Скрыть
31:0
31:3
31:11
Церковнославянский (рус)
Псало́мъ Дави́ду, ра́зума.
Блаже́ни, и́хже оста́вишася беззако́нiя, и и́хже при­­кры́шася грѣси́.
Блаже́нъ му́жъ, ему́же не вмѣни́тъ Госпо́дь грѣха́, ниже́ е́сть во устѣ́хъ его́ ле́сть.
Я́ко умолча́хъ, обетша́ша ко́сти моя́, от­ е́же зва́ти ми́ ве́сь де́нь,
я́ко де́нь и но́щь отяготѣ́ на мнѣ́ рука́ Твоя́: воз­врати́хся на стра́сть, егда́ унзе́ ми те́рнъ.
Беззако́нiе мое́ позна́хъ и грѣха́ мо­его́ не покры́хъ, рѣ́хъ: исповѣ́мъ на мя́ беззако́нiе мое́ Го́сподеви: и Ты́ оста́вилъ еси́ нече́стiе се́рдца мо­его́.
За то́ помо́лит­ся къ Тебѣ́ вся́къ преподо́бный во вре́мя благопотре́бно: оба́че въ пото́пѣ во́дъ мно́гихъ къ нему́ не при­­бли́жат­ся.
Ты́ еси́ при­­бѣ́жище мое́ от­ ско́рби обдержа́щiя мя́: ра́досте моя́, изба́ви мя́ от­ обыше́дшихъ мя́.
Вразумлю́ тя, и наста́влю тя́ на пу́ть се́й, въ о́ньже по́йдеши: утвержу́ на тя́ о́чи Мо­и́.
Не бу́дите я́ко ко́нь и ме́скъ, и́мже нѣ́сть ра́зума: брозда́ми и уздо́ю че́люсти и́хъ востя́гнеши, не при­­ближа́ющихся къ тебѣ́.
Мно́ги ра́ны грѣ́шному: упова́ющаго же на Го́спода ми́лость обы́детъ.
Весели́теся о Го́сподѣ и ра́дуйтеся пра́веднiи, и хвали́теся, вси́ пра́вiи се́рдцемъ.
Украинский (Огієнко)
32:1 Давидів.
Пісня навчальна.
Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито,
32:2 блаженна людина, що Господь їй гріха не залічить, що нема в її дусі лукавства!
32:3 Коли я мовчав, спорохнявіли кості мої в цілоденному зойку моєму,
32:4 бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжить, і волога моя обернулась на літню посуху!
Села.
32:5 Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї.
Я сказав був: Признаюся в проступках своїх перед Господом!
і провину мого гріха Ти простив.
Села.
32:6 Тому кожен побожний відповідного часу молитися буде до Тебе, і навіть велика навала води не досягне до нього!
32:7 Ти покрова моя, Ти від утиску будеш мене стерегти, Ти обгорнеш мене радістю спасіння!
Села.
32:8 Я зроблю тебе мудрим, і буду навчати тебе у дорозі, якою ти будеш ходити, Я дам тобі раду, Моє око вважає на тебе!
32:9 Не будьте, як кінь, як той мул нерозумні, що їх треба приборкати оздобою їхньою вудилом і вуздечкою, як до тебе вони не зближаються.
32:10 Багато хворіб на безбожного, хто ж надію свою покладає на Господа того милість оточує!
32:11 Веселітесь у Господі, і тіштеся, праведні, і співайте із радістю, всі щиросерді!
Латинский (Nova Vulgata)
32:1 David. Maskil. Beatus, cui remissa est iniquitas, et obtectum est peccatum.
32:2 Beatus vir, cui non imputavit Dominus delictum, nec est in spiritu eius dolus.
32:3 Quoniam tacui, inveteraverunt ossa mea, dum rugirem tota die.
32:4 Quoniam die ac nocte gravata est super me manus tua, immutatus est vigor meus in ardoribus aestatis.
32:5 Peccatum meum cognitum tibi feci et delictum meum non abscondi. Dixi: «Confitebor adversum me iniquitatem meam Domino». Et tu remisisti impietatem peccati mei.
32:6 Propter hoc orabit ad te omnis sanctus in tempore opportuno. Et in diluvio aquarum multarum ad eum non approximabunt.
32:7 Tu es refugium meum, a tribulatione conservabis me; exsultationibus salutis circumdabis me.
32:8 Intellectum tibi dabo et instruam te in via, qua gradieris; firmabo super te oculos meos.
32:9 Nolite fieri sicut equus et mulus, quibus non est intellectus; in camo et freno si accedis ad constringendum, non approximant ad te.
32:10 Multi dolores impii, sperantem autem in Domino misericordia circumdabit.
32:11 Laetamini in Domino et exsultate, iusti; et gloriamini, omnes recti corde.
Суруди таълимии Довуд. Хушо касе ки ҷиноятҳояш бахшида ва гуноҳҳояш пӯшида шудаанд.
Хушо касе ки Парвардигор гуноҳи вайро ба ҳисоб намеоварад, ва дар рӯҳи вай ҳилагарӣ нест.
Вақте ки хомӯш будам, устухонҳоям аз фиғони ҳаррӯзаи ман мепӯсиданд,
Зеро ки рӯзу шаб дасти Ту бар ман фишор меовард; тару тозагии ман ба хушкии тобистон табдил ёфтааст. Село.
Хатоямро ба Ту маълум кардаам, ва гуноҳамро пинҳон надоштаам; гуфтам: «Ба ҷиноятҳоям пеши Парвардигор иқрор мешавам», ва Ту айби хатоямро бахшидаӣ. Село.
Бинобар ин ҳар порсо худотарс дар вақти шуниданат пеши Ту дуо хоҳад гуфт, ва дар он сурат ҷараёни обҳои бисёр ба вай нахоҳад расид.
Ту паноҳгоҳи ман ҳастӣ, маро аз тангӣ паноҳ медиҳӣ муҳофизат ҳифз мекунӣ, маро бо таронаҳои халосӣ иҳота менамоӣ. Село.
«Ман туро таълим хоҳам дод ва ба роҳе ки бояд биравӣ, роҳнамо ҳидоят хоҳам буд кард: туро насиҳат хоҳам дод; чашмам бар туст».
«Мисли асп, мисли хачир бефаҳм набошед, ки онҳоро лаҷом ва ҷилав мезананд, ки ин зинат барои нигоҳ доштани онҳост, вагарна наздики ту нахоҳанд омад».
Бадкор ғаму ғуссаи зиёде дорад, аммо касе ки ба Парвардигор таваккал менамояд, меҳру вафо ӯро иҳота хоҳад кард.
Дар Парвардигор шодӣ ва хурсандӣ кунед, эй росткорон! Ва сурудхонӣ намоед, эй ҳамаи ростдилон!

Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible