Госпо́дь утвержде́нiе мое́, и прибѣ́жище мое́, и изба́витель мо́й, Бо́гъ мо́й, помо́щникъ мо́й, и упова́ю на него́: защи́титель мо́й, и ро́гъ спасе́нiя моего́, и засту́пникъ мо́й.
Хваля́ призову́ Го́спода и от вра́гъ мои́хъ спасу́ся.
Одержа́ша мя́ болѣ́зни сме́ртныя, и пото́цы беззако́нiя смято́ша мя́:
Госпо́дь утвержде́нiе мое́, и прибѣ́жище мое́, и изба́витель мо́й, Бо́гъ мо́й, помо́щникъ мо́й, и упова́ю на него́: защи́титель мо́й, и ро́гъ спасе́нiя моего́, и засту́пникъ мо́й.
Хваля́ призову́ Го́спода и от вра́гъ мои́хъ спасу́ся.
Одержа́ша мя́ болѣ́зни сме́ртныя, и пото́цы беззако́нiя смято́ша мя́:
Начальнику хора. Раба Господня Давида, который произнес слова песни сей к Господу, когда Господь избавил его от рук всех врагов его и от руки Саула. И он сказал:
Возлюблю тебя, Господи, крепость моя!
Господь – твердыня моя и прибежище мое, Избавитель мой, Бог мой, – скала моя; на Него я уповаю; щит мой, рог спасения моего и убежище мое.
Призову достопоклоняемого Господа и от врагов моих спасусь.
Объяли меня муки смертные, и потоки беззакония устрашили меня;
цепи ада облегли меня, и сети смерти опутали меня.
В тесноте моей я призвал Господа и к Богу моему воззвал. И Он услышал от [святаго] чертога Своего голос мой, и вопль мой дошел до слуха Его.
Потряслась и всколебалась земля, дрогнули и подвиглись основания гор, ибо разгневался [Бог];
поднялся дым от гнева Его и из уст Его огонь поядающий; горячие угли сыпались от Него.
Наклонил Он небеса и сошел, – и мрак под ногами Его.
И воссел на Херувимов и полетел, и понесся на крыльях ветра.
И мрак сделал покровом Своим, сению вокруг Себя мрак вод, облаков воздушных.
От блистания пред Ним бежали облака Его, град и угли огненные.
Возгремел на небесах Господь, и Всевышний дал глас Свой, град и угли огненные.
Пустил стрелы Свои и рассеял их, множество молний, и рассыпал их.
И явились источники вод, и открылись основания вселенной от грозного гласа Твоего, Господи, от дуновения духа гнева Твоего.
Он простер руку с высоты и взял меня, и извлек меня из вод многих;
избавил меня от врага моего сильного и от ненавидящих меня, которые были сильнее меня.
Они восстали на меня в день бедствия моего, но Господь был мне опорою.
Он вывел меня на пространное место и избавил меня, ибо Он благоволит ко мне.
Воздал мне Господь по правде моей, по чистоте рук моих вознаградил меня,
ибо я хранил пути Господни и не был нечестивым пред Богом моим;
ибо все заповеди Его предо мною, и от уставов Его я не отступал.
Я был непорочен пред Ним и остерегался, чтобы не согрешить мне;
и воздал мне Господь по правде моей, по чистоте рук моих пред очами Его.
С милостивым Ты поступаешь милостиво, с мужем искренним – искренно,
с чистым – чисто, а с лукавым – по лукавству его,
ибо Ты людей угнетенных спасаешь, а очи надменные унижаешь.
Ты возжигаешь светильник мой, Господи; Бог мой просвещает тьму мою.
С Тобою я поражаю войско, с Богом моим восхожу на стену.
Бог! – Непорочен путь Его, чисто слово Господа; щит Он для всех, уповающих на Него.
Ибо кто Бог, кроме Господа, и кто защита, кроме Бога нашего?
Бог препоясывает меня силою и устрояет мне верный путь;
делает ноги мои, как оленьи, и на высотах моих поставляет меня;
научает руки мои брани, и мышцы мои сокрушают медный лук.
Ты дал мне щит спасения Твоего, и десница Твоя поддерживает меня, и милость Твоя возвеличивает меня.
Ты расширяешь шаг мой подо мною, и не колеблются ноги мои.
Я преследую врагов моих и настигаю их, и не возвращаюсь, доколе не истреблю их;
поражаю их, и они не могут встать, падают под ноги мои,
ибо Ты препоясал меня силою для войны и низложил под ноги мои восставших на меня;
Ты обратил ко мне тыл врагов моих, и я истребляю ненавидящих меня:
они вопиют, но нет спасающего; ко Господу, – но Он не внемлет им;
я рассеваю их, как прах пред лицем ветра, как уличную грязь попираю их.
Ты избавил меня от мятежа народа, поставил меня главою иноплеменников; народ, которого я не знал, служит мне;
по одному слуху о мне повинуются мне; иноплеменники ласкательствуют предо мною;
иноплеменники бледнеют и трепещут в укреплениях своих.
Жив Господь и благословен защитник мой! Да будет превознесен Бог спасения моего,
Бог, мстящий за меня и покоряющий мне народы,
и избавляющий меня от врагов моих! Ты вознес меня над восстающими против меня и от человека жестокого избавил меня.
За то буду славить Тебя, Господи, между иноплеменниками и буду петь имени Твоему,
величественно спасающий царя и творящий милость помазаннику Твоему Давиду и потомству его во веки.
Начальнику хора. Псалом Давида.
Небеса проповедуют славу Божию, и о делах рук Его вещает твердь.
День дню передает речь, и ночь ночи открывает знание.
Нет языка, и нет наречия, где не слышался бы голос их.
По всей земле проходит звук их, и до пределов вселенной слова́ их. Он поставил в них жилище солнцу,
и оно выходит, как жених из брачного чертога своего, радуется, как исполин, пробежать поприще:
от края небес исход его, и шествие его до края их, и ничто не укрыто от теплоты его.
Закон Господа совершен, укрепляет душу; откровение Господа верно, умудряет простых.
Во время гнева Твоего Ты сделаешь их, как печь огненную; во гневе Своем Господь погубит их, и пожрет их огонь.
Ты истребишь плод их с земли и семя их – из среды сынов человеческих,
ибо они предприняли против Тебя злое, составили замыслы, но не могли [выполнить их].
Ты поставишь их целью, из луков Твоих пустишь стрелы в лице их.
Вознесись, Господи, силою Твоею: мы будем воспевать и прославлять Твое могущество.
Начальнику хора. При появлении зари. Псалом Давида.
Боже мой! Боже мой! [внемли мне] для чего Ты оставил меня? Далеки от спасения моего слова вопля моего.
Боже мой! я вопию днем, – и Ты не внемлешь мне, ночью, – и нет мне успокоения.
Но Ты, Святый, живешь среди славословий Израиля.
На Тебя уповали отцы наши; уповали, и Ты избавлял их;
к Тебе взывали они, и были спасаемы; на Тебя уповали, и не оставались в стыде.
Я же червь, а не человек, поношение у людей и презрение в народе.
Все, видящие меня, ругаются надо мною, говорят устами, кивая головою:
«он уповал на Господа; пусть избавит его, пусть спасет, если он угоден Ему».
Но Ты извел меня из чрева, вложил в меня упование у грудей матери моей.
На Тебя оставлен я от утробы; от чрева матери моей Ты – Бог мой.
Не удаляйся от меня, ибо скорбь близка, а помощника нет.
Множество тельцов обступили меня; тучные Васанские окружили меня,
раскрыли на меня пасть свою, как лев, алчущий добычи и рыкающий.
Я пролился, как вода; все кости мои рассыпались; сердце мое сделалось, как воск, растаяло посреди внутренности моей.
Сила моя иссохла, как черепок; язык мой прильпнул к гортани моей, и Ты свел меня к персти смертной.
Ибо псы окружили меня, скопище злых обступило меня, пронзили руки мои и ноги мои.
Можно было бы перечесть все кости мои; а они смотрят и делают из меня зрелище;
делят ризы мои между собою и об одежде моей бросают жребий.
Но Ты, Господи, не удаляйся от меня; сила моя! поспеши на помощь мне;
избавь от меча душу мою и от псов одинокую мою;
спаси меня от пасти льва и от рогов единорогов, услышав, избавь меня.
Буду возвещать имя Твое братьям моим, посреди собрания восхвалять Тебя.
Боящиеся Господа! восхвалите Его. Все семя Иакова! прославь Его. Да благоговеет пред Ним все семя Израиля,
ибо Он не презрел и не пренебрег скорби страждущего, не скрыл от него лица Своего, но услышал его, когда сей воззвал к Нему.
О Тебе хвала моя в собрании великом; воздам обеты мои пред боящимися Его.
Да едят бедные и насыщаются; да восхвалят Господа ищущие Его; да живут сердца ваши во веки!
Вспомнят, и обратятся к Господу все концы земли, и поклонятся пред Тобою все племена язычников,
ибо Господне есть царство, и Он – Владыка над народами.
Будут есть и поклоняться все тучные земли; преклонятся пред Ним все нисходящие в персть и не могущие сохранить жизни своей.
Потомство [мое] будет служить Ему, и будет называться Господним вовек:
придут и будут возвещать правду Его людям, которые родятся, что́ сотворил Господь.
Господь – Пастырь мой; я ни в чем не буду нуждаться:
Он покоит меня на злачных пажитях и водит меня к водам тихим,
подкрепляет душу мою, направляет меня на стези правды ради имени Своего.
Если я пойду и долиною смертной тени, не убоюсь зла, потому что Ты со мной; Твой жезл и Твой посох – они успокаивают меня.
Ты приготовил предо мною трапезу в виду врагов моих; умастил елеем голову мою; чаша моя преисполнена.
Так, благость и милость [Твоя] да сопровождают меня во все дни жизни моей, и я пребуду в доме Господнем многие дни.
Господня земля и что наполняет ее, вселенная и все живущее в ней,
ибо Он основал ее на морях и на реках утвердил ее.
Кто взойдет на гору Господню, или кто станет на святом месте Его?
Тот, у которого руки неповинны и сердце чисто, кто не клялся душею своею напрасно и не божился ложно [ближнему своему], –
тот получит благословение от Господа и милость от Бога, Спасителя своего.
Таков род ищущих Его, ищущих лица Твоего, Боже Иакова!
Поднимите, врата, верхи ваши, и поднимитесь, двери вечные, и войдет Царь славы!
Кто сей Царь славы? – Господь крепкий и сильный, Господь, сильный в брани.
Поднимите, врата, верхи ваши, и поднимитесь, двери вечные, и войдет Царь славы!
Кто сей Царь славы? – Господь сил, Он – царь славы.
გუნდის ლოტბარს. უფლის მორჩილი დავითისა, რომელმაც წარმოთქვა უფლის მიმართ სიტყვები ამ გალობისა იმ დღეს, როცა უფალმა გადაარჩინა ყველა თავისი მტრის ხელთაგან და საულის ხელთაგან.
და თქვა: შეგიყვარებ, უფალო, სიმტკიცევ ჩემო.
უფალო, კლდევ და სიმაგრევ ჩემო და მხსნელო ჩემო, ღმერთო ჩემო, - ჩემი კლდე ხარ, თავშესაფარი. ფარო ჩემო და დამხმარეო, საყრდენო ჩემო.
ქებულია, ვიძახი, უფალი, და მტრებისაგან გადამარჩენს.
გარს შემომერტყა სიკვდილის ხვია და შემაძრწუნეს ნაკადებმა უკუღმართებმა.
შუა მოვექეც ბორკილებში ჯოჯოხეთისა და წინ სიკვდილის ხაფანგები გადამეღობა.
გაჭირვებაში ვუხმობდი უფალს და ღმერთსა ჩემსა მოვუწოდებდი. ისმინა ხმა ჩემი თავისი სამხილიდან და მისწვდა მის ყურს ჩემი ღაღადი.
შეძრწუნდა და შეირყა დედამიწა, შეკრთნენ მთათა ფუძენი; შეძრწუნდნენ, რადგან განრისხდა იგი.
აღმოხდა კვამლი მისი რისხვისა, ცეცხლი მომსვრელი მის ბაგეთაგან, ნაკვერჩხლები აღმოენთნენ მისგან.
დახარა ცანი და გარდმოვიდა, და მის ფეხთა ქვეშ - ნისლი უკუნი.
ქერუბიმებზე ამხედრდა და გაფრინდა, და გაეშურა ქარის ფრთებით.
წყვდიადი თავის საფარად აქცია, გარემო მისი - საბურველად, მძიმე ღრუბლები, სიბნელე წყლისა.
მისი პირის ბრწყინვალებით გაიფანტნენ ღრუბლები, სეტყვა და ნაკვერჩხლები.
და დაიგრგვინა უფალმა ზეცაში, და ზეციერმა გამოსცა ხმა თავისი სეტყვით და ნაკვერჩხლებით.
გაუშვა ისრები და მიმოფანტა, ელვანი მრავალნი - და განაბნია.
და გამოჩნდნენ წყარონი წყალთა და გაშიშვლდნენ ფუძენი სამყაროსი შენს მრისხანე დაძახილზე, უფალო, შენი პირის ქარის ქროლვაზე.
გამომიწოდა სიმაღლიდან, ამომიყვანა. მრავალ წყალთაგან გამომიხსნა.
დამიხსნა ძლიერი მტრისაგან და მოძულეთაგან ჩემთა, ჩემზე ძლიერნი რომ იყვნენ.
აღდგნენ ჩემს წინააღმდეგ ჩემი გაჭირვების ჟამს, და უფალი იყო ჩემი საყრდენი.
გამომიყვანა გაშლილ სივრცეზე, მიშველა, რადგან ვუყვარვარ მე.
მიზღო უფალმა ჩემი სიმართლით, ჩემთა ხელთა სიწმიდის კვალობაზე დამაჯილდოვა.
ვინაიდან მივყვებოდი უფლის გზებს და არ ვცოდავდი ღმერთის წინაშე;
ვინაიდან ჩემს თვალწინაა ყველა მისი მცნება და მისი კანონებიდან არ გადამიხვევია.
უცოდველი ვიყავი მის წინაშე და თავს ვიცავდი შეცოდებისგან.
და მომიზღო უფალმა ჩემი სიმართლით, ჩემთა ხელთა სიწმიდის კვალობაზე მის თვალთა წინაშე.
გულმოწყალეს წყალობით ექცევი, გულმართალს - გულმართლად.
18:1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула,
18:2 то він проказав: Полюблю Тебе, Господи, сило моя,
18:3 Господь моя скеля й твердиня моя, і Він мій Спаситель! Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасіння мого, Він башта моя!
18:4 Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!
18:5 Тенета смертельні мене оточили, і потоки велійяала лякають мене!
18:6 Тенета шеолу мене оточили, і пастки смертельні мене попередили.
18:7 В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю, Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому!
18:8 Захиталась земля й затремтіла, і затряслись і хитались підвалини гір, бо Він запалився від гніву:
18:9 із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!
18:10 Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.
18:11 Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся…
18:12 Поклав темряву Він як заслону Свою, довкілля Його то темрява вод, а мешкання Його густі хмари!
18:13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його…
18:14 і Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!
18:15 Він послав Свої стріли, та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, та їх побентежив.
18:16 Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх…
18:17 Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих,
18:18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони!
18:19 Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям,
18:20 і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!
18:21 Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,
18:22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
18:23 бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!
18:24 і був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
18:25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
18:26 із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,
18:27 із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його,
18:28 бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,
18:29 бо Ти світиш мого світильника, Господь Бог мій, освітлює Він мою темряву!
18:30 Бо з Тобою поб́ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
18:31 Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!
18:32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
18:33 Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,
18:34 Він зробив мої ноги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,
18:35 мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.
18:36 і дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
18:37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.
18:38 Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх,
18:39 я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
18:40 Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
18:41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!
18:42 Кричали вони, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.
18:43 і я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу!
18:44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!
18:45 На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,
18:46 в́януть чужинці і тремтять у твердинях своїх…
18:47 Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,
18:48 Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,
18:49 що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!
18:50 Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю!
18:51 Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.
19:1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів.
19:2 Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід.
19:3 Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку,
19:4 без мови й без слів, не чутний їхній голос,
19:5 та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова! Для сонця намета поставив у них,
19:6 а воно, немов той молодий, що виходить із-під балдахину свого, воно тішиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!
19:7 Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.
19:8 Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє.
19:9 Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.
19:10 Страх Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом,
19:11 дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий,
19:12 і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика.
19:13 А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,
19:14 і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очищений.
19:15 Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!
20:1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів.
20:2 В день недолі озветься до тебе Господь, ім́я Бога Якового зробить сильним тебе!
20:3 Він пошле тобі поміч із святині, і з Сіону тебе підіпре!
20:4 Усі жертви твої пам́ятати Він буде, і буде вважати твоє цілопалення ситим. Села.
20:5 Він дасть тобі, як твоє серце бажає, і виповнить цілий твій задум!
20:6 Ми будем радіти спасінням Твоїм, і підіймемо прапор в ім́я Бога нашого, нехай Господь виконає всі прохання твої!
20:7 Тепер я пізнав, що спасає Господь помазанця Свого, дає йому відповідь з неба святого Свого могутніми чинами помічної правиці Своєї.
20:8 Одні колесницями хваляться, а інші кіньми, а ми будем хвалитись ім́ям Господа, нашого Бога:
20:9 вони похилились і впали, а ми стоїмо та ростемо на силах!
20:10 Господи, спаси! Хай озветься нам Цар у день нашого кликання!
21:1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів.
21:2 Господи, силою Твоєю веселиться цар, і спасінням Твоїм як він сильно радіє!
21:3 Ти йому дав бажання серця його, і прохання уст його не відмовив. Села.
21:4 Бо Ти його випередив благословеннями добра, на голову йому поклав корону зо щирого золота.
21:5 Життя він у Тебе просив, і дав Ти йому довголіття на вічні віки!
21:6 Слава велика його при Твоїй допомозі, хвалу та величність кладеш Ти на нього,
21:7 бо Ти вчиниш його благословенням вічним, звеселиш його радістю, як буде він разом з Тобою!
21:8 Цар має надію на Господа, у ласці Всевишнього не захитається він.