Не бо мече́мъ свои́мъ наслѣ́диша зе́млю, и мы́шца и́хъ не спасе́ и́хъ, но десни́ца Твоя́ и мы́шца Твоя́ и просвѣще́нiе лица́ Твоего́, я́ко благоволи́лъ еси́ въ ни́хъ.

Ты́ еси́ са́мъ Ца́рь мо́й и Бо́гъ мо́й, заповѣ́даяй спасе́нiя Иа́ковля.

О Тебѣ́ враги́ на́шя избоде́мъ ро́ги, и о и́мени Твое́мъ уничижи́мъ востаю́щыя на ны́.

Не на лу́къ бо мо́й упова́ю, и ме́чь мо́й не спасе́тъ мене́:

спаслъ бо еси́ на́съ от стужа́ющихъ на́мъ, и ненави́дящихъ на́съ посрами́лъ еси́.

О Бо́зѣ похва́лимся ве́сь де́нь, и о и́мени Твое́мъ исповѣ́мыся во вѣ́къ.

Ны́нѣ же отри́нулъ еси́ и посрами́лъ еси́ на́съ, и не изы́деши, Бо́же, въ си́лахъ на́шихъ.

Возврати́лъ еси́ на́съ вспя́ть при вразѣ́хъ на́шихъ, и ненави́дящiи на́съ расхища́ху себѣ́.

Да́лъ еси́ на́съ я́ко о́вцы снѣ́ди, и во язы́цѣхъ разсѣ́ялъ ны́ еси́.

Отда́лъ еси́ лю́ди Твоя́ безъ цѣны́, и не бѣ́ мно́жество въ восклица́нiихъ на́шихъ.

Положи́лъ еси́ на́съ поноше́нiе сосѣ́домъ на́шымъ, подражне́нiе и поруга́нiе су́щымъ о́крестъ на́съ.

Положи́лъ еси́ на́съ въ при́тчу во язы́цѣхъ, покива́нiю главы́ въ лю́дехъ.

Ве́сь де́нь сра́мъ мо́й предо мно́ю е́сть, и сту́дъ лица́ моего́ покры́ мя,

от гла́са поноша́ющаго и оклевета́ющаго, от лица́ вра́жiя и изгоня́щаго.

Сiя́ вся́ прiидо́ша на ны́, и не забы́хомъ Тебе́, и не непра́вдовахомъ въ завѣ́тѣ Твое́мъ,

и не отступи́ вспя́ть се́рдце на́ше: и уклони́лъ еси́ стези́ на́шя от пути́ Твоего́,

я́ко смири́лъ еси́ на́съ на мѣ́стѣ озлобле́нiя, и прикры́ ны сѣ́нь сме́ртная.

А́ще забы́хомъ и́мя Бо́га на́шего, и а́ще воздѣ́хомъ ру́ки на́шя къ бо́гу чужде́му,

не Бо́гъ ли взы́щетъ си́хъ? То́й бо вѣ́сть та́йная се́рдца.

Зане́ Тебе́ ра́ди умерщвля́емся ве́сь де́нь, вмѣни́хомся я́ко о́вцы заколе́нiя.

Воста́ни, вску́ю спи́ши, Го́споди? Воскре́сни́, и не отри́ни до конца́.

Вску́ю лице́ Твое́ отвраща́еши? Забыва́еши нищету́ на́шу и ско́рбь на́шу?

Я́ко смири́ся въ пе́рсть душа́ на́ша, прильпе́ земли́ утро́ба на́ша.

Воскре́сни́, Го́споди, помози́ на́мъ, и изба́ви на́съ и́мене ра́ди Твоего́.

Рус. (Аверинцев)

В этом переводе выбранная книга отсутствует

Украинский (Огієнко)

^44:1 Для дириґетна хору.
Синів Кореєвих.
Псалом навчальний.

^44:2 Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

^44:3 Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

^44:4 Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

^44:5 Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

^44:6 Тобою поб́ємо своїх ворогів, ім́ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

^44:7 бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

^44:8 але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

^44:9 Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім́я Твоє славимо, Села,

^44:10 та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

^44:11 Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток…

^44:12 Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

^44:13 Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

^44:14 Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

^44:15 Ти нас учинив за прислів́я поганам, і головою хитають народи на нас…

^44:16 Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

^44:17 через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника…

^44:18 Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

^44:19 не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

^44:20 Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

^44:21 чи й тоді ми забули ім́я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

^44:22 Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

^44:23 що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних…

^44:24 Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш?
Пробудися, не кидай назавжди!

^44:25 Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

^44:26 Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі…

^44:27 Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!

Латинский (Nova Vulgata)

Языки

^44:1 Magistro chori. Filiorum Core. Maskil.

^44:2 Deus, auribus nostris audivimus; patres nostri annuntiaverunt nobis opus, quod operatus es in diebus eorum, in diebus antiquis.

^44:3 Tu manu tua gentes depulisti et plantasti illos, afflixisti populos et dilatasti eos.

^44:4 Nec enim in gladio suo possederunt terram, et brachium eorum non salvavit eos; sed dextera tua et brachium tuum et illuminatio vultus tui, quoniam complacuisti in eis.

^44:5 Tu es rex meus et Deus meus, qui mandas salutes Iacob.

^44:6 In te inimicos nostros proiecimus, et in nomine tuo conculcavimus insurgentes in nos. -

^44:7 Non enim in arcu meo sperabo, et gladius meus non salvabit me.

^44:8 Tu autem salvasti nos de affligentibus nos et odientes nos confudisti.

^44:9 In Deo gloriabimur tota die et in nomine tuo confitebimur in saeculum.

^44:10 Nunc autem reppulisti et confudisti nos et non egredieris, Deus, cum virtutibus nostris.

^44:11 Convertisti nos retrorsum coram inimicis nostris; et, qui oderunt nos, diripuerunt sibi.

^44:12 Dedisti nos tamquam oves ad vescendum et in gentibus dispersisti nos.

^44:13 Vendidisti populum tuum sine lucro nec ditior factus es in commutatione eorum.

^44:14 Posuisti nos opprobrium vicinis nostris, subsannationem et derisum his, qui sunt in circuitu nostro.

^44:15 Posuisti nos similitudinem in gentibus, commotionem capitis in populis.

^44:16 Tota die verecundia mea contra me est, et confusio faciei meae cooperuit me

^44:17 a voce exprobrantis et obloquentis, a facie inimici et ultoris.

^44:18 Haec omnia venerunt super nos, nec obliti sumus te et inique non egimus in testamentum tuum.

^44:19 Et non recessit retro cor nostrum, nec declinaverunt gressus nostri a via tua;

^44:20 sed humiliasti nos in loco vulpium et operuisti nos umbra mortis.

^44:21 Si obliti fuerimus nomen Dei nostri et si expanderimus manus nostras ad deum alienum,

^44:22 nonne Deus requiret ista? Ipse enim novit abscondita cordis.

^44:23 Quoniam propter te mortificamur tota die, aestimati sumus sicut oves occisionis.

^44:24 Evigila, quare obdormis, Domine? Exsurge et ne repellas in finem.

^44:25 Quare faciem tuam avertis, oblivisceris inopiae nostrae et tribulationis nostrae?

^44:26 Quoniam humiliata est in pulvere anima nostra, conglutinatus est in terra venter noster. Exsurge, Domine, adiuva nos et redime nos propter misericordiam tuam.