Скрыть
18:1
18:3
18:4
18:6
18:10
18:12
18:13
18:14
Церковнославянский (рус)
Въ коне́цъ, псало́мъ Дави́ду.
Небеса́ повѣ́даютъ сла́ву Бо́жiю, творе́нiе же руку́ Его́ воз­вѣща́етъ тве́рдь.
Де́нь дни́ от­рыга́етъ глаго́лъ, и но́щь но́щи воз­вѣща́етъ ра́зумъ.
Не су́ть рѣ́чи, ниже́ словеса́, и́хже не слы́шат­ся гла́си и́хъ.
Во всю́ зе́млю изы́де вѣща́нiе и́хъ, и въ концы́ вселе́н­ныя глаго́лы и́хъ: въ со́лнцѣ положи́ селе́нiе свое́:
и то́й я́ко жени́хъ исходя́й от­ черто́га сво­его́, воз­ра́дует­ся я́ко исполи́нъ тещи́ пу́ть.
От кра́я небесе́ исхо́дъ его́, и срѣ́тенiе его́ до кра́я небесе́: и нѣ́сть, и́же укры́ет­ся теплоты́ его́.
Зако́нъ Госпо́день непоро́ченъ, обраща́яй ду́шы: свидѣ́тел­ст­во Госпо́дне вѣ́рно, умудря́ющее младе́нцы.
Оправда́нiя Госпо́дня пра́ва, веселя́щая се́рдце: за́повѣдь Госпо́дня свѣтла́, просвѣща́ющая о́чи.
Стра́хъ Госпо́день чи́стъ, пребыва́яй въ вѣ́къ вѣ́ка: судьбы́ Госпо́дни и́стин­ны, оправда́н­ны вку́пѣ,
вожделѣ́н­ны па́че зла́та и ка́мене че́стна мно́га, и сла́ждшя па́че ме́да и со́та.
И́бо ра́бъ Тво́й храни́тъ я́: внегда́ сохрани́ти я́, воз­дая́нiе мно́го.
Грѣхопаде́нiя кто́ разумѣ́етъ? От­ та́йныхъ мо­и́хъ очи́сти мя́,
и от­ чужди́хъ пощади́ раба́ Тво­его́: а́ще не облада́ютъ мно́ю, тогда́ непоро́ченъ бу́ду, и очи́щуся от­ грѣха́ вели́ка.
И бу́дутъ во благоволе́нiе словеса́ у́стъ мо­и́хъ, и по­уче́нiе се́рдца мо­его́ предъ Тобо́ю вы́ну, Го́споди, помо́щниче мо́й и изба́вителю мо́й.
Греческий [Greek (Koine)]
εἰς τὸ τέλος ψαλμὸς τῷ Δαυιδ
οἱ οὐρανοὶ διηγοῦν­ται δόξαν θεοῦ ποίησιν δὲ χειρῶν αὐτοῦ ἀναγγέλλει τὸ στε­ρέ­ωμα
ἡμέρα τῇ ἡμέρᾳ ἐρεύ­γεται ῥῆμα καὶ νὺξ νυκτὶ ἀναγγέλλει γνῶσιν
οὐκ εἰσὶν λαλιαὶ οὐδὲ λόγοι ὧν οὐχὶ ἀκούον­ται αἱ φωναὶ αὐτῶν
εἰς πᾶσαν τὴν γῆν ἐξῆλθεν ὁ φθόγγος αὐτῶν καὶ εἰς τὰ πέρατα τῆς οἰκουμένης τὰ ῥήματα αὐτῶν ἐν τῷ ἡλίῳ ἔθετο τὸ σκήνωμα αὐτοῦ
καὶ αὐτὸς ὡς νυμφίος ἐκπορευό­με­νος ἐκ παστοῦ αὐτοῦ ἀγαλλιά­σε­ται ὡς γίγας δραμεῖν ὁδὸν αὐτοῦ
ἀπ᾿ ἄκρου τοῦ οὐρανοῦ ἡ ἔξοδος αὐτοῦ καὶ τὸ κατα­́ν­τημα αὐτοῦ ἕως ἄκρου τοῦ οὐρανοῦ καὶ οὐκ ἔστιν ὃς ἀπο­κρυβή­σε­ται τὴν θέρμην αὐτοῦ
ὁ νόμος τοῦ κυρίου ἄμωμος ἐπι­στρέφων ψυχάς ἡ μαρτυρία κυρίου πιστή σοφίζουσα νήπια
τὰ δικαιώματα κυρίου εὐθεῖα εὐφραίνον­τα καρδίαν ἡ ἐν­τολὴ κυρίου τηλαυγής φωτίζουσα ὀφθαλμούς
ὁ φόβος κυρίου ἁγνός δια­μένων εἰς αἰῶνα αἰῶνος τὰ κρίματα κυρίου ἀληθινά δεδικαιωμένα ἐπι­̀ τὸ αὐτό
ἐπι­θυμητὰ ὑπὲρ χρυσίον καὶ λίθον τίμιον πολὺν καὶ γλυκύτερα ὑπὲρ μέλι καὶ κηρίον
καὶ γὰρ ὁ δοῦλός σου φυλάσ­σει αὐτά ἐν τῷ φυλάσ­σειν αὐτὰ ἀν­ταπόδοσις πολλή
παρα­πτώματα τίς συν­ήσει ἐκ τῶν κρυφίων μου καθάρισόν με
καὶ ἀπο­̀ ἀλλοτρίων φεῖσαι τοῦ δούλου σου ἐὰν μή μου κατα­κυριεύ­σωσιν τότε ἄμωμος ἔσομαι καὶ καθαρισθήσομαι ἀπο­̀ ἁμαρτίας μεγά­λης
καὶ ἔσον­ται εἰς εὐδοκίαν τὰ λόγια τοῦ στόματός μου καὶ ἡ μελέτη τῆς καρδίας μου ἐνώπιόν σου δια­̀ παν­τός κύριε βοηθέ μου καὶ λυτρωτά μου
Украинский (Огієнко)
19:1 Для дириґетна хору.
Псалом Давидів.
19:2 Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід.
19:3 Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку,
19:4 без мови й без слів, не чутний їхній голос,
19:5 та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова!
Для сонця намета поставив у них,
19:6 а воно, немов той молодий, що виходить із-під балдахину свого, воно тішиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!
19:7 Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.
19:8 Господній Закон досконалий, він зміцнює душу.
Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє.
19:9 Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють.
Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.
19:10 Страх Господа чистий, він навіки стоїть.
Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом,
19:11 дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий,
19:12 і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика.
19:13 А помилки хто зрозуміє?
Від таємних очисть Ти мене,
19:14 і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очищений.
19:15 Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!
Барои сардори сарояндагон. Таронаи Довуд.
Осмонҳо ҷалоли Худоро эълон мекунанд, ва фалак аз амали дастҳои Ӯ хабар медиҳад.
Рӯз бо рӯз сухан мегӯяд, ва шаб бо шаб фикр изҳор мекунад.
На гуфтор аст, на сухан; овози онҳо ба гӯш намерасад.
Садои онҳо ба тамоми замин меравад, ва сухани онҳо то канорҳои ҷаҳон. Дар онҳо Ӯ барои офтоб хаймае барпо намудааст,
Ва он мисли домод аз ҳуҷраи худ берун меояд, мисли паҳлавон аз тай кардани роҳаш шод мешавад:
Баромадани он аз як канори осмон аст, ва гардиши он то канори дигар аст, ва ҳеҷ чиз аз гармии он пинҳон нест.
Қонуни Парвардигор комил аст, ба кас ҷон мебахшад; гувоҳии Парвардигор боварибахш аст, нодонро доно мегардонад.
Фармонҳои Фармудаҳои Парвардигор ҳақ мебошанд, дилро шод мекунанд; фармудаҳои Парвардигор равшан мебошанд, чашмро пурнур мунаввар месозанд.
Тарси Парвардигор пок аст, ҷовидона мемонад. Дастурҳои Парвардигор рост мебошанд, ҳамаашон ҳаққонианд;
Аз тилло ва аз зари холиси бисёр дилкаштаранд, ва аз асал ва қатраҳои шираи занбурхона ширинтаранд.
Бандаи Ту низ дар онҳо эҳтиёт мешавад: дар риояи онҳо подоши бузурге ҳаст.
Кист, ки саҳвҳоро хатоҳоро иштибоҳҳоро фаҳмида тавонад? Маро аз хатоҳои гуноҳҳои пӯшидаам пинҳонам покиза намо,
Аз бадқасдон низ бандаи Худро нигоҳ дор, то ки бар ман ҳукмфармо нашаванд. Он гоҳ ман беайб ва аз ҷинояти азим покиза хоҳам буд.
Бигзор суханони даҳонам ва андешаи дилам писандидаи Ту бошад, эй Парвардигор, ки кӯҳпораи ман ва раҳокунандаи ман ҳастӣ!

Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible