Азбука веры » Би́блия » Псалти́рь » Псалом 30

Псалом 30

Толкования

Толкования главы

30:1

30:2

см.:Ис.49:23;

30:3

30:4

см.:Пс.17:3;

30:5

30:6

см.:Лк.23:46;

30:7

см.:Втор.32:21;Пс.61:11;

30:8

см.:Пс.17:20;

см.:Пс.6:8;

см.:Пс.108:24;

см.:Иов.19:13;

см.:Еккл.9:5;Иер.48:38;

30:14

см.:Пс.2:2;

30:15

30:16

см.:Пс.38:5;Пс.138:16;

30:17

см.:Чис.6:25;Пс.4:7;Дан.9:18;

30:18

30:19

30:20

см.:Ис.64:4;

30:21

см.:1Цар.25:29;Пс.26:5;

30:22

см.:Пс.4:4;

30:23

см.:Пс.144:19;

30:24

см.:Иов.22:29;Притч.29:23;1Пет.5:5;

30:25

Церковнославянский (рус)

Въ коне́цъ, псало́мъ Дави́ду, изступле́нiя.

На Тя́, Го́споди, упова́хъ, да не постыжу́ся во вѣ́къ: пра́вдою Твое́ю изба́ви мя́ и изми́ мя.

Приклони́ ко мнѣ́ у́хо Твое́, ускори́ изъя́ти мя́: бу́ди ми́ въ Бо́га защи́тителя и въ до́мъ прибѣ́жища, е́же спасти́ мя.

Я́ко держа́ва моя́ и прибѣ́жище мое́ еси́ Ты́: и и́мене Твоего́ ра́ди наста́виши мя́ и препита́еши мя́.

Изведе́ши мя́ от сѣ́ти сея́, ю́же скры́ша ми́: я́ко Ты́ еси́ защи́титель мо́й, Го́споди.

Въ ру́цѣ Твои́ предложу́ ду́хъ мо́й: изба́вилъ мя́ еси́, Го́споди Бо́же и́стины.

Возненави́дѣлъ еси́ храня́щыя суеты́ вотще́: а́зъ же на Го́спода упова́хъ.

Возра́дуюся и возвеселю́ся о ми́лости Твое́й, я́ко призрѣ́лъ еси́ на смире́нiе мое́, спа́слъ еси́ от ну́ждъ ду́шу мою́

и нѣ́си мене́ затвори́лъ въ рука́хъ вра́жiихъ, поста́вилъ еси́ на простра́ннѣ но́зѣ мои́.

Поми́луй мя́, Го́споди, я́ко скорблю́: смяте́ся я́ростiю о́ко мое́, душа́ моя́ и утро́ба моя́.

Я́ко изчезе́ въ болѣ́зни живо́тъ мо́й, и лѣ́та моя́ въ воздыха́нiихъ: изнемо́же нището́ю крѣ́пость моя́, и ко́сти моя́ смято́шася.

От всѣ́хъ вра́гъ мои́хъ бы́хъ поноше́нiе, и сосѣ́домъ мои́мъ зѣло́, и стра́хъ зна́емымъ мои́мъ: ви́дящiи мя́ во́нъ бѣжа́ша от мене́.

Забве́нъ бы́хъ я́ко ме́ртвъ от се́рдца: бы́хъ я́ко сосу́дъ погубле́нъ.

Я́ко слы́шахъ гажде́нiе {укоре́нiе} мно́гихъ живу́щихъ о́крестъ: внегда́ собра́тися и́мъ вку́пѣ на мя́, прiя́ти ду́шу мою́ совѣща́ша.

А́зъ же на Тя́, Го́споди, упова́хъ, рѣ́хъ: Ты́ еси́ Бо́гъ мо́й.

Въ руку́ Твое́ю жре́бiи мои́: изба́ви мя́ изъ руки́ вра́гъ мои́хъ и от гоня́щихъ мя́.

Просвѣти́ лице́ Твое́ на раба́ Твоего́: спаси́ мя ми́лостiю Твое́ю.

Го́споди, да не постыжу́ся, я́ко призва́хъ Тя́: да постыдя́тся нечести́вiи, и сни́дутъ во а́дъ.

Нѣ́мы да бу́дутъ устны́ льсти́выя, глаго́лющыя на пра́веднаго беззако́нiе, горды́нею и уничиже́нiемъ.

Ко́ль мно́гое мно́жество бла́гости Твоея́, Го́споди, ю́же скры́лъ еси́ боя́щымся Тебе́, содѣ́лалъ еси́ упова́ющымъ на Тя́, предъ сы́ны человѣ́ческими:

скры́еши и́хъ въ та́йнѣ лица́ Твоего́ от мяте́жа человѣ́ческа, покры́еши и́хъ въ кро́вѣ от прерѣка́нiя язы́къ.

Благослове́нъ Госпо́дь, я́ко удиви́ ми́лость Свою́ во гра́дѣ огражде́нiя.

А́зъ же рѣ́хъ во изступле́нiи мое́мъ: отве́рженъ е́смь от лица́ о́чiю Твое́ю: сего́ ра́ди услы́шалъ еси́ гла́съ моли́твы моея́, внегда́ воззва́хъ къ Тебѣ́.

Возлюби́те Го́спода, вси́ преподо́бнiи Его́: я́ко и́стины взыска́етъ Госпо́дь и воздае́тъ изли́ше творя́щымъ горды́ню.

Мужа́йтеся, и да крѣпи́тся се́рдце ва́ше, вси́ упова́ющiи на Го́спода.

Рус. (Бируковы)

В конец, псалом Давида, в исступлении.

На Тебя, Господи, уповал, да не посрамлюсь вовеки. Правдою Твоей избавь меня от бед и спаси меня!

Приклони ко мне ухо Твое, поспеши избавить меня; будь мне Защитником, прибежищем моим, соверши спасение мое!

Ибо Ты держава моя и оплот мой! Наставь меня и напитай благами во имя Твое!

Изведи меня из сети, что расставили мне, ибо Ты Защитник мой, Господи!

В руки Твои предаю дух мой. Избавил Ты меня, Господи Боже истины!

Возненавидел Ты преданных напрасной суете; я же на Господа уповал.

Возрадуюсь и возвеселюсь о милости Твоей, ибо воззрел Ты на смирение мое, избавил от бед душу мою,

И не отдал меня в руки врагов моих, вывел меня на простор.

Помилуй меня, Господи, ибо я скорблю; от горести помутились око мое, душа моя и утроба моя.

Ибо в недугах тает жизнь моя, и годы мои проходят в воздыханиях. Изнемогли в лишениях силы мои, и кости мои содрогнулись.

От врагов моих терпел я поношения, а всего более – от соседей моих; внушал страх всем, кто знал меня; завидев меня, бежали они прочь.

Забыт я был и словно умер в сердце их; был как сосуд разбитый.

Ибо слышал я злословие многих, живущих окрест, когда собирались они и совещались, как исторгнуть душу мою.

А я, уповая на Тебя, Господи, сказал: «Ты Бог мой!

В руке Твоей жребий мой. Избавь меня от руки врагов моих и гонителей моих.

Яви сияние лица Твоего рабу Твоему; спаси меня милостью Твоею!»

Господи, да не постыжусь, что призывал я Тебя! Да постыдятся нечестивые и сойдут во ад!

Да онемеют уста лукавые, что с гордыней и презрением обвиняют праведника в беззаконии!

Как много благости хранишь Ты, Господи, для тех, кто боится Тебя, кто уповает на Тебя пред лицом сынов человеческих!

Сокроешь Ты их под сенью лица Твоего от мятежа человеческого, укроешь их в обители Твоей от распрей людских.

Благословен Господь, ибо Он дивно явил мне милость Свою, уподобив меня граду огражденному.

Я же сказал в исступлении: «Отвержен я от очей Твоих!» И вот услышал Ты молитву мою, когда взывал я к Тебе.

Возлюбите Господа, праведники Его, ибо истины требует Господь и грозно карает являющих гордыню!

Мужайтесь, и да укрепится сердце ваше, все уповающие на Господа!

Украинский (Огієнко)

^31:1 Для дириґетна хору.
Псалом Давидів.

^31:2 На Тебе надіюсь я, Господи, хай не буду повік засоромлений, визволь мене в Своїй правді!

^31:3 Нахили Своє ухо до мене, скоро мене порятуй, стань для мене могутньою скелею, домом твердині, щоб спас Ти мене!

^31:4 Бо ти скеля моя та твердиня моя, і ради Ймення Свого Ти будеш провадити мене й керувати мене!

^31:5 Ти витягнеш з пастки мене, що на мене таємно поставили, бо Ти сила моя!

^31:6 У руку Твою доручаю я духа свого, і Ти мене визволиш, Господи, Боже правди!

^31:7 Я зненавидив всіх, хто шанує бовванів марних, я ж надіюсь на Господа.

^31:8 Я буду радіти та тішитися в Твоїй милості, що побачив Ти горе моє, що приглянувся Ти до скорботи моєї душі,

^31:9 і мене не віддав в руку ворога, на місці розлогім поставив Ти ноги мої!

^31:10 Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, від горя вже виснажилось моє око, душа моя й нутро моє,

^31:11 бо скінчилось життя моє в смутку, а роки мої у квилінні, моя сила спіткнулася через мій гріх, і виснажились мої кості!

^31:12 Я в усіх ворогів своїх став посміховищем, надто сусідам своїм, і страхіттям знайомим моїм, хто бачить надворі мене утікають від мене!

^31:13 Я забутий у серці, немов той небіжчик, став я немов та розбита посудина…

^31:14 Бо чую багато шептання, страхання навколо, як змовляються разом на мене, вони замишляють забрати мою душу,

^31:15 а я покладаю надію на Тебе, о Господи, я кажу: Ти мій Бог!

^31:16 В Твою руку кладу свою долю, Ти ж визволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслідників!

^31:17 Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,

^31:18 Господи, щоб не бути мені посоромленим, що кличу до Тебе!
Нехай посоромлені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шеолу,

^31:19 нехай заніміють облудні уста, що гидоту говорять на праведного із пихою й погордою!

^31:20 Яка величезна Твоя доброта, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку приготовив для тих, хто на Тебе надіється перед людськими синами!

^31:21 Ти їх у заслоні обличчя Свого заховаєш від людських тенет, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!

^31:22 Благословенний Господь, що вчинив мені милість чудовну Свою в оборонному місті!

^31:23 А я говорив у своїм побентеженні: Я відрізаний з-перед очей Твоїх!
Та дійсно Ти вислухав голос благання мого, коли я до Тебе взивав…

^31:24 Любіть Господа, усі святії Його, стереже Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.

^31:25 Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа!

Арабский (Arabic Van Dyke)

Языки

^31:1 لامام المغنين. مزمور لداود. عليك يا رب توكلت. لا تدعني اخزى مدى الدهر. بعدلك نجني.

^31:2 أمل اليّ اذنك. سريعا انقذني. كن لي صخرة حصن بيت ملجإ لتخليصي.

^31:3 لان صخرتي ومعقلي انت. من اجل اسمك تهديني وتقودني.

^31:4 اخرجني من الشبكة التي خبأوها لي. لانك انت حصني.

^31:5 في يدك استودع روحي. فديتني يا رب اله الحق.

^31:6 ابغضت الذين يراعون اباطيل كاذبة. اما انا فعلى الرب توكلت.

^31:7 ابتهج وافرح برحمتك لانك نظرت الى مذلتي وعرفت في الشدائد نفسي.

^31:8 ولم تحبسني في يد العدو بل اقمت في الرحب رجلي

^31:9 ارحمني يا رب لاني في ضيق. خسفت من الغم عيني. نفسي وبطني.

^31:10 لان حياتي قد فنيت بالحزن وسنيني بالتنهد. ضعفت بشقاوتي قوّتي وبليت عظامي.

^31:11 عند كل اعدائي صرت عارا وعند جيراني بالكلية ورعبا لمعارفي. الذين رأوني خارجا هربوا عني.

^31:12 نسيت من القلب مثل الميت. صرت مثل اناء متلف.

^31:13 لاني سمعت مذمة من كثيرين. الخوف مستدير بي بمؤامرتهم معا عليّ. تفكروا في اخذ نفسي

^31:14 اما انا فعليك توكلت يا رب. قلت الهي انت.

^31:15 في يدك آجالي. نجني من يد اعدائي ومن الذين يطردونني.

^31:16 اضئ بوجهك على عبدك. خلصني برحمتك.

^31:17 يا رب لا تدعني اخزى لاني دعوتك. ليخز الاشرار. ليسكتوا في الهاوية.

^31:18 لتبكم شفاه الكذب المتكلمة على الصدّيق بوقاحة بكبرياء واستهانة

^31:19 ما اعظم جودك الذي ذخرته لخائفيك. وفعلته للمتكلين عليك تجاه بني البشر.

^31:20 تسترهم بستر وجهك من مكايد الناس. تخفيهم في مظلّةمن مخاصمة الألسن.

^31:21 مبارك الرب لانه قد جعل عجبا رحمته لي في مدينة محصنة.

^31:22 وانا قلت في حيرتي اني قد انقطعت من قدام عينيك. ولكنك سمعت صوت تضرعي اذ صرخت اليك

^31:23 احبوا الرب يا جميع اتقيائه. الرب حافظ الامانة ومجاز بكثرة العامل بالكبرياء.

^31:24 لتتشدد ولتتشجع قلوبكم يا جميع المنتظرين الرب