: изба́ви ду́шу мою́ от­ нечести́ваго, ору́жiе Твое́
от­ вра́гъ руки́ Тво­ея́, Го́споди, от­ ма́лыхъ от­ земли́: раздѣли́ я́ въ животѣ́ и́хъ, и сокрове́н­ныхъ Тво­и́хъ испо́лнися чре́во и́хъ: насы́тишася сыно́въ, и оста́виша оста́нки младе́нцемъ сво­и́мъ.
А́зъ же пра́вдою явлю́ся лицу́ Тво­ему́, насы́щуся, внегда́ яви́тимися сла́вѣ Тво­е́й.
Французский (LSG)
17:1 Prière de David. Éternel! écoute la droiture, sois attentif à mes cris, Prête l'oreille à ma prière faite avec des lèvres sans tromperie!
17:2 Que ma justice paraisse devant ta face, Que tes yeux contemplent mon intégrité!
17:3 Si tu sondes mon coeur, si tu le visites la nuit, Si tu m'éprouves, tu ne trouveras rien: Ma pensée n'est pas autre que ce qui sort de ma bouche.
17:4 A la vue des actions des hommes, fidèle à la parole de tes lèvres, Je me tiens en garde contre la voie des violents;
17:5 Mes pas sont fermes dans tes sentiers, Mes pieds ne chancellent point.
17:6 Je t'invoque, car tu m'exauces, ô Dieu! Incline vers moi ton oreille, écoute ma parole!
17:7 Signale ta bonté, toi qui sauves ceux qui cherchent un refuge, Et qui par ta droite les délivres de leurs adversaires!
17:8 Garde-moi comme la prunelle de l'oeil; Protège-moi, à l'ombre de tes ailes,
17:9 Contre les méchants qui me persécutent, Contre mes ennemis acharnés qui m'enveloppent.
17:10 Ils ferment leurs entrailles, Ils ont à la bouche des paroles hautaines.
17:11 Ils sont sur nos pas, déjà ils nous entourent, Ils nous épient pour nous terrasser.
17:12 On dirait un lion avide de déchirer, Un lionceau aux aguets dans son repaire.
17:13 Lève-toi, Éternel, marche à sa rencontre, renverse-le! Délivre-moi du méchant par ton glaive!
17:14 Délivre-moi des hommes par ta main, Éternel, des hommes de ce monde! Leur part est dans la vie, Et tu remplis leur ventre de tes biens; Leurs enfants sont rassasiés, Et ils laissent leur superflu à leurs petits-enfants.
17:15 Pour moi, dans mon innocence, je verrai ta face; Dès le réveil, je me rassasierai de ton image.
Украинский (Огієнко)
17:1 Молитва Давидова.
Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє!
Почуй молитву мою із уст необлудних!
17:2 Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!
17:3 Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого.
і роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,
17:4 а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.
17:5 Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!
17:6 Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,
17:7 покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.
17:8 Хорони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене
17:9 від безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!
17:10 Товщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.
17:11 Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю…
17:12 із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті…
17:13 Устань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна!
Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,
17:14 від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево!
Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.
17:15 А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!
Дуои Довуд. Эй Парвардигор, ростиро бишнав, ба зории ман ҷавоб деҳ таваҷҷӯҳ кун, ба дуои ман, ки аз лабони бемакр берун меояд, гӯш андоз.
Бигзор ҳукмномаи ман аз ҳузури Ту барояд: чашмони Ту ростбин ҳастанд.
Диламро имтиҳон кардӣ, шабона бозҷӯӣ намудӣ, маро озмудӣ, ва чизе наёфтӣ: андешаи баде надорам, ки ба забон оварда тавонам.
Дар корҳои амалиёти инсонӣ, мувофиқи сухани лабони Ту, худро аз роҳҳои золим бадахлоқ нигоҳ доштам.
Қадамҳоямро дар роҳҳои Худ устувор гардон, то ки пойҳоям налағжанд.
Ман Туро мехонам, зеро ки Ту, эй Худо, маро мешунавӣ; гӯши Худро сӯи ман хам намо ва суханамро бишнав.
Меҳру вафоҳои аҷоиби Худро бинамо, эй Наҷотдиҳандаи паноҳбарон аз онҳое ки бар зидди дасти рости Ту бармехезанд.
Ҳамчун гавҳараки чашм маро нигаҳбонӣ намо; дар сояи болҳои Худ маро пинҳон бикун
Аз бадкороне ки ба ман ситам мекунанд, – аз душманони қасди ҷонам, ки маро иҳота менамоянд.
Дили фарбеҳи худро мебанданд Бо чарбу дилҳои худро пӯшидаанд, даҳонашон суханони ҳавобаландона мегӯяд.
Дар ҳар қадамамон ҳоло моро иҳота мекунанд; чашмони худро дӯхтаанд, то ки маро ба замин ғалтонанд;
Вай мисли шерест, ки ба даридан ташна бошад, ва мисли шери ҷавонест, ки дар камингоҳ нишаста бошад.
Бархез, эй Парвардигор, аз вай пешдастӣ карда, вайро мағлуб намо, ҷонамро аз бадкор бо шамшерат бираҳон,
Яъне аз мардум бо дасти Худ, эй Парвардигор; аз мардуми дунё, ки аз ин зиндагӣ баҳраманданд, ва ганҷинаи Ту шиками онҳоро пур мекунад; фарзандҳошон низ сер шуда, бақияи онро ба бачагони худ мемонанд.
Ман дар роскорӣ рӯи Туро хоҳам дид; дар бедорӣ чун бедор шавам, аз сурати Ту сер хоҳам шуд.

Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible