Азбука веры » Би́блия » Псалти́рь » Псалом 20

Псалом 20

Толкования

Толкования главы

20:1

20:2

20:3

см.:Пс.144:19;

20:4

см.:Евр.2:9;

20:5

см.:Ис.53:9-10;

20:6

20:7

см.:Ис.19:24;

20:8

20:9

см.:Мф.24:51;

20:10

20:11

см.:Пс.33:17;Ис.14:22;

20:12

20:13

20:14

Церковнославянский (рус)

Псало́мъ Дави́ду.

Го́споди, си́лою Твое́ю возвесели́тся ца́рь, и о спасе́нiи Твое́мъ возра́дуется зѣло́.

Жела́нiе се́рдца его́ да́лъ еси́ ему́, и хотѣ́нiя устну́ его́ нѣ́си лиши́лъ его́.

Я́ко предвари́лъ еси́ его́ благослове́нiемъ благосты́ннымъ, положи́лъ еси́ на главѣ́ его́ вѣне́цъ от ка́мене че́стна.

Живота́ проси́лъ е́сть у Тебе́, и да́лъ еси́ ему́ долготу́ дні́й во вѣ́къ вѣ́ка.

Ве́лiя сла́ва его́ спасе́нiемъ Твои́мъ: сла́ву и велелѣ́пiе возложи́ши на него́.

Я́ко да́си ему́ благослове́нiе во вѣ́къ вѣ́ка: возвесели́ши его́ ра́достiю съ лице́мъ Твои́мъ.

Я́ко ца́рь упова́етъ на Го́спода, и ми́лостiю Вы́шняго не подви́жится.

Да обря́щется рука́ Твоя́ всѣ́мъ враго́мъ Твои́мъ, десни́ца Твоя́ да обря́щетъ вся́ ненави́дящыя Тебе́.

Я́ко положи́ши и́хъ я́ко пе́щь о́гненную во вре́мя лица́ Твоего́: Госпо́дь гнѣ́вомъ Свои́мъ смяте́тъ я́, и снѣ́сть и́хъ о́гнь.

Пло́дъ и́хъ от земли́ погуби́ши, и сѣ́мя и́хъ от сыно́въ человѣ́ческихъ.

Я́ко уклони́ша на Тя́ зла́я, помы́слиша совѣ́ты, и́хже не возмо́гутъ соста́вити.

Я́ко положи́ши я́ хребе́тъ: во избы́тцѣхъ Твои́хъ угото́виши лице́ и́хъ.

Вознеси́ся, Го́споди, си́лою Твое́ю: воспое́мъ и пое́мъ си́лы Твоя́.

Греческий [Greek (Koine)]

εἰς τὸ τέλος ψαλμὸς τῷ Δαυιδ

κύριε ἐν τῇ δυνάμει σου εὐφρανθήσεται ὁ βασιλεὺς καὶ ἐπὶ τῷ σωτηρίῳ σου ἀγαλλιάσεται σφόδρα

τὴν ἐπιθυμίαν τῆς ψυχῆς αὐτοῦ ἔδωκας αὐτῷ καὶ τὴν θέλησιν τῶν χειλέων αὐτοῦ οὐκ ἐστέρησας αὐτόν (διάψαλμα)

ὅτι προέφθασας αὐτὸν ἐν εὐλογίαις χρηστότητος ἔθηκας ἐπὶ τὴν κεφαλὴν αὐτοῦ στέφανον ἐκ λίθου τιμίου

ζωὴν ᾐτήσατό σε καὶ ἔδωκας αὐτῷ μακρότητα ἡμερῶν εἰς αἰῶνα αἰῶνος

μεγάλη ἡ δόξα αὐτοῦ ἐν τῷ σωτηρίῳ σου δόξαν καὶ μεγαλοπρέπειαν ἐπιθήσεις ἐπ᾿ αὐτόν

ὅτι δώσεις αὐτῷ εὐλογίαν εἰς αἰῶνα αἰῶνος εὐφρανεῖς αὐτὸν ἐν χαρᾷ μετὰ τοῦ προσώπου σου

ὅτι ὁ βασιλεὺς ἐλπίζει ἐπὶ κύριον καὶ ἐν τῷ ἐλέει τοῦ ὑψίστου οὐ μὴ σαλευθῇ

εὑρεθείη ἡ χείρ σου πᾶσιν τοῖς ἐχθροῖς σου ἡ δεξιά σου εὕροι πάντας τοὺς μισοῦντάς σε

θήσεις αὐτοὺς ὡς κλίβανον πυρὸς εἰς καιρὸν τοῦ προσώπου σου κύριος ἐν ὀργῇ αὐτοῦ συνταράξει αὐτούς καὶ καταφάγεται αὐτοὺς πῦρ

τὸν καρπὸν αὐτῶν ἀπὸ γῆς ἀπολεῖς καὶ τὸ σπέρμα αὐτῶν ἀπὸ υἱῶν ἀνθρώπων

ὅτι ἔκλιναν εἰς σὲ κακά διελογίσαντο βουλήν ἣν οὐ μὴ δύνωνται στῆσαι

ὅτι θήσεις αὐτοὺς νῶτον ἐν τοῖς περιλοίποις σου ἑτοιμάσεις τὸ πρόσωπον αὐτῶν

ὑψώθητι κύριε ἐν τῇ δυνάμει σου ᾄσομεν καὶ ψαλοῦμεν τὰς δυναστείας σου

Украинский (Огієнко)

^21:1 Для дириґетна хору.
Псалом Давидів.

^21:2 Господи, силою Твоєю веселиться цар, і спасінням Твоїм як він сильно радіє!

^21:3 Ти йому дав бажання серця його, і прохання уст його не відмовив.
Села.

^21:4 Бо Ти його випередив благословеннями добра, на голову йому поклав корону зо щирого золота.

^21:5 Життя він у Тебе просив, і дав Ти йому довголіття на вічні віки!

^21:6 Слава велика його при Твоїй допомозі, хвалу та величність кладеш Ти на нього,

^21:7 бо Ти вчиниш його благословенням вічним, звеселиш його радістю, як буде він разом з Тобою!

^21:8 Цар має надію на Господа, у ласці Всевишнього не захитається він.

^21:9 Знайде рука Твоя всіх ворогів Твоїх, знайде правиця Твоя Твоїх ненависників.

^21:10 На час гніву Свого Ти їх учиниш огненною піччю, Господь гнівом Своїм їх понищить, і огонь пожере їх.

^21:11 Ти вигубиш плід їхній із землі, а їхнє насіння з-поміж синів людських.

^21:12 Бо нещастя на Тебе вони простягли, замишляли злу думку, якої здійснити не зможуть,

^21:13 бо Ти їх обернеш плечима до нас, на тятивах Своїх міцно стріли поставиш на них.

^21:14 Піднесися ж, о Господи, в силі Своїй, а ми будем співати й хвалити могутність Твою!

Таджикский

Языки

Барои сардори сарояндагон. Таронаи Довуд.

Парвардигоро, аз қуввати Ту подшоҳ хурсандӣ мекунад, ва аз наҷоти Ту бисёр шод мешавад.

Хости дилашро ба ӯ ато фармудаӣ, ва талабҳои лабонашро рад накардаӣ. Село.

Зеро ки ӯро бо баракатҳои хайрхоҳӣ пешвоз гирифтаӣ, тоҷе аз зари холис бар сари ӯ гузоштаӣ.

Аз Ту ҳаёт пурсид, ба ӯ умри дароз бахшидаӣ то абад.

Ҷалоли ӯ дар наҷоти Ту бузург аст; шукӯҳ ва арҷмандӣ бар ӯ овардаӣ.

Зеро ки баракатҳо то абад бар ӯ ниҳодаӣ, бо шодии рӯи Худ ӯро шод кардаӣ;

Зеро ки подшоҳ ба Парвардигор таваккал мекунад, ва бо меҳру вафои Боломақом Болотарин фурӯ нахоҳад ғалтид.

Дасти Ту ҳамаи душманонатро хоҳад ёфт, дасти рости Ту бадхоҳонатро хоҳад ёфт.

Дар вақти хашми Худ онҳоро мисли танӯри оташ хоҳӣ кард; Парвардигор дар ғазаби Худ онҳоро фурӯ хоҳад бурд, ва оташ онҳоро хоҳад хӯрд.

Самари онҳоро аз замин нобуд хоҳӣ кард, ва зурёти онҳоро аз миёни банӣ одам.

Вақте ки онҳо қасди бадӣ бар Ту карданд, ва ҳилаҳои пинҳонӣ андешиданд, онро натавонистанд ба амал оваранд.

Онҳоро водор хоҳӣ кард, ки пушт гардонанд; зеҳҳои камони Худро ба рӯи онҳо хоҳӣ кашид.

Дар қуввати Худ, эй Парвардигор, сарафроз бош: қудрати Туро сурудхонӣ хоҳем кард ва хоҳем сароид.