И бли́жнiи мои́ отдале́че мене́ ста́ша, и нужда́хуся и́щущiи ду́шу мою́: и и́щущiи зла́я мнѣ́ глаго́лаху су́етная, и льсти́внымъ ве́сь де́нь поуча́хуся.

А́зъ же я́ко глу́хъ не слы́шахъ, и я́ко нѣ́мъ не отверза́яй у́стъ свои́хъ:

и бы́хъ я́ко человѣ́къ не слы́шай и не имы́й во устѣ́хъ свои́хъ обличе́нiя.

Я́ко на Тя́, Го́споди, упова́хъ, Ты́ услы́шиши, Го́споди Бо́же мо́й.

Я́ко рѣ́хъ: да не когда́ пора́дуютмися врази́ мои́: и внегда́ подвижа́тися нога́мъ мои́мъ, на мя́ велерѣ́чеваша.

Я́ко а́зъ на ра́ны гото́въ, и болѣ́знь моя́ предо мно́ю е́сть вы́ну.

Я́ко беззако́нiе мое́ а́зъ возвѣщу́ и попеку́ся о грѣсѣ́ мое́мъ.

Врази́ же мои́ живу́тъ и укрѣпи́шася па́че мене́, и умно́жишася ненави́дящiи мя́ безъ пра́вды:

воздаю́щiи ми́ зла́я возъ блага́я оболга́ху мя́, зане́ гоня́хъ благосты́ню.

Не оста́ви мене́, Го́споди Бо́же мо́й, не отступи́ от мене́:

вонми́ въ по́мощь мою́, Го́споди спасе́нiя моего́.

Греческий [Greek (Koine)]

ψαλμὸς τῷ Δαυιδ εἰς ἀνάμνησιν περὶ σαββάτου

κύριε μὴ τῷ θυμῷ σου ἐλέγξῃς με μηδὲ τῇ ὀργῇ σου παιδεύσῃς με

ὅτι τὰ βέλη σου ἐνεπάγησάν μοι καὶ ἐπεστήρισας ἐπ᾿ ἐμὲ τὴν χεῖρά σου

οὐκ ἔστιν ἴασις ἐν τῇ σαρκί μου ἀπὸ προσώπου τῆς ὀργῆς σου οὐκ ἔστιν εἰρήνη τοῖς ὀστέοις μου ἀπὸ προσώπου τῶν ἁμαρτιῶν μου

ὅτι αἱ ἀνομίαι μου ὑπερῆραν τὴν κεφαλήν μου ὡσεὶ φορτίον βαρὺ ἐβαρύνθησαν ἐπ᾿ ἐμέ

προσώζεσαν καὶ ἐσάπησαν οἱ μώλωπές μου ἀπὸ προσώπου τῆς ἀφροσύνης μου

ἐταλαιπώρησα καὶ κατεκάμφθην ἕως τέλους ὅλην τὴν ἡμέραν σκυθρωπάζων ἐπορευόμην

ὅτι αἱ ψύαι μου ἐπλήσθησαν ἐμπαιγμῶν καὶ οὐκ ἔστιν ἴασις ἐν τῇ σαρκί μου

ἐκακώθην καὶ ἐταπεινώθην ἕως σφόδρα ὠρυόμην ἀπὸ στεναγμοῦ τῆς καρδίας μου

κύριε ἐναντίον σου πᾶσα ἡ ἐπιθυμία μου καὶ ὁ στεναγμός μου ἀπὸ σοῦ οὐκ ἐκρύβη

ἡ καρδία μου ἐταράχθη ἐγκατέλιπέν με ἡ ἰσχύς μου καὶ τὸ φῶς τῶν ὀφθαλμῶν μου καὶ αὐτὸ οὐκ ἔστιν μετ᾿ ἐμοῦ

οἱ φίλοι μου καὶ οἱ πλησίον μου ἐξ ἐναντίας μου ἤγγισαν καὶ ἔστησαν καὶ οἱ ἔγγιστά μου ἀπὸ μακρόθεν ἔστησαν

καὶ ἐξεβιάσαντο οἱ ζητοῦντες τὴν ψυχήν μου καὶ οἱ ζητοῦντες τὰ κακά μοι ἐλάλησαν ματαιότητας καὶ δολιότητας ὅλην τὴν ἡμέραν ἐμελέτησαν

ἐγὼ δὲ ὡσεὶ κωφὸς οὐκ ἤκουον καὶ ὡσεὶ ἄλαλος οὐκ ἀνοίγων τὸ στόμα αὐτοῦ

καὶ ἐγενόμην ὡσεὶ ἄνθρωπος οὐκ ἀκούων καὶ οὐκ ἔχων ἐν τῷ στόματι αὐτοῦ ἐλεγμούς

ὅτι ἐπὶ σοί κύριε ἤλπισα σὺ εἰσακούσῃ κύριε ὁ θεός μου

ὅτι εἶπα μήποτε ἐπιχαρῶσίν μοι οἱ ἐχθροί μου καὶ ἐν τῷ σαλευθῆναι πόδας μου ἐπ᾿ ἐμὲ ἐμεγαλορρημόνησαν

ὅτι ἐγὼ εἰς μάστιγας ἕτοιμος καὶ ἡ ἀλγηδών μου ἐνώπιόν μου διὰ παντός

ὅτι τὴν ἀνομίαν μου ἐγὼ ἀναγγελῶ καὶ μεριμνήσω ὑπὲρ τῆς ἁμαρτίας μου

οἱ δὲ ἐχθροί μου ζῶσιν καὶ κεκραταίωνται ὑπὲρ ἐμέ καὶ ἐπληθύνθησαν οἱ μισοῦντές με ἀδίκως

οἱ ἀνταποδιδόντες κακὰ ἀντὶ ἀγαθῶν ἐνδιέβαλλόν με ἐπεὶ κατεδίωκον δικαιοσύνην καὶ ἀπέρριψάν με τὸν ἀγαπητὸν ὡσεὶ νεκρὸν ἐβδελυγμένον

μὴ ἐγκαταλίπῃς με κύριε ὁ θεός μου μὴ ἀποστῇς ἀπ᾿ ἐμοῦ

πρόσχες εἰς τὴν βοήθειάν μου κύριε τῆς σωτηρίας μου

Французский (LSG)

^38:1 Psaume de David. Pour souvenir.

Éternel! ne me punis pas dans ta colère, Et ne me châtie pas dans ta fureur.

^38:2 Car tes flèches m'ont atteint, Et ta main s'est appesantie sur moi.

^38:3 Il n'y a rien de sain dans ma chair à cause de ta colère, Il n'y a plus de vigueur dans mes os à cause de mon péché.

^38:4 Car mes iniquités s'élèvent au-dessus de ma tête; Comme un lourd fardeau, elles sont trop pesantes pour moi.

^38:5 Mes plaies sont infectes et purulentes, Par l'effet de ma folie.

^38:6 Je suis courbé, abattu au dernier point; Tout le jour je marche dans la tristesse.

^38:7 Car un mal brûlant dévore mes entrailles, Et il n'y a rien de sain dans ma chair.

^38:8 Je suis sans force, entièrement brisé; Le trouble de mon coeur m'arrache des gémissements.

^38:9 Seigneur! tous mes désirs sont devant toi, Et mes soupirs ne te sont point cachés.

^38:10 Mon coeur est agité, ma force m'abandonne, Et la lumière de mes yeux n'est plus même avec moi.

^38:11 Mes amis et mes connaissances s'éloignent de ma plaie, Et mes proches se tiennent à l'écart.

^38:12 Ceux qui en veulent à ma vie tendent leurs pièges; Ceux qui cherchent mon malheur disent des méchancetés, Et méditent tout le jour des tromperies.

^38:13 Et moi, je suis comme un sourd, je n'entends pas; Je suis comme un muet, qui n'ouvre pas la bouche.

^38:14 Je suis comme un homme qui n'entend pas, Et dans la bouche duquel il n'y a point de réplique.

^38:15 Éternel! c'est en toi que j'espère; Tu répondras, Seigneur, mon Dieu!

^38:16 Car je dis: Ne permets pas qu'ils se réjouissent à mon sujet, Qu'ils s'élèvent contre moi, si mon pied chancelle!

^38:17 Car je suis près de tomber, Et ma douleur est toujours devant moi.

^38:18 Car je reconnais mon iniquité, Je suis dans la crainte à cause de mon péché.

^38:19 Et mes ennemis sont pleins de vie, pleins de force; Ceux qui me haïssent sans cause sont nombreux.

^38:20 Ils me rendent le mal pour le bien; Ils sont mes adversaires, parce que je recherche le bien.

^38:21 Ne m'abandonne pas, Éternel! Mon Dieu, ne t'éloigne pas de moi!

^38:22 Viens en hâte à mon secours, Seigneur, mon salut!

Украинский (Огієнко)

Языки

^38:1 Псалом Давидів.
На пам́ятку.

^38:2 Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,

^38:3 бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене…

^38:4 Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх,

^38:5 бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої,

^38:6 смердять та гниють мої рани з глупоти моєї…

^38:7 Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний,

^38:8 бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця…

^38:9 Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого…

^38:10 Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.

^38:11 Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною…

^38:12 Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль…

^38:13 Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!

^38:14 А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває…

^38:15 і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,

^38:16 бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!

^38:17 Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!

^38:18 Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,

^38:19 бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!

^38:20 А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги…

^38:21 Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром…

^38:22 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,

^38:23 поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє!