Скрыть
Псалом 32 
32:0
32:4
32:5
32:8
32:14
32:15
32:16
32:19
32:20
32:22
Псалом 33 
33:2
33:4
33:12
33:14
33:17
33:18
Псалом 34 
34:0
34:2
34:3
34:6
34:9
34:12
34:13
34:14
34:16
34:17
34:20
34:22
34:24
34:25
34:28
Псалом 35 
35:1
35:4
35:10
35:11
35:12
35:13
Псалом 36 
36:0
36:3
36:4
36:7
36:10
36:12
36:13
36:14
36:15
36:18
36:21
36:23
36:33
36:34
36:38
Церковнославянский (рус)
Псало́мъ Дави́ду, не надпи́санъ у Евре́й.
Ра́дуйтеся, пра́веднiи, о Го́сподѣ: пра́вымъ подоба́етъ похвала́.
Исповѣ́дайтеся Го́сподеви въ гу́слехъ, во псалти́ри десятостру́н­нѣмъ по́йте Ему́:
воспо́йте Ему́ пѣ́снь но́ву, до́брѣ по́йте Ему́ со восклица́нiемъ:
я́ко пра́во сло́во Госпо́дне, и вся́ дѣла́ Его́ въ вѣ́рѣ.
Лю́битъ ми́лостыню и су́дъ Госпо́дь, ми́лости Госпо́дни испо́лнь земля́.
Сло́вомъ Госпо́днимъ небеса́ утверди́шася, и ду́хомъ у́стъ Его́ вся́ си́ла и́хъ:
собира́яй я́ко мѣ́хъ во́ды морскі́я, полага́яй въ сокро́вищихъ бе́здны.
Да убо­и́т­ся Го́спода вся́ земля́, от­ Него́же да подви́жут­ся вси́ живу́щiи по вселе́н­нѣй:
я́ко То́й рече́, и бы́ша: То́й повелѣ́, и созда́шася.
Госпо́дь разоря́етъ совѣ́ты язы́ковъ, от­мета́етъ же мы́сли люді́й и от­мета́етъ совѣ́ты князе́й.
Совѣ́тъ же Госпо́день во вѣ́къ пребыва́етъ, помышле́нiя се́рдца Его́ въ ро́дъ и ро́дъ.
Блаже́нъ язы́къ, ему́же е́сть Госпо́дь Бо́гъ Его́, лю́дiе, я́же избра́ въ наслѣ́дiе Себѣ́.
Съ небесе́ при­­зрѣ́ Госпо́дь, ви́дѣ вся́ сы́ны человѣ́ческiя:
от­ гото́ваго жили́ща Сво­его́ при­­зрѣ́ на вся́ живу́щыя на земли́:
созда́вый на еди́нѣ сердца́ и́хъ, разумѣва́яй на вся́ дѣла́ и́хъ.
Не спаса́ет­ся ца́рь мно́гою си́лою, и исполи́нъ не спасе́т­ся мно́же­с­т­вомъ крѣ́пости сво­ея́.
Ло́жь ко́нь во спасе́нiе, во мно́же­ст­вѣ же си́лы сво­ея́ не спасе́т­ся.
Се́, о́чи Госпо́дни на боя́щыяся Его́, упова́ющыя на ми́лость Его́:
изба́вити от­ сме́рти ду́шы и́хъ, и препита́ти я́ въ гла́дъ.
Душа́ же на́ша ча́етъ Го́спода, я́ко помо́щникъ и защи́титель на́шъ е́сть:
я́ко о Не́мъ воз­весели́т­ся се́рдце на́­ше, и во и́мя свято́е Его́ упова́хомъ.
Бу́ди, Го́споди, ми́лость Твоя́ на на́съ, я́коже упова́хомъ на Тя́.
Псало́мъ Дави́ду, внегда́ измѣни́ лице́ свое́ предъ Авимеле́хомъ: и от­пусти́ его́, и отъи́де.
Благословлю́ Го́спода на вся́кое вре́мя, вы́ну хвала́ Его́ во устѣ́хъ мо­и́хъ.
О Го́сподѣ похва́лит­ся душа́ моя́: да услы́шатъ кро́тцыи и воз­веселя́т­ся.
Возвели́чите Го́спода со мно́ю, и воз­несе́мъ и́мя Его́ вку́пѣ.
Взыска́хъ Го́спода, и услы́ша мя́ и от­ всѣ́хъ скорбе́й мо­и́хъ изба́ви мя́.
Приступи́те къ Нему́ и просвѣти́теся, и ли́ца ва́ша не постыдя́т­ся.
Се́й ни́щiй воз­зва́, и Госпо́дь услы́ша и́, и от­ всѣ́хъ скорбе́й его́ спасе́ и́.
Ополчи́т­ся А́нгелъ Госпо́день о́крестъ боя́щихся Его́ и изба́витъ и́хъ.
Вкуси́те и ви́дите, я́ко бла́гъ Госпо́дь: блаже́нъ му́жъ, и́же упова́етъ На́нь.
Бо́йтеся Го́спода, вси́ святі́и Его́, я́ко нѣ́сть лише́нiя боя́щымся Его́.
Бога́тiи обнища́ша и взалка́ша: взыска́ющiи же Го́спода не лиша́т­ся вся́каго бла́га.
Прiиди́те, ча́да, послу́шайте мене́, стра́ху Госпо́дню научу́ ва́съ.
Кто́ есть человѣ́къ хотя́й живо́тъ, любя́й дни́ ви́дѣти бла́ги?
Удержи́ язы́къ тво́й от­ зла́ и устнѣ́ тво­и́, е́же не глаго́лати льсти́.
Уклони́ся от­ зла́ и сотвори́ бла́го: взыщи́ ми́ра и пожени́ и́.
О́чи Госпо́дни на пра́ведныя, и у́ши Его́ въ моли́тву и́хъ.
Лице́ же Госпо́дне на творя́щыя зла́я, е́же потреби́ти от­ земли́ па́мять и́хъ.
Воззва́ша пра́веднiи, и Госпо́дь услы́ша и́хъ и от­ всѣ́хъ скорбе́й и́хъ изба́ви и́хъ.
Бли́зъ Госпо́дь сокруше́н­ныхъ се́рдцемъ, и смире́н­ныя ду́хомъ спасе́тъ.
Мно́ги ско́рби пра́веднымъ, и от­ всѣ́хъ и́хъ изба́витъ я́ Госпо́дь.
Храни́тъ Госпо́дь вся́ ко́сти и́хъ, ни еди́на от­ ни́хъ сокруши́т­ся.
Сме́рть грѣ́шниковъ люта́, и ненави́дящiи пра́веднаго прегрѣша́тъ.
Изба́витъ Госпо́дь ду́шы ра́бъ Сво­и́хъ, и не прегрѣша́тъ вси́ упова́ющiи на Него́.
Псало́мъ Дави́ду.
Суди́, Го́споди, оби́дящыя мя́, побори́ борю́щыя мя́.
Прiими́ ору́жiе и щи́тъ и воста́ни въ по́мощь мою́:
изсу́ни ме́чь и заключи́ сопроти́въ гоня́щихъ мя́: рцы́ души́ мо­е́й: спасе́нiе твое́ е́смь А́зъ.
Да постыдя́т­ся и посра́мят­ся и́щущiи ду́шу мою́, да воз­вратя́т­ся вспя́ть и постыдя́т­ся мы́слящiи ми́ зла́я.
Да бу́дутъ я́ко пра́хъ предъ лице́мъ вѣ́тра, и А́нгелъ Госпо́день оскорбля́я и́хъ:
да бу́детъ пу́ть и́хъ тма́ и по́лзокъ, и А́нгелъ Госпо́день погоня́яй и́хъ:
я́ко ту́не скры́ша ми́ па́губу сѣ́ти сво­ея́, всу́е поноси́ша души́ мо­е́й.
Да прiи́детъ ему́ сѣ́ть, ю́же не вѣ́сть, и лови́тва, ю́же скры́, да обы́метъ и́, и въ сѣ́ть да впаде́тъ въ ню́.
Душа́ же моя́ воз­ра́дует­ся о Го́сподѣ, воз­весели́т­ся о спасе́нiи Его́.
Вся́ ко́сти моя́ реку́тъ: Го́споди, Го́споди, кто́ подо́бенъ Тебѣ́? Избавля́яй ни́ща изъ руки́ крѣ́пльшихъ его́, и ни́ща, и убо́га от­ расхища́ющихъ его́.
Воста́в­ше на мя́ свидѣ́теле непра́веднiи, я́же не вѣ́дяхъ, вопроша́ху мя́.
Возда́ша ми́ лука́вая воз­ъ блага́я, и безча́дiе души́ мо­е́й.
А́зъ же, внегда́ они́ стужа́ху ми́, облача́хся во вре́тище и смиря́хъ посто́мъ ду́шу мою́, и моли́тва моя́ въ нѣ́дро мое́ воз­врати́т­ся.
Я́ко бли́жнему, я́ко бра́ту на́­шему, та́ко угожда́хъ: я́ко пла́чя и сѣ́туя, та́ко смиря́хся.
И на мя́ воз­весели́шася и собра́шася: собра́шася на мя́ ра́ны, и не позна́хъ: раздѣли́шася, и не умили́шася.
Искуси́ша мя́, подражни́ша мя́ подражне́нiемъ, поскрежета́ша на мя́ зубы́ сво­и́ми.
Го́споди, когда́ у́зриши? Устро́й ду́шу мою́ от­ злодѣ́й­ст­ва и́хъ, от­ ле́въ единоро́дную мою́.
Исповѣ́мся Тебѣ́ въ це́ркви мно́зѣ, въ лю́дехъ тя́жцѣхъ восхвалю́ Тя.
Да не воз­ра́дуют­ся о мнѣ́ вражду́ющiи ми́ непра́ведно, ненави́дящiи мя́ ту́не и помиза́ющiи очи́ма:
я́ко мнѣ́ у́бо ми́рная глаго́лаху, и на гнѣ́въ ле́сти помышля́ху.
Разшири́ша на мя́ уста́ своя́, рѣ́ша: бла́гоже, бла́гоже, ви́дѣша о́чи на́ши.
Ви́дѣлъ еси́, Го́споди, да не премолчи́ши: Го́споди, не от­ступи́ от­ мене́.
Воста́ни, Го́споди, и вонми́ суду́ мо­ему́, Бо́же мо́й и Го́споди мо́й, на прю́ мою́.
Суди́ ми, Го́споди, по пра́вдѣ Тво­е́й, Го́споди Бо́же мо́й, и да не воз­ра́дуют­ся о мнѣ́.
Да не реку́тъ въ сердца́хъ сво­и́хъ: бла́гоже, бла́гоже души́ на́­шей: ниже́ да реку́тъ: пожро́хомъ его́.
Да постыдя́т­ся и посра́мят­ся вку́пѣ ра́ду­ю­щiися зло́мъ мо­и́мъ: да облеку́т­ся въ сту́дъ и сра́мъ велерѣ́чу­ю­щiи на мя́.
Да воз­ра́дуют­ся и воз­веселя́т­ся хотя́щiи пра́вды мо­ея́: и да реку́тъ вы́ну, да воз­вели́чит­ся Госпо́дь, хотя́щiи ми́ра рабу́ Его́.
И язы́къ мо́й по­учи́т­ся пра́вдѣ Тво­е́й, ве́сь де́нь хвалѣ́ Тво­е́й.
Въ коне́цъ, о́троку Госпо́дню Дави́ду.
Глаго́летъ пребеззако́н­ный согрѣша́ти въ себѣ́: нѣ́сть стра́ха Бо́жiя предъ очи́ма его́:
я́ко ульсти́ предъ ни́мъ обрѣсти́ беззако́нiе свое́, и воз­ненави́дѣти.
Глаго́лы у́стъ его́ беззако́нiе и ле́сть: не восхотѣ́ разумѣ́ти е́же ублажи́ти.
Беззако́нiе помы́сли на ло́жи сво­е́мъ: предста́ вся́кому пути́ небла́гу, о зло́бѣ же не негодова́.
Го́споди, на небеси́ ми́лость Твоя́, и и́стина Твоя́ до о́блакъ:
пра́вда Твоя́ я́ко го́ры Бо́жiя, судьбы́ Твоя́ бе́здна мно́га: человѣ́ки и скоты́ спасе́ши, Го́споди.
Я́ко умно́жилъ еси́ ми́лость Твою́, Бо́же: сы́нове же человѣ́честiи въ кро́вѣ крилу́ Твое́ю надѣ́ятися и́мутъ.
Упiю́т­ся от­ ту́ка до́му Тво­его́, и пото́комъ сла́дости Тво­ея́ напо­и́ши я́.
Я́ко у Тебе́ исто́чникъ живота́, во свѣ́тѣ Тво­е́мъ у́зримъ свѣ́тъ.
Проба́ви ми́лость Твою́ вѣ́дущымъ Тя́ и пра́вду Твою́ пра́вымъ се́рдцемъ.
Да не прiи́детъ мнѣ́ нога́ горды́ни, и рука́ грѣ́шнича да не подви́житъ мене́.
Та́мо падо́ша вси́ дѣ́ла­ю­щiи беззако́нiе: изринове́ни бы́ша, и не воз­мо́гутъ ста́ти.
Псало́мъ Дави́ду.
Не ревну́й лука́вну­ю­щымъ, ниже́ зави́ди творя́щымъ беззако́нiе.
Зане́ я́ко трава́ ско́ро и́зсшутъ, и я́ко зе́лiе зла́ка ско́ро от­паду́тъ.
Упова́й на Го́спода и твори́ благосты́ню: и насели́ зе́млю, и упасе́шися въ бога́т­ст­вѣ ея́.
Наслади́ся Го́сподеви, и да́стъ ти́ проше́нiя се́рдца тво­его́.
Откры́й ко Го́споду пу́ть тво́й и упова́й на Него́, и То́й сотвори́тъ.
И изведе́тъ я́ко свѣ́тъ пра́вду твою́ и судьбу́ твою́ я́ко полу́дне.
Повини́ся Го́сподеви и умоли́ Его́. Не ревну́й спѣ́ющему въ пути́ сво­е́мъ, человѣ́ку творя́щему законопреступле́нiе.
Преста́ни от­ гнѣ́ва и оста́ви я́рость: не ревну́й, е́же лука́вновати,
зане́ лука́вну­ю­щiи потребя́т­ся, терпя́щiи же Го́спода, ті́и наслѣ́дятъ зе́млю.
И еще́ ма́ло, и не бу́детъ грѣ́шника: и взы́щеши мѣ́сто его́ и не обря́щеши.
Кро́тцыи же наслѣ́дятъ зе́млю и насладя́т­ся о мно́же­ст­вѣ ми́ра.
Назира́етъ грѣ́шный пра́веднаго и поскреже́щетъ на́нь зубы́ сво­и́ми:
Госпо́дь же посмѣе́т­ся ему́, зане́ прозира́етъ, я́ко прiи́детъ де́нь его́.
Ме́чь извлеко́ша грѣ́шницы, напряго́ша лу́къ сво́й, низложи́ти убо́га и ни́ща, закла́ти пра́выя се́рдцемъ.
Ме́чь и́хъ да вни́детъ въ сердца́ и́хъ, и лу́цы и́хъ да сокруша́т­ся.
Лу́чше ма́лое пра́веднику, па́че бога́т­ст­ва грѣ́шныхъ мно́га.
Зане́ мы́шцы грѣ́шныхъ сокруша́т­ся, утвержда́етъ же пра́ведныя Госпо́дь.
Вѣ́сть Госпо́дь пути́ непоро́чныхъ, и достоя́нiе и́хъ въ вѣ́къ бу́детъ.
Не постыдя́т­ся во вре́мя лю́тое и во дне́хъ гла́да насы́тят­ся, я́ко грѣ́шницы поги́бнутъ.
Врази́ же Госпо́дни, ку́пно просла́витися и́мъ и воз­нести́ся, изчеза́юще я́ко ды́мъ изчезо́ша.
Зае́млетъ грѣ́шный и не воз­врати́тъ: пра́ведный же ще́дритъ и дае́тъ.
Я́ко благословя́щiи Его́ наслѣ́дятъ зе́млю, клену́щiи же Его́ потребя́т­ся.
От Го́спода стопы́ человѣ́ку исправля́ют­ся, и пути́ Его́ восхо́щетъ зѣло́.
Егда́ паде́тъ, не разбiе́т­ся, я́ко Госпо́дь подкрѣпля́етъ ру́ку его́.
Юнѣ́йшiй бы́хъ, и́бо состарѣ́хся, и не ви́дѣхъ пра́ведника оста́влена, ниже́ сѣ́мене его́ прося́ща хлѣ́бы.
Ве́сь де́нь ми́луетъ и взаи́мъ дае́тъ пра́ведный, и сѣ́мя его́ во благослове́нiе бу́детъ.
Уклони́ся от­ зла́ и сотвори́ благо, и всели́ся въ вѣ́къ вѣ́ка.
Я́ко Госпо́дь лю́битъ су́дъ и не оста́витъ преподо́бныхъ Сво­и́хъ: во вѣ́къ сохраня́т­ся: беззако́н­ницы же изжену́т­ся, и сѣ́мя нечести́выхъ потреби́т­ся.
Пра́ведницы же наслѣ́дятъ зе́млю и вселя́т­ся въ вѣ́къ вѣ́ка на не́й.
Уста́ пра́веднаго по­уча́т­ся прему́дрости, и язы́къ его́ воз­глаго́летъ су́дъ.
Зако́нъ Бо́га его́ в се́рдце его́, и не за́пнут­ся стопы́ его́.
Сматря́етъ грѣ́шный пра́веднаго и и́щетъ е́же умертви́ти его́:
Госпо́дь же не оста́витъ его́ въ руку́ его́, ниже́ осу́дитъ его́, егда́ су́дитъ ему́.
Потерпи́ Го́спода и сохрани́ пу́ть Его́, и воз­несе́тъ тя́ е́же наслѣ́дити зе́млю: внегда́ потребля́тися грѣ́шникомъ, у́зриши.
Ви́дѣхъ нечести́ваго превоз­нося́щася и вы́сящася я́ко ке́дры Лива́нскiя:
и ми́мо идо́хъ, и се́, не бѣ́, и взыска́хъ его́, и не обрѣ́теся мѣ́сто его́.
Храни́ незло́бiе и ви́ждь правоту́, я́ко е́сть оста́нокъ человѣ́ку ми́рну.
Беззако́н­ницы же потребя́т­ся вку́пѣ: оста́нцы же нечести́выхъ потребя́т­ся.
Спасе́нiе же пра́ведныхъ от­ Го́спода, и защи́титель и́хъ е́сть во вре́мя ско́рби:
и помо́жетъ и́мъ Госпо́дь и изба́витъ и́хъ, и и́зметъ и́хъ от­ грѣ́шникъ и спасе́тъ и́хъ, я́ко упова́ша на Него́.
Еврейский
33:1רַנְּנוּ צַדִּיקִים בַּיהוָה; לַיְשָׁרִים, נָאוָה תְהִלָּה׃
33:2הוֹדוּ לַיהוָה בְּכִנּוֹר; בְּנֵבֶל עָשׂוֹר, זַמְּרוּ־לוֹ׃
33:3שִׁירוּ־לוֹ שִׁיר חָדָשׁ; הֵיטִיבוּ נַגֵּן, בִּתְרוּעָה׃
33:4כִּי־יָשָׁר דְּבַר־יְהוָה; וְכָל־מַעֲשֵׂהוּ, בֶּאֱמוּנָה׃
33:5אֹהֵב צְדָקָה וּמִשְׁפָּט; חֶסֶד יְהוָה, מָלְאָה הָאָרֶץ׃
33:6בִּדְבַר יְהוָה שָׁמַיִם נַעֲשׂוּ; וּבְרוּחַ פִּיו, כָּל־צְבָאָם׃
33:7כֹּנֵס כַּנֵּד מֵי הַיָּם; נֹתֵן בְּאֹצָרוֹת תְּהוֹמוֹת׃
33:8יִירְאוּ מֵיְהוָה כָּל־הָאָרֶץ; מִמֶּנּוּ יָגוּרוּ, כָּל־יֹשְׁבֵי תֵבֵל׃
33:9כִּי הוּא אָמַר וַיֶּהִי; הוּא־צִוָּה, וַיַּעֲמֹד׃
33:10יְהוָה, הֵפִיר עֲצַת־גּוֹיִם; הֵנִיא, מַחְשְׁבוֹת עַמִּים׃
33:11עֲצַת יְהוָה לְעוֹלָם תַּעֲמֹד; מַחְשְׁבוֹת לִבּוֹ, לְדֹר וָדֹר׃
33:12אַשְׁרֵי הַגּוֹי אֲשֶׁר־יְהוָה אֱלֹהָיו; הָעָם בָּחַר לְנַחֲלָה לוֹ׃
33:13מִשָּׁמַיִם הִבִּיט יְהוָה; רָאָה, אֶת־כָּל־בְּנֵי הָאָדָם׃
33:14מִמְּכוֹן־שִׁבְתּוֹ הִשְׁגִּיחַ; אֶל כָּל־יֹשְׁבֵי הָאָרֶץ׃
33:15הַיֹּצֵר יַחַד לִבָּם; הַמֵּבִין, אֶל־כָּל־מַעֲשֵׂיהֶם׃
33:16אֵין־הַמֶּלֶךְ נוֹשָׁע בְּרָב־חָיִל; גִּבּוֹר, לֹא־יִנָּצֵל בְּרָב־כֹּחַ׃
33:17שֶׁקֶר הַסּוּס לִתְשׁוּעָה; וּבְרֹב חֵילוֹ, לֹא יְמַלֵּט׃
33:18הִנֵּה עֵין יְהוָה אֶל־יְרֵאָיו; לַמְיַחֲלִים לְחַסְדּוֹ׃
33:19לְהַצִּיל מִמָּוֶת נַפְשָׁם; וּלְחַיּוֹתָם, בָּרָעָב׃
33:20נַפְשֵׁנוּ חִכְּתָה לַיהוָה; עֶזְרֵנוּ וּמָגִנֵּנוּ הוּא׃
33:21כִּי־בוֹ יִשְׂמַח לִבֵּנוּ; כִּי בְשֵׁם קָדְשׁוֹ בָטָחְנוּ׃
33:22יְהִי־חַסְדְּךָ יְהוָה עָלֵינוּ; כַּאֲשֶׁר, יִחַלְנוּ לָךְ׃
34:1לְדָוִד, בְּשַׁנּוֹתוֹ אֶת־טַעְמוֹ לִפְנֵי אֲבִימֶלֶךְ; וַיְגָרֲשֵׁהוּ, וַיֵּלַךְ׃
34:2אֲבָרֲכָה אֶת־יְהוָה בְּכָל־עֵת; תָּמִיד, תְּהִלָּתוֹ בְּפִי׃
34:3בַּיהוָה תִּתְהַלֵּל נַפְשִׁי; יִשְׁמְעוּ עֲנָוִים וְיִשְׂמָחוּ׃
34:4גַּדְּלוּ לַיהוָה אִתִּי; וּנְרוֹמְמָה שְׁמוֹ יַחְדָּו׃
34:5דָּרַשְׁתִּי אֶת־יְהוָה וְעָנָנִי; וּמִכָּל־מְגוּרוֹתַי, הִצִּילָנִי׃
34:6הִבִּיטוּ אֵלָיו וְנָהָרוּ; וּפְנֵיהֶם, אַל־יֶחְפָּרוּ׃
34:7זֶה עָנִי קָרָא וַיהוָה שָׁמֵעַ; וּמִכָּל־צָרוֹתָיו, הוֹשִׁיעוֹ׃
34:8חֹנֶה מַלְאַךְ־יְהוָה סָבִיב לִירֵאָיו, וַיְחַלְּצֵם׃
34:9טַעֲמוּ וּרְאוּ כִּי־טוֹב יְהוָה; אַשְׁרֵי הַגֶּבֶר, יֶחֱסֶה־בּוֹ׃
34:10יְראוּ אֶת־יְהוָה קְדֹשָׁיו; כִּי־אֵין מַחְסוֹר, לִירֵאָיו׃
34:11כְּפִירִים רָשׁוּ וְרָעֵבוּ; וְדֹרְשֵׁי יְהוָה, לֹא־יַחְסְרוּ כָל־טוֹב׃
34:12לְכוּ־בָנִים שִׁמְעוּ־לִי; יִרְאַת יְהוָה, אֲלַמֶּדְכֶם׃
34:13מִי־הָאִישׁ הֶחָפֵץ חַיִּים; אֹהֵב יָמִים, לִרְאוֹת טוֹב׃
34:14נְצֹר לְשׁוֹנְךָ מֵרָע; וּשְׂפָתֶיךָ, מִדַּבֵּר מִרְמָה׃
34:15סוּר מֵרָע וַעֲשֵׂה־טוֹב; בַּקֵּשׁ שָׁלוֹם וְרָדְפֵהוּ׃
34:16עֵינֵי יְהוָה אֶל־צַדִּיקִים; וְאָזְנָיו, אֶל־שַׁוְעָתָם׃
34:17פְּנֵי יְהוָה בְּעֹשֵׂי רָע; לְהַכְרִית מֵאֶרֶץ זִכְרָם׃
34:18צָעֲקוּ וַיהוָה שָׁמֵעַ; וּמִכָּל־צָרוֹתָם, הִצִּילָם׃
34:19קָרוֹב יְהוָה לְנִשְׁבְּרֵי־לֵב; וְאֶת־דַּכְּאֵי־רוּחַ יוֹשִׁיעַ׃
34:20רַבּוֹת רָעוֹת צַדִּיק; וּמִכֻּלָּם, יַצִּילֶנּוּ יְהוָה׃
34:21שֹׁמֵר כָּל־עַצְמוֹתָיו; אַחַת מֵהֵנָּה, לֹא נִשְׁבָּרָה׃
34:22תְּמוֹתֵת רָשָׁע רָעָה; וְשֹׂנְאֵי צַדִּיק יֶאְשָׁמוּ׃
34:23פּוֹדֶה יְהוָה נֶפֶשׁ עֲבָדָיו; וְלֹא יֶאְשְׁמוּ, כָּל־הַחֹסִים בּוֹ׃
35:1לְדָוִד
רִיבָה יְהוָה אֶת־יְרִיבַי; לְחַם, אֶת־לֹחֲמָי׃
35:2הַחֲזֵק מָגֵן וְצִנָּה; וְקוּמָה, בְּעֶזְרָתִי׃
35:3וְהָרֵק חֲנִית וּסְגֹר לִקְרַאת רֹדְפָי; אֱמֹר לְנַפְשִׁי, יְשֻׁעָתֵךְ אָנִי׃
35:4יֵבֹשׁוּ וְיִכָּלְמוּ מְבַקְשֵׁי נַפְשִׁי יִסֹּגוּ אָחוֹר וְיַחְפְּרוּ; חֹשְׁבֵי, רָעָתִי׃
35:5יִהְיוּ, כְּמֹץ לִפְנֵי־רוּחַ; וּמַלְאַךְ יְהוָה דּוֹחֶה׃
35:6יְהִי־דַרְכָּם, חֹשֶׁךְ וַחֲלַקְלַקּוֹת; וּמַלְאַךְ יְהוָה, רֹדְפָם׃
35:7כִּי־חִנָּם טָמְנוּ־לִי שַׁחַת רִשְׁתָּם; חִנָּם, חָפְרוּ לְנַפְשִׁי׃
35:8תְּבוֹאֵהוּ שׁוֹאָה לֹא־יֵדָע וְרִשְׁתּוֹ אֲשֶׁר־טָמַן תִּלְכְּדוֹ; בְּשׁוֹאָה, יִפָּל־בָּהּ׃
35:9וְנַפְשִׁי תָּגִיל בַּיהוָה; תָּשִׂישׂ בִּישׁוּעָתוֹ׃
35:10כָּל עַצְמוֹתַי תֹּאמַרְנָה יְהוָה, מִי כָמוֹךָ מַצִּיל עָנִי מֵחָזָק מִמֶּנּוּ; וְעָנִי וְאֶבְיוֹן, מִגֹּזְלוֹ׃
35:11יְקוּמוּן עֵדֵי חָמָס; אֲשֶׁר לֹא־יָדַעְתִּי, יִשְׁאָלוּנִי׃
35:12יְשַׁלְּמוּנִי רָעָה תַּחַת טוֹבָה, שְׁכוֹל לְנַפְשִׁי׃
35:13וַאֲנִי בַּחֲלוֹתָם לְבוּשִׁי שָׂק, עִנֵּיתִי בַצּוֹם נַפְשִׁי; וּתְפִלָּתִי, עַל־חֵיקִי תָשׁוּב׃
35:14כְּרֵעַ־כְּאָח לִי הִתְהַלָּכְתִּי; כַּאֲבֶל־אֵם, קֹדֵר שַׁחוֹתִי׃
35:15וּבְצַלְעִי שָׂמְחוּ וְנֶאֱסָפוּ נֶאֶסְפוּ עָלַי נֵכִים וְלֹא יָדַעְתִּי; קָרְעוּ וְלֹא־דָמּוּ׃
35:16בְּחַנְפֵי לַעֲגֵי מָעוֹג; חָרֹק עָלַי שִׁנֵּימוֹ׃
35:17אֲדֹנָי כַּמָּה תִּרְאֶה הָשִׁיבָה נַפְשִׁי מִשֹּׁאֵיהֶם; מִכְּפִירִים, יְחִידָתִי׃
35:18אוֹדְךָ בְּקָהָל רָב; בְּעַם עָצוּם אֲהַלְלֶךָּ׃
35:19אַל־יִשְׂמְחוּ־לִי אֹיְבַי שֶׁקֶר; שֹׂנְאַי חִנָּם, יִקְרְצוּ־עָיִן׃
35:20כִּי לֹא שָׁלוֹם, יְדַבֵּרוּ וְעַל רִגְעֵי־אֶרֶץ; דִּבְרֵי מִרְמוֹת יַחֲשֹׁבוּן׃
35:21וַיַּרְחִיבוּ עָלַי, פִּיהֶם אָמְרוּ הֶאָח הֶאָח; רָאֲתָה עֵינֵינוּ׃
35:22רָאִיתָה יְהוָה אַל־תֶּחֱרַשׁ; אֲדֹנָי, אֲל־תִּרְחַק מִמֶּנִּי׃
35:23הָעִירָה וְהָקִיצָה לְמִשְׁפָּטִי; אֱלֹהַי וַאדֹנָי לְרִיבִי׃
35:24שָׁפְטֵנִי כְצִדְקְךָ יְהוָה אֱלֹהָי, וְאַל־יִשְׂמְחוּ־לִי׃
35:25אַל־יֹאמְרוּ בְלִבָּם הֶאָח נַפְשֵׁנוּ; אַל־יֹאמְרוּ, בִּלַּעֲנוּהוּ׃
35:26יֵבֹשׁוּ וְיַחְפְּרוּ יַחְדָּו שְׂמֵחֵי רָעָתִי יִלְבְּשׁוּ־בֹשֶׁת וּכְלִמָּה; הַמַּגְדִּילִים עָלָי׃
35:27יָרֹנּוּ וְיִשְׂמְחוּ חֲפֵצֵי צִדְקִי וְיֹאמְרוּ תָמִיד יִגְדַּל יְהוָה; הֶחָפֵץ, שְׁלוֹם עַבְדּוֹ׃
35:28וּלְשׁוֹנִי תֶּהְגֶּה צִדְקֶךָ; כָּל־הַיּוֹם תְּהִלָּתֶךָ׃
36:1לַמְנַצֵּחַ לְעֶבֶד־יְהוָה לְדָוִד׃
36:2נְאֻם־פֶּשַׁע לָרָשָׁע בְּקֶרֶב לִבִּי; אֵין־פַּחַד אֱלֹהִים, לְנֶגֶד עֵינָיו׃
36:3כִּי־הֶחֱלִיק אֵלָיו בְּעֵינָיו; לִמְצֹא עֲוֹנוֹ לִשְׂנֹא׃
36:4דִּבְרֵי־פִיו אָוֶן וּמִרְמָה; חָדַל לְהַשְׂכִּיל לְהֵיטִיב׃
36:5אָוֶן יַחְשֹׁב, עַל־מִשְׁכָּבוֹ יִתְיַצֵּב עַל־דֶּרֶךְ לֹא־טוֹב; רָע, לֹא יִמְאָס׃
36:6יְהוָה בְּהַשָּׁמַיִם חַסְדֶּךָ; אֱמוּנָתְךָ, עַד־שְׁחָקִים׃
36:7צִדְקָתְךָ כְּהַרְרֵי־אֵל, מִשְׁפָּטֶךָ תְּהוֹם רַבָּה; אָדָם־וּבְהֵמָה תוֹשִׁיעַ יְהוָה׃
36:8מַה־יָּקָר חַסְדְּךָ, אֱלֹהִים וּבְנֵי אָדָם; בְּצֵל כְּנָפֶיךָ, יֶחֱסָיוּן׃
36:9יִרְוְיֻן מִדֶּשֶׁן בֵּיתֶךָ; וְנַחַל עֲדָנֶיךָ תַשְׁקֵם׃
36:10כִּי־עִמְּךָ מְקוֹר חַיִּים; בְּאוֹרְךָ, נִרְאֶה־אוֹר׃
36:11מְשֹׁךְ חַסְדְּךָ לְיֹדְעֶיךָ; וְצִדְקָתְךָ, לְיִשְׁרֵי־לֵב׃
36:12אַל־תְּבוֹאֵנִי רֶגֶל גַּאֲוָה; וְיַד־רְשָׁעִים, אַל־תְּנִדֵנִי׃
36:13שָׁם נָפְלוּ פֹּעֲלֵי אָוֶן; דֹּחוּ, וְלֹא־יָכְלוּ קוּם׃
37:1לְדָוִד
אַל־תִּתְחַר בַּמְּרֵעִים; אַל־תְּקַנֵּא, בְּעֹשֵׂי עַוְלָה׃
37:2כִּי כֶחָצִיר מְהֵרָה יִמָּלוּ; וּכְיֶרֶק דֶּשֶׁא, יִבּוֹלוּן׃
37:3בְּטַח בַּיהוָה וַעֲשֵׂה־טוֹב; שְׁכָן־אֶרֶץ, וּרְעֵה אֱמוּנָה׃
37:4וְהִתְעַנַּג עַל־יְהוָה; וְיִתֶּן־לְךָ, מִשְׁאֲלֹת לִבֶּךָ׃
37:5גּוֹל עַל־יְהוָה דַּרְכֶּךָ; וּבְטַח עָלָיו, וְהוּא יַעֲשֶׂה׃
37:6וְהוֹצִיא כָאוֹר צִדְקֶךָ; וּמִשְׁפָּטֶךָ, כַּצָּהֳרָיִם׃
37:7דּוֹם לַיהוָה וְהִתְחוֹלֵל לוֹ אַל־תִּתְחַר בְּמַצְלִיחַ דַּרְכּוֹ; בְּאִישׁ, עֹשֶׂה מְזִמּוֹת׃
37:8הֶרֶף מֵאַף וַעֲזֹב חֵמָה; אַל־תִּתְחַר, אַךְ־לְהָרֵעַ׃
37:9כִּי־מְרֵעִים יִכָּרֵתוּן; וְקוֵֹי יְהוָה, הֵמָּה יִירְשׁוּ־אָרֶץ׃
37:10וְעוֹד מְעַט וְאֵין רָשָׁע; וְהִתְבּוֹנַנְתָּ עַל־מְקוֹמוֹ וְאֵינֶנּוּ׃
37:11וַעֲנָוִים יִירְשׁוּ־אָרֶץ; וְהִתְעַנְּגוּ, עַל־רֹב שָׁלוֹם׃
37:12זֹמֵם רָשָׁע לַצַּדִּיק; וְחֹרֵק עָלָיו שִׁנָּיו׃
37:13אֲדֹנָי יִשְׂחַק־לוֹ; כִּי־רָאָה, כִּי־יָבֹא יוֹמוֹ׃
37:14חֶרֶב פָּתְחוּ רְשָׁעִים וְדָרְכוּ קַשְׁתָּם לְהַפִּיל עָנִי וְאֶבְיוֹן; לִטְבוֹחַ, יִשְׁרֵי־דָרֶךְ׃
37:15חַרְבָּם תָּבוֹא בְלִבָּם; וְקַשְּׁתוֹתָם, תִּשָּׁבַרְנָה׃
37:16טוֹב־מְעַט לַצַּדִּיק; מֵהֲמוֹן, רְשָׁעִים רַבִּים׃
37:17כִּי זְרוֹעוֹת רְשָׁעִים תִּשָּׁבַרְנָה; וְסוֹמֵךְ צַדִּיקִים יְהוָה׃
37:18יוֹדֵעַ יְהוָה יְמֵי תְמִימִם; וְנַחֲלָתָם, לְעוֹלָם תִּהְיֶה׃
37:19לֹא־יֵבֹשׁוּ בְּעֵת רָעָה; וּבִימֵי רְעָבוֹן יִשְׂבָּעוּ׃
37:20כִּי רְשָׁעִים יֹאבֵדוּ, וְאֹיְבֵי יְהוָה כִּיקַר כָּרִים; כָּלוּ בֶעָשָׁן כָּלוּ׃
37:21לוֶֹה רָשָׁע וְלֹא יְשַׁלֵּם; וְצַדִּיק, חוֹנֵן וְנוֹתֵן׃
37:22כִּי מְבֹרָכָיו יִירְשׁוּ אָרֶץ; וּמְקֻלָּלָיו, יִכָּרֵתוּ׃
37:23מֵיְהוָה מִצְעֲדֵי־גֶבֶר כּוֹנָנוּ, וְדַרְכּוֹ יֶחְפָּץ׃
37:24כִּי־יִפֹּל לֹא־יוּטָל; כִּי־יְהוָה, סוֹמֵךְ יָדוֹ׃
37:25נַעַר הָיִיתִי, גַּם־זָקַנְתִּי וְלֹא־רָאִיתִי צַדִּיק נֶעֱזָב; וְזַרְעוֹ, מְבַקֶּשׁ־לָחֶם׃
37:26כָּל־הַיּוֹם חוֹנֵן וּמַלְוֶה; וְזַרְעוֹ, לִבְרָכָה׃
37:27סוּר מֵרָע וַעֲשֵׂה־טוֹב, וּשְׁכֹן לְעוֹלָם׃
37:28כִּי יְהוָה אֹהֵב מִשְׁפָּט, וְלֹא־יַעֲזֹב אֶת־חֲסִידָיו לְעוֹלָם נִשְׁמָרוּ; וְזֶרַע רְשָׁעִים נִכְרָת׃
37:29צַדִּיקִים יִירְשׁוּ־אָרֶץ; וְיִשְׁכְּנוּ לָעַד עָלֶיהָ׃
37:30פִּי־צַדִּיק יֶהְגֶּה חָכְמָה; וּלְשׁוֹנוֹ, תְּדַבֵּר מִשְׁפָּט׃
37:31תּוֹרַת אֱלֹהָיו בְּלִבּוֹ; לֹא תִמְעַד אֲשֻׁרָיו׃
37:32צוֹפֶה רָשָׁע לַצַּדִּיק; וּמְבַקֵּשׁ, לַהֲמִיתוֹ׃
37:33יְהוָה לֹא־יַעַזְבֶנּוּ בְיָדוֹ; וְלֹא יַרְשִׁיעֶנּוּ, בְּהִשָּׁפְטוֹ׃
37:34קַוֵּה אֶל־יְהוָה וּשְׁמֹר דַּרְכּוֹ, וִירוֹמִמְךָ לָרֶשֶׁת אָרֶץ; בְּהִכָּרֵת רְשָׁעִים תִּרְאֶה׃
37:35רָאִיתִי רָשָׁע עָרִיץ; וּמִתְעָרֶה, כְּאֶזְרָח רַעֲנָן׃
37:36וַיַּעֲבֹר וְהִנֵּה אֵינֶנּוּ; וָאֲבַקְשֵׁהוּ, וְלֹא נִמְצָא׃
37:37שְׁמָר־תָּם וּרְאֵה יָשָׁר; כִּי־אַחֲרִית לְאִישׁ שָׁלוֹם׃
37:38וּפֹשְׁעִים נִשְׁמְדוּ יַחְדָּו; אַחֲרִית רְשָׁעִים נִכְרָתָה׃
37:39וּתְשׁוּעַת צַדִּיקִים מֵיְהוָה; מָעוּזָּם, בְּעֵת צָרָה׃
37:40וַיַּעְזְרֵם יְהוָה, וַיְפַלְּטֵם יְפַלְּטֵם מֵרְשָׁעִים וְיוֹשִׁיעֵם; כִּי־חָסוּ בוֹ׃
Рус. (Аверинцев)
В данном переводе выбранная книга отсутствует
33:1 Співайте із радістю, праведні в Господі, бо щирим лицює хвала!
33:2 Хваліть Господа гуслами, співайте Йому з десятиструнною арфою,
33:3 заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком сурем,
33:4 бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
33:5 Правду та суд Він кохає, і Господньої милости повна земля!
33:6 Словом Господнім учинене небо, а подихом уст Його все його військо.
33:7 Воду морську збирає Він, мов би до міху, безодні складає в коморах.
33:8 Буде боятися Господа ціла земля, всі мешканці всесвіту будуть лякатись Його,
33:9 бо сказав Він і сталось, наказав і з́явилось.
33:10 Господь раду поганів понищить, понівечить мислі народів,
33:11 а задум Господній навіки стоятиме, думки Його серця на вічні віки!
33:12 Блаженний той люд, що Богом у нього Господь, блаженний народ, що Він вибрав його на спадок Собі!
33:13 Господь споглядає з небес, і бачить усіх синів людських,
33:14 приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
33:15 Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла!
33:16 Немає царя, що його многість війська спасає, не врятується велетень великістю сили,
33:17 для спасіння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже,
33:18 ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто надію на милість Його покладає,
33:19 щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
33:20 Душа наша надію складає на Господа, Він наша поміч і щит наш,
33:21 бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо!
33:22 Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли покладаємо надію на Тебе!
34:1 Давидів, коли він удавав був причинного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов.
34:2 Я благословлятиму Господа кожного часу, хвала Йому завсіди в устах моїх!
34:3 Душа моя буде хвалитися Господом, хай це почують слухняні, і нехай звеселяться!
34:4 Зо мною звеличуйте Господа, і підносьте ім́я Його разом!
34:5 Шукав я був Господа, і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив.
34:6 Приглядайтесь до Нього й засяєте, і не посоромляться ваші обличчя!
34:7 Цей убогий взивав, і Господь його вислухав, і від усіх його бід його визволив.
34:8 Ангол Господній табором стає кругом тих, хто боїться його, і визволює їх.
34:9 Скуштуйте й побачте, який добрий Господь, блаженна людина, що надію на Нього кладе!
34:10 Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!
34:11 Левчуки бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі.
34:12 Ходіть, діти, послухайте мене, страху Господнього я вас навчу!
34:13 Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро?
34:14 Свого язика бережи від лихого, а уста свої від говорення підступу.
34:15 Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!
34:16 Очі Господні на праведних, уші ж Його на їхній зойк,
34:17 Господнє лице на злочинців, щоб винищити їхню пам́ять з землі.
34:18 Коли праведні кличуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визволює їх.
34:19 Господь зламаносердим близький, і впокорених духом спасає.
34:20 Багато лихого для праведного, та його визволяє Господь з них усіх:
34:21 Він пильнує всі кості його, із них жодна не зламається!
34:22 Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто ненавидить праведного.
34:23 Господь визволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!
35:1 Давидів.
Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,
35:2 візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!
35:3 Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!
35:4 Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою;
хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.
35:5 Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;
35:6 нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,
35:7 бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!
35:8 Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!
35:9 А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!
35:10 Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе?
Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.
35:11 Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,
35:12 віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!
35:13 А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє…
35:14 Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений…
35:15 А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те;
кричать, і не вмовкають,
35:16 з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами…
35:17 Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це?
Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!
35:18 Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!
35:19 Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,
35:20 бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,
35:21 свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага!
Наші очі це бачили!
35:22 Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!
35:23 Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,
35:24 розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,
35:25 нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули…
35:26 Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!
35:27 Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!
35:28 А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!
36:1 Для диригенту хору.
Раба Господнього Давида.
36:2 Грішне слово безбожного в серці моїм: Нема страху Божого перед очима його,
36:3 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб буцім то гріх свій знайти, щоб зненавидіти.
36:4 Слова його уст то марнота й обмана, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро.
36:5 Беззаконство задумує він на постелі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
36:6 Господи, аж до небес милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
36:7 Твоя справедливість немов гори Божі, Твої суди безодня велика, людину й худобу спасаєш Ти, Господи!
36:8 Яка дорога Твоя милість, о Боже, і ховаються людські сини в тіні Твоїх крил:
36:9 вони з ситости дому Твого напоюються, і Ти їх напуваєш з потока Своїх солодощів,
36:10 бо в Тебе джерело життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
36:11 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою на людей щиросердих!
36:12 Нога пишних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
36:13 Попадали там беззаконники, повалено їх і встати не зможуть.
37:1 Давидів.
Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до беззаконних,
37:2 бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина пов́януть!
37:3 Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй!
37:4 Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання!
37:5 На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
37:6 і Він випровадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою немов південь.
37:7 Жди Господа мовчки й на Нього надійся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на людину, що виконує задуми злі.
37:8 Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло,
37:9 бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа землю вспадкують!
37:10 А ще трохи й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його і не буде його,
37:11 а покірні вспадкують землю, і зарозкошують миром великим!
37:12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрегоче на нього своїми зубами,
37:13 та Господь посміється із нього, бачить бо Він, що наближується його день!
37:14 Безбожні меча добувають та лука свого натягають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей простої дороги,
37:15 та ввійде їхній меч до їхнього власного серця, і поламані будуть їхні луки!
37:16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
37:17 бо зламані будуть рамена безбожних, а справедливих Господь підпирає!
37:18 Знає Господь дні невинних, а їхня спадщина пробуде навіки,
37:19 за лихоліття не будуть вони посоромлені, і за днів голоду ситими будуть.
37:20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, заникнуть, у димі заникнуть вони!
37:21 Позичає безбожний і не віддає, а праведний милість висвідчує та роздає,
37:22 бо благословенні від Нього вспадкують землю, а прокляті від Нього понищені будуть!
37:23 Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
37:24 коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає Господь.
37:25 Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
37:26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над потомством його благословення.
37:27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
37:28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобійних Своїх не покине, вони будуть навіки бережені, а насіння безбожних загине!
37:29 Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній.
37:30 Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
37:31 Закон Бога його в його серці, кроки його не спіткнуться.
37:32 А безбожний чатує на праведного, і пильнує забити його,
37:33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчинить його, коли буде судити його.
37:34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, і піднесе Він тебе, щоб успадкувати землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні.
37:35 Я бачив безбожного, що збуджував пострах, що розкоренився, немов саморосле зелене те дерево,
37:36 та він проминув, й ось немає його, і шукав я його, й не знайшов!
37:37 Бережи неповинного та дивися на праведного, бо людині спокою належить майбутність,
37:38 переступники ж разом понищені будуть, майбутність безбожних загине!
37:39 А спасіння праведних від Господа, Він їхня твердиня за час лихоліття,
37:40 і Господь їм поможе та їх порятує, визволить їх від безбожних і їх збереже, бо вдавались до Нього вони!
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible