Скрыть
20:1
20:2
20:6
20:8
20:10
20:12
20:13
20:14
Церковнославянский (рус)
Псало́мъ Дави́ду.
Го́споди, си́лою Тво­е́ю воз­весели́т­ся ца́рь, и о спасе́нiи Тво­е́мъ воз­ра́дует­ся зѣло́.
Жела́нiе се́рдца его́ да́лъ еси́ ему́, и хотѣ́нiя устну́ его́ нѣ́си лиши́лъ его́.
Я́ко предвари́лъ еси́ его́ благослове́нiемъ благосты́н­нымъ, положи́лъ еси́ на главѣ́ его́ вѣне́цъ от­ ка́мене че́стна.
Живота́ проси́лъ е́сть у Тебе́, и да́лъ еси́ ему́ долготу́ дні́й во вѣ́къ вѣ́ка.
Ве́лiя сла́ва его́ спасе́нiемъ Тво­и́мъ: сла́ву и велелѣ́пiе воз­ложи́ши на него́.
Я́ко да́си ему́ благослове́нiе во вѣ́къ вѣ́ка: воз­весели́ши его́ ра́достiю съ лице́мъ Тво­и́мъ.
Я́ко ца́рь упова́етъ на Го́спода, и ми́лостiю Вы́шняго не подви́жит­ся.
Да обря́щет­ся рука́ Твоя́ всѣ́мъ враго́мъ Тво­и́мъ, десни́ца Твоя́ да обря́щетъ вся́ ненави́дящыя Тебе́.
Я́ко положи́ши и́хъ я́ко пе́щь о́гнен­ную во вре́мя лица́ Тво­его́: Госпо́дь гнѣ́вомъ Сво­и́мъ смяте́тъ я́, и снѣ́сть и́хъ о́гнь.
Пло́дъ и́хъ от­ земли́ погуби́ши, и сѣ́мя и́хъ от­ сыно́въ человѣ́ческихъ.
Я́ко уклони́ша на Тя́ зла́я, помы́слиша совѣ́ты, и́хже не воз­мо́гутъ соста́вити.
Я́ко положи́ши я́ хребе́тъ: во избы́тцѣхъ Тво­и́хъ угото́виши лице́ и́хъ.
Вознеси́ся, Го́споди, си́лою Тво­е́ю: воспо­е́мъ и по­е́мъ си́лы Твоя́.
Греческий [Greek (Koine)]
εἰς τὸ τέλος ψαλμὸς τῷ Δαυιδ
κύριε ἐν τῇ δυνάμει σου εὐφρανθή­σε­ται ὁ βασιλεὺς καὶ ἐπι­̀ τῷ σωτηρίῳ σου ἀγαλλιά­σε­ται σφόδρα
τὴν ἐπι­θυμίαν τῆς ψυχῆς αὐτοῦ ἔδωκας αὐτῷ καὶ τὴν θέλησιν τῶν χειλέων αὐτοῦ οὐκ ἐστέρησας αὐτόν (δια­́ψαλμα)
ὅτι προ­έφθασας αὐτὸν ἐν εὐλογίαις χρηστότητος ἔθηκας ἐπι­̀ τὴν κεφαλὴν αὐτοῦ στέφανον ἐκ λίθου τιμίου
ζωὴν ᾐτήσατό σε καὶ ἔδωκας αὐτῷ μακρότητα ἡμερῶν εἰς αἰῶνα αἰῶνος
μεγά­λη ἡ δόξα αὐτοῦ ἐν τῷ σωτηρίῳ σου δόξαν καὶ μεγαλοπρέπειαν ἐπι­θήσεις ἐπ᾿ αὐτόν
ὅτι δώσεις αὐτῷ εὐλογίαν εἰς αἰῶνα αἰῶνος εὐφρανεῖς αὐτὸν ἐν χαρᾷ μετὰ τοῦ προ­σώπου σου
ὅτι ὁ βασιλεὺς ἐλπίζει ἐπι­̀ κύριον καὶ ἐν τῷ ἐλέει τοῦ ὑψίστου οὐ μὴ σαλευθῇ
εὑρεθείη ἡ χείρ σου πᾶσιν τοῖς ἐχθροῖς σου ἡ δεξιά σου εὕροι πάν­τας τοὺς μισοῦν­τάς σε
θήσεις αὐτοὺς ὡς κλίβανον πυρὸς εἰς καιρὸν τοῦ προ­σώπου σου κύριος ἐν ὀργῇ αὐτοῦ συν­ταράξει αὐτούς καὶ κατα­φάγεται αὐτοὺς πῦρ
τὸν καρπὸν αὐτῶν ἀπο­̀ γῆς ἀπο­λεῖς καὶ τὸ σπέρμα αὐτῶν ἀπο­̀ υἱῶν ἀνθρώπων
ὅτι ἔκλιναν εἰς σὲ κακά διελογίσαν­το βουλήν ἣν οὐ μὴ δύνων­ται στῆσαι
ὅτι θήσεις αὐτοὺς νῶτον ἐν τοῖς περιλοίποις σου ἑτοιμάσεις τὸ προ­́σωπον αὐτῶν
ὑψώθητι κύριε ἐν τῇ δυνάμει σου ᾄσομεν καὶ ψαλοῦμεν τὰς δυναστείας σου
Арабский (Arabic Van Dyke)
21:0 لإِمَامِ الْمُغَنِّينَ. مَزْمُورٌ لِدَاوُدَ
21:1 يَا رَبُّ، بِقُوَّتِكَ يَفْرَحُ الْمَلِكُ، وَبِخَلاَصِكَ كَيْفَ لاَ يَبْتَهِجُ جِدًّا!
21:2 شَهْوَةَ قَلْبِهِ أَعْطَيْتَهُ، وَمُلْتَمَسَ شَفَتَيْهِ لَمْ تَمْنَعْهُ. سِلاَهْ.
21:3 لأَنَّكَ تَتَقَدَّمُهُ بِبَرَكَاتِ خَيْرٍ. وَضَعْتَ عَلَى رَأْسِهِ تَاجًا مِنْ إِبْرِيزٍ.
21:4 حَيَاةً سَأَلَكَ فَأَعْطَيْتَهُ. طُولَ الأَيَّامِ إِلَى الدَّهْرِ وَالأَبَدِ.
21:5 عَظِيمٌ مَجْدُهُ بِخَلاَصِكَ، جَلاَلاً وَبَهَاءً تَضَعُ عَلَيْهِ.
21:6 لأَنَّكَ جَعَلْتَهُ بَرَكَاتٍ إِلَى الأَبَدِ. تُفَرِّحُهُ ابْتِهَاجًا أَمَامَكَ.
21:7 لأَنَّ الْمَلِكَ يَتَوَكَّلُ عَلَى الرَّبِّ، وَبِنِعْمَةِ الْعَلِيِّ لاَ يَتَزَعْزَعُ.
21:8 تُصِيبُ يَدُكَ جَمِيعَ أَعْدَائِكَ. يَمِينُكَ تُصِيبُ كُلَّ مُبْغِضِيكَ.
21:9 تَجْعَلُهُمْ مِثْلَ تَنُّورِ نَارٍفِي زَمَانِ حُضُورِكَ. الرَّبُّ بِسَخَطِهِ يَبْتَلِعُهُمْ وَتَأْكُلُهُمُ النَّارُ.
21:10 تُبِيدُ ثَمَرَهُمْ مِنَ الأَرْضِ وَذُرِّيَّتَهُمْ مِنْ بَيْنِ بَنِي آدَمَ.
21:11 لأَنَّهُمْ نَصَبُوا عَلَيْكَ شَرًّا. تَفَكَّرُوا بِمَكِيدَةٍ. لَمْ يَسْتَطِيعُوهَا.
21:12 لأَنَّكَ تَجْعَلُهُمْ يَتَوَلَّوْنَ. تُفَوِّقُ السِّهَامَ عَلَى أَوْتَارِكَ تِلْقَاءَ وُجُوهِهِمْ.
21:13 ارْتَفِعْ يَا رَبُّ بِقُوَّتِكَ. نُرَنِّمْ وَنُنَغِّمْ بِجَبَرُوتِكَ.
Барои сардори сарояндагон. Таронаи Довуд.
Парвардигоро, аз қуввати Ту подшоҳ хурсандӣ мекунад, ва аз наҷоти Ту бисёр шод мешавад.
Хости дилашро ба ӯ ато фармудаӣ, ва талабҳои лабонашро рад накардаӣ. Село.
Зеро ки ӯро бо баракатҳои хайрхоҳӣ пешвоз гирифтаӣ, тоҷе аз зари холис бар сари ӯ гузоштаӣ.
Аз Ту ҳаёт пурсид, ба ӯ умри дароз бахшидаӣ то абад.
Ҷалоли ӯ дар наҷоти Ту бузург аст; шукӯҳ ва арҷмандӣ бар ӯ овардаӣ.
Зеро ки баракатҳо то абад бар ӯ ниҳодаӣ, бо шодии рӯи Худ ӯро шод кардаӣ;
Зеро ки подшоҳ ба Парвардигор таваккал мекунад, ва бо меҳру вафои Боломақом Болотарин фурӯ нахоҳад ғалтид.
Дасти Ту ҳамаи душманонатро хоҳад ёфт, дасти рости Ту бадхоҳонатро хоҳад ёфт.
Дар вақти хашми Худ онҳоро мисли танӯри оташ хоҳӣ кард; Парвардигор дар ғазаби Худ онҳоро фурӯ хоҳад бурд, ва оташ онҳоро хоҳад хӯрд.
Самари онҳоро аз замин нобуд хоҳӣ кард, ва зурёти онҳоро аз миёни банӣ одам.
Вақте ки онҳо қасди бадӣ бар Ту карданд, ва ҳилаҳои пинҳонӣ андешиданд, онро натавонистанд ба амал оваранд.
Онҳоро водор хоҳӣ кард, ки пушт гардонанд; зеҳҳои камони Худро ба рӯи онҳо хоҳӣ кашид.
Дар қуввати Худ, эй Парвардигор, сарафроз бош: қудрати Туро сурудхонӣ хоҳем кард ва хоҳем сароид.

Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible