Скрыть
32:0
32:4
32:5
32:8
32:14
32:15
32:16
32:19
32:20
32:22
Церковнославянский (рус)
Псало́мъ Дави́ду, не надпи́санъ у Евре́й.
Ра́дуйтеся, пра́веднiи, о Го́сподѣ: пра́вымъ подоба́етъ похвала́.
Исповѣ́дайтеся Го́сподеви въ гу́слехъ, во псалти́ри десятостру́н­нѣмъ по́йте Ему́:
воспо́йте Ему́ пѣ́снь но́ву, до́брѣ по́йте Ему́ со восклица́нiемъ:
я́ко пра́во сло́во Госпо́дне, и вся́ дѣла́ Его́ въ вѣ́рѣ.
Лю́битъ ми́лостыню и су́дъ Госпо́дь, ми́лости Госпо́дни испо́лнь земля́.
Сло́вомъ Госпо́днимъ небеса́ утверди́шася, и ду́хомъ у́стъ Его́ вся́ си́ла и́хъ:
собира́яй я́ко мѣ́хъ во́ды морскі́я, полага́яй въ сокро́вищихъ бе́здны.
Да убо­и́т­ся Го́спода вся́ земля́, от­ Него́же да подви́жут­ся вси́ живу́щiи по вселе́н­нѣй:
я́ко То́й рече́, и бы́ша: То́й повелѣ́, и созда́шася.
Госпо́дь разоря́етъ совѣ́ты язы́ковъ, от­мета́етъ же мы́сли люді́й и от­мета́етъ совѣ́ты князе́й.
Совѣ́тъ же Госпо́день во вѣ́къ пребыва́етъ, помышле́нiя се́рдца Его́ въ ро́дъ и ро́дъ.
Блаже́нъ язы́къ, ему́же е́сть Госпо́дь Бо́гъ Его́, лю́дiе, я́же избра́ въ наслѣ́дiе Себѣ́.
Съ небесе́ при­­зрѣ́ Госпо́дь, ви́дѣ вся́ сы́ны человѣ́ческiя:
от­ гото́ваго жили́ща Сво­его́ при­­зрѣ́ на вся́ живу́щыя на земли́:
созда́вый на еди́нѣ сердца́ и́хъ, разумѣва́яй на вся́ дѣла́ и́хъ.
Не спаса́ет­ся ца́рь мно́гою си́лою, и исполи́нъ не спасе́т­ся мно́же­с­т­вомъ крѣ́пости сво­ея́.
Ло́жь ко́нь во спасе́нiе, во мно́же­ст­вѣ же си́лы сво­ея́ не спасе́т­ся.
Се́, о́чи Госпо́дни на боя́щыяся Его́, упова́ющыя на ми́лость Его́:
изба́вити от­ сме́рти ду́шы и́хъ, и препита́ти я́ въ гла́дъ.
Душа́ же на́ша ча́етъ Го́спода, я́ко помо́щникъ и защи́титель на́шъ е́сть:
я́ко о Не́мъ воз­весели́т­ся се́рдце на́­ше, и во и́мя свято́е Его́ упова́хомъ.
Бу́ди, Го́споди, ми́лость Твоя́ на на́съ, я́коже упова́хомъ на Тя́.
Греческий [Greek (Koine)]
τῷ Δαυιδ
ἀγαλλιᾶσθε δίκαιοι ἐν τῷ κυρίῳ τοῖς εὐθέσι πρέπει αἴνεσις
ἐξομολογεῖσθε τῷ κυρίῳ ἐν κιθάρᾳ ἐν ψαλτηρίῳ δεκαχόρδῳ ψάλατε αὐτῷ
ᾄσατε αὐτῷ ᾆσμα καινόν καλῶς ψάλατε ἐν ἀλαλαγμῷ
ὅτι εὐθὴς ὁ λόγος τοῦ κυρίου καὶ πάν­τα τὰ ἔργα αὐτοῦ ἐν πίστει
ἀγαπᾷ ἐλεημοσύνην καὶ κρίσιν τοῦ ἐλέους κυρίου πλή­ρης ἡ γῆ
τῷ λόγῳ τοῦ κυρίου οἱ οὐρανοὶ ἐστε­ρεώ­θησαν καὶ τῷ πνεύ­ματι τοῦ στόμα­τος αὐτοῦ πᾶσα ἡ δύναμις αὐτῶν
συν­άγων ὡς ἀσκὸν ὕδατα θαλάσ­σης τιθεὶς ἐν θησαυροῖς ἀβύσ­σους
φοβηθήτω τὸν κύριον πᾶσα ἡ γῆ ἀπ᾿ αὐτοῦ δὲ σαλευθήτωσαν πάν­τες οἱ κατοικοῦν­τες τὴν οἰκουμένην
ὅτι αὐτὸς εἶπεν καὶ ἐγενήθησαν αὐτὸς ἐνετείλατο καὶ ἐκτίσθησαν
κύριος δια­σκεδάζει βουλὰς ἐθνῶν ἀθετεῖ δὲ λογισμοὺς λαῶν καὶ ἀθετεῖ βουλὰς ἀρχόν­των
ἡ δὲ βουλὴ τοῦ κυρίου εἰς τὸν αἰῶνα μένει λογισμοὶ τῆς καρδίας αὐτοῦ εἰς γενεὰν καὶ γενεάν
μακάριον τὸ ἔθνος οὗ ἐστιν κύριος ὁ θεὸς αὐτοῦ λαός ὃν ἐξελέξατο εἰς κληρο­νο­μίαν ἑαυτῷ
ἐξ οὐρανοῦ ἐπέβλεψεν ὁ κύριος εἶδεν πάν­τας τοὺς υἱοὺς τῶν ἀνθρώπων
ἐξ ἑτοίμου κατοικητηρίου αὐτοῦ ἐπέβλεψεν ἐπι­̀ πάν­τας τοὺς κατοικοῦν­τας τὴν γῆν
ὁ πλάσας κατα­̀ μόνας τὰς καρδίας αὐτῶν ὁ συνιεὶς εἰς πάν­τα τὰ ἔργα αὐτῶν
οὐ σῴζεται βασιλεὺς δια­̀ πολλὴν δύναμιν καὶ γίγας οὐ σωθή­σε­ται ἐν πλή­θει ἰσχύος αὐτοῦ
ψευδὴς ἵππος εἰς σωτηρίαν ἐν δὲ πλή­θει δυνάμεως αὐτοῦ οὐ σωθή­σε­ται
ἰδοὺ οἱ ὀφθαλμοὶ κυρίου ἐπι­̀ τοὺς φοβου­μέ­νους αὐτὸν τοὺς ἐλπίζον­τας ἐπι­̀ τὸ ἔλεος αὐτοῦ
ῥύσασθαι ἐκ θανάτου τὰς ψυχὰς αὐτῶν καὶ δια­θρέψαι αὐτοὺς ἐν λιμῷ
ἡ ψυχὴ ἡμῶν ὑπομένει τῷ κυρίῳ ὅτι βοηθὸς καὶ ὑπερασπιστὴς ἡμῶν ἐστιν
ὅτι ἐν αὐτῷ εὐφρανθή­σε­ται ἡ καρδία ἡμῶν καὶ ἐν τῷ ὀνόματι τῷ ἁγίῳ αὐτοῦ ἠλπίσαμεν
γένοιτο τὸ ἔλεός σου κύριε ἐφ᾿ ἡμᾶς καθάπερ ἠλπίσαμεν ἐπι­̀ σέ
Еврейский
33:1רַנְּנוּ צַדִּיקִים בַּיהוָה; לַיְשָׁרִים, נָאוָה תְהִלָּה׃
33:2הוֹדוּ לַיהוָה בְּכִנּוֹר; בְּנֵבֶל עָשׂוֹר, זַמְּרוּ־לוֹ׃
33:3שִׁירוּ־לוֹ שִׁיר חָדָשׁ; הֵיטִיבוּ נַגֵּן, בִּתְרוּעָה׃
33:4כִּי־יָשָׁר דְּבַר־יְהוָה; וְכָל־מַעֲשֵׂהוּ, בֶּאֱמוּנָה׃
33:5אֹהֵב צְדָקָה וּמִשְׁפָּט; חֶסֶד יְהוָה, מָלְאָה הָאָרֶץ׃
33:6בִּדְבַר יְהוָה שָׁמַיִם נַעֲשׂוּ; וּבְרוּחַ פִּיו, כָּל־צְבָאָם׃
33:7כֹּנֵס כַּנֵּד מֵי הַיָּם; נֹתֵן בְּאֹצָרוֹת תְּהוֹמוֹת׃
33:8יִירְאוּ מֵיְהוָה כָּל־הָאָרֶץ; מִמֶּנּוּ יָגוּרוּ, כָּל־יֹשְׁבֵי תֵבֵל׃
33:9כִּי הוּא אָמַר וַיֶּהִי; הוּא־צִוָּה, וַיַּעֲמֹד׃
33:10יְהוָה, הֵפִיר עֲצַת־גּוֹיִם; הֵנִיא, מַחְשְׁבוֹת עַמִּים׃
33:11עֲצַת יְהוָה לְעוֹלָם תַּעֲמֹד; מַחְשְׁבוֹת לִבּוֹ, לְדֹר וָדֹר׃
33:12אַשְׁרֵי הַגּוֹי אֲשֶׁר־יְהוָה אֱלֹהָיו; הָעָם בָּחַר לְנַחֲלָה לוֹ׃
33:13מִשָּׁמַיִם הִבִּיט יְהוָה; רָאָה, אֶת־כָּל־בְּנֵי הָאָדָם׃
33:14מִמְּכוֹן־שִׁבְתּוֹ הִשְׁגִּיחַ; אֶל כָּל־יֹשְׁבֵי הָאָרֶץ׃
33:15הַיֹּצֵר יַחַד לִבָּם; הַמֵּבִין, אֶל־כָּל־מַעֲשֵׂיהֶם׃
33:16אֵין־הַמֶּלֶךְ נוֹשָׁע בְּרָב־חָיִל; גִּבּוֹר, לֹא־יִנָּצֵל בְּרָב־כֹּחַ׃
33:17שֶׁקֶר הַסּוּס לִתְשׁוּעָה; וּבְרֹב חֵילוֹ, לֹא יְמַלֵּט׃
33:18הִנֵּה עֵין יְהוָה אֶל־יְרֵאָיו; לַמְיַחֲלִים לְחַסְדּוֹ׃
33:19לְהַצִּיל מִמָּוֶת נַפְשָׁם; וּלְחַיּוֹתָם, בָּרָעָב׃
33:20נַפְשֵׁנוּ חִכְּתָה לַיהוָה; עֶזְרֵנוּ וּמָגִנֵּנוּ הוּא׃
33:21כִּי־בוֹ יִשְׂמַח לִבֵּנוּ; כִּי בְשֵׁם קָדְשׁוֹ בָטָחְנוּ׃
33:22יְהִי־חַסְדְּךָ יְהוָה עָלֵינוּ; כַּאֲשֶׁר, יִחַלְנוּ לָךְ׃
33:1 Співайте із радістю, праведні в Господі, бо щирим лицює хвала!
33:2 Хваліть Господа гуслами, співайте Йому з десятиструнною арфою,
33:3 заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком сурем,
33:4 бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
33:5 Правду та суд Він кохає, і Господньої милости повна земля!
33:6 Словом Господнім учинене небо, а подихом уст Його все його військо.
33:7 Воду морську збирає Він, мов би до міху, безодні складає в коморах.
33:8 Буде боятися Господа ціла земля, всі мешканці всесвіту будуть лякатись Його,
33:9 бо сказав Він і сталось, наказав і з́явилось.
33:10 Господь раду поганів понищить, понівечить мислі народів,
33:11 а задум Господній навіки стоятиме, думки Його серця на вічні віки!
33:12 Блаженний той люд, що Богом у нього Господь, блаженний народ, що Він вибрав його на спадок Собі!
33:13 Господь споглядає з небес, і бачить усіх синів людських,
33:14 приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
33:15 Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла!
33:16 Немає царя, що його многість війська спасає, не врятується велетень великістю сили,
33:17 для спасіння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже,
33:18 ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто надію на милість Його покладає,
33:19 щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
33:20 Душа наша надію складає на Господа, Він наша поміч і щит наш,
33:21 бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо!
33:22 Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли покладаємо надію на Тебе!
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible