Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
Псалом 21
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- 6
- 7
- 8
- 9
- 10
- 11
- 12
- 13
- 14
- 15
- 16
- 17
- 18
- 19
- 20
- 21
- 22
- 23
- 24
- 25
- 26
- 27
- 28
- 29
- 30
- 31
- 32
- 33
- 34
- 35
- 36
- 37
- 38
- 39
- 40
- 41
- 42
- 43
- 44
- 45
- 46
- 47
- 48
- 49
- 50
- 51
- 52
- 53
- 54
- 55
- 56
- 57
- 58
- 59
- 60
- 61
- 62
- 63
- 64
- 65
- 66
- 67
- 68
- 69
- 70
- 71
- 72
- 73
- 74
- 75
- 76
- 77
- 78
- 79
- 80
- 81
- 82
- 83
- 84
- 85
- 86
- 87
- 88
- 89
- 90
- 91
- 92
- 93
- 94
- 95
- 96
- 97
- 98
- 99
- 100
- 101
- 102
- 103
- 104
- 105
- 106
- 107
- 108
- 109
- 110
- 111
- 112
- 113
- 114
- 115
- 116
- 117
- 118
- 119
- 120
- 121
- 122
- 123
- 124
- 125
- 126
- 127
- 128
- 129
- 130
- 131
- 132
- 133
- 134
- 135
- 136
- 137
- 138
- 139
- 140
- 141
- 142
- 143
- 144
- 145
- 146
- 147
- 148
- 149
- 150
- 151
21:1
21:3
21:4
21:7
21:11
21:12
21:14
21:15
21:20
21:21
21:22
21:24
21:32
Въ коне́цъ, о заступле́нiи у́треннемъ, псало́мъ Дави́ду.
Бо́же, Бо́же мо́й, вонми́ ми, вску́ю оста́вилъ мя́ еси́? Дале́че от спасе́нiя моего́ словеса́ грѣхопаде́нiй мои́хъ.
Бо́же мо́й, воззову́ во дни́, и не услы́шиши, и въ нощи́, и не въ безу́мiе мнѣ́.
Ты́ же во Святѣ́мъ живе́ши, хвало́ Изра́илева.
На Тя́ упова́ша отцы́ на́ши: упова́ша, и изба́вилъ еси́ я́:
къ Тебѣ́ воззва́ша, и спасо́шася: на Тя́ упова́ша, и не постыдѣ́шася.
А́зъ же е́смь че́рвь, а не человѣ́къ, поноше́нiе человѣ́ковъ и уничиже́нiе люді́й.
Вси́ ви́дящiи мя́ поруга́шамися, глаго́лаша устна́ми, покива́ша главо́ю:
упова́ на Го́спода, да изба́витъ его́, да спасе́тъ его́, я́ко хо́щетъ его́.
Я́ко Ты́ еси́ исто́ргiй мя́ изъ чре́ва, упова́нiе мое́ от сосцу́ ма́тере моея́.
Къ Тебѣ́ приве́рженъ е́смь от ложе́снъ, от чре́ва ма́тере моея́ Бо́гъ мо́й еси́ Ты́.
Да не отсту́пиши от мене́, я́ко ско́рбь бли́зъ, я́ко нѣ́сть помога́яй ми́.
Обыдо́ша мя́ телцы́ мно́зи, юнцы́ ту́чнiи одержа́ша мя́:
отверзо́ша на мя́ уста́ своя́, я́ко ле́въ восхища́яй и рыка́яй.
Я́ко вода́ излiя́хся, и разсы́пашася вся́ ко́сти моя́: бы́сть се́рдце мое́ я́ко во́скъ та́яй посредѣ́ чре́ва моего́.
И́зсше я́ко скуде́ль крѣ́пость моя́, и язы́къ мо́й прильпе́ горта́ни моему́, и въ пе́рсть сме́рти све́лъ мя́ еси́.
Я́ко обыдо́ша мя́ пси́ мно́зи, со́нмъ лука́выхъ одержа́ша мя́: ископа́ша ру́цѣ мои́ и но́зѣ мои́.
Исчето́ша вся́ ко́сти моя́: ті́и же смотри́ша и презрѣ́ша мя́.
Раздѣли́ша ри́зы моя́ себѣ́, и о оде́жди мое́й мета́ша жре́бiй.
Ты́ же, Го́споди, не удали́ по́мощь твою́ от мене́: на заступле́нiе мое́ вонми́.
Изба́ви от ору́жiя ду́шу мою́, и изъ руки́ пе́сiи единоро́дную мою́.
Спаси́ мя от у́стъ льво́выхъ, и от ро́гъ единоро́жь смире́нiе мое́.
Повѣ́мъ и́мя Твое́ бра́тiи мое́й, посредѣ́ це́ркве воспою́ Тя́.
Боя́щiися Го́спода, восхвали́те Его́, все́ сѣ́мя Иа́ковле, просла́вите Его́, да убои́тся же от Него́ все́ сѣ́мя Изра́илево:
я́ко не уничижи́, ниже́ негодова́ моли́твы ни́щаго, ниже́ отврати́ лице́ Свое́ от мене́, и егда́ воззва́хъ къ Нему́, услы́ша мя́.
От Тебе́ похвала́ моя́, въ це́ркви вели́цѣй исповѣ́мся Тебѣ́: моли́твы моя́ возда́мъ предъ боя́щимися Его́.
Ядя́тъ убо́зiи, и насы́тятся, и восхва́лятъ Го́спода взыска́ющiи Его́: жива́ бу́дутъ сердца́ и́хъ въ вѣ́къ вѣ́ка.
Помяну́тся и обратя́тся ко Го́споду вси́ концы́ земли́, и покло́нятся предъ Ни́мъ вся́ оте́чествiя язы́къ:
я́ко Госпо́дне е́сть ца́рствiе, и То́й облада́етъ язы́ки.
Ядо́ша и поклони́шася вси́ ту́чнiи земли́: предъ Ни́мъ припаду́тъ вси́ низходя́щiи въ зе́млю: и душа́ моя́ тому́ живе́тъ.
И сѣ́мя мое́ порабо́таетъ Ему́: возвѣсти́тъ Го́сподеви ро́дъ гряду́щiй:
и возвѣстя́тъ пра́вду Его́ лю́демъ ро́ждшымся {роди́тися иму́щымъ}, я́же сотвори́ Госпо́дь.
22:1 Для дириґетна хору.
На спів: «Ланя зорі досвітньої».
Псалом Давидів.
На спів: «Ланя зорі досвітньої».
Псалом Давидів.
22:2 Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув?
Далекі слова мого зойку від спасіння мого!…
Далекі слова мого зойку від спасіння мого!…
22:3 Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!
22:4 Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах ізраїлевих!
22:5 На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.
22:6 До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.
22:7 А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.
22:8 Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!
22:9 Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!
22:10 Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!
22:11 На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!
22:12 Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!
22:13 Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,
22:14 на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!
22:15 Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.
22:16 Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.
22:17 Бо пси оточили мене…
обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої…
обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої…
22:18 Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!
22:19 Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають…
22:20 А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!
22:21 Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!
22:22 Спаси мене від пащі лев́ячої, а вбогу мою від рогів буйволів.
22:23 Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!
22:24 Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння ізраїлеве,
22:25 бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!
22:26 Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,
22:27 будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
22:28 Усі кінці землі спам́ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,
22:29 бо царство Господнє, і Він Пан над народами!
22:30 Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!
22:31 Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа.
22:32 Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!
22:0 لإِمَامِ الْمُغَنِّينَ عَلَى «أَيِّلَةِ الصُّبْحِ». مَزْمُورٌ لِدَاوُدَ
22:1 إِلهِي، إِلهِي، لِمَاذَا تَرَكْتَنِي، بَعِيدًا عَنْ خَلاَصِي، عَنْ كَلاَمِ زَفِيرِي؟
22:2 إِلهِي، فِي النَّهَارِ أَدْعُو فَلاَ تَسْتَجِيبُ، فِي اللَّيْلِ أَدْعُو فَلاَ هُدُوَّ لِي.
22:3 وَأَنْتَ الْقُدُّوسُ الْجَالِسُ بَيْنَ تَسْبِيحَاتِ إِسْرَائِيلَ.
22:4 عَلَيْكَ اتَّكَلَ آبَاؤُنَا. اتَّكَلُوا فَنَجَّيْتَهُمْ.
22:5 إِلَيْكَ صَرَخُوا فَنَجَوْا. عَلَيْكَ اتَّكَلُوا فَلَمْ يَخْزَوْا.
22:6 أَمَّا أَنَا فَدُودَةٌ لاَ إِنْسَانٌ. عَارٌ عِنْدَ الْبَشَرِ وَمُحْتَقَرُ الشَّعْبِ.
22:7 كُلُّ الَّذِينَ يَرَوْنَنِي يَسْتَهْزِئُونَ بِي. يَفْغَرُونَ الشِّفَاهَ، وَيُنْغِضُونَ الرَّأْسَ قَائِلِينَ:
22:8 «اتَّكَلَ عَلَى الرَّبِّ فَلْيُنَجِّهِ، لِيُنْقِذْهُ لأَنَّهُ سُرَّ بِهِ».
22:9 لأَنَّكَ أَنْتَ جَذَبْتَنِي مِنَ الْبَطْنِ. جَعَلْتَنِي مُطْمَئِنًّا عَلَى ثَدْيَيْ أُمِّي.
22:10 عَلَيْكَ أُلْقِيتُ مِنَ الرَّحِمِ. مِنْ بَطْنِ أُمِّي أَنْتَ إِلهِي.
22:11 لاَ تَتَبَاعَدْ عَنِّي، لأَنَّ الضِّيقَ قَرِيبٌ، لأَنَّهُ لاَ مُعِينَ.
22:12 أَحَاطَتْ بِي ثِيرَانٌ كَثِيرَةٌ. أَقْوِيَاءُ بَاشَانَ اكْتَنَفَتْنِي.
22:13 فَغَرُوا عَلَيَّ أَفْوَاهَهُمْ كَأَسَدٍ مُفْتَرِسٍ مُزَمْجِرٍ.
22:14 كَالْمَاءِ انْسَكَبْتُ. انْفَصَلَتْ كُلُّ عِظَامِي. صَارَ قَلْبِي كَالشَّمْعِ. قَدْ ذَابَ فِي وَسَطِ أَمْعَائِي.
22:15 يَبِسَتْ مِثْلَ شَقْفَةٍ قُوَّتِي، وَلَصِقَ لِسَانِي بِحَنَكِي، وَإِلَى تُرَابِالْمَوْتِ تَضَعُنِي.
22:16 لأَنَّهُ قَدْ أَحَاطَتْ بِي كِلاَبٌ. جَمَاعَةٌ مِنَ الأَشْرَارِ اكْتَنَفَتْنِي. ثَقَبُوا يَدَيَّ وَرِجْلَيَّ.
22:17 أُحْصِي كُلَّ عِظَامِي، وَهُمْ يَنْظُرُونَ وَيَتَفَرَّسُونَ فِيَّ.
22:18 يَقْسِمُونَ ثِيَابِي بَيْنَهُمْ، وَعَلَى لِبَاسِي يَقْتَرِعُونَ.
22:19 أَمَّا أَنْتَ يَا رَبُّ، فَلاَ تَبْعُدْ. يَا قُوَّتِي، أَسْرِعْ إِلَى نُصْرَتِي.
22:20 أَنْقِذْ مِنَ السَّيْفِ نَفْسِي. مِنْ يَدِ الْكَلْبِ وَحِيدَتِي.
22:21 خَلِّصْنِي مِنْ فَمِ الأَسَدِ، وَمِنْ قُرُونِ بَقَرِ الْوَحْشِ اسْتَجِبْ لِي.
22:22 أُخْبِرْ بِاسْمِكَ إِخْوَتِي. فِي وَسَطِ الْجَمَاعَةِ أُسَبِّحُكَ.
22:23 يَا خَائِفِي الرَّبِّ سَبِّحُوهُ! مَجِّدُوهُ يَا مَعْشَرَ ذُرِّيَّةِ يَعْقُوبَ، وَاخْشَوْهُ يَا زَرْعَ إِسْرَائِيلَ جَمِيعًا!
22:24 لأَنَّهُ لَمْ يَحْتَقِرْ وَلَمْ يُرْذِلْ مَسْكَنَةَ الْمَِسْكِينِ، وَلَمْ يَحْجُبْ وَجْهَهُ عَنْهُ، بَلْ عِنْدَ صُرَاخِهِ إِلَيْهِ اسْتَمَعَ.
22:25 مِنْ قِبَلِكَ تَسْبِيحِي فِي الْجَمَاعَةِ الْعَظِيمَةِ. أُوفِي بِنُذُورِي قُدَّامَ خَائِفِيهِ.
22:26 يَأْكُلُ الْوُدَعَاءُ وَيَشْبَعُونَ. يُسَبِّحُ الرَّبَّ طَالِبُوهُ. تَحْيَا قُلُوبُكُمْ إِلَى الأَبَدِ.
22:27 تَذْكُرُ وَتَرْجعُ إِلَى الرَّبِّ كُلُّ أَقَاصِي الأَرْضِ. وَتَسْجُدُ قُدَّامَكَ كُلُّ قَبَائِلِ الأُمَمِ.
22:28 لأَنَّ لِلرَّبِّ الْمُلْكَ، وَهُوَ الْمُتَسَلِّطُ عَلَى الأُمَمِ.
22:29 أَكَلَ وَسَجَدَ كُلُّ سَمِينِي الأَرْضِ. قُدَّامَهُ يَجْثُو كُلُّ مَنْ يَنْحَدِرُ إِلَى التُّرَابِ وَمَنْ لَمْ يُحْيِ نَفْسَهُ.
22:30 الذُّرِّيَّةُ تَتَعَبَّدُ لَهُ. يُخَبَّرُ عَنِ الرَّبِّ الْجِيلُ الآتِي.
22:31 يَأْتُونَ وَيُخْبِرُونَ بِبِرهِ شَعْبًا سَيُولَدُ بِأَنَّهُ قَدْ فَعَلَ.
Таджикский
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Рус. (Аверинцев)
- Рус. (Бируковы)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Belarusian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Барои сардори сарояндагон. Бар оҳанги “оҳуи субҳ”. Таронаи Довуд.
Худои ман! Худои ман! Чаро маро тарк кардаӣ? Аз наҷотам ва аз суханони фиғонам дур ҳастӣ.
Эй Худои ман! Рӯзона мехонам, ва ба ман ҷавоб намедиҳӣ маро намешунавӣ, шабона низ, ва маро оромӣ нест.
Вале Ту, эй Пок, бар ҳамду саноҳои Исроил нишастаӣ.
Падарони мо ба Ту таваккал мекарданд; таваккал мекарданд, ва онҳоро раҳоӣ медодӣ;
Сӯи Ту фарёд мекашиданд ва халосӣ меёфтанд; ба Ту таваккал мекарданд ва хиҷил намешуданд.
Валекин ман кирм ҳастам, ва на одамизод; нанги мардумон ҳастам ва нафратзадаи қавм.
Ҳар кӣ маро бинад, масхара мекунад; лаб мекушоянд, сар меҷунбонанд:
«Ба Парвардигор таваккал карда буд, ӯро раҳо кунад; агар дилхоҳаш бошад, ӯро наҷот диҳад».
Аммо Ту маро аз шикам берун овардаӣ, бар пистони модарам эмин доштаӣ.
Аз батн бар Ту партофта шудаам; аз шиками модарам Ту Худои ман ҳастӣ.
Аз ман дур набош, зеро ки тангӣ наздик аст, ва мададгоре ёваре ёрирасоне нест.
Барзаговони Говони бисёре маро иҳота кардаанд, зӯрони говмешони Бошон даври маро гирифтаанд,
Даҳони худро бар ман воз кардаанд, мисли шере ки медарад ва наъра мезанад.
Мисли об пош хӯрдаам; ҳамаи устухонҳоям аз ҳам ҷудо шудаанд; дилам чун мум гардида, дар дарунам гудохта андарунам об шудааст.
Қувватам мисли сафол хушкидааст, забонам ба комам часпидааст, ва маро бар хоки марг ниҳодаӣ.
Зеро ки сагон маро иҳота кардаанд; тӯдаи бадкешон гирди маро ҳамчун шере гирифта, дастҳо ва пойҳоямро маҷрӯҳ сӯрох карданд.
Ҳамаи устухонҳоямро мешуморам, лекин онҳо тамошокунон ба ман менигаранд.
Сару либоси маро дар миёни худ тақсим мекунанд ва бар пероҳани ман қуръа мепартоянд.
Валекин Ту, эй Парвардигор, дур набош. Эй қуввати ман, ба мадади ман шитоб кун.
Ҷонамро аз шамшер халос кун, ягонаамро аз дасти сагон.
Маро аз даҳони шер наҷот деҳ, ва ҷавоб дода маро шунида, аз шохҳои говони ваҳшӣ халос кун.
Номи Туро ба бародаронам шӯҳрат хоҳам дод, дар миёни ҷамоат Туро ситоиш хоҳам кард.
Эй тарсгорони Парвардигор, Ӯро ситоиш кунед! Эй тамоми насли Яъқуб, Ӯро ҷалол диҳед! Ва эй тамоми насли Исроил, аз Ӯ тарсон бошед!
Зеро ки Ӯ бечорагии мискинро камбағалро бечораро назарногир ҳақир ва хор намешуморад, ва рӯи Худро аз вай пинҳон надошт, балки, чун аз Ӯ ёрӣ хост, вайро шунид ба вай ҷавоб дод.
Ҳамду санои ман дар ҷамоати бузург аз Туст. Назрҳоямро пеши тарсгорони Ӯ адо хоҳам кард.
Бигзор нармдилон бихӯранду сер шаванд; толибони Парвардигор Ӯро ситоиш кунанд; дилҳои шумо ҷовидона зинда бод.
Тамоми канорҳои замин Парвардигорро зикр намуда, сӯи Ӯ бозгашт хоҳанд кард, ва ҳамаи қабилаҳои халқҳо пеши Ту саҷда хоҳанд кард,
Зеро ки подшоҳӣ аз они Парвардигор аст, ва Ӯ бар халқҳо ҳукмфармост.
Ҳамаи танумандони замин хӯрда, саҷда хоҳанд кард; ҳар кӣ ба хок мефурояд ва ҷони худро зинда карда наметавонад, пеши Ӯ зону хоҳад зад.
Зурёташон Ӯро парастиш хоҳанд намуд, корномаҳои Парвардигорро ба насли баъдина нақл ривоят хоҳанд кард;
Онҳо омада, росткории Ӯро, ки ба амал овардааст, ба қавме ки таваллуд хоҳад шуд, нақл хоҳанд кард.
