The ABC of Faith » Holy bible » Psalms » Psalm 55

Psalm 55

Толкования

Chapter interpretations

55:1

см.:1Цар.21:10-11;

55:2

55:3

55:4

55:5

см.:Ис.51:8;1Пет.3:12;Евр.13:6;

55:6

55:7

55:8

55:9

55:10

см.:Иер.29:12;

55:11

55:12

см.:Пс.117:6;

55:13

55:14

Английский (NKJV)

Be merciful to me, O God, for man would swallow me up; Fighting all day he oppresses me.

My enemies would hound me all day, For there are many who fight against me, O Most High.

Whenever I am afraid, I will trust in You.

In God (I will praise His word), In God I have put my trust; I will not fear. What can flesh do to me?

All day they twist my words; All their thoughts are against me for evil.

They gather together, They hide, they mark my steps, When they lie in wait for my life.

Shall they escape by iniquity? In anger cast down the peoples, O God!

You number my wanderings; Put my tears into Your bottle; Are they not in Your book?

When I cry out to You, Then my enemies will turn back; This I know, because God is for me.

In God (I will praise His word), In the LORD (I will praise His word),

In God I have put my trust; I will not be afraid. What can man do to me?

Vows made to You are binding upon me, O God; I will render praises to You,

For You have delivered my soul from death. Have You not kept my feet from falling, That I may walk before God In the light of the living?

Церковнославянский (рус)

Въ коне́цъ, о лю́дехъ от святы́хъ удале́нныхъ, Дави́ду въ столпописа́нiе, внегда́ удержа́ша и́ иноплеме́нницы въ Ге́ѳѣ, псало́мъ.

Поми́луй мя́, Бо́же, я́ко попра́ мя человѣ́къ: ве́сь де́нь боря́ стужи́ ми.

Попра́ша мя́ врази́ мои́ ве́сь де́нь: я́ко мно́зи борю́щiи мя́ съ высоты́.

Въ де́нь не {се́й рѣ́чи не въ нѣ́кiихъ не имѣ́ется} убою́ся, а́зъ же упова́ю на Тя́.

О Бо́зѣ похвалю́ словеса́ Моя́: на Бо́га упова́хъ, не убою́ся: что́ сотвори́тъ мнѣ́ пло́ть?

Ве́сь де́нь слове́съ мои́хъ гнуша́хуся: на мя́ вся́ помышле́нiя и́хъ на зло́.

Вселя́тся и скры́ютъ, ті́и пя́ту мою́ сохраня́тъ, я́коже потерпѣ́ша ду́шу мою́ {ті́и пя́ту мою́ наблюда́ти бу́дутъ, я́коже жда́ху души́ моея́}.

Ни о чесо́мже отри́неши я́, гнѣ́вомъ лю́ди низведе́ши.

Бо́же, живо́тъ мо́й возвѣсти́хъ Тебѣ́: положи́лъ еси́ сле́зы моя́ предъ Тобо́ю, я́ко и во обѣтова́нiи Твое́мъ.

Да возвратя́тся врази́ мои́ вспя́ть, въ о́ньже а́ще де́нь призову́ Тя: се́, позна́хъ, я́ко Бо́гъ мо́й еси́ Ты́.

О Бо́зѣ похвалю́ глаго́лъ, о Го́сподѣ похвалю́ сло́во.

На Бо́га упова́хъ, не убою́ся: что́ сотвори́тъ мнѣ́ человѣ́къ?

Во мнѣ́, Бо́же, моли́твы, я́же возда́мъ хвалы́ Твоея́:

я́ко изба́вилъ еси́ ду́шу мою́ от сме́рти, о́чи мои́ от сле́зъ и но́зѣ мои́ от поползнове́нiя: благоугожду́ предъ Го́сподемъ во свѣ́тѣ живы́хъ.

Украинский (Огієнко)

^56:1 Для дириґетна хору.
На «Німа голубка в далечині».
Золотий Давидів псалом, коли филистимляни захопили були його в Ґаті.

^56:2 Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене!

^56:3 Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене!

^56:4 Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу,

^56:5 я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені?

^56:6 Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло:

^56:7 слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи…
Як чатують на душу мою,

^56:8 так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!

^56:9 Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?

^56:10 Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду.
Те я знаю, що Бог при мені,

^56:11 і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу!

^56:12 На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені?

^56:13 На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали.

^56:14 Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?

Немецкий (GNB)

Языки

^56:1Ein Lied Davids, nach der Melodie »Verstummte Taube in der Ferne«. Er dichtete es, als ihn die Philister in Gat festgenommen hatten.

^56:2Gott, hab Erbarmen mit mir,
denn man stellt mir nach,
unaufhörlich werde ich bedrängt und angefeindet!

^56:3Meine Feinde dringen ständig auf mich ein;
viele kämpfen gegen mich, du Höchster.

^56:4Doch wenn ich Angst bekomme,
setze ich mein Vertrauen auf dich.

^56:5Ich preise Gott für sein helfendes Wort.
Ich vertraue ihm und habe keine Angst:
Was könnte ein Mensch mir schon tun?

^56:6Ständig verdrehen sie meine Worte;
alles, was sie planen, soll mir schaden.

^56:7Sie liegen überall auf der Lauer,
sie bespitzeln mich auf Schritt und Tritt,
sie haben es auf mein Leben abgesehen.

^56:8Sollen sie frei ausgehen bei so viel Unrecht?
Gott, schlage sie in deinem Zorn zu Boden!

^56:9Du weißt, wie oft ich umherirren musste.
Sammle meine Tränen in deinen Krug;
ich bin sicher, du zählst sie alle!

^56:10An dem Tag, an dem ich dich zu Hilfe rufe,
müssen meine Feinde den Rückzug antreten.
Ich weiß es: Du, Gott, stehst mir bei!

^56:11Ich preise Gott für sein helfendes Wort,
ja, ich preise den HERRN für dieses Wort.

^56:12Ich vertraue ihm und habe keine Angst:
Was könnten mir Menschen schon tun?

^56:13Gott,
ich will dir meine Dankesschuld bezahlen,
so wie ich es versprochen habe.

^56:14Denn du hast mich gerettet vom drohenden Tod,
meine Füße vom Abgrund zurückgehalten.
Ich darf in deiner Nähe weiterleben,
weil du mich das Licht noch sehen lässt.