Азбука веры » Би́блия » Псалти́рь » Псалом 55

Псалом 55

Толкования

Толкования главы

55:1

см.:1Цар.21:10-11;

55:2

55:3

55:4

55:5

см.:Ис.51:8;1Пет.3:12;Евр.13:6;

55:6

55:7

55:8

55:9

55:10

см.:Иер.29:12;

55:11

55:12

см.:Пс.117:6;

55:13

55:14

Церковнославянский (рус)

Въ коне́цъ, о лю́дехъ от святы́хъ удале́нныхъ, Дави́ду въ столпописа́нiе, внегда́ удержа́ша и́ иноплеме́нницы въ Ге́ѳѣ, псало́мъ.

Поми́луй мя́, Бо́же, я́ко попра́ мя человѣ́къ: ве́сь де́нь боря́ стужи́ ми.

Попра́ша мя́ врази́ мои́ ве́сь де́нь: я́ко мно́зи борю́щiи мя́ съ высоты́.

Въ де́нь не {се́й рѣ́чи не въ нѣ́кiихъ не имѣ́ется} убою́ся, а́зъ же упова́ю на Тя́.

О Бо́зѣ похвалю́ словеса́ Моя́: на Бо́га упова́хъ, не убою́ся: что́ сотвори́тъ мнѣ́ пло́ть?

Ве́сь де́нь слове́съ мои́хъ гнуша́хуся: на мя́ вся́ помышле́нiя и́хъ на зло́.

Вселя́тся и скры́ютъ, ті́и пя́ту мою́ сохраня́тъ, я́коже потерпѣ́ша ду́шу мою́ {ті́и пя́ту мою́ наблюда́ти бу́дутъ, я́коже жда́ху души́ моея́}.

Ни о чесо́мже отри́неши я́, гнѣ́вомъ лю́ди низведе́ши.

Бо́же, живо́тъ мо́й возвѣсти́хъ Тебѣ́: положи́лъ еси́ сле́зы моя́ предъ Тобо́ю, я́ко и во обѣтова́нiи Твое́мъ.

Да возвратя́тся врази́ мои́ вспя́ть, въ о́ньже а́ще де́нь призову́ Тя: се́, позна́хъ, я́ко Бо́гъ мо́й еси́ Ты́.

О Бо́зѣ похвалю́ глаго́лъ, о Го́сподѣ похвалю́ сло́во.

На Бо́га упова́хъ, не убою́ся: что́ сотвори́тъ мнѣ́ человѣ́къ?

Во мнѣ́, Бо́же, моли́твы, я́же возда́мъ хвалы́ Твоея́:

я́ко изба́вилъ еси́ ду́шу мою́ от сме́рти, о́чи мои́ от сле́зъ и но́зѣ мои́ от поползнове́нiя: благоугожду́ предъ Го́сподемъ во свѣ́тѣ живы́хъ.

Греческий [Greek (Koine)]

εἰς τὸ τέλος ὑπὲρ τοῦ λαοῦ τοῦ ἀπὸ τῶν ἁγίων μεμακρυμμένου τῷ Δαυιδ εἰς στηλογραφίαν ὁπότε ἐκράτησαν αὐτὸν οἱ ἀλλόφυλοι ἐν Γεθ

ἐλέησόν με κύριε ὅτι κατεπάτησέν με ἄνθρωπος ὅλην τὴν ἡμέραν πολεμῶν ἔθλιψέν με

κατεπάτησάν με οἱ ἐχθροί μου ὅλην τὴν ἡμέραν ὅτι πολλοὶ οἱ πολεμοῦντές με ἀπὸ ὕψους

ἡμέρας φοβηθήσομαι ἐγὼ δὲ ἐπὶ σοὶ ἐλπιῶ

ἐν τῷ θεῷ ἐπαινέσω τοὺς λόγους μου ὅλην τὴν ἡμέραν ἐπὶ τῷ θεῷ ἤλπισα οὐ φοβηθήσομαι τί ποιήσει μοι σάρξ

ὅλην τὴν ἡμέραν τοὺς λόγους μου ἐβδελύσσοντο κατ᾿ ἐμοῦ πάντες οἱ διαλογισμοὶ αὐτῶν εἰς κακόν

παροικήσουσιν καὶ κατακρύψουσιν αὐτοὶ τὴν πτέρναν μου φυλάξουσιν καθάπερ ὑπέμειναν τὴν ψυχήν μου

ὑπὲρ τοῦ μηθενὸς σώσεις αὐτούς ἐν ὀργῇ λαοὺς κατάξεις ὁ θεός

τὴν ζωήν μου ἐξήγγειλά σοι ἔθου τὰ δάκρυά μου ἐνώπιόν σου ὡς καὶ ἐν τῇ ἐπαγγελίᾳ σου

ἐπιστρέψουσιν οἱ ἐχθροί μου εἰς τὰ ὀπίσω ἐν ᾗ ἂν ἡμέρᾳ ἐπικαλέσωμαί σε ἰδοὺ ἔγνων ὅτι θεός μου εἶ σύ

ἐπὶ τῷ θεῷ αἰνέσω ῥῆμα ἐπὶ τῷ κυρίῳ αἰνέσω λόγον

ἐπὶ τῷ θεῷ ἤλπισα οὐ φοβηθήσομαι τί ποιήσει μοι ἄνθρωπος

ἐν ἐμοί ὁ θεός αἱ εὐχαὶ ἃς ἀποδώσω αἰνέσεώς σοι

ὅτι ἐρρύσω τὴν ψυχήν μου ἐκ θανάτου καὶ τοὺς πόδας μου ἐξ ὀλισθήματος τοῦ εὐαρεστῆσαι ἐνώπιον τοῦ θεοῦ ἐν φωτὶ ζώντων

Украинский (Огієнко)

^56:1 Для дириґетна хору.
На «Німа голубка в далечині».
Золотий Давидів псалом, коли филистимляни захопили були його в Ґаті.

^56:2 Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене!

^56:3 Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене!

^56:4 Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу,

^56:5 я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені?

^56:6 Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло:

^56:7 слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи…
Як чатують на душу мою,

^56:8 так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!

^56:9 Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?

^56:10 Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду.
Те я знаю, що Бог при мені,

^56:11 і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу!

^56:12 На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені?

^56:13 На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали.

^56:14 Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?

Латинский (Nova Vulgata)

Языки

^56:1 Magistro chori. Secundum» Ionat elem rehoqim». David. Miktam. Cum Gath Philistaei eum tenerent.

^56:2 Miserere mei, Deus, quoniam conculcavit me homo, tota die impugnans oppressit me.

^56:3 Conculcaverunt me inimici mei tota die, quoniam multi pugnant adversum me, Altissime.

^56:4 In quacumque die timebo, ego in te sperabo.

^56:5 In Deo, cuius laudabo sermonem, in Deo speravi; non timebo: quid faciet mihi caro?

^56:6 Tota die rem meam perturbabant, adversum me omnes cogitationes eorum in malum.

^56:7 Concitabant iurgia, insidiabantur, ipsi calcaneum meum observabant. Sicut quaesierunt animam meam,

^56:8 ita pro iniquitate retribue illis, in ira populos prosterne, Deus.

^56:9 Peregrinationes meas tu numerasti: pone lacrimas meas in utre tuo; nonne in supputatione tua?

^56:10 Tunc convertentur inimici mei retrorsum, in quacumque die invocavero: ecce cognovi quoniam Deus meus es.

^56:11 In Deo, cuius laudabo sermonem, in Domino, cuius laudabo sermonem,

^56:12 in Deo speravi; non timebo: quid faciet mihi homo?

^56:13 Super me sunt, Deus, vota tua; reddam laudationes tibi,

^56:14 quoniam eripuisti animam meam de morte et pedes meos de lapsu, ut ambulem coram Deo in lumine viventium.