Услы́ши моли́тву мою́, Го́споди, и моле́нiе мое́ внуши́, сле́зъ мои́хъ не премолчи́: я́ко пресе́лникъ а́зъ е́смь у Тебе́ и пришле́цъ, я́коже вси́ отцы́ мои́.

Осла́би ми́, да почі́ю, пре́жде да́же не отиду́, и ктому́ не бу́ду.

Греческий [Greek (Koine)]

εἰς τὸ τέλος τῷ Ιδιθουν ᾠδὴ τῷ Δαυιδ

εἶπα φυλάξω τὰς ὁδούς μου τοῦ μὴ ἁμαρτάνειν ἐν γλώσσῃ μου ἐθέμην τῷ στόματί μου φυλακὴν ἐν τῷ συστῆναι τὸν ἁμαρτωλὸν ἐναντίον μου

ἐκωφώθην καὶ ἐταπεινώθην καὶ ἐσίγησα ἐξ ἀγαθῶν καὶ τὸ ἄλγημά μου ἀνεκαινίσθη

ἐθερμάνθη ἡ καρδία μου ἐντός μου καὶ ἐν τῇ μελέτῃ μου ἐκκαυθήσεται πῦρ ἐλάλησα ἐν γλώσσῃ μου

γνώρισόν μοι κύριε τὸ πέρας μου καὶ τὸν ἀριθμὸν τῶν ἡμερῶν μου τίς ἐστιν ἵνα γνῶ τί ὑστερῶ ἐγώ

ἰδοὺ παλαιστὰς ἔθου τὰς ἡμέρας μου καὶ ἡ ὑπόστασίς μου ὡσεὶ οὐθὲν ἐνώπιόν σου πλὴν τὰ σύμπαντα ματαιότης πᾶς ἄνθρωπος ζῶν (διάψαλμα)

μέντοιγε ἐν εἰκόνι διαπορεύεται ἄνθρωπος πλὴν μάτην ταράσσονται θησαυρίζει καὶ οὐ γινώσκει τίνι συνάξει αὐτά

καὶ νῦν τίς ἡ ὑπομονή μου οὐχὶ ὁ κύριος καὶ ἡ ὑπόστασίς μου παρὰ σοῦ ἐστιν

ἀπὸ πασῶν τῶν ἀνομιῶν μου ῥῦσαί με ὄνειδος ἄφρονι ἔδωκάς με

ἐκωφώθην καὶ οὐκ ἤνοιξα τὸ στόμα μου ὅτι σὺ εἶ ὁ ποιήσας με

ἀπόστησον ἀπ᾿ ἐμοῦ τὰς μάστιγάς σου ἀπὸ τῆς ἰσχύος τῆς χειρός σου ἐγὼ ἐξέλιπον

ἐν ἐλεγμοῖς ὑπὲρ ἀνομίας ἐπαίδευσας ἄνθρωπον καὶ ἐξέτηξας ὡς ἀράχνην τὴν ψυχὴν αὐτοῦ πλὴν μάτην ταράσσεται πᾶς ἄνθρωπος (διάψαλμα)

εἰσάκουσον τῆς προσευχῆς μου κύριε καὶ τῆς δεήσεώς μου ἐνώτισαι τῶν δακρύων μου μὴ παρασιωπήσῃς ὅτι πάροικος ἐγώ εἰμι παρὰ σοὶ καὶ παρεπίδημος καθὼς πάντες οἱ πατέρες μου

ἄνες μοι ἵνα ἀναψύξω πρὸ τοῦ με ἀπελθεῖν καὶ οὐκέτι μὴ ὑπάρξω

Еврейский

^39:1לַמְנַצֵּחַ לִידִיתוּן (לִידוּתוּן), מִזְמוֹר לְדָוִד׃

^39:2אָמַרְתִּי, אֶשְׁמְרָה דְרָכַי מֵחֲטוֹא בִלְשׁוֹנִי אֶשְׁמְרָה לְפִי מַחְסוֹם; בְּעֹד רָשָׁע לְנֶגְדִּי׃

^39:3נֶאֱלַמְתִּי דוּמִיָּה הֶחֱשֵׁיתִי מִטּוֹב; וּכְאֵבִי נֶעְכָּר׃

^39:4חַם־לִבִּי בְּקִרְבִּי, בַּהֲגִיגִי תִבְעַר־אֵשׁ; דִּבַּרְתִּי, בִּלְשׁוֹנִי׃

^39:5הוֹדִיעֵנִי יְהוָה קִצִּי, וּמִדַּת יָמַי מַה־הִיא; אֵדְעָה, מֶה־חָדֵל אָנִי׃

^39:6הִנֵּה טְפָחוֹת נָתַתָּה יָמַי, וְחֶלְדִּי כְאַיִן נֶגְדֶּךָ; אַךְ כָּל־הֶבֶל כָּל־אָדָם, נִצָּב סֶלָה׃

^39:7אַךְ־בְּצֶלֶם יִתְהַלֶּךְ־אִישׁ, אַךְ־הֶבֶל יֶהֱמָיוּן; יִצְבֹּר, וְלֹא־יֵדַע מִי־אֹסְפָם׃

^39:8וְעַתָּה מַה־קִּוִּיתִי אֲדֹנָי; תּוֹחַלְתִּי, לְךָ הִיא׃

^39:9מִכָּל־פְּשָׁעַי הַצִּילֵנִי; חֶרְפַּת נָבָל, אַל־תְּשִׂימֵנִי׃

^39:10נֶאֱלַמְתִּי לֹא אֶפְתַּח־פִּי; כִּי אַתָּה עָשִׂיתָ׃

^39:11הָסֵר מֵעָלַי נִגְעֶךָ; מִתִּגְרַת יָדְךָ, אֲנִי כָלִיתִי׃

^39:12בְּתוֹכָחוֹת עַל־עָוֹן יִסַּרְתָּ אִישׁ, וַתֶּמֶס כָּעָשׁ חֲמוּדוֹ; אַךְ הֶבֶל כָּל־אָדָם סֶלָה׃

^39:13שִׁמְעָה־תְפִלָּתִי יְהוָה וְשַׁוְעָתִי הַאֲזִינָה אֶל־דִּמְעָתִי, אַל־תֶּחֱרַשׁ כִּי גֵר אָנֹכִי עִמָּךְ; תּוֹשָׁב, כְּכָל־אֲבוֹתָי׃

^39:14הָשַׁע מִמֶּנִּי וְאַבְלִיגָה; בְּטֶרֶם אֵלֵךְ וְאֵינֶנִּי׃

Украинский (Огієнко)

Языки

^39:1 Для дириґетна хору.
Єдутуна.
Псалом Давидів.

^39:2 Я сказав: Пильнувати я буду дороги свої, щоб своїм язиком не грішити, накладу я вуздечку на уста свої, поки передо мною безбожний.

^39:3 Занімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений.

^39:4 Розпалилося серце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумування…
Я став говорити своїм язиком:

^39:5 Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, нехай знаю, коли я помру!

^39:6 Тебе Бог, Твій Бог, оливою радости понад друзів Твоїх.

^39:7 Миро, алое й кассія всі шати Твої, а з темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте!

^39:8 А тепер на що маю надіятись, Господи?
Надія моя на Тебе вона!

^39:9 Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного!

^39:10 Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив,

^39:11 забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь…

^39:12 Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, кожна людина направду марнота!
Села.

^39:13 Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в Тебе, мандрівник, як батьки мої всі!

^39:14 Відверни гнів від мене і я підкріплюся, перше ніж відійду, і не буде мене!