Скрыть
44:2
44:5
44:16
44:18
Церковнославянский (рус)
Въ коне́цъ, о измѣня́емыхъ сыно́мъ Коре́овымъ въ ра́зумъ, пѣ́снь о воз­лю́блен­нѣмъ.
Отры́гну се́рдце мое́ сло́во бла́го, глаго́лю а́зъ дѣла́ моя́ Царе́ви: язы́къ мо́й тро́сть кни́жника скоропи́сца.
Красе́нъ добро́тою па́че сыно́въ человѣ́ческихъ, излiя́ся благода́ть во устна́хъ Тво­и́хъ: сего́ ра́ди благослови́ Тя Бо́гъ во вѣ́къ.
Препоя́ши ме́чь Тво́й по бедрѣ́ Тво­е́й, си́льне,
красото́ю Тво­е́ю и добро́тою Тво­е́ю: и наляцы́, и успѣва́й, и ца́р­ст­вуй и́стины ра́ди и кро́тости и пра́вды: и наста́витъ Тя́ ди́вно десни́ца Твоя́.
Стрѣ́лы Твоя́ изощре́ны, Си́льне: лю́дiе подъ Тобо́ю паду́тъ въ се́рдцы вра́гъ Царе́выхъ.
Престо́лъ Тво́й, Бо́же, въ вѣ́къ вѣ́ка: же́злъ пра́вости же́злъ ца́р­ст­вiя Тво­его́.
Возлюби́лъ еси́ пра́вду и воз­ненави́дѣлъ еси́ беззако́нiе: сего́ ра́ди пома́за Тя́, Бо́же, Бо́гъ Тво́й еле́емъ ра́дости па́че при­­ча́ст­никъ Тво­и́хъ.
Сми́рна и ста́кти и касі́а от­ ри́зъ Тво­и́хъ, от­ тя́жестей слоно́выхъ {от­ хра́мовъ слоно́выхъ}, изъ ни́хже воз­весели́ша Тя́.
Дще́ри царе́й въ че́сти Тво­е́й: предста́ цари́ца одесну́ю Тебе́, въ ри́захъ позлаще́н­ныхъ одѣ́яна преиспещре́на.
Слы́ши, дщи́, и ви́ждь, и при­­клони́ у́хо твое́, и забу́ди лю́ди твоя́ и до́мъ отца́ тво­его́:
и воз­жела́етъ Ца́рь добро́ты тво­ея́, зане́ То́й е́сть Госпо́дь тво́й, и поклони́шися Ему́,
и дщи́ Ти́рова съ да́ры: лицу́ Тво­ему́ помо́лят­ся бога́тiи лю́дстiи.
Вся́ сла́ва дще́ре Царе́вы вну́трь: ря́сны златы́ми одѣ́яна и преиспещре́на.
Приведу́т­ся Царю́ дѣ́вы вслѣ́дъ ея́, и́скрен­нiя ея́ при­­веду́т­ся Тебѣ́:
при­­веду́т­ся въ весе́лiи и ра́дованiи, введу́т­ся въ хра́мъ Царе́въ.
Вмѣ́сто оте́цъ Тво­и́хъ бы́ша сы́нове Тво­и́: поста́виши я́ кня́зи по все́й земли́.
Помяну́ и́мя Твое́ во вся́комъ ро́дѣ и ро́дѣ: сего́ ра́ди лю́дiе исповѣ́дят­ся Тебѣ́ въ вѣ́къ и во вѣ́къ вѣ́ка.
Рус. (Аверинцев)
Начальнику хора. На шошаним. Сынов Кораха. Маскил. Песнь приязни.
Из сердца моего речь благая звучит, я возглашаю о царе стих мой, как трость скорописца – мой язык.
Меж Адамовых сынов ты прекраснее всех, излилась милость на уста твои; потому благословил тебя Бог вовек!
Препояшь себя, Сильный, мечом по бедру, тебе – слава, и тебе – краса,
и во красе твоей поспеши, на колеснице скачи, за кротость, за правду ополчись, и грозные дела явит тебе десница твоя.
Острые стрелы твои – (народы пред Тобою падут) – в сердца царевых врагов.
Престол твой от Бога вовек; скиптр правоты – скиптр царства твоего.
Возлюбил ты правду и возненавидел зло; сего ради помазал Бог, Бог твой, елеем веселий тебя – более сопутников твоих.
Все одежды твои – смирна, касия, алой; из покоев слоновой кости тебя увеселяет звон струн;
дочери царей – средь избранных твоих; стала царица одесную тебя, из злата Офира – убор ее.
Услышь, дочерь, воззри, и приклони ухо твое, и забудь народ твой и дом отца твоего!
Возжелал царь красоты твоей; ведь он – господин тебе, так склонись перед ним!
И дочерь Тира приносит дары, богатые из народа хвалят твой лик.
Сокровенна слава дщери царя, златом шита одежда ее,
ведут ее в узорных ризах к царю, за нею девы, подруги ее;
веселием и кликами встречают их, и приводят их в чертог царев.
Вместо отцов твоих будут сыны твои; ты князьями поставишь их по всей земле. –
Соделаю имя твое памятным в род и род, потому и народы восславят тебя всегда и вовек.
Латинский (Nova Vulgata)
45:1 Magistro chori. Secundum» Lilia...». Filiorum Core. Maskil. Canticum amoris.
45:2 Eructavit cor meum verbum bonum, dico ego opera mea regi. Lingua mea calamus scribae velociter scribentis.
45:3 Speciosus forma es prae filiis hominum, diffusa est gratia in labiis tuis, propterea benedixit te Deus in aeternum.
45:4 Accingere gladio tuo super femur tuum, potentissime, magnificentia tua et ornatu tuo.
45:5 Et ornatu tuo procede, currum ascende propter veritatem et mansuetudinem et iustitiam. Et doceat te mirabilia dextera tua:
45:6 sagittae tuae acutae - populi sub te cadent - in corda inimicorum regis.
45:7 Sedes tua, Deus, in saeculum saeculi; sceptrum aequitatis sceptrum regni tui.
45:8 Dilexisti iustitiam et odisti iniquitatem, propterea unxit te Deus, Deus tuus, oleo laetitiae prae consortibus tuis.
45:9 Myrrha et aloe et casia omnia vestimenta tua; e domibus eburneis chordae delectant te.
45:10 Filiae regum in pretiosis tuis; astitit regina a dextris tuis ornata auro ex Ophir. -
45:11 Audi, filia, et vide et inclina aurem tuam et obliviscere populum tuum et domum patris tui;
45:12 et concupiscet rex speciem tuam. Quoniam ipse est dominus tuus, et adora eum.
45:13 Filia Tyri cum muneribus; vultum tuum deprecabuntur divites plebis.
45:14 Gloriosa nimis filia regis intrinsecus, texturis aureis circumamicta.
45:15 In vestibus variegatis adducetur regi; virgines post eam, proximae eius, afferuntur tibi.
45:16 Afferuntur in laetitia et exsultatione, adducuntur in domum regis.
45:17 Pro patribus tuis erunt tibi filii; constitues eos principes super omnem terram.
45:18 Memor ero nominis tui in omni generatione et generatione; propterea populi confitebuntur tibi in aeternum et in saeculum saeculi.
Барои сардори сарояндагон бар сози савсанҳо. Суруди таълимии банӣ Қӯраҳ. Суруди муҳаббат.
Дилам аз ҳиссиёти хубе ба ҷӯш омадааст; ман мегӯям: сурудам ба подшоҳ бахшида шудааст; забонам қалами котиби тезнавис аст.
Ту аз банӣ одам зеботарин ҳастӣ; латофат бар лабонат ҳувайдост; бинобар ин Худо Туро ҷовидона муборак хондааст.
Шамшери Худро, эй Паҳлавон Баҳодур, бар рони Худ бибанд, ки шукӯҳ ва арҷмандии Туст;
Ва дар арҷмандии Худ савор шуда, дар роҳи ростӣ ва нармдиливу фурӯтаниву росткорӣ комёб шав, ва дасти ростат чизҳои аҷоибе ба Ту нишон хоҳад дод.
Тирҳои Ту тез ҳастанд, – қавмҳо зери пои Ту фурӯ меғалтанд: – тирҳоят ба дили душманони Подшоҳ хоҳанд расид.
Тахти Ту, эй Худо, ҷовидона аст; асои ростӣ асои подшоҳии Туст.
Росткориро дӯст доштаӣ, ва аз бадкорӣ нафрат дорӣ. Бинобар ин Туро Худо, Худои Ту, бо равғани шодмонӣ бештар аз рафиқонат молидааст.
Ҳамаи либосҳоят мисли мур ва уд ва дорчин аст; аз қасрҳои устухони фил Туро бо созҳо хурсанд мекунанд.
Духтарони подшоҳон дар миёни азизони Ту ҳастанд; ба дасти ростат малика дар тиллои Ӯфир истодааст.
Бишнав, эй духтар, ва бубин, ва гӯши худро фаро дор, ва қавми худ ва хонаи падаратро фаромӯш кун.
Ва ҳангоме ки Подшоҳ шавқманди зебоии ту гардад, зеро ки Ӯ Парвардигори туст, ба Ӯ саҷда намо.
Ва духтари Сур бо ҳадияҳо, ва сарватдорони қавм дидори туро хоҳанд талабид.
Тамоми ҷалоли духтари Подшоҳ дар андарун аст: либоси вай бо тилло ороста шудааст;
Дар либоси гулдӯзӣ вай назди Подшоҳ бурда мешавад; аз ақиби вай бокираҳо дӯшизаҳо, дугонаҳояш, равонанд, ки пеши Ту оварда шудаанд;
Бо шодӣ ва хурсандӣ бурда мешаванд, ба қасри Подшоҳ оварда мешаванд.
Дар ивази падаронат писаронат хоҳанд буд; онҳоро дар тамоми замин мир таъин хоҳӣ кард.
Номи Туро аз насл ба насл зикр хоҳам кард; бинобар ин қавмҳо Туро ҷовидона сипос хоҳанд гуфт.

Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible