Скрыть
Псалом 24 
24:0
24:2
24:5
24:9
24:12
24:16
24:18
24:20
24:21
24:22
Псалом 25 
25:0
25:1
25:3
25:7
25:9
25:10
25:11
Псалом 26 
26:0
26:2
26:6
Псалом 27 
27:0
27:6
27:9
Псалом 28 
28:0
28:2
28:4
28:7
28:8
28:11
Псалом 29 
29:8
29:9
29:11
29:12
Псалом 30 
30:1
30:3
30:5
30:8
30:15
30:18
30:19
30:25
Псалом 31 
31:0
31:3
31:11
Церковнославянский (рус)
Псало́мъ Дави́ду.
Къ Тебѣ́, Го́споди, воз­двиго́хъ ду́шу мою́, Бо́же мо́й, на Тя́ упова́хъ, да не постыжу́ся во вѣ́къ, ниже́ да посмѣю́тмися врази́ мо­и́:
и́бо вси́ терпя́щiи Тя́ не постыдя́т­ся.
Да постыдя́т­ся беззако́н­ну­ю­щiи вотще́.
Пути́ Твоя́, Го́споди, скажи́ ми и стезя́мъ Тво­и́мъ научи́ мя.
Наста́ви мя́ на и́стину Твою́ и научи́ мя: я́ко Ты́ еси́ Бо́гъ Спа́съ мо́й, и Тебе́ терпѣ́хъ ве́сь де́нь.
Помяни́ щедро́ты Твоя́, Го́споди, и ми́лости Твоя́, я́ко от­ вѣ́ка су́ть.
Грѣ́хъ ю́ности мо­ея́ и невѣ́дѣнiя мо­его́ не помяни́: по ми́лости Тво­е́й помяни́ мя Ты́, ра́ди бла́гости Тво­ея́, Го́споди.
Бла́гъ и пра́въ Госпо́дь, сего́ ра́ди законоположи́тъ согрѣша́ющымъ на пути́.
Наста́витъ кро́ткiя на су́дъ, научи́тъ кро́ткiя путе́мъ Сво­и́мъ.
Вси́ путiе́ Госпо́дни ми́лость и и́стина, взыска́ющымъ завѣ́та Его́ и свидѣ́нiя Его́.
Ра́ди и́мене Тво­его́, Го́споди, и очи́сти грѣ́хъ мо́й, мно́гъ бо е́сть.
Кто́ есть человѣ́къ боя́йся Го́спода? Законоположи́тъ ему́ на пути́, его́же изво́ли.
Душа́ его́ во благи́хъ водвори́т­ся, и сѣ́мя его́ наслѣ́дитъ зе́млю.
Держа́ва Госпо́дь боя́щихся Его́, и завѣ́тъ Его́ яви́тъ и́мъ.
О́чи мо­и́ вы́ну ко Го́споду, я́ко То́й исто́ргнетъ от­ сѣ́ти но́зѣ мо­и́.
При́зри на мя́ и поми́луй мя́, я́ко единоро́дъ и ни́щ е́смь а́зъ.
Ско́рби се́рдца мо­его́ умно́жишася, от­ ну́ждъ мо­и́хъ изведи́ мя.
Ви́ждь смире́нiе мое́ и тру́дъ мо́й, и оста́ви вся́ грѣхи́ моя́.
Ви́ждь враги́ моя́, я́ко умно́жишася, и ненавидѣ́нiемъ непра́веднымъ воз­ненави́дѣша мя́.
Сохрани́ ду́шу мою́ и изба́ви мя́, да не постыжу́ся, я́ко упова́хъ на Тя́.
Незло́бивiи и пра́вiи при­­лѣпля́хуся мнѣ́, я́ко потерпѣ́хъ Тя́, Го́споди.
Изба́ви, Бо́же, Изра́иля от­ всѣ́хъ скорбе́й его́.
Псало́мъ Дави́ду.
Суди́ ми, Го́споди, я́ко а́зъ незло́бою мо­е́ю ходи́хъ: и на Го́спода упова́я не изнемогу́.
Искуси́ мя, Го́споди, и испыта́й мя́, разжжи́ утро́бы моя́ и се́рдце мое́.
Я́ко ми́лость Твоя́ предъ очи́ма мо­и́ма е́сть, и благо­угоди́хъ во и́стинѣ Тво­е́й.
Не сѣдо́хъ съ со́нмомъ су́етнымъ, и со законопресту́пными не вни́ду.
Возненави́дѣхъ це́рковь лука́вну­ю­щихъ, и съ нечести́выми не ся́ду.
Умы́ю въ непови́н­ныхъ ру́цѣ мо­и́, и обы́ду же́ртвен­никъ Тво́й, Го́споди,
е́же услы́шати ми́ гла́съ хвалы́ Тво­ея́ и повѣ́дати вся́ чудеса́ Твоя́.
Го́споди, воз­люби́хъ благолѣ́пiе до́му Тво­его́ и мѣ́сто селе́нiя сла́вы Тво­ея́.
Да не погуби́ши съ нечести́выми ду́шу мою́ и съ му́жи крове́й живо́тъ мо́й,
и́хже въ руку́ беззако́нiя, десни́ца и́хъ испо́лнися мзды́.
А́зъ же незло́бою мо­е́ю ходи́хъ: изба́ви мя́, Го́споди, и поми́луй мя́.
Нога́ моя́ ста́ на правотѣ́: въ це́рквахъ благословлю́ Тя, Го́споди.
Псало́мъ Дави́ду, пре́жде пома́занiя.
Госпо́дь просвѣще́нiе мое́ и спаси́тель мо́й, кого́ убою́ся? Госпо́дь защи́титель живота́ мо­его́, от­ кого́ устрашу́ся?
Внегда́ при­­ближа́тися на мя́ зло́бу­ю­щымъ, е́же снѣ́сти пло́ти моя́, оскорбля́ющiи мя́ и врази́ мо­и́, ті́и изнемого́ша и падо́ша.
А́ще ополчи́т­ся на мя́ по́лкъ, не убо­и́т­ся се́рдце мое́: а́ще воста́нетъ на мя́ бра́нь, на Него́ азъ упова́ю.
Еди́но проси́хъ от­ Го́спода, то́ взыщу́: е́же жи́ти ми́ въ дому́ Госпо́дни вся́ дни́ живота́ мо­его́, зрѣ́ти ми́ красоту́ Госпо́дню и посѣща́ти хра́мъ святы́й Его́.
Я́ко скры́ мя въ селе́нiи Сво­е́мъ въ де́нь зо́лъ мо­и́хъ, покры́ мя въ та́йнѣ селе́нiя Сво­его́, на ка́мень воз­несе́ мя.
И ны́нѣ се́, воз­несе́ главу́ мою́ на враги́ моя́: обыдо́хъ и пожро́хъ въ селе́нiи Его́ же́ртву хвале́нiя и воскликнове́нiя: пою́ и воспою́ Го́сподеви.
Услы́ши, Го́споди, гла́съ мо́й, и́мже воз­зва́хъ, поми́луй мя́ и услы́ши мя́.
Тебѣ́ рече́ се́рдце мое́: Го́спода взыщу́, взыска́ Тебе́ лице́ мое́, лица́ Тво­его́, Го́споди, взыщу́.
Не от­врати́ лица́ Тво­его́ от­ мене́ и не уклони́ся гнѣ́вомъ от­ раба́ Тво­его́: помо́щникъ мо́й бу́ди, не от­ри́ни мене́ и не оста́ви мене́, Бо́же, Спаси́телю мо́й.
Я́ко оте́цъ мо́й и ма́ти моя́ оста́виста мя́, Госпо́дь же воспрiя́тъ мя́.
Законоположи́ ми, Го́споди, въ пути́ Тво­е́мъ, и наста́ви мя́ на стезю́ пра́вую вра́гъ мо­и́хъ ра́ди.
Не преда́ждь мене́ въ ду́шы стужа́ющихъ ми́: я́ко воста́ша на мя́ свидѣ́теле непра́веднiи, и солга́ непра́вда себѣ́.
Вѣ́рую ви́дѣти блага́я Госпо́дня на земли́ живы́хъ.
Потерпи́ Го́спода, мужа́йся, и да крѣпи́т­ся се́рдце твое́, и потерпи́ Го́спода.
Псало́мъ Дави́ду.
Къ Тебѣ́, Го́споди, воз­зову́, Бо́же мо́й: да не премолчи́ши от­ мене́ {о мнѣ́}: да не когда́ премолчи́ши от­ мене́ {о мнѣ́}, и уподо́блюся низходя́щымъ въ ро́въ.
Услы́ши, Го́споди, гла́съ моле́нiя мо­его́, внегда́ моли́тимися къ Тебѣ́, внегда́ воз­дѣ́ти ми́ ру́цѣ мо­и́ ко хра́му свято́му Тво­ему́.
Не при­­влецы́ мене́ со грѣ́шники, и съ дѣ́ла­ю­щими непра́вду не погуби́ мене́, глаго́лющими ми́ръ съ бли́жними сво­и́ми, зла́я же въ сердца́хъ сво­и́хъ.
Да́ждь и́мъ, Го́споди, по дѣло́мъ и́хъ и по лука́в­ст­ву начина́нiй и́хъ, по дѣло́мъ руку́ и́хъ да́ждь и́мъ, воз­да́ждь воз­дая́нiе и́хъ и́мъ.
Я́ко не разумѣ́ша въ дѣла́ Госпо́дня и въ дѣла́ руку́ Его́: разори́ши я́ и не сози́ждеши я́.
Благослове́нъ Госпо́дь, я́ко услы́ша гла́съ моле́нiя мо­его́.
Госпо́дь помо́щникъ мо́й и защи́титель мо́й: на Него́ упова́ се́рдце мое́, и помо́же ми́, и процвѣте́ пло́ть моя́: и во́лею мо­е́ю исповѣ́мся Ему́.
Госпо́дь утвержде́нiе люді́й Сво­и́хъ и защи́титель спасе́нiй Христа́ Сво­его́ е́сть.
Спаси́ лю́ди Твоя́, и благослови́ достоя́нiе Твое́, и упаси́ я́, и воз­ми́ {и воз­неси́} я́ до вѣ́ка.
Псало́мъ Дави́ду, исхо́да ски́нiи.
Принеси́те Го́сподеви, сы́нове Бо́жiи, при­­неси́те Го́сподеви сы́ны о́вни, при­­неси́те Го́сподеви сла́ву и че́сть:
при­­неси́те Го́сподеви сла́ву и́мени Его́: поклони́теся Го́сподеви во дворѣ́ святѣ́мъ Его́.
Гла́съ Госпо́день на вода́хъ, Бо́гъ сла́вы воз­гремѣ́, Госпо́дь на вода́хъ мно́гихъ.
Гла́съ Госпо́день въ крѣ́пости, гла́съ Госпо́день въ великолѣ́пiи.
Гла́съ Го́спода, сокруша́ющаго ке́дры: и стры́етъ Госпо́дь ке́дры Лива́нскiя,
и истни́тъ я́ я́ко телца́ Лива́нска: и воз­лю́блен­ный я́ко сы́нъ единоро́жь.
Гла́съ Го́спода, пресѣца́ющаго пла́мень огня́.
Гла́съ Го́спода, стряса́ющаго пусты́ню: и стрясе́тъ Госпо́дь пусты́ню Кадді́йскую.
Гла́съ Госпо́день, сверша́ющiй еле́ни, и от­кры́етъ дубра́вы: и въ хра́мѣ Его́ вся́кiй глаго́летъ сла́ву.
Госпо́дь пото́пъ населя́етъ, и ся́детъ Госпо́дь Ца́рь въ вѣ́къ.
Госпо́дь крѣ́пость лю́демъ Сво­и́мъ да́стъ, Госпо́дь благослови́тъ лю́ди Своя́ ми́ромъ.
Псало́мъ пѣ́сни обновле́нiя до́му Дави́дова.
Вознесу́ Тя, Го́споди, я́ко подъя́лъ мя́ еси́, и не воз­весели́лъ еси́ враго́въ мо­и́хъ о мнѣ́.
Го́споди Бо́же мо́й, воз­зва́хъ къ Тебѣ́, и изцѣли́лъ мя́ еси́.
Го́споди, воз­ве́лъ еси́ от­ а́да ду́шу мою́, спа́слъ мя́ еси́ от­ низходя́щихъ въ ро́въ.
По́йте Го́сподеви, преподо́бнiи Его́, и исповѣ́дайте па́мять святы́ни Его́:
я́ко гнѣ́въ въ я́рости Его́, и живо́тъ въ во́ли Его́: ве́черъ водвори́т­ся пла́чь, и зау́тра ра́дость.
А́зъ же рѣ́хъ во оби́лiи мо­е́мъ: не подви́жуся во вѣ́къ.
Го́споди, во́лею Тво­е́ю пода́ждь добро́тѣ мо­е́й си́лу: от­врати́лъ же еси́ лице́ Твое́, и бы́хъ смуще́нъ.
Къ Тебѣ́, Го́споди, воз­зову́, и къ Бо́гу мо­ему́ помолю́ся.
Ка́я по́льза въ кро́ви мо­е́й, внегда́ сходи́ти ми́ во истлѣ́нiе? Еда́ исповѣ́ст­ся Тебѣ́ пе́рсть? Или́ воз­вѣсти́тъ и́стину Твою́?
Слы́ша Госпо́дь и поми́лова мя́: Госпо́дь бы́сть помо́щникъ мо́й.
Обрати́лъ еси́ пла́чь мо́й въ ра́дость мнѣ́, растерза́лъ еси́ вре́тище мое́ и препоя́салъ мя́ еси́ весе́лiемъ,
я́ко да воспо­е́тъ Тебѣ́ сла́ва моя́, и не умилю́ся. Го́споди Бо́же мо́й, во вѣ́къ исповѣ́мся Тебѣ́.
Въ коне́цъ, псало́мъ Дави́ду, изступле́нiя.
На Тя́, Го́споди, упова́хъ, да не постыжу́ся во вѣ́къ: пра́вдою Тво­е́ю изба́ви мя́ и изми́ мя.
Приклони́ ко мнѣ́ у́хо Твое́, ускори́ изъя́ти мя́: бу́ди ми́ въ Бо́га защи́тителя и въ до́мъ при­­бѣ́жища, е́же спасти́ мя.
Я́ко держа́ва моя́ и при­­бѣ́жище мое́ еси́ Ты́: и и́мене Тво­его́ ра́ди наста́виши мя́ и препита́еши мя́.
Изведе́ши мя́ от­ сѣ́ти сея́, ю́же скры́ша ми́: я́ко Ты́ еси́ защи́титель мо́й, Го́споди.
Въ ру́цѣ Тво­и́ предложу́ ду́хъ мо́й: изба́вилъ мя́ еси́, Го́споди Бо́же и́стины.
Возненави́дѣлъ еси́ храня́щыя суеты́ вотще́: а́зъ же на Го́спода упова́хъ.
Возра́дуюся и воз­веселю́ся о ми́лости Тво­е́й, я́ко при­­зрѣ́лъ еси́ на смире́нiе мое́, спа́слъ еси́ от­ ну́ждъ ду́шу мою́
и нѣ́си мене́ затвори́лъ въ рука́хъ вра́жiихъ, поста́вилъ еси́ на простра́н­нѣ но́зѣ мо­и́.
Поми́луй мя́, Го́споди, я́ко скорблю́: смяте́ся я́ростiю о́ко мое́, душа́ моя́ и утро́ба моя́.
Я́ко изчезе́ въ болѣ́зни живо́тъ мо́й, и лѣ́та моя́ въ воз­дыха́нiихъ: изнемо́же нището́ю крѣ́пость моя́, и ко́сти моя́ смято́шася.
От всѣ́хъ вра́гъ мо­и́хъ бы́хъ поноше́нiе, и сосѣ́домъ мо­и́мъ зѣло́, и стра́хъ зна́емымъ мо­и́мъ: ви́дящiи мя́ во́нъ бѣжа́ша от­ мене́.
Забве́нъ бы́хъ я́ко ме́ртвъ от­ се́рдца: бы́хъ я́ко сосу́дъ погубле́нъ.
Я́ко слы́шахъ гажде́нiе {укоре́нiе} мно́гихъ живу́щихъ о́крестъ: внегда́ собра́тися и́мъ вку́пѣ на мя́, прiя́ти ду́шу мою́ совѣща́ша.
А́зъ же на Тя́, Го́споди, упова́хъ, рѣ́хъ: Ты́ еси́ Бо́гъ мо́й.
Въ руку́ Твое́ю жре́бiи мо­и́: изба́ви мя́ изъ руки́ вра́гъ мо­и́хъ и от­ гоня́щихъ мя́.
Просвѣти́ лице́ Твое́ на раба́ Тво­его́: спаси́ мя ми́лостiю Тво­е́ю.
Го́споди, да не постыжу́ся, я́ко при­­зва́хъ Тя́: да постыдя́т­ся нечести́вiи, и сни́дутъ во а́дъ.
Нѣ́мы да бу́дутъ устны́ льсти́выя, глаго́лющыя на пра́веднаго беззако́нiе, горды́нею и уничиже́нiемъ.
Ко́ль мно́гое мно́же­с­т­во бла́гости Тво­ея́, Го́споди, ю́же скры́лъ еси́ боя́щымся Тебе́, содѣ́лалъ еси́ упова́ющымъ на Тя́, предъ сы́ны человѣ́ческими:
скры́еши и́хъ въ та́йнѣ лица́ Тво­его́ от­ мяте́жа человѣ́ческа, покры́еши и́хъ въ кро́вѣ от­ прерѣка́нiя язы́къ.
Благослове́нъ Госпо́дь, я́ко удиви́ ми́лость Свою́ во гра́дѣ огражде́нiя.
А́зъ же рѣ́хъ во изступле́нiи мо­е́мъ: от­ве́рженъ е́смь от­ лица́ о́чiю Твое́ю: сего́ ра́ди услы́шалъ еси́ гла́съ моли́твы мо­ея́, внегда́ воз­зва́хъ къ Тебѣ́.
Возлюби́те Го́спода, вси́ преподо́бнiи Его́: я́ко и́стины взыска́етъ Госпо́дь и воз­дае́тъ изли́ше творя́щымъ горды́ню.
Мужа́йтеся, и да крѣпи́т­ся се́рдце ва́­ше, вси́ упова́ющiи на Го́спода.
Псало́мъ Дави́ду, ра́зума.
Блаже́ни, и́хже оста́вишася беззако́нiя, и и́хже при­­кры́шася грѣси́.
Блаже́нъ му́жъ, ему́же не вмѣни́тъ Госпо́дь грѣха́, ниже́ е́сть во устѣ́хъ его́ ле́сть.
Я́ко умолча́хъ, обетша́ша ко́сти моя́, от­ е́же зва́ти ми́ ве́сь де́нь,
я́ко де́нь и но́щь отяготѣ́ на мнѣ́ рука́ Твоя́: воз­врати́хся на стра́сть, егда́ унзе́ ми те́рнъ.
Беззако́нiе мое́ позна́хъ и грѣха́ мо­его́ не покры́хъ, рѣ́хъ: исповѣ́мъ на мя́ беззако́нiе мое́ Го́сподеви: и Ты́ оста́вилъ еси́ нече́стiе се́рдца мо­его́.
За то́ помо́лит­ся къ Тебѣ́ вся́къ преподо́бный во вре́мя благопотре́бно: оба́че въ пото́пѣ во́дъ мно́гихъ къ нему́ не при­­бли́жат­ся.
Ты́ еси́ при­­бѣ́жище мое́ от­ ско́рби обдержа́щiя мя́: ра́досте моя́, изба́ви мя́ от­ обыше́дшихъ мя́.
Вразумлю́ тя, и наста́влю тя́ на пу́ть се́й, въ о́ньже по́йдеши: утвержу́ на тя́ о́чи Мо­и́.
Не бу́дите я́ко ко́нь и ме́скъ, и́мже нѣ́сть ра́зума: брозда́ми и уздо́ю че́люсти и́хъ востя́гнеши, не при­­ближа́ющихся къ тебѣ́.
Мно́ги ра́ны грѣ́шному: упова́ющаго же на Го́спода ми́лость обы́детъ.
Весели́теся о Го́сподѣ и ра́дуйтеся пра́веднiи, и хвали́теся, вси́ пра́вiи се́рдцемъ.
Украинский (Огієнко)
25:1 Давидів.
До Тебе підношу я, Господи, душу свою,
25:2 Боже мій, я на Тебе надіюсь, нехай же я не засоромлюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене!
25:3 Не будуть також посоромлені всі, хто на Тебе надіється, та нехай посоромляться ті, хто на Тебе встає надаремно!
25:4 Дороги Твої дай пізнати мені, Господи, стежками Своїми мене попровадь,
25:5 провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасіння мого, кожен день я на Тебе надіюсь!
25:6 Пам́ятай милосердя Своє, о мій Господи, і ласки Свої, бо відвічні вони!
25:7 Гріхи молодечого віку мого та провини мої не пригадуй, пам́ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!
25:8 Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі,
25:9 Він провадить покірних у правді, і лагідних навчає дороги Своєї!
25:10 Всі Господні стежки милосердя та правда для тих, хто Його заповіта й свідоцтва додержує.
25:11 Ради Ймення Свого, о Господи, прости мені прогріх, великий бо він!
25:12 Хто той чоловік, що боїться він Господа?
Він наставить його на дорогу, котру має вибрати:
25:13 душа його житиме в щасті, і насіння його вспадку землю!
25:14 Приязнь Господня до тих, хто боїться Його, і Свій заповіт Він звістить їм.
25:15 Мої очі постійно до Господа, бо Він з пастки витягує ноги мої.
25:16 Обернися до мене й помилуй мене, я ж бо самітний та бідний!
25:17 Муки серця мого поширились, визволь мене з моїх утисків!
25:18 Подивися на горе моє та на муку мою, і прости всі гріхи мої!
25:19 Подивись на моїх ворогів, як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненавидять мене!…
25:20 Пильнуй же моєї душі та мене хорони, щоб не бути мені засоромленим, бо надіюсь на Тебе!
25:21 Невинність та правда нехай оточають мене, бо надіюсь на Тебе!
25:22 Визволи, Боже, ізраїля від усіх його утисків!
26:1 Давидів.
Суди мене, Господи, бо ходив я в своїй непорочності, і надіявсь на Господа, тому не спіткнуся!
26:2 Перевір мене, Господи, і випробуй мене, перетопи мої нирки та серце моє,
26:3 бо перед очима моїми Твоє милосердя, і в правді Твоїй я ходив.
26:4 Не сидів я з людьми неправдивими, і не буду ходити з лукавими,
26:5 я громаду злочинців зненавидів, і з грішниками я сидіти не буду.
26:6 Умию в невинності руки свої, й обійду Твого, Господи, жертівника,
26:7 щоб хвалу Тобі голосно виголосити, та звістити про всі чуда Твої.
26:8 Господи, полюбив я оселю дому Твого, і місце перебування слави Твоєї.
26:9 Не губи Ти моєї душі з нечестивими, та мого життя з кровожерами,
26:10 що в руках їх злодійство, що їхня правиця наповнена підкупом.
26:11 А я буду ходити в своїй непорочності, визволь мене та помилуй мене!
26:12 Нога моя стала на рівному місці, на зборах я благословлятиму Господа!
27:1 Давидів.
Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись?
Господь то твердиня мого життя, кого буду лякатись?
27:2 Коли будуть зближатись до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники та мої вороги, вони спотикнуться й попадають!…
27:3 коли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, я надіятись буду на те, на поміч Його!
27:4 Одного прошу я від Господа, буду жадати того, щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати!
27:5 бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй скинії, сховає мене потаємно в Своєму наметі, на скелю мене проведе!
27:6 А тепер піднесеться моя голова понад ворогами моїми навколо мене, і я в Його скинії буду приносити жертви при відзвуках сурм, і я буду співати та грати Господеві!
27:7 Почуй, Господи, голос мій, коли кличу, і помилуй мене, і озвися до мене!
27:8 За Тебе промовило серце моє: Шукайте Мого лиця!
тому, Господи, буду шукати обличчя Твого:
27:9 не ховай же від мене обличчя Свого, у гніві Свого раба не відкинь!
Ти був мені поміч, не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасіння мого,
27:10 бо мій батько та мати моя мене кинули, та Господь прийме мене!
27:11 Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене стежкою рівною, ради моїх ворогів!
27:12 Не видай мене на сваволю моїх ворогів, бо повстали на мене ті свідки облудні та неправдомовці,
27:13 немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро!
27:14 Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!
28:1 Давидів.
До Тебе я кличу, о Господи скеле моя, не будь же безмовним до мене, бо коли Ти замовкнеш до мене, я стану подібний до тих, що сходять до гробу…
28:2 Почуй голос благання мого, як я кличу до Тебе, коли руки свої я підношу до храму святого Твого!
28:3 Не хапай мене з грішними й тими, хто чинить безправство, хто плете своїм ближнім про мир, але зло в їхнім серці!
28:4 Віддай їм за їхнім учинком, і за злом їхніх учинків, згідно з ділом їхніх рук Ти їм дай, верни їм заслужене ними,
28:5 бо вони не вдивляються в чинність Господню й діла Його рук, нехай їх поруйнує, й нехай не будує Він їх!
28:6 Благословенний Господь, бо Він почув голос благання мого!
28:7 Господь моя сила та щит мій, на нього надіялось серце моє, й Він мені допоміг, і втішилося моє серце, і співом своїм я прославлю Його!
28:8 Господь сила народу Свого, і захист спасіння Свого помазанця!
28:9 Спаси Свій народ, і поблагослови спадщину Свою, і спаси їх, і піднось їх навіки!
29:1 Псалом Давидів.
Дайте Господу, Божі сини, дайте Господу славу та силу!
29:2 Дайте Господу славу імення Його, у препишній святині впадіть перед Господом!
29:3 Голос Господній над водами, Бог слави гримить, Господь над великими водами!
29:4 Голос Господній із силою, голос Господній з величністю.
29:5 Голос Господній ламає кедрини, голос Господній торощить кедрини ливанські.
29:6 Він примусить скакати Ливан як теля, та Сиріон, мов молоду антилопу.
29:7 Голос Господній викрешує полум́я огняне,
29:8 голос Господній пустиню тремтіти примушує, Господь чинить пустелю Кадеша тремтячою.
29:9 Голос Господній примушує лані тремтіти, й ліси обнажає, а в храмі Його все належне Йому виголошує: Слава!
29:10 Господь пробував в час потопу, і буде Господь пробувати повік віку Царем!
29:11 Господь подасть силу народу Своєму, Господь поблагословить миром народ Свій!
30:1 Псалом Давидів.
Пісня освячення дому.
30:2 Буду тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини мене витяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
30:3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, і мене вздоровив Ти.
30:4 Господи, вивів Ти душу мою із шеолу, Ти мене оживив, щоб в могилу не сходити мені!
30:5 Співайте Господеві, святії Його, й славте пам́ять святині Його!
30:6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ранок!
30:7 А я говорив був у мирі своєму: Я не захитаюсь навіки!
30:8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі моїх сил.
Як лице Своє Ти заховав, то збентежився я.
30:9 До Тебе я кличу, о Господи, і благаю я Господа:
30:10 Яка користь із крови моєї, коли я до гробу зійду?
Чи хвалити Тебе буде порох?
Чи він виявить правду Твою?
30:11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, будь мені помічником!
30:12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жалобу мою розв́язав, і підперезав мене радістю,
30:13 щоб славу співала людина Тобі й не замовкла!
Господи, Боже мій, повік славити буду Тебе!
31:1 Для дириґетна хору.
Псалом Давидів.
31:2 На Тебе надіюсь я, Господи, хай не буду повік засоромлений, визволь мене в Своїй правді!
31:3 Нахили Своє ухо до мене, скоро мене порятуй, стань для мене могутньою скелею, домом твердині, щоб спас Ти мене!
31:4 Бо ти скеля моя та твердиня моя, і ради Ймення Свого Ти будеш провадити мене й керувати мене!
31:5 Ти витягнеш з пастки мене, що на мене таємно поставили, бо Ти сила моя!
31:6 У руку Твою доручаю я духа свого, і Ти мене визволиш, Господи, Боже правди!
31:7 Я зненавидив всіх, хто шанує бовванів марних, я ж надіюсь на Господа.
31:8 Я буду радіти та тішитися в Твоїй милості, що побачив Ти горе моє, що приглянувся Ти до скорботи моєї душі,
31:9 і мене не віддав в руку ворога, на місці розлогім поставив Ти ноги мої!
31:10 Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, від горя вже виснажилось моє око, душа моя й нутро моє,
31:11 бо скінчилось життя моє в смутку, а роки мої у квилінні, моя сила спіткнулася через мій гріх, і виснажились мої кості!
31:12 Я в усіх ворогів своїх став посміховищем, надто сусідам своїм, і страхіттям знайомим моїм, хто бачить надворі мене утікають від мене!
31:13 Я забутий у серці, немов той небіжчик, став я немов та розбита посудина…
31:14 Бо чую багато шептання, страхання навколо, як змовляються разом на мене, вони замишляють забрати мою душу,
31:15 а я покладаю надію на Тебе, о Господи, я кажу: Ти мій Бог!
31:16 В Твою руку кладу свою долю, Ти ж визволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслідників!
31:17 Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,
31:18 Господи, щоб не бути мені посоромленим, що кличу до Тебе!
Нехай посоромлені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шеолу,
31:19 нехай заніміють облудні уста, що гидоту говорять на праведного із пихою й погордою!
31:20 Яка величезна Твоя доброта, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку приготовив для тих, хто на Тебе надіється перед людськими синами!
31:21 Ти їх у заслоні обличчя Свого заховаєш від людських тенет, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!
31:22 Благословенний Господь, що вчинив мені милість чудовну Свою в оборонному місті!
31:23 А я говорив у своїм побентеженні: Я відрізаний з-перед очей Твоїх!
Та дійсно Ти вислухав голос благання мого, коли я до Тебе взивав…
31:24 Любіть Господа, усі святії Його, стереже Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.
31:25 Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа!
32:1 Давидів.
Пісня навчальна.
Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито,
32:2 блаженна людина, що Господь їй гріха не залічить, що нема в її дусі лукавства!
32:3 Коли я мовчав, спорохнявіли кості мої в цілоденному зойку моєму,
32:4 бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжить, і волога моя обернулась на літню посуху!
Села.
32:5 Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї.
Я сказав був: Признаюся в проступках своїх перед Господом!
і провину мого гріха Ти простив.
Села.
32:6 Тому кожен побожний відповідного часу молитися буде до Тебе, і навіть велика навала води не досягне до нього!
32:7 Ти покрова моя, Ти від утиску будеш мене стерегти, Ти обгорнеш мене радістю спасіння!
Села.
32:8 Я зроблю тебе мудрим, і буду навчати тебе у дорозі, якою ти будеш ходити, Я дам тобі раду, Моє око вважає на тебе!
32:9 Не будьте, як кінь, як той мул нерозумні, що їх треба приборкати оздобою їхньою вудилом і вуздечкою, як до тебе вони не зближаються.
32:10 Багато хворіб на безбожного, хто ж надію свою покладає на Господа того милість оточує!
32:11 Веселітесь у Господі, і тіштеся, праведні, і співайте із радістю, всі щиросерді!
25:1 David. ALEPH. Ad te, Domine, levavi animam meam,
25:2 BETH. Deus meus, in te confido; non erubescam. Neque exsultent super me inimici mei,
25:3 GHIMEL. etenim universi, qui sustinent te, non confundentur. Confundantur infideliter agentes propter vanitatem.
25:4 DALETH. Vias tuas, Domine, demonstra mihi et semitas tuas edoce me.
25:5 HE. Dirige me in veritate tua et doce me, quia tu es Deus salutis meae, VAU. et te sustinui tota die.
25:6 ZAIN. Reminiscere miserationum tuarum, Domine, et misericordiarum tuarum, quoniam a saeculo sunt.
25:7 HETH. Peccata iuventutis meae et delicta mea ne memineris; secundum misericordiam tuam memento mei tu, propter bonitatem tuam, Domine.
25:8 TETH. Dulcis et rectus Dominus, propter hoc peccatores viam docebit;
25:9 IOD. diriget mansuetos in iudicio, docebit mites vias suas.
25:10 CAPH. Universae viae Domini misericordia et veritas custodientibus testamentum eius et testimonia eius.
25:11 LAMED. Propter nomen tuum, Domine, propitiaberis peccato meo: multum est enim.
25:12 MEM. Quis est homo, qui timet Dominum? Docebit eum viam, quam eligat.
25:13 NUN. Anima eius in bonis demorabitur, et semen eius hereditabit terram.
25:14 SAMECH. Familiariter aget Dominus cum timentibus eum, ut testamentum suum manifestet illis.
25:15 AIN. Oculi mei semper ad Dominum, quoniam ipse evellet de laqueo pedes meos.
25:16 PHE. Respice in me et miserere mei, quia unicus et pauper sum ego.
25:17 SADE. Dilata angustias cordis mei et de necessitatibus meis erue me.
25:18 Vide humilitatem meam et laborem meum et dimitte universa delicta mea.
25:19 RES. Respice inimicos meos, quoniam multiplicati sunt et odio crudeli oderunt me.
25:20 SIN. Custodi animam meam et erue me; non erubescam, quoniam speravi in te.
25:21 TAU. Innocentia et aequitas custodiant me, quia sustinui te.
25:22 PHE. Libera, Deus, Israel ex omnibus tribulationibus suis.
26:1 David. Iudica me, Domine, quoniam ego in innocentia mea ingressus sum et in Domino sperans non infirmabor.
26:2 Proba me, Domine, et tenta me; ure renes meos et cor meum. —
26:3 Quoniam misericordia tua ante oculos meos est, et ambulavi in veritate tua.
26:4 Non sedi cum viris vanitatis et cum occulte agentibus non introibo.
26:5 Odivi ecclesiam malignantium et cum impiis non sedebo.
26:6 Lavabo in innocentia manus meas et circumdabo altare tuum, Domine,
26:7 ut auditas faciam voces laudis et enarrem universa mirabilia tua.
26:8 Domine, dilexi habitaculum domus tuae et locum habitationis gloriae tuae.
26:9 Ne colligas cum impiis animam meam et cum viris sanguinum vitam meam,
26:10 in quorum manibus iniquitates sunt, dextera eorum repleta est muneribus.
26:11 Ego autem in innocentia mea ingressus sum; redime me et miserere mei.
26:12 Pes meus stetit in directo, in ecclesiis benedicam Domino.
27:1 David. Dominus illuminatio mea et salus mea; quem timebo? Dominus protector vitae meae; a quo trepidabo?
27:2 Dum appropiant super me nocentes, ut edant carnes meas; qui tribulant me et inimici mei, ipsi infirmati sunt et ceciderunt.
27:3 Si consistant adversum me castra, non timebit cor meum; si exsurgat adversum me proelium, in hoc ego sperabo.
27:4 Unum petii a Domino, hoc requiram: ut inhabitem in domo Domini omnibus diebus vitae meae, ut videam voluptatem Domini et visitem templum eius.
27:5 Quoniam occultabit me in tentorio suo in die malorum. Abscondet me in abscondito tabernaculi sui, in petra exaltabit me.
27:6 Et nunc exaltatur caput meum super inimicos meos in circuitu meo. Immolabo in tabernaculo eius hostias vociferationis, cantabo et psalmum dicam Domino.
27:7 Exaudi, Domine, vocem meam, qua clamavi; miserere mei et exaudi me.
27:8 De te dixit cor meum: «Exquirite faciem meam!». Faciem tuam, Domine, exquiram.
27:9 Ne avertas faciem tuam a me, ne declines in ira a servo tuo. Adiutor meus es tu, ne me reicias neque derelinquas me, Deus salutis meae.
27:10 Quoniam pater meus et mater mea dereliquerunt me, Dominus autem assumpsit me.
27:11 Ostende mihi, Domine, viam tuam et dirige me in semitam rectam propter inimicos meos.
27:12 Ne tradideris me in animam tribulantium me, quoniam insurrexerunt in me testes iniqui, et qui violentiam spirant.
27:13 Credo videre bona Domini in terra viventium.
27:14 Exspecta Dominum, viriliter age, et confortetur cor tuum, et sustine Dominum.
28:1 David. Ad te, Domine, clamabo; Deus meus, ne sileas a me. Ne quando taceas a me, et assimilabor descendentibus in lacum.
28:2 Exaudi vocem deprecationis meae, dum clamo ad te, dum extollo manus meas ad templum sanctum tuum.
28:3 Ne simul trahas me cum peccatoribus et cum operantibus iniquitatem. Qui loquuntur pacem cum proximo suo, mala autem in cordibus eorum.
28:4 Da illis secundum opera eorum et secundum nequitiam adinventionum ipsorum. Secundum opus manuum eorum tribue illis, redde retributionem eorum ipsis.
28:5 Quoniam non intellexerunt opera Domini et opus manuum eius, destruet illos et non aedificabit eos.
28:6 Benedictus Dominus, quoniam exaudivit vocem deprecationis meae;
28:7 Dominus adiutor meus et protector meus, in ipso speravit cor meum, et adiutus sum, et exsultavit cor meum, et in cantico meo confitebor ei.
28:8 Dominus fortitudo plebi suae, et refugium salvationum christi sui est.
28:9 Salvum fac populum tuum et benedic hereditati tuae et pasce eos et extolle illos usque in aeternum.
29:1 PSALMUS. David. Afferte Domino, filii Dei, afferte Domino gloriam et potentiam,
29:2 afferte Domino gloriam nominis eius, adorate Dominum in splendore sancto.
29:3 Vox Domini super aquas; Deus maiestatis intonuit, Dominus super aquas multas.
29:4 Vox Domini in virtute, vox Domini in magnificentia.
29:5 Vox Domini confringentis cedros; et confringet Dominus cedros Libani.
29:6 Et saltare faciet, tamquam vitulum, Libanum, et Sarion, quemadmodum filium unicornium. -
29:7 Vox Domini intercidentis flammam ignis,
29:8 vox Domini concutientis desertum, et concutiet Dominus desertum Cades.
29:9 Vox Domini properantis partum cervarum, et denudabit condensa; et in templo eius omnes dicent gloriam.
29:10 Dominus super diluvium habitat, et sedebit Dominus rex in aeternum.
29:11 Dominus virtutem populo suo dabit, Dominus benedicet populo suo in pace.
30:1 PSALMUS. Canticum festi Dedicationis Templi. David.
30:2 Exaltabo te, Domine, quoniam extraxisti me nec delectasti inimicos meos super me.
30:3 Domine Deus meus, clamavi ad te, et sanasti me.
30:4 Domine, eduxisti ab inferno animam meam, vivificasti me, ut non descenderem in lacum.
30:5 Psallite Domino, sancti eius, et confitemini memoriae sanctitatis eius,
30:6 quoniam ad momentum indignatio eius, et per vitam voluntas eius. Ad vesperum demoratur fletus, ad matutinum laetitia.
30:7 Ego autem dixi in securitate mea: «Non movebor in aeternum».
30:8 Domine, in voluntate tua praestitisti decori meo virtutem; avertisti faciem tuam a me, et factus sum conturbatus.
30:9 Ad te, Domine, clamabam et ad Deum meum deprecabar.
30:10 Quae utilitas in sanguine meo, dum descendo in corruptionem? Numquid confitebitur tibi pulvis aut annuntiabit veritatem tuam?
30:11 Audivit Dominus et misertus est mei, Dominus factus est adiutor meus.
30:12 Convertisti planctum meum in choros mihi, conscidisti saccum meum et accinxisti me laetitia,
30:13 ut cantet tibi gloria mea et non taceat. Domine Deus meus, in aeternum confitebor tibi.
31:1 Magistro chori. PSALMUS. David.
31:2 In te, Domine, speravi, non confundar in aeternum; in iustitia tua libera me.
31:3 Inclina ad me aurem tuam, accelera, ut eruas me. Esto mihi in rupem praesidii et in domum munitam, ut salvum me facias.
31:4 Quoniam fortitudo mea et refugium meum es tu et propter nomen tuum deduces me et pasces me.
31:5 Educes me de laqueo, quem absconderunt mihi, quoniam tu es fortitudo mea.
31:6 In manus tuas commendo spiritum meum; redemisti me, Domine, Deus veritatis.
31:7 Odisti observantes vanitates supervacuas, ego autem in Domino speravi.
31:8 Exsultabo et laetabor in misericordia tua, quoniam respexisti humilitatem meam; agnovisti necessitates animae meae
31:9 nec conclusisti me in manibus inimici; statuisti in loco spatioso pedes meos.
31:10 Miserere mei, Domine, quoniam tribulor; conturbatus est in maerore oculus meus, anima mea et venter meus.
31:11 Quoniam defecit in dolore vita mea, et anni mei in gemitibus; infirmata est in paupertate virtus mea, et ossa mea contabuerunt.
31:12 Apud omnes inimicos meos factus sum opprobrium et vicinis meis valde et timor notis meis: qui videbant me foras, fugiebant a me.
31:13 Oblivioni a corde datus sum tamquam mortuus; factus sum tamquam vas perditum.
31:14 Quoniam audivi vituperationem multorum: horror in circuitu; in eo dum convenirent simul adversum me, auferre animam meam consiliati sunt.
31:15 Ego autem in te speravi, Domine; dixi: «Deus meus es tu,
31:16 in manibus tuis sortes meae». Eripe me de manu inimicorum meorum et a persequentibus me;
31:17 illustra faciem tuam super servum tuum, salvum me fac in misericordia tua.
31:18 Domine, non confundar, quoniam invocavi te; erubescant impii et obmutescant in inferno.
31:19 Muta fiant labia dolosa, quae loquuntur adversus iustum proterva in superbia et in abusione.
31:20 Quam magna multitudo dulcedinis tuae, Domine, quam abscondisti timentibus te. Perfecisti eis, qui sperant in te, in conspectu filiorum hominum.
31:21 Abscondes eos in abscondito faciei tuae a conturbatione hominum; proteges eos in tabernaculo a contradictione linguarum.
31:22 Benedictus Dominus, quoniam mirificavit misericordiam suam mihi in civitate munita.
31:23 Ego autem dixi in trepidatione mea: «Praecisus sum a conspectu oculorum tuorum». Verumtamen exaudisti vocem orationis meae, dum clamarem ad te.
31:24 Diligite Dominum, omnes sancti eius: fideles conservat Dominus et retribuit abundanter facientibus superbiam.
31:25 Viriliter agite, et confortetur cor vestrum, omnes, qui speratis in Domino.
32:1 David. Maskil. Beatus, cui remissa est iniquitas, et obtectum est peccatum.
32:2 Beatus vir, cui non imputavit Dominus delictum, nec est in spiritu eius dolus.
32:3 Quoniam tacui, inveteraverunt ossa mea, dum rugirem tota die.
32:4 Quoniam die ac nocte gravata est super me manus tua, immutatus est vigor meus in ardoribus aestatis.
32:5 Peccatum meum cognitum tibi feci et delictum meum non abscondi. Dixi: «Confitebor adversum me iniquitatem meam Domino». Et tu remisisti impietatem peccati mei.
32:6 Propter hoc orabit ad te omnis sanctus in tempore opportuno. Et in diluvio aquarum multarum ad eum non approximabunt.
32:7 Tu es refugium meum, a tribulatione conservabis me; exsultationibus salutis circumdabis me.
32:8 Intellectum tibi dabo et instruam te in via, qua gradieris; firmabo super te oculos meos.
32:9 Nolite fieri sicut equus et mulus, quibus non est intellectus; in camo et freno si accedis ad constringendum, non approximant ad te.
32:10 Multi dolores impii, sperantem autem in Domino misericordia circumdabit.
32:11 Laetamini in Domino et exsultate, iusti; et gloriamini, omnes recti corde.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible