^25:7 Ne te souviens pas des fautes de ma jeunesse ni de mes transgressions; Souviens-toi de moi selon ta miséricorde, A cause de ta bonté, ô Éternel!

^25:8 L'Éternel est bon et droit: C'est pourquoi il montre aux pécheurs la voie.

^25:9 Il conduit les humbles dans la justice, Il enseigne aux humbles sa voie.

^25:10 Tous les sentiers de l'Éternel sont miséricorde et fidélité, Pour ceux qui gardent son alliance et ses commandements.

^25:11 C'est à cause de ton nom, ô Éternel! Que tu pardonneras mon iniquité, car elle est grande.

^25:12 Quel est l'homme qui craint l'Éternel? L'Éternel lui montre la voie qu'il doit choisir.

^25:13 Son âme reposera dans le bonheur, Et sa postérité possédera le pays.

^25:14 L'amitié de l'Éternel est pour ceux qui le craignent, Et son alliance leur donne instruction.

^25:15 Je tourne constamment les yeux vers l'Éternel, Car il fera sortir mes pieds du filet.

^25:16 Regarde-moi et aie pitié de moi, Car je suis abandonné et malheureux.

^25:17 Les angoisses de mon coeur augmentent; Tire-moi de ma détresse.

^25:18 Vois ma misère et ma peine, Et pardonne tous mes péchés.

^25:19 Vois combien mes ennemis sont nombreux, Et de quelle haine violente ils me poursuivent.

^25:20 Garde mon âme et sauve-moi! Que je ne sois pas confus, Quand je cherche auprès de toi mon refuge!

^25:21 Que l'innocence et la droiture me protègent, Quand je mets en toi mon espérance!

^25:22 O Dieu! délivre Israël De toutes ses détresses!

Украинский (Огієнко)

^25:1 Давидів.
До Тебе підношу я, Господи, душу свою,

^25:2 Боже мій, я на Тебе надіюсь, нехай же я не засоромлюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене!

^25:3 Не будуть також посоромлені всі, хто на Тебе надіється, та нехай посоромляться ті, хто на Тебе встає надаремно!

^25:4 Дороги Твої дай пізнати мені, Господи, стежками Своїми мене попровадь,

^25:5 провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасіння мого, кожен день я на Тебе надіюсь!

^25:6 Пам́ятай милосердя Своє, о мій Господи, і ласки Свої, бо відвічні вони!

^25:7 Гріхи молодечого віку мого та провини мої не пригадуй, пам́ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!

^25:8 Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі,

^25:9 Він провадить покірних у правді, і лагідних навчає дороги Своєї!

^25:10 Всі Господні стежки милосердя та правда для тих, хто Його заповіта й свідоцтва додержує.

^25:11 Ради Ймення Свого, о Господи, прости мені прогріх, великий бо він!

^25:12 Хто той чоловік, що боїться він Господа?
Він наставить його на дорогу, котру має вибрати:

^25:13 душа його житиме в щасті, і насіння його вспадку землю!

^25:14 Приязнь Господня до тих, хто боїться Його, і Свій заповіт Він звістить їм.

^25:15 Мої очі постійно до Господа, бо Він з пастки витягує ноги мої.

^25:16 Обернися до мене й помилуй мене, я ж бо самітний та бідний!

^25:17 Муки серця мого поширились, визволь мене з моїх утисків!

^25:18 Подивися на горе моє та на муку мою, і прости всі гріхи мої!

^25:19 Подивись на моїх ворогів, як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненавидять мене!…

^25:20 Пильнуй же моєї душі та мене хорони, щоб не бути мені засоромленим, бо надіюсь на Тебе!

^25:21 Невинність та правда нехай оточають мене, бо надіюсь на Тебе!

^25:22 Визволи, Боже, ізраїля від усіх його утисків!

Таджикский

Языки

Таронаи Довуд. Сӯи Ту, эй Парвардигор, ҷонамро баланд мекунам.

Эй Худои ман! Ба Ту таваккал кардаам, хиҷил шарманда нахоҳам шуд, душманонам бар ман тантана нахоҳанд кард;

Ҳамаи умедворони Ту низ шарманда хиҷил нахоҳанд шуд; онҳое ки бесабаб хиёнат мекунанд, хиҷил хоҳанд шуд.

Роҳҳои Худро, эй Парвардигор, ба ман маълум намо, роҳҳои Худро ба ман таълим деҳ.

Ба ростии Худ маро раҳнамоӣ бикун ҳидоят намо, ва маро таълим деҳ, зеро ки Ту Худои наҷоти ман ҳастӣ; ҳар рӯз ба Ту умедворам.

Парвардигоро! Марҳаматҳо ва меҳру вафоҳои эҳсонҳои Худро ба ёд ор, зеро ки онҳо аз ҷовидон азал буданд.

Хатоҳои ҷавонӣ ва ҷиноятҳои маро ба ёд наор; аз рӯи меҳру вафои Худ Ту маро ёд кун, ба хотири некии меҳрубонии Худ, эй Парвардигор!

Парвардигор некӯ ва росткор аст, бинобар ин ба хатокорон роҳ нишон медиҳад,

Нармдилонро Фурӯтанонро ба роҳи инсоф меандозад, ва ба нармдилон фурӯтанон роҳи Худро таълим медиҳад.

Ҳамаи роҳҳои Парвардигор марҳамат меҳрубонӣ ва ростист, барои онҳое ки паймони Ӯ ва гувоҳиҳои шаҳодатҳои Ӯро риоя мекунанд.

Ба хотири номи Худ, эй Парвардигор, гуноҳи маро бубахш, гарчанде ки бузург аст.

Кист он касе ки аз Парвардигор метарсад? Вайро ӯ ба роҳе ки интихоб намудааст, ҳидоят раҳнамоӣ хоҳад кард.

Ҷони вай дар некӣ сокин хоҳад шуд, ва зурёти вай вориси замин хоҳанд буд.

Сирри Парвардигор бо тарсгорони Ӯст, ва паймони Худро ба онҳо маълум мекунад.

Чашмонам ҳамеша сӯи Парвардигор ҳастанд, зеро ки Ӯ пойҳои маро аз дом берун меоварад.

Ба ман рӯ овар, ва ба ман марҳамат раҳм намо, зеро ки танҳо ва мискин бечора ҳастам.

Ғуссаҳои дилам афзудаанд; маро аз бадбахтиҳоям мусибатҳоям берун ор;

Ба мискинӣ бечорагӣ ва азоби ман назар кун, ва ҳамаи хатоҳоямро бубахш.

Ба душманонам назар андоз, ки чӣ қадар бисёр шудаанд, ва чӣ гуна кинаи гарме сахте ба ман меварзанд.

́Ҷонамро муҳофизат намо, ва маро халосӣ деҳ, то хиҷил шарманда нашавам, зеро ки ба Ту паноҳ бурдаам.

Бигзор беайбӣ ва росткорӣ нигаҳбони ман бошанд, зеро ки ба Ту умед мебандам.

Исроилро, эй Худо, аз ҳамаи тангиҳои вай раҳоӣ деҳ.