Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Псалтирь

 
  • Псало́мъ Дави́ду, въ воспомина́нiе о суббо́тѣ.
  • Го́споди, да не я́ростiю тво­е́ю обличи́ши мене́, ниже́ гнѣ́вомъ тво­и́мъ нака́жеши мене́:
  • я́ко стрѣ́лы твоя́ унзо́ша во мнѣ́, и утверди́лъ еси́ на мнѣ́ ру́ку твою́.
  • Нѣ́сть изцѣле́нiя въ пло́ти мо­е́й от­ лица́ гнѣ́ва тво­его́, нѣ́сть ми́ра въ косте́хъ мо­и́хъ от­ лица́ грѣ́хъ мо­и́хъ.
  • Я́ко беззако́нiя моя́ превзыдо́ша главу́ мою́, я́ко бре́мя тя́жкое отяготѣ́ша на мнѣ́.
  • Возсмердѣ́ша и согни́ша ра́ны моя́, от­ лица́ безу́мiя мо­его́.
  • Пострада́хъ и сляко́хся до конца́, ве́сь де́нь сѣ́туя хожда́хъ:
  • я́ко ля́двiя моя́ напо́лнишася поруга́нiй, и нѣ́сть изцѣле́нiя въ пло́ти мо­е́й.
  • Озло́бленъ бы́хъ и смири́хся до зѣла́, рыка́хъ от­ воз­дыха́нiя се́рдца мо­его́.
  • Го́споди, предъ тобо́ю все́ жела́нiе мое́, и воз­дыха́нiе мое́ от­ тебе́ не утаи́ся.
  • Се́рдце мое́ смяте́ся, оста́ви мя́ си́ла моя́, и свѣ́тъ о́чiю мое́ю, и то́й нѣ́сть со мно́ю.
  • Дру́зи мо­и́ и и́скрен­нiи мо­и́ пря́мо мнѣ́ при­­бли́жишася и ста́ша.
  • И бли́жнiи мо­и́ от­дале́че мене́ ста́ша, и нужда́хуся и́щущiи ду́шу мою́: и и́щущiи зла́я мнѣ́ глаго́лаху су́етная, и льсти́внымъ ве́сь де́нь по­уча́хуся.
  • А́зъ же я́ко глу́хъ не слы́шахъ, и я́ко нѣ́мъ не от­верза́яй у́стъ сво­и́хъ:
  • и бы́хъ я́ко человѣ́къ не слы́шай и не имы́й во устѣ́хъ сво­и́хъ обличе́нiя.
  • Я́ко на тя́, Го́споди, упова́хъ, ты́ услы́шиши, Го́споди Бо́же мо́й.
  • Я́ко рѣ́хъ: да не когда́ пора́дуютмися врази́ мо­и́: и внегда́ подвижа́тися нога́мъ мо­и́мъ, на мя́ велерѣ́чеваша.
  • Я́ко а́зъ на ра́ны гото́въ, и болѣ́знь моя́ предо мно́ю е́сть вы́ну.
  • Я́ко беззако́нiе мое́ а́зъ воз­вѣщу́ и попеку́ся о грѣсѣ́ мо­е́мъ.
  • Врази́ же мо­и́ живу́тъ и укрѣпи́шася па́че мене́, и умно́жишася ненави́дящiи мя́ безъ пра́вды:
  • воз­даю́щiи ми́ зла́я воз­ъ блага́я оболга́ху мя́, зане́ гоня́хъ благосты́ню.
  • Не оста́ви мене́, Го́споди Бо́же мо́й, не от­ступи́ от­ мене́:
  • вонми́ въ по́мощь мою́, Го́споди спасе́нiя мо­его́.
  • Въ коне́цъ, Идиѳу́му, пѣ́снь Дави́ду.
  • Рѣ́хъ: сохраню́ пути́ моя́, е́же не согрѣша́ти ми́ язы́комъ мо­и́мъ: положи́хъ усто́мъ мо­и́мъ храни́ло, внегда́ воста́ти грѣ́шному предо мно́ю.
  • Онѣмѣ́хъ и смири́хся, и умолча́хъ от­ бла́гъ, и болѣ́знь моя́ обнови́ся.
  • Согрѣ́яся се́рдце мое́ во мнѣ́, и въ по­уче́нiи мо­е́мъ разгори́т­ся о́гнь: глаго́лахъ язы́комъ мо­и́мъ:
  • скажи́ ми, Го́споди, кончи́ну мою́ и число́ дні́й мо­и́хъ, ко́е е́сть, да разумѣ́ю, что́ лиша́юся а́зъ.
  • Се́, пя́ди положи́лъ еси́ дни́ моя́, и соста́въ мо́й я́ко ничто́же предъ тобо́ю: оба́че вся́ческая суета́ вся́къ человѣ́къ живы́й.
  • У́бо о́бразомъ хо́дитъ человѣ́къ, оба́че всу́е мяте́т­ся: сокро́вищ­ст­вуетъ, и не вѣ́сть, кому́ собере́тъ я́.
  • И ны́нѣ кто́ терпѣ́нiе мое́? не Госпо́дь ли? и соста́въ мо́й от­ тебе́ е́сть.
  • От всѣ́хъ беззако́нiй мо­и́хъ изба́ви мя́: поноше́нiе безу́мному да́лъ мя́ еси́.
  • Онѣмѣ́хъ и не от­верзо́хъ у́стъ мо­и́хъ, я́ко ты́ сотвори́лъ еси́.
  • Отста́ви от­ мене́ ра́ны твоя́: от­ крѣ́пости бо руки́ тво­ея́ а́зъ изчезо́хъ.
  • Во обличе́нiихъ о беззако́нiи наказа́лъ еси́ человѣ́ка, и иста́ялъ еси́ я́ко паучи́ну ду́шу его́: оба́че всу́е вся́къ человѣ́къ.
  • Услы́ши моли́тву мою́, Го́споди, и моле́нiе мое́ внуши́, сле́зъ мо­и́хъ не премолчи́: я́ко пресе́лникъ а́зъ е́смь у тебе́ и при­­шле́цъ, я́коже вси́ отцы́ мо­и́.
  • Осла́би ми́, да почі́ю, пре́жде да́же не от­иду́, и ктому́ не бу́ду.
  • Въ коне́цъ, псало́мъ Дави́ду.
  • Терпя́ потерпѣ́хъ Го́спода, и вня́тъ ми́ и услы́ша моли́тву мою́:
  • и воз­веде́ мя от­ ро́ва страсте́й и от­ бре́нiя ти́ны, и поста́ви на ка́мени но́зѣ мо­и́ и испра́ви стопы́ моя́:
  • и вложи́ во уста́ моя́ пѣ́снь но́ву, пѣ́нiе Бо́гу на́­шему. У́зрятъ мно́зи и убоя́т­ся, и упова́ютъ на Го́спода.
  • Блаже́нъ му́жъ, ему́же е́сть и́мя Госпо́дне упова́нiе его́, и не при­­зрѣ́ въ суеты́ и неистовле́нiя ло́жная.
  • Мно́га сотвори́лъ еси́ ты́, Го́споди Бо́же мо́й, чудеса́ твоя́, и помышле́ниемъ тво­и́мъ нѣ́сть кто́ уподо́бит­ся тебѣ́: воз­вѣсти́хъ и глаго́лахъ: умно́жишася па́че числа́.
  • Же́ртвы и при­­ноше́нiя не восхотѣ́лъ еси́, тѣ́ло же сверши́лъ ми́ еси́: всесожже́нiй и о грѣсѣ́ не взыска́лъ еси́.
  • Тогда́ рѣ́хъ: се́, прiиду́: въ глави́знѣ кни́жнѣ пи́сано е́сть о мнѣ́:
  • е́же сотвори́ти во́лю твою́, Бо́же мо́й, восхотѣ́хъ, и зако́нъ тво́й посредѣ́ чре́ва мо­его́.
  • Благовѣсти́хъ пра́вду въ це́ркви вели́цѣй, се́, устна́мъ мо­и́мъ не воз­браню́: Го́споди, ты́ разумѣ́лъ еси́.
  • Пра́вду твою́ не скры́хъ въ се́рдцы мо­е́мъ, и́стину твою́ и спасе́нiе твое́ рѣ́хъ, не скры́хъ ми́лость твою́ и и́стину твою́ от­ со́нма мно́га.
  • Ты́ же, Го́споди, не удали́ щедро́тъ тво­и́хъ от­ мене́: ми́лость твоя́ и и́стина твоя́ вы́ну да засту́питѣ мя́.
  • Я́ко одержа́ша мя́ зла́я, и́мже нѣ́сть числа́: постиго́ша мя́ беззако́нiя моя́, и не воз­мого́хъ зрѣ́ти: умно́жишася па́че вла́съ главы́ мо­ея́, и се́рдце мое́ оста́ви мя́.
  • Благоволи́, Го́споди, изба́вити мя́: Го́споди, во е́же помощи́ ми, вонми́.
  • Да постыдя́т­ся и посра́мят­ся вку́пѣ и́щущiи ду́шу мою́, изъя́ти ю́: да воз­вратя́т­ся вспя́ть и постыдя́т­ся хотя́щiи ми́ зла́я.
  • Да прiи́мутъ а́бiе сту́дъ сво́й глаго́лющiи ми́: бла́гоже, бла́гоже.
  • Да воз­ра́дуют­ся и воз­веселя́т­ся о тебѣ́ вси́ и́щущiи тебе́, Го́споди, и да реку́тъ вы́ну, да воз­вели́чит­ся Госпо́дь, лю́бящiи спасе́нiе твое́.
  • А́зъ же ни́щъ е́смь и убо́гъ, Госпо́дь попече́т­ся о мнѣ́: помо́щникъ мо́й и защи́титель мо́й еси́ ты́, Бо́же мо́й, не закосни́.
  • Въ коне́цъ, псало́мъ Дави́ду.
  • Блаже́нъ разумѣва́яй на ни́ща и убо́га, въ де́нь лю́тъ изба́витъ его́ Госпо́дь.
  • Госпо́дь да сохрани́тъ его́ и живи́тъ его́, и да ублажи́тъ его́ на земли́ и да не преда́стъ его́ въ ру́ки враго́въ его́.
  • Госпо́дь да помо́жетъ ему́ на одрѣ́ болѣ́зни его́: все́ ло́же его́ обрати́лъ еси́ въ болѣ́зни его́.
  • А́зъ рѣ́хъ: Го́споди, поми́луй мя́, изцѣли́ ду́шу мою́, я́ко согрѣши́хъ ти́.
  • Врази́ мо­и́ рѣ́ша мнѣ́ зла́я: когда́ у́мретъ, и поги́бнетъ и́мя его́?
  • И вхожда́­ше ви́дѣти, всу́е глаго́лаше се́рдце его́: собра́ беззако́нiе себѣ́, исхожда́­ше во́нъ и глаго́лаше вку́пѣ.
  • На мя́ шепта́ху вси́ врази́ мо­и́, на мя́ помышля́ху зла́я мнѣ́.
  • Сло́во законопресту́пное воз­ложи́ша на мя́: еда́ спя́й не при­­ложи́тъ воскресну́ти?
  • И́бо человѣ́къ ми́ра мо­его́, на него́же упова́хъ, яды́й хлѣ́бы моя́, воз­вели́чи на мя́ запина́нiе.
  • Ты́ же, Го́споди, поми́луй мя́ и воз­ста́ви мя́, и воз­да́мъ и́мъ.
  • Въ се́мъ позна́хъ, я́ко восхотѣ́лъ мя́ еси́, я́ко не воз­ра́дует­ся вра́гъ мо́й о мнѣ́.
  • Мене́ же за незло́бiе прiя́лъ, и утверди́лъ мя́ еси́ предъ тобо́ю въ вѣ́къ.
  • Благослове́нъ Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ от­ вѣ́ка и до вѣ́ка: бу́ди, бу́ди.
  • Въ коне́цъ, въ ра́зумъ сыно́въ Коре́овыхъ, псало́мъ Дави́ду.
  • И́мже о́бразомъ жела́етъ еле́нь на исто́чники водны́я, си́це жела́етъ душа́ моя́ къ тебѣ́, Бо́же.
  • Возжада́ душа́ моя́ къ Бо́гу крѣ́пкому, живо́му: когда́ прiиду́ и явлю́ся лицу́ Бо́жiю?
  • Бы́ша сле́зы моя́ мнѣ́ хлѣ́бъ де́нь и но́щь, внегда́ глаго́латися мнѣ́ на вся́къ де́нь: гдѣ́ е́сть Бо́гъ тво́й?
  • Сiя́ помяну́хъ, и излiя́хъ на мя́ ду́шу мою́: я́ко пройду́ въ мѣ́сто селе́нiя ди́вна, да́же до до́му Бо́жiя, во гла́сѣ ра́дованiя и исповѣ́данiя, шу́ма пра́здну­ю­щаго.
  • Вску́ю при­­ско́рбна еси́, душе́ моя́? и вску́ю смуща́еши мя́? упова́й на Бо́га, я́ко исповѣ́мся ему́, спасе́нiе лица́ мо­его́ и Бо́гъ мо́й.
  • Ко мнѣ́ самому́ душа́ моя́ смяте́ся: сего́ ра́ди помяну́хъ тя́ от­ земли́ Иорда́нски и ермонiи́мски, от­ горы́ ма́лыя.
  • Бе́здна бе́здну при­­зыва́етъ во гла́сѣ хля́бiй тво­и́хъ: вся́ высоты́ твоя́ и во́лны твоя́ на мнѣ́ преидо́ша.
  • Въ де́нь заповѣ́сть Госпо́дь ми́лость свою́, и но́щiю пѣ́снь его́ от­ мене́ {у мене́}, моли́тва Бо́гу живота́ мо­его́.
  • Реку́ Бо́гу: засту́пникъ мо́й еси́, почто́ мя́ забы́лъ еси́? и вску́ю сѣ́туя хожду́, внегда́ оскорбля́етъ вра́гъ?
  • Внегда́ сокруша́тися косте́мъ мо­и́мъ, поноша́ху ми́ врази́ мо­и́, внегда́ глаго́лати и́мъ мнѣ́ на вся́къ де́нь: гдѣ́ е́сть Бо́гъ тво́й?
  • Вску́ю при­­ско́рбна еси́, душе́ моя́? и вску́ю смуща́еши мя́? упова́й на Бо́га, я́ко исповѣ́мся ему́, спасе́нiе лица́ мо­его́ и Бо́гъ мо́й.
  • Псало́мъ Дави́ду, не надпи́санъ у Евре́й.
  • Суди́ ми, Бо́же, и разсуди́ прю́ мою́: от­ язы́ка не преподо́бна, от­ человѣ́ка непра́ведна и льсти́ва изба́ви мя́.
  • Зане́ ты́ еси́, Бо́же, крѣ́пость моя́, вску́ю от­ри́нулъ мя́ еси́? и вску́ю сѣ́туя хожду́, внегда́ оскорбля́етъ вра́гъ?
  • Посли́ свѣ́тъ тво́й и и́стину твою́: та́ мя́ наста́виста, и введо́ста мя́ въ го́ру святу́ю твою́ и въ селе́нiя твоя́.
  • И вни́ду къ же́ртвен­нику Бо́жiю, къ Бо́гу веселя́щему ю́ность мою́: исповѣ́мся тебѣ́ въ гу́слехъ, Бо́же, Бо́же мо́й.
  • Вску́ю при­­ско́рбна еси́, душе́ моя́? и вску́ю смуща́еши мя́? упова́й на Бо́га, я́ко исповѣ́мся ему́, спасе́нiе лица́ мо­его́ и Бо́гъ мо́й.
  • Въ коне́цъ, сыно́въ Коре́овыхъ, въ ра́зумъ, псало́мъ.
  • Бо́же, уши́ма на́шима услы́шахомъ, и отцы́ на́ши воз­вѣсти́ша на́мъ дѣ́ло, е́же содѣ́лалъ еси́ во дне́хъ и́хъ, во дне́хъ дре́внихъ.
  • Рука́ твоя́ язы́ки потреби́, и насади́лъ я́ еси́: озло́билъ еси́ лю́ди и изгна́лъ еси́ я́.
  • Не бо мече́мъ сво­и́мъ наслѣ́диша зе́млю, и мы́шца и́хъ не спасе́ и́хъ, но десни́ца твоя́ и мы́шца твоя́ и просвѣще́нiе лица́ тво­его́, я́ко благоволи́лъ еси́ въ ни́хъ.
  • Ты́ еси́ са́мъ Ца́рь мо́й и Бо́гъ мо́й, заповѣ́даяй спасе́нiя Иа́ковля.
  • О тебѣ́ враги́ на́шя избоде́мъ ро́ги, и о и́мени тво­е́мъ уничижи́мъ востаю́щыя на ны́.
  • Не на лу́къ бо мо́й упова́ю, и ме́чь мо́й не спасе́тъ мене́:
  • спаслъ бо еси́ на́съ от­ стужа́ющихъ на́мъ, и ненави́дящихъ на́съ посрами́лъ еси́.
  • О Бо́зѣ похва́лимся ве́сь де́нь, и о и́мени тво­е́мъ исповѣ́мыся во вѣ́къ.
  • Ны́нѣ же от­ри́нулъ еси́ и посрами́лъ еси́ на́съ, и не изы́деши, Бо́же, въ си́лахъ на́шихъ.
  • Возврати́лъ еси́ на́съ вспя́ть при­­ вразѣ́хъ на́шихъ, и ненави́дящiи на́съ расхища́ху себѣ́.
  • Да́лъ еси́ на́съ я́ко о́вцы снѣ́ди, и во язы́цѣхъ разсѣ́ялъ ны́ еси́.
  • Отда́лъ еси́ лю́ди твоя́ безъ цѣны́, и не бѣ́ мно́же­с­т­во въ восклица́нiихъ на́шихъ.
  • Положи́лъ еси́ на́съ поноше́нiе сосѣ́домъ на́шымъ, подражне́нiе и поруга́нiе су́щымъ о́крестъ на́съ.
  • Положи́лъ еси́ на́съ въ при́тчу во язы́цѣхъ, покива́нiю главы́ въ лю́дехъ.
  • Ве́сь де́нь сра́мъ мо́й предо мно́ю е́сть, и сту́дъ лица́ мо­его́ покры́ мя,
  • от­ гла́са поноша́ющаго и оклевета́ющаго, от­ лица́ вра́жiя и изгоня́щаго.
  • Сiя́ вся́ прiидо́ша на ны́, и не забы́хомъ тебе́, и не непра́вдовахомъ въ завѣ́тѣ тво­е́мъ,
  • и не от­ступи́ вспя́ть се́рдце на́­ше: и уклони́лъ еси́ стези́ на́шя от­ пути́ тво­его́,
  • я́ко смири́лъ еси́ на́съ на мѣ́стѣ озлобле́нiя, и при­­кры́ ны сѣ́нь сме́ртная.
  • А́ще забы́хомъ и́мя Бо́га на́­шего, и а́ще воз­дѣ́хомъ ру́ки на́шя къ бо́гу чужде́му,
  • не Бо́гъ ли взы́щетъ си́хъ? то́й бо вѣ́сть та́йная се́рдца.
  • Зане́ тебе́ ра́ди умерщвля́емся ве́сь де́нь, вмѣни́хомся я́ко о́вцы заколе́нiя.
  • Воста́ни, вску́ю спи́ши, Го́споди? воскре́сни́, и не от­ри́ни до конца́.
  • Вску́ю лице́ твое́ от­враща́еши? забыва́еши нищету́ на́шу и ско́рбь на́шу?
  • Я́ко смири́ся въ пе́рсть душа́ на́ша, при­­льпе́ земли́ утро́ба на́ша.
  • Воскре́сни́, Го́споди, помози́ на́мъ, и изба́ви на́съ и́мене ра́ди тво­его́.
  • Въ коне́цъ, о измѣня́емыхъ сыно́мъ Коре́овымъ въ ра́зумъ, пѣ́снь о воз­лю́блен­нѣмъ.
  • Отры́гну се́рдце мое́ сло́во бла́го, глаго́лю а́зъ дѣла́ моя́ Царе́ви: язы́къ мо́й тро́сть кни́жника скоропи́сца.
  • Красе́нъ добро́тою па́че сыно́въ человѣ́ческихъ, излiя́ся благода́ть во устна́хъ тво­и́хъ: сего́ ра́ди благослови́ тя Бо́гъ во вѣ́къ.
  • Препоя́ши ме́чь тво́й по бедрѣ́ тво­е́й, си́льне,
  • красото́ю тво­е́ю и добро́тою тво­е́ю: и наляцы́, и успѣва́й, и ца́р­ст­вуй и́стины ра́ди и кро́тости и пра́вды: и наста́витъ тя́ ди́вно десни́ца твоя́.
  • Стрѣ́лы твоя́ изощре́ны, си́льне: лю́дiе подъ тобо́ю паду́тъ въ се́рдцы вра́гъ Царе́выхъ.
  • Престо́лъ тво́й, Бо́же, въ вѣ́къ вѣ́ка: же́злъ пра́вости же́злъ ца́р­ст­вiя тво­его́.
  • Возлюби́лъ еси́ пра́вду и воз­ненави́дѣлъ еси́ беззако́нiе: сего́ ра́ди пома́за тя́, Бо́же, Бо́гъ тво́й еле́емъ ра́дости па́че при­­ча́ст­никъ тво­и́хъ.
  • Сми́рна и ста́кти и касі́а от­ ри́зъ тво­и́хъ, от­ тя́жестей слоно́выхъ {от­ хра́мовъ слоно́выхъ}, изъ ни́хже воз­весели́ша тя́.
  • Дще́ри царе́й въ че́сти тво­е́й: предста́ цари́ца одесну́ю тебе́, въ ри́захъ позлаще́н­ныхъ одѣ́яна преиспещре́на.
  • Слы́ши, дщи́, и ви́ждь, и при­­клони́ у́хо твое́, и забу́ди лю́ди твоя́ и до́мъ отца́ тво­его́:
  • и воз­жела́етъ Ца́рь добро́ты тво­ея́, зане́ то́й е́сть Госпо́дь тво́й, и поклони́шися ему́,
  • и дщи́ ти́рова съ да́ры: лицу́ тво­ему́ помо́лят­ся бога́тiи лю́дстiи.
  • Вся́ сла́ва дще́ре Царе́вы вну́трь: ря́сны златы́ми одѣ́яна и преиспещре́на.
  • Приведу́т­ся Царю́ дѣ́вы вслѣ́дъ ея́, и́скрен­нiя ея́ при­­веду́т­ся тебѣ́:
  • при­­веду́т­ся въ весе́лiи и ра́дованiи, введу́т­ся въ хра́мъ Царе́въ.
  • Вмѣ́сто оте́цъ тво­и́хъ бы́ша сы́нове тво­и́: поста́виши я́ кня́зи по все́й земли́.
  • Помяну́ и́мя твое́ во вся́комъ ро́дѣ и ро́дѣ: сего́ ра́ди лю́дiе исповѣ́дят­ся тебѣ́ въ вѣ́къ и во вѣ́къ вѣ́ка.
  • Въ коне́цъ, о сынѣ́хъ Коре́овыхъ, о та́йныхъ, псало́мъ.
  • Бо́гъ на́мъ при­­бѣ́жище и си́ла, помо́щникъ въ ско́рбехъ обрѣ́тшихъ ны́ зѣло́.
  • Сего́ ра́ди не убо­и́мся, внегда́ смуща́ет­ся земля́, и прелага́ют­ся го́ры въ сердца́ морска́я.
  • Возшумѣ́ша и смято́шася во́ды и́хъ, смято́шася го́ры крѣ́постiю его́.
  • Рѣ́чная устремле́нiя веселя́тъ гра́дъ Бо́жiй: освяти́лъ е́сть селе́нiе свое́ вы́шнiй.
  • Бо́гъ посредѣ́ его́, и не подви́жит­ся: помо́жетъ ему́ Бо́гъ у́тро зау́тра.
  • Смято́шася язы́цы, уклони́шася ца́р­ст­вiя: даде́ гла́съ сво́й вы́шнiй, подви́жеся земля́.
  • Госпо́дь си́лъ съ на́ми, засту́пникъ на́шъ Бо́гъ Иа́ковль.
  • Прiиди́те и ви́дите дѣла́ Бо́жiя, я́же положи́ чудеса́ на земли́:
  • от­ъе́мля бра́ни до коне́цъ земли́, лу́къ сокруши́тъ и сло́митъ ору́жiе, и щиты́ сожже́тъ огне́мъ.
  • Упраздни́теся и разумѣ́йте, я́ко а́зъ е́смь Бо́гъ: воз­несу́ся во язы́цѣхъ, воз­несу́ся на земли́.
  • Госпо́дь си́лъ съ на́ми, засту́пникъ на́шъ Бо́гъ Иа́ковль.
  • Псалом Давида. В воспоминание [о субботе].
  • Господи! не в ярости Твоей обличай меня и не во гневе Твоем наказывай меня,
  • ибо стрелы Твои вонзились в меня, и рука Твоя тяготеет на мне.
  • Нет целого места в плоти моей от гнева Твоего; нет мира в костях моих от грехов моих,
  • ибо беззакония мои превысили голову мою, как тяжелое бремя отяготели на мне,
  • смердят, гноятся раны мои от безумия моего.
  • Я согбен и совсем поник, весь день сетуя хожу,
  • ибо чресла мои полны воспалениями, и нет целого места в плоти моей.
  • Я изнемог и сокрушен чрезмерно; кричу от терзания сердца моего.
  • Господи! пред Тобою все желания мои, и воздыхание мое не сокрыто от Тебя.
  • Сердце мое трепещет; оставила меня сила моя, и свет очей моих, – и того нет у меня.
  • Друзья мои и искренние отступили от язвы моей, и ближние мои стоят вдали.
  • Ищущие же души моей ставят сети, и желающие мне зла говорят о погибели моей и замышляют всякий день козни;
  • а я, как глухой, не слышу, и как немой, который не открывает уст своих;
  • и стал я, как человек, который не слышит и не имеет в устах своих ответа,
  • ибо на Тебя, Господи, уповаю я; Ты услышишь, Господи, Боже мой.
  • И я сказал: да не восторжествуют надо мною [враги мои]; когда колеблется нога моя, они величаются надо мною.
  • Я близок к падению, и скорбь моя всегда предо мною.
  • Беззаконие мое я сознаю, сокрушаюсь о грехе моем.
  • А враги мои живут и укрепляются, и умножаются ненавидящие меня безвинно;
  • и воздающие мне злом за добро враждуют против меня за то, что я следую добру.
  • Не оставь меня, Господи, Боже мой! Не удаляйся от меня;
  • поспеши на помощь мне, Господи, Спаситель мой!
  • Начальнику хора, Идифуму. Псалом Давида.
  • Я сказал: буду я наблюдать за путями моими, чтобы не согрешать мне языком моим; буду обуздывать уста мои, доколе нечестивый предо мною.
  • Я был нем и безгласен, и молчал даже о добром; и скорбь моя подвиглась.
  • Воспламенилось сердце мое во мне; в мыслях моих возгорелся огонь; я стал говорить языком моим:
  • скажи мне, Господи, кончину мою и число дней моих, какое оно, дабы я знал, какой век мой.
  • Вот, Ты дал мне дни, как пяди, и век мой как ничто пред Тобою. Подлинно, совершенная суета – всякий человек живущий.
  • Подлинно, человек ходит подобно призраку; напрасно он суетится, собирает и не знает, кому достанется то.
  • И ныне чего ожидать мне, Господи? надежда моя – на Тебя.
  • От всех беззаконий моих избавь меня, не предавай меня на поругание безумному.
  • Я стал нем, не открываю уст моих; потому что Ты соделал это.
  • Отклони от меня удары Твои; я исчезаю от поражающей руки Твоей.
  • Если Ты обличениями будешь наказывать человека за преступления, то рассыплется, как от моли, краса его. Так, суетен всякий человек!
  • Услышь, Господи, молитву мою и внемли воплю моему; не будь безмолвен к слезам моим, ибо странник я у Тебя и пришлец, как и все отцы мои.
  • Отступи от меня, чтобы я мог подкрепиться, прежде нежели отойду и не будет меня.
  • Начальнику хора. Псалом Давида.
  • Твердо уповал я на Господа, и Он приклонился ко мне и услышал вопль мой;
  • извлек меня из страшного рва, из тинистого болота, и поставил на камне ноги мои и утвердил стопы мои;
  • и вложил в уста мои новую песнь – хвалу Богу нашему. Увидят многие и убоятся и будут уповать на Господа.
  • Блажен человек, который на Господа возлагает надежду свою и не обращается к гордым и к уклоняющимся ко лжи.
  • Много соделал Ты, Господи, Боже мой: о чудесах и помышлениях Твоих о нас – кто уподобится Тебе! – хотел бы я проповедовать и говорить, но они превышают число.
  • Жертвы и приношения Ты не восхотел; Ты открыл мне уши*; всесожжения и жертвы за грех Ты не потребовал. //*По переводу 70-ти: уготовил мне тело.
  • Тогда я сказал: вот, иду; в свитке книжном написано о мне:
  • я желаю исполнить волю Твою, Боже мой, и закон Твой у меня в сердце.
  • Я возвещал правду Твою в собрании великом; я не возбранял устам моим: Ты, Господи, знаешь.
  • Правды Твоей не скрывал в сердце моем, возвещал верность Твою и спасение Твое, не утаивал милости Твоей и истины Твоей пред собранием великим.
  • Не удерживай, Господи, щедрот Твоих от меня; милость Твоя и истина Твоя да охраняют меня непрестанно,
  • ибо окружили меня беды неисчислимые; постигли меня беззакония мои, так что видеть не могу: их более, нежели волос на голове моей; сердце мое оставило меня.
  • Благоволи, Господи, избавить меня; Господи! поспеши на помощь мне.
  • Да постыдятся и посрамятся все, ищущие погибели душе моей! Да будут обращены назад и преданы посмеянию желающие мне зла!
  • Да смятутся от посрамления своего говорящие мне: «хорошо! хорошо!»
  • Да радуются и веселятся Тобою все ищущие Тебя, и любящие спасение Твое да говорят непрестанно: «велик Господь!»
  • Я же беден и нищ, но Господь печется о мне. Ты – помощь моя и избавитель мой, Боже мой! не замедли.
  • Начальнику хора. Псалом Давида.
  • Блажен, кто помышляет о бедном [и нищем]! В день бедствия избавит его Господь.
  • Господь сохранит его и сбережет ему жизнь; блажен будет он на земле. И Ты не отдашь его на волю врагов его.
  • Господь укрепит его на одре болезни его. Ты изменишь все ложе его в болезни его.
  • Я сказал: Господи! помилуй меня, исцели душу мою, ибо согрешил я пред Тобою.
  • Враги мои говорят обо мне злое: «когда он умрет и погибнет имя его?»
  • И если приходит кто видеть меня, говорит ложь; сердце его слагает в себе неправду, и он, выйдя вон, толкует.
  • Все ненавидящие меня шепчут между собою против меня, замышляют на меня зло:
  • «слово велиала пришло на него; он слег; не встать ему более».
  • Даже человек мирный со мною, на которого я полагался, который ел хлеб мой, поднял на меня пяту.
  • Ты же, Господи, помилуй меня и восставь меня, и я воздам им.
  • Из того узнаю, что Ты благоволишь ко мне, если враг мой не восторжествует надо мною,
  • а меня сохранишь в целости моей и поставишь пред лицем Твоим на веки.
  • Благословен Господь Бог Израилев от века и до века! Аминь, аминь!
  • Начальнику хора. Учение. Сынов Кореевых.
  • Как лань желает к потокам воды, так желает душа моя к Тебе, Боже!
  • Жаждет душа моя к Богу крепкому, живому: когда приду и явлюсь пред лице Божие!
  • Слезы мои были для меня хлебом день и ночь, когда говорили мне всякий день: «где Бог твой?»
  • Вспоминая об этом, изливаю душу мою, потому что я ходил в многолюдстве, вступал с ними в дом Божий со гласом радости и славословия празднующего сонма.
  • Что унываешь ты, душа моя, и что смущаешься? Уповай на Бога, ибо я буду еще славить Его, Спасителя моего и Бога моего.
  • Унывает во мне душа моя; посему я воспоминаю о Тебе с земли Иорданской, с Ермона, с горы Цоар.
  • Бездна бездну призывает голосом водопадов Твоих; все воды Твои и волны Твои прошли надо мною.
  • Днем явит Господь милость Свою, и ночью песнь Ему у меня, молитва к Богу жизни моей.
  • Скажу Богу, заступнику моему: для чего Ты забыл меня? Для чего я сетуя хожу от оскорблений врага?
  • Как бы поражая кости мои, ругаются надо мною враги мои, когда говорят мне всякий день: «где Бог твой?»
  • Что унываешь ты, душа моя, и что смущаешься? Уповай на Бога, ибо я буду еще славить Его, Спасителя моего и Бога моего.
  • Суди меня, Боже, и вступись в тяжбу мою с народом недобрым. От человека лукавого и несправедливого избавь меня,
  • ибо Ты Бог крепости моей. Для чего Ты отринул меня? для чего я сетуя хожу от оскорблений врага?
  • Пошли свет Твой и истину Твою; да ведут они меня и приведут на святую гору Твою и в обители Твои.
  • И подойду я к жертвеннику Божию, к Богу радости и веселия моего, и на гуслях буду славить Тебя, Боже, Боже мой!
  • Что унываешь ты, душа моя, и что смущаешься? Уповай на Бога; ибо я буду еще славить Его, Спасителя моего и Бога моего.
  • Начальнику хора. Учение. Сынов Кореевых.
  • Боже, мы слышали ушами своими, отцы наши рассказывали нам о деле, какое Ты соделал во дни их, во дни древние:
  • Ты рукою Твоею истребил народы, а их насадил; поразил племена и изгнал их;
  • ибо они не мечом своим приобрели землю, и не их мышца спасла их, но Твоя десница и Твоя мышца и свет лица Твоего, ибо Ты благоволил к ним.
  • Боже, Царь мой! Ты – тот же; даруй спасение Иакову.
  • С Тобою избодаем рогами врагов наших; во имя Твое попрем ногами восстающих на нас:
  • ибо не на лук мой уповаю, и не меч мой спасет меня;
  • но Ты спасешь нас от врагов наших, и посрамишь ненавидящих нас.
  • О Боге похвалимся всякий день, и имя Твое будем прославлять вовек.
  • Но ныне Ты отринул и посрамил нас, и не выходишь с войсками нашими;
  • обратил нас в бегство от врага, и ненавидящие нас грабят нас;
  • Ты отдал нас, как овец, на съедение и рассеял нас между народами;
  • без выгоды Ты продал народ Твой и не возвысил цены его;
  • отдал нас на поношение соседям нашим, на посмеяние и поругание живущим вокруг нас;
  • Ты сделал нас притчею между народами, покиванием головы между иноплеменниками.
  • Всякий день посрамление мое предо мною, и стыд покрывает лице мое
  • от голоса поносителя и клеветника, от взоров врага и мстителя:
  • все это пришло на нас, но мы не забыли Тебя и не нарушили завета Твоего.
  • Не отступило назад сердце наше, и стопы наши не уклонились от пути Твоего,
  • когда Ты сокрушил нас в земле драконов и покрыл нас тенью смертною.
  • Если бы мы забыли имя Бога нашего и простерли руки наши к богу чужому,
  • то не взыскал ли бы сего Бог? Ибо Он знает тайны сердца.
  • Но за Тебя умерщвляют нас всякий день, считают нас за овец, обреченных на заклание.
  • Восстань, что спишь, Господи! пробудись, не отринь навсегда.
  • Для чего скрываешь лице Твое, забываешь скорбь нашу и угнетение наше?
  • ибо душа наша унижена до праха, утроба наша прильнула к земле.
  • Восстань на помощь нам и избавь нас ради милости Твоей.
  • Начальнику хора. На музыкальном орудии Шошан. Учение. Сынов Кореевых. Песнь любви.
  • Излилось из сердца моего слово благое; я говорю: песнь моя о Царе; язык мой – трость скорописца.
  • Ты прекраснее сынов человеческих; благодать излилась из уст Твоих; посему благословил Тебя Бог на веки.
  • Препояшь Себя по бедру мечом Твоим, Сильный, славою Твоею и красотою Твоею,
  • и в сем украшении Твоем поспеши, воссядь на колесницу ради истины и кротости и правды, и десница Твоя покажет Тебе дивные дела.
  • Остры стрелы Твои, [Сильный], – народы падут пред Тобою, – они – в сердце врагов Царя.
  • Престол Твой, Боже, вовек; жезл правоты – жезл царства Твоего.
  • Ты возлюбил правду и возненавидел беззаконие, посему помазал Тебя, Боже, Бог Твой елеем радости более соучастников Твоих.
  • Все одежды Твои, как смирна и алой и касия; из чертогов слоновой кости увеселяют Тебя.
  • Дочери царей между почетными у Тебя; стала царица одесную Тебя в Офирском золоте.
  • Слыши, дщерь, и смотри, и приклони ухо твое, и забудь народ твой и дом отца твоего.
  • И возжелает Царь красоты твоей; ибо Он Господь твой, и ты поклонись Ему.
  • И дочь Тира с дарами, и богатейшие из народа будут умолять лице Твое.
  • Вся слава дщери Царя внутри; одежда ее шита золотом;
  • в испещренной одежде ведется она к Царю; за нею ведутся к Тебе девы, подруги ее,
  • приводятся с весельем и ликованьем, входят в чертог Царя.
  • Вместо отцов Твоих, будут сыновья Твои; Ты поставишь их князьями по всей земле.
  • Сделаю имя Твое памятным в род и род; посему народы будут славить Тебя во веки и веки.
  • Начальнику хора. Сынов Кореевых. На музыкальном орудии Аламоф. Песнь.
  • Бог нам прибежище и сила, скорый помощник в бедах,
  • посему не убоимся, хотя бы поколебалась земля, и горы двинулись в сердце морей.
  • Пусть шумят, вздымаются воды их, трясутся горы от волнения их.
  • Речные потоки веселят град Божий, святое жилище Всевышнего.
  • Бог посреди его; он не поколеблется: Бог поможет ему с раннего утра.
  • Восшумели народы; двинулись царства: [Всевышний] дал глас Свой, и растаяла земля.
  • Господь сил с нами, Бог Иакова заступник наш.
  • Придите и видите дела Господа, – какие произвел Он опустошения на земле:
  • прекращая брани до края земли, сокрушил лук и переломил копье, колесницы сжег огнем.
  • Остановитесь и познайте, что Я – Бог: буду превознесен в народах, превознесен на земле.
  • Господь сил с нами, заступник наш Бог Иакова.
  • 38:1 ( 大 卫 的 记 念 诗 ) 耶 和 华 阿 , 求 你 不 要 在 怒 中 责 备 我 。 不 要 在 烈 怒 中 惩 罚 我 。
  • 38:2 因 为 你 的 箭 射 入 我 身 , 你 的 手 压 住 我 。
  • 38:3 因 你 的 脑 怒 , 我 的 肉 无 一 完 全 。 因 我 的 罪 过 , 我 的 骨 头 也 不 安 宁 。
  • 38:4 我 的 罪 孽 高 过 我 的 头 , 如 同 重 担 叫 我 担 当 不 起 。
  • 38:5 因 我 的 愚 昧 , 我 的 伤 发 臭 流 脓 。
  • 38:6 我 疼 痛 , 大 大 拳 曲 , 终 日 哀 痛 。
  • 38:7 我 满 腰 是 火 。 我 的 肉 无 一 完 全 。
  • 38:8 我 被 压 伤 , 身 体 疲 倦 。 因 心 里 不 安 , 我 就 唉 哼 。
  • 38:9 主 阿 , 我 的 心 愿 都 在 你 面 前 。 我 的 叹 息 不 向 你 隐 瞒 。
  • 38:10 我 心 跳 动 , 我 力 衰 微 , 连 我 眼 中 的 光 , 也 没 有 了 。
  • 38:11 我 的 良 朋 密 友 , 因 我 的 灾 病 , 都 躲 在 旁 边 站 着 。 我 的 亲 戚 本 家 , 也 远 远 的 站 立 。
  • 38:12 那 寻 索 我 命 的 , 设 下 网 罗 。 那 想 要 害 我 的 , 口 出 恶 言 , 终 日 思 想 诡 计 。
  • 38:13 但 我 如 聋 子 不 听 , 像 哑 吧 不 开 口 。
  • 38:14 我 如 不 听 见 的 人 , 口 中 没 有 回 话 。
  • 38:15 耶 和 华 阿 , 我 仰 望 你 。 主 我 的 神 阿 , 你 必 应 允 我 。
  • 38:16 我 曾 说 , 恐 怕 他 们 向 我 夸 耀 。 我 失 脚 的 时 候 , 他 们 向 我 夸 大 。
  • 38:17 我 几 乎 跌 倒 , 我 的 痛 苦 常 在 我 面 前 。
  • 38:18 我 要 承 认 我 的 罪 孽 。 我 要 因 我 的 罪 忧 愁 。
  • 38:19 但 我 的 仇 敌 又 活 泼 又 强 壮 。 无 理 恨 我 的 增 多 了 。
  • 38:20 以 恶 报 善 的 与 我 作 对 , 因 我 是 追 求 良 善 。
  • 38:21 耶 和 华 阿 , 求 你 不 要 撇 弃 我 。 我 的 神 阿 , 求 你 不 要 远 离 我 。
  • 38:22 拯 救 我 的 主 阿 , 求 你 快 快 帮 助 我 。
  • 39:1 ( 大 卫 的 诗 , 交 与 伶 长 耶 杜 顿 ) 我 曾 说 , 我 要 谨 慎 我 的 言 行 , 免 得 我 舌 头 犯 罪 。 恶 人 在 我 面 前 的 时 候 , 我 要 用 嚼 回 环 勒 住 我 的 口 。
  • 39:2 我 默 然 无 声 , 连 好 话 也 不 出 口 。 我 的 愁 苦 就 发 动 了 。
  • 39:3 我 的 心 在 我 里 面 发 热 。 我 默 想 的 时 候 , 火 就 烧 起 , 我 便 用 舌 头 说 话 。
  • 39:4 耶 和 华 阿 , 求 你 叫 我 晓 得 我 身 之 终 , 我 的 寿 数 几 何 , 叫 我 知 道 我 的 生 命 不 长 。
  • 39:5 你 使 我 的 年 日 , 窄 如 手 掌 。 我 一 生 的 年 数 , 在 你 面 前 , 如 同 无 有 。 各 人 最 稳 妥 的 时 候 , 真 是 全 然 虚 幻 。 ( 细 拉 )
  • 39:6 世 人 行 动 实 系 幻 影 。 他 们 忙 乱 , 真 是 枉 然 。 积 蓄 财 宝 , 不 知 将 来 有 谁 收 取 。
  • 39:7 主 阿 , 如 今 我 等 什 么 呢 。 我 的 指 望 在 乎 你 。
  • 39:8 求 你 救 我 脱 离 一 切 的 过 犯 。 不 要 使 我 受 愚 顽 人 的 羞 辱 。
  • 39:9 因 我 所 遭 遇 的 是 出 于 你 , 我 默 然 不 语 。
  • 39:10 求 你 把 你 的 责 罚 , 从 我 身 上 免 去 。 因 你 手 的 责 打 , 我 便 消 灭 。
  • 39:11 你 因 人 的 罪 恶 , 惩 罚 他 的 时 候 , 叫 他 的 笑 容 消 灭 , ( 的 笑 容 或 作 所 喜 爱 的 ) 如 衣 被 虫 所 咬 。 世 人 真 是 虚 幻 。 ( 细 拉 )
  • 39:12 耶 和 华 阿 。 求 你 听 我 的 祷 告 , 留 心 听 我 的 呼 求 。 我 流 泪 , 求 你 不 要 静 默 无 声 。 因 为 我 在 你 面 前 是 客 旅 , 是 寄 居 的 , 像 我 列 祖 一 般 。
  • 39:13 求 你 宽 容 我 , 使 我 在 去 而 不 返 之 先 , 可 以 力 量 复 原 。
  • 40:1 ( 大 卫 的 诗 , 交 与 伶 长 ) 我 曾 耐 性 等 候 耶 和 华 。 他 垂 听 我 的 呼 求 。
  • 40:2 他 从 祸 坑 里 , 从 淤 泥 中 , 把 我 拉 上 来 , 使 我 的 脚 立 在 磐 石 上 , 使 我 脚 步 稳 当 。
  • 40:3 他 使 我 口 唱 新 歌 , 就 是 赞 美 我 们 神 的 话 。 许 多 人 必 看 见 而 惧 怕 , 并 要 倚 靠 耶 和 华 。
  • 40:4 那 倚 靠 耶 和 华 , 不 理 会 狂 傲 和 偏 向 虚 假 之 辈 的 , 这 人 便 为 有 福 。
  • 40:5 耶 和 华 我 的 神 阿 , 你 所 行 的 奇 事 , 并 你 向 我 们 所 怀 的 意 念 甚 多 , 不 能 向 你 陈 明 。 若 要 陈 明 , 其 事 不 可 胜 数 。
  • 40:6 祭 物 和 礼 物 , 你 不 喜 悦 。 你 已 经 开 通 我 的 耳 朵 。 燔 祭 和 赎 罪 祭 , 非 你 所 要 。
  • 40:7 那 时 我 说 , 看 哪 , 我 来 了 。 我 的 事 在 经 卷 上 已 经 记 载 了 。
  • 40:8 我 的 神 阿 , 我 乐 意 照 你 的 旨 意 行 。 你 的 律 法 在 我 心 里 。
  • 40:9 我 在 大 会 中 宣 传 公 义 的 佳 音 。 我 必 不 止 住 我 的 嘴 唇 。 耶 和 华 阿 , 这 是 你 所 知 道 的 。
  • 40:10 我 未 曾 把 你 的 公 义 藏 在 心 里 。 我 已 陈 明 你 的 信 实 , 和 你 的 救 恩 。 我 在 大 会 中 未 曾 隐 瞒 你 的 慈 爱 , 和 诚 实 。
  • 40:11 耶 和 华 阿 , 求 你 不 要 向 我 止 住 你 的 慈 悲 。 愿 你 的 慈 爱 和 诚 实 , 常 常 保 佑 我 。
  • 40:12 因 有 无 数 的 祸 患 围 困 我 。 我 的 罪 孽 追 上 了 我 , 使 我 不 能 昂 首 。 这 罪 孽 比 我 的 头 发 还 多 。 我 就 心 寒 胆 战 。
  • 40:13 耶 和 华 阿 , 求 你 开 恩 搭 救 我 。 耶 和 华 阿 , 求 你 速 速 帮 助 我 。
  • 40:14 愿 那 些 寻 梢 我 , 要 灭 我 命 的 , 一 同 抱 愧 蒙 羞 。 愿 那 些 喜 悦 我 受 害 的 , 退 后 受 辱 。
  • 40:15 愿 那 些 对 我 说 , 阿 哈 , 阿 哈 的 , 因 羞 愧 而 败 亡 。
  • 40:16 愿 一 切 寻 求 你 的 , 因 你 高 兴 欢 喜 。 愿 那 些 喜 爱 你 救 恩 的 , 常 说 , 当 尊 耶 和 华 为 大 。
  • 40:17 但 我 是 困 苦 穷 乏 的 , 主 仍 顾 念 我 。 你 是 帮 助 我 的 , 搭 救 我 的 。 神 阿 , 求 你 不 要 耽 延 。
  • 41:1 ( 大 卫 的 诗 , 交 与 伶 长 ) 眷 顾 贫 穷 的 有 福 了 。 他 遭 难 的 日 子 , 耶 和 华 必 搭 救 他 。
  • 41:2 耶 和 华 必 保 全 他 , 使 他 存 活 。 他 必 在 地 上 享 福 。 求 你 不 要 把 他 交 给 仇 敌 , 逐 其 所 愿 。
  • 41:3 他 病 重 在 榻 , 耶 和 华 必 扶 持 他 。 他 在 病 中 , 你 必 给 他 铺 床 。
  • 41:4 我 曾 说 , 耶 和 华 阿 , 求 你 怜 恤 我 , 医 治 我 。 因 为 我 得 罪 了 你 。
  • 41:5 我 的 仇 敌 用 恶 言 议 论 我 , 说 , 他 几 时 死 , 他 的 名 才 灭 亡 呢 。
  • 41:6 他 来 看 我 , 就 说 假 话 。 他 心 存 奸 恶 , 走 到 外 边 才 说 出 来 。
  • 41:7 一 切 恨 我 的 , 都 交 头 接 耳 的 议 论 我 。 他 们 设 计 要 害 我 。
  • 41:8 他 们 说 , 有 怪 病 贴 在 他 身 上 。 他 已 躺 卧 , 必 不 能 再 起 来 。
  • 41:9 连 我 知 己 的 朋 友 , 我 所 倚 靠 吃 过 我 饭 的 , 也 用 脚 踢 我 。
  • 41:10 耶 和 华 阿 , 求 你 怜 恤 我 , 使 我 起 来 , 好 报 复 他 们 。
  • 41:11 因 我 的 仇 敌 不 得 向 我 夸 胜 。 我 从 此 便 知 道 你 喜 爱 我 。
  • 41:12 你 因 我 纯 正 , 就 扶 持 我 , 使 我 永 远 站 在 你 的 面 前 。
  • 41:13 耶 和 华 以 色 列 的 神 , 是 应 当 称 颂 的 , 从 亘 古 直 到 永 远 。 阿 们 , 阿 们 。
  • 42:1 ( 可 拉 后 裔 的 训 悔 诗 , 交 给 伶 长 ) 神 阿 , 我 的 心 切 慕 你 , 如 鹿 切 慕 溪 水 。
  • 42:2 我 的 心 渴 想 神 , 就 是 永 生 神 。 我 几 时 得 朝 见 神 呢 。
  • 42:3 我 昼 夜 以 眼 泪 当 饮 食 。 人 不 住 的 对 我 说 , 你 的 神 在 那 里 呢 。
  • 42:4 我 从 前 与 众 人 同 往 , 用 欢 呼 称 赞 的 声 音 , 领 他 们 到 神 的 殿 里 , 大 家 守 节 。 我 追 想 这 些 事 , 我 的 心 极 其 悲 伤 。
  • 42:5 我 的 心 哪 , 你 为 何 忧 闷 , 为 何 在 我 里 面 烦 躁 。 因 当 仰 望 神 。 因 他 笑 脸 帮 助 我 , 我 还 要 称 赞 他 。
  • 42:6 我 的 神 阿 , 我 的 心 在 我 里 面 忧 闷 。 所 以 我 从 约 但 地 , 从 黑 门 岭 , 从 米 萨 山 , 记 念 你 。
  • 42:7 你 的 瀑 布 发 声 , 深 渊 就 与 深 渊 响 应 。 你 的 波 浪 洪 涛 漫 过 我 身 。
  • 42:8 白 昼 耶 和 华 必 向 我 施 慈 爱 。 黑 夜 我 要 歌 颂 祷 告 赐 我 生 命 的 神 。
  • 42:9 我 要 对 神 我 的 磐 石 说 , 你 为 何 忘 记 我 呢 。 我 为 何 因 仇 敌 的 欺 压 时 常 哀 痛 呢 。
  • 42:10 我 的 仇 敌 辱 骂 我 , 好 像 打 碎 我 的 骨 头 , 不 住 的 对 我 说 , 你 的 神 在 那 里 呢 。
  • 42:11 我 的 心 哪 , 你 为 何 忧 闷 , 为 何 在 我 里 面 烦 躁 。 应 当 仰 望 神 。 因 我 还 要 称 赞 他 。 他 是 我 脸 上 的 光 荣 , ( 原 文 作 帮 助 ) , 是 我 的 神 。
  • 43:1 神 阿 , 求 你 伸 我 的 冤 , 向 不 虔 诚 的 国 , 为 我 辨 屈 。 求 你 救 我 脱 离 诡 诈 不 义 的 人 。
  • 43:2 因 为 你 是 赐 我 力 量 的 神 , 为 何 丢 弃 我 呢 。 我 为 何 因 仇 敌 的 欺 压 时 常 哀 痛 呢 。
  • 43:3 求 你 发 出 你 的 亮 光 和 真 实 , 好 引 导 我 , 带 我 到 你 的 圣 山 , 到 你 的 居 所 。
  • 43:4 我 就 走 到 神 的 祭 坛 , 到 我 最 喜 乐 的 神 那 里 。 神 阿 , 我 的 神 , 我 要 弹 琴 称 赞 你 。
  • 43:5 我 的 心 哪 , 你 为 何 忧 闷 , 为 何 在 我 里 面 烦 躁 。 因 当 仰 望 神 。 因 我 还 要 称 赞 他 。 他 是 我 脸 上 的 光 荣 , ( 原 文 作 帮 助 ) 是 我 的 神 。
  • 44:1 ( 可 拉 后 裔 的 训 诲 诗 , 交 与 伶 长 ) 神 阿 , 你 在 古 时 , 我 们 列 祖 的 日 子 , 所 行 的 事 , 我 们 亲 耳 听 见 了 , 我 们 的 列 祖 , 也 给 我 们 述 说 过 。
  • 44:2 你 曾 用 手 赶 出 外 邦 人 , 却 栽 培 了 我 们 列 祖 。 你 苦 待 列 邦 , 却 叫 我 们 列 祖 发 达 。
  • 44:3 因 为 他 们 不 是 靠 自 己 的 刀 剑 得 土 地 , 也 不 是 靠 自 己 的 膀 臂 得 胜 。 乃 是 靠 你 的 右 手 , 你 的 膀 臂 , 和 你 脸 上 的 亮 光 , 因 为 你 喜 悦 他 们 。
  • 44:4 神 阿 , 你 是 我 的 王 , 求 你 出 令 , 使 雅 各 得 胜 。
  • 44:5 我 们 靠 你 要 推 倒 我 们 的 敌 人 。 靠 你 的 名 要 践 踏 那 起 来 攻 击 我 们 的 人 。
  • 44:6 因 为 我 必 不 靠 我 的 弓 , 我 的 刀 也 不 能 使 我 得 胜 。
  • 44:7 惟 你 救 了 我 们 脱 离 敌 人 , 使 恨 我 们 的 人 羞 愧 。
  • 44:8 我 们 终 日 因 神 夸 耀 , 还 要 永 远 称 谢 你 的 名 。 ( 细 拉 )
  • 44:9 但 如 今 你 丢 弃 了 我 们 , 使 我 们 受 辱 , 不 和 我 们 的 军 兵 同 去 。
  • 44:10 你 使 我 们 向 敌 人 转 身 退 后 。 那 恨 我 们 的 人 任 意 抢 夺 。
  • 44:11 你 使 我 们 当 作 快 要 被 吃 的 羊 , 把 我 们 分 散 在 列 邦 中 。
  • 44:12 你 卖 了 你 的 子 民 , 也 不 赚 利 。 所 得 的 价 值 , 并 不 加 添 你 的 资 财 。
  • 44:13 你 使 我 们 受 邻 国 的 羞 辱 , 被 四 围 的 人 嗤 笑 讥 刺 。
  • 44:14 你 使 我 们 在 列 邦 中 作 了 笑 谈 , 使 众 民 向 我 们 摇 头 。
  • 44:15 我 的 凌 辱 , 终 日 在 我 面 前 。 我 脸 上 的 羞 愧 , 将 我 遮 蔽 。
  • 44:16 都 因 那 辱 骂 毁 谤 人 的 声 音 , 又 因 仇 敌 和 报 仇 人 的 缘 故 。
  • 44:17 这 都 临 到 我 们 身 上 。 我 们 却 没 有 忘 记 你 。 也 没 有 违 背 你 的 约 。
  • 44:18 我 们 的 心 没 有 退 后 , 我 们 的 脚 也 没 有 偏 离 你 的 路 。
  • 44:19 你 在 野 狗 之 处 压 伤 我 们 , 用 死 荫 遮 蔽 我 们 。
  • 44:20 倘 若 我 们 忘 了 神 的 名 , 或 向 别 神 举 手 ,
  • 44:21 神 岂 不 鉴 察 这 事 麽 。 因 为 他 晓 得 人 心 里 的 隐 秘 。
  • 44:22 我 们 为 你 的 缘 故 终 日 被 杀 , 人 看 我 们 如 将 宰 的 羊 。
  • 44:23 主 阿 , 求 你 睡 醒 , 为 何 尽 睡 呢 。 求 你 兴 起 , 不 要 永 远 丢 弃 我 们 。
  • 44:24 你 为 何 掩 面 , 不 顾 我 们 所 遭 的 苦 难 , 和 所 受 的 欺 压 。
  • 44:25 我 们 的 性 命 伏 于 尘 土 。 我 们 的 肚 腹 紧 贴 地 面 。
  • 44:26 求 你 起 来 帮 助 我 们 , 凭 你 的 慈 爱 救 赎 我 们 。
  • 45:1 ( 可 拉 后 裔 的 训 诲 诗 , 又 是 爱 慕 歌 , 交 与 伶 长 , 调 用 百 合 花 ) 。 我 心 里 涌 出 美 辞 。 我 论 到 我 为 王 作 的 事 。 我 的 舌 头 是 快 手 笔 。
  • 45:2 你 比 世 人 更 美 , 在 你 嘴 里 满 有 恩 惠 。 所 以 神 赐 福 给 你 , 直 到 永 远 。
  • 45:3 大 能 者 阿 , 愿 你 腰 间 佩 刀 , 大 有 荣 耀 和 威 严 。
  • 45:4 为 真 理 , 谦 卑 , 公 义 , 赫 然 坐 车 前 往 , 无 不 得 胜 。 你 的 右 手 必 显 明 可 畏 的 事 。
  • 45:5 你 的 箭 锋 快 , 射 中 王 敌 之 心 。 万 民 仆 倒 在 你 以 下 。
  • 45:6 神 阿 , 你 的 宝 座 是 永 永 远 远 的 , 你 的 国 权 是 正 直 的 。
  • 45:7 你 喜 爱 公 义 , 恨 恶 罪 恶 。 所 以 神 , 就 是 你 的 神 , 用 喜 乐 油 膏 你 , 胜 过 膏 你 的 同 伴 。
  • 45:8 你 的 衣 服 , 都 有 没 药 沉 香 肉 桂 的 香 气 。 象 牙 宫 中 有 丝 弦 乐 器 的 声 音 , 使 你 欢 喜 。
  • 45:9 有 君 王 的 女 儿 , 在 你 尊 贵 妇 女 之 中 。 王 后 佩 戴 俄 斐 金 饰 , 站 在 你 右 边 。
  • 45:10 女 子 阿 , 你 要 听 , 要 想 , 要 侧 耳 而 听 。 不 要 记 念 你 的 民 , 和 你 的 父 家 。
  • 45:11 王 就 羡 慕 你 的 美 貌 。 因 为 他 是 你 的 主 。 你 当 敬 拜 他 。
  • 45:12 推 罗 的 民 , ( 民 原 文 作 女 子 ) , 必 来 送 礼 。 民 中 富 足 人 , 也 必 向 你 求 恩 。
  • 45:13 王 女 在 宫 里 , 极 其 荣 华 。 他 的 衣 服 是 用 金 线 绣 的 。
  • 45:14 他 要 穿 锦 绣 的 衣 服 , 被 引 到 王 前 。 随 从 他 的 陪 伴 童 女 , 也 要 被 带 到 你 面 前 。
  • 45:15 他 们 要 欢 喜 快 乐 被 引 导 。 他 们 要 进 入 王 宫 。
  • 45:16 你 的 子 孙 要 接 续 你 的 列 祖 。 你 要 立 他 们 在 全 地 作 王 。
  • 45:17 我 必 叫 你 的 名 被 万 代 记 念 。 所 以 万 民 要 永 永 远 远 称 谢 你 。
  • 46:1 ( 可 拉 后 裔 的 诗 歌 , 交 给 伶 长 , 调 用 女 音 ) 神 是 我 们 的 避 难 所 , 是 我 们 的 力 量 , 是 我 们 在 患 难 中 随 时 的 帮 助 。
  • 46:2 所 以 地 虽 改 变 , 山 虽 摇 动 到 海 心 ,
  • 46:3 其 中 水 虽 ? ? 訇 翻 腾 , 山 虽 因 海 涨 而 战 抖 , 我 们 也 不 害 怕 。 ( 细 拉 ) 。
  • 46:4 有 一 道 河 。 这 河 的 分 汊 , 使 神 的 城 欢 喜 。 这 城 就 是 至 高 者 居 住 的 圣 所 。
  • 46:5 神 在 其 中 。 城 必 不 动 摇 。 到 天 一 亮 , 神 必 帮 助 这 城 。
  • 46:6 外 邦 喧 囔 , 列 国 动 摇 。 神 发 声 , 地 便 熔 化 。
  • 46:7 万 君 之 耶 和 华 与 我 们 同 在 。 雅 各 的 神 是 我 们 的 避 难 所 。 ( 细 拉 ) 。
  • 46:8 你 们 来 看 耶 和 华 的 作 为 , 看 他 使 地 怎 样 荒 凉 。
  • 46:9 他 止 息 刀 兵 , 直 到 地 极 。 他 折 弓 断 枪 , 把 战 车 焚 烧 在 火 中 。
  • 46:10 你 们 要 休 息 , 要 知 道 我 是 神 。 我 必 在 外 邦 中 被 尊 崇 , 在 遍 地 上 也 被 尊 崇 。
  • 46:11 万 君 之 耶 和 华 与 我 们 同 在 。 雅 各 的 神 , 是 我 们 的 避 难 所 。