Скрыть
45:3
45:4
45:5
45:7
Церковнославянский (рус)
Въ коне́цъ, о сынѣ́хъ Коре́овыхъ, о та́йныхъ, псало́мъ.
Бо́гъ на́мъ при­­бѣ́жище и си́ла, помо́щникъ въ ско́рбехъ обрѣ́тшихъ ны́ зѣло́.
Сего́ ра́ди не убо­и́мся, внегда́ смуща́ет­ся земля́, и прелага́ют­ся го́ры въ сердца́ морска́я.
Возшумѣ́ша и смято́шася во́ды и́хъ, смято́шася го́ры крѣ́постiю его́.
Рѣ́чная устремле́нiя веселя́тъ гра́дъ Бо́жiй: освяти́лъ е́сть селе́нiе свое́ Вы́шнiй.
Бо́гъ посредѣ́ его́, и не подви́жит­ся: помо́жетъ ему́ Бо́гъ у́тро зау́тра.
Смято́шася язы́цы, уклони́шася ца́р­ст­вiя: даде́ гла́съ Сво́й Вы́шнiй, подви́жеся земля́.
Госпо́дь си́лъ съ на́ми, засту́пникъ на́шъ Бо́гъ Иа́ковль.
Прiиди́те и ви́дите дѣла́ Бо́жiя, я́же положи́ чудеса́ на земли́:
от­ъе́мля бра́ни до коне́цъ земли́, лу́къ сокруши́тъ и сло́митъ ору́жiе, и щиты́ сожже́тъ огне́мъ.
Упраздни́теся и разумѣ́йте, я́ко А́зъ е́смь Бо́гъ: воз­несу́ся во язы́цѣхъ, воз­несу́ся на земли́.
Госпо́дь си́лъ съ на́ми, засту́пникъ на́шъ Бо́гъ Иа́ковль.
Украинский (Огієнко)
46:1 Для дириґетна хору.
Синів Кореєвих.
На спів «Аламот».
Пісня.
46:2 Бог для нас охорона та сила, допомога в недолях, що часто трапляються,
46:3 тому не лякаємось ми, як трясеться земля, і коли гори зсуваються в серце морів!
46:4 Шумлять і киплять Його води, через велич Його тремтять гори.
Села.
46:5 Річка, відноги її веселять місто Боже, найсвятіше із місць пробування Всевишнього.
46:6 Бог серед нього, нехай не хитається, Бог поможе йому, коли ранок настане.
46:7 Шуміли народи, хиталися царства, а Він голос подав Свій і земля розпливлася.
46:8 З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів.
Села.
46:9 ідіть, оглядайте Господні діла, які руйнування вчинив на землі!
46:10 Аж до краю землі припиняє Він війни, ламає Він лука й торощить списа, палить огнем колесниці!
46:11 Вгамуйтесь та знайте, що Бог Я, піднесусь між народами, піднесусь на землі!
46:12 З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів!
Села.
Барои сардори сарояндагон. Суруди банӣ Қӯраҳ бар сози аломӯт.
Худо паноҳгоҳ ва қуввати мост, мададгоре ки дар тангиҳо зуд пайдо мешавад;
Бинобар ин нахоҳем тарсид, агарчи замин биларзад мубаддал шавад, кӯҳҳо дар қаъри баҳрҳо ба ҷунбиш оянд,
Обҳои он хурӯшида, туғён талотум кунанд, ва кӯҳҳо аз ҷӯшидани ғалаёни он ларзон шаванд. Село.
Ҷӯйҳои дарё шаҳри Худоро хурсанд мекунанд, ки он поктарини манзилҳои Худои Болотарин Боломақом аст.
Худо андаруни он аст, он фурӯ нахоҳад ғалтид: субҳидам Худо ба он мадад хоҳад кард.
Халқҳо хурӯш бардоштанд; мамлакатҳо фурӯ ғалтиданд: Ӯ овози Худро дод, ва замин ба ларза афтод.
Парвардигори лашкарҳо бо мост, Худои Яъқуб паноҳгоҳи мост. Село.
Биёед, ба корномаҳои Парвардигор назар андозед, ки харобиҳо бар замин овардааст:
Ба ҷангҳо то канорҳои замин хотима дода, камонро шикастааст ва найзаро пора кардааст, аробаҳоро ба оташ сӯзондааст.
«Бозистед ва бидонед, ки Ман Худо ҳастам: дар миёни халқҳо барафрохта хоҳам шуд, бар замин барафрохта хоҳам шуд».
Парвардигори лашкарҳо бо мост, Худои Яъқуб паноҳгоҳи мост. Село.

Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible