Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Псалтирь

 
  • Псало́мъ Аса́фу.
  • Бо́гъ бого́въ Госпо́дь глаго́ла, и при­­зва́ зе́млю от­ восто́къ со́лнца до за́падъ.
  • От Сiо́на благолѣ́пiе красоты́ его́:
  • Бо́гъ я́вѣ прiи́детъ, Бо́гъ на́шъ, и не премолчи́тъ: о́гнь предъ ни́мъ воз­гори́т­ся, и о́крестъ его́ бу́ря зѣ́лна.
  • Призове́тъ не́бо свы́ше, и зе́млю, разсуди́ти лю́ди своя́.
  • Собери́те ему́ преподо́бныя его́, завѣща́ющыя завѣ́тъ его́ о же́ртвахъ.
  • И воз­вѣстя́тъ небеса́ пра́вду его́: я́ко Бо́гъ судiя́ е́сть.
  • Услы́шите, лю́дiе мо­и́, и воз­глаго́лю ва́мъ, Изра́илю, и засвидѣ́тел­ст­вую тебѣ́: Бо́гъ, Бо́гъ тво́й е́смь а́зъ.
  • Не о же́ртвахъ тво­и́хъ обличу́ тя́, всесожже́нiя же твоя́ предо мно́ю су́ть вы́ну:
  • не прiиму́ от­ до́му тво­его́ телце́въ, ниже́ от­ ста́дъ тво­и́хъ козло́въ.
  • Я́ко мо­и́ су́ть вси́ звѣ́рiе дубра́внiи, ско́ти въ гора́хъ и воло́ве:
  • позна́хъ вся́ пти́цы небе́сныя, и красота́ се́лная со мно́ю е́сть.
  • А́ще вза́лчу, не реку́ тебѣ́: моя́ бо е́сть вселе́н­ная и исполне́нiе ея́.
  • Еда́ я́мъ мяса́ ю́нча? или́ кро́вь козло́въ пiю́?
  • Пожри́ богови же́ртву хвалы́ и воз­да́ждь вы́шнему моли́твы твоя́:
  • и при­­зови́ мя въ де́нь ско́рби тво­ея́, и изму́ тя, и просла́виши мя́.
  • Грѣ́шнику же рече́ Бо́гъ: вску́ю ты́ повѣ́даеши оправда́нiя моя́ и воспрiе́млеши завѣ́тъ мо́й усты́ тво­и́ми?
  • Ты́ же воз­ненави́дѣлъ еси́ наказа́нiе и от­ве́рглъ еси́ словеса́ моя́ вспя́ть.
  • А́ще ви́дѣлъ еси́ та́тя, те́клъ еси́ съ ни́мъ, и съ прелюбо­дѣ́емъ уча́стiе твое́ полага́лъ еси́:
  • уста́ твоя́ умно́жиша зло́бу, и язы́къ тво́й сплета́­ше льще́нiя:
  • сѣдя́ на бра́та тво­его́ клевета́лъ еси́ и на сы́на ма́тере тво­ея́ полага́лъ еси́ собла́знъ.
  • Сiя́ сотвори́лъ еси́, и умолча́хъ, воз­непщева́лъ еси́ беззако́нiе, я́ко бу́ду тебѣ́ подо́бенъ: обличу́ тя и предста́влю предъ лице́мъ тво­и́мъ грѣхи́ твоя́.
  • Разумѣ́йте у́бо сiя́, забыва́ющiи Бо́га, да не когда́ похи́титъ, и не бу́детъ избавля́яй.
  • Же́ртва хвалы́ просла́витъ мя́, и та́мо пу́ть, и́мже явлю́ ему́ спасе́нiе мое́.
  • Бог Богов, Господь возглаголал и призывает землю, от восхода солнца до запада.
  • С Сиона, который есть верх красоты, является Бог,
  • грядет Бог наш, и не в безмолвии: пред Ним огонь поядающий, и вокруг Его сильная буря.
  • Он призывает свыше небо и землю, судить народ Свой:
  • «соберите ко Мне святых Моих, вступивших в завет со Мною при жертве».
  • И небеса провозгласят правду Его, ибо судия сей есть Бог.
  • «Слушай, народ Мой, Я буду говорить; Израиль! Я буду свидетельствовать против тебя: Я Бог, твой Бог.
  • Не за жертвы твои Я буду укорять тебя; всесожжения твои всегда предо Мною;
  • не приму тельца из дома твоего, ни козлов из дворов твоих,
  • ибо Мои все звери в лесу, и скот на тысяче гор,
  • знаю всех птиц на горах, и животные на полях предо Мною.
  • Если бы Я взалкал, то не сказал бы тебе, ибо Моя вселенная и все, что наполняет ее.
  • Ем ли Я мясо волов и пью ли кровь козлов?
  • Принеси в жертву Богу хвалу и воздай Всевышнему обеты твои,
  • и призови Меня в день скорби; Я избавлю тебя, и ты прославишь Меня».
  • Грешнику же говорит Бог: «что ты проповедуешь уставы Мои и берешь завет Мой в уста твои,
  • а сам ненавидишь наставление Мое и слова Мои бросаешь за себя?
  • когда видишь вора, сходишься с ним, и с прелюбодеями сообщаешься;
  • уста твои открываешь на злословие, и язык твой сплетает коварство;
  • сидишь и говоришь на брата твоего, на сына матери твоей клевещешь;
  • ты это делал, и Я молчал; ты подумал, что Я такой же, как ты. Изобличу тебя и представлю пред глаза твои [грехи твои].
  • Уразумейте это, забывающие Бога, дабы Я не восхитил, – и не будет избавляющего.
  • Кто приносит в жертву хвалу, тот чтит Меня, и кто наблюдает за путем своим, тому явлю Я спасение Божие».
  • لامام المغنين. لبني قورح. مزمور. اسمعوا هذا يا جميع الشعوب. اصغوا يا جميع سكان الدنيا

  • عال ودون اغنياء وفقراء سواء.

  • فمي يتكلم بالحكم ولهج قلبي فهم.

  • اميل اذني الى مثل واوضح بعود لغزي

  • لماذا اخاف في ايام الشر عندما يحيط بي اثم متعقّبيّ.

  • الذين يتكلون على ثروتهم وبكثرة غناهم يفتخرون.

  • الاخ لن يفدي الانسان فداء ولا يعطي الله كفارة عنه.

  • وكريمة هي فدية نفوسهم فغلقت الى الدهر.

  • حتى يحيا الى الابد فلا يرى القبر.

  • بل يراه. الحكماء يموتون. كذلك الجاهل والبليد يهلكان ويتركان ثروتهما لآخرين.

  • باطنهم ان بيوتهم الى الابد مساكنهم الى دور فدور. ينادون باسمائهم في الاراضي.

  • والانسان في كرامة لا يبيت. يشبه البهائم التي تباد.

  • هذا طريقهم اعتمادهم وخلفاؤهم يرتضون باقوالهم. سلاه.

  • مثل الغنم للهاوية يساقون. الموت يرعاهم ويسودهم المستقيمون. غداة وصورتهم تبلى. الهاوية مسكن لهم.

  • انما الله يفدي نفسي من يد الهاوية لانه يأخذني. سلاه

  • لا تخش اذا استغنى انسان اذا زاد مجد بيته.

  • لانه عند موته كله لا يأخذ. لا ينزل وراءه مجده.

  • لانه في حياته يبارك نفسه. ويحمدونك اذا احسنت الى نفسك.

  • تدخل الى جيل آبائه الذين لا يعاينون النور الى الابد.

  • انسان في كرامة ولا يفهم يشبه البهائم التي تباد

  • 50:1 Псалом Асафів.
    Прорік Бог над Богами Господь, і землю покликав від схід сонця і аж до заходу його.
  • 50:2 із Сіону, корони краси, Бог явився в промінні!
  • 50:3 Приходить наш Бог, і не буде мовчати: палючий огонь перед Ним, а круг Нього все буриться сильно!
  • 50:4 Він покличе згори небеса, і землю народ Свій судити:
  • 50:5 Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною.
  • 50:6 і небеса звістять правду Його, що Бог Він суддя.
    Села.
  • 50:7 Слухай же ти, Мій народе, бо буду ось Я говорити, ізраїлеві, і буду свідчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
  • 50:8 Я буду картати тебе не за жертви твої, бо все передо Мною твої цілопалення,
  • 50:9 не візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх,
  • 50:10 бо належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір,
  • 50:11 Я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені!
  • 50:12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, бо Моя вся вселенна й усе, що на ній!
  • 50:13 Чи Я м́ясо бичків споживаю, і чи п́ю кров козлів?
  • 50:14 Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому,
  • 50:15 і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!
  • 50:16 А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш?
  • 50:17 Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув.
  • 50:18 Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав.
  • 50:19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій оману плете.
  • 50:20 Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері…
  • 50:21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти.
    Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої!
  • 50:22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, бо не буде кому рятувати!
  • 50:23 Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене;
    а хто на дорогу Свою уважає, Боже спасіння йому покажу!