Сiя́ помяну́хъ, и излiя́хъ на мя́ ду́шу мою́: я́ко пройду́ въ мѣ́сто селе́нiя ди́вна, да́же до до́му Бо́жiя, во гла́сѣ ра́дованiя и исповѣ́данiя, шу́ма пра́зднующаго.

Вску́ю приско́рбна еси́, душе́ моя́? И вску́ю смуща́еши мя́? Упова́й на Бо́га, я́ко исповѣ́мся Ему́, спасе́нiе лица́ моего́ и Бо́гъ мо́й.

Ко мнѣ́ самому́ душа́ моя́ смяте́ся: сего́ ра́ди помяну́хъ Тя́ от земли́ Иорда́нски и Ермонiи́мски, от горы́ Ма́лыя.

Бе́здна бе́здну призыва́етъ во гла́сѣ хля́бiй Твои́хъ: вся́ высоты́ Твоя́ и во́лны Твоя́ на мнѣ́ преидо́ша.

Въ де́нь заповѣ́сть Госпо́дь ми́лость Свою́, и но́щiю пѣ́снь Его́ от мене́ {у мене́}, моли́тва Бо́гу живота́ моего́.

Реку́ Бо́гу: засту́пникъ мо́й еси́, почто́ мя́ забы́лъ еси́? И вску́ю сѣ́туя хожду́, внегда́ оскорбля́етъ вра́гъ?

Внегда́ сокруша́тися косте́мъ мои́мъ, поноша́ху ми́ врази́ мои́, внегда́ глаго́лати и́мъ мнѣ́ на вся́къ де́нь: гдѣ́ е́сть Бо́гъ тво́й?

Украинский (Огієнко)

^42:1 Для дириґетна хору.
Псалом навчальний, синів Кореєвих.

^42:2 Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя,

^42:3 душа моя спрагнена Бога, Бога Живого!
Коли я прийду й появлюсь перед Божим лицем?

^42:4 Сльоза моя стала для мене поживою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?

^42:5 Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я многолюдді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святкового натовпу…

^42:6 Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся?
Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його!

^42:7 Мій Боже, душа моя тужить в мені, бо я пам́ятаю про Тебе з країни Йордану й Гермону, із гори із Міц́ар.

^42:8 Прикликає безодня безодню на гуркіт Твоїх водоспадів, усі вали Твої й хвилі Твої перейшли надо мною.

^42:9 Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя!

^42:10 Повім я до Бога: Ти Скеле моя, чому Ти про мене забув?
Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?

^42:11 Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?

^42:12 Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся?
Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!

Латинский (Nova Vulgata)

Языки

^42:1 Magistro chori. Maskil. Filiorum Core.

^42:2 Quemadmodum desiderat cervus ad fontes aquarum, ita desiderat anima mea ad te, Deus.

^42:3 Sitivit anima mea ad Deum, Deum vivum; quando veniam et apparebo ante faciem Dei?

^42:4 Fuerunt mihi lacrimae meae panis die ac nocte, dum dicitur mihi cotidie: «Ubi est Deus tuus?».

^42:5 Haec recordatus sum et effudi in me animam meam; quoniam transibam in locum tabernaculi admirabilis usque ad domum Dei in voce exsultationis et confessionis multitudinis festa celebrantis.

^42:6 Quare tristis es, anima mea, et quare conturbaris in me? Spera in Deo, quoniam adhuc confitebor illi, salutare vultus mei et Deus meus.

^42:7 In meipso anima mea contristata est; propterea memor ero tui de terra Iordanis et Hermonim, de monte Misar.

^42:8 Abyssus abyssum invocat in voce cataractarum tuarum; omnes gurgites tui et fluctus tui super me transierunt.

^42:9 In die mandavit Dominus misericordiam suam, et nocte canticum eius apud me est: oratio ad Deum vitae meae.

^42:10 Dicam Deo: «Susceptor meus es. Quare oblitus es mei, et quare contristatus incedo, dum affligit me inimicus?».

^42:11 Dum confringuntur ossa mea, exprobraverunt mihi, qui tribulant me, dum dicunt mihi quotidie: «Ubi est Deus tuus?». -

^42:12 Quare tristis es, anima mea, et quare conturbaris in me? Spera in Deo, quoniam adhuc confitebor illi, salutare vultus mei et Deus meus.