Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Псалтирь

 
  • Въ коне́цъ, о́троку Госпо́дню Дави́ду, я́же глаго́ла Го́сподеви словеса́ пѣ́сни сея́, въ де́нь, въ о́ньже изба́ви его́ Госпо́дь от­ руки́ всѣ́хъ вра́гъ его́ и изъ руки́ Сау́ли: и рече́:
  • Возлюблю́ тя, Го́споди, крѣ́посте моя́:
  • Госпо́дь утвержде́нiе мое́, и при­­бѣ́жище мое́, и изба́витель мо́й, Бо́гъ мо́й, помо́щникъ мо́й, и упова́ю на него́: защи́титель мо́й, и ро́гъ спасе́нiя мо­его́, и засту́пникъ мо́й.
  • Хваля́ при­­зову́ Го́спода и от­ вра́гъ мо­и́хъ спасу́ся.
  • Одержа́ша мя́ болѣ́зни сме́ртныя, и пото́цы беззако́нiя смято́ша мя́:
  • болѣ́зни а́довы обыдо́ша мя́, предвари́ша мя́ сѣ́ти сме́ртныя.
  • И внегда́ скорбѣ́ти ми́, при­­зва́хъ Го́спода и къ Бо́гу мо­ему́ воз­зва́хъ: услы́ша от­ хра́ма свята́го сво­его́ гла́съ мо́й, и во́пль мо́й предъ ни́мъ вни́детъ во у́шы его́.
  • И подви́жеся и тре́петна бы́сть земля́, и основа́нiя го́ръ смято́шася и подвиго́шася, я́ко прогнѣ́вася на ня́ Бо́гъ.
  • Взы́де ды́мъ гнѣ́вомъ его́, и о́гнь от­ лица́ его́ воспла́менит­ся: у́глiе воз­горѣ́ся от­ него́.
  • И при­­клони́ небеса́ и сни́де, и мра́къ подъ нога́ма его́.
  • И взы́де на херуви́мы и летѣ́, летѣ́ на крилу́ вѣ́треню.
  • И положи́ тму́ закро́въ сво́й: о́крестъ его́ селе́нiе его́: темна́ вода́ во о́блацѣхъ воз­ду́шныхъ.
  • От облиста́нiя предъ ни́мъ о́блацы про­идо́ша, гра́дъ и у́глiе о́гнен­ное.
  • И воз­гремѣ́ съ небесе́ Госпо́дь, и вы́шнiй даде́ гла́съ сво́й.
  • Низпосла́ стрѣ́лы и разгна́ я́, и мо́лнiи умно́жи и смяте́ я́.
  • И яви́шася исто́чницы водні́и, и от­кры́шася основа́нiя вселе́н­ныя от­ запреще́нiя тво­его́, Го́споди, от­ дохнове́нiя ду́ха гнѣ́ва тво­его́.
  • Низпосла́ съ высоты́ и прiя́тъ мя́, воспрiя́тъ мя́ от­ во́дъ мно́гихъ.
  • Изба́витъ мя́ от­ враго́въ мо­и́хъ си́льныхъ и от­ ненави́дящихъ мя́: я́ко утверди́шася па́че мене́.
  • Предвари́ша мя́ въ де́нь озлобле́нiя мо­его́: и бы́сть Госпо́дь утвержде́нiе мое́.
  • И изведе́ мя на широту́: изба́витъ мя́, я́ко восхотѣ́ мя.
  • И воз­да́стъ ми́ Госпо́дь по пра́вдѣ мо­е́й, и по чистотѣ́ руку́ мое́ю воз­да́стъ ми́,
  • я́ко сохрани́хъ пути́ Госпо́дни и не нече́­ст­вовахъ от­ Бо́га мо­его́.
  • Я́ко вся́ судьбы́ его́ предо мно́ю, и оправда́нiя его́ не от­ступи́ша от­ мене́.
  • И бу́ду непоро́ченъ съ ни́мъ и сохраню́ся от­ беззако́нiя мо­его́.
  • И воз­да́стъ ми́ Госпо́дь по пра́вдѣ мо­е́й и по чистотѣ́ руку́ мое́ю предъ очи́ма его́.
  • Съ преподо́бнымъ преподо́бенъ бу́деши, и съ му́жемъ непови́н­нымъ непови́ненъ бу́деши,
  • и со избра́н­нымъ избра́нъ бу́деши, и со стропти́вымъ разврати́шися.
  • Я́ко ты́ лю́ди смире́н­ныя спасе́ши и о́чи го́рдыхъ смири́ши.
  • Я́ко ты́ просвѣти́ши свѣти́лникъ мо́й, Го́споди: Бо́же мо́й, просвѣти́ши тму́ мою́.
  • Я́ко тобо́ю изба́влюся от­ искуше́нiя, и Бо́гомъ мо­и́мъ прейду́ стѣ́ну.
  • Бо́гъ мо́й, непоро́ченъ пу́ть его́: словеса́ Госпо́дня разжже́на. Защи́титель е́сть всѣ́хъ упова́ющихъ на него́.
  • Я́ко кто́ Бо́гъ, ра́звѣ Го́спода? или́ кто́ Бо́гъ, ра́звѣ Бо́га на́­шего?
  • Бо́гъ препоясу́яй мя́ си́лою, и положи́ непоро́ченъ пу́ть мо́й:
  • соверша́яй но́зѣ мо­и́ я́ко еле́ни, и на высо́кихъ поставля́яй мя́:
  • науча́яй ру́цѣ мо­и́ на бра́нь, и положи́лъ еси́ лу́къ мѣ́дянъ мы́шца моя́:
  • и да́лъ ми́ еси́ защище́нiе спасе́нiя, и десни́ца твоя́ воспрiя́тъ мя́: и наказа́нiе твое́ испра́витъ мя́ въ коне́цъ, и наказа́нiе твое́ то́ мя́ научи́тъ.
  • Ушири́лъ еси́ стопы́ моя́ подо мно́ю, и не изнемого́стѣ плеснѣ́ мо­и́.
  • Пожену́ враги́ моя́, и пости́гну я́, и не воз­вращу́ся, до́ндеже сконча́ют­ся:
  • оскорблю́ и́хъ, и не воз­мо́гутъ ста́ти, паду́тъ подъ нога́ма мо­и́ма.
  • И препоя́салъ мя́ еси́ си́лою на бра́нь, спя́лъ еси́ вся́ востаю́щыя на мя́ подъ мя́.
  • И враго́въ мо­и́хъ да́лъ ми́ еси́ хребе́тъ и ненави́дящыя мя́ потреби́лъ еси́.
  • Воззва́ша, и не бѣ́ спаса́яй: ко Го́споду, и не услы́ша и́хъ.
  • И истню́ я́ я́ко пра́хъ предъ лице́мъ вѣ́тра, я́ко бре́нiе путі́й погла́жду я́.
  • Изба́виши мя́ от­ прерѣка́нiя люді́й: поста́виши мя́ во главу́ язы́ковъ: лю́дiе, и́хже не вѣ́дѣхъ, рабо́таша ми́,
  • въ слу́хъ у́ха послу́шаша мя́. Сы́нове чужді́и солга́ша ми́,
  • сы́нове чужді́и обетша́ша и охромо́ша от­ сте́зь сво­и́хъ.
  • Жи́въ Госпо́дь, и благослове́нъ Бо́гъ, и да воз­несе́т­ся Бо́гъ спасе́нiя мо­его́,
  • Бо́гъ дая́й от­мще́нiе мнѣ́ и покори́вый лю́ди подъ мя́,
  • изба́витель мо́й от­ вра́гъ мо­и́хъ гнѣвли́выхъ: от­ востаю́щихъ на мя́ воз­несе́ши мя́, от­ му́жа непра́ведна изба́виши мя́.
  • Сего́ ра́ди исповѣ́мся тебѣ́ во язы́цѣхъ, Го́споди, и и́мени тво­ему́ пою́:
  • велича́яй спасе́нiя царе́ва и творя́й ми́лость христу́ сво­ему́ Дави́ду и сѣ́мени его́ до вѣ́ка.
  • Начальнику хора. Раба Господня Давида, который произнес слова песни сей к Господу, когда Господь избавил его от рук всех врагов его и от руки Саула. И он сказал:
  • Возлюблю тебя, Господи, крепость моя!
  • Господь – твердыня моя и прибежище мое, Избавитель мой, Бог мой, – скала моя; на Него я уповаю; щит мой, рог спасения моего и убежище мое.
  • Призову достопоклоняемого Господа и от врагов моих спасусь.
  • Объяли меня муки смертные, и потоки беззакония устрашили меня;
  • цепи ада облегли меня, и сети смерти опутали меня.
  • В тесноте моей я призвал Господа и к Богу моему воззвал. И Он услышал от [святаго] чертога Своего голос мой, и вопль мой дошел до слуха Его.
  • Потряслась и всколебалась земля, дрогнули и подвиглись основания гор, ибо разгневался [Бог];
  • поднялся дым от гнева Его и из уст Его огонь поядающий; горячие угли сыпались от Него.
  • Наклонил Он небеса и сошел, – и мрак под ногами Его.
  • И воссел на Херувимов и полетел, и понесся на крыльях ветра.
  • И мрак сделал покровом Своим, сению вокруг Себя мрак вод, облаков воздушных.
  • От блистания пред Ним бежали облака Его, град и угли огненные.
  • Возгремел на небесах Господь, и Всевышний дал глас Свой, град и угли огненные.
  • Пустил стрелы Свои и рассеял их, множество молний, и рассыпал их.
  • И явились источники вод, и открылись основания вселенной от грозного гласа Твоего, Господи, от дуновения духа гнева Твоего.
  • Он простер руку с высоты и взял меня, и извлек меня из вод многих;
  • избавил меня от врага моего сильного и от ненавидящих меня, которые были сильнее меня.
  • Они восстали на меня в день бедствия моего, но Господь был мне опорою.
  • Он вывел меня на пространное место и избавил меня, ибо Он благоволит ко мне.
  • Воздал мне Господь по правде моей, по чистоте рук моих вознаградил меня,
  • ибо я хранил пути Господни и не был нечестивым пред Богом моим;
  • ибо все заповеди Его предо мною, и от уставов Его я не отступал.
  • Я был непорочен пред Ним и остерегался, чтобы не согрешить мне;
  • и воздал мне Господь по правде моей, по чистоте рук моих пред очами Его.
  • С милостивым Ты поступаешь милостиво, с мужем искренним – искренно,
  • с чистым – чисто, а с лукавым – по лукавству его,
  • ибо Ты людей угнетенных спасаешь, а очи надменные унижаешь.
  • Ты возжигаешь светильник мой, Господи; Бог мой просвещает тьму мою.
  • С Тобою я поражаю войско, с Богом моим восхожу на стену.
  • Бог! – Непорочен путь Его, чисто слово Господа; щит Он для всех, уповающих на Него.
  • Ибо кто Бог, кроме Господа, и кто защита, кроме Бога нашего?
  • Бог препоясывает меня силою и устрояет мне верный путь;
  • делает ноги мои, как оленьи, и на высотах моих поставляет меня;
  • научает руки мои брани, и мышцы мои сокрушают медный лук.
  • Ты дал мне щит спасения Твоего, и десница Твоя поддерживает меня, и милость Твоя возвеличивает меня.
  • Ты расширяешь шаг мой подо мною, и не колеблются ноги мои.
  • Я преследую врагов моих и настигаю их, и не возвращаюсь, доколе не истреблю их;
  • поражаю их, и они не могут встать, падают под ноги мои,
  • ибо Ты препоясал меня силою для войны и низложил под ноги мои восставших на меня;
  • Ты обратил ко мне тыл врагов моих, и я истребляю ненавидящих меня:
  • они вопиют, но нет спасающего; ко Господу, – но Он не внемлет им;
  • я рассеваю их, как прах пред лицем ветра, как уличную грязь попираю их.
  • Ты избавил меня от мятежа народа, поставил меня главою иноплеменников; народ, которого я не знал, служит мне;
  • по одному слуху о мне повинуются мне; иноплеменники ласкательствуют предо мною;
  • иноплеменники бледнеют и трепещут в укреплениях своих.
  • Жив Господь и благословен защитник мой! Да будет превознесен Бог спасения моего,
  • Бог, мстящий за меня и покоряющий мне народы,
  • и избавляющий меня от врагов моих! Ты вознес меня над восстающими против меня и от человека жестокого избавил меня.
  • За то буду славить Тебя, Господи, между иноплеменниками и буду петь имени Твоему,
  • величественно спасающий царя и творящий милость помазаннику Твоему Давиду и потомству его во веки.
  • 18:1 耶 和 华 我 的 力 量 阿 , 我 爱 你 。
  • 18:2 耶 和 华 是 我 的 岩 石 , 我 的 山 寨 , 我 的 救 主 , 我 的 神 , 我 的 磐 石 , 我 所 投 靠 的 。 他 是 我 的 盾 牌 , 是 拯 救 我 的 角 , 是 我 的 高 台 。
  • 18:3 我 要 求 告 当 赞 美 的 耶 和 华 。 这 样 我 必 从 仇 敌 手 中 被 救 出 来 。
  • 18:4 曾 有 死 亡 的 绳 索 缠 绕 我 。 匪 类 的 急 流 使 我 惊 惧 。
  • 18:5 阴 间 的 绳 索 缠 绕 我 。 死 亡 的 网 罗 临 到 我 。
  • 18:6 我 在 急 难 中 求 告 耶 和 华 , 向 我 的 神 呼 求 。 他 从 殿 中 听 了 我 的 声 音 , 我 在 他 面 前 的 呼 求 入 了 他 的 耳 中 。
  • 18:7 那 时 因 他 发 怒 , 地 就 摇 撼 战 抖 , 山 的 根 基 也 震 动 摇 撼 。
  • 18:8 从 他 鼻 孔 冒 烟 上 腾 , 从 他 口 中 发 火 焚 烧 。 连 炭 也 着 了 。
  • 18:9 他 又 使 天 下 垂 , 亲 自 降 临 。 有 黑 云 在 他 脚 下 。
  • 18:10 他 坐 着 基 路 伯 飞 行 。 他 藉 着 风 的 翅 膀 快 飞 。
  • 18:11 他 以 黑 暗 为 藏 身 之 处 , 以 水 的 黑 暗 , 天 空 的 厚 云 , 为 他 四 围 的 行 宫 。
  • 18:12 因 他 面 前 的 光 辉 , 他 的 厚 云 行 过 。 便 有 冰 雹 火 炭 。
  • 18:13 耶 和 华 也 在 天 上 打 雷 。 至 高 者 发 出 声 音 , 便 有 冰 雹 火 炭 。
  • 18:14 他 射 出 箭 来 , 使 仇 敌 四 散 。 多 多 发 出 闪 电 , 使 他 们 扰 乱 。
  • 18:15 耶 和 华 阿 , 你 的 斥 责 一 发 , 你 鼻 孔 的 气 一 出 , 海 底 就 出 现 , 大 地 的 根 基 也 显 露 。
  • 18:16 他 从 高 天 伸 手 抓 住 我 。 把 我 从 大 水 中 拉 上 来 。
  • 18:17 他 救 我 脱 离 我 的 劲 敌 , 和 那 些 恨 我 的 人 。 因 为 他 们 比 我 强 盛 。
  • 18:18 我 遭 遇 灾 难 的 日 子 , 他 们 来 攻 击 我 。 但 耶 和 华 是 我 的 倚 靠 。
  • 18:19 他 又 领 我 到 宽 阔 之 处 。 他 救 拔 我 , 因 他 喜 悦 我 。
  • 18:20 耶 和 华 按 着 我 的 公 义 报 答 我 , 按 着 我 手 中 的 清 洁 赏 赐 我 。
  • 18:21 因 为 我 遵 守 了 耶 和 华 的 道 , 未 曾 作 恶 离 开 我 的 神 。
  • 18:22 他 的 一 切 典 章 常 在 我 面 前 。 他 的 律 例 我 也 未 曾 丢 弃 。
  • 18:23 我 在 他 面 前 作 了 完 全 人 。 我 也 保 守 自 己 远 离 我 的 罪 孽 。
  • 18:24 所 以 耶 和 华 按 我 的 公 义 , 按 我 在 他 眼 前 手 中 的 清 洁 , 偿 还 我 。
  • 18:25 慈 爱 的 人 , 你 以 慈 爱 待 他 。 完 全 的 人 , 你 以 完 全 待 他 。
  • 18:26 清 洁 的 人 , 你 以 清 洁 待 他 。 乖 僻 的 人 , 你 以 弯 曲 待 他 。
  • 18:27 困 苦 的 百 姓 , 你 必 拯 救 。 高 傲 的 眼 目 , 你 必 使 他 降 卑 。
  • 18:28 你 必 点 着 我 的 灯 。 耶 和 华 我 的 神 必 照 明 我 的 黑 暗 。
  • 18:29 我 藉 着 你 冲 入 敌 军 , 藉 着 我 的 神 跳 过 墙 垣 。
  • 18:30 至 于 神 , 他 的 道 是 完 全 的 。 耶 和 华 的 话 是 炼 净 的 。 凡 投 靠 他 的 , 他 便 作 他 们 的 盾 牌 。
  • 18:31 除 了 耶 和 华 , 谁 是 神 呢 。 除 了 我 们 的 神 , 谁 是 磐 石 呢 。
  • 18:32 惟 有 那 以 力 量 束 我 的 腰 , 使 我 的 行 为 完 全 的 , 他 是 神 。
  • 18:33 他 使 我 的 脚 快 如 母 鹿 的 蹄 , 又 使 我 在 高 处 安 稳 。
  • 18:34 他 教 导 我 的 手 能 以 争 战 , 甚 至 我 的 膀 臂 能 开 铜 弓 。
  • 18:35 你 把 你 的 救 恩 给 我 作 盾 牌 。 你 的 右 手 扶 持 我 。 你 的 温 和 使 我 为 大 。
  • 18:36 你 使 我 脚 下 的 地 步 宽 阔 。 我 的 脚 未 曾 滑 跌 。
  • 18:37 我 要 追 赶 我 的 仇 敌 , 必 要 追 上 他 们 。 不 将 他 们 灭 绝 , 我 总 不 归 回 。
  • 18:38 我 要 打 伤 他 们 , 使 他 们 不 能 起 来 。 他 们 必 倒 在 我 的 脚 下 。
  • 18:39 因 为 你 曾 以 力 量 束 我 的 腰 , 使 我 能 争 战 。 你 也 使 那 起 来 攻 击 我 的 , 都 服 在 我 以 下 。
  • 18:40 你 又 使 我 的 仇 敌 在 我 面 前 转 背 逃 跑 , 叫 我 能 以 剪 除 那 恨 我 的 人 。
  • 18:41 他 们 呼 求 , 却 无 人 拯 救 , 就 是 呼 求 耶 和 华 , 他 也 不 应 允 。
  • 18:42 我 捣 碎 他 们 , 如 同 风 前 的 灰 尘 , 倒 出 他 们 , 如 同 街 上 的 泥 土 。
  • 18:43 你 救 我 脱 离 百 姓 的 争 竞 , 立 我 作 列 国 的 元 首 。 我 素 不 认 识 的 民 必 事 奉 我 。
  • 18:44 他 们 一 听 见 我 的 名 声 , 就 必 顺 从 我 。 外 邦 人 要 投 降 我 。
  • 18:45 外 邦 人 要 衰 残 , 战 战 兢 兢 的 出 他 们 的 营 寨 。
  • 18:46 耶 和 华 是 活 神 。 愿 我 的 磐 石 被 人 称 颂 。 愿 救 我 的 神 被 人 尊 崇 。
  • 18:47 这 位 神 , 就 是 那 为 我 伸 冤 , 使 众 民 服 在 我 以 下 的 。
  • 18:48 你 救 我 脱 离 仇 敌 。 又 把 我 举 起 , 高 过 那 些 起 来 攻 击 我 的 。 你 救 我 脱 离 强 暴 的 人 。
  • 18:49 耶 和 华 阿 , 因 此 我 要 在 外 邦 中 称 谢 你 , 歌 颂 你 的 名 。
  • 18:50 耶 和 华 赐 极 大 的 救 恩 给 他 所 立 的 王 , 施 慈 爱 给 他 的 受 膏 者 , 就 是 给 大 卫 和 他 的 后 裔 , 直 到 永 远 。
  • Барои сардори сарояндагон. Суруди бандаи Парвардигор Довуд, ки суханони ин сурудро ба Парвардигор гуфт, дар рӯзе ки Парвардигор ӯро аз панҷаи ҳамаи душманонаш ва аз дасти Шоул халос кард. Ва ӯ гуфт:
  • Туро, эй Парвардигор, эй қуввати ман, дӯст медорам!
  • Парвардигор сахраи кӯҳпораи ман аст, ва қалъаи ман, ва раҳокунандаи ман; Худои ман кӯҳпораи ман аст; ба Ӯ паноҳ мебарам; Ӯ сипари ман аст, ва шохи наҷоти ман, ва паноҳгоҳи ман.
  • Парвардигорро сазовори ситоишро хоҳам хонд, ва аз душманонам наҷот хоҳам ёфт.
  • Камандҳои марг бар ман печида буд, ва селобҳои бадӣ фалокат маро ба ҳарос тарс андохта буданд;
  • Азобҳои гӯр маро иҳота карда буд, домҳои марг пеши роҳи маро гирифта буданд.
  • Дар тангии худ Парвардигорро хондам, ва аз Худои худ ёрӣ хостам. Овозамро аз қасри Худ шунид, ва ёрие ки аз Ӯ хостам, ба гӯшаш расид.
  • Ва замин ба ҷунбиш зилзила ва ларза омад, ва пояҳои кӯҳҳо биларзид ва биҷунбид, зеро ки Ӯ дарғазаб шуд;
  • Аз бинии Ӯ дуд баромад, ва аз даҳонаш оташи оламсӯз; лахчаҳои сӯзон аз Ӯ пайдо шуданд.
  • Ва осмонро хам карда, фуруд омад, ва абри сиёҳ зери пойҳои Ӯ буд.
  • Ва бар каррубӣ савор шуда, парид, ва бар болҳои бод парвоз кард.
  • Торикиро пардаи Худ, хаймаи гирдогирди Худ бисохт, ки торикии обҳо ва абрҳои осмон буд.
  • Аз дурахшонӣ пеши Ӯ абрҳояш мешитофтанд, бо жола ва лахчаҳои оташ.
  • Ва Парвардигор дар осмон гулуррос зад, ва Боломақом Болотарин овози Худро бидод, бо жола ва лахчаҳои оташ.
  • Ва тирҳои Худро фиристода, онҳоро пароканда намуд, ва барқҳо андохта, онҳоро ҳаросон кард.
  • Ва маҷроҳои ҷараёнгоҳҳои об намудор шуданд, ва пояҳои дунё аз сарзаниши Ту, эй Парвардигор, аз вазиши боди бинии Ту ошкор гардиданд.
  • Аз афроз боло дасти ёрӣ дароз карда, маро баргирифт, аз обҳои бисёр маро берун кашид;
  • Аз душмани пурзӯрам ва аз бадхоҳонам, ки аз ман тавонотар буданд, маро халос кард.
  • Дар рӯзи фалокатам мусибатам бадбахтиам бар ман пешдастӣ карданд, валекин Парвардигор такягоҳи ман буд.
  • Ва маро ба паҳно баровард, маро раҳо кард, зеро ки Ӯ маро дӯст медорад таваҷҷӯҳи Ӯ бар ман аст.
  • Парвардигор аз рӯи росткориам маро мукофот дод, мувофиқи покизагии дастҳоям ба ман подош дод,
  • Зеро ки роҳҳои Парвардигорро нигоҳ доштаам, ва аз пеши Худои худ ба бадӣ дода нашудаам;
  • Зеро ки ҳамаи дастурҳои Ӯ пеши назари ман ҳастанд, ва қоидаҳои Ӯро аз худам дур накардаам.
  • Ва пеши Ӯ беайб будам, ва ҳазар эҳтиёт менамудам, ки гуноҳе накунам.
  • Ва Парвардигор аз рӯи росткориам, мувофиқи покизагии дастҳоям пеши чашмони Ӯ, ба ман подош дод.
  • Бо некӯкор Ту некӯкорона рафтор мекунӣ, бо марди ростдил ростдилона,
  • Бо покдил – покдилона ва бо каҷрав – каҷравона.
  • Зеро ки Ту мардуми нармдилро наҷот медиҳӣ, ва чашмони ҳавобаландро паст мекунӣ.
  • Зеро ки Ту, эй Парвардигор, чароғи маро дармегиронӣ: Худои ман торикии маро равшан мекунад;
  • Зеро ки бо Ту ба лашкаре тохт меоварам, ва бо Худои худ аз деворҳо ҳисорҳо ҷаста мегузарам.
  • Роҳи Худо комил аст, сухани Парвардигор покиза аст; Ӯ барои ҳамаи паноҳбарони Худ сипар аст.
  • Зеро кист Худо, ҷуз аз Парвардигор? Ва кист кӯҳпора, ғайр аз Худои мо?
  • Худо камари маро бақувват мебандад, ва роҳи маро рост мегардонад.
  • Пойҳои маро мисли оҳувон мегардонад, ва бар баландиҳоям маро ба по мехезонад;
  • Дастҳои маро ҷанг меомӯзад, ва бозувонам камони мисинро ӯҳда карда метавонад.
  • Ва сипари наҷоти Худро ба ман ато фармудаӣ, ва дасти рости Ту маро дастгирӣ мекунад, ва нармдилии Ту маро бузург мегардонад.
  • Қадами маро зери ман вусъат медиҳӣ, ва пойҳоям намелағҷад.
  • Душманонамро таъқиб менамоям ва ба онҳо рафта мерасам, ва то онҳоро нобуд накунам, барнамегардам;
  • Онҳоро зада пахш мекунам, ва онҳо хеста наметавонанд; зери пойҳои ман меафтанд;
  • Зеро ки камари маро барои ҳарбу зарб бақувват бастаӣ, ва мухолифонамро зери поям андохтаӣ.
  • Душманонамро дар гурез андохтаӣ, ва ман бадхоҳонамро нобуд мекунам:
  • Онҳо ёрӣ мехоҳанд, валекин наҷотдиҳандае нест; Парвардигорро мехонанд, аммо Ӯ онҳоро намешунавад;
  • Онҳоро чун чанге пеши бод соида пош медиҳам, чун лойи кӯчаҳо онҳоро поймол мекунам.
  • Маро аз ҷангу ҷидоли қавм раҳо кардаӣ, сари халқҳо гардондаӣ; қавме ки намешинохтамаш, ба ман хизмат мекунад;
  • Фақат овозаи маро шунида, ба ман тобеъ мешаванд; аҳли ғайр ба ман хушомад мезананд;
  • Аҳли ғайр пажмурдаҳол мешаванд ва аз қаълаҳои худ бо тарсу ларз мебароянд.
  • Парвардигор зинда аст, ва кӯҳпораи ман муборак аст, ва Худои наҷоти ман сарафроз бод, –
  • Худое ки қасоси интиқоми маро мегирад ва қавмҳоро зердасти ман мегардонад.
  • Маро аз душманонам раҳо кардаӣ, аз мухолифонам баланд бардоштаӣ, аз золим халосӣ додаӣ.
  • Бинобар ин Туро, эй Парвардигор, дар миёни халқҳо ҳамду сано хоҳам гуфт ва номи Туро хоҳам сароид.
  • Ӯ ба подшоҳи Худ зафарҳои бузурге мебахшад, ва ба масеҳи Худ меҳру вафо мекунад, яъне ба Довуд ва ба зурёти вай то абад.

  • 18:1 Для дириґента хору.
    Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула,
  • 18:2 то він проказав: Полюблю Тебе, Господи, сило моя,
  • 18:3 Господь моя скеля й твердиня моя, і Він мій Спаситель!
    Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасіння мого, Він башта моя!
  • 18:4 Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!
  • 18:5 Тенета смертельні мене оточили, і потоки велійяала лякають мене!
  • 18:6 Тенета шеолу мене оточили, і пастки смертельні мене попередили.
  • 18:7 В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю, Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому!
  • 18:8 Захиталась земля й затремтіла, і затряслись і хитались підвалини гір, бо Він запалився від гніву:
  • 18:9 із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!
  • 18:10 Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.
  • 18:11 Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся…
  • 18:12 Поклав темряву Він як заслону Свою, довкілля Його то темрява вод, а мешкання Його густі хмари!
  • 18:13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його…
  • 18:14 і Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!
  • 18:15 Він послав Свої стріли, та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, та їх побентежив.
  • 18:16 Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх…
  • 18:17 Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих,
  • 18:18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони!
  • 18:19 Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям,
  • 18:20 і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!
  • 18:21 Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,
  • 18:22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
  • 18:23 бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!
  • 18:24 і був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
  • 18:25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
  • 18:26 із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,
  • 18:27 із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його,
  • 18:28 бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,
  • 18:29 бо Ти світиш мого світильника, Господь Бог мій, освітлює Він мою темряву!
  • 18:30 Бо з Тобою поб́ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
  • 18:31 Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!
  • 18:32 Бо хто Бог, окрім Господа?
    і хто скеля, крім нашого Бога?
  • 18:33 Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,
  • 18:34 Він зробив мої ноги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,
  • 18:35 мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.
  • 18:36 і дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
  • 18:37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.
  • 18:38 Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх,
  • 18:39 я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
  • 18:40 Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
  • 18:41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!
  • 18:42 Кричали вони, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.
  • 18:43 і я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу!
  • 18:44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!
  • 18:45 На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,
  • 18:46 в́януть чужинці і тремтять у твердинях своїх…
  • 18:47 Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,
  • 18:48 Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,
  • 18:49 що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!
  • 18:50 Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю!
  • 18:51 Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.