Азбука веры » Би́блия » Псалти́рь » Псалом 32

Псалом 32

Толкования

Толкования главы

32:0

32:1

см.:Пс.31:11;Пс.146:1;

32:2

см.:Пс.91:4;

32:3

см.:Пс.39:4;Ис.42:10;Откр.5:9;

32:4

32:5

32:6

см.:Быт.1:6-8;Ин.1:3;

32:7

см.:Иов.38:8;Иер.5:22;

32:8

32:9

см.:Быт.1:3;Иудифь.16:14;

32:10

см.:Иов.5:12;

32:11

см.:Притч.19:21;Ис.46:4;

32:12

см.:Пс.64:5;Пс.143:15;

32:13

см.:2Пар.16:9;Иов.28:24;

32:14

32:15

32:16

32:17

см.:Притч.21:31;

32:18

см.:Иов.36:7;Пс.33:16;1Пет.3:12;

32:19

32:20

32:21

см.:Ис.66:14;

32:22

Церковнославянский (рус)

Псало́мъ Дави́ду, не надпи́санъ у Евре́й.

Ра́дуйтеся, пра́веднiи, о Го́сподѣ: пра́вымъ подоба́етъ похвала́.

Исповѣ́дайтеся Го́сподеви въ гу́слехъ, во псалти́ри десятостру́ннѣмъ по́йте Ему́:

воспо́йте Ему́ пѣ́снь но́ву, до́брѣ по́йте Ему́ со восклица́нiемъ:

я́ко пра́во сло́во Госпо́дне, и вся́ дѣла́ Его́ въ вѣ́рѣ.

Лю́битъ ми́лостыню и су́дъ Госпо́дь, ми́лости Госпо́дни испо́лнь земля́.

Сло́вомъ Госпо́днимъ небеса́ утверди́шася, и ду́хомъ у́стъ Его́ вся́ си́ла и́хъ:

собира́яй я́ко мѣ́хъ во́ды морскі́я, полага́яй въ сокро́вищихъ бе́здны.

Да убои́тся Го́спода вся́ земля́, от Него́же да подви́жутся вси́ живу́щiи по вселе́ннѣй:

я́ко То́й рече́, и бы́ша: То́й повелѣ́, и созда́шася.

Госпо́дь разоря́етъ совѣ́ты язы́ковъ, отмета́етъ же мы́сли люді́й и отмета́етъ совѣ́ты князе́й.

Совѣ́тъ же Госпо́день во вѣ́къ пребыва́етъ, помышле́нiя се́рдца Его́ въ ро́дъ и ро́дъ.

Блаже́нъ язы́къ, ему́же е́сть Госпо́дь Бо́гъ Его́, лю́дiе, я́же избра́ въ наслѣ́дiе Себѣ́.

Съ небесе́ призрѣ́ Госпо́дь, ви́дѣ вся́ сы́ны человѣ́ческiя:

от гото́ваго жили́ща Своего́ призрѣ́ на вся́ живу́щыя на земли́:

созда́вый на еди́нѣ сердца́ и́хъ, разумѣва́яй на вся́ дѣла́ и́хъ.

Не спаса́ется ца́рь мно́гою си́лою, и исполи́нъ не спасе́тся мно́жествомъ крѣ́пости своея́.

Ло́жь ко́нь во спасе́нiе, во мно́жествѣ же си́лы своея́ не спасе́тся.

Се́, о́чи Госпо́дни на боя́щыяся Его́, упова́ющыя на ми́лость Его́:

изба́вити от сме́рти ду́шы и́хъ, и препита́ти я́ въ гла́дъ.

Душа́ же на́ша ча́етъ Го́спода, я́ко помо́щникъ и защи́титель на́шъ е́сть:

я́ко о Не́мъ возвесели́тся се́рдце на́ше, и во и́мя свято́е Его́ упова́хомъ.

Бу́ди, Го́споди, ми́лость Твоя́ на на́съ, я́коже упова́хомъ на Тя́.

Украинский (Огієнко)

^33:1 Співайте із радістю, праведні в Господі, бо щирим лицює хвала!

^33:2 Хваліть Господа гуслами, співайте Йому з десятиструнною арфою,

^33:3 заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком сурем,

^33:4 бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!

^33:5 Правду та суд Він кохає, і Господньої милости повна земля!

^33:6 Словом Господнім учинене небо, а подихом уст Його все його військо.

^33:7 Воду морську збирає Він, мов би до міху, безодні складає в коморах.

^33:8 Буде боятися Господа ціла земля, всі мешканці всесвіту будуть лякатись Його,

^33:9 бо сказав Він і сталось, наказав і з́явилось.

^33:10 Господь раду поганів понищить, понівечить мислі народів,

^33:11 а задум Господній навіки стоятиме, думки Його серця на вічні віки!

^33:12 Блаженний той люд, що Богом у нього Господь, блаженний народ, що Він вибрав його на спадок Собі!

^33:13 Господь споглядає з небес, і бачить усіх синів людських,

^33:14 приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:

^33:15 Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла!

^33:16 Немає царя, що його многість війська спасає, не врятується велетень великістю сили,

^33:17 для спасіння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже,

^33:18 ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто надію на милість Його покладає,

^33:19 щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!

^33:20 Душа наша надію складає на Господа, Він наша поміч і щит наш,

^33:21 бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо!

^33:22 Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли покладаємо надію на Тебе!

Немецкий (GNB)

^33:1Jubelt dem HERRN zu, ihr alle, die ihr ihm gehorcht!
Es ist gut, wenn die Redlichen ihn preisen!

^33:2Dankt dem HERRN auf der Laute,
spielt für ihn auf der zehnsaitigen Harfe!

^33:3Singt ihm ein neues Lied,
singt und spielt, gebt euer Bestes!

^33:4Das Wort des HERRN ist verlässlich;
er beweist es durch seine Taten.

^33:5Er liebt Gerechtigkeit und Recht;
von seiner Güte lebt die ganze Welt.

^33:6Durch das Wort des HERRN
ist der Himmel entstanden,
die Gestirne schuf er durch seinen Befehl.

^33:7Das Wasser am Himmel
hat er in Wolken gefasst,
die Fluten in Kammern eingesperrt.

^33:8Vor ihm muss sich die ganze Erde fürchten
und jeder Mensch in Ehrfurcht erschauern.

^33:9Denn er spricht und es geschieht;
er gibt einen Befehl, schon ist er ausgeführt.
usw.; Jes 48,13

^33:10Der HERR durchkreuzt die Beschlüsse der Völker,
er macht ihre stolzen Pläne zunichte.

^33:11Doch was er selbst sich vornimmt,
das führt er auch aus;
sein Plan steht für alle Zeiten fest.

^33:12Glücklich das Volk,
das den HERRN zum Gott hat,
das er erwählt hat als sein Eigentum!

^33:13Der HERR blickt vom Himmel herab auf die Menschen;

^33:14von dort oben, wo sein Thronsitz ist,
beobachtet er alle, die auf der Erde leben.

^33:15Er hat ihnen Verstand und Willen gegeben
und weiß alles, was sie tun und treiben.

^33:16Wenn ein König in der Schlacht den Sieg erringt,
verdankt er das nicht seiner großen Armee;
und wenn ein Krieger heil davonkommt,
liegt es nicht an seinen starken Muskeln.

^33:17Wer sich auf Reiterheere verlässt, ist verlassen;
auch viele Pferde mit all ihrer Kraft
können den Sieg nicht erzwingen.

^33:18Doch der HERR beschützt alle,
die ihm gehorchen,
alle, die mit seiner Güte rechnen.

^33:19Er wird sie vor dem Tod bewahren
und in Hungerzeiten am Leben erhalten.

^33:20Wir hoffen auf den HERRN,
er hilft uns und beschützt uns.

^33:21Wir freuen uns über ihn,
denn auf ihn, den heiligen Gott, ist Verlass.

^33:22HERR, lass uns deine Güte sehen,
wie wir es von dir erhoffen!

Таджикский

Языки

Дар Парвардигор, эй росткорон, сурудхонӣ намоед: ҳамду сано гуфтан боинсофонро ростонро мезебад.

Парвардигорро бо барбат сипос гӯед, бо уди даҳтор Ӯро бисароед;

Суруди наве барои Ӯ бихонед; бо бонги шодӣ некӯ бинавозед;

Зеро ки сухани Парвардигор дуруст аст, ва тамоми корҳои Ӯ ҳақ асту рост.

Ӯ адолат ва инсофро дӯст медорад; ҷаҳон аз меҳру вафои Парвардигор пур аст.

Бо сухани Парвардигор осмонҳо офарида шудаанд, ва бо дами даҳони Ӯ ҳамаи лашкарҳои онҳо.

Ӯ обҳои баҳрро мисли дар машке ҷамъ кардааст, вартаҳоро дар хазинаҳо гузоштааст.

Бигзор тамоми аҳли замин аз Худо тарсон бошанд; ҳамаи сокинони дунё аз Ӯ ҳаросон шаванд,

Зеро ки Ӯ гуфт, ва иҷро шуд; Ӯ амр кард, ва пойдор гардид.

Парвардигор машварати халқҳоро вайрон мекунад, ва ба андешаҳои қавмҳо нобуд месозад монеъ мешавад.

Машварати Парвардигор ҷовидона устувор пойдор аст, андешаҳои дили Ӯ то абад аз насл ба насл.

Хушо халқе ки Парвардигор Худои вай аст, ва қавме ки Ӯ вайро барои мероси Худ баргузидааст.

Аз осмон Парвардигор нигоҳ мекунад, тамоми банӣ одамро мебинад;

Аз нишемангоҳи Худ ба ҳамаи сокинони замин назар меандозад;

Дилҳои онҳоро танҳо Худаш ба вуҷуд овардааст, ва тамоми корҳояшонро мефаҳмад.

Подшоҳ бо сипоҳи бузург наҷот нахоҳад ёфт; паҳлавон бо қуввати бузург халос нахоҳад шуд.

Асп барои наҷот ҳеҷ аст, ва бо қуввати бузургаш халосӣ нахоҳад дод.

Инак, чашми Парвардигор бар тарсгорони Ӯст, бар онҳоест, ки ба меҳру вафои Ӯ умедворанд,

То ки ҷони онҳоро аз мурдан халос кунад, ва дар вақти гуруснагӣ онҳоро зинда мононад.

Ҷони мо ба Парвардигор умедвор аст: Ӯ мададгор ва сипари мост;

Дили мо дар Ӯ шодӣ мекунад, зеро ки ба номи поки Ӯ мо таваккал менамоем.

Меҳру вафои Ту, эй Парвардигор, бар мо бод, чунон ки мо ба Ту умед бастаем.