Скрыть
49:0
49:6
49:8
49:10
49:11
49:13
49:20
49:22
Церковнославянский (рус)
Псало́мъ Аса́фу.
Бо́гъ Бого́въ Госпо́дь глаго́ла, и при­­зва́ зе́млю от­ восто́къ со́лнца до за́падъ.
От Сiо́на благолѣ́пiе красоты́ Его́:
Бо́гъ я́вѣ прiи́детъ, Бо́гъ на́шъ, и не премолчи́тъ: о́гнь предъ Ни́мъ воз­гори́т­ся, и о́крестъ Его́ бу́ря зѣ́лна.
Призове́тъ не́бо свы́ше, и зе́млю, разсуди́ти лю́ди Своя́.
Собери́те Ему́ преподо́бныя Его́, завѣща́ющыя завѣ́тъ Его́ о же́ртвахъ.
И воз­вѣстя́тъ небеса́ пра́вду Его́: я́ко Бо́гъ судiя́ е́сть.
Услы́шите, лю́дiе Мо­и́, и воз­глаго́лю ва́мъ, Изра́илю, и засвидѣ́тел­ст­вую тебѣ́: Бо́гъ, Бо́гъ тво́й е́смь А́зъ.
Не о же́ртвахъ тво­и́хъ обличу́ тя́, всесожже́нiя же твоя́ предо Мно́ю су́ть вы́ну:
не прiиму́ от­ до́му тво­его́ телце́въ, ниже́ от­ ста́дъ тво­и́хъ козло́въ.
Я́ко Мо­и́ су́ть вси́ звѣ́рiе дубра́внiи, ско́ти въ гора́хъ и воло́ве:
позна́хъ вся́ пти́цы небе́сныя, и красота́ се́лная со Мно́ю е́сть.
А́ще вза́лчу, не реку́ тебѣ́: Моя́ бо е́сть вселе́н­ная и исполне́нiе ея́.
Еда́ я́мъ мяса́ ю́нча? Или́ кро́вь козло́въ пiю́?
Пожри́ Богови же́ртву хвалы́ и воз­да́ждь Вы́шнему моли́твы твоя́:
и при­­зови́ Мя въ де́нь ско́рби тво­ея́, и изму́ тя, и просла́виши Мя́.
Грѣ́шнику же рече́ Бо́гъ: вску́ю ты́ повѣ́даеши оправда́нiя Моя́ и воспрiе́млеши завѣ́тъ Мо́й усты́ тво­и́ми?
Ты́ же воз­ненави́дѣлъ еси́ наказа́нiе и от­ве́рглъ еси́ словеса́ Моя́ вспя́ть.
А́ще ви́дѣлъ еси́ та́тя, те́клъ еси́ съ ни́мъ, и съ прелюбо­дѣ́емъ уча́стiе твое́ полага́лъ еси́:
уста́ твоя́ умно́жиша зло́бу, и язы́къ тво́й сплета́­ше льще́нiя:
сѣдя́ на бра́та тво­его́ клевета́лъ еси́ и на сы́на ма́тере тво­ея́ полага́лъ еси́ собла́знъ.
Сiя́ сотвори́лъ еси́, и умолча́хъ, воз­непщева́лъ еси́ беззако́нiе, я́ко бу́ду тебѣ́ подо́бенъ: обличу́ тя и предста́влю предъ лице́мъ тво­и́мъ грѣхи́ твоя́.
Разумѣ́йте у́бо сiя́, забыва́ющiи Бо́га, да не когда́ похи́титъ, и не бу́детъ избавля́яй.
Же́ртва хвалы́ просла́витъ Мя́, и та́мо пу́ть, и́мже явлю́ ему́ спасе́нiе Мое́.
Рус. (Бируковы)
Псалом Асафа.
Бог богов, Господь возвысил глас и призвал землю от востока солнца до запада.
С высоты Сиона воссияла красота Его.
Бог въяве придет, Бог наш, и не в безмолвии; огонь пред Ним возгорится, и окрест Него буря великая.
Призовет Он небо свыше и землю рассудить народ Свой.
Соберите пред Ним праведников Его, исполняющих завет Его о жертвах.
И возвестят небеса правду Его, ибо Судия миру Бог.
«Слушай, народ мой, изреку тебе и засвидетельствую тебе, Израиль: Я Бог, Я Бог твой!
Не за жертвы твои укорю тебя, ибо всесожжения твои всегда предо Мною;
Не приму от дома твоего тельцов и от стад твоих – козлов.
Ибо Мои все звери дубравные, скот на холмах и волы;
Я знаю всех птиц небесных, и красота полей предо Мною.
Если б взалкал Я, не сказал бы тебе; ибо Моя вселенная и все, что наполняет ее.
Разве ем Я мясо тельцов? Или кровь козлов пью?
Принеси Богу жертву хвалой своей и исполни пред Всевышним обеты твои.
Призови Меня в день скорби твоей, и Я избавлю тебя, и прославишь Меня».
А грешнику сказал Бог: «Зачем ты возвещаешь о повелениях Моих и принимаешь завет Мой устами твоими?
Ты же возненавидел наставления и вконец отверг слова Мои.
Если видел ты вора, помогал ты ему, и сообщником прелюбодея становился;
В устах твоих умножалось злоречие, и язык твой сплетал обманы;
Сидя в собрании, клеветал ты на брата твоего, сыну матери твоей расставлял сети.
Ты поступал так, а Я молчал; и помыслил ты беззаконно, что уподоблюсь Я тебе. Но обличу тебя и обнажу пред тобой грехи твои!
Уразумейте это, забывающие Бога, да не отнимет Он у вас жизнь, и не будет избавителя!
Жертва, приносимая хвалой, прославит Меня; и вот путь, каким дарую человеку спасение».
Украинский (Огієнко)
50:1 Псалом Асафів.
Прорік Бог над Богами Господь, і землю покликав від схід сонця і аж до заходу його.
50:2 із Сіону, корони краси, Бог явився в промінні!
50:3 Приходить наш Бог, і не буде мовчати: палючий огонь перед Ним, а круг Нього все буриться сильно!
50:4 Він покличе згори небеса, і землю народ Свій судити:
50:5 Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною.
50:6 і небеса звістять правду Його, що Бог Він суддя.
Села.
50:7 Слухай же ти, Мій народе, бо буду ось Я говорити, ізраїлеві, і буду свідчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
50:8 Я буду картати тебе не за жертви твої, бо все передо Мною твої цілопалення,
50:9 не візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх,
50:10 бо належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір,
50:11 Я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені!
50:12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, бо Моя вся вселенна й усе, що на ній!
50:13 Чи Я м́ясо бичків споживаю, і чи п́ю кров козлів?
50:14 Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому,
50:15 і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!
50:16 А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш?
50:17 Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув.
50:18 Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав.
50:19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій оману плете.
50:20 Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері…
50:21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти.
Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої!
50:22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, бо не буде кому рятувати!
50:23 Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене;
а хто на дорогу Свою уважає, Боже спасіння йому покажу!
Таронаи Ософ. Худо, Худо Парвардигор сухан меронад, ва заминро аз баромади офтоб то нишастани он мехонад.
Аз Сион, ки камоли зебоист, Худо чур меафканад.
Худои мо меояд, ва хомӯш нахоҳад буд: пеши Ӯ оташи сӯзон муҳайёст, ва гирдогирди Ӯ тӯфони дамон.
Аз боло осмон ва заминро мехонад, то ки қавми Худро доварӣ намояд:
«Порсоёни Маро назди Ман ҷамъ оваред, ки бо Ман бо қурбонӣ паймон бастаанд».
Ва осмон росткории Ӯро баён хоҳад кард, зеро ки Худо Довар аст. Село.
Бишнав, эй қавми Ман, то сухан ронам, ва эй Исроил, то ба ту гувоҳӣ гувоҳӣ диҳам: Ман, Худо, Худои ту ҳастам.
На аз барои қурбониҳоят туро сарзаниш мазаммат хоҳам кард; қурбониҳои сӯхтании ту доимо пеши назари Ман аст.
На гӯсолае аз хонаи ту хоҳам гирифт, на такае аз оғили ту,
Зеро ки тамоми ҳайвоноти ҷангал аз они Ман ҳастанд, ва чорпоёне ки бар ҳазорҳо кӯҳҳо ҳастанд;
Ҳамаи мурғони кӯҳсорро мешиносам, ва ҷонварони саҳро дар дасти Ман ҳастанд.
Агар гурусна мемондам, ба ту намегуфтам, зеро ки дунё ва ҳар чи дар он аст, аз они Ман аст.
Оё гӯшти говмешонро мехӯрам, ва хуни такаҳоро менӯшам?
Ба Худо қурбонии шукронаро забҳ намо бикуш, ва ба Боломақом назрҳои қавлҳои худро адо иҷро бикун.
Ва дар рӯзи тангӣ Маро бихон; туро халосӣ хоҳам дод, ва ту Маро ситоиш хоҳӣ кард.
Вале ба бадкор Худо мегӯяд: «Ту чӣ ҳақ дорӣ, ки қоидаҳои Маро ривоят маъвиза намоӣ, ва паймони Маро ба забони худ оварӣ,
Дар сурате ки худат аз ахлоқу одоб нафрат дорӣ, ва суханони Маро пушти по мезанӣ?
Чун дуздро дидӣ, ҳамроҳи вай медавӣ, ва бо зинокорон шарик мешавӣ;
Даҳони худро барои бадгӯӣ мекушоӣ, ва забонат макр мебофад;
Нишаста, дар ҳаққи бародари худ сухан меронӣ, ба писари модари худ тӯҳмат мекунӣ.
Чунин рафтор кардӣ, ва Ман хомӯш мондам; гумон кардӣ, ки Ман мисли ту ҳастам. Бинобар ин туро сарзаниш хоҳам кард, ва доварии туро пеши назари ту ба амал хоҳам овард.
Инро, эй фаромӯшкунандагони Худо, фаҳм кунед: мабодо шуморо бидарам, ва раҳокунандае набошад.
Ҳар кӣ шукронаро қурбонӣ намояд, вай Маро ситоиш мекунад, ва ҳар кӣ роҳи дурустро пеш гирад, ба вай наҷоти Худоро нишон хоҳам дод».

Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible