Я́ко Госпо́дь лю́битъ су́дъ и не оста́витъ преподо́бныхъ Свои́хъ: во вѣ́къ сохраня́тся: беззако́нницы же изжену́тся, и сѣ́мя нечести́выхъ потреби́тся.

Пра́ведницы же наслѣ́дятъ зе́млю и вселя́тся въ вѣ́къ вѣ́ка на не́й.

Уста́ пра́веднаго поуча́тся прему́дрости, и язы́къ его́ возглаго́летъ су́дъ.

Зако́нъ Бо́га его́ в се́рдце его́, и не за́пнутся стопы́ его́.

Сматря́етъ грѣ́шный пра́веднаго и и́щетъ е́же умертви́ти его́:

Госпо́дь же не оста́витъ его́ въ руку́ его́, ниже́ осу́дитъ его́, егда́ су́дитъ ему́.

Потерпи́ Го́спода и сохрани́ пу́ть Его́, и вознесе́тъ тя́ е́же наслѣ́дити зе́млю: внегда́ потребля́тися грѣ́шникомъ, у́зриши.

Ви́дѣхъ нечести́ваго превознося́щася и вы́сящася я́ко ке́дры Лива́нскiя:

и ми́мо идо́хъ, и се́, не бѣ́, и взыска́хъ его́, и не обрѣ́теся мѣ́сто его́.

Храни́ незло́бiе и ви́ждь правоту́, я́ко е́сть оста́нокъ человѣ́ку ми́рну.

Беззако́нницы же потребя́тся вку́пѣ: оста́нцы же нечести́выхъ потребя́тся.

Спасе́нiе же пра́ведныхъ от Го́спода, и защи́титель и́хъ е́сть во вре́мя ско́рби:

и помо́жетъ и́мъ Госпо́дь и изба́витъ и́хъ, и и́зметъ и́хъ от грѣ́шникъ и спасе́тъ и́хъ, я́ко упова́ша на Него́.

Греческий [Greek (Koine)]

τοῦ Δαυιδ

μὴ παραζήλου ἐν πονηρευομένοις μηδὲ ζήλου τοὺς ποιοῦντας τὴν ἀνομίαν

ὅτι ὡσεὶ χόρτος ταχὺ ἀποξηρανθήσονται καὶ ὡσεὶ λάχανα χλόης ταχὺ ἀποπεσοῦνται

ἔλπισον ἐπὶ κύριον καὶ ποίει χρηστότητα καὶ κατασκήνου τὴν γῆν καὶ ποιμανθήσῃ ἐπὶ τῷ πλούτῳ αὐτῆς

κατατρύφησον τοῦ κυρίου καὶ δώσει σοι τὰ αἰτήματα τῆς καρδίας σου

ἀποκάλυψον πρὸς κύριον τὴν ὁδόν σου καὶ ἔλπισον ἐπ᾿ αὐτόν καὶ αὐτὸς ποιήσει

καὶ ἐξοίσει ὡς φῶς τὴν δικαιοσύνην σου καὶ τὸ κρίμα σου ὡς μεσημβρίαν

ὑποτάγηθι τῷ κυρίῳ καὶ ἱκέτευσον αὐτόν μὴ παραζήλου ἐν τῷ κατευοδουμένῳ ἐν τῇ ὁδῷ αὐτοῦ ἐν ἀνθρώπῳ ποιοῦντι παρανομίας

παῦσαι ἀπὸ ὀργῆς καὶ ἐγκατάλιπε θυμόν μὴ παραζήλου ὥστε πονηρεύεσθαι

ὅτι οἱ πονηρευόμενοι ἐξολεθρευθήσονται οἱ δὲ ὑπομένοντες τὸν κύριον αὐτοὶ κληρονομήσουσιν γῆν

καὶ ἔτι ὀλίγον καὶ οὐ μὴ ὑπάρξῃ ὁ ἁμαρτωλός καὶ ζητήσεις τὸν τόπον αὐτοῦ καὶ οὐ μὴ εὕρῃς

οἱ δὲ πραεῖς κληρονομήσουσιν γῆν καὶ κατατρυφήσουσιν ἐπὶ πλήθει εἰρήνης

παρατηρήσεται ὁ ἁμαρτωλὸς τὸν δίκαιον καὶ βρύξει ἐπ᾿ αὐτὸν τοὺς ὀδόντας αὐτοῦ

ὁ δὲ κύριος ἐκγελάσεται αὐτόν ὅτι προβλέπει ὅτι ἥξει ἡ ἡμέρα αὐτοῦ

ῥομφαίαν ἐσπάσαντο οἱ ἁμαρτωλοί ἐνέτειναν τόξον αὐτῶν τοῦ καταβαλεῖν πτωχὸν καὶ πένητα τοῦ σφάξαι τοὺς εὐθεῖς τῇ καρδίᾳ

ἡ ῥομφαία αὐτῶν εἰσέλθοι εἰς τὴν καρδίαν αὐτῶν καὶ τὰ τόξα αὐτῶν συντριβείησαν

κρεῖσσον ὀλίγον τῷ δικαίῳ ὑπὲρ πλοῦτον ἁμαρτωλῶν πολύν

ὅτι βραχίονες ἁμαρτωλῶν συντριβήσονται ὑποστηρίζει δὲ τοὺς δικαίους κύριος

γινώσκει κύριος τὰς ὁδοὺς τῶν ἀμώμων καὶ ἡ κληρονομία αὐτῶν εἰς τὸν αἰῶνα ἔσται

οὐ καταισχυνθήσονται ἐν καιρῷ πονηρῷ καὶ ἐν ἡμέραις λιμοῦ χορτασθήσονται

ὅτι οἱ ἁμαρτωλοὶ ἀπολοῦνται οἱ δὲ ἐχθροὶ τοῦ κυρίου ἅμα τῷ δοξασθῆναι αὐτοὺς καὶ ὑψωθῆναι ἐκλιπόντες ὡσεὶ καπνὸς ἐξέλιπον

δανείζεται ὁ ἁμαρτωλὸς καὶ οὐκ ἀποτείσει ὁ δὲ δίκαιος οἰκτίρει καὶ διδοῖ

ὅτι οἱ εὐλογοῦντες αὐτὸν κληρονομήσουσι γῆν οἱ δὲ καταρώμενοι αὐτὸν ἐξολεθρευθήσονται

παρὰ κυρίου τὰ διαβήματα ἀνθρώπου κατευθύνεται καὶ τὴν ὁδὸν αὐτοῦ θελήσει

ὅταν πέσῃ οὐ καταραχθήσεται ὅτι κύριος ἀντιστηρίζει χεῖρα αὐτοῦ

νεώτερος ἐγενόμην καὶ γὰρ ἐγήρασα καὶ οὐκ εἶδον δίκαιον ἐγκαταλελειμμένον οὐδὲ τὸ σπέρμα αὐτοῦ ζητοῦν ἄρτους

ὅλην τὴν ἡμέραν ἐλεᾷ καὶ δανείζει καὶ τὸ σπέρμα αὐτοῦ εἰς εὐλογίαν ἔσται

ἔκκλινον ἀπὸ κακοῦ καὶ ποίησον ἀγαθὸν καὶ κατασκήνου εἰς αἰῶνα αἰῶνος

ὅτι κύριος ἀγαπᾷ κρίσιν καὶ οὐκ ἐγκαταλείψει τοὺς ὁσίους αὐτοῦ εἰς τὸν αἰῶνα φυλαχθήσονται ἄνομοι δὲ ἐκδιωχθήσονται καὶ σπέρμα ἀσεβῶν ἐξολεθρευθήσεται

δίκαιοι δὲ κληρονομήσουσι γῆν καὶ κατασκηνώσουσιν εἰς αἰῶνα αἰῶνος ἐπ᾿ αὐτῆς

στόμα δικαίου μελετήσει σοφίαν καὶ ἡ γλῶσσα αὐτοῦ λαλήσει κρίσιν

ὁ νόμος τοῦ θεοῦ αὐτοῦ ἐν καρδίᾳ αὐτοῦ καὶ οὐχ ὑποσκελισθήσεται τὰ διαβήματα αὐτοῦ

κατανοεῖ ὁ ἁμαρτωλὸς τὸν δίκαιον καὶ ζητεῖ τοῦ θανατῶσαι αὐτόν

ὁ δὲ κύριος οὐ μὴ ἐγκαταλίπῃ αὐτὸν εἰς τὰς χεῖρας αὐτοῦ οὐδὲ μὴ καταδικάσηται αὐτόν ὅταν κρίνηται αὐτῷ

ὑπόμεινον τὸν κύριον καὶ φύλαξον τὴν ὁδὸν αὐτοῦ καὶ ὑψώσει σε τοῦ κατακληρονομῆσαι γῆν ἐν τῷ ἐξολεθρεύεσθαι ἁμαρτωλοὺς ὄψῃ

εἶδον ἀσεβῆ ὑπερυψούμενον καὶ ἐπαιρόμενον ὡς τὰς κέδρους τοῦ Λιβάνου

καὶ παρῆλθον καὶ ἰδοὺ οὐκ ἦν καὶ ἐζήτησα αὐτόν καὶ οὐχ εὑρέθη ὁ τόπος αὐτοῦ

φύλασσε ἀκακίαν καὶ ἰδὲ εὐθύτητα ὅτι ἔστιν ἐγκατάλειμμα ἀνθρώπῳ εἰρηνικῷ

οἱ δὲ παράνομοι ἐξολεθρευθήσονται ἐπὶ τὸ αὐτό τὰ ἐγκαταλείμματα τῶν ἀσεβῶν ἐξολεθρευθήσονται

σωτηρία δὲ τῶν δικαίων παρὰ κυρίου καὶ ὑπερασπιστὴς αὐτῶν ἐστιν ἐν καιρῷ θλίψεως

καὶ βοηθήσει αὐτοῖς κύριος καὶ ῥύσεται αὐτοὺς καὶ ἐξελεῖται αὐτοὺς ἐξ ἁμαρτωλῶν καὶ σώσει αὐτούς ὅτι ἤλπισαν ἐπ᾿ αὐτόν

Французский (LSG)

^37:1 De David. Ne t'irrite pas contre les méchants, N'envie pas ceux qui font le mal.

^37:2 Car ils sont fauchés aussi vite que l'herbe, Et ils se flétrissent comme le gazon vert.

^37:3 Confie-toi en l'Éternel, et pratique le bien; Aie le pays pour demeure et la fidélité pour pâture.

^37:4 Fais de l'Éternel tes délices, Et il te donnera ce que ton coeur désire.

^37:5 Recommande ton sort à l'Éternel, Mets en lui ta confiance, et il agira.

^37:6 Il fera paraître ta justice comme la lumière, Et ton droit comme le soleil à son midi.

^37:7 Garde le silence devant l'Éternel, et espère en lui; Ne t'irrite pas contre celui qui réussit dans ses voies, Contre l'homme qui vient à bout de ses mauvais desseins.

^37:8 Laisse la colère, abandonne la fureur; Ne t'irrite pas, ce serait mal faire.

^37:9 Car les méchants seront retranchés, Et ceux qui espèrent en l'Éternel posséderont le pays.

^37:10 Encore un peu de temps, et le méchant n'est plus; Tu regardes le lieu où il était, et il a disparu.

^37:11 Les misérables possèdent le pays, Et ils jouissent abondamment de la paix.

^37:12 Le méchant forme des projets contre le juste, Et il grince des dents contre lui.

^37:13 Le Seigneur se rit du méchant, Car il voit que son jour arrive.

^37:14 Les méchants tirent le glaive, Ils bandent leur arc, Pour faire tomber le malheureux et l'indigent, Pour égorger ceux dont la voie est droite.

^37:15 Leur glaive entre dans leur propre coeur, Et leurs arcs se brisent.

^37:16 Mieux vaut le peu du juste Que l'abondance de beaucoup de méchants;

^37:17 Car les bras des méchants seront brisés, Mais l'Éternel soutient les justes.

^37:18 L'Éternel connaît les jours des hommes intègres, Et leur héritage dure à jamais.

^37:19 Ils ne sont pas confondus au temps du malheur, Et ils sont rassasiés aux jours de la famine.

^37:20 Mais les méchants périssent, Et les ennemis de l'Éternel, comme les plus beaux pâturages; Ils s'évanouissent, ils s'évanouissent en fumée.

^37:21 Le méchant emprunte, et il ne rend pas; Le juste est compatissant, et il donne.

^37:22 Car ceux que bénit l'Éternel possèdent le pays, Et ceux qu'il maudit sont retranchés.

^37:23 L'Éternel affermit les pas de l'homme, Et il prend plaisir à sa voie;

^37:24 S'il tombe, il n'est pas terrassé, Car l'Éternel lui prend la main.

^37:25 J'ai été jeune, j'ai vieilli; Et je n'ai point vu le juste abandonné, Ni sa postérité mendiant son pain.

^37:26 Toujours il est compatissant, et il prête; Et sa postérité est bénie.

^37:27 Détourne-toi du mal, fais le bien, Et possède à jamais ta demeure.

^37:28 Car l'Éternel aime la justice, Et il n'abandonne pas ses fidèles; Ils sont toujours sous sa garde, Mais la postérité des méchants est retranchée.

^37:29 Les justes posséderont le pays, Et ils y demeureront à jamais.

^37:30 La bouche du juste annonce la sagesse, Et sa langue proclame la justice.

^37:31 La loi de son Dieu est dans son coeur; Ses pas ne chancellent point.

^37:32 Le méchant épie le juste, Et il cherche à le faire mourir.

^37:33 L'Éternel ne le laisse pas entre ses mains, Et il ne le condamne pas quand il est en jugement.

^37:34 Espère en l'Éternel, garde sa voie, Et il t'élèvera pour que tu possèdes le pays; Tu verras les méchants retranchés.

^37:35 J'ai vu le méchant dans toute sa puissance; Il s'étendait comme un arbre verdoyant.

^37:36 Il a passé, et voici, il n'est plus; Je le cherche, et il ne se trouve plus.

^37:37 Observe celui qui est intègre, et regarde celui qui est droit; Car il y a une postérité pour l'homme de paix.

^37:38 Mais les rebelles sont tous anéantis, La postérité des méchants est retranchée.

^37:39 Le salut des justes vient de l'Éternel; Il est leur protecteur au temps de la détresse.

^37:40 L'Éternel les secourt et les délivre; Il les délivre des méchants et les sauve, Parce qu'ils cherchent en lui leur refuge.

Украинский (Огієнко)

Языки

^37:1 Давидів.
Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до беззаконних,

^37:2 бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина пов́януть!

^37:3 Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй!

^37:4 Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання!

^37:5 На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,

^37:6 і Він випровадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою немов південь.

^37:7 Жди Господа мовчки й на Нього надійся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на людину, що виконує задуми злі.

^37:8 Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло,

^37:9 бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа землю вспадкують!

^37:10 А ще трохи й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його і не буде його,

^37:11 а покірні вспадкують землю, і зарозкошують миром великим!

^37:12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрегоче на нього своїми зубами,

^37:13 та Господь посміється із нього, бачить бо Він, що наближується його день!

^37:14 Безбожні меча добувають та лука свого натягають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей простої дороги,

^37:15 та ввійде їхній меч до їхнього власного серця, і поламані будуть їхні луки!

^37:16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,

^37:17 бо зламані будуть рамена безбожних, а справедливих Господь підпирає!

^37:18 Знає Господь дні невинних, а їхня спадщина пробуде навіки,

^37:19 за лихоліття не будуть вони посоромлені, і за днів голоду ситими будуть.

^37:20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, заникнуть, у димі заникнуть вони!

^37:21 Позичає безбожний і не віддає, а праведний милість висвідчує та роздає,

^37:22 бо благословенні від Нього вспадкують землю, а прокляті від Нього понищені будуть!

^37:23 Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;

^37:24 коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає Господь.

^37:25 Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.

^37:26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над потомством його благословення.

^37:27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!

^37:28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобійних Своїх не покине, вони будуть навіки бережені, а насіння безбожних загине!

^37:29 Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній.

^37:30 Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,

^37:31 Закон Бога його в його серці, кроки його не спіткнуться.

^37:32 А безбожний чатує на праведного, і пильнує забити його,

^37:33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчинить його, коли буде судити його.

^37:34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, і піднесе Він тебе, щоб успадкувати землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні.

^37:35 Я бачив безбожного, що збуджував пострах, що розкоренився, немов саморосле зелене те дерево,

^37:36 та він проминув, й ось немає його, і шукав я його, й не знайшов!

^37:37 Бережи неповинного та дивися на праведного, бо людині спокою належить майбутність,

^37:38 переступники ж разом понищені будуть, майбутність безбожних загине!

^37:39 А спасіння праведних від Господа, Він їхня твердиня за час лихоліття,

^37:40 і Господь їм поможе та їх порятує, визволить їх від безбожних і їх збереже, бо вдавались до Нього вони!